–ќ«ƒ≤Ћ 1 «ј√јЋ№Ќ≤ ќ—Ќќ¬» Ѕ≈«ѕ≈ » ∆»““™ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

Ћ≈ ÷≤я 2
“ема 1.1. ќсновн≥ пон¤тт¤ та визначенн¤ безпеки життЇд≥¤льност≥
” результат≥ вивченн¤ теми студент повинен ум≥ти:
Ц визначати зм≥ст ≥ сутн≥сть основних пон¤ть ≥ терм≥н≥в, ¤кими оперуЇ безпека життЇд≥¤льност≥;
Ц ор≥Їнтуватис¤ в методолог≥чних засобах ≥ методах досл≥дженн¤ безпеки життЇд≥¤льност≥;
Ц дати анал≥з зм≥сту основних компонент≥в системи Улюдина 
Ц життЇве середовищеФ;
Ц ≥дентиф≥кувати небезпеку;
Ц складати номенклатуру небезпек;
Ц зд≥йснювати таксоном≥ю небезпеки;
Ц визначати причини та можлив≥ насл≥дки небезпек;
Ц класиф≥кувати небезпечн≥, шк≥длив≥ та вражаюч≥ фактори;
Ц оц≥нювати р≥вень небезпеки.
ѕ≥сл¤ вивченн¤ теми студент повинен усв≥домити, що в центр≥ уваги повинна бути людина. ” процес≥ вивченн¤ розд≥лу викладач повинен сформувати у студент≥в активну соц≥альну позиц≥ю щодо захисту людини та середовища в≥д небезпек ≥ психолог≥чну готовн≥сть до усп≥шноњ д≥¤льност≥ в умовах сучасного стану навколишнього середовища.
ѕлан
1. ѕон¤тт¤ небезпеки, небезпечних ситуац≥й.
2. ѕон¤тт¤ потенц≥йноњ небезпеки.
3.  ласиф≥кац≥¤ небезпек.
4. ’арактеристика небезпечних та шк≥дливих фактор≥в.
5. –изик ¤к оц≥нка небезпек.
6. —истемний анал≥з у Ѕ∆ƒ.
 онтрольн≥ питанн¤
1. Ќебезпеки та њх характеристики.
2. “аксоном≥¤, номенклатура, ≥дентиф≥кац≥¤ небезпек.
3.  вантиф≥кац≥¤ небезпек.
4. ’арактеристика природних джерел небезпек.
5. ƒжерела техн≥чних небезпек.
6. ’арактеристика соц≥альних ≥ пол≥тичних небезпек.
7.  омб≥нован≥ небезпеки.
8. ѕроблеми та напр¤ми забезпеченн¤ безпеки життЇд≥¤льност≥.
9. —истемний анал≥з безпеки життЇд≥¤льност≥.
Ћ≥тература
1. «ахарченко ћ.¬., ќрлов ћ.¬., √олубЇв ј. . та ≥н. Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ у повс¤кденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуац≥¤х: Ќавч. пос≥бник. Ц  .: ≤«ћ», 1996. Ц 196 с.
2. Ѕезопасность жизнеде¤тельности: ”чебник дл¤ вузов / ѕод общей ред. —.¬. Ѕелова. Ц 2-е изд., испр. и доп. Ц ћ.: ¬ысша¤ шк., 1999. Ц 448 с.
3. ’ижн¤к ћ.≤., Ќагорна ј.ћ. «доровТ¤ людини та еколог≥¤. Ц  .: «доровТ¤, 1995. Ц 232 с.
4. Ѕакка ћ.“., ћельничук ј.—., —≥вко ¬.≤. ќхорона ≥ безпека життЇд≥¤льност≥ людини:  онспект лекц≥й. Ц ∆итомир: Ћьонок, 1995. Ц 165 с.

Ћюдина пост≥йно взаЇмод≥Ї з навколишн≥м середовищем, перетворюЇ це середовище, а воно, у свою чергу, впливаЇ на життЇд≥¤льн≥сть самоњ людини. “обто взаЇмод≥¤ людини ≥з середови-щем, що њњ оточуЇ, в≥дбуваЇтьс¤ при на¤вност≥ пр¤мих ≥ зворотних звТ¤зк≥в.
–езультат взаЇмод≥њ людини з навколишн≥м середовищем може зм≥нюватис¤ в широких межах: в≥д позитивного до катастроф≥чного, що супроводжуЇтьс¤ загибеллю людей ≥ руйнуванн¤м компонент≥в середовища. Ќегативн≥ впливи, ¤к≥ виникають раптово, пер≥одично або пост≥йно д≥ють у систем≥ Улюдина Ц життЇве середовищеФ ≥ визначаютьс¤ ¤к д≥¤ небезпек. 
Ќебезпека Ц це центральне пон¤тт¤ безпеки життЇд≥¤льност≥ ≥ ¤вл¤Ї собою ¤вища, процеси, обТЇкти, властивост≥, ¤к≥ здатн≥ за певних умов завдати шкоди здоровТю чи життю людини ¤к пр¤мо, так ≥ згодом. ∆иттЇвий досв≥д людини показуЇ, що шкоду людин≥ може нанести будь-¤ка д≥¤льн≥сть: робота на виробництв≥ (трудова д≥¤льн≥сть), р≥зн≥ види в≥дпочинку, розваги та нав≥ть д≥¤льн≥сть, повТ¤зана з навчанн¤м. 
Ќебезпека Ц це ¤вище або вплив на людину неспри¤тливих або нав≥ть несум≥сних ≥з житт¤м фактор≥в.
Ќебезпека збер≥гаЇ вс≥ системи, ¤к≥ мають енерг≥ю, х≥м≥чн≥ або б≥олог≥чн≥ активн≥ компоненти, а також характеристики, ¤к≥ не в≥дпов≥дають умовам життЇд≥¤льност≥ людини.
”с¤ка д≥¤льн≥сть людини Ї потенц≥йно небезпечною. ѕотенц≥йна небезпека Ц це така небезпека, ¤ка маЇ не¤вний характер ≥ про¤вл¤Їтьс¤ в умовах, ¤к≥ важко передбачити. ѕотенц≥йна небезпека може реал≥зуватис¤ у форм≥ хвороб або травм. јле на¤вн≥сть потенц≥йноњ небезпеки не завжди супроводжуЇтьс¤ њњ негативним впливом на людину. ƒл¤ реал≥зац≥њ негативного впливу небезпеки необх≥дне виконанн¤ трьох умов: небезпека реально ≥снуЇ ≥ д≥Ї; людина знаходитьс¤ в зон≥ д≥њ небезпеки; людина не маЇ достатньо ефективних засоб≥в захисту.
”мови, за ¤кими небезпека може реал≥зуватис¤ в под≥ю, називаютьс¤ небезпечною ситуац≥Їю.
—итуац≥ю, за ¤коњ про¤вл¤Їтьс¤ велика можлив≥сть виникненн¤ нещасного випадку, прийн¤то називати небезпечною або авар≥йною, а коли загинули люди Ц катастроф≥чною. 
 атастрофа (грец.) Ц переворот, знищенн¤, загибель, випадкове горе, д≥¤ ¤кого може продовжуватис¤ в напр¤м≥, що визначаЇтьс¤ д≥Їю, ¤ка в≥дбулас¤.
јвар≥¤ Ц це випадковий вих≥д з ладу машин, корабл≥в, л≥так≥в, њх пошкодженн¤, руйнац≥¤, нещасний випадок, велика невдача.
” положенн≥ про розсл≥дуванн¤ ≥ обл≥к нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х проводитьс¤ розпод≥л авар≥й на дв≥ категор≥њ.
ƒо 1-њ категор≥њ належать авар≥њ, внасл≥док ¤ких загинуло пТ¤ть, б≥льше чолов≥к або зТ¤вилас¤ загроза дл¤ житт¤ ≥ здоровТ¤ роб≥тник≥в п≥дприЇмства або населенн¤, ¤ке знаходитьс¤ поблизу обТЇкта, або виникла зупинка, або вийшло з ладу п≥дприЇмство на добу або б≥льше.
ƒо 2-њ категор≥њ належать авар≥њ, внасл≥док ¤ких або загинуло до пТ¤ти чолов≥к або виникла загроза дл¤ житт¤ ≥ здоровТ¤ роб≥тник≥в цеху, д≥льниц≥, або виникла зупинка, або вийшли з ладу п≥дприЇмство, д≥льниц¤ на добу ≥ б≥льше.
 р≥м небезпечних ситуац≥й, ≥снують ≥ екстремальн≥.
≈кстремальною називають ситуац≥ю в процес≥ д≥¤льност≥, коли у людини психоф≥з≥олог≥чне навантаженн¤ дос¤гаЇ ¤коњ-небудь меж≥, при ¤к≥й вона може втратити здатн≥сть до рац≥ональних вчинк≥в ≥ д≥¤ти в≥дпов≥дно до обставин, ¤к≥ виникли.
¬ екстремальних ситуац≥¤х людина може опинитис¤ у р≥зносторонн≥х сферах д≥¤льност≥: на виробництв≥, вулиц≥, у побут≥ або на в≥дпочинку.
ќтже, можна зробити висновок, що безпека життЇд≥¤льност≥ Ц це стан оточуючого людину середовища, при ¤кому виключаЇтьс¤ можлив≥сть порушенн¤ орган≥зму в процес≥ р≥зноман≥тноњ предметноњ д≥¤льност≥.
ѕерел≥к назв, терм≥н≥в можливих небезпек, тобто номенклатура небезпек, нараховуЇ понад 150 найменувань ≥ при цьому не вважаЇтьс¤ за повну. ¬ окремих випадках складаЇтьс¤ номенклатура небезпек дл¤ окремих обТЇкт≥в (п≥дприЇмств, цех≥в, профес≥й, м≥сць прац≥ та ≥нше).
ƒжерелами (нос≥¤ми небезпек) Ї природн≥ процеси ≥ ¤вища, техногенне середовище та людськ≥ д≥њ. Ќебезпеки ≥снують у простор≥ й час≥ та реал≥зуютьс¤ у вигл¤д≥ поток≥в енерг≥њ, речовини та ≥нформац≥њ. ѕри ≥дентиф≥кац≥њ небезпек, тобто при знаходженн≥ типу небезпеки та встановленн≥ њњ характеристик, необх≥дно виходити з принципу Увсе впливаЇ на всеФ, тобто джерелом небезпеки може бути все живе й неживе, а п≥дл¤гати небезпец≥ також може все живе й неживе. ≤дентиф≥кац≥¤ необх≥дна дл¤ розробки заход≥в щодо запоб≥ганн¤ небезпекам або вже л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в. 
 ласиф≥кац≥¤ та систематизац≥¤ ¤вищ, процес≥в, обТЇкт≥в, ¤к≥ здатн≥ завдати шкоду людин≥ (таксоном≥¤ небезпек), повн≥стю не розроблена. ѕрикладом таксоном≥њ небезпек може бути такий под≥л:
Ц за походженн¤м (природна, техногенна, еколог≥чна);
Ц за локал≥зац≥Їю (космос, атмосфера, л≥тосфера, г≥дросфера);
Ц за насл≥дками (захворюванн¤, травми, загибель, пожеж≥);
Ц за шкодою (соц≥альна, техн≥чна, еколог≥чна);
Ц за сферою про¤ву (побутова, виробнича, спортивна, дорожньо-транспортна).
Ќайб≥льш вдалою класиф≥кац≥Їю небезпек Ї класиф≥кац≥¤ за джерелами походженн¤, зг≥дно з ¤кою вс≥ небезпеки под≥л¤ютьс¤ на 4 групи: природн≥, техногенн≥, соц≥ально-пол≥тичн≥ та комб≥нован≥. ѕод≥бна класиф≥кац≥¤ прийн¤та ≥ в державних стандартах при визначенн≥ надзвичайних ситуац≥й.
ѕерш≥ три класиф≥кац≥њ належать до елемент≥в життЇвого се-редовища, ¤ке оточуЇ людину, Ц природного, техногенного та соц≥ального. ƒо четвертоњ групи належать природно-техногенн≥, природно-соц≥альн≥ та соц≥ально-техногенн≥ небезпеки, джерелами ¤ких Ї комб≥нац≥¤ р≥зних елемент≥в життЇвого середовища.
ѕриродн≥ джерела небезпеки Ц це природн≥ обТЇкти, ¤вища природи та стих≥йн≥ лиха, ¤к≥ можуть спричинити шкоду людин≥ або ж становл¤ть загрозу дл¤ житт¤ чи здоровТ¤ людини (землетруси, зсуви, сел≥, вулкани, повен≥, сн≥гов≥ лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожелед≥, блискавки, астероњди, сон¤чне та косм≥чне випром≥нюванн¤, небезпечн≥ тварини, рослини, риби, комахи, гриби, бактер≥њ, в≥руси, заразн≥ хвороби). 
“ехногенн≥ небезпеки Ц це небезпеки, повТ¤зан≥ з використанн¤м транспортних засоб≥в, з експлуатац≥Їю п≥д≥ймально-транспортного обладнанн¤, з використанн¤м горючих легкозаймистих ≥ вибухонебезпечних речовин та матер≥ал≥в, процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ при п≥двищених температур≥ й тиску, електричноњ енерг≥њ, х≥м≥чних речовин, р≥зних вид≥в випром≥нюванн¤ (≥он≥зуючого, електромагн≥тного, в≥броакустичного). ƒжерелами техногенних небезпек Ї в≥дпов≥дн≥ обТЇкти, що породжують њх. 
—оц≥альн≥ небезпеки Ц це небезпеки, викликан≥ низьким духовним та культурним р≥внем (брод¤жництво, проституц≥¤, пи¤цтво, алкогол≥зм, тютюнопал≥нн¤). ƒжерелами цих небезпек Ї незадов≥льний матер≥альний стан, поган≥ умови проживанн¤, страйки, повстанн¤, конфл≥ктн≥ ситуац≥њ на м≥жнац≥ональному, етн≥чному, расовому чи рел≥г≥йному ірунт≥. 
ƒжерелами пол≥тичних небезпек Ї конфл≥кти на м≥жнац≥ональному та м≥ждержавному р≥вн≥, духовне гнобленн¤, пол≥тичний тероризм, ≥деолог≥чн≥, м≥жпарт≥йн≥ та збройн≥ конфл≥кти, в≥йни.
Ќайб≥льшу к≥льк≥сть становл¤ть комб≥нован≥ небезпеки Ц природно-техногенн≥, природно-соц≥альн≥ та соц≥ально-техногенн≥. 
ѕриродно-техногенн≥ небезпеки: смог, кислотн≥ дощ≥, пилов≥ бур≥, ероз≥¤ ірунт≥в, зменшенн¤ родючост≥ ірунт≥в, виникненн¤ пустель, зсуви, сел≥, землетруси та ≥нш≥ тектон≥чн≥ ¤вища, ¤к≥ спонукала людська д≥¤льн≥сть. 
ѕриродно-соц≥альн≥ небезпеки: наркоман≥¤, еп≥дем≥¤ ≥нфекц≥йних захворювань, венеричн≥ захворюванн¤, —Ќ≤ƒ.
—оц≥ально-техногенн≥ небезпеки: профес≥йна захворюван≥сть, профес≥йний травматизм, псих≥чн≥ в≥дхиленн¤ та захворюванн¤, викликан≥ виробничою д≥¤льн≥стю, масов≥ псих≥чн≥ в≥дхиленн¤ та захворюванн¤, викликан≥ впливом на св≥дом≥сть ≥ п≥дсв≥дом≥сть засобами масовоњ ≥нформац≥њ та спец≥альними техн≥чними засобами, токсикоман≥¤. 
ћожлив≥сть реал≥зац≥њ небезпеки ≥ ступ≥нь неспри¤тливого впливу њњ на людину залежить в≥д в≥дпов≥дних фактор≥в.
‘актор (лат. factor Ц д≥ючий, що вчин¤Ї) Ц причина, руш≥йна сила будь-¤кого процесу, ¤ка визначаЇ його характер або окрем≥ риси. 
” виробнич≥й сфер≥ фактори под≥л¤ютьс¤ на вражаюч≥, небезпечн≥ та шк≥длив≥.
¬ражаюч≥ фактори можуть призвести до загибел≥ людини.
Ќебезпечн≥ фактори викликають в окремих випадках травми чи раптове пог≥ршенн¤ здоровТ¤ (головний б≥ль, пог≥ршенн¤ зору, слуху, зм≥ни психолог≥чного та ф≥зичного стану).
Ўк≥длив≥ фактори можуть спричин¤ти захворюванн¤ чи зниженн¤ працездатност≥ людини ¤к у ¤вн≥й, так ≥ прихован≥й формах.
–озпод≥л фактор≥в на вражаюч≥, небезпечн≥ та шк≥длив≥ Ц досить умовний. 
ќдин ≥ той же фактор може спричинити загибель людини, захворюванн¤, чи не завдати н≥¤коњ шкоди завд¤ки њњ сил≥, здатност≥ орган≥зму до протид≥њ. 
«а характером та природою д≥њ вс≥ небезпечн≥ та шк≥длив≥ фактори зг≥дно √ќ—“ 12.0.002-80 под≥л¤ють на 4 групи: ф≥зичн≥, х≥м≥чн≥, б≥олог≥чн≥ та психоф≥з≥олог≥чн≥. 
ƒо ф≥зичних фактор≥в належать: п≥двищен≥ або понижен≥: температура, волог≥сть, атмосферний тиск; п≥двищена швидк≥сть руху пов≥тр¤; недостатн¤ осв≥тлен≥сть; машини, механ≥зми або њх елементи, що рухаютьс¤ або обертаютьс¤; конструкц≥њ, що руйнуютьс¤; елементи середовища, нагр≥т≥ до високих температур; устаткуванн¤, що маЇ п≥двищений тиск або розр≥дженн¤; п≥двищен≥ р≥вн≥ електромагн≥тного, ≥он≥зуючого та акустичного випром≥нюванн¤; п≥двищений р≥вень статичноњ електрики; п≥двищений р≥вень електричноњ напруги; перебуванн¤ на висот≥; невагом≥сть ≥ р¤д ≥нших.
’≥м≥чн≥ фактори Ц це х≥м≥чн≥ елементи, речовини та сполуки, ¤к≥ перебувають у р≥зному агрегатному стан≥ (твердому, р≥дкому та газопод≥бному) ≥ под≥л¤ютьс¤ залежно в≥д шл¤х≥в проникненн¤ та характеру д≥њ на орган≥зм людини. ≤снують три шл¤хи проникненн¤ х≥м≥чних речовин в людський орган≥зм через: 1) органи диханн¤, 2) шлунково-кишковий тракт, 3) шк≥р¤н≥ покриви та слизов≥ оболонки. «а характером д≥њ вид≥л¤ють токсичн≥, подразнююч≥, задушлив≥, сенсиб≥л≥зуюч≥, канцерогенн≥, мутагенн≥ речовини та так≥, що впливають на репродуктивну функц≥ю.
Ѕ≥олог≥чн≥ фактори под≥л¤ютьс¤ на макроорган≥зми (рослини та тварини) ≥ м≥кроорган≥зми (бактер≥њ, в≥руси, сп≥рохети, грибки, прост≥ш≥).
ƒо психоф≥з≥олог≥чних фактор≥в належать ф≥зичн≥ (статичн≥ та динам≥чн≥) ≥ нервово-псих≥чн≥ перенавантаженн¤ (емоц≥йн≥, анал≥затор≥в, монотонн≥сть прац≥).
–езультатом про¤ву небезпеки Ї нещасн≥ випадки, авар≥њ, катастрофи, ¤к≥ можуть супроводжуватис¤ смертельними випадками, зменшенн¤м тривалост≥ житт¤, шкодою дл¤ здоровТ¤, навколишнього середовища, дезорган≥зуючим впливом на сусп≥льство або життЇд≥¤льн≥сть окремих людей. Ќасл≥дки або ж к≥льк≥сна оц≥нка збитк≥в, запод≥¤них небезпекою, залежить в≥д багатьох чинник≥в, наприклад, в≥д к≥лькост≥ людей, що знаходились у небезпечн≥й зон≥, к≥лькост≥ та ¤кост≥ матер≥альних (у тому числ≥ й природних) ц≥нностей, що знаходились у ц≥й зон≥, природних ресурс≥в. –езультати цих насл≥дк≥в визначають ¤к шкоду.  ожний окремий вид шкоди маЇ своЇ к≥льк≥сне вираженн¤. Ќаприклад, к≥льк≥сть загиблих, к≥льк≥сть поранених, площа зараженоњ територ≥њ, площа л≥су, що вигор≥ла, варт≥сть зруйнованих споруд тощо. Ќайб≥льш ун≥версальний к≥льк≥сний зас≥б визначенн¤ шкоди Ц це варт≥сний, тобто визначенн¤ шкоди у грошовому екв≥валент≥. 
ƒругою к≥льк≥сною характеристикою небезпеки Ї квантиф≥кац≥¤ небезпек, ¤ка визначаЇ ступ≥нь небезпеки або ризик. 
–изик Ц це к≥льк≥сна характеристика оц≥нки ступен¤ небезпеки. –изик Ї критер≥Їм реал≥зац≥њ небезпеки. Ќеск≥нченно малий (УнульовийФ) ризик св≥дчить про в≥дсутн≥сть реальноњ небезпеки в систем≥, ≥ навпаки: чим вищий ризик, тим вища реальн≥сть впливу небезпеки.
¬еличина ризику (R) визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ к≥лькост≥ под≥й з небажаними насл≥дками (n) до максимально можливого њх числа (N) за конкретний пер≥од часу: 
. 
Ќаведена формула дозвол¤Ї розрахувати величину загального та групового ризику. ѕри оц≥нц≥ загального ризику величина N визначаЇ максимальну к≥льк≥сть ус≥х под≥й, а при оц≥нц≥ групового ризику Ц максимальну к≥льк≥сть под≥й у конкретн≥й груп≥. 
’арактерним прикладом визначенн¤ загального ризику може служити розрахунок числового значенн¤ загального ризику побутового травматизму з≥ смертельними насл≥дками. ¬≥дпов≥дно до статистичних даних, за 1998 р≥к в ”крањн≥ загинуло у побутов≥й сфер≥ 68,2 тис. ос≥б. Ќаразитись на смертельну небезпеку в побут≥ практично м≥г кожен ≥з загального числа громад¤н, що проживали в ”крањн≥ на цей пер≥од, тобто N = 50 000 000 ос≥б. “од≥ числове значенн¤ загального ризику смертельних випадк≥в у побутов≥й сфер≥ в 1998 роц≥ складатиме: 
R = 68 200 / 50 000 000 = 0,001 362 = 1 362 х 10-6.
÷е означаЇ, що з кожного м≥льйона громад¤н, ¤к≥ проживали в ”крањн≥, у побутов≥й сфер≥ загинуло у 1998 роц≥ 1 362 ос≥б. 
—учасн≥ вчен≥ висувають концепц≥ю прийн¤тного ризику, суть ¤коњ пол¤гаЇ у напр¤м≥ до такоњ безпеки, ¤ку сусп≥льство може прийн¤ти (дозволити) у даний пер≥од часу. Ќин≥ зТ¤сувалос¤, що не можна дос¤гти абсолютноњ безпеки; сусп≥льство може соб≥ дозволити лише економ≥чно виправданий р≥вень безпеки. 
¬ведено пон¤тт¤ ≥ндив≥дуального ризику загибел≥ людини.
ћаксимально спри¤тливий р≥вень ≥ндив≥дуального ризику:
,
тобто на 1 млн. населенн¤ гине 1 людина на р≥к (до цього р≥вн¤ ризику треба прагнути).
«абезпечити нульовий ризик неможливо. Ќабула поширенн¤ концепц≥¤ прийн¤того ризику, тобто такий ризик сусп≥льство може прийн¤ти (дозволити) у даний час ≥ котрий може бути економ≥чно виправданий. ѕрийн¤тий ризик вм≥щуЇ техн≥чн≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥ та пол≥тичн≥ аспекти, ¤вл¤ючи собою компром≥с м≥ж р≥внем безпеки та можливост¤ми њњ дос¤гненн¤. 
” де¤ких крањнах, наприклад, у √олланд≥њ, р≥вн≥ прийн¤того ризику встановлен≥ у законодавчому пор¤дку. 
ќсновним питанн¤м безпеки життЇд≥¤льност≥ Ї питанн¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ безпеки, тобто зниженн¤ ≥мов≥рност≥ ризику до припустимого р≥вн¤. ÷е можливо дос¤гти к≥лькома шл¤хами:
Ц повна або часткова в≥дмова в≥д роб≥т, операц≥й та систем, ¤к≥ мають високий ступ≥нь небезпеки;
Ц зам≥на небезпечних операц≥й ≥ншими, менш небезпечними;
Ц удосконаленн¤ техн≥чних систем та обТЇкт≥в;
Ц розробка та використанн¤ спец≥альних засоб≥в захисту;
Ц заходи орган≥зац≥йно-управл≥нського характеру, в тому числ≥ контроль за р≥внем безпеки, навчанн¤ людей з питань безпеки, стимулюванн¤ безпечноњ роботи та повед≥нки;
Ц л≥кв≥дац≥¤ насл≥дк≥в авар≥й та катастроф з наступним њх анал≥зом.
як правило, дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ безпеки завжди використовуЇтьс¤ комплекс цих заход≥в та засоб≥в. ƒл¤ того щоб надати перевагу конкретним засобам та заходам або певному њх комплексу, пор≥внюють витрати на ц≥ заходи та засоби ≥ р≥вень зменшенн¤ шкоди, ¤кий оч≥куЇтьс¤ в результат≥ њх запровадженн¤. “акий п≥дх≥д до зменшенн¤ ризику небезпеки називаЇтьс¤ управл≥нн¤м ризиком.
Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ Ї збалансованою взаЇмод≥Їю людини ≥ середовища, њњ соц≥ально-культурного житт¤, ¤ка стосуЇтьс¤ не ст≥льки пол≥тичноњ, економ≥чноњ сфер соц≥альноњ д≥¤льност≥ людини, ск≥льки особистого сприйманн¤ ≥ внутр≥шнього в≥дчутт¤ безпеки окремою людиною. Ѕ≥льш≥сть людей ≥нтуњтивно розум≥Ї значенн¤ безпеки. ÷е ≥ запоб≥ганн¤ хвороби, ≥ порушенн¤ усталеного способу житт¤ у с≥мТњ, трудовому колектив≥ чи природному середовищ≥, ≥ захист в≥д хул≥ганства та злочинност≥. 
явище безпеки характеризуЇтьс¤ 4 суттЇвими ознаками, а саме: 

Ц ун≥версальн≥стю: безпека турбуЇ вс≥х людей на земл≥, оск≥льки в≥дсутн≥сть безпеки маЇ загальн≥ загрози нормальному життю (безроб≥тт¤, наркоман≥¤, злочинн≥сть, тероризм, забрудненн¤ довк≥лл¤, порушенн¤ прав ≥ свобод людини);
Ц взаЇмозалежн≥стю: безпека нин≥ б≥льше не стосуЇтьс¤ т≥льки окремоњ людини, соц≥альноњ групи чи нав≥ть крањни (голод, захворюванн¤, забруднене середовище, торг≥вл¤ наркотиками, етн≥чн≥ конфл≥кти не Ї ≥зольованими под≥¤ми, ¤к≥ обмежен≥ житлом людини чи нац≥ональними кордонами);
Ц п≥дконтрольн≥стю розвитку под≥й: про безпеку можна говорити т≥льки тод≥, коли та чи ≥нша небезпека ви¤вл¤Їтьс¤ на ранн≥х етапах виникненн¤, коли л≥кв≥дуютьс¤ глибинн≥ утворенн¤ дисбалансу м≥ж людиною ≥ св≥том, а не њх траг≥чн≥ насл≥дки. «начно дешевше та б≥льш гуманно д≥¤ти на ранн≥х етапах в≥дпов≥дно до розвитку под≥й, н≥ж пускати под≥њ за теч≥Їю;
Ц проблемн≥стю людського житт¤, ¤ка не даЇ змоги повно розвТ¤зати проблему безпеки людини, домогтис¤ абсолютноњ л≥кв≥дац≥њ небезпеки, тому людськ≥ проблеми повинн≥ бути м≥н≥м≥-зован≥, оск≥льки маЇ значенн¤ все: ¤к живетьс¤ людин≥ в сусп≥льств≥, ¤кий њњ соц≥альний ≥ духовний потенц≥ал, наск≥льки вона в≥льна у вибор≥ та на ¤к≥ вчинки спонукаЇ њњ оточенн¤.
ћожна визначити р¤д важливих проблем безпеки життЇд≥¤льност≥: 
Ц п≥дтримка параметр≥в життЇвого середовища в необх≥дних дл¤ життЇд≥¤льност≥ межах;
Ц забезпеченн¤ населенн¤ вс≥ма видами енергоресурс≥в (електроенерг≥Їю, газом, нафтопродуктами, вуг≥лл¤м та ≥нше);
Ц забезпеченн¤ населенн¤ вс≥ма нормами ≥ параметрами штучного середовища: житлом, громадським транспортом, громадськими спорудами, спортивними комплексами, медичними закладами та ≥ншим;
Ц продукти харчуванн¤ Ї ф≥з≥олог≥чною основою життЇд≥¤льност≥. якщо людство не розробить нових вид≥в продукт≥в харчуванн¤, а також своЇчасно не адаптуЇтьс¤ до них, то через де¤кий час опинитьс¤ на гран≥ голодомору або х≥м≥чних отруЇнь;
Ц на¤вн≥сть ≥ рац≥ональне використанн¤ в ≥нтересах життЇд≥¤льност≥ питноњ (пр≥сноњ) води;
Ц л≥кв≥дац≥¤ (переробка або використанн¤) в≥дход≥в виробництва, життЇд≥¤льност≥; 
Ц освоЇнн¤ нових простор≥в ≥ св≥т≥в дл¤ людей земл≥ Ї перспективною проблемою.
«абезпеченн¤ безпеки життЇд≥¤льност≥ може в≥дбуватис¤ за такими напр¤мами: 
Ц охорона здоровТ¤. ” масштабах держави створена система охорони з мережею пол≥кл≥н≥к, л≥карень, реаб≥л≥тац≥йних центр≥в, проф≥лактор≥њв, науково-досл≥дних ≥нститут≥в, ≥нформац≥йних центр≥в;
Ц охорона та захист кордон≥в. ¬ир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми пол¤гаЇ в розробц≥ правовоњ основи, визначенн≥ сил, засоб≥в ≥ способ≥в охорони ≥ захисту кордон≥в територ≥й проживанн¤ людей;
Ц захист навколишнього середовища. ѕроблема пол¤гаЇ у визначенн≥ сил, засоб≥в ≥ метод≥в збереженн¤ або поновленн¤ параметр≥в навколишнього середовища;
Ц охорона прац≥. ¬ир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми пол¤гаЇ у створенн≥ безпечних, комфортних умов дл¤ трудовоњ д≥¤льност≥ людини;
Ц охорона прав людини ≥ громадського пор¤дку. ѕрава людини, заф≥ксован≥ в законах держави, визначають соц≥альний р≥вень њњ життЇд≥¤льност≥;
Ц захист населенн¤ у надзвичайних ситуац≥¤х. —утн≥сть ц≥Їњ проблеми пол¤гаЇ у визначенн≥ принцип≥в, комплексу заход≥в, способу захисту населенн¤ в≥д насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й;
Ц запоб≥ганн¤ або зниженн¤ насл≥дк≥в у надзвичайних ситуац≥¤х.
¬ир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми пол¤гаЇ у визначенн≥ комплексу заход≥в щодо п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ роботи обТЇкт≥в у надзвичайних ситуац≥¤х, ¤кий базуЇтьс¤ на пакет≥ загальнодержавних документ≥в.
—истемний (або комплексний) анал≥з безпеки життЇд≥¤льност≥
—истемний анал≥з безпеки життЇд≥¤льност≥ потребуЇ розгл¤ду людини ¤к ланки в систем≥ Улюдина Ц машина Ц середовище ≥снуванн¤Ф.
” своњй життЇд≥¤льност≥ людина, керуючись певною ц≥ллю, д≥Ї на машину й отримуЇ конкретний результат. ўоб дос¤гти максимального погодженн¤ результат≥в з поставленою ц≥ллю, ввод¤тьс¤ зворотн≥ звТ¤зки дл¤ коректуванн¤ д≥й. ƒуже часто в ц≥й систем≥ життЇд≥¤льност≥ людини зТ¤вл¤ютьс¤ шк≥длив≥ й небезпечн≥ фактори, ¤к≥ д≥ють на нењ. “од≥ в систему вводитьс¤ захист людини. ” наш час актуальним Ї не т≥льки захист людини в≥д виробництва ≥ навколишнього природного середовища, а й захист навколишнього природного середовища в≥д людини та виробництва. Ќа цю систему д≥ють у в≥дпов≥дних умовах фактори надзвичайних ситуац≥й. —истема повинна в цих умовах ст≥йко функц≥онувати ≥ забезпечувати захист людини.
—истема Улюдина Ц машина Ц середовищеФ гарантуЇ дос¤гненн¤ таких ц≥лей: 
Ц отриманн¤ результату життЇд≥¤льност≥, необх≥дного людин≥;
Ц забезпеченн¤ безпеки життЇд≥¤льност≥ людини;
Ц недопущенн¤ по¤ви вражаючих ≥ зменшенн¤ д≥њ небезпечних ≥ шк≥дливих фактор≥в до допустимих значень, ¤к≥ не спри¤ють втрат≥ працездатност≥ й пог≥ршенню здоровТ¤ людини;
Ц зменшенн¤ небезпечноњ д≥њ життЇд≥¤льност≥ людини на навколишнЇ середовище ≥ залученн¤ необх≥дних захисних м≥р;
Ц забезпеченн¤ ст≥йкост≥ функц≥онуванн¤ ≥ захисту людини при д≥њ р≥зних фактор≥в надзвичайних ситуац≥й.
” систем≥ УЋ Ц ћ Ц —Ф, що розгл¤даЇтьс¤, структурно вид≥л¤Їтьс¤ дек≥лька п≥дсистем:
1. ѕр¤ма взаЇмод≥¤ людини ≥ машини (вивчаЇ У≈ргоном≥ка та ≥нженерна психолог≥¤Ф).
2. ѕроблема безпеки людини на виробництв≥ (розгл¤даЇ Уќхорона прац≥Ф).
3. ¬заЇмод≥¤ системи УЋ Ц ћФ з навколишн≥м природним середовищем (анал≥зуЇ У≈колог≥¤Ф (Уѕромислова еколог≥¤Ф)).
4. ƒ≥¤ на систему фактор≥в надзвичайних ситуац≥й, розробка метод≥в њх прогнозуванн¤, засоб≥в ≥ прийом≥в захисту людини, р≥шенн¤ проблеми л≥кв≥дац≥њ њх насл≥дк≥в (вивчаЇ У÷ив≥льна оборонаФ).
Ѕ∆ƒ Ц це комплексна дисципл≥на, ¤ка включаЇ проблеми дек≥лькох наук.

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>