–ќ«ƒ≤Ћ 5. Ѕ≈«ѕ≈ ј ∆»““™ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ¬ ”ћќ¬ј’ Ќјƒ«¬»„ј…Ќ»’ —»“”ј÷≤…
Ћ≈ ÷≤я 17
“ема 5.1. «ахист населенн¤ у надзвичайних ситуац≥¤х ≥ л≥кв≥дац≥¤ њх насл≥дк≥в

ѕ≥сл¤ вивченн¤ теми студент повинен ум≥ти: 
Ц класиф≥кувати надзвичайн≥ ситуац≥њ;
Ц проанал≥зувати причини виникненн¤ Ќ—;
Ц оц≥нювати р≥вень небезпеки в Ќ—;
Ц визначати принципи та заходи захисту в умовах Ќ—;
Ц орган≥зовувати л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в Ќ—.
ѕ≥сл¤ вивченн¤ теми студент повинен усв≥домлювати високу в≥дпов≥дальн≥сть майбутнього фах≥вц¤ ¤к кер≥вного персоналу ≥ прац≥вника адм≥н≥страц≥њ за долю населенн¤, ¤ке п≥дпадаЇ п≥д д≥ю Ќ—, адже в центр≥ уваги повинна бути людина ¤к головна ц≥нн≥сть держави.
ѕлан
1. ¬изначенн¤, причини виникненн¤ та класиф≥кац≥¤ надзвичайних ситуац≥й.
2. «апоб≥ганн¤ виникненню Ќ—.
3. ќрган≥зац≥¤ життЇзабезпеченн¤ населенн¤ в Ќ—.
4. Ћ≥кв≥дац≥¤ насл≥дк≥в Ќ—.
 онтрольн≥ питанн¤
1. ¬изначенн¤ ≥ ознаки Ќ—: авар≥њ, катастрофи, стих≥йн≥ лиха.
2. ѕричини Ќ—.
3.  ласиф≥кац≥¤ Ќ—.
4. —труктура та завданн¤ ™ƒ—«–.
5. ѕраво громад¤н ”крањни на захист свого житт¤ ≥ здоровТ¤ при небезпеках р≥зного характеру.
6.  омплекс заход≥в дл¤ п≥дтриманн¤ нормальних умов житт¤ при Ќ—.
7. ќрган≥зац≥¤ евакуац≥њ населенн¤ при Ќ—.
8. ќрган≥зац≥¤ життЇзабезпеченн¤ населенн¤ в Ќ—.
9. Ћ≥кв≥дац≥¤ насл≥дк≥в Ќ—.
Ћ≥тература
1. Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ / ѕ≥д ред. я. Ѕедр≥¤ Ц Ћьв≥в: ¬идавнича ф≥рма Ујф≥шаФ, 1998.
2. √ражданска¤ оборона / ѕод ред. ≈.ѕ. Ўубина Ц ћ.: ѕросвещение, 1991.
3. Ћап≥н ¬.ћ. Ѕезпека життЇд≥¤льност≥. Ц Ћьв≥вський банк≥вський коледж, 1998.

¬изначенн¤, причини виникненн¤ та класиф≥кац≥¤ надзвичайних ситуац≥й
«акон Уѕро цив≥льну оборону ”крањниФ визначаЇ надзвичайну ситуац≥ю ¤к порушенн¤ нормальних умов житт¤ та д≥¤льност≥ людей на обТЇкт≥ чи територ≥њ, спричинених авар≥Їю, катастрофою, стих≥йним лихом, еп≥дем≥Їю, еп≥зоот≥Їю, великою пожежею, використанн¤ засоб≥в ураженн¤, що призвели чи можуть призвести до людських чи матер≥альних втрат.
јвар≥¤ Ц це небезпечна под≥¤ техногенного характеру, що створюЇ на обТЇкт≥, територ≥њ або акватор≥њ загрозу дл¤ житт¤ ≥ здоровТ¤ людей ≥ призводить до руйнуванн¤ буд≥вель, споруд, обладнанн¤ ≥ транспортних засоб≥в, порушенн¤ виробничого або транспортного процесу чи завдаЇ шкоди довк≥ллю.
 атастрофа Ц це раптове лихо чи велика под≥¤, ¤ка т¤гне за собою т¤жк≥ насл≥дки дл¤ людини, тваринного чи рослинного св≥ту, зм≥нюючи умови середовища ≥снуванн¤. ÷е результат р≥зкого чи стрибкопод≥бного переходу природного, б≥олог≥чного чи соц≥ально-економ≥чного середовища з виникненн¤м уражаючих фактор≥в, ¤к≥ нанос¤ть значну шкоду соц≥альним ≥ природним системам. ≤нод≥, п≥дкреслюючи всесв≥тн≥й характер катастрофи, њњ називають катакл≥змом. «алежно в≥д масштабност≥ та тривалост≥ впливу на природне середовище, катастрофи розд≥л¤ють на локальн≥, рег≥ональн≥ та глобальн≥. ѕрикладами глобальних катастроф можуть служити особливо т¤жк≥ авар≥њ, в≥йськов≥ конфл≥кти, р≥зн≥ стих≥йн≥ лиха, що запод≥юють велику шкоду. 
—п≥такський землетрус (¬≥рмен≥¤, 1988 р.) за потужн≥стю був не такий сильний, а за ступенем ураженн¤ та запод≥¤ноњ шкоди ¤вл¤в собою нац≥ональну катастрофу. ј ось виверженн¤ Ѕез≥менного вулкана на  амчатц≥ хоч ≥ Ї найб≥льшим у ’’ стол≥тт≥, проте його не можна катастрофою назвати, так ¤к воно в≥дбулос¤ у безлюдн≥й м≥сцевост≥. 
ѕод≥њ природного походженн¤ або результат д≥¤льност≥ природних процес≥в, ¤к≥ за своЇю ≥нтенсивн≥стю, масштабом поширенн¤ ≥ тривал≥стю можуть вражати людей, обТЇкти економ≥ки та довк≥лл¤, звутьс¤ небезпечними природними ¤вищами. –уйн≥вне небезпечне природне ¤вище Ц це стих≥йне лихо.
≈п≥дем≥¤ Ц це масове розповсюдженн¤ ≥нфекц≥йноњ хвороби людей у час≥ та простор≥, у межах певного рег≥ону, що перевищуЇ звичайний р≥вень захворюваност≥, ¤кий реЇструЇтьс¤ на ц≥й територ≥њ, в 1,5 раза прот¤гом 3-х дн≥в Ц в 1Ц2 районах.
ѕричинами надзвичайних ситуац≥й можуть стати також еп≥зоот≥њ Ц одночасне поширенн¤ ≥нфекц≥йноњ хвороби серед великоњ к≥лькост≥ одного чи багатьох вид≥в тварин, що значно перевищуЇ звичайний зареЇстрований р≥вень захворюваност≥ на певн≥й територ≥њ; та еп≥ф≥тот≥њ Ц масове ≥нфекц≥йне захворюванн¤ рослин, що супроводжуЇтьс¤ чисельною загибеллю культур ≥ зниженн¤м њх продуктивност≥.
¬ ”крањн≥ щороку виникають тис¤ч≥ надзвичайно складних ситуац≥й природного та техногенного характеру, внасл≥док ¤ких гине велика к≥льк≥сть людей, а матер≥альн≥ збитки с¤гають к≥лькох м≥ль¤рд≥в гривень. —ьогодн≥шн¤ ситуац≥¤ в ”крањн≥ щодо небезпечних природних ¤вищ, авар≥й ≥ катастроф характеризуЇтьс¤ ¤к дуже складна. “енденц≥¤ зростанн¤ к≥лькост≥ природних ≥ особливо техногенних Ќ—, складн≥сть цих насл≥дк≥в змушують розгл¤дати њх ¤к серйозну загрозу безпец≥ окремоњ людини, сусп≥льству та навколишньому середовищу, а також стаб≥льност≥ розвитку економ≥ки крањни. ƒл¤ роботи в район≥ надзвичайноњ ситуац≥њ потр≥бно залучати значну к≥льк≥сть людських, матер≥альних ≥ техн≥чних ресурс≥в. Ќижче навод¤тьс¤ дан≥ по ”крањн≥ за останн≥ роки (див. табл.16).
«апоб≥ганн¤ надзвичайним ситуац≥¤м, л≥кв≥дац≥¤ њх насл≥дк≥в, максимальне зниженн¤ масштаб≥в втрат та збитк≥в перетворилос¤ на загальнодержавну проблему ≥ Ї одним з найважлив≥ших завдань орган≥в виконавчоњ влади ≥ управл≥нн¤ вс≥х р≥вн≥в.

“аблиц¤ 16
ѕор≥вн¤льна характеристика надзвичайних ситуац≥й за певний пер≥од

* Ц точн≥ дан≥ в≥дсутн≥.

ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 1099 Уѕро пор¤док класиф≥кац≥њ надзвичайних ситуац≥йФ затверджено Уѕоложенн¤ про класиф≥кац≥ю надзвичайних ситуац≥йФ. «г≥дно з цим положенн¤м, за характером походженн¤ под≥й, що зумовлюють виникненн¤ надзвичайних ситуац≥й на територ≥њ ”крањни, розр≥зн¤ють 4 класи надзвичайних ситуац≥й: техногенного, природного, соц≥ально-пол≥тичного та в≥йськового характеру.  ожен клас надзвичайних ситуац≥й под≥л¤Їтьс¤ на групи, ¤к≥ м≥ст¤ть конкретн≥ њх види. 
Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного характеру Ц це насл≥док транспортних авар≥й, катастроф, пожеж, неспровокованих вибух≥в чи њх загроза, авар≥й з викидом (загрозою викиду) небезпечних х≥м≥чних, рад≥оактивних, б≥олог≥чних речовин, раптового руйнуванн¤ споруд та буд≥вель, авар≥й на ≥нженерних мережах ≥ спорудах життЇзабезпеченн¤, г≥дродинам≥чних авар≥й на гребл¤х, дамбах тощо. 
Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ природного характеру Ц це насл≥дки небезпечних геолог≥чних, метеоролог≥чних, г≥дролог≥чних, морських та пр≥сноводних ¤вищ, деградац≥њ грунт≥в чи надр, природних пожеж, зм≥н стану пов≥тр¤ного басейну, ≥нфекц≥йних захворювань людей, с≥льськогосподарських тварин, масового ураженн¤ с≥льськогосподарських рослин хворобами чи шк≥дниками, зм≥ни стану водних ресурс≥в та б≥осфери тощо. 
Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ соц≥ально-пол≥тичного характеру Ц це ситуац≥њ, повТ¤зан≥ з протиправними д≥¤ми терористичного та антиконституц≥йного спр¤муванн¤: зд≥йсненн¤ або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захопленн¤ ≥ затриманн¤ важливих обТЇкт≥в ¤дерних установок ≥ матер≥ал≥в, систем звТ¤зку та телекомун≥кац≥њ, напад чи замах на ек≥паж пов≥тр¤ного чи морського судна), викраденн¤ (спроба викраденн¤) чи знищенн¤ суден, встановленн¤ вибухових пристроњв у громадських м≥сц¤х, викраденн¤ зброњ, ви¤вленн¤ застар≥лих боЇприпас≥в тощо. 
Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ воЇнного характеру Ц це ситуац≥њ, повТ¤зан≥ з насл≥дками застосуванн¤ зброњ масового ураженн¤ або звичайних засоб≥в ураженн¤, п≥д час ¤ких виникають вторинн≥ фактори ураженн¤ населенн¤ внасл≥док зруйнуванн¤ атомних ≥ г≥дроелектричних станц≥й, склад≥в ≥ сховищ рад≥оактивних ≥ токсичних речовин та в≥дход≥в, нафтопродукт≥в, вибух≥вки, сильнод≥ючих отруйних речовин, токсичних в≥дход≥в, транспортних та ≥нженерних комун≥кац≥й. 
«алежно в≥д територ≥ального поширенн¤, обс¤г≥в, запод≥¤них або оч≥куваних економ≥чних збитк≥в, к≥лькост≥ людей, ¤к≥ загинули, розр≥зн¤ють 4 р≥вн≥ надзвичайних ситуац≥й Ц загальнодержавний, рег≥ональний, м≥сцевий та обТЇктовий. 
Ќадзвичайна ситуац≥¤ загальнодержавного р≥вн¤ Ц це надзвичайна ситуац≥¤, ¤ка розвиваЇтьс¤ на територ≥њ двох та б≥льше областей (јвтономноњ республ≥ки  рим, м≥ст  иЇва та —евастопол¤) або загрожуЇ транскордонним перенесенн¤м, а також у раз≥, коли дл¤ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥али ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс¤гах, що перевищують власн≥ можливост≥ окремоњ област≥ (јвтономноњ республ≥ки  рим, м≥ст  иЇва та —евастопол¤), але не менше 1 % обс¤г≥в видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету.
Ќадзвичайна ситуац≥¤ рег≥онального р≥вн¤ Ц це надзвичайна ситуац≥¤, ¤ка розвиваЇтьс¤ на територ≥њ двох або б≥льше адм≥н≥стративних район≥в (м≥ст обласного значенн¤), јвтономноњ республ≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва та —евастопол¤ або загрожуЇ перенесенн¤м на територ≥ю сум≥жноњ област≥, а також у раз≥, коли дл¤ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥альн≥ ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс¤гах, що перевищують власн≥ можливост≥ окремого району, але не менше 1 % обс¤г≥в видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету. 
Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ м≥сцевого р≥вн¤ Ц це надзвичайна ситуац≥¤, ¤ка виходить за меж≥ потенц≥йно-небезпечного обТЇкта, загрожуЇ поширенн¤м самоњ ситуац≥њ або њњ вторинних насл≥дк≥в на довк≥лл¤, сус≥дн≥ населен≥ пункти, ≥нженерн≥ споруди, а також у раз≥, коли дл¤ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥альн≥ ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс¤гах, що перевищують власн≥ можливост≥ обТЇкта. ƒо м≥сцевого р≥вн¤ також належать вс≥ Ќ—, ¤к≥ виникають на обТЇктах житлово-комунальноњ сфери та ≥нших, що не вход¤ть до затверджених перел≥к≥в потенц≥йно-небезпечних обТЇкт≥в.
Ќадзвичайна ситуац≥¤ обТЇктового р≥вн¤ Ц це Ќ—, ¤ка не п≥дпадаЇ п≥д зазначен≥ вище визначенн¤, тобто така, що розгор-таЇтьс¤ на територ≥њ обТЇкта або на самому обТЇкт≥, њњ насл≥дки не виход¤ть за меж≥ обТЇкта або його сан≥тарно-захисноњ зони. 
«апоб≥ганн¤ виникненню надзвичайних ситуац≥й
Ќайб≥льш ефективний зас≥б зменшенн¤ шкоди та збитк≥в, ¤к≥ несе сусп≥льство, держава ≥ кожна окрема особа в результат≥ Ќ—, Ц запоб≥гати њх виникненню, а в раз≥ виникненн¤ проводити заходи, адекватн≥ ситуац≥њ, що склалас¤.
«апоб≥ганн¤ виникненню надзвичайних ситуац≥й Ц це п≥дготовка та реал≥зац≥¤ комплексу правових, соц≥ально-економ≥чних, пол≥тичних, орган≥зац≥йно-техн≥чних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних та ≥нших заход≥в, спр¤мованих на регулюванн¤ безпеки, проведенн¤ оц≥нки р≥вн≥в ризику, завчасне реагуванн¤ на загрозу виникненн¤ Ќ— на основ≥ даних мон≥торингу (спостережень), експертизи, досл≥джень та прогноз≥в щодо можливого переб≥гу под≥й ≥з метою недопущенн¤ њх переростанн¤ у Ќ— або помТ¤кшенн¤ њњ можливих насл≥дк≥в.
«азначен≥ функц≥њ запоб≥ганн¤ щодо Ќ— техногенного та природного характеру в наш≥й крањн≥ виконуЇ ™дина державна система запоб≥ганн¤ ≥ реагуванн¤ на надзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного ≥ природного характеру, положенн¤ про ¤ку затверджено ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 1198. 
™дина державна система запоб≥ганн¤ ≥ реагуванн¤ на надзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного ≥ природного характеру (™ƒ—«–) включаЇ в себе центральн≥ та м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади, виконавч≥ органи рад, державн≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ з в≥дпов≥дними силами ≥ засобами, ¤к≥ зд≥йснюють нагл¤д за забезпеченн¤м техногенноњ та природноњ безпеки, орган≥зовують проведенн¤ роботи ≥з запоб≥ганн¤ Ќ— техногенного та природного походженн¤ ≥ реагуванн¤ у раз≥ њх виникненн¤ з метою захисту населенн¤ ≥ довк≥лл¤, зменшенн¤ матер≥альних втрат. 
ќсновною метою створенн¤ ™ƒ—«– Ї забезпеченн¤ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у сфер≥ запоб≥ганн¤ ≥ реагуванн¤ на Ќ—, забезпеченн¤ цив≥льного захисту населенн¤.
«авданн¤ми ™ƒ—«– Ї:
Ц розробка нормативно-правових акт≥в, а також норм, правил та стандарт≥в ≥з питань запоб≥ганн¤ надзвичайним ситуац≥¤м та забезпеченн¤ захисту населенн¤ ≥ територ≥й в≥д њх насл≥дк≥в;
Ц забезпеченн¤ готовност≥ центральних та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, виконавчих орган≥в рад, п≥дпор¤дкованих њм сил ≥ засоб≥в до д≥й, спр¤мованих на запоб≥ганн¤ ≥ реагуванн¤ на Ќ—;
Ц забезпеченн¤ реал≥зац≥њ заход≥в щодо запоб≥ганн¤ виникненню Ќ—;
Ц навчанн¤ населенн¤ щодо повед≥нки та д≥й у раз≥ виникненн¤ Ќ—;
Ц виконанн¤ ц≥льових ≥ науково-техн≥чних програм, спр¤мованих на запоб≥ганн¤ Ќ—, забезпеченн¤ сталого функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, зменшенн¤ можливих матер≥альних втрат;
Ц збиранн¤ й анал≥тичне опрацюванн¤ ≥нформац≥њ про Ќ—, виданн¤ ≥нформац≥йних матер≥ал≥в з питань захисту населенн¤ ≥ територ≥й в≥д насл≥дк≥в Ќ—;
Ц прогнозуванн¤ й оц≥нка соц≥ально-економ≥чних насл≥дк≥в Ќ—, визначенн¤ на основ≥ прогнозу потреби в силах, засобах, матер≥альних та ф≥нансових ресурсах;
Ц створенн¤, рац≥ональне збереженн¤ ≥ використанн¤ резерву матер≥альних та ф≥нансових ресурс≥в, необх≥дних дл¤ запоб≥ганн¤ ≥ реагуванн¤ на Ќ—;
Ц та ≥нше.
™ƒ—«– складаЇтьс¤ з пост≥йно д≥ючих функц≥ональних ≥ територ≥альних п≥дсистем ≥ маЇ 4 р≥вн≥: загальнодержавний, рег≥ональний, м≥сцевий та обТЇктовий.
‘ункц≥ональн≥ п≥дсистеми створюютьс¤ м≥н≥стерствами та ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади дл¤ орган≥зац≥њ роботи, повТ¤заноњ з запоб≥ганн¤м Ќ— та захистом населенн¤ ≥ територ≥й в≥д њх насл≥дк≥в.
 ожний р≥вень ™ƒ—«– маЇ координуюч≥ та пост≥йн≥ органи управл≥нн¤ щодо розвТ¤занн¤ завдань у сфер≥ запоб≥ганн¤ Ќ—, захисту населенн¤ ≥ територ≥њ в≥д њх насл≥дк≥в, систему повс¤кденного управл≥нн¤, сили ≥ засоби, резерви матер≥альних та ф≥нан-сових ресурс≥в, системи звТ¤зку та ≥нформац≥йного забезпеченн¤.
ƒо системи повс¤кденного управл≥нн¤ ™ƒ—«– вход¤ть оснащен≥ необх≥дними засобами звТ¤зку опов≥щенн¤, збиранн¤, анал≥зу ≥ передач≥ ≥нформац≥њ:
Ц центри управл≥нн¤ в Ќ—, оперативно-чергов≥ служби уповноважених орган≥в з питань Ќ— та цив≥льного захисту населенн¤ ус≥х р≥вн≥в;
Ц диспетчерськ≥ служби центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, державних п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й.
ƒо складу сил ≥ засоб≥в ™ƒ—«– вход¤ть в≥дпов≥дн≥ сили ≥ засоби функц≥ональних ≥ територ≥альних п≥дсистем, а також недержавн≥ (добров≥льн≥) р¤тувальн≥ формуванн¤, ¤к≥ залучаютьс¤ до виконанн¤ в≥дпов≥дних роб≥т.
¬≥йськов≥ ≥ спец≥альн≥ цив≥льн≥ авар≥йно-пошуково-р¤тувальн≥ формуванн¤, з ¤ких складаютьс¤ зазначен≥ сили ≥ засоби, укомплектовуютьс¤ з урахуванн¤м необх≥дност≥ проведенн¤ роботи в автономному режим≥ не менше 3-х д≥б ≥ перебувають у стан≥ пост≥йноњ готовност≥ (дал≥ Ц сили пост≥йноњ готовност≥). 
—или пост≥йноњ готовност≥, зг≥дно ≥з законодавством, можуть залучатис¤ дл¤ терм≥нового реагуванн¤ у раз≥ виникненн¤ Ќ— з пов≥домленн¤м про це в≥дпов≥дних центральних та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, виконавчих орган≥в рад, кер≥вник≥в державних п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й.
Ќа баз≥ ≥снуючих спец≥ал≥зованих служб ≥ п≥дрозд≥л≥в (буд≥вельних, медичних, х≥м≥чних, ремонтних та ≥нших) в област¤х, районах, населених пунктах, п≥дприЇмствах, установах та орган≥зац≥¤х утворюютьс¤ позаштатн≥ спец≥ал≥зован≥ формуванн¤, призначен≥ дл¤ проведенн¤ конкретних вид≥в нев≥дкладних роб≥т у процес≥ реагуванн¤ на Ќ—. ÷≥ формуванн¤ проход¤ть спец≥альне навчанн¤, пер≥одично залучаютьс¤ до участ≥ в практичному в≥дпрацюванн≥ д≥й з л≥кв≥дац≥њ Ќ— разом ≥з силами пост≥йноњ готовност≥. 
” виконанн≥ роб≥т, повТ¤заних ≥з запоб≥ганн¤м ≥ реагуванн¤м на Ќ—, можуть брати участь також добров≥льн≥ громадськ≥ обТЇднанн¤ за на¤вност≥ у представник≥в цих обТЇднань в≥дпов≥дного р≥вн¤ п≥дготовки, п≥дтвердженого в атестац≥йному пор¤дку. —воњ д≥њ вони повинн≥ узгоджувати з територ≥альними органами та уповноваженими з питань Ќ— та цив≥льного захисту населенн¤, а роботи виконувати п≥д њх кер≥вництвом. 
«алежно в≥д масштаб≥в ≥ особливостей Ќ—, що прогнозуЇтьс¤ або виникла, може ≥снувати один з таких режим≥в функц≥онуванн¤ ™ƒ—«–:
Ц режим повс¤кденноњ д≥¤льност≥ Ц при нормальн≥й виробничо-промислов≥й, рад≥ац≥йн≥й, х≥м≥чн≥й, б≥олог≥чн≥й (бактер≥олог≥чн≥й), сейсм≥чн≥й, г≥дрогеолог≥чн≥й ≥ г≥дрометеоролог≥чн≥й обстановц≥;
Ц режим п≥двищеноњ готовност≥ Ц при ≥стотному пог≥ршенн≥ виробничо-промисловоњ, рад≥ац≥йноњ, х≥м≥чноњ, б≥олог≥чноњ, сейсм≥чноњ, г≥дрогеолог≥чноњ ≥ г≥дрометеоролог≥чноњ обстановки (з одержанн¤м прогнозноњ ≥нформац≥њ щодо можливост≥ виникненн¤ надзвичайноњ ситуац≥њ);
Ц режим д≥¤льност≥ у надзвичайн≥й ситуац≥њ Ц при реальн≥й загроз≥ виникненн¤ Ќ— ≥ реагуванн¤ на них;
Ц режим д≥¤льност≥ у надзвичайному стан≥ Ц запроваджуЇтьс¤ в ”крањн≥ або на окремих њњ територ≥¤х у пор¤дку, визначеному  онституц≥Їю ”крањни та «аконом ”крањни Уѕро надзвичайний станФ.
ќрган≥зац≥¤ життЇзабезпеченн¤ населенн¤ у надзвичайних ситуац≥¤х
«г≥дно ≥з «аконом Уѕро цив≥льну оборону ”крањниФ Угромад¤ни ”крањни мають право на захист свого житт¤ ≥ здоровТ¤ в≥д насл≥дк≥в авар≥й, катастроф, значних пожеж, стих≥йного лиха ≥ ви-магати в≥д ”р¤ду ”крањни, ≥нших орган≥в державноњ виконавчоњ влади, адм≥н≥страц≥й п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥ ≥ господарюванн¤ гарант≥й щодо його реал≥зац≥њ.
ƒержава ¤к гарант цього права створюЇ систему цив≥льноњ оборони, ставить за мету захист населенн¤ в≥д небезпечних насл≥дк≥в авар≥й ≥ катастроф техногенного, еколог≥чного, природного та воЇнного характеруФ.
√оловною функц≥Їю орган≥в державноњ виконавчоњ влади, адм≥н≥страц≥й п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, незалежно в≥д форм власност≥ та господарюванн¤, у раз≥ виникненн¤ Ќ—, Ї захист населенн¤ та орган≥зац≥¤ його життЇзабезпеченн¤.
«аходи щодо захисту населенн¤ плануютьс¤ та провод¤тьс¤ по вс≥х районах, населених пунктах, охоплюють усе населенн¤. ” той же час характер та зм≥ст захисних засоб≥в встановлюЇтьс¤ залежно в≥д ступен¤ загрози, м≥сцевих умов ≥з урахуванн¤м важливост≥ виробництва дл¤ безпеки населенн¤, ≥нших економ≥чних та соц≥альних чинник≥в. « ц≥Їю метою м≥ста розпод≥л¤ютьс¤ за групами важливост≥, а обТЇкти Ц за категор≥¤ми стосовно засоб≥в захисту населенн¤ у раз≥ надзвичайноњ ситуац≥њ. ÷ей розпод≥л зд≥йснюЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ƒл¤ м≥ст встановлен≥ наступн≥ групи:
Ц особливоњ важливост≥;
Ц першоњ групи;
Ц другоњ групи;
Ц третьоњ групи.
ƒл¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й встановлен≥ наступн≥ категор≥њ:
Ц особливоњ важливост≥;
Ц першоњ категор≥њ;
Ц другоњ категор≥њ.
ќсновн≥ заходи щодо захисту населенн¤ плануютьс¤ та зд≥йснюютьс¤ завчасно ≥ мають випереджувальний характер. ÷е стосуЇтьс¤, перш за все, п≥дготовки, п≥дтриманн¤ у пост≥йн≥й готовност≥ ≥ндив≥дуальних та колективних засоб≥в захисту, њх накопиченн¤, а також п≥дготовки до проведенн¤ евакуац≥њ населенн¤ ≥з зон п≥двищеного ризику.
ќрган≥зац≥¤ життЇзабезпеченн¤ населенн¤ в умовах надзвичайних ситуац≥й Ї комплексом заход≥в, спр¤мованих на створенн¤ ≥ п≥дтриманн¤ нормальних умов житт¤, здоровТ¤ ≥ працездатност≥ людей.
¬≥н включаЇ:
Ц управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю роб≥тник≥в та службовц≥в, усього населенн¤ при загроз≥ та виникненн≥ надзвичайних ситуац≥й;
Ц захист населенн¤ та територ≥й в≥д насл≥дк≥в авар≥й, катастроф, стих≥йного лиха;
Ц забезпеченн¤ населенн¤ питною водою, продовольчими товарами ≥ предметами першоњ необх≥дност≥;
Ц захист продовольства, харчовоњ сировини, фуражу, вододжерел в≥д рад≥ац≥йного, х≥м≥чного та б≥олог≥чного зараженн¤ (забрудненн¤);
Ц житлове забезпеченн¤ ≥ працевлаштуванн¤;
Ц комунально-побутове обслуговуванн¤;
Ц медичне обслуговуванн¤;
Ц навчанн¤ населенн¤ способам захисту ≥ д≥¤м в умовах надзвичайних ситуац≥й;
Ц розробку ≥ своЇчасне введенн¤ режим≥в д≥¤льност≥ в умовах рад≥ац≥йного, х≥м≥чного та б≥олог≥чного зараженн¤;
Ц сан≥тарну обробку;
Ц знезараженн¤ територ≥њ, споруд, транспортних засоб≥в, обладнанн¤, сировини, матер≥ал≥в ≥ готовоњ продукц≥њ;
Ц п≥дготовка сил та засоб≥в ≥ веденн¤ р¤тувальних ≥ ≥нших нев≥дкладних роб≥т у районах лиха й осередках ураженн¤;
Ц забезпеченн¤ населенн¤ ≥нформац≥Їю про характер ≥ р≥вень небезпеки, пор¤док повед≥нки; морально-психолог≥чну п≥дготовку ≥ заходи щодо п≥дтримуванн¤ високоњ психолог≥чноњ ст≥йкост≥ людей в екстремальних умовах;
Ц заходи, спр¤мован≥ на попередженн¤, запоб≥ганн¤ або послабленн¤ неспри¤тливих дл¤ людей еколог≥чних насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й та ≥нш≥ заходи.
”с≥ ц≥ заходи орган≥зовуютьс¤ державною виконавчою владою, органами управл≥нн¤ цив≥льноњ оборони при ч≥ткому погодженн≥ м≥ж ними заход≥в, що провод¤тьс¤.  ер≥вники п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й Ї безпосередн≥ми виконавц¤ми цих заход≥в. «аходи розробл¤ютьс¤ завчасно, в≥дображаютьс¤ у планах цив≥льноњ оборони ≥ виконуютьс¤ в пер≥од загрози та п≥сл¤ виникненн¤ надзвичайноњ ситуац≥њ.
« метою недопущенн¤ гибел≥ людей, забезпеченн¤ њх нормальноњ життЇд≥¤льност≥ у надзвичайн≥ ситуац≥њ передус≥м повинно бути проведено спов≥щенн¤ населенн¤ про можливу загрозу, а ¤кщо необх≥дно, Ц орган≥зовано евакуац≥ю.
—пов≥щенн¤ населенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ ус≥ма доступними способами: через телебаченн¤, рад≥омережу, рад≥отрансл¤ц≥йну пров≥дну мережу, спец≥альними сигналами (гудки, сирени). ѕередбачаЇтьс¤ спец≥альна схема пов≥домленн¤ посадових ос≥б та ос≥б, зад≥¤них у систем≥ цив≥льноњ оборони.
≈вакуац≥¤ Ц це орган≥зоване виведенн¤ чи вивезенн¤ з небезпечних зон. Ѕезпосередньо евакуац≥Їю займаЇтьс¤ штаб цив≥льноњ оборони, ус≥ орган≥зац≥йн≥ питанн¤ вир≥шують евакуац≥йн≥ ком≥с≥њ. ≈вакуац≥¤ розпочинаЇтьс¤ п≥сл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ начальником цив≥льноњ оборони, надзвичайною ком≥с≥Їю або органами влади.
≈вакуац≥¤ працюючого населенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за виробничим принципом, а населенн¤, ¤ке не повТ¤зане з виробництвом, Ц за територ≥альним принципом через домоуправл≥нн¤, ∆≈”, ∆≈  тощо. ƒ≥ти евакуюютьс¤ разом з батьками, але можливе њх вивезенн¤ з≥ школами, дитсадками.
ƒл¤ проведенн¤ евакуац≥њ використовуютьс¤ вс≥ види транспорту: зал≥зничний, автомоб≥льний, водний та ≥ндив≥дуальний. јвтотранспорт використовуЇтьс¤ дл¤ вивезенн¤ на коротк≥ в≥дстан≥. ” де¤ких випадках частина населенн¤ може виводитис¤ п≥шки колонами по шл¤хах, котр≥ не зайн¤т≥ перевезенн¤ми, або за визначеним маршрутом та колонними шл¤хами.
≈вакуац≥¤ населенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ через зб≥рн≥ евакуац≥йн≥ пункти, ¤к≥ розташовують поблизу м≥сць посадки на транспорт або на вих≥дних пунктах п≥шого руху, в школах, клубах, к≥нотеатрах та ≥нших громадських закладах.
ѕро початок та пор¤док евакуац≥њ населенн¤ спов≥щаЇтьс¤ по мереж≥ спов≥щенн¤. ќтримавши пов≥домленн¤ про початок евакуац≥њ, необх≥дно вз¤ти документ, грош≥, реч≥ та продукти ≥ у визначений час прибути на зб≥рний евакуац≥йних пункт, де населенн¤ реЇструють, групують та ведуть до пункту посадки.
ƒл¤ орган≥зац≥њ прийманн¤, розташуванн¤ населенн¤, а також забезпеченн¤ його вс≥м необх≥дним створюютьс¤ евакуац≥йн≥ ком≥с≥њ та приймальн≥ евакуац≥йн≥ пункти, на ¤ких вир≥шують проблему розташуванн¤, забезпеченн¤ та обслуговуванн¤ прибулого населенн¤.
“имчасове розселенн¤ громад¤н у безпечних районах передбачаЇ максимальний захист людей в≥д рад≥оактивного забрудненн¤, х≥м≥чного ураженн¤ при авар≥¤х або катастрофах на рад≥ац≥йно або х≥м≥чно небезпечних обТЇктах, а також запоб≥гаЇ загибел≥ людей у випадках катастроф≥чного затопленн¤ район≥в його проживанн¤. ” м≥сц¤х розселенн¤ зв≥льн¤ютьс¤ прим≥щенн¤ дл¤ розм≥щенн¤ евакуйованих громад¤н, готуютьс¤ (при необх≥дност≥) колективн≥ засоби захисту. якщо сховищ недостатньо, то орган≥зовуЇтьс¤ њх додаткове буд≥вництво, пристосуванн¤ ≥снуючих п≥двал≥в, г≥рських виробок, дл¤ чого залучаЇтьс¤ усе працездатне населенн¤, у тому числ≥ й евакуйован≥.
¬елике значенн¤ маЇ забезпеченн¤ у м≥сц¤х розселенн¤ евакуйованого населенн¤ продуктами харчуванн¤, наданн¤ њм побутових послуг ≥ медичного обслуговуванн¤.
«абезпеченн¤ населенн¤ продуктами харчуванн¤ ≥ предметами першоњ необх≥дност≥ зд≥йснюЇтьс¤ службою торг≥вл≥ ≥ харчуванн¤ цив≥льноњ оборони с≥льського або ≥ншого району, в ¤кий зд≥йснено евакуац≥ю населенн¤.
ѕерш≥ дв≥ доби люди повинн≥ харчуватис¤ запасами продукт≥в, привезених ≥з собою. «а њх в≥дсутност≥ харчуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ через мережу (њдалень) громадського харчуванн¤ або в с≥мТ¤х, куди вони п≥дсел¤ютьс¤.
Ћ≥кв≥дац≥¤ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й
Ћ≥кв≥дац≥¤ насл≥дк≥в надзвичайноњ ситуац≥њ проводитьс¤ з метою в≥дновленн¤ роботи п≥дприЇмства орган≥зац≥њ, навчальних заклад≥в тощо. ¬она включаЇ:
Ц розв≥дку осередк≥в надзвичайних ситуац≥й;
Ц авар≥йно-р¤тувальн≥ й л≥кувально-евакуац≥йн≥ заходи;
Ц локал≥зац≥ю й гас≥нн¤ пожеж;
Ц в≥дбудову споруд ≥ шл¤х≥в сполученн¤;
Ц проведенн¤ ≥зол¤ц≥йно-обмежувальних заход≥в в осередках б≥олог≥чного зараженн¤;
Ц проведенн¤ спец≥альноњ обробки населенн¤;
Ц дезактивац≥њ, дегазац≥њ техн≥ки, дор≥г, м≥сцевост≥ тощо.
–озв≥дка осередк≥в надзвичайних ситуац≥й проводитьс¤ силами «бройних —ил, ÷ив≥льноњ оборони ≥ невоЇн≥зованими формуванн¤ми п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, навчальних заклад≥в тощо.
¬оЇн≥зован≥ сили розв≥дки «— ≥ ÷ќ включають п≥дрозд≥ли рад≥ац≥йноњ, х≥м≥чноњ, б≥олог≥чноњ, ≥нженерноњ розв≥дки. «авданн¤ми цих п≥дрозд≥л≥в Ї ви¤вленн¤ загального стану в осередках ≥ визначенн¤ меж зараженн¤, руйнуванн¤, повен≥ й пожеж, а також виставленн¤ пост≥в спостереженн¤ на особливо важливих напр¤мах (станц≥¤х, переправах, перехрест≥ дор≥г тощо).
” м≥сц¤х розташуванн¤ евакуйованого населенн¤, на маршрутах њх виходу ≥з осередк≥в надзвичайних ситуац≥й розв≥дка ведетьс¤ силами невоЇн≥зованих формувань п≥дприЇмств, орган≥зац≥й тощо.
јвар≥йно-р¤тувальн≥ й л≥кувально-евакуац≥йн≥ заходи провод¤тьс¤ ¤к доповненн¤ до тих заход≥в, ¤к≥ виконувалис¤ п≥дрозд≥лами «—, ÷ќ, медичних установ при проведенн≥ спец≥альних та ≥нших нев≥дкладних роб≥т в осередках надзвичайних ситуац≥й. ÷≥ роботи, ¤к правило, виконуютьс¤ населенн¤м, ¤ке опинилос¤ в осередку або на шл¤ху поширенн¤ зараженого пов≥тр¤, пожеж≥, повен≥ тощо. ƒл¤ допомоги проведенн¤ цих роб≥т в осередки надзвичайних ситуац≥й можуть висилатис¤ сили й засоби спец≥альних формувань «—, ÷ќ, ћ≥н≥стерства охорони здоровТ¤, ћ≥н≥стерства з надзвичайних ситуац≥й, буд≥вельних орган≥зац≥й з њх техн≥кою, комунальних служб, ћ≥н≥стерства охорони навколишнього середовища (л≥таки й команди дл¤ гас≥нн¤ пожеж) та ≥н.
Ћокал≥зац≥¤ й гас≥нн¤ пожеж провод¤тьс¤ з метою збереженн¤ матер≥альних ц≥нностей держави й окремих громад¤н протипожежними формуванн¤ми «—, ÷ќ, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, ћ≥н≥стерства з надзвичайних ситуац≥й, ћ≥н≥стерства охорони навколишнього середовища ≥з залученн¤м до цих роб≥т роб≥тник≥в, службовц≥в ≥ населенн¤, що проживаЇ поблизу осередку надзвичайноњ ситуац≥њ.
ƒл¤ локал≥зац≥њ пожеж≥ створюютьс¤ протипожежн≥ смуги одночасно на к≥лькох д≥л¤нках шириною 6Ц8 м. ѕри на¤вност≥ часу протипожежн≥ смуги поширюютьс¤ до 20Ц40 м перед фронтом ≥ до 8Ц10 м на флангах ≥ в тилу пожеж≥. ƒл¤ гас≥нн¤ пожеж≥ можуть бути застосован≥ вибухов≥ речовини.
¬≥дбудова споруд ≥ шл¤х≥в сполученн¤ проводитьс¤ з метою поновленн¤ роботи важливих орган≥в м≥ста, району тощо. ÷е телеграф, телефон, л≥карн≥, електросистеми, комунальн≥ системи, мости, зал≥зниц¤, шл¤хи евакуац≥њ й п≥двозу матер≥альних засоб≥в тощо.
« метою запоб≥ганн¤ поширенню еп≥дем≥чних хвороб в осередках б≥олог≥чного зараженн¤ провод¤ть ≥зол¤ц≥йно-обмежувальн≥ заходи, карантин або обсервац≥ю.

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>