“ема є 1. Ђ«агальн≥ в≥домост≥ та пон¤тт¤ про охорону прац≥ї.

 

ѕитанн¤ та зм≥ст.

      √Ћј¬Ќјя —“–јЌ»÷ј

     1. ћ≥сце охорони прац≥ в структур≥ ≥нших дисципл≥н.

 

¬ивченн¤ курсу Ђќхорона прац≥ї базуЇтьс¤ на знанн¤х, набутих при вивченн≥ нормативноњ дисципл≥ни ЂЅезпека життЇд≥¤льност≥ї та ≥нших дисципл≥н - загальноосв≥тн≥х (математика, ф≥зика, х≥м≥¤), соц≥ально-правових та економ≥чних (трудове право, соц≥олог≥¤, еконо≠м≥ка, орган≥зац≥¤ ≥ плануванн¤ виробництва), медичних (г≥г≥Їна, сан≥тар≥¤, токсиколог≥¤, ф≥з≥олог≥¤, психолог≥¤), загальнотехн≥чних та спе≠ц≥альних (оп≥р матер≥ал≥в, електротехн≥ка, технолог≥¤ та устаткуванн¤ виробництва та ≥н.).

ќхорона прац≥ ¤к наука належить до комплексу наукових дисци≠пл≥н, що вивчають людину в процес≥ прац≥, таких, ¤к наукова орган≥за≠ц≥¤ прац≥, ергоном≥ка, ≥нженерна психолог≥¤, техн≥чна естетика. ÷≥ дисципл≥ни мають Їдину мету - спри¤ти п≥двищенню продуктивност≥ прац≥, зменшенню впливу на людину неспри¤тливих чинник≥в вироб≠ничого середовища, збереженню здоров'¤ прац≥вник≥в, п≥дход¤чи до ц≥Їњ мети з р≥зних стор≥н ≥ на р≥зних р≥вн¤х.

Ќаукова орган≥зац≥¤ прац≥ досл≥джуЇ трудовий процес, на п≥дста≠в≥ чого розробл¤Ї та впроваджуЇ в практику так≥ його схеми, при ¤ких забезпечуЇтьс¤ максимальна продуктивн≥сть прац≥, створюютьс¤ умови дл¤ збереженн¤ здоров'¤ прац≥вник≥в, зб≥льшенн¤ пер≥оду њх трудовоњ д≥¤льност≥.

≈ргоном≥ка досл≥джуЇ знар¤дд¤ прац≥, розробл¤Ї та даЇ рекомен≠дац≥њ щодо њх конструюванн¤, виготовленн¤ та експлуатац≥њ з метою забезпеченн¤ необх≥дноњ зручност≥, збереженн¤ сили, працездатност≥ та здоров'¤ працюючих.

≤нженерна психолог≥¤ вивчаЇ взаЇмод≥ю людини з техн≥кою ≥ встановлюЇ функц≥ональн≥ можливост≥ людини в трудових процесах з метою створенн¤ таких умов прац≥, при ¤ких збер≥гаютьс¤ висок≥ пси≠хоф≥з≥олог≥чн≥ можливост≥ людини.

“ехн≥чна естетика встановлюЇ залежн≥сть умов та результат≥в прац≥ в≥д арх≥тектурного, конструктивного та художнього вир≥шенн¤ знар¤дь прац≥, робочих м≥сць, д≥льниць, цех≥в, сан≥тарно-побутових та ≥нших допом≥жних прим≥щень - всього, що оточуЇ людину на виробництв≥.

«авершенн¤ п≥дготовки фах≥вц≥в з вищою осв≥тою з питань охорони прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ при вивченн≥ навчальноњ нормативноњ дисципл≥ни Ђќхорона прац≥ в галуз≥ї та при п≥дготовц≥ розд≥лу Ђќхорона прац≥ї у квал≥ф≥кац≥йних та дипломних роботах (проектах).

     2. «м≥ст та соц≥альне значенн¤ охорони прац≥.

 

ќхорона працi ¤вл¤Ї собою сукупнiсть законiв, нормативно-правових актiв, а також комплекс рiзноманiтних заходiв та засобiв, ¤кi забезпечують безпеку працi, збереженн¤ житт¤, здоровТ¤ та працездатностi людей при виконаннi ними трудових обовТ¤зкiв.

ќхорона прац≥ водночас вирiшуЇ двi задачi.

ѕерша задача - iнженЇрно-технiчна. ѕередбачаЇ запобiганн¤ небезпечним под≥¤м пiд час трудового процесу шл¤хом:

1. «ам≥ни небепечних матерiалiв менш небезпечними.

2. ѕереходу на новi технолог≥њ, ¤кi зменшують ризик травмуванн¤ i захворiованн¤.

3. ѕроектуванн¤ i конструюванн¤ устаткуванн¤ з урахуванн¤м вимог безпеки працi.

4. –озробки засобiв ≥дивiдуального та колективного захисту.

ƒруга задача Ц соцiальна. ѕовТ¤зана з вiдшкодуванн¤м матерiальноњ та со-цiальноњ шкоди, отриманоњ внаслiдок нещасного випадку або роботи в неспри-¤тливих умовах, тобто захист працiвника та його прав.

¬иход¤чи з поставлених перед охороною працi задач, вона складаЇтьс¤ з правових та органiзацiйних основ, виробничоњ санiтарiњ, виробничоњ та поже-жноњ безпеки па виробництв≥.

ѕравовi та органiзацiйнi основи охорони працi. явл¤ють собою комплекс взаЇмоповТ¤заних законiв та iнших нормативно-правових актiв, соцiально Ц економiчних та органiзацiйних заходiв, спр¤мованих на правильну i безпечну органiзацiю працi, забезпеченн¤ працюючих засобами захисту, компенсацiю за важку роботу та роботу в шкiдливих умовах, навченiсть працiвникiв безпечно-му веденню робiт, регламентацiю вiдповiдальностi та вiдшкодуванн¤ шкоди в разi ушкодженн¤ здоровТ¤ працiвника або його смертi.

¬иробнича санiтарi¤.  омплекс органiзацiйних, гiг≥Їнiчних i санiтарно-технiчних заходiв та засобiв, спр¤мованих на запобiганн¤ або зменшенн¤ дiњ на працюючих шкiдливих виробничих факторiв.

¬иробнича безпека. ÷е безпека вiд нещасних випадкiв та аварiй на вироб-ничих обТЇктах i в≥д њх наслiдкiв, що забезпечуЇтьс¤ комплексом органiзацiй-них та технiчних заходiв та засобiв, спр¤мованих на запобiганн¤ або зменшен-н¤ дiњ на працюючих небезпечних виробничих факторiв.

ѕожежна безпека на виробнiцтв≥. ÷е комплекс заходiв та засобiв, спр¤-мованих на запобiганн¤ запалювань, пожеж та вибухiв у виробничому середо-вищi, а також на зменшенн¤ негативноњ дiњ небезпечних та шкiдливих факторiв, ¤кi утворюютьс¤ в разi њх виникненн¤.

ѕравовi та органiзацiйнi основи охорони працi Ї тiЇю базою, ¤ка забез-печуЇ соцiальний захист працiвникiв i на ¤кiй будуЇтьс¤ iнженерно-технiчна складова охорони працi. ¬иробнича санiтарi¤, виробнича безпека та пожежна безпека на виробництвi з одного боку базуютьс¤ на правових та органiзацiйких основах охорони працi, з iншого боку вони визначають прiоритети, структуру цих основ та необхiднiсть змiн них. ¬иробнича санiтарi¤, виробнича безпека та пожежна безпека на виробництвi також тiсно повТ¤занi мiж собою, що буде видно з подальшого вивченн¤ навчальноњ дисциплiни.

 

 

   3. ћета та завданн¤ курсу Ђќхорона прац≥ї.

 

«абезпеченн¤ здорових ≥ безпечних умов трудовоњ д≥¤льност≥ в наш≥й кра-њн≥ потребуЇ кор≥нноњ зм≥ни ставленн¤ всього сусп≥льства до питань охорони прац≥, п≥двищенн¤ осв≥ти посадових ос≥б ≥ спец≥ал≥ст≥в ус≥х р≥вн≥в, всього насе-ленн¤ крањни. ¬ир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми не≠можливе без належноњ п≥дготовки вс≥х фах≥вц≥в з питань охорони прац≥. ѕрофес≥йна осв≥та покликана забезпечи-ти майбутнього спец≥а≠л≥ста знанн¤ми, ум≥нн¤ми ≥ навичками безпечноњ профе-с≥йноњ д≥¤ль≠ност≥, зокрема п≥д час виконанн¤ управл≥нських д≥й, при проектува-нн≥ чи розробц≥ нових процес≥в, виконанн≥ конкретних виробничих д≥й, техно-лог≥чних операц≥й тощо. ¬ипускник вищого навчального закладу повинен вм≥ти використовувати закони та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти, чинну галузеву нор-мативно-техн≥чну документац≥ю, засоби з охорони прац≥ дл¤ того, щоб:

1.      –озробл¤ти орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ заходи, ¤к≥ забезпечують безпечне виконанн¤ роб≥т.

2.      √отувати робоч≥ м≥сц¤ дл¤ безпечного виконанн¤ роб≥т, монтажу, обс-луговуванн¤, експлуатац≥њ, використанн¤, ремонту обладнанн¤.

3.      ќрган≥зовувати безпечне виконанн¤ роб≥т.

4.      «астосовувати на практиц≥ ≥ндив≥дуальн≥ та колективн≥ засоби захисту працюючих.

5.      ¬иконувати вимоги норм безпечноњ експлуатац≥њ устаткуванн¤ та обла-днанн¤, застосуванн¤ пожежо- та вибухонебезпечних ≥ отруйних матер≥ал≥в ≥ речовин, що використовуютьс¤ п≥д час виконанн¤ роб≥т.

6.      «абезпечувати протипожежну безпеку об'Їкт≥в.

7.      ¬м≥ти користуватись первинними засобами пожежогас≥нн¤.

8.      ƒотримуватись правил особистоњ г≥г≥Їни та вт≥лювати заходи з дотри-манн¤ вимог виробничоњ сан≥тар≥њ, пол≥пшенн¤ умов прац≥ на робочих м≥сц¤х.

«акон ”крањни Ђѕро вищу осв≥туї встановлюЇ, що Ђвимоги до осв≥тн≥х р≥вн≥в вищоњ осв≥ти м≥ст¤ть вимоги до р≥вн¤ сформованост≥ у особи соц≥аль-них ≥ громад¤нських ¤костей з урахуванн¤м осо≠бливостей майбутньоњ про-фес≥йноњ д≥¤льност≥ї. ¬раховуючи це, вищий навчальний заклад повинен сформувати випускника ¤к соц≥аль≠ну особист≥сть, здатну вир≥шувати певн≥ про-блеми ≥ задач≥ соц≥альноњ д≥¤льност≥, виход¤чи з принципу пр≥оритетност≥ охо-рони житт¤ та здо≠ров'¤ прац≥вник≥в.

¬иход¤чи з вищевикладеного, метою вивченн¤ охорони прац≥ у вищ≥й школ≥ Ї формуванн¤ у майбутнього фах≥вц¤ такого р≥вн¤ знань з соц≥альних, правових ≥ орган≥зац≥йних питань охорони прац≥, з питань г≥г≥Їни прац≥, вироб-ничоњ сан≥тар≥њ, виробничоњ та пожежноњ безпеки, щоб в≥н:

1.    „≥тко усв≥домлював соц≥ально-етичну важлив≥сть проблеми без≠пеки прац≥.

2.    ¬м≥в вир≥шувати типов≥ задач≥ охорони прац≥ в≥дпов≥дно до поса≠дових обов'¤зк≥в первинноњ посади майбутньоњ профес≥њ.

3.    ћав активну позиц≥ю щодо практичноњ реал≥зац≥њ принципу пр≥оритет-ност≥ охорони житт¤ та здоров'¤ прац≥вник≥в.

ѕ≥дготовка студент≥в вищих навчальних заклад≥в ус≥х напр¤м≥в осв≥≠ти сто-совно питань правового забезпеченн¤ соц≥ально-виробничоњ д≥¤льност≥, орган≥за-ц≥њ охорони прац≥, орган≥зац≥йно-правового забез≠печенн¤ належних культурно-побутових, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних та безпечних умов прац≥, здорового способу житт¤ та нормального психолог≥чного кл≥мату в трудовому колектив≥ повинна зд≥йснювати≠с¤ при вивченн≥ дисципл≥ни Ђќхорона прац≥ї. ¬ивченн¤ цього кур-су ставить за мету вир≥шенн¤ подв≥йного завданн¤:

1. ќволод≥нн¤ питанн¤ми правового забезпеченн¤ соц≥ально-вироб≠ничоњ д≥¤льност≥, орган≥зац≥њ охорони прац≥, орган≥зац≥йно-право≠вого забезпеченн¤ належних культурно-побутових, сан≥тарно-г≥г≥Ї≠н≥чних та безпечних умов пра-ц≥, здорового способу житт¤ та нор≠мального психолог≥чного кл≥мату в трудово-му колектив≥.

2. ќволод≥нн¤ загальним п≥дходом до питань охорони прац≥ дл¤ того, щоб ум≥ти узагальнювати та структурувати знанн¤ з охорони прац≥, ¤к вже набут≥, так ≥ т≥, що будуть набут≥ при вивченн≥ ≥нших навчальних дисципл≥н та практи-чним досв≥дом.

 

“ема є 2. Ђѕравов≥ та орган≥зац≥йн≥ основи охорони прац≥ї.

1.              «аконодавча та нормативна база ”крањни з охорони прац≥.

 

«аконодавство ”крањни про охорону прац≥ - це система взаЇмозв'¤≠заних зако-н≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в, що регулюють в≥дносини у сфер≥ ре-ал≥зац≥њ державноњ пол≥тики щодо соц≥ального захисту њњ громад¤н в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥.

¬оно складаЇтьс¤ з:

-         †«акону ”крањни Ђѕро охорону прац≥ї.

-          одексу закон≥в про працю ”к≠рањни.

-                     «акону ”крањни Ђѕро загальнообов'¤зкове державнесоц≥альне страхуван-н¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥ї.

††† -† ≥нш≥ нормативно-правови акти.

ЅазуЇтьс¤ законодавство ”крањни про охорону прац≥ на конституц≥й≠ному прав≥ вс≥х громад¤н ”крањни на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, гарантован≥ статею 43  онституц≥њ ”крањни. ÷¤ ж статт¤ встано≠влюЇ також заборону викорис-танн¤ прац≥ ж≥нок ≥ неповнол≥тн≥х на небез≠печних дл¤ њхнього здоров'¤ роботах. —т. 45  онституц≥њ гарантуЇ право вс≥х працюючих на щотижневий в≥дпочинок та щор≥чну оплачувану в≥д≠пустку, а також встановленн¤ скороченого робочого дн¤ щодо окремих профес≥й ≥ виробництв, скороченоњ тривалост≥ роботи у н≥ч-ний час.

≤нш≥ статт≥  онституц≥њ встановлюють право громад¤н на соц≥аль≠ний захист, що включаЇ право забезпеченн¤ њх у раз≥ повноњ, частковоњ або тимчасовоњ втра-ти працездатност≥ (ст. 46); охорону здоров'¤, медичну допомогу та медичне страхуванн¤ (ст. 49); право знати своњ права та обов'¤зки (ст. 57) та ≥нш≥ загаль-н≥ права громад¤н, в тому числ≥, право на охорону прац≥.

ќсновоположним документом в галуз≥ охорони прац≥ Ї «акон ”кра≠њни Ђѕро охорону прац≥ї, прийн¤тий у 1992 роц≥, ¤кий визначаЇ основн≥ положенн¤ щодо реа≠л≥зац≥њ конституц≥йного права прац≥вник≥в на охорону њх житт¤ ≥ здо≠ров'¤ у процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥, на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, регулюЇ за участю в≥дпов≥дних державних орган≥в в≥дносини м≥ж роботодавцем ≥ прац≥в-ником з питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробни≠чого середовища ≥ встановлюЇ Їдиний пор¤док орган≥зац≥њ охорони прац≥ в ”крањн≥.

” листопад≥ 2002 р. ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла нову редакц≥ю цього закону. «акон Ђѕро охорону прац≥ї в≥дпов≥даЇ д≥ючим конвенц≥¤м ≥ рекоменда-ц≥¤м ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ прац≥, ≥ншим м≥жнародним правовим нормам.

≤нш≥ нормативн≥ акти мають в≥дпов≥дати не т≥льки  он≠ституц≥њ та ≥ншим зако-нам ”крањни, але, насамперед, цьому «аконов≥.

††  одекс закон≥в про працю ( «пѕ) ”крањни затверджено «аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 10 грудн¤ 1971 р. ≥ введено в д≥ю з 1 червн¤ 1972 р. ƒо нього неодноразо-во вносилис¤ зм≥ни ≥ доповненн¤. ѕравове регу≠люванн¤ охорони прац≥ в ньому не обмежуЇтьс¤ главою XI Ђќхорона прац≥ї. Ќорми щодо охорони прац≥ м≥ст¤-тьс¤ в багатьох статт¤х ≥нших глав  «пѕ ”крањни: Ђ“рудовий догов≥рї, Ђ–обо-чий часї, Ђ„ас в≥дпо≠чинкуї, Ђѕрац¤ ж≥нокї, Ђѕрац¤ молод≥ї, Ђѕрофес≥йн≥ сп≥-лкиї, ЂЌагл¤д ≥ контроль за додержанн¤м законодавства про працюї.

«акон ”крањни Ђѕро загальнообов'¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ в≥д неща≠сного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спри≠чинили втрату працездатност≥ї прийн¤тий у 1999 р в≥дпов≥дно до  онститу-ц≥њ ”крањни, «акону ”крањни Ђѕро охорону прац≥ї та ќснов законодавства ”кра-њни про загально-обов'¤зкове дер≠жавне соц≥альне страхуванн¤. ÷ей закон визна-чаЇ правову основу, економ≥чний механ≥зм та орган≥зац≥йну структуру загально-обов'¤зково≠го державного соц≥ального страхуванн¤ громад¤н в≥д нещасного ви-пад≠ку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ призвели до втра≠ти працездатност≥ або загибел≥ людини на виробництв≥.

Ђќснови законодавства ”крањни про охорону здоров'¤ї, що регулюють сусп≥-льн≥ в≥дносини в ц≥й галуз≥ з метою забезпеченн¤ гар≠мон≥чного розвитку ф≥зич-них ≥ духовних сил, високоњ працездатност≥ ≥ довгол≥тнього активного житт¤ громад¤н, усуненн¤ чинник≥в, ¤к≥ шк≥дливо впливають на њхнЇ здоров'¤, попе-редженн¤ ≥ зниженн¤ зах≠ворюваност≥, ≥нвал≥дност≥ та смертност≥, пол≥пшенн¤ спадкоЇмност≥. Ђќснови законодавства ”крањни про охорону здоров'¤ї перед-бачають встановленн¤ Їдиних сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних вимог до орган≥зац≥њ виро-бничих та ≥нших процес≥в, пов'¤заних з д≥¤льн≥стю людей, а також до ¤кост≥ ма-шин, устаткуванн¤, будинк≥в та таких об'Їкт≥в, що можуть шк≥дливо впливати на здоров'¤ людей (ст. 28); вимагають про≠веденн¤ обов'¤зкових медичних огл¤-д≥в ос≥б певних категор≥й, в тому числ≥ прац≥вник≥в, зайн¤тих на роботах ≥з шк≥дливими та небезпечни≠ми умовами прац≥ (ст. 31); закладають правов≥ осно-ви медико-соц≥альноњ експертизи втрати працездатност≥ (ст. 69).

«акон ”крањни Ђѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного бла≠гополучч¤ населенн¤ї встановлюЇ необх≥дн≥сть г≥г≥Їн≥чноњ регламен≠тац≥њ небезпечних та шк≥дливих фактор≥в ф≥зичноњ, х≥м≥чноњ та б≥оло≠г≥чноњ природи, присутн≥х в се-редовищ≥ життЇд≥¤льност≥ людини, та њхньоњ державноњ реЇстрац≥њ (ст. 9), вимо-ги до проектуванн¤, буд≥вниц≠тва, розробки, виготовленн¤ ≥ використанн¤ но-вих засоб≥в виробниц≠тва та технолог≥й (ст. 15), г≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до атмосфе-рного пов≥тр¤ в населених пунктах, пов≥тр¤ у виробничих та ≥нших прим≥щен-н¤х (ст. 19), вимоги щодо забезпеченн¤ рад≥ац≥йноњ безпеки (ст. 23) тощо.

«акон ”крањни Ђѕро пожежну безпекуї визначаЇ загальн≥ правов≥, економ≥ч-н≥ та соц≥альн≥ основи забезпеченн¤ пожежноњ безпеки на територ≥њ ”крањни, регулюЇ в≥дносини державних орган≥в, юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б у ц≥й галуз≥ незалежно в≥д виду њх д≥¤льност≥ та форм власност≥. «абезпеченн¤ пожежноњ безпеки Ї складовою частиною виробничоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ посадових ос≥б, прац≥вник≥в п≥дпри≠Їмств, установ, орган≥зац≥й та п≥дприЇмц≥в. «абезпеченн¤ пожежноњ безпеки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й покладаЇтьс¤ на њх кер≥-вник≥в ≥ уповноважених ними ос≥б, ¤кщо ≥нше не передбачено в≥дпов≥дним до-говором (ст. 2).

«акон ”крањни Ђѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпекиї визначаЇ пра≠вов≥, еконо-м≥чн≥, соц≥альн≥ та орган≥зац≥йн≥ основи д≥¤льност≥, пов'¤за≠ноњ з об'Їктами п≥д-вищеноњ небезпеки, ≥ спр¤мований на захист житт¤ ≥ здоров'¤ людей та довк≥лл¤ в≥д шк≥дливого впливу авар≥й на цих об'Їктах шл¤хом запоб≥ганн¤ њх виник-ненню, обмеженн¤ (локал≥зац≥њ) розвитку ≥ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в.

ќкремо питанн¤ правового регулюванн¤ охорони прац≥ м≥ст¤тьс¤ в багатьох ≥нших законодавчих актах ”крањни.

 одекс ”крањни про адм≥н≥стративн≥ право, охорон¤Ї права ≥ свободи гро-мад¤н, власност≥, конституц≥йного ладу ”крањни, права ≥ законн≥ ≥нтереси† п≥д-приЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, встановленого правопор¤дку, зм≥цнюЇ† закон-ност≥, запоб≥гаЇ правопорушенн¤м, виховуЇ громад¤н у дус≥ точного ≥ неухиль-ного додержанн¤  онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни, поваги до прав, чест≥ ≥ г≥дност≥ ≥нших громад¤н, до правил сп≥вжитт¤, сумл≥нного виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в, в≥дпов≥дальност≥ перед сусп≥льством.

 арний кодекс ”крањни м≥стить розд≥л X Ђ«лочини проти вироб≠ництваї, 271-275 статт≥ ¤кого встановлюють крим≥нальну в≥дпов≥≠дальн≥сть за порушенн¤ вимог охорони прац≥, ¤к≥ привели до ушко≠дженн¤ здоров'¤ або смерт≥ прац≥в-ника або створили ситуац≥ю, що загрожуЇ життю людей.

†††  р≥м вищезазначених закон≥в, правов≥ в≥дносини у сфер≥ охорони прац≥ регу-люють:

-         нац≥ональн≥ законодавч≥ акти.

-                     м≥жнародн≥ дого≠вори та угоди, до ¤ких ”крањна приЇдналас¤ в установле-ному пор¤дку.

-                     п≥дзаконн≥ нормативн≥ акти: ”кази ≥ розпор¤дженн¤ ѕрезидента ”кра≠њни, р≥шенн¤ ”р¤ду ”крањни, нормативн≥ акти м≥н≥стерств та ≥нших центральних орган≥в державноњ влади.

††† Ќа сьогодн≥ к≥лька дес¤тк≥в м≥жнародних нормативних акт≥в та договор≥в, до ¤ких приЇдналас¤ ”крањна, а також б≥льше сотн≥ нац≥ональних закон≥в ”крањни безпосе≠редньо стосуютьс¤ або мають точки перетину ≥з сферою охорони прац≥. ƒл¤ регулюванн¤ окремих питань охорони прац≥ у в≥дпов≥дно≠ст≥ з «аконом Ђѕро охорону прац≥ї д≥ють майже 2000 п≥дзаконних нормативних акт≥в. ¬с≥ ц≥ документи створюють Їдине правове поле охорони прац≥ в наш≥й крањн≥.

2. ƒержавне управл≥нн¤ охороною прац≥ та орган≥зац≥¤ охорони прац≥ на виробництв≥.

 

ќдн≥Їю з функц≥й сучасноњ держави Ї проведенн¤ соц≥альноњ пол≥≠тики, спр¤-мованоњ на п≥двищенн¤ безпеки прац≥. «д≥йсненн¤ ц≥Їњ функц≥њ неможливе без в≥дпов≥дного державного управл≥нн¤ охоро≠ною прац≥.

ƒержавне управл≥нн¤ охороною прац≥ зд≥йснюють:

1.                 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

2.                —пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥.

3.                ћ≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади.

4.                ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики в галу-з≥ охорони прац≥, спр¤мовуЇ ≥ координуЇ д≥¤льн≥сть м≥н≥стерств, ≥нших центра-льних орган≥в виконавчоњ влади щодо ство≠ренн¤ безпечних ≥ здорових умов прац≥ та нагл¤ду за охороною прац≥. « метою координац≥њ д≥¤льност≥ орган≥в державного управл≥нн¤ охо≠роною прац≥ при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в створена Ќац≥-ональна рада з питань безпечноњ життЇд≥¤льност≥ населенн¤, ¤ку очолюЇ в≥це-прем'Їр-м≥н≥стр ”крањни.

—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥. —пец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥ до середини 2005 р. був ƒержавний ком≥тет ”крањни з нагл¤ду за охороною прац≥ - ƒержнагл¤дохоронпрац≥.

15 листопада 2005 р. ѕостановою  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањ≠ни є 1090 було затверджено ѕоложенн¤ про ƒержпромг≥рнагл¤д.

†† «д≥йснюЇ комплексне управл≥нн¤ охороною прац≥ на державному р≥вн≥, реал≥-зуЇ державну пол≥тику в ц≥й галуз≥ та зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м функ-ц≥й державного управл≥нн¤ охороною прац≥ м≥н≥≠стерствами, в≥домствами, м≥с-цевими державними адм≥н≥страц≥¤ми та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

–≥шенн¤, прийн¤т≥ спец≥ально уповноваженим центральним орга≠ном викона-вчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥ в межах його ком≠петенц≥њ, Ї обов'¤зко-вими дл¤ виконанн¤.

ћ≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади роз≠робл¤ють ≥ ре-ал≥зують за участю профсп≥лок галузев≥ програми пол≥п≠шенн¤ стану безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, зд≥й≠снюють методичне кер≥вництво д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств галуз≥ з охо≠рони прац≥, створюють у раз≥ потреби ава-р≥йно-р¤тувальн≥ служби, зд≥йснюють кер≥вництво њх д≥¤льн≥стю, зд≥йснюють в≥домчий кон≠троль за станом охорони прац≥ на п≥дприЇмствах галуз≥. (ћ≥нпра-ц≥, ћќ«, ћЌ— ).

ћ≥сце≠вих державних адм≥н≥страц≥й та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуван≠н¤ спр¤мовуЇтьс¤ на те, щоб у повс¤кденному житт≥ набував практич≠ного зм≥сту та п≥дтверджувавс¤ найголовн≥ший принцип державноњ пол≥тики у сфер≥ охоро-ни прац≥ - пр≥оритет житт¤ ≥ здоров'¤ прац≥в≠ник≥в.

ƒержавний нагл¤д за охороною прац≥. « метою забезпеченн¤ виконанн¤ ви-мог законодавства з охорони прац≥ в ”крањн≥ створена система державного наг-л¤ду, в≥домчого ≥ гро≠мадського контролю з цих питань.

ƒержавний нагл¤д за додержанн¤м закон≥в та ≥нших нормативно Ц правов≥х акт≥в зд≥йснюють:

1.                †—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥ - ƒержпромг≥рнагл¤д.

2.                †—пец≥ально уповноважений державний орган з питань рад≥ац≥йноњ безпе-ки -  ом≥тет ¤дерного регулюванн¤ ћ≥н≥стерства охорони природного середо-вища.

3.                —пец≥ально уповноважений державний орган з питань пожежноњ безпе-ки - ƒепартамент пожежноњ безпеки ћ≥н≥стерства з питань надзвичайних си-туац≥й та у справах захисту населенн¤ в≥д нас≠л≥дк≥в „орнобильськоњ катаст-рофи.

4.                —пец≥ально уповноважений державний орган з питань г≥г≥Їни прац≥ Ц √о-ловний державний сан≥тарний л≥кар та сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чна служба ћ≥-н≥стерства охорони здоров'¤.

ќргани державного нагл¤ду за охороною прац≥ не залежать в≥д будь-¤ких го-сподарських орган≥в, суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва, об'Їднань громад¤н, пол≥тич-них формувань, м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й ≥ орган≥в м≥сцевого само-вр¤дуванн¤, њм не п≥дзв≥тн≥ ≥ не п≥дконтрольн≥.

ƒ≥¤льн≥сть кожного органу державного нагл¤ду за охороною прац≥ регулюЇ-тьс¤ в≥дпов≥дним законом ”крањни, а саме: Ђѕро охорону прац≥ї, Ђѕро викори-станн¤ ¤дерноњ енерг≥њ ≥ рад≥ац≥йну безпекуї, Ђѕро пожежну безпекуї, Ђѕро за-безпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤ї та ≥ншими документами, що затвер≠джуютьс¤ ѕрезидентом ”крањни або  аб≥нетом ћ≥н≥-стр≥в ”крањни.

¬≥домчий контроль покладаЇтьс¤ на адм≥н≥страц≥ю п≥дприЇмства та на гос-подарськ≥ орган≥зац≥њ вищого р≥вн¤.

√ромадський контроль зд≥йснюють профес≥йн≥ сп≥лки в особ≥ своњх вибор-них орган≥в ≥ представник≥в (уповноважених ос≥б).

” раз≥ в≥дсутност≥ профес≥йноњ сп≥лки на п≥дприЇмств≥ громадсь≠кий контроль зд≥йснюЇ уповноважена найманими прац≥вниками особа з питань охорони пра-ц≥.

ƒл¤ виконанн¤ цих обов'¤зк≥в роботодавець за св≥й рахунок орга≠н≥зовуЇ нав-чанн¤, забезпечуЇ необх≥дними засобами ≥ зв≥льн¤Ї упов≠новажених з охорони прац≥ в≥д роботи на передбачений колективним договором строк ≥з збережен-н¤м за ними середнього зароб≥тку.

†††† ќрган≥зац≥¤ охорони прац≥ на виробництв≥. «акон Ђѕро охорону прац≥ї зобо-в'¤зуЇ роботодавц¤ створити на кожному робочому м≥сц≥, в кожному структур-ному п≥дрозд≥л≥ умови прац≥, а також забезпечити додержанн¤ вимог законода-вства щодо прав прац≥вник≥в у галуз≥ охорони прац≥.

††††† « ц≥Їю метою роботодавець повинен створити ≥ забезпечити функ≥онуванн¤ системи управл≥нн¤ охороною прац≥.

Ќа п≥дприЇмств≥ з к≥льк≥стю працюючих 50 ≥ б≥льше ос≥б робото≠давець створюЇ службу охорони прац≥ ¤к окрему структуру. Ќа п≥д≠приЇмств≥ з к≥ль-к≥стю працюючих менше 50 ос≥б функц≥њ служби охо≠рони прац≥ можуть вико-нувати в пор¤дку сум≥сництва особи, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну п≥дготовку. Ќа п≥д-приЇмств≥ з к≥льк≥стю працюючих менше 20 ос≥б дл¤ виконанн¤ функц≥й служ-би охорони прац≥ можуть залучатис¤ сторонн≥ спец≥ал≥сти на догов≥рних за-садах, ¤к≥ мають в≥д≠пов≥дну п≥дготовку.

†† —лужба охорони прац≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ безпосередньо робото≠давцю.

« метою забезпеченн¤ пропорц≥йноњ участ≥ прац≥вник≥в у вир≥шен≠н≥ будь-¤ких питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища за р≥шенн¤м трудо-вого колективу на п≥дприЇмств≥ може створювати≠с¤ ком≥с≥¤ з питань охорони прац≥.

††

«агальна схема орган≥зац≥њ охорони прац≥.

 

†††††††††

 

«адачею служби охорони прац≥ Ї залученн¤ всього колективу п≥дприЇмства до участ≥ в проф≥лактичних заходах з оздоровленн¤ прац≥ ≥ проведенню конт-ролю за станом охорони прац≥. ƒл¤ цього широке розповсюдженн¤ на п≥дприЇ-мствах получив пор¤док проведенн¤ адм≥н≥стративно-громадського контролю за станом охорони прац≥. јдм≥н≥стративно-громадський контроль Ї основною формою контролю за виконанн¤м вимог чинного законодавства ≥ нормативних акт≥в про охорону прац≥. ” першому ступен≥ контролю беруть участь майстер ≥ громадський ≥нспектор по охорон≥ прац≥, ¤к≥ щодн¤ перев≥р¤ють на своњй д≥л¤н-ц≥ стан робочих м≥сць, справн≥сть устаткуванн¤, огороджень, на¤вн≥сть ≥ндив≥-дуальних засоб≥в захисту. ¬и¤влен≥ недол≥ки в≥дзначаютьс¤ в спец≥альному журнал≥ ≥ приймаютьс¤ заходи до њх усуненн¤.

Ќа першому ступен≥ контролю перев≥р¤ютьс¤:

-                     заходи щодо усуненн¤ порушень, що ви¤влен≥ попередньою перев≥ркою;

-                     забезпеченн¤ пор¤дку в прим≥щенн¤х та на територ≥њ;

-                     стан спецод¤гу та спор¤дженн¤;

-                     справн≥сть авто- мото техн≥ки, техн≥чного обладненн¤, засоб≥в зв`¤зку, ос-в≥тленн¤ та спов≥щенн¤;

-                     справн≥сть електрообладнанн¤, на¤вн≥сть та придатн≥сть до використанн¤ електрозахисних засоб≥в;

-                     знанн¤ роб≥тник≥в своњх обов`¤зк≥в;

-                     на¤вн≥сть та додержанн¤ роб≥тниками вимог ≥нструкц≥й з охорони прац≥,

ѕорушенн¤ ≥ недол≥ки, що ви¤влен≥ перев≥ркою, мають бути усунен≥ п≥д без-посередн≥м кер≥вництвом д≥л¤нок (майстром) де проводилась перев≥рка. якщо порушенн¤ чи недол≥ки, що ви¤влен≥ перев≥ркою не можуть бути усунен≥, май-стер п≥сл¤ огл¤ду повинен допов≥сти про це кер≥внику дл¤ вжитт¤ в≥дпов≥дних заход≥в.

††† ƒругий ступ≥нь контролю один раз на тиждень зд≥йснюють начальник цеху, голова цехкому ≥ голова ком≥с≥њ з охорони прац≥ цехкому, ≥нженер з охорони прац≥ ≥ цеховий л≥кар з представником профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ частини.

††† Ќа другому ступен≥ контролю перев≥р¤ютьс¤:

-                     орган≥зац≥¤ ≥ результати першого ступен¤ контролю;

-                     виконанн¤ заход≥в, що передбачались за результатами проведенн¤ другого та третього ступен≥в контролю;

-                     виконанн¤ заход≥в, що запропонован≥ приписами орган≥в державного наг-л¤ду за охороною прац≥;

-                     виконанн¤ заход≥в щодо усуненн¤ причин нещасних випадк≥в, передбаче-них у матер≥алах њх розсл≥дуванн¤;

-                     справн≥сть верстат≥в ≥ обладнанн¤ та њхн≥х захисних пристроњв;

-                     техн≥чна документац≥¤ на обладнанн¤ та авто Ц мото техн≥ку;

†††† якщо порушенн¤ чи недол≥ки, що ви¤влен≥ перев≥ркою, не можуть бути усу-нен≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ огл¤ду, вживаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ заходи.

††† –езультати перев≥рки першого ≥ другого ступен≥в контролю записуютьс¤ до журналу адм≥н≥стративно-громадського контролю, ¤кий маЇ бути пронумерова-ний, прошнурований, скр≥плений печаткою та зареЇстрований.

†††† Ќа третьому ступен≥ контролю головний ≥нженер п≥дприЇмства, голова профсп≥лки чи голова ком≥с≥њ охорони прац≥ п≥дприЇмства, галузевий сан≥тар-ний л≥кар, начальник служби охорони прац≥, за участю головного механ≥ка ≥ го-ловного енергетика, один раз на м≥с¤ць перев≥р¤ють стан охорони прац≥ в кож-ному в≥дд≥л≥. –езультати перев≥рки обговорюютьс¤ на нарад≥ начальник≥в цех≥в ≥ в≥дд≥л≥в з наступним виданн¤м наказу, ¤кий м≥стить заходи щодо подальшого удосконаленн¤ ≥ пол≥пшенн¤ охорони прац≥.

††† Ќа третьому ступен≥ контролю перев≥р¤ютьс¤:

-                     орган≥зац≥¤ роботи щодо проведенн¤ першого ≥ другого ступен≥в контро-лю;

-                     виконанн¤ заход≥в, розроблених за результатами проведенн¤ третього сту-пен¤ контролю;

-                     виконанн¤ наказ≥в, розпор¤джень, припис≥в вищих орган≥в з питань охоро-ни прац≥;

-                     протипожежний стан буд≥вель пожежноњ частини;

-                     забезпеченн¤ роб≥тник≥в спецод¤гом ≥ спор¤дженн¤м;

-                     орган≥зац≥¤ своЇчасного ≥ ¤к≥сного навчанн¤ та ≥нструктажу прац≥вник≥в з охорони прац≥;

-                     на¤вн≥сть посв≥дчень у особового складу, ¤кий маЇ право працювати з компресорами, механ≥зованим та електриф≥кованим ≥нструментами;

-                     в≥дпов≥дн≥сть верстат≥в, обладнанн¤, вантажоп≥д≥ймального, транспортно-го, енергетичного та ≥ншого устаткуванн¤ вимогам нормативних акт≥в про охо-рону прац≥.

††† –езультати перев≥рки третього ступеню контролю оформл¤ютьс¤ актом та в тижневий строк обговорюютьс¤ на нарад≥.

††

 

“ема є 3. Ђќрган≥зац≥¤ навчанн¤ з питань охорони прац≥ та пожежноњ безпеки на виробництв≥ї.

 

1.† Ќавчанн¤ з питань охорони прац≥.

 

††† Ќавчанн¤, системне та систематичне п≥двищенн¤ р≥вн¤ знань не лише прац≥вник≥в, а всього населенн¤ ”крањни з питань охорони прац≥ - один з основних принцип≥в державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥, фундамен-тальна основа виробничоњ безпеки та сан≥тар≥њ, необх≥дна умова удоскона-ленн¤ управл≥нн¤ охороною прац≥ ≥ забезпеченн¤ ефек≠тивноњ проф≥лактичноњ роботи щодо запоб≥ганн¤ нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на виробництв≥.

ќсновним нормативним документом, що встановлюЇ пор¤док та види навчанн¤ ≥ перев≥рки знань з охорони прац≥ Ї “ипове положенн¤ про пор¤док проведенн¤ навчанн¤ ≥ перев≥рки знань з питань охорони прац≥, затверджене наказом ƒержнагл¤дохоронпрац≥ в≥д 26.01.2005 р. є 15. ÷ей пор¤док спр¤-мовано на реал≥зац≥ю в ”крањн≥ системи безпе≠рервного навчанн¤ з питань охорони прац≥.

†† —пец≥альне навчанн¤ ≥ перев≥рка знань з питань охорони прац≥. ѕосадов≥ особи та ≥нш≥ прац≥вники, зайн¤т≥ на роботах, з п≥двищеною небезпекою та ѕерел≥ку роб≥т, де Ї потреба у профес≥йному добор≥, затвердженому нака-зом ћќ« та ƒержнагл¤дохоронпрац≥ в≥д 23.09.94 N 263/121 ≥ зареЇстро-ваному ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни 25.01.95 з N 18/554 (роботи п≥двище-ноњ† небезпеки), проход¤ть щор≥чне спец≥альне навчанн¤ ≥ перев≥рку знань в≥дпов≥дних нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥.
††† ќрган≥зац≥¤ проведенн¤ ≥нструктаж≥в з питань охорони прац≥. ѕрац≥в-ники, п≥д час прийн¤тт¤ на робоу та пер≥одично, повинн≥ проходити на п≥дприЇмств≥ ≥нструктаж≥ з питань охорони прац≥, наданн¤ першоњ медичноњ допомоги потерп≥лим в≥д нещасних випадк≥в, а також з правил повед≥нки та д≥й при ви-никненн≥ авар≥йних ситуац≥й, пожеж ≥ стих≥йних лих.
††† «а характером ≥ часом проведенн¤ ≥нструктаж≥ з питань охорони прац≥ под≥л¤ютьс¤ на вступний, первинний, повторний, позаплановий та ц≥льовий.
††† ¬ступний ≥нструктаж. ѕроводитьс¤:
†††† - з ус≥ма прац≥вниками, ¤к≥ приймаютьс¤ на пост≥йну або тимчасову роботу, незалежно в≥д њх осв≥ти, стажу роботи та посади;
†††† - з прац≥вниками ≥нших орган≥зац≥й, ¤к≥ прибули на п≥дприЇмство ≥ беруть безпосередню участь у виробничому процес≥ або виконують ≥нш≥ роботи дл¤ п≥дприЇмства;
†††† - з студентами, ¤к≥ прибули на п≥дприЇмство дл¤ проходженн¤ трудового або профес≥йного навчанн¤;
†††† - з екскурсантами у раз≥ екскурс≥њ на п≥дприЇмство.
††† ¬ступний ≥нструктаж проводитьс¤ спец≥ал≥стом служби охорони прац≥ або ≥ншим фах≥вцем в≥дпов≥дно до наказу (розпор¤дженн¤) по п≥дприЇмству, ¤кий в установленому “иповим† положенн¤м пор¤дку пройшов навчанн¤ ≥ перев≥рку знань з питань охорони прац≥.
††† ¬ступний ≥нструктаж проводитьс¤ в каб≥нет≥ охорони прац≥ або в прим≥-щенн≥, що спец≥ально дл¤ цього обладнано, з використанн¤м сучасних тех-н≥чних засоб≥в навчанн¤, навчальних та наочних пос≥бник≥в за програмою, розробленою службою охорони прац≥ з урахуванн¤м особливостей вироб-ництва.
†† ѕрограма, тривал≥сть ≥нструктажу затверджуютьс¤ кер≥вником п≥дприЇм-ствва.
††† ѕервинний ≥нструктаж. ѕроводитьс¤ до початку роботи безпосередньо на робочому м≥сц≥ з прац≥вником:
†††† - новоприйн¤тим (пост≥йно чи тимчасово) на п≥дприЇмство або до ф≥зик-ноњ особи, ¤ка використовуЇ найману працю;
†††† - ¤кий переводитьс¤ з одного структурного п≥дрозд≥лу п≥дприЇмства до ≥н-шого;
†††† - ¤кий виконуватиме нову дл¤ нього роботу;
†††† - в≥др¤дженим прац≥вником ≥ншого п≥дприЇмства, ¤кий бере без посеред-ню участь у виробничому процес≥ на п≥дприЇмств≥.
†††† - з учн¤ми, курсантами, слухачами та студентами навчальних заклад≥в до початку трудового або профес≥йного навчанн¤;
††† ѕервинний ≥нструктаж на робочому м≥сц≥ проводитьс¤ ≥ндив≥дуально або з групою ос≥б одного фаху за д≥ючими на п≥дприЇмств≥ ≥нструкц≥¤ми з охо-рони прац≥ в≥дпов≥дно до виконуваних роб≥т.
††† ѕовторний ≥нструктаж. ѕроводитьс¤ на робочому м≥сц≥ ≥ндив≥дуально з окремим прац≥вником або групою прац≥вник≥в, ¤к≥ виконують однотипн≥ роботи, за обс¤гом ≥ зм≥стом перел≥ку питань первинного ≥нструктажу, в терм≥ни, визначен≥ нормативно правовими актами з охорони прац≥, ¤к≥ д≥ють у галуз≥, або роботодавцем з урахуванн¤м конкретних умов прац≥, але не р≥дше:
†††† - на роботах з п≥двищеною небезпекою - 1 раз на 3 м≥с¤ц≥;
†††† - дл¤ решти роб≥т - 1 раз на 6 м≥с¤ц≥в.
††† ѕозаплановий ≥нструктаж. ѕроводитьс¤ з прац≥вниками на робочому м≥сц≥ або в каб≥нет≥ охорони прац≥: 
†††††- при введенн≥ в д≥ю нових або перегл¤нутих нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥, а також при внесенн≥ зм≥н та доповнень до них;
†††† - при зм≥н≥ технолог≥чного процесу, зам≥н≥ або модерн≥зац≥њ устаткуванн¤, прилад≥в та ≥нструмент≥в, вих≥дноњ сировини, матер≥ал≥в та ≥нших фактор≥в, що впливають на стан охорони прац≥;
†††† - при порушенн¤х прац≥вниками вимог нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥, що призвели до травм, авар≥й, пожеж тощо;
†††† - при перерв≥ в робот≥ виконавц¤ роб≥т б≥льш н≥ж на 30 календарних дн≥в - дл¤ роб≥т з п≥двищеною небезпекою, а дл¤ решти роб≥т - понад 60 дн≥в.
†††† - з студентами п≥д час проведенн¤ трудового ≥† профес≥йного навчанн¤ при порушенн¤х ними вимог нормативно - правових акт≥в з охорони прац≥, що можуть призвести або призвели до травм, авар≥й, пожеж тощо.
††† ѕозаплановий ≥нструктаж може проводитись ≥ндив≥дуально з окремим прац≥вником або з групою прац≥вник≥в одного фаху. ќбс¤г ≥ зм≥ст позапла-нового ≥нструктажу визначаютьс¤ в кожному окремому випадку залежно в≥д причин ≥ обставин, що спричинили потребу його проведенн¤.
†† ÷≥льовий ≥нструктаж. ѕроводитьс¤ з прац≥вниками:
†††† - при л≥кв≥дац≥њ авар≥њ або стих≥йного лиха;
†††† - при проведенн≥ роб≥т, на ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства, оформлю-ютьс¤ нар¤д-допуск, наказ або розпор¤дженн¤.
††† ÷≥льовий ≥нструктаж проводитьс¤ ≥ндив≥дуально з окремим прац≥вником або з групою прац≥вник≥в. ќбс¤г ≥ зм≥ст ≥нструктажу визначаютьс¤ залежно в≥д виду роб≥т, що виконуватимутьс¤.
††† ѕервинний, повторний, позаплановий ≥ ц≥льовий ≥нструктаж≥ проводить безпосередн≥й кер≥вник роб≥т (начальник структурного п≥дрозд≥лу, майстер) або ф≥зична особа, ¤ка використовуЇ найману працю.
††† ѕервинний, повторний, позаплановий ≥ ц≥льовий ≥нструктаж≥ завершують-с¤ перев≥ркою знань у вигл¤д≥ усного опитуванн¤ або за допомогою техн≥к-них засоб≥в, а також перев≥ркою набутих навичок безпечних метод≥в прац≥, особою, ¤ка проводила ≥нструктаж.
††† ѕри незадов≥льних результатах перев≥рки знань, ум≥нь ≥ навичок щодо безпечного виконанн¤ роб≥т п≥сл¤ первинного, повторного чи позапланового ≥нструктаж≥в, прот¤гом 10 дн≥в додатково провод¤тьс¤ ≥нструктаж ≥ повтор-на перев≥рка знань.
††† ѕри незадов≥льних результатах перев≥рки знань п≥сл¤ ц≥льового ≥нструк-тажу допуск до виконанн¤ роб≥т не надаЇтьс¤. ѕовторна перев≥рка знань при цьому не дозвол¤Їтьс¤.
††† ѕро проведенн¤ первинного, повторного, позапланового та ц≥льового ≥нструктаж≥в та њх допуск до роботи, особа, ¤ка проводила ≥нструктаж, уносить запис до журналу реЇстрац≥њ ≥структаж≥в з питань охорони прац≥ на робочому м≥сц≥.
††† —тор≥нки журналу реЇстрац≥њ ≥нструктаж≥в повинн≥ бути пронумерован≥, про-шнурован≥ ≥ скр≥плен≥ печаткою.
††† ” раз≥ виконанн¤ роб≥т, що потребують оформленн¤ нар¤ду-допуску, ц≥льовий ≥нструктаж реЇструЇтьс¤ в цьому нар¤д≥ - допуску, а в журнал≥ реЇстрац≥њ ≥нструктаж≥в - не обов'¤зково.
††† ¬≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю ≥ зд≥йсненн¤ ≥нструктаж≥в, навчанн¤ та перев≥рки знань прац≥вник≥в з питань охорони прац≥ покладаЇтьс¤ на робо-тодавц¤.

 

 

 

2. Ќавчанн¤ з питань пожежноњ безпеки.

 

«акон ”крањни Ђѕро пожежну безпекуї, статт¤ 8 Ђ¬ивченн¤ правил пожежноњ безпекиї зобов'¤зуЇ вс≥х прац≥вник≥в пер≥од оформленн¤ на ро-боту й щороку за м≥сцем роботи проходити ≥нструктаж≥ з питань пожеж-ноњ безпеки.

ќрган≥зац≥¤ своЇчасного ≥ ¤к≥сного проведенн¤ протипожежних ≥нст-руктаж≥в на п≥дприЇмств≥ покладаЇ на його кер≥вника, а в структурних п≥дрозд≥лах - на кер≥вник≥в в≥дпов≥дних п≥дрозд≥л≥в (“ипове положенн¤ про ≥нструктаж≥, спец≥альне навчанн¤ й перев≥рку знань ≥з питань пожежноњ безпеки на п≥дприЇмствах, в установах й орган≥зац≥¤х ”крањни. «атверджено наказом є 368 ћЌ— ”крањни в≥д 29.09.2003).

ѕор¤док проходженн¤ прац≥вниками ≥нструктаж≥в визначаЇтьс¤ кер≥в-ником п≥дприЇмства (наказ). ƒопуск до роботи ос≥б, не минул≥ ≥нструкта-ж≥, заборон¤Їтьс¤.

ѕо призначенню й часу проведенн¤ протипожежн≥ ≥нструктаж≥ д≥л¤-тьс¤ на:

1. ¬ступний протипожежний ≥нструктаж. ѕроводитьс¤ з ус≥ма пра-ц≥вниками, прийн¤тих на пост≥йну або тимчасову роботу, особами, що при-були на п≥дприЇмство у в≥др¤дженн¤, на виробничу практику й приймаючу особисту участь у виробничому процес≥.

ѕроводитьс¤ на п≥дстав≥ д≥ючих на п≥дприЇмств≥ правил, ≥нструкц≥й, нормативних акт≥в з питань пожежноњ безпеки в спец≥ально обладнаному прим≥щенн≥ фах≥вцем, на ¤кий наказом по п≥дприЇмств≥ возложенны ц≥ обов'¤зки.

ѕрограма дл¤ проведенн¤ вступного протипожежного ≥нструктажу зат-верджуЇтьс¤ кер≥вником.

2. ѕервинний протипожежний ≥нструктаж. ѕроводитьс¤ безпосеред-ньо на робочому м≥сц≥ до початку виробничоњ д≥¤льност≥ прац≥вника. …ого проход¤ть:

а) вс≥ новоприйн¤т≥ на пост≥йну або тимчасову роботу;

б) прац≥вники, ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в, виробничих д≥л¤нок п≥д-приЇмства;

в) особи, що прибули на п≥дприЇмство у в≥др¤дженн¤ й приймаючу особисту участь у виробничому процес≥;

г) буд≥вельники сторонн≥х орган≥зац≥й, що виконують на п≥дприЇмств≥ буд≥вельно-монтажн≥, ремонтн≥ або ≥нш≥ роботи;

д) студенти п≥д час виробничоњ практики.

ѕрограма проведенн¤ первинного ≥нструктажу затверджуЇтьс¤ кер≥вни-ком структурного п≥дрозд≥лу або кер≥вником п≥дприЇмства.

ѕрограми дл¤ проведенн¤ вступного й первинного ≥нструктаж≥в узгод-жуЇтьс¤ з органами ƒѕЌ.

3. ѕовторний протипожежний ≥нструктаж. ѕроводитьс¤ на робочо-му м≥сц≥ з ус≥ма прац≥вниками не р≥дше разу на р≥к.

4. ѕозаплановий протипожежний ≥нструктаж. ѕроводитьс¤ ≥з пра-ц≥вниками на робочому м≥сц≥ або в спец≥ально в≥дведеному прим≥щенн≥, ≥н-див≥дуально або ≥з групою прац≥вник≥в родинних спец≥альностей у випадку:

†а) введенн¤ в д≥ю нових нормативних акт≥в з питань пожежноњ безпеки чи зм≥н ≥ доповнень до них;

б) зм≥ни технолог≥чного процесу, використанн¤ нового або зам≥ни, мо-дерн≥зац≥њ ≥снуючого пожароопасного встаткуванн¤;

в) вимоги ƒѕЌ при ви¤влених незадов≥льних знанн¤х.

ќбс¤г ≥ зм≥ст ≥нструктажу визначаютьс¤ в кожному випадку окремо за-лежно в≥д причин, що послужили причиною необх≥дност≥ його проведенн¤.

5. ÷≥льовий протипожежний ≥нструктаж. ѕроводитьс¤ ≥з прац≥вника-ми перед виконанн¤м ними разових, тимчасових пожароопасных роб≥т, п≥д час л≥кв≥дац≥њ авар≥њ, стих≥йного лиха.

ѕосадов≥ особи, що провод¤ть первинн≥, повторний, позаплановий ≥ ц≥-льовий ≥нструктаж≥ проход¤ть навчанн¤ й перев≥рку знань ≥з питань поже-жноњ безпеки.

ѕервинний, повторний ≥ позаплановий ≥нструктаж≥ завершують пере-в≥ркою знань. ѕерев≥рку зд≥йснюЇ особу, що проводила ≥нструктаж.

ѕроведенн¤ протипожежних ≥нструктаж≥в може зд≥йснюватис¤ разом з ≥нструктажами з охорони прац≥.

–еЇстрац≥¤ вс≥х вид≥в протипожежних ≥нструктаж≥в, кр≥м ц≥льового, проводитьс¤ в спец≥альних журналах з п≥дписами инструктируемых ос≥б, в≥дпов≥дального за проведенн¤ ≥нструктажу. ∆урнали вс≥х вид≥в протипо-жежних ≥нструктаж≥в ведутьс¤ окремо в≥д журнал≥в ≥нструктаж≥в охорони прац≥.

«апис про проведенн¤ ц≥льового ≥нструктажу виконують у документ≥, що дозвол¤Ї виконанн¤ роб≥т (нар¤д-допуск).

 

“ема є 4. Ђ–озсл≥дуванн¤ та обл≥к нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань та авар≥й на виробництв≥ї.

 

 

1. –озсл≥дуванн¤ та обл≥к нещасних випадк≥в на виробництв≥.

†††††

«г≥дно статт≥ 22 «акону ”крањни Ђѕро охорону прац≥ї роботодавець пови-нен орган≥зовувати розсл≥дуванн¤ та вести обл≥к нещасних випадк≥в, профес≥й-них захворювань ≥ авар≥й в≥дпов≥дно до положенн¤, що затвер≠джуЇтьс¤  а-б≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за погодженн¤м з всеукрањнськи≠ми об'Їднанн¤ми профсп≥лок. «а п≥дсумками розсл≥дуванн¤ роботодав≠ець зобов'¤заний скласти в≥дпов≥дний акт, один прим≥рник ¤кого необх≥д≠но видати потерп≥лому або ≥н-ш≥й за≥нтересован≥й особ≥ не п≥зн≥ше трьох дн≥в з моменту зак≥нченн¤ роз-сл≥дуванн¤.

¬ ”крањн≥ д≥Ї ѕор¤док розсл≥дуванн¤ та веденн¤ обл≥ку неща≠сних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на виробництв≥, затверджений ѕостано-вою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 серпн¤ 2004 р. є 1112.

«г≥дно ѕостанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 1112 в≥д 25 серпн¤ 2004 р. Ђѕор¤док розсл≥дуванн¤ та веденн¤ обл≥ку нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на виробництв≥ї розсл≥дуванн¤ проводитьс¤ у раз≥ рап-тового пог≥ршенн¤ стану здоров'¤ прац≥вника або особи, ¤ка забезпечуЇ себе роботою самост≥йно, одержанн¤ ними пораненн¤, травми, у тому числ≥ внас-л≥док т≥лесних ушкоджень, запод≥¤них ≥ншою особою, гострого профес≥й-ного захворюванн¤ ≥ гострого профес≥йного та ≥нших отруЇнь, одержанн¤ теплового удару, оп≥ку, обмороженн¤, у раз≥ утопленн¤, ураженн¤ електрик-ним струмом, блискавкою та ≥он≥зуючим випром≥нюванн¤м, одержанн¤ ≥нших ушкоджень внасл≥док авар≥њ, пожеж≥, стих≥йного лиха (землетруси, зсуви, повен≥, урагани тощо), контакту з представниками тваринного ≥ рос-линного св≥ту, що призвели до втрати прац≥вником працездатност≥ на один робочий день чи б≥льше або до необх≥дност≥ переведенн¤ його на ≥ншу (легшу) роботу не менш ¤к на один робочий день, у раз≥ зникненн¤ прац≥в-ника п≥д час виконанн¤ ним трудових обов'¤зк≥в, а також у раз≥ смерт≥ пра-ц≥вника на п≥дприЇмств≥.

††† ѕро кожний нещасний випадок потерп≥лий або прац≥вник, ¤кий його ви¤-вив, чи ≥нша особа - св≥док нещасного випадку повинн≥ негайно пов≥домити безпосереднього кер≥вника роб≥т чи ≥ншу уповноважену особу п≥дприЇмства ≥ вжити заход≥в до поданн¤ необх≥дноњ допомоги потерп≥лому.

†† ” раз≥ настанн¤ нещасного випадку безпосередн≥й кер≥вник роб≥т (упов-новажена особа п≥дприЇмства) зобов'¤заний:

†††† 1. “ерм≥ново орган≥зувати поданн¤ першоњ медичноњ допомоги потерп≥-лому, забезпечити у раз≥ необх≥дност≥ його доставку до л≥кувально-проф≥-лактичного закладу.

††† †2. ѕов≥домити про те, що сталос¤, роботодавц¤, кер≥вника первинноњ ор-ган≥зац≥њ профсп≥лки, членом ¤коњ Ї потерп≥лий, або уповноважену наймани-ми прац≥вниками особу з питань охорони† прац≥, ¤кщо потерп≥лий не Ї чле-ном профсп≥лки.

†††† 3. «берегти до прибутт¤ ком≥с≥њ з розсл≥дуванн¤ (ком≥с≥њ ≥з спец≥ального розсл≥дуванн¤) нещасного випадку обстановку на робочому м≥сц≥ та устат-кованн¤ у такому стан≥, в ¤кому вони були на момент нещасного випадку (¤кщо це не загрожуЇ життю чи здоров'ю ≥нших прац≥вник≥в ≥ не призведе до б≥льш т¤жких насл≥дк≥в), а також вжити заход≥в до недопущенн¤ под≥бних випадк≥в.

††† †Ћ≥кувально-проф≥лактичний заклад повинен про кожне зверненн¤ потер-п≥лого з посиланн¤м на нещасний випадок на виробництв≥ без направленн¤ п≥дприЇмства передати прот¤гом доби з використанн¤м засоб≥в зв'¤зку екст-рене пов≥домленн¤ за формою п≥дприЇмству, де працюЇ потерп≥лий.

†††† –оботодавець, одержавши пов≥домленн¤ про нещасний випадок зобов'¤-заний негайно:

†††† 1. ѕов≥домити з використанн¤м засоб≥в зв'¤зку про нещасний випадок:

†††† - робочий орган виконавчоњ дирекц≥њ ‘онду за м≥сцезнаходженн¤м п≥д-приЇмства за встановленою ‘ондом формою;

††† †- п≥дприЇмство, де працюЇ потерп≥лий, - ¤кщо потерп≥лий Ї прац≥вником ≥н-шого п≥дприЇмства;

†††† - органи державноњ пожежноњ охорони за м≥сцезнаходженн¤м п≥дприЇм-ства - у† раз≥† нещасного випадку, що ставс¤ внасл≥док пожеж≥;

†††† - установу державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби, ¤ка обслуговуЇ п≥дприЇмство, - у раз≥ ви¤вленн¤ гострого профес≥йного захворюванн¤ (отру-Їнн¤);

†††† 2. ”творити наказом ком≥с≥ю з розсл≥дуванн¤ нещасного випадку у склад≥ не менше н≥ж три особи та орган≥зувати розсл≥дуванн¤.

†††† ƒо складу ком≥с≥њ не може включатис¤ кер≥вник роб≥т, ¤кий безпосеред-ньо в≥дпов≥даЇ за стан охорони прац≥ на робочому м≥сц≥, де ставс¤ нещасний випадок.

††† ѕотерп≥лий або особа, ¤ка представл¤Ї його ≥нтереси, не включаЇтьс¤ до складу ком≥с≥њ, але маЇ право:

1.                              Ѕрати участь у њњ зас≥данн¤х, висловлювати своњ пропозиц≥њ.

2.                              ƒодавати до матер≥ал≥в розсл≥дуванн¤ документи, що стосуютьс¤ не-щасного випадку, давати в≥дпов≥дн≥ по¤сненн¤, в тому числ≥ викладати в усн≥й ≥ письмов≥й форм≥ особисту думку щодо обставин ≥ причин нещасного випадку.

3.                              ќдержувати в≥д голови ком≥с≥њ ≥нформац≥ю про х≥д проведенн¤ розс-л≥дуванн¤.

††† „лени ком≥с≥њ мають право одержувати письмов≥ та усн≥ по¤сненн¤ в≥д роботодавц¤, посадових ос≥б та ≥нших прац≥вник≥в п≥дприЇмства, а також проводити опитуванн¤ потерп≥лих та св≥дк≥в нещасного випадку.

†††  ом≥с≥¤ зобов'¤зана прот¤гом трьох д≥б:

†††† 1. ќбстежити м≥сце нещасного випадку, одержати по¤сненн¤ потерп≥лого, ¤кщо це можливо, опитати св≥дк≥в нещасного випадку та причетних до нього ос≥б.

†††† 2. ¬изначити в≥дпов≥дн≥сть умов прац≥ та њњ безпеки вимогам законодавс-тва про охорону прац≥.

†††† 3. «'¤сувати обставини ≥ причини нещасного випадку.

†††† 4. ¬изначити, чи пов'¤заний цей випадок з виробництвом.

†††† 5. ”становити ос≥б, ¤к≥ допустили порушенн¤ вимог законодавства про охорону прац≥, розробити заходи щодо запоб≥ганн¤ под≥бним нещасним випадкам.

†††† 6. —класти акт розсл≥дуванн¤ нещасного випадку за формою Ќ-5 у трьох прим≥рниках, акт за формою Ќ-1 про нещасний випадок, пов'¤заний з вироб-ництвом у шести прим≥рниках, акт за формою Ќѕ¬ ¤кщо цей нещасний ви-падок не пов'¤заний з виробництвом у шести прим≥рниках ≥ передати њх на затвердженн¤ роботодавцю.

††† раз≥ ви¤вленн¤ гострого профес≥йного захворюванн¤ (отруЇнн¤), пов'¤-заного з виробництвом, кр≥м акта форми Ќ-1 скласти також у чотирьох при-м≥рниках карту обл≥ку профес≥йного захворюванн¤ (отруЇнн¤) за формою

ѕ-5.

††† јкти форми Ќ-5, Ќ-1, Ќѕ¬ п≥дписуютьс¤ головою ≥ вс≥ма членами ком≥с≥њ. ” раз≥ незгоди ≥з зм≥стом зазначених акт≥в член ком≥с≥њ письмово викладаЇ свою окрему думку, ¤ка додаЇтьс¤ до акта форми Ќ-5 ≥ Ї його нев≥д'Їмною частиною, про що робитьс¤ запис в акт≥ форми Ќ-5.

†† ¬изнаютьс¤ пов'¤заними з виробництвом нещасн≥ випадки, що сталис¤ з прац≥вни-ками п≥д час виконанн¤ трудових обов'¤зк≥в, у тому числ≥ у в≥др¤дженн≥, а також т≥, що сталис¤ у пер≥од:

††† 1. ѕеребуванн¤ на робочому м≥сц≥, на територ≥њ п≥дприЇмства або в ≥ншому м≥сц≥, пов'¤заному з виконанн¤м роботи, починаючи з моменту прибутт¤ прац≥вника на п≥дприЇмство до його в≥дбутт¤.

††† 2. ѕ≥дготовки до роботи та приведенн¤ в пор¤док п≥сл¤ зак≥нченн¤ роботи знар¤дь виробництва, засоб≥в захисту, од¤гу, а також виконанн¤ заход≥в особистоњ г≥г≥Їни, пере-суванн¤ по територ≥њ п≥дприЇмства перед початком роботи ≥ п≥сл¤ њњ зак≥нченн¤.

††† 3. ѕроњзду на роботу чи з роботи на транспортному засоб≥, що належить п≥дприЇмс-тву, або на ≥ншому транспортному засоб≥, наданому роботодавцем.

††† 4. ¬икористанн¤ власного транспортного засобу в ≥нтересах п≥дприЇмства з дозволу або за дорученн¤м роботодавц¤ в установленому роботодавцем пор¤дку.

††† 5. ¬иконанн¤ д≥й в ≥нтересах п≥дприЇмства, на ¤кому працюЇ потерп≥лий, тобто д≥й, ¤к≥ не належать до трудових обов'¤зк≥в прац≥вника (поданн¤ необх≥дноњ допомоги ≥н-шому прац≥вников≥, д≥й щодо запоб≥ганн¤ авар≥¤м або р¤туванн¤ людей та майна п≥д-приЇмства, ≥нших д≥й за розпор¤дженн¤м або дорученн¤м роботодавц¤).

††† 6. Ћ≥кв≥дац≥њ авар≥њ, насл≥дк≥в надзвичайноњ ситуац≥њ техногенного ≥ природного харак-теру на виробничих об'Їктах ≥ транспортних засобах, що використовуютьс¤ п≥дприЇмст-вом.

†††† 7. ѕоданн¤ необх≥дноњ допомоги або р¤туванн¤ людей, виконанн¤ д≥й, пов'¤заних ≥з запоб≥ганн¤м нещасним випадкам з ≥ншими особами у процес≥ виконанн¤ трудових обов'¤зк≥в.

†††† 8. Ќаданн¤ п≥дприЇмством шефськоњ допомоги.

†††† 9. ѕеребуванн¤ у транспортному засоб≥ або на його сто¤нц≥ п≥д час зм≥нного в≥дпо-чинку, ¤кщо настанн¤ нещасного випадку пов'¤зане з виконанн¤м потерп≥лим трудових обов'¤зк≥в або з впливом на нього небезпечних чи шк≥дливих виробничих фактор≥в або середовища.

††† 10. ѕр¤муванн¤ прац≥вника до об'Їкта (м≥ж об'Їктами) обслуговуванн¤ за затвердже-ними маршрутами або до будь¤кого об'Їкта за дорученн¤м роботодавц¤.

††† 11. ѕр¤муванн¤ до/чи з м≥сц¤ в≥др¤дженн¤ зг≥дно з установленим завданн¤м.

†††† Ќе визнаютьс¤ пов'¤заними з виробництвом нещасн≥ випадки, що сталис¤ з прац≥в-никами:

†††† 1. «а м≥сцем пост≥йного проживанн¤ на територ≥њ польових ≥ вахтових селищ.

†††† 2. ѕ≥д час використанн¤ ними в особистих ц≥л¤х транспортних засоб≥в, машин, меха-н≥зм≥в, устаткованн¤, ≥нструмент≥в, що належать або використовуютьс¤ п≥дприЇмством (кр≥м випадк≥в, що сталис¤ внасл≥док њх несправност≥).

†††† 3. ”насл≥док отруЇнн¤ алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйни-ми речовинами, а також унасл≥док њх† д≥њ (≥нсульт, зупинка серц¤ тощо), за на¤вност≥ в≥дпов≥дного медичного висновку, ¤кщо це не пов'¤зане ≥з застосуванн¤м таких речовин у виробничих процесах чи порушенн¤м вимог безпеки щодо њх збер≥ганн¤ ≥ транспор-туванн¤ або ¤кщо потерп≥лий, ¤кий перебував у стан≥ алкогольного, токсичного чи нар-котичного сп'¤н≥нн¤, до нещасного випадку був в≥дсторонений в≥д роботи в≥дпов≥дно до вимог правил внутр≥шнього трудового розпор¤дку п≥дприЇмства або колективного до-говору.

††††† 4. ” раз≥ п≥дтвердженого в≥дпов≥дним медичним висновком алкогольного, токсич-ного чи наркотичного сп'¤н≥нн¤, не зумовленого виробничим процесом, ¤ке стало ос-новною причиною нещасного випадку за в≥дсутност≥ техн≥чних та орган≥зац≥йних при-чин його настанн¤.

†††† 5. ѕ≥д час скоЇнн¤ ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду.

†††† 6. ” раз≥ смерт≥ або самогубства (кр≥м† випадк≥в, зазначених† у пункт≥ 15 Ђѕор¤док розсл≥дуванн¤ та веденн¤ обл≥ку нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на виробництв≥ї).

††† Ќещасн≥ випадки реЇструютьс¤ у журнал≥ роботодавцем.

†††† ѕрим≥рник акта форми Ќ-5, Ќ-1, карти форми ѕ-5, матер≥алами розсл≥ду-ванн¤ п≥дл¤гаЇ збер≥ганню на п≥дприЇмств≥ прот¤гом 45 рок≥в.

†††† ” раз≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства - передаютьс¤ правонаступников≥, ¤кий бере на обл≥к цей нещасний випадок, а у раз≥ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства - до державного арх≥ву.

†††† Ќещасний випадок, про ¤кий своЇчасно не було пов≥домлено безпосеред-нього кер≥вника чи роботодавц¤ потерп≥лого або внасл≥док ¤кого втрата пра-цездатност≥ настала не одразу, розсл≥дуЇтьс¤ ≥ беретьс¤ на обл≥к зг≥дно з цим ѕор¤дком прот¤гом† м≥с¤ц¤ п≥сл¤ надходженн¤ за¤ви потерп≥лого чи особи, ¤ка† представл¤Ї його ≥нтереси (незалежно в≥д строку, коли в≥н ставс¤).

††† Ќещасний випадок, що ставс¤ на певному п≥дприЇмств≥ з прац≥вником ≥ншого п≥дприЇмства п≥д час виконанн¤ ним завданн¤ в ≥нтересах свого п≥д-приЇмства, розсл≥дуЇтьс¤ ком≥с≥Їю п≥дприЇмства, на ¤кому ставс¤ нещасний випадок, за участю представник≥в п≥дприЇмства, прац≥вником ¤кого Ї потер-п≥лий. “акий випадок беретьс¤ на обл≥к п≥дприЇмством, прац≥вником ¤кого Ї потерп≥лий.

††††

 

2. —пец≥альне розсл≥дуванн¤ нещасних випадк≥в на виробництв≥.

 

—пец≥альному розсл≥дуванню п≥дл¤гають:

†††† 1. Ќещасн≥ випадки ≥з смертельними насл≥дками.

†††† 2. √рупов≥ нещасн≥ випадки, ¤к≥ сталис¤ одночасно з двома ≥ б≥льше пра-ц≥вниками, незалежно в≥д ступен¤ т¤жкост≥ ушкодженн¤ њх здоров'¤.

†††† 3. ¬ипадки смерт≥ прац≥вник≥в на п≥дприЇмств≥.

†††† 4. ¬ипадки зникненн¤ прац≥вник≥в п≥д час виконанн¤ трудо вих (посадо-вих) обов'¤зк≥в.

†††† 5. Ќещасн≥ випадки з т¤жкими насл≥дками, у тому числ≥ з можливою ≥нва-л≥дн≥стю потерп≥лого (за р≥шенн¤м орган≥в ƒержпромг≥рнагл¤д).

††† —пец≥альне розсл≥дуванн¤ нещасного випадку проводитьс¤ ком≥с≥Їю ≥з спец≥ального розсл≥дуванн¤ нещасного випадку що призначаЇтьс¤ наказом кер≥вни-ка територ≥ального органу ƒержпромг≥рнагл¤ду за м≥сцезнаходжен-н¤м п≥дприЇмства.

††† ƒо складу спец≥альноњ ком≥с≥њ включаютьс¤:

†††† 1. ѕосадова особа територ≥ального органу ƒержпромг≥рнагл¤ду - голова ком≥с≥њ.

†††† 2. ѕредставник робочого органу виконавчоњ дирекц≥њ ‘онду за м≥сцезна-ходженн¤м п≥дприЇмства.

†††† 3. ѕредставник органу, до сфери управл≥нн¤ ¤кого належить п≥дприЇмст-во.

†††† 4.  ер≥вник (спец≥ал≥ст) служби охорони прац≥ п≥дприЇмства або ≥нший представник роботодавц¤.

†††† 5. ѕредставник первинноњ орган≥зац≥њ профсп≥лки п≥дприЇмства, членом ¤коњ Ї потерп≥лий, або уповноважена найманими прац≥вниками особа з пи-тань охорони прац≥, ¤кщо потерп≥лий† не Ї членом профсп≥лки.

†††† 6. ѕредставник профсп≥лкового органу вищого р≥вн¤.

†††† 7. ѕредставник установи державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби, ¤ка обслуговуЇ п≥дприЇмство - у раз≥ розсл≥дуванн¤ випадку гострого профе-с≥йного захворюванн¤ (отруЇнн¤).

†††† —пец≥альне розсл≥дуванн¤ нещасного випадку проводитьс¤ прот¤гом 10 робочих дн≥в. ” раз≥ необх≥дност≥ строк спец≥ального розсл≥дуванн¤ може бути продовжений органом, ¤ки醆 призначив спец≥альну ком≥с≥ю.

††† †††††«а результатами спец≥ального розсл≥дуванн¤ складаютьс¤ акт форми Ќ-5, Ќ-1, Ќѕ¬, ѕ-5 стосовно кожного потерп≥лого, а також оформл¤ютьс¤ ≥нш≥ мате-р≥али спец≥ального розсл≥дуванн¤.

††† –оботодавець у п'¤тиденний строк п≥сл¤ затвердженн¤ акта форми Ќ-5 зобов'¤заний:
††† 1. ¬идати наказ про виконанн¤ запропонованих спец≥альною ком≥с≥Їю заход≥в та запоб≥ганн¤ виникненню под≥бних випад≥в.
†††† 2. ѕрит¤гнути зг≥дно ≥з законодавством до в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ допустили порушенн¤ вимог законодавства про охорону прац≥, посадо-вих (робочих)† ≥нструкц≥й.† 
†††” раз≥ надходженн¤ скарги або незгоди з висновками спец≥альноњ ком≥с≥њ щодо обставин та причин нещасного випадку кер≥вник ƒержпромг≥рнагл¤ду або його територ≥ального органу з метою забезпеченн¤ об'Їктивност≥ спец≥-ального розсл≥дуванн¤ маЇ право призначити повторне (додаткове) спец≥а-льне розсл≥дуванн¤. 
†††” раз≥ незгоди роботодавц¤, потерп≥лого або члена його с≥м'њ ≥з зм≥стом затвердженого акта форми Ќ-5, форми Ќ-1 (або форми Ќѕ¬) р≥шенн¤ спе-ц≥альноњ ком≥с≥њ може бути оскаржено у судовому пор¤дку.
††† 
 
3. –озсл≥дуванн¤ та обл≥к випадк≥в хрон≥чних
профес≥йних захворювань ≥ отруЇнь на в≥робництв≥.
 
”с≥ ви¤влен≥ випадки хрон≥чних профес≥йних захворювань ≥ отруЇнь п≥д-л¤гають розсл≥дуванню.

††† ƒо гострих профес≥йних захворювань ≥ гострих профес≥йних отруЇнь на-лежать захворюванн¤ та отруЇнн¤, спричинен≥ впливом небезпечних фак-тор≥в, шк≥дливих речовин не б≥льше н≥ж прот¤гом одн≥Їњ робочоњ зм≥ни.

††† √остр≥ профес≥йн≥ захворюванн¤ спричин¤ютьс¤ впливом х≥м≥чних речо-вин, ≥он≥зуючого та не≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, значним ф≥зичним наван-таженн¤м та перенапруженн¤м окремих орган≥в ≥ систем людини. ƒо них належать також ≥нфекц≥йн≥, паразитарн≥, алерг≥йн≥ захворюванн¤.

†† ѕрофес≥йний характер захворюванн¤ визначаЇтьс¤ експертною ком≥с≥Їю у склад≥ спец≥ал≥ст≥в спец≥ал≥зованого л≥кувально-проф≥лактичного закладу.
†† ” раз≥ п≥дозри на профес≥йне захворюванн¤ л≥кувально-проф≥лактичний заклад направл¤Ї прац≥вника з в≥дпов≥дними документами на консультац≥ю до головного спец≥ал≥ста з профес≥йноњ патолог≥њ м≥ста, област≥. ƒл¤ встанов-ленн¤ д≥агнозу ≥ зв'¤зку захворюванн¤ з впливом шк≥дливих виробничих фактор≥в ≥ трудового процесу головний спец≥ал≥ст направл¤Ї хворого до спе-ц≥ал≥зованого л≥кувально-проф≥лактичного закладу, де вн проходить амбу-латорне та стац≥онарне обстеженн¤ 
††††—пец≥ал≥зованими л≥кувально-проф≥лактичними закладами стосовно кож-ного хворого складаЇтьс¤ пов≥домленн¤ за формою ѕ-3 та прот¤гом трьох д≥б п≥сл¤ встановленн¤ д≥агнозу надсилаЇтьс¤:
1.                            оботодавцю та кер≥внику п≥дприЇмства.
2.                            ”станов≥ державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби, ¤ка обслуго-вуЇ це п≥дприЇмство.
3.                            обочому органу виконавчоњ дирекц≥њ ‘онду за м≥сцезнаходженн¤м п≥дприЇмства.
††† –оботодавець орган≥зовуЇ розсл≥дуванн¤ причин виникненн¤ профес≥йного захворюванн¤ та наказом призначаЇ ком≥с≥ю з розсл≥дуванн¤ причин виник-ненн¤ профес≥йного захворюванн¤ до† складу ¤коњ вход¤ть:
1.                              ѕредставник установи державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби, ¤ка обслуговуЇ п≥дприЇмство (голова ком≥с≥њ).
2.                              ѕредставники л≥кувально-проф≥лактичного закладу, що обслуговуЇ п≥дприЇмство.
3.                              ѕервинноњ орган≥зац≥њ профсп≥лки, членом ¤коњ Ї потерп≥лий, або уповноважена найманими прац≥вниками особа з питань охорони прац≥, ¤кщо потерп≥лий не Ї членом профсп≥лки.
4.                              обочого органу виконавчоњ дирекц≥њ ‘онду за м≥сцезнаходженн¤м п≥дприЇмства. 
††††ƒо розсл≥дуванн¤ в раз≥ потреби можуть залучатис¤ представники ≥нших орган≥в.
†† ††–озсл≥дуванн¤ випадку профес≥йного захворюванн¤ проводитьс¤ прот¤-гом дес¤ти робочих дн≥в п≥сл¤ надходженн¤ пов≥домленн¤ за формою ѕ-3. ” раз≥ потреби роботодавець продовжуЇ за поданн¤м голови ком≥с≥њ з розсл≥-дуванн¤ строк розсл≥дуванн¤, але не б≥льше н≥ж на один м≥с¤ць. 
†† ом≥с≥¤ з розсл≥дуванн¤ зобов'¤зана:
††† 1. –озробити програму розсл≥дуванн¤ причин виникненн¤ профес≥йного захворюванн¤.
††† 2. –озпод≥лити функц≥њ м≥ж членами ком≥с≥њ.
††† 3. –озгл¤нути питанн¤ про необх≥дн≥сть залученн¤ до њњ роботи експерт≥в.
††† 4. ѕровести розсл≥дуванн¤ обставин та причин виникненн¤ профес≥йного захворюванн¤.
†††† 5. —класти акт розсл≥дуванн¤ хрон≥чного профес≥йного захворюванн¤ за† формою† ѕ-4.
†† јкт форми ѕ-4 складаЇтьс¤ ком≥с≥Їю з розсл≥дуванн¤ у шести прим≥рниках прот¤гом трьох д≥б п≥сл¤ зак≥нченн¤ розсл≥дуванн¤ та надсилаЇтьс¤ робото-давцем потерп≥лому та органам, представники ¤ких брали участь у розсл≥ду-ванн≥.
†† ѕрим≥рник акта форми ѕ-4 залишаЇтьс¤ на п≥дприЇмств≥ та збер≥гаЇтьс¤ про-т¤гом 45 рок≥в.
†† –оботодавець зобов'¤заний у п'¤тиденний строк п≥сл¤ зак≥нченн¤ розсл≥ду-ванн¤ причин профес≥йного захворюванн¤ розгл¤нути його матер≥али та видати наказ про заходи щодо запоб≥ганн¤ профес≥йним захворюванн¤м, а також про прит¤гненн¤† до в≥дпов≥дальност≥ ос≥б, з вини ¤ких допущено по-рушенн¤ сан≥тарних норм ≥ правил.
†† 
 
4. –озсл≥дуванн¤ та обл≥к авар≥й на виробництв≥.
 
–озсл≥дуванн¤ проводитьс¤ у тому раз≥, коли сталас¤:
1. јвар≥¤ першоњ категор≥њ, внасл≥док ¤коњ:
†††† - загинуло 5 чи травмовано 10 ≥ б≥льше ос≥б;
†††† - спричинено викид отруйних, рад≥оактивних та небезпечних речовин за меж≥ сан≥тарно-захисноњ зони п≥дприЇмства;
 ††††- зб≥льшилас¤ концентрац≥¤ забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищ≥ б≥льш ¤к у 10 раз≥в;
†††† - зруйновано буд≥вл≥, споруди чи основн≥ конструкц≥њ об'Їкта, що створи-ло загрозу дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ прац≥вник≥в п≥дприЇмства чи населенн¤;
† 2.† јвар≥њ другоњ категор≥њ, внасл≥док ¤коњ:
†††† - загинуло до 5 чи травмовано в≥д 4 до 10 ос≥б;
†††† - зруйновано буд≥вл≥, споруди чи основн≥ конструкц≥њ об'Їкта, що створи-ло загрозу дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ прац≥вник≥в цеху, д≥льниц≥ п≥дприЇмства з чисельн≥стю працюючих 100 чолов≥к ≥ б≥льше.
–оботодавець або особа, ¤ка керуЇ виробництвом п≥д час зм≥ни, зобов'¤-зан≥ д≥¤ти зг≥дно з планом л≥кв≥дац≥њ авар≥њ, вжити першочергових заход≥в дл¤ р¤туванн¤ потерп≥лих ≥ поданн¤ њм медичноњ допомоги, запоб≥ганн¤ по-дальшому розвитку авар≥њ, встановленн¤ меж небезпечноњ зони та обмеженн¤ доступу до† нењ людей.
††† –оботодавець зобов'¤заний негайно пов≥домити про авар≥ю територ≥аль-ний орган ƒержпромг≥рнагл¤д, орган, до сфери управл≥нн¤ ¤кого належить п≥дприЇмство, в≥дпов≥дну м≥сцеву держадм≥н≥страц≥ю, штаб цив≥льноњ оборо-ни та з надзвичайних ситуац≥й, прокуратуру за м≥сцем виникненн¤ авар≥њ ≥ в≥дпов≥дний профсп≥лковий орган, а в раз≥ травмуванн¤ або загибел≥ прац≥в-ник≥в також в≥дпов≥дний робочий орган виконавчоњ дирекц≥њ ‘онду.
††† –озсл≥дуванн¤ авар≥њ, що спричинила нещасн≥ випадки, проводитьс¤ зг≥дно з пунктами 3-62 цього ѕор¤дку.
††† якщо з приводу розсл≥дуванн¤ авар≥њ, що не спричинила нещасн≥ випадки, не прийн¤то спец≥альне р≥шенн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, розсл≥дуванн¤ проводитьс¤ ком≥с≥¤ми, що утворюютьс¤:
††† 1. ” раз≥ авар≥њ першоњ категор≥њ - наказом центрального органу виконавчоњ влади чи розпор¤дженн¤м м≥сцевоњ держадм≥н≥страц≥њ за погодженн¤м з в≥дпов≥дними органами державного нагл¤ду за охороною прац≥ ≥ ћЌ—;
†††† 2. ” раз≥ авар≥њ другоњ категор≥њ - наказом кер≥вника органу, до сфери управл≥нн¤ ¤кого належить п≥дприЇмство, чи розпор¤дженн¤м м≥сцевоњ дер-жадм≥н≥страц≥њ за погодженн¤м з в≥дпов≥дними органами державного нагл¤-ду за охороною прац≥ ≥ ћЌ—.
††† √оловою ком≥с≥њ призначаЇтьс¤ представник органу, до сфери управл≥нн¤ ¤кого належить п≥дприЇмство, або представник органу державного нагл¤ду за охороною прац≥ чи ћЌ—.
††† ” ход≥ розсл≥дуванн¤ ком≥с≥¤ визначаЇ характер авар≥њ, з'¤совуЇ обставини ≥ причини, встановлюЇ факти порушенн¤ вимог законодавства про охорону прац≥, правил експлуатац≥њ устаткованн¤ та технолог≥чних регламент≥в, виз-начаЇ ¤к≥сть виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т або окремих вузл≥в ≥ конструкц≥й, њх† в≥дпов≥дн≥сть вимогам техн≥чних ≥ нормативних документ≥в та проекту, встановлюЇ ос≥б, що несуть в≥дпов≥дальн≥сть за виникненн¤ ава-р≥њ, визначаЇ заходи щодо л≥кв≥дац≥њ њњ насл≥дк≥в та запоб≥ганн¤ таким ви-падкам.
††  ом≥с≥¤ зобов'¤зана прот¤гом дес¤ти робочих дн≥в розсл≥дувати обставини ≥ причини авар≥њ та скласти акт за формою Ќ-5.† 
††††«алежно в≥д характеру авар≥њ у раз≥ потреби зазначений† строк може бути продовжений органом, ¤кий утворив ком≥с≥ю, з метою проведенн¤ додатко-вих досл≥джень або експертизи.
†††† «а результатами розсл≥дуванн¤ авар≥њ роботодавець видаЇ наказ, ¤ким на п≥дстав≥ висновк≥в ком≥с≥њ затверджуЇ заходи щодо запоб≥ганн¤ под≥бним авар≥¤м ≥ прит¤гаЇ зг≥дно ≥з законодавством до в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в за порушенн¤ вимог законодавства про охорону прац≥.
†††† ћатер≥али розсл≥дуванн¤ авар≥њ в п'¤тиденний строк п≥сл¤ зак≥нченн¤ роз-сл≥дуванн¤ надсилаютьс¤ прокуратур≥ та органам, представники ¤ких брали участь у розсл≥дуванн≥.
††† ” раз≥ розсл≥дуванн¤ авар≥њ, що не спричинила нещасних випадк≥в, при-м≥рник акта форми Ќ-5 збер≥гаЇтьс¤ на п≥дприЇмств≥ до завершенн¤ виконан-н¤ заход≥в, визначених ком≥с≥Їю, але не† менше н≥ж два роки.

†–оботодавець зобов'¤заний проанал≥зувати причини авар≥њ та розробити заходи щодо запоб≥ганн¤ таким випадкам.

 

 

“ема є 5. Ђ¬иробнича сан≥тар≥¤ї.

 

1.                 ¬иробнича сан≥тар≥¤ ¤к наука, њњ визначенн¤ та значенн¤.

 

‘≥з≥олог≥¤ прац≥ це частина загальноњ ф≥з≥олог≥њ людини, що вивчаЇ особли-вос≠т≥ ф≥з≥олог≥чного та психоф≥з≥олог≥чного стану людини п≥д час трудового проце-су. ќсновна мета ф≥з≥олог≥њ прац≥ - наукове обгрунтуванн¤ рекомендац≥й щодо за-без≠печенн¤ довгочасного п≥дтриманн¤ на високому р≥вн≥ стану здоров'¤, працезда-тност≥ та проф≥лактики перевтоми працюючоњ людини. ƒос¤гненн¤ ц≥Їњ мети, зви≠чайно, потребуЇ вир≥шенн¤ р≥зноман≥тних задач, найважлив≥ш≥ з котрих Ц рац≥она-≠л≥зац≥¤ робочого м≥сц¤, робочоњ пози, робочих рух≥в, ф≥зичного та ≥нформац≥йного навантаженн¤, розробка ф≥з≥олог≥чно обгрунтованих режим≥в прац≥ та в≥дпочинку.

Ћюдина Ї найважлив≥шим фактором над≥йного функц≥онуванн¤ р≥зноман≥-т≠них техн≥чних засоб≥в на виробництв≥, проте ф≥зичн≥ та псих≥чн≥ можливост≥ лю≠дини обмежен≥ межами Ђлюдських можливостейї. Ќа жаль, дос≥ при створенн≥ техн≥чного ≥ технолог≥чного обладнанн¤ ≥нженер прид≥л¤Ї увагу насамперед його конструктивним та функц≥ональним параметрам ≥ не завжди враховуЇ функц≥о-нальн≥ можливост≥ людини, а часто ≥ зовс≥м про них не знаЇ.

Ќов≥ форми розвитку промислового виробництва (механ≥зац≥¤ ≥ автомати-за≠ц≥¤) зменшують ф≥зичне напруженн¤ людини, але, з ≥ншого боку, висувають все б≥льш≥ вимоги до њњ псих≥чноњ та ≥нтелектуальноњ сфери, вимагають в≥д людини знань та вм≥нь приймати правильн≥ р≥шенн¤. “ак≥ вимоги, що виникають зазви≠чай при управл≥нн≥ складним технолог≥чним обладнанн¤м, часто перевищують меж≥ людських можливостей ≥ людина стаЇ л≥м≥туючим фактором у розвитку но≠воњ техн≥ки, п≥двищенн≥ ефективност≥ виробництва ≥ над≥йност≥ функц≥онуванн¤ машини чи системи машин, об'Їднаних ланцюгом технолог≥чного процесу.

ћи часто стаЇмо св≥дками того, що техн≥ка ≥ технолог≥¤ через свою склад-н≥сть виход¤ть з-п≥д контролю людини. јнал≥з таких ситуац≥й св≥дчить про не-дол≥≠ки ≥ дефекти, пов'¤зан≥ з оволод≥нн¤м, використанн¤м, управл≥нн¤м, техн≥ч-ним обслуговуванн¤м верстат≥в та обладнанн¤, машин, технолог≥чного обладна-нн¤. Ќайчаст≥ше це недостатн≥ розм≥ри робочого м≥сц¤, невпор¤дкован≥сть сис-тем управл≥нн¤, недостатнЇ врахуванн¤ антропометричних даних людини-опера-тора та його рухових, силових, психоф≥з≥олог≥чних можливостей, в≥дсутн≥сть не-обх≥д≠них акустичних, св≥тлових, м≥крокл≥матичних умов дл¤ роботи, достатньоњ обзорност≥ з робочого м≥сц¤. ÷≥ недол≥ки часто л≥м≥тують роль людини в Ђлюди-но-машинних системахї, негативно впливають на њњ працездатн≥сть, здоров'¤, обмежують продуктивн≥сть таких систем ≥ можуть призводити до виникненн¤ загрози авар≥йних ситуац≥й.

ѕроблеми взаЇмов≥дносин людини ≥ техн≥ки нин≥ покликана вир≥шувати пор≥вн¤но молода галузь науки Ц ергоном≥ка ("ергос" Ц робота, "номос" - закон). ѓњ призначенн¤ Ц гуман≥зац≥¤ техн≥ки, пошуки р≥вноваги м≥ж ф≥з≥олог≥чними мож≠ливост¤ми людини ≥ вимогами виробничого процесу ≥, нарешт≥, створенн¤ опти≠мальних умов прац≥ дл¤ людини-оператора.

ѕроведенн¤ досл≥джень ф≥з≥олог≥чних зм≥н в орган≥зм≥ людини, що пра-цюЇ, анал≥з ≥ оц≥нка отриманих результат≥в створюють можлив≥сть розробленн¤ захо≠д≥в з науковоњ орган≥зац≥њ трудового процесу, що забезпечують високу працез-дат≠н≥сть, збереженн¤ здоров'¤ ≥ подовженн¤ трудового довгол≥тт¤. ¬ивченн¤ ф≥-з≥о≠лог≥чних зрушень в орган≥зм≥ працюючих проводитьс¤ дл¤ оц≥нки режиму прац≥ ≥ в≥дпочинку, робочоњ пози, робочих рух≥в, впливу чинник≥в виробничого се-редо≠вища, а також при вир≥шенн≥ питань профв≥дбору.

¬иробнича сан≥тар≥¤ - це система орган≥зац≥йних ≥ техн≥чних засоб≥в, що запоб≥гають чи зменшують вплив на працюючих шк≥дливих виробничих факто-р≥в.

ƒо виробничоњ сан≥тар≥њ в≥днос¤тьс¤:

1. √≥г≥Їна прац≥ - область проф≥лактичноњ медицини, що вивчаЇ умови збереженн¤ здоров'¤ на виробництв≥, ≥ заходи, що спри¤ють цьому.

2. —ан≥тарна техн≥ка - заходи ≥ пристроњ техн≥чного характеру, що в≥дно-с¤тьс¤ до виробничоњ сан≥тар≥њ - системи ≥ пристроњ вентил¤ц≥њ, опаленн¤, газо-постачанн¤, водопостачанн¤, канал≥зац≥њ, очищенн¤ ≥ нейтрал≥зац≥њ викид≥в шк≥-дливих речовин в атмосферу ≥ водойми, висв≥тленн¤, захисти людини в≥д в≥бра-ц≥й, шуму, д≥њ шк≥дливих випром≥нювань ≥ пол≥в, сан≥тарн≥ ≥ побутов≥ споруд-женн¤ ≥ пристроњ, буд≥вельна теплотехн≥ка, буд≥вельна кл≥матолог≥¤.

†«г≥дно «акону ”крањни Ђѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤ї кожний громад¤нин маЇ право на безпечн≥ дл¤ здоро-в'¤ ≥ житт¤ харчов≥ продукти, питну воду, навчанн¤, вихованн¤, побуту, в≥дпо-чинку, навколишнЇ природне середовище та умови прац≥; в≥дшкодуванн¤ шко-ди, завданоњ њх здоров'ю внасл≥док порушенн¤ п≥дприЇмствами, установами, ор-ган≥зац≥¤ми, громад¤нами сан≥тарного законодавства; достов≥рну ≥ своЇчасну ≥нформац≥ю про стан свого здоров'¤, а також про на¤вн≥ та можлив≥ фактори ризику дл¤ здоров'¤ та њх ступ≥нь. ÷≥й «акон базуЇтьс¤ на  онституц≥њ ”крањни ≥ складаЇтьс¤ з ќснов законодавства ”крањни про охорону здоров'¤, закон≥в ”к-рањни Ђѕро захист населенн¤ в≥д ≥нфекц≥йних хворобї, Ђѕро боротьбу ≥з захво-рюванн¤м на туберкульозї, Ђѕро запоб≥ганн¤ захворюванню на синдром набу-того ≥мунодеф≥циту (—Ќ≤ƒ) та соц≥альний захист населенн¤ї, ≥нших норматив-но-правових акт≥в та сан≥тарних нормї.

ѕринципи класиф≥кац≥њ умов прац≥. √оловним завданн¤м будь-¤коњ гауз≥ народного господарства Ї зб≥льшенн¤ продуктивност≥ прац≥. ѕродуктивн≥-сть прац≥ обумовлена здатн≥стю прац≥вник≥в ф≥зично, ф≥з≥олог≥чно та психоф≥з≥-о≠лог≥чно виконувати поставлен≥ задач≥ ≥ нерозривно пов'¤зана з умовами прац≥.

ƒл¤ об'Їктивноњ оц≥нки умов прац≥ на виробництв≥ проводитьс¤ атеста-ц≥¤ робочих м≥сць. «г≥дно ѕостанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањ≠ни є 442 в≥д 1.09.1992 р. атестац≥¤ робочих м≥сць за умовами прац≥ проводитьс¤ на п≥дпри-Їмствах ≥ орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм власност≥ й господарюванн¤, де тех-нолог≥чний процес, використову≠ване обладнанн¤, сировина та матер≥али Ї по-тенц≥йними джерелами шк≥дливих ≥ небезпечних виробничих фактор≥в, що мо-жуть неспри¤т≠ливо впливати на стан здоров'¤ працюючих, а також на њхн≥х на-щадк≥в ¤к тепер, так ≥ в майбутньому.

ƒл¤ проведенн¤ атестац≥њ робочих м≥сць та встановленн¤ пр≥орите≠ту в проведенн≥ оздоровчих заход≥в використовуЇтьс¤ Ђ√≥г≥Їн≥чна класиф≥кац≥¤ пра-ц≥ за показниками шк≥дливост≥ та небезпечност≥ фак≠тор≥в виробничого середо-вища, важкост≥ та напруженост≥ трудового процесуї, затверджена наказом ћ≥-н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањ≠ни в≥д 27.12.2001 р. є 528.

¬иход¤чи з принцип≥в √≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ умови прац≥ д≥л¤тьс¤ на 4 класи - оптимальн≥, допустим≥, шк≥длив≥ та небезпечн≥ (екстремальн≥).

ѕерший клас - оптимальн≥ умови прац≥ - так≥ умови, при ¤ких збе≠р≥гаЇть-с¤ не лише здоров'¤ працюючих, а й створюютьс¤ передумови дл¤ п≥дтриманн¤ високого р≥вн¤ працездатност≥. ќптимальн≥ г≥г≥Їн≥ч≠н≥ нормативи виробничих фактор≥в встановлен≥ дл¤ м≥крокл≥мату ≥ фактор≥в трудового процесу. ƒл¤ ≥н-ших фактор≥в за оптимальн≥ умов≠но приймаютьс¤ так≥ умови прац≥, за ¤ких не-спри¤тлив≥ фактори виробничого середовища не перевищують р≥вн≥в, прийн¤-тих за без≠печн≥ дл¤ населенн¤.

ƒругий клас - допустим≥ умови прац≥ - характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, ¤к≥ не перевищують встановлених г≥г≥Їн≥чних норматив≥в, а можлив≥ зм≥ни функц≥онального стану орган≥зму в≥дновлюютьс¤ за час регламенто≠ваного в≥дпочинку або до початку наступноњ зм≥ни та не чин¤ть нес≠при¤тливого впливу на стан здоров'¤ працюю-чих та њх потомство в найближчому ≥ в≥ддаленому пер≥одах.

“рет≥й клас Ц шк≥длив≥ умови прац≥ - характеризуютьс¤ такими р≥в≠н¤ми шк≥дливих виробничих фактор≥в, ¤к≥ перевищують г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи ≥ здатн≥ чинити неспри¤тливий вплив на орган≥зм працюю≠чого та/або його потомство.

Ўк≥длив≥ умови прац≥ за ступенем перевищенн¤ г≥г≥Їн≥чних нор≠матив≥в та вираженост≥ можливих зм≥н в орган≥зм≥ працюючих под≥≠л¤ютьс¤ на 4 сту-пен≥:

ѕерша ступ≥нь (3.1) - умови прац≥ характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥-дливих фактор≥в виробничого середовища та трудового процесу ¤к≥, ¤к прави-ло, викликають функц≥ональн≥ зм≥ни, що виход¤ть за меж≥ ф≥з≥олог≥чних коли-вань (останн≥ в≥дновлюютьс¤ при тривал≥ш≥й, н≥ж початок наступноњ зм≥ни, пе-рерв≥ контакту з шк≥дливими факто≠рами) та зб≥льшують ризик пог≥ршенн¤ здо-ров'¤.

ƒруга ступ≥нь (3.2) - умови прац≥ характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥-дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, ¤к≥ здатн≥ вик-ликати ст≥йк≥ функц≥ональн≥ порушенн¤, призвод¤ть у б≥ль≠шост≥ випадк≥в до зростанн¤ виробничо-обумовленоњ захворюваност≥, по¤ви окремих ознак або легких форм профес≥йноњ патолог≥њ (¤к пра≠вило, без втрати профес≥йноњ працез-датност≥), що виникають п≥сл¤ тривалоњ експозиц≥њ (10 рок≥в та б≥льше).

“рет¤ ступ≥нь (3.3) - умови прац≥ характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥-дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, ¤к≥ призвод¤ть, окр≥м зростанн¤ виробничо-обумовленоњ захворюваност≥, до розвитку профе-с≥йних захворювань, ¤к правило, легкого та середнього ступен≥в важкост≥ (з втратою профес≥йноњ працездатност≥ в пер≥од трудовоњ д≥¤льност≥).

„етверта ступ≥нь (3.4) - умови прац≥ характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, ¤к≥ здатн≥ призводити до значного зростанн¤ хрон≥чноњ патолог≥њ та р≥вн≥в захворюванос-т≥ з тимчасовою втратою працездатност≥, а також до розвитку важких форм профес≥йних захворювань (з втратою загаль≠ноњ працездатност≥).

„етвертий клас Ц небезпечн≥ (екстремальн≥) умови прац≥ - харак≠теризу-ютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥дливих фактор≥в виробничого сере≠довища ≥ трудо-вого процесу, вплив ¤ких прот¤гом робочоњ зм≥ни (або ж њњ частини) створюЇ загрозу дл¤ житт¤, високий ризик виникненн¤ важких форм гострих профе-с≥йних уражень.

 

   2. ќсновн≥ вимоги чинного законодавства до орган≥зац≥њ, розм≥щенн¤ виробництва та створенн¤ нормативних умов прац≥.

–озм≥щенн¤ територ≥њ п≥дприЇмства. «г≥дно вимог —Ќ 245-71 Ђ—анита-рные нормы проектировани¤ промышленних предпри¤тийї та ƒ—Ќ 173-96 Ђƒержавн≥ сан≥тарн≥ правила плануванн¤ та забудови населених пункт≥вї про-мислов≥ п≥дприЇмства розм≥щують на територ≥њ населених пункт≥в у спец≥ально вид≥лених промислових районах або за межами населених пункт≥в на де¤к≥й в≥дстан≥ в≥д них, в залежност≥ в≥д викиду шк≥дливих речовин.

ћ≥ж п≥дприЇмством та житловим районом створюЇтьс¤ сан≥тарно-за≠хисна зона, тобто територ≥¤ м≥ж м≥сц¤ми вид≥ленн¤ в атмосферу вироб≠ничих шк≥дли-востей та житловими чи громадськими буд≥вл¤ми, ширина ¤коњ залежить в≥д кла-су п≥дприЇмств, виробництв ≥ об'Їкт≥в.

—ан≥тарними нормами встановлено п'¤ть клас≥в п≥дприЇмств, вироб≠ництв ≥ об'Їкт≥в в залежност≥ в≥д потужност≥ п≥дприЇмства, умов техноло≠г≥чного про-цесу, характеру та к≥лькост≥ викид≥в в навколишнЇ середови≠ще шк≥дливих ре-човин та речовин, що мають неприЇмний запах, чи шк≥д≠ливих ф≥зичних впли-в≥в, а також з урахуванн¤м передбачуваних заход≥в щодо зменшенн¤ њх неспри-¤тливого впливу на довк≥лл¤.

 

“аблиц¤. Ўирина сантарно Ц захисноњ зони п≥дприЇмств, виробництв, об`Їктв.

 

 лас виробництва.

I

II

III

IV

V

Ўирина зони.

1000

500

300

100

50

 

†ƒо першого класу в≥днос¤тьс¤ потужн≥ виробництва, пов'¤за≠н≥ ≥з виплав-кою чавуну, стал≥, кольорових метал≥в та ливарн≥ виробництва.

ƒо другого класу в≥днос¤тьс¤ менш потужн≥ металург≥йн≥ та ливарн≥ ви-робництва, вироб≠ництво свинцевих акумул¤тор≥в.

ƒо третього класу в≥днос¤тьс¤ малопотужн≥ металур≠г≥йн≥ та ливарн≥ ви-робництва, виробництва кабелю, пластмас, буд≥вельних матер≥ал≥в.

ƒо четвертого класу в≥днос¤тьс¤ виробництва металообробноњ промис-лово≠ст≥ та прилад≥в електротехн≥чноњ промисловост≥.

ƒо п'¤того класу в≥днос¤ть≠с¤ виробництва прилад≥в дл¤ електротехн≥чноњ промисловост≥, буд≥вельних матер≥ал≥в, стиснених та зр≥джених продукт≥в роз-д≥ленн¤ пов≥тр¤.

” межах сан≥тарно-захисноњ зони дозвол¤Їтьс¤ розм≥щувати менш шк≥д-лив≥ промислов≥ п≥дприЇмства, пожежн≥ депо, сан≥тарно-побутов≥ п≥дприЇмст-ва, гараж≥, склади та ≥нше. “еритор≥¤ сан≥тарно-захисноњ зони маЇ бути упор¤д-кована та озеленена.

ѕромислов≥ п≥дприЇмства, що вид≥л¤ють виробнич≥ шк≥дливост≥ (гази, дим, к≥пт¤ву, пил, неприЇмн≥ запахи, шум), не дозвол¤Їтьс¤ роз≠м≥щувати по в≥дношенню до житлового району з нав≥тр¤ного боку дл¤ в≥тр≥в переважного напр¤мку.

ѕлануванн¤ територ≥њ п≥дприЇмств. √енеральн≥ плани промислових п≥д≠приЇмств розробл¤ютьс¤ у в≥дпов≥дност≥ до сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних вимог та ви-мог безпеки прац≥ ≥ пожежноњ безпеки. ѕри цьому враховуютьс¤ так≥ чин≠ники ¤к природне пров≥трюванн¤ та осв≥тленн¤. ѕлощадка промислового п≥дприЇм-ства повинна мати в≥дносно р≥вну поверхню ≥ нахил до 0,002% дл¤ стоку по-верхневих вод.

«а функц≥ональним призначенн¤м площадка п≥дприЇмства розд≥л¤Їтьс¤† на зони:

1.      ѕеред заводську - за межами огорож≥ чи умовноњ меж≥ п≥дприЇмства.

2.      ¬иробничу.

3.      ѕ≥дсобну.

4.      —кладську.

«абудова промисловоњ площадки може бути суц≥льною або окремо розм≥≠щеними буд≥вл¤ми, одно- або багатоповерховими. «аборон¤Їтьс¤ суц≥льна за-будова ≥з замкненим внутр≥шн≥м двором, бо в цьому випадку пог≥ршуЇтьс¤ пров≥трюванн¤ та натуральне осв≥тленн¤ буд≥вель.

—ан≥тарн≥ розриви м≥ж буд≥вл¤ми, що осв≥тлюютьс¤ через в≥конн≥ прор≥≠зи, приймаютьс¤ не менше найб≥льшоњ висоти до верху карнизу буд≥вель, що розм≥щен≥ напроти.

¬иробнич≥ та складськ≥ прим≥щенн¤ можуть мати будь-¤ку форму та роз≠м≥ри, зумовлен≥ виробничими вимогами, але, виход¤чи з сан≥тарно-г≥г≥Їн≥ч≠них умов (осв≥тленн¤, вентил¤ц≥¤), найб≥льш доц≥льн≥ буд≥вл≥, що мають форму пр¤мокутника.  онструкц≥¤ виробничих буд≥вель, число поверх≥в та площа обумовлюютьс¤ технолог≥чними процесами, категор≥Їю вибухо-пожежонебез-пеки, на¤вн≥стю шк≥дливих та небезпечних фактор≥в.

÷ентральних вх≥д на територ≥ю п≥дприЇмства сл≥д передбачати з боку ос-новного п≥дходу чи п≥д'њзду прац≥вник≥в. “еритор≥¤ п≥дприЇмства повинна мати впор¤дкован≥ п≥шох≥дн≥ дор≥жки (тротуари) в≥д центрального та додат≠кових прох≥дних пункт≥в до вс≥х буд≥вель ≥ споруд. ƒо буд≥вель ≥ споруд по ус≥й њх довжин≥ маЇ передбачатись п≥д'њзд пожежних автомоб≥л≥в. ƒо буд≥вель передба-чаЇтьс¤ п≥дв≥д мереж електроенерг≥њ, водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ.

“еритор≥¤ п≥дприЇмства маЇ бути озеленена, площа цих д≥л¤нок повинна складати не менше 10% площ≥ п≥дприЇмства.

 

   3. Ќебезпечн≥ та шк≥длив≥ виробнич≥ чинники.

 

Ўк≥дливи виробничи фактори. Ўк≥дливий виробничий фактор Ц неба-жане ¤вище, ¤ке супрово≠джуЇ виробничий процес ≥ вплив ¤кого на працюючого може призвести до пог≥ршенн¤ самопочутт¤, зниженн¤ працездатност≥, зах-ворю≠ванн¤, виробничо зумовленого чи профес≥йного, ≥ нав≥ть смерт≥, ¤к резуль-тату захворюванн¤.

«ахворюванн¤ - це порушенн¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ орга≠н≥зму, зумовлене функц≥ональними та/або морфолог≥чними зм≥нами.

¬иробничо зумовлене захворюванн¤ - захворюванн¤, переб≥г ¤кого усклад-нюЇтьс¤ умовами прац≥, а частота ¤кого перевищуЇ частоту його у прац≥вни-к≥в, ¤к≥ не зазнають впливу певних профес≥й≠них шк≥дливих фактор≥в.

ѕрофес≥йне захворюванн¤ (профзахворюванн¤) - це захворю≠ванн¤, що ви-никло внасл≥док профес≥йноњ д≥¤льност≥ та зумовлюЇтьс¤ виключно або перева-жно впливом шк≥дливих речовин ≥ певних вид≥в роб≥т та ≥нших фактор≥в, по-в'¤заних з роботою.

Ќебезпечний виробничий фактор - небажане ¤вище, ¤ке супро≠воджуЇ ви-робничий процес ≥ д≥¤ ¤кого за певних умов може призвести до травми або ≥н-шого раптового пог≥ршенн¤ здоров'¤ прац≥вника (гос≠трого отруЇнн¤, гострого захворюванн¤) ≥ нав≥ть до раптовоњ смерт≥.

¬иробнича травма - пошкодженн¤ тканин, порушенн¤ анатом≥ч≠ноњ ц≥л≥с-ност≥ орган≥зму людини або його функц≥й внасл≥док впливу виробничих факто-р≥в. як правило, виробнича травма Ї насл≥дком нещасного випадку на вироб-ництв≥.

Ўк≥дливими виробничими факторами Ї:

1. ‘≥зичн≥ фактори:

- м≥крокл≥мат: температура, волог≥сть, швидк≥сть руху пов≥тр¤, теплове випром≥нюванн¤;

- не≥он≥зуюч≥ електромагн≥тн≥ пол¤ ≥ випром≥нюванн¤: електростатичн≥ пол¤, пост≥йн≥ магн≥тн≥ пол¤ (в т.ч. геомагн≥тне), електричн≥ ≥ магн≥тн≥ пол¤ промисловоњ частоти (50 √ц), електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤ рад≥очастотно-го д≥апазону, електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤ оптичного д≥апазону (у т.ч. ла-зерне та ультраф≥олетове);

- ≥он≥зуюч≥ випром≥нюванн¤;

- виробничий шум, ультразвук, ≥нфразвук;

- в≥брац≥¤ (локальна, загальна);

- осв≥тленн¤ - природне (в≥дсутн≥сть або недостатн≥сть), штучне (недос-татн¤ осв≥тлен≥сть, пр¤ма ≥ в≥дбита сл≥пуча блиск≥сть, пульсац≥¤ осв≥тленост≥).

2. ’≥м≥чн≥ фактори:

- речовини х≥м≥чного походженн¤;

- де¤к≥ речовини б≥олог≥чноњ природи, що отриман≥ х≥м≥чним синтезом, та/або дл¤ контролю ¤ких використовуютьс¤ методи х≥м≥чного анал≥зу.

3. Ѕ≥олог≥чн≥† фактори:

-† м≥кроорган≥зми-продуценти;

- жив≥ кл≥тини ≥ спори, що м≥ст¤тьс¤ в препаратах;

- патогенн≥ м≥кроорган≥зми.

4. ‘актори трудового процесу:

- важк≥сть прац≥ - характеристика трудового процесу, що в≥дображаЇ пе-реважне навантаженн¤ на опорно-руховий апарат ≥ функц≥ональн≥ системи ор-ган≥зму (серцево-судинну, дихальну), що забезпечують його д≥¤льн≥сть.

¬ажк≥сть прац≥ характеризуЇтьс¤ ф≥зичним динам≥чним навантаженн¤м, масою вантажу, що п≥дн≥маЇтьс¤ ≥ перем≥щуЇтьс¤, загальним числом стереотип-них робочих рух≥в, розм≥ром статичного навантаженн¤, робочою позою, ступе-нем нахилу корпусу, перем≥щенн¤м в простор≥.

- напружен≥сть прац≥ - характеристика трудового процесу, що в≥добра-жаЇ навантаженн¤ переважно на центральну нервову систему, органи чутт≥в, емоц≥йну сферу прац≥вника.

ƒо фактор≥в, що характеризують напружен≥сть прац≥, в≥днос¤тьс¤: ≥нтеле-ктуальн≥, сенсорн≥, емоц≥йн≥ навантаженн¤, ступ≥нь монотонност≥ навантажень, режим роботи.

Ќебезпечний виробничий фактор. ÷е фактор середовища ≥ трудового процесу, що може бути причиною гострого захворюванн¤, раптового р≥зкого пог≥ршенн¤ здоров'¤ або смерт≥. «алежно в≥д к≥льк≥сноњ характеристики р≥вн≥в ≥ тривалост≥ д≥њ окрем шк≥длив≥ виробнич≥ фактори можуть стати небезпечними.

¬плив температури. ”становлено, що токсичн≥сть отруњ у визначеному температурному д≥апазон≥ Ї найменшою, п≥дсилюючись ¤к при п≥двищенн≥, так ≥ при зниженн≥ температури пов≥тр¤. √оловною причиною цього ¤вища Ї зм≥на функц≥онального стану орган≥зму: порушенн¤ терморегул¤ц≥њ, утрата води при посиленому потовид≥ленн≥, зм≥на обм≥ну речовин ≥ прискоренн¤ б≥ох≥м≥чних процес≥в. ѕрискоренн¤ подиху ≥ посиленн¤ кровооб≥гу привод¤ть до зб≥льшен-н¤ надходженн¤ отрути в орган≥зм через органи подиху. –озширенн¤ судин шк≥ри ≥ слизистих п≥двищуЇ швидк≥сть усмоктуванн¤ шк≥дливих речовин через шк≥ру ≥ дихальн≥ шл¤хи. ѕосиленн¤ токсичноњ д≥њ при п≥двищених температу-рах пов≥тр¤ в≥дзначено дл¤ летучих отрут: пар≥в бензину, ртут≥, окисл≥в азоту й ≥н. Ќизьк≥ температури п≥двищують токсичн≥сть бензолу, с≥рковуглецю.

ѕ≥двищена волог≥сть пов≥тр¤. «б≥льшуЇ небезпеку отруЇнь, особливо драт≥вними газами. ѕричиною цього Ї посиленн¤ процес≥в розчиненн¤ отрут з утворенн¤м слабких розчин≥в кислот ≥ луг≥в, що значно п≥дсилюЇ њхню драт≥в-ну д≥ю ≥ п≥двищуЇ затримку отруњ на поверхн≥ слизуватих оболонок.

«м≥на барометричного тиску. ¬пливаЇ на токсичний ефект. ѕри п≥дви-щеному тиску посиленн¤ токсичного ефекту в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док двох при-чин:

ѕо - перше, найб≥льшого надходженн¤ отруњ через р≥ст парц≥ального тис-ку газ≥в ≥ пар≥в в атмосферному пов≥тр≥ ≥ прискореному переход≥ њх у кров.

ѕо - друге, за рахунок зм≥ни функц≥й подиху, кровооб≥гу, ÷Ќ— ≥ анал≥за-тор≥в.

«ниженн¤ барометричного тиску п≥дсилюЇ вплив таких отрут, ¤к бензол, алкоголь, окисли азоту, але послабл¤Ї токсичну д≥ю озону.

ѕилогазов≥ композиц≥њ. „аст≥ше зустр≥чаютьс¤ в безл≥ч≥ сполучень несп-ри¤тливих фактор≥в у навколишн≥м середовищ≥. √ази осаджуютьс¤ на поверхн≥ часток пилу й утримуютьс¤ усередин≥ њхн≥х скупчень. “оксичн≥сть аерозолем часто залежить в≥д газ≥в, що м≥ст¤тьс¤ в них. якщо аерозоль проникаЇ в диха-льн≥ шл¤хи глибше, н≥ж ≥нший компонент сум≥ш≥, то в≥дзначаЇтьс¤ посиленн¤ токсичност≥.

—ум≥сну д≥ю неспри¤тливих фактор≥в ф≥зичноњ ≥ х≥м≥чноњ природи. ѕри високих р≥вн¤х впливу спостер≥гаютьс¤ так≥ ефекти, ¤к потенц≥юванн¤ (поси-ленн¤ д≥њ), антагон≥зм (ослабленн¤ д≥њ) ≥ незалежний ефект. ѕри низьких р≥вн¤х впливу част≥ше спостер≥гаЇтьс¤ адитивний (п≥дсумковий) ефект. ¬≥доме поси-ленн¤ ефекту токсичноњ д≥њ свинцю ≥ ртут≥, бензолу ≥ в≥брац≥њ, карбофосу й ульт-раф≥олетового випром≥нюванн¤, шуму ≥ марганцевоутримуючих аерозол≥в.

Ўум ≥ в≥брац≥¤. «авжди п≥дсилюють токсичний ефект промислових отрут. ѕричиною цього Ї зм≥на функц≥онального стану центральноњ нервовоњ ≥ сердеч-но-судинноњ систем. Ўум п≥дсилюЇ токсичн≥сть оксиду вуглецю (чадного га-зу), крек≥нггазу. ¬≥брац≥¤, зм≥нюючи реактивн≥сть орган≥зму, п≥двищуЇ його чутлив≥сть до ≥нших фактор≥в, наприклад, до кобальту, кремн≥Ївим аерозол¤м, д≥хлоретану, чадному газу.

”льтраф≥олетове випром≥нюванн¤ (”‘¬). ¬пливаЇ на взаЇмод≥ю газ≥в в атмосферному пов≥тр≥ ≥ спри¤Ї утворенню смогу. ѕри ”‘¬ можлива сенсиб≥л≥-зац≥¤ орган≥зму до д≥њ де¤ких шк≥дливих речовин, наприклад, в≥дзначаЇтьс¤ роз-виток фотодерматиту (захворюванн¤ шк≥ри) при забрудненн≥ шк≥ри пековим пилом. –азом з тим, ”‘¬ може знижувати чутлив≥сть орган≥зму до окремих от-рут, п≥дсилюючи окисн≥ процеси в орган≥зм≥ ≥ спри¤ючи б≥льш швидкому його знешкодженню. “ак, наприклад, токсичн≥сть оксиду вуглецю при ”‘¬ знижуЇ-тьс¤.

 омб≥нований вплив ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ ≥ х≥м≥чного фактора на навколишнЇ середовище. ќсобливо злободенн≥ два аспекти ц≥Їњ проблеми:

ѕерший аспект Ц зменшити д≥ю проникаючоњ рад≥ац≥њ, що руйнуЇ, за до-помогою шк≥дливоњ речовини, використовуючи ¤вище антагон≥зму.

Ќаприклад, установлено, що гострий вплив отрут, що викликаЇ в орган≥з-м≥ г≥покс≥ю (зниженн¤ кисню в тканинах) ≥ одночасна ≥ посл≥довна д≥¤ ≥он≥зу-ючоњ рад≥ац≥њ супроводжуЇтьс¤ ослабленн¤м ваги рад≥ац≥йноњ поразки, тобто спри¤Ї б≥льшоњ рад≥ац≥йноњ ст≥йкост≥ орган≥зму. “ак≥ речовини називають рад≥о-протекторами. ÷ей ефект зам≥чений при д≥њ оксиду вуглецю, ан≥л≥ну, ц≥ан≥д≥в. «ахисна д≥¤ г≥покс≥њ ≥ де¤ких речовин найб≥льш виражена при вплив≥ гама, рент-ген≥вського ≥ нейтронного випром≥нюванн¤, а також при опром≥ненн≥ важкими ¤драми.

ƒругий аспект Ц посиленн¤ ефекту д≥њ внасл≥док синерг≥зму рад≥ац≥йного впливу ≥ теплоти, рад≥ац≥њ ≥ кисню.

ƒо числа рад≥о сенсиб≥л≥зуючих засоб≥в в≥днос¤тьс¤ ртуть ≥ њњ з'Їднанн¤, формальдег≥д. ÷ей ефект використовуЇтьс¤ при л≥куванн≥ де¤ких вид≥в зло¤к≥с-них пухлин.

¬ажка ф≥зична прац¤ супроводжуЇтьс¤ п≥двищеною вентил¤ц≥Їю легень ≥ посиленн¤м швидкост≥ кровоточу, що приводить до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ отру-ти, що поступили в орган≥зм.  р≥м того, ≥нтенсивне ф≥зичне навантаженн¤ мо-же приводити до виснаженн¤ механ≥зм≥в адаптац≥њ з наступним розвитком зах-ворювань.

††

4. ћетеоролог≥чн≥ умови виробничого середовища.

 

¬ажливе значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ необх≥дних умов нормальноњ життЇ-д≥¤льност≥ людини, здоровоњ ≥ продуктивноњ прац≥ мають створенн¤ ≥ п≥дтримка нормальних метеоролог≥чних умов (м≥крокл≥мату). ћетеоролог≥чн≥ умови зале-жать в≥д ф≥зичного стану пов≥тр¤ного середовища ≥ характеризуютьс¤ таки-ми основними метеоролог≥чними елементами:

1.       “емпературою, а також тепловим випром≥нюванн¤м в≥д нагр≥тих по-верхонь.

2.       ¬олог≥стю.

3.       Ўвидк≥стю руху пов≥тр¤.

4.       јтмосферним тиском, складом пов≥тр¤.

—укупн≥сть цих фактор≥в, що склалас¤ на м≥сц≥ д≥¤льност≥, називаЇтьс¤ м≥крокл≥матом.

” виробничому середовищ≥ на людину можуть впливати так≥ шк≥длив≥ чинники, ¤к гази, пари, аерозол≥, надлишкове тепло, п≥двищена або знижена температура навколишнього середовища, п≥двищена або знижена волог≥сть.

—творенн¤ в робоч≥й зон≥ здорових умов прац≥, усуненн¤ або зниженн¤ до нормальних значень впливу шк≥дливих виробничих фактор≥в Ї запорукою без-печноњ роботи прац≥вник≥в, спри¤Ї гарному самопочуттю людей ≥ ефективному виконанню поставлених задач.

ќрган≥зм людини пост≥йно знаходитьс¤ в процес≥ тепловоњ взаЇмод≥њ з навколишн≥м середовищем. ƒл¤ того, щоб ф≥з≥олог≥чн≥ процеси в орган≥зм≥ лю-дини прот≥кали нормально, теплота, що вид≥л¤Їтьс¤ орган≥змом, повинна над-ходити в оточуюче людину середовище. “ак, ¤кщо людину, ¤ка знаходитьс¤ в спокоњ, тепло ≥золювати, то через 1 годину температура його т≥ла п≥двищитьс¤ на 1,5 ˚—.

Ќа процес теплообм≥ну м≥ж людиною ≥ навколишн≥м середовищем впли-вають:

1. ћетеоролог≥чн≥ умови середовища (м≥крокл≥мат).

2. ’арактер прац≥.

якщо на робочому м≥ст≥ температура та волог≥сть пов≥тр¤ достатньо висо-к≥, а прац¤ повТ¤зана з ф≥зичним навантаженн¤м на орган≥зм, то теплообм≥н бу-де б≥льш активний.

ѕараметри, що обумовлюють тепловий баланс системи Ђлюдина Ц робо-ча зонаї ¤к≥ одночасно характеризують робочу зону, називаютьс¤ параметра-ми м≥крокл≥мату.

ƒо них в≥днос¤тьс¤:

1. “емпература пов≥тр¤,† ††††††††††††††††††††††††††††††††t (˚—);††† = ††- 89Е+ 60 ˚—;

2. ¬≥дносна волог≥сть,††††††† †††††††††††††††††††††††††††††††††(%);††† = ††††10Е100 %,

3. Ўвидк≥сть руху пов≥тр¤, †††††††††††††††††††††††††††V(м/с);†† = †††10Е100 %,

4. Ѕарометричний тиск, †††††††††††††††††††††††††††††††† (ѕа);†† = (0,9 - 1.06) х105 ѕа.

5. ≤нтенсивн≥сть теплового випром≥нюванн¤ , (¬т).

ћетеоролог≥чн≥ фактори, ¤к кожний окремо, так ≥ в р≥зноман≥тних сполу-ченн¤х, спричин¤ють величезний вплив на функц≥ональну д≥¤льн≥сть людини, на його самопочутт¤ ≥ здоров'¤. “ака д≥¤ може бути антагон≥стичною, коли вплив одного або дек≥лькох фактор≥в послабл¤Їтьс¤ або ц≥лком знищуЇтьс¤ ≥н-шими, або ж синерг≥чною, коли впливи неспри¤тливих фактор≥в п≥дсилюють один одного.

¬плив метеоролог≥чних умов на орган≥зм людини. ќдним з ус≥х перера-хованих параметр≥в, найб≥льш актуальним Ї температура навколишнього сере-довища, тому що людин≥ доводитьс¤ витримувати теплов≥ навантаженн¤ в≥д нагр≥тих конструкц≥й, предмет≥в, працюючих машин та механ≥зм≥в. Ќеспри¤т-ливий вплив цього й ≥нших метеоролог≥чних фактор≥в приводить до порушенн¤ терморегул¤ц≥њ орган≥зму.

“ерморегул¤ц≥¤ - це сукупн≥сть ф≥з≥олог≥чних ≥ х≥м≥чних процес≥в в орган≥з-м≥ людини, спр¤мованих на п≥дтримку сталост≥ температури т≥ла (у межах 36 - 37 ˚—). «береженн¤ пост≥йноњ температури т≥ла в широкому д≥апазон≥ зм≥н метеоролог≥чних фактор≥в Ї необх≥дною умовою дл¤ прот≥канн¤ в орган≥зм≥ б≥о-х≥м≥чних процес≥в, що лежать в основ≥ його життЇд≥¤льност≥. ѕ≥двищенн¤ тем-ператури т≥ла вище цих меж називаЇтьс¤ перегр≥ванн¤м, зниженн¤ њњ Ц охолод-женн¤м.

ѕерегр≥ванн¤ й охолодженн¤ веде до небезпечних порушень життЇвих функц≥й орган≥зму. “ерморегул¤ц≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ ф≥з≥олог≥чними механ≥змами ≥ знаходитьс¤ п≥д контролем центральноњ нервовоњ системи. ¬она забезпечуЇ р≥в-новагу м≥ж к≥льк≥стю тепла, що безперервно утворюЇтьс¤ в орган≥зм≥ в процес≥ обм≥ну речовин, ≥ надлишками тепла, що безперервно в≥ддаютьс¤ в навколишнЇ середовище, тобто збер≥гаЇ тепловий баланс людини.

–озр≥зн¤ють х≥м≥чну ≥ ф≥зичну терморегул¤ц≥ю. ’≥м≥чна терморегул¤ц≥¤ орган≥зму дос¤гаЇтьс¤ зниженн¤м р≥вн¤ обм≥ну речовин при загроз≥ перенагр≥-ванн¤ чи посиленн¤м обм≥ну речовин при охолодженн≥ орган≥зму. ѕроте роль х≥м≥чноњ терморегул¤ц≥њ в теплов≥й р≥вноваз≥ орган≥зму ≥з зовн≥шн≥м середови-щем невелика в пор≥вн¤нн≥ з ф≥зичною терморегул¤ц≥Їю, що регулюЇ в≥ддачу тепла у навколишнЇ середовище.

¬≥ддача тепла орган≥змом у навколишнЇ середовище може в≥дбуватис¤ трьома шл¤хами:

1.      ” вигл¤д≥ ≥нфрачервоних промен≥в, що випром≥нюютьс¤ поверхнею т≥ла в напр¤мку навколишн≥х предмет≥в з б≥льш низькою температурою (рад≥а-ц≥¤).

2.      Ќагр≥ванн¤м пов≥тр¤, що омиваЇ поверхню т≥ла (конвекц≥¤).

3.      ¬ипаровуванн¤м вологи (поту) з поверхн≥ т≥ла (шк≥ри), леген≥в та сли-зистих оболонок верхн≥х дихальних шл¤х≥в.

” нормальних умовах при слабкому рухов≥ пов≥тр¤ ≥ середн≥й температур≥ людина в стан≥ спокою втрачаЇ в результат≥ рад≥ац≥њ 45% ус≥Їњ вироблюваноњ ор-ган≥змом надлишковоњ тепловоњ енерг≥њ, конвекц≥Їю - до 30% ≥ випаровуванн¤м - до 25%. ѕри цьому понад 80% тепла в≥ддаЇтьс¤ через шк≥ру, приблизно 13% через органи подиху, близько 5% тепла витрачаЇтьс¤ на з≥гр≥ванн¤ прийн¤тоњ њж≥, води ≥ вдихуваного пов≥тр¤.

—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж р≥зними видами теплов≥ддач≥ може зм≥нюватис¤ в за-лежност≥ в≥д величини метеоролог≥чних фактор≥в ≥ њхнього сполученн¤, сумарна ж к≥льк≥сть тепла, що в≥ддаЇтьс¤, при стал≥й ≥нтенсивност≥ м'¤зовоњ роботи за-лишаЇтьс¤ на пост≥йному р≥вн≥.  ≥льк≥сть тепла, що в≥ддаЇтьс¤, зб≥льшуЇтьс¤ при посиленн≥ м'¤зовоњ роботи, що супроводжуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м теплотворен-н¤.

“еплов≥ддача рад≥ац≥Їю ≥ конвекц≥Їю може в≥дбуватис¤ т≥льки у випадку, ¤кщо температура навколишнього середовища нижча за температуру т≥ла, при-чому ≥нтенсивн≥сть теплов≥ддач≥ тим б≥льша, чим б≥льша р≥зниц¤ цих темпера-тур. ѕри температур≥ навколишнього середовища, що дор≥внюЇ або перевищуЇ температуру поверхн≥ т≥ла (шк≥ри), теплов≥ддача може зд≥йснюватис¤ т≥льки за рахунок вид≥ленн¤ поту.

 ≥льк≥сть поту, вид≥люваного орган≥змом, залежить в≥д температури нав-колишнього середовища й ≥нтенсивност≥ ф≥зичного навантаженн¤. ѕри спокоњ орган≥зму ≥ температур≥ пов≥тр¤ 15 ˚— потовид≥ленн¤ незначне ≥ складаЇ приб-лизно 30 мл за 1 год. ѕри висок≥й температур≥ (30˚— ≥ вище), особливо при ви-конанн≥ важкоњ ф≥зичноњ роботи, потовид≥ленн¤ може зб≥льшуватис¤ в дес¤тки раз≥в.

—л≥д зазначити, що в≥ддача тепла з потовид≥ленн¤м можлива лише у випа-дку, ¤кщо п≥т, що вид≥л¤Їтьс¤, випаровуЇтьс¤ з поверхн≥ т≥ла. Ўвидк≥сть випа-ровуванн¤ поту, а тим самим ≥ ≥нтенсивн≥сть теплов≥ддач≥, залежить в≥д воло-гост≥ ≥ швидкост≥ руху пов≥тр¤, а також в≥д матер≥алу, виду ≥ покрою од¤гу.

¬ умовах, коли теплов≥ддача зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки випаровуванн¤м поту, тобто коли температура навколишнього середовища дор≥внюЇ або перевищуЇ температуру т≥ла людини, а волог≥сть пов≥тр¤ перевищуЇ 75 - 80 %, може насту-пити перегр≥ванн¤ орган≥зму, викликане порушенн¤м терморегул¤ц≥њ. Ќайб≥льш характерною ознакою порушенн¤ терморегул¤ц≥њ Ї п≥двищенн¤ температури т≥-ла. ѕри незначному перегр≥в≥ симптоми обмежуютьс¤ легким п≥двищенн¤м температури т≥ла, р¤сним потовид≥ленн¤м, спрагою, невеликим п≥двищенн¤м частоти подиху ≥ пульсу. ѕри б≥льш значному перегр≥в≥ виникають задуха, голо-вний б≥ль ≥ запамороченн¤, затрудн¤Їтьс¤ промова. ќписана форма порушенн¤ терморегул¤ц≥њ з перевагою р≥зкого п≥двищенн¤ температури т≥ла називаЇтьс¤ тепловою г≥пертерм≥Їю.

≤нша форма перегр≥ванн¤ характеризуЇтьс¤ перевагою порушенн¤ водно - сольового обм≥ну ≥ в≥дома п≥д† назвою судорожноњ хвороби. ¬она прот≥каЇ у фор-м≥ судорог у р≥зних, особливо ≥кро ножних м'¤зах ≥ супроводжуЇтьс¤ великою втратою поту, сильним згущенн¤м кров≥. Ќадал≥ може наступити тепловий удар, що прот≥каЇ з утратою св≥домост≥, п≥двищенн¤м температури т≥ла до 40 - 41 ˚—, слабким ≥ прискореним пульсом. ’арактерною ознакою важкоњ поразки Ї майже повне припиненн¤ потовид≥ленн¤, тому що порушуЇтьс¤ водно Ц сольо-вий обм≥н. “епловий удар ≥ судорожна хвороба можуть зак≥нчуватис¤ смертель-ним к≥нцем.

Ќеспри¤тливий вплив на орган≥зм спричин¤Ї не т≥льки висока, але ≥ низь-ка температура пов≥тр¤. “ривалий ≥ ≥нтенсивний вплив холоду може викликати р¤д зм≥н найважлив≥ших ф≥з≥олог≥чних процес≥в, що впливають на працездатн≥-сть ≥ захворюван≥сть людей. “ривале охолодженн¤ часто призводить до розладу д≥¤льност≥ кап≥л¤р≥в ≥ др≥бних артер≥й (замерзанн¤ пальц≥в рук, н≥г, к≥нчик≥в ушей). ѕри цьому в≥дбуваЇтьс¤ ≥ переохолодженн¤ всього орган≥зму.

ƒуже поширен≥ захворюванн¤ перифер≥йноњ нервовоњ системи, що викли-каютьс¤ охолодженн¤м, особливо по¤снично-крижовий радикул≥т, невралг≥¤ ли-цьового, троњстого, с≥дничного й ≥нших нерв≥в, загостренн¤ суглобного ≥ м'¤зо-вого ревматизму, плеврит, бронх≥т, асептичне й ≥нфекц≥йне запаленн¤ слизува-тих оболонок дихальних шл¤х≥в.

Ќайб≥льший в≥дсоток обморожень ≥ нав≥ть смертей в≥д переохолодженн¤ спостер≥гаЇтьс¤ при сполученн≥ низькоњ температури, високоњ вологост≥ пов≥тр¤ ≥ велик≥й його рухливост≥. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що вологе пов≥тр¤ краще про-водить тепло, а його рухлив≥сть зб≥льшуЇ теплов≥ддачу конвекц≥Їю. “ак≥ ситуа-ц≥њ можуть виникати при робот≥ на в≥дкрит≥й територ≥њ в зимовий час.

Ўвидк≥сть руху пов≥тр¤ ефективно спри¤Ї теплообм≥ну. ѕ≥двищенн¤ швидкост≥ руху пов≥тр¤ послабл¤Ї неспри¤тливий вплив п≥двищеноњ температу-ри, але п≥дсилюЇ вплив зниженоњ температури, впливаЇ на самопочутт¤ люди-ни, впливаЇ на розпод≥л шк≥дливих речовин у прим≥щенн≥.

ќрган≥зм людини починаЇ в≥дчувати пов≥тр¤н≥ потоки при швидкост≥ бли-зько 0,15 м/с. ѕричому, ¤кщо ц≥ пов≥тр¤н≥ потоки мають температуру до 36,5 ˚—, орган≥зм людини в≥дчуваЇ осв≥жаючу д≥ю, при б≥льш високих температурах Ц гн≥тючу. ” холодну пору року швидк≥сть руху пов≥тр¤ не повинна перевищу-вати 0,2Е. 0,5 м/с, а вл≥тку 0,2Е1,0 м/с.

«начний вплив на стан орган≥зму людини спричин¤Ї волог≥сть навколиш-нього пов≥тр¤. “ак п≥двищенн¤ вологост≥ пов≥тр¤ зб≥льшуЇ вплив ¤к п≥двищеноњ (перегр≥ванн¤ орган≥зму), так ≥ зниженоњ температури (переохолодженн¤). ‘≥-з≥олог≥чно оптимальною Ї в≥дносна волог≥сть (в≥дношенн¤ абсолютноњ вологос-т≥ до максимального ј/ћ 100 %) у межах 40 - 60 %. Ќадлишкова волог≥сть (б≥-льш 80 %) утрудн¤Ї випар вологи з поверхн≥ шк≥ри. ÷е може призвести до по-г≥ршенн¤ стану орган≥зму ≥ зниженню працездатност≥ людини.

«нижена в≥дносна волог≥сть (менш 18 %) також неспри¤тлива дл¤ люди-ни, тому що призводить до висиханн¤ слизуватих оболонок ≥ зниженн¤ захисноњ д≥¤льност≥ верхн≥х дихальних шл¤х≥в.

¬иробнича д≥¤льн≥сть людей на поверхн≥ земл≥ прот≥каЇ звичайно, при ат-мосферному тиску, близькому до тиску над р≥внем мор¤, ¤кий дор≥внюЇ 1000 ѕа.

ќрган≥зм людини може з≥штовхуватис¤ з умовами п≥двищеного ≥ зниже-ного тиску. ¬≥д барометричного тиску залежить парц≥альний тиск кисню й азо-ту пов≥тр¤, а, отже, ≥ процес диханн¤. ѕад≥нн¤ парц≥ального тиску призводить до виникненн¤ ф≥з≥олог≥чних зрушень в орган≥зм≥ ≥ розвитку Ђвисотноњї чи Ђг≥рськоњї хвороби, обумовленоњ саме кисневим голодуванн¤м, що в окремих ос≥б в≥дзначаЇтьс¤ на висот≥ б≥льш 2500 - 3000 м, а на б≥льшост≥ пом≥тно позна-чаЇтьс¤ на висот≥ 4500 м.

јтмосферне пов≥тр¤, найб≥льш спри¤тливе диханню, ¤вл¤Ї собою сум≥ш газ≥в. ѕроте у реал≥ навколишнЇ пов≥тр¤ збагачуЇтьс¤ р≥зноман≥тними шк≥дли-вими речовинами у вид≥ пар≥в, газ≥в, емульс≥й ≥ твердих часток. ¬плив шк≥дли-воњ речовини на орган≥зм людини залежить в≥д х≥м≥чного складу, концентрац≥њ, тривалост≥ впливу, параметр≥в навколишнього середовища, ≥ндив≥дуальних осо-бливостей людини, а дл¤ пилу ще ≥ в≥д дисперсност≥ ≥ форми часток. Ўк≥длив≥ речовини проникають в орган≥зм людини, головним чином через дихальн≥ шл¤хи, а також через шк≥рний покрив.

«а характером впливу на орган≥зм людини шк≥длив≥ речовини п≥дрозд≥л¤ю-тьс¤ на:

1.        «агально токсичн≥, що викликають отруЇнн¤ всьогоорган≥зму (оксид вуглецю, ц≥анист≥ сполуки, свинець, ртуть, бензол).

2.        ѕодразн≥, що викликають подразненн¤ слизуватих оболонок ≥ дихаль-ного тракту (хлор, ам≥ак, оксиди с≥рки, азоту, озон).

3.        —енсиб≥л≥зуюч≥ - д≥ють ¤к алергени (формальдег≥д, р≥зн≥ розчинники, лаки).

4.        ћутагенн≥ - що призвод¤ть до зм≥ни спадкоЇмноњ ≥нформац≥њ (свинець, марганець, рад≥оактивн≥ ≥зотопи).

5.        ўо впливають на репродуктивну (д≥тородну) функц≥ю (ртуть, сви-нець).

“аким чином, в умовах виробничого середовища неспри¤тливий вплив на людину багатьох метеоролог≥чних фактор≥в посилюЇтьс¤.

Ќормальн≥ метеоролог≥чн≥ умови в робоч≥й зон≥ виробничих прим≥щень визначаютьс¤ нормами метеоролог≥чних умов. ѕри нормуванн≥ виход¤ть ≥з за-гальних м≥жгалузевих норм, √ќ—“ 12.1.005 - 88 Ђѕов≥тр¤ робочоњ зони. «ага-льн≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ вимогиї.

ѕрипустим≥ метеоролог≥чн≥ умови забезпечують нормальн≥ умови прац≥, пог≥ршенн¤ ¤ких може призвести до профес≥йних захворювань.

 

ћеж≥ зм≥ни параметр≥в.

 

ѕараметр.

ќптимальн≥.

ѕрипустим≥.

“емпература пов≥тр¤,†† ˚

16 - 25

13 - 29

¬≥дносна волог≥сть, %

60 - 40

до 75

Ўвидк≥сть руху пов≥тр¤, м/с

0,1 - 0,4

0,1 - 0,6

 

” виробничих прим≥щенн¤х, де за техн≥чними або економ≥чними причи-нами неможливо забезпечити припустим≥ нормативн≥ показники м≥крокл≥мату, повинн≥ передбачатис¤ заходи щодо захисту працюючих в≥д перегр≥ванн¤ або охолодженн¤.

 

 

“ема є 6. ЂЎк≥длив≥ речовини в пов≥тр≥ робочоњ зони, њх нормуванн¤ та визначенн¤ї.

 

1. Ўк≥длив≥ речовини та њх небезпека.

¬ даний час в≥дом≥ близько 7 млн. х≥м≥чних речовин ≥ сполучень, ≥з ¤ких 60 тис. знаход¤ть застосуванн¤ в д≥¤льност≥ людини: 5500 Ц у вид≥ хар-чових добавок, 4000 Ц л≥к, 1500 Ц препарат≥в побутовоњ х≥м≥њ. Ќа ћ≥жнарод-ному ринку щор≥чно з'¤вл¤Їтьс¤ в≥д 500 до 1000 нових х≥м≥чних сполук ≥ су-м≥шей. —еред ≥нгред≥Їнт≥в забрудненн¤ пов≥тр¤≠ного середовища, шк≥дливих речовин - тис¤ч≥ х≥м≥чних сполук у вигл¤д≥ аерозол≥в: твердих, р≥дких чи газопод≥бному вигл¤д≥.

Ўк≥дливими називаютьс¤ речовини, що при контакт≥ з орган≥змом мо-жуть викликати захворюванн¤ чи в≥дхиленн¤ в≥д нормального стану здоро-в'¤, що ви¤вл¤ютьс¤ сучасними методами ¤к у процес≥ контакту з ними, так ≥ у в≥ддалений терм≥н, в тому числ≥ ≥ в наступних покол≥нн¤х.

Ўк≥дливи речовини проникають в орган≥зм у вид≥ пару, газ≥в, р≥дин, аерозол≥в, з'Їднань, сум≥шей через органи подиху, шлунково-кишковий тракт ≥ неушкоджену шк≥ру. ѕроте основним шл¤хом надходженн¤ Ї леген≥.  р≥м гострих ≥ хрон≥чних профес≥йних отруЇнь промислов≥ отрути можуть бути причиною зниженн¤ ст≥йкост≥ орган≥зму ≥ п≥двищеноњ загальноњ захворюва-ност≥.

 р≥м пр¤моњ д≥њ на здоров'¤ людини забруднююч≥ атмосферу речовини впливають негативно на навколишнЇ середовище: рослинний ≥ тваринний св≥т, водне середовище, ірунт, буд≥вельн≥ конструкц≥њ, техн≥ку ≥ технолог≥њ.

÷е приводить ¤к до пр¤мих вторинних д≥й шк≥дливих речовин на лю-дину, наприклад, через харчов≥ ланцюжки, так ≥ до великих економ≥чних втрат, зниженн¤ врожайност≥ с≥льгоспродукц≥њ ≥ тваринництва, короз≥¤ мате-р≥ал≥в, порушенн¤ у технолог≥чних процесах, зб≥льшенн¤ браку продукц≥њ, що випускаЇтьс¤.

¬ даний час ус≥ м≥ста св≥ту щор≥чно викидають в атмосферу близько 1 млрд. т р≥зних аерозол≥в, т≥льки теплов≥ електростанц≥њ викидають 100-120 млн. т золи ≥ 60 млн. т с≥рчистого газу.

«а р≥к в атмосферу пов≥тр¤ св≥тов≥ викиди основних ≥нгред≥Їнт≥в скла-да≠ють б≥льше 20 млрд. т двооксиду вуглецю, 300 млн. т оксиду вуглецю, 150 млн. т с≥рчаного анг≥дриду. ¬ ”крањн≥ в 2000 р. сумарний викид в≥д стац≥онар-них джерел в атмосферу склав 3959,4 тис. т, у тому числ≥ пилу 729,6 тис. т, оксиду вуглецю 1230,6 тис. т, двооксиду с≥рки 976,6 тис. т, окси≠д≥в азоту 320 тис. т.

Ќайб≥льш шк≥дливими дл¤ навколишнього середовища ≥, зокрема по-в≥тр¤, Ї енергетичн≥ установки, ав≥ац≥йний ≥ автомоб≥льний транс≠порт, мета-лург≥йне виробництво, виробництво буд≥вельних матер≥а≠л≥в, х≥м≥чн≥ п≥дпри-Їмства. «начн≥ промислов≥ викиди ≥ викиди автомо≠б≥льного й ≥ншого тран-спорту привод¤ть до зм≥ни кл≥мату великих м≥ст.

«абруднююч≥ атмосферу шк≥длив≥ речовини при контакт≥ з орга≠н≥змом можуть викликати р≥зн≥ захворюванн¤, профес≥йн≥ ≥ гостр≥ отруЇнн¤, у тому числ≥ з≥ смертельним насл≥дком.

–озпод≥л отруйних речовин в орган≥зм≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ певним за-коном≥рност¤м. —початку в≥дбуваЇтьс¤ динам≥чний розпод≥л речовини, обу-мовлений ≥нтенсивн≥стю кровооб≥гу. ѕот≥м основну роль починаЇ грати пог-линаюча здатн≥сть тканин. ƒл¤ р¤ду метал≥в (ср≥бло, марганець, хром) ха-рактерно швидке виведенн¤ з кров≥ ≥ накопиченн¤ в печ≥нц≥ й бруньках. «'Їд-нанн¤ бар≥ю, берил≥ю, свинцю утворюють м≥цн≥ з'Їднанн¤ з кальц≥Їм ≥ фос-фором ≥ накопичуютьс¤ в к≥стков≥й тканин≥.

≈фект впливу р≥зних речовин залежить в≥д к≥лькост≥ речовини, що по-трапила в орган≥зм, њњ ф≥зико-х≥м≥чних властивостей, тривалост≥ надходжен-н¤, х≥м≥чних реакц≥й в орган≥зм≥.  р≥м того, в≥н залежить в≥д стат≥, в≥ку, самопочутт¤, стану здоровТ¤, шл¤ху надходженн¤ ≥ виведенн¤, розпод≥лу в орган≥зм≥, а також метеоролог≥чних умов ≥ ≥нших супутн≥х фактор≥в навко-лишнього середовища.

«а токсичною д≥Їю шк≥длив≥ речовини под≥л¤ють на:

1.         ров'¤н≥ отрути. ¬заЇмод≥ють з гемоглоб≥ном кров≥ ≥ гальмують його здатн≥сть до приЇднанн¤ кисню (оксид вуглецю, бензол, сполуки ароматичного р¤ду).

2.        Ќервов≥ отрути. ¬икликають збуд≠жен≥сть нервовоњ системи, њњ виснаженн¤, руйнуванн¤ нервових тканин (наркотики, спирти, с≥рча-ний водень, кофењн).

3.        ѕодразнююч≥ отрути. ¬ражають верхн≥ дихальн≥ шл¤хи ≥ ле≠ген≥ (ам≥ак, с≥рчаний газ, пара кислот, окиси азоту, ароматичн≥ вуглеводн≥).

4.        “≥, що пропалюють та подразнюють шк≥ру ≥ слизов≥ оболонки (с≥рчана та сол¤на кислоти, луги).

5.        ѕеч≥нков≥ отрути. д≥¤ ¤ких супроводжуЇтьс¤ зм≥ною та запален-н¤м тканин печ≥нки (спирти, дихлоретан, чотирихлористий вуглець).

6.        јлер≠гени. «м≥нюють реактивну спроможн≥сть орган≥зму.

7.         анцерогени. причин¤ють утворенн¤ зло¤к≥сних пухлин.

8.        ћу≠тагени. ¬пливають на генетичний апарат кл≥тини (окис ети≠лену, сполуки ртут≥).

ѕро небезпеку речовин, тобто њх здатн≥сть викликати негативн≥ дл¤ здоров'¤ ефекти в умовах виробництва можна судити за критер≥¤ми токсин-ност≥.

“оксичн≥сть (отруйн≥сть), це здатн≥сть х≥м≥чних сполук ≥ речовин б≥о-лог≥чноњ природи робити шк≥длив≥ д≥њ на орган≥зм людини.

“оксична д≥¤ шк≥дливих речовин Ц результат взаЇмод≥њ орган≥зму з шк≥дливою речовиною ≥ навколишн≥м середовищем.

ѕоказники токсичност≥ визначають клас небезпеки речовини. «а сту-пенем впливу на орган≥зм шк≥длив≥ речовини, зг≥дно з √ќ—“ 12.1.007-86 ——Ѕ“. Ђ¬редные вещества.  лассификаци¤ и общие требовани¤ безопаснос-тиї, под≥л¤ють на чотири класи небезпеки:

Ч ѕерший клас - надзвичайно небезпечн≥ речовини, дл¤ них √ƒ  < 0,1 мг/м3. Ќаприклад, свинець, ртуть мають √ƒ  = 0,01 мг/м3.

Ч      ƒругий клас - високо небезпечн≥ речовини, дл¤ них √ƒ  = 0,1Е1,0 мг/м3. Ќаприклад, марганець маЇ √ƒ  = 0,3 мг/м3.

Ч        “рет≥й клас - пом≥рковано небезпечн≥, дл¤ них √ƒ  = 1,0Е10 мг/м3. Ќаприклад, азоту диоксид маЇ √ƒ  = 2 мг/м3.

Ч            „етвертий клас - мало небезпечн≥, √ƒ  >10 мг/м3. Ќаприклад, чад-ний газ маЇ √ƒ  = 20 мг/м3.

 

“аблиц¤. Ђ ласи токсичност≥ небезпеки речовини за ступенем впливу на орган≥зм людини шк≥дливих речовинї.

 

 лас небезпеки

’арактеристика класу небезпеки

√ƒ   мг/м3

1

–ечовини надзвичайно небезпечн≥

< 0,1 мг/м3

2

–ечовини високо небезпечн≥

= 0,1Е1,0 мг/м3

3†

–ечовини пом≥рно† небезпечн≥

= 1,0Е10 мг/м3

4

–ечовини мало небезпечн≥

>10 мг/м3

 

«а ступенем токсичност≥ при ≥нгал¤ц≥йному (через органи диханн¤) ≥ пероральному (через шлунково-кишковий тракт) шл¤хах попаданн¤ в орга-н≥зм х≥м≥чн≥ речовини можна розбити на ш≥сть групп:

Ч ѕерша група - надзвичайно токсичн≥ речовини, дл¤ них √ƒ  в по-в≥тр≥ 0,1 мг/м3.

Ч            ƒруга група - високотоксичн≥ речовини, дл¤ них √ƒ  в пов≥тр≥ 0,1Е1,0 мг/м3.

Ч      ††“рет¤ група Ц сильно токсичн≥ речовини, дл¤ них √ƒ  в пов≥тр≥ 1,1Е10 мг/м3.

Ч         „етверта група - пом≥рно токсичн≥ речовини, дл¤ них, √ƒ  в пов≥тр≥ = 1,1Е10 мг/м3.

Ч            ѕ`¤та група - мало токсичн≥ речовини, дл¤ них, √ƒ  в пов≥тр≥ >10 мг/м3.

Ч            Ўоста група - практично не токсичн≥ речовини, дл¤ них,√ƒ  в пов≥тр≥ не нормуЇтьс¤.

 

“аблиц¤. Ђ√рупи токсичност≥ небезпеки речовини при ≥нгал¤ц≥йному ≥ пероральному шл¤хах попаданн¤ в орган≥зм х≥м≥чн≥ речовиниї.

√рупа токсичност≥

√ƒ  в пов≥тр≥, мг/м3

—ередн≥ смертельн≥

 онцентрац≥¤, мг/л

ƒоза при внутр≥шньому надходженн≥, мг/кг

Ќадзвичайно токсичн≥

0,1

< 1

< 1

¬исоко токсичн≥

0,1 - 1

1 - 5

1 - 50

—ильно токсичн≥

1,1 - 10

6 - 20

51 - 500

ѕом≥рно токсичн≥

“еж

21 - 80

501 - 5000

ћало токсичн≥

> 10

81 - 160

5001 - 15000

ѕрактично не токсичн≥

-

> 160

> 1500

ƒо надзвичайно ≥ високо токсичних х≥м≥чних речовин в≥днос¤тьс¤:

- де¤к≥ сполуки метал≥в (орган≥чн≥ ≥ неорган≥чн≥ пох≥дн≥ мишТ¤ку, ртут≥, кадм≥ю, свинцю, тал≥ю, цинку та ≥нших);

- речовини, що мають ц≥анисту групу (синильна кислота та њњ сол≥);

- сполуки фосфору;

- галогени (хлор, бром);

- ≥нш≥ сполуки (метил, фосген, ≥нш≥).

†ƒо сильно токсичних х≥м≥чних речовин в≥днос¤тьс¤:

- м≥неральн≥ ≥ орган≥чн≥ кислоти (с≥рчана, азотна, фосфорна, оцтова);

- луги (ам≥ак, натронне вапно, њдкий кал≥й);

- сполуки с≥рки;

- хлор- ≥ бромзам≥щен≥ пох≥дн≥ вуглеводню (хлористий ≥ бромистий метил);

- де¤к≥ спирти ≥ альдег≥ди кислот;

- орган≥чн≥ ≥ неорган≥чн≥ н≥тро- ≥ ам≥носполуки (ан≥л≥н,† н≥тробензол);

†ƒо пом≥рно токсичних, мало токсичних ≥ практично не токсичних х≥-м≥чних речовин, ¤к≥ не представл¤ють собою х≥м≥чноњ небезпеки, в≥дноситьс¤ вс¤ основна маса х≥м≥чних сполук.

Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що особу групу х≥м≥чно небезпечних речовин складають пестициди. ѕестициди це препарати, ¤к≥ призначен≥ дл¤ бороть-би з шк≥дниками с≥льськогосподарського виробництва, бурТ¤нами. Ѕ≥льш≥сть з них дуже токсична дл¤ людини.

«а х≥м≥чним складом пестициди можна розд≥лити на групи:

-фосфорорган≥чн≥ сполуки;

- хлорорган≥чн≥ сполуки;

-орган≥чн≥ н≥тросполуки.

—клад ≥ ступ≥нь забрудненн¤ пов≥тр¤ного середовища р≥зними речови-нами оц≥нюЇтьс¤ по мас≥ (мг) в одиниц≥ об'Їму пов≥тр¤ (м3), концентрац≥њ (—, мг/м3).  р≥м одиниц≥ вим≥ру - мг/м3, можуть вико≠ристовуватис¤ - %, а також - млн.-1 чи Ђрртї (к≥льк≥сть часток речо≠вини на м≥льйон часток пов≥тр¤).

2. √≥г≥Їн≥чне нормуванн¤ шк≥дливих речовин.

Ќалежно в≥д ступен¤ токсичност≥, ф≥зико-х≥м≥чних властивостей, шл¤х≥в проникненн¤ в орган≥зм, сан≥тарн≥ норми встановлюють гранично допустим≥ концентрац≥њ (√ƒ ) шк≥дливих речовин у пов≥тр≥ робочоњ зони ви-робничих прим≥щень, перевищенн¤ ¤ких неприпустиме.

√ранично допустимимою концентрац≥Їю (√ƒ , мг/м3) шк≥дливоњ ре-човини в пов≥тр≥ робочоњ зони вважаЇтьс¤ така концентрац≥¤ пилив, д≥¤ ¤коњ на людину в раз≥ њњ щоденноњ регламентованоњ трива≠лост≥ не приз-водить до зниженн¤ працездатност≥ чи захворюван≠н¤ и пер≥од трудовоњ д≥¤льност≥ та у наступний пер≥од житт¤, а та≠кож не справл¤Ї нега-тивного впливу на здоров'¤ нащадк≥в.

–обо≠чою зоною вважаЇтьс¤ прост≥р заввишки 2 м над р≥внем п≥д-логи або робочоњ площини, на ¤к≥й розташован≥ м≥сц¤ пост≥йного або тимчасового перебуванн¤ працюючих.

–обоче м≥сце це м≥сце пост≥йного або тимчасового перебуванн¤ пра-цюючого в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥.

ѕост≥йне робоче м≥сце це м≥сце, на ¤кому працюючий знаходитьс¤ по-над 50 % робочого часу або б≥льше 2-х годин безперервно.† якщо при цьому робота зд≥йснюЇтьс¤ в р≥зних пунктах робочоњ зони, то вс¤ ц¤ зона вважаЇть-с¤ пост≥йним робочим м≥сцем.

Ќепост≥йне робоче м≥сце це м≥сце, на ¤кому працюючий знаходитьс¤ менше 50 % робочого часу або менше 2-х годин безперервно.

Ђ√≥г≥Їн≥чна класиф≥кац≥¤ прац≥ за показниками шк≥дливост≥ та небез-печност≥ фактор≥в виробничого середовища, важкост≥ та напруженост≥ тру-дового процесуї визначаЇ величини гранично допустимих концентрац≥й шк≥дливоњ речовини дл¤:

1. –обочих м≥сць - визначаЇтьс¤ гранично допустима кон≠центрац≥¤ в робо-ч≥й зон≥ - √ƒ рз.

2. јтмо≠сфери пов≥тр¤ населеного пункту.

√ƒ р.з. - це максимальна концентрац≥¤, що при щоденн≥й (кр≥м вих≥д-них дн≥в) робот≥ у продовженн¤ 8 год чи при ≥нш≥й тривалост≥, але не б≥льш 41 год у тиждень, прот¤гом усього стажу (25 рок≥в) не може викликати захворювань чи в≥дхилень стану здоров'¤, що ви¤вл¤≠ютьс¤ сучасними мето-дами досл≥джень у процес≥ роботи чи у в≥ддале≠ний пер≥од житт¤ сучасного ≥ наступних покол≥нь.

«алежно в≥д особливостей д≥њ на орган≥зм шк≥дливих речовин дл¤ них встановлюютьс¤ √ƒ р.з. двох тип≥в:

-† максимальна разова √ƒ р.з.м.р.

-†† середньозм≥нна √ƒ р.з.с.з.

√≥г≥Їн≥чне нормуванн¤ вимагаЇ, щоб фактична концентрац≥¤ забрудню-ючоњ речовини не перевищувала √ƒ  (—факт < 1).

√ƒ р.з.м.р. це найвище регламентоване значенн¤ концентрац≥њ речовини у пов≥тр≥ робочоњ зони дл¤ будь-¤кого 15 - хвилинного (30 - хвилинного дл¤ аерозол≥в речовин переважно ф≥брогенноњ д≥њ) в≥др≥зку часу робочоњ зм≥ни. ƒ≥¤ речовини на працюючих у концентрац≥њ, що дор≥внюЇ √ƒ р.з.м.р., не повин-на повторюватись прот¤гом робочоњ зм≥ни б≥льш н≥ж 4 рази з ≥нтервалами не менше 1 години.

√ƒ р.з.с.з. це регламентоване значенн¤ концентрац≥њ шк≥дливоњ речовини у пов≥тр≥ робочоњ зони дл¤ в≥др≥зку часу, що дор≥внюЇ 75 % робочоњ зм≥ни, але не б≥льш н≥ж 8 годин, за умов дотриманн¤ √ƒ р.з.м.р.

—туп≥нь шк≥дливост≥ умов прац≥ встановлюЇтьс¤ зг≥дно Ђ√≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ прац≥ за показниками шк≥дливост≥ та небезпечност≥ фактор≥в виробничого середовища, важкост≥ та напруженост≥ трудового процесуї, за максимальними концентрац≥¤ми шк≥дливих речовин, за середньозм≥нними (при на¤вно-ст≥ √ƒ с.з. та в≥дпов≥дн≥й тривалост≥ робочоњ зм≥ни).

ƒл¤ робочоњ зони виробничих прим≥щень встановлюютьс¤ оптимальн≥ та допустим≥ м≥крокл≥матичн≥ умови з урахуванн¤м важкост≥ виконуваноњ роботи та пер≥оду року.

озмежуванн¤ роб≥т за важк≥стю на основ≥ загальних енерговитрат орган≥зму це категор≥¤ роб≥т. «г≥дно ƒ—Ќ 3.3.6.042-99 Ђ—ан≥тарн≥ норми м≥крокл≥мату виробничих прим≥щеньї розмежуванн¤ роб≥т за важк≥стю на основ≥ загальних енерговитрат орган≥зму зд≥йснюЇтьс¤ за категор≥¤ми:

1.         атегор≥¤ ≤† - легк≥† ф≥зичн≥ роботи. ќхоплюють види д≥¤льност≥, при ¤ких витрата енерг≥њ дор≥внюЇ:

††††††† - категор≥¤ ≤а† -† 105 - 140 ¬т, (90 Ц 120 ккал/год). –оботи, що викону-ютьс¤ сид¤чи ≥ не потребують ф≥зичного напруженн¤.

††††††† - категор≥¤ ≤б -† 141 - 175 ¬т, (121 - 150 ккал/год). –оботи, що викону-ютьс¤ сид¤чи, сто¤чи або пов'¤зан≥ з ход≥нн¤м та супроводжуютьс¤ де¤ким ф≥зичним напруженн¤м.

2.†  атегор≥¤ ≤≤† -† ф≥зичн≥ роботи середньоњ важкост≥. ќхоплюють види д≥¤льност≥, при ¤ких витрата енерг≥њ дор≥внюЇ:

††††††† -† категор≥¤ ≤≤а - 176 - 232 ¬т, (151- 200 ккал/год). –оботи, пов'¤зан≥ з ход≥нн¤м, перем≥щенн¤м др≥бних (до 1 кг) вироб≥в або предмет≥в в поло-женн≥ сто¤чи або сид¤чи ≥ потребують певного ф≥зичного напруженн¤.

 

††††††† -† категор≥¤ ≤≤б - 233 - 290 ¬т, (201 Ц 250 ккал/год). –оботи, що вико-нуютьс¤ сто¤чи, пов'¤зан≥ з ход≥нн¤м, перем≥щенн¤м невеликих (до 10 кг) вантаж≥в та супроводжуютьс¤ пом≥рним ф≥зичним напруженн¤м.

3.†  атегор≥¤ ≤≤≤† -† важк≥ ф≥зичн≥ роботи. ќхоплюють види д≥¤льност≥, при ¤ких витрати енерг≥њ становл¤ть 291 - 349 ¬т, (251 Ц 300 ккал/год.). –оботи, пов'¤зан≥ з пост≥йним перем≥щенн¤м, перенесенн¤м значних (понад 10 кг) вантаж≥в, ¤к≥ потребують великих ф≥зичних зусиль.

ѕри одночасному виконанн≥ в робоч≥й зон≥ роб≥т р≥зноњ категор≥њ важ-кост≥ р≥вн≥ показник≥в м≥крокл≥мату повинн≥ встановлюватись з урахуванн¤м найб≥льш чисельноњ групи прац≥вник≥в.

Ќа стан виробничого м≥кро≠кл≥мату впливаЇ пер≥од року: холодний та теплий.

’олодний пер≥од року - пер≥од року, ¤кий характеризуЇтьс¤ середньо-добовою температурою зовн≥шнього пов≥тр¤, що дор≥внюЇ +10 о— ≥ нижче.

“еплий пер≥од року - пер≥од року, ¤кий характеризуЇтьс¤ середньодо-бовою температурою зовн≥шнього середовища вище +10 о—.

” виробничих умовах часто маЇ м≥сце комб≥нована д≥¤ шк≥дливих речовин. ” б≥льшост≥ випадк≥в при одночасн≥й на¤вност≥ у пов≥тр≥ робочоњ зони дек≥лькох †шк≥дливих речовин њх д≥¤ сумуЇтьс¤ (адитивна д≥¤). ќднак, коли д≥¤ одн≥Їњ речовини п≥дсилюЇтьс¤ д≥Їю ≥ншоњ (потенцююча д≥¤), чи д≥Ї комб≥нований ефект (антагон≥стична д≥¤), ¤к≥сть пов≥тр¤ буде в≥дпов≥дати нормативним умовам за умови, що:

†††

1 /√ƒ 1 + —2 /√ƒ 2 + —3 /√ƒ 3 + —n /√ƒ n †<† 1.

2.     ћетоди боротьби з шк≥дливими речовинами, що потрапл¤ють в пов≥тр¤ робочоњ зони.

≈фективним засобом забезпеченн¤ припустимих показник≥в м≥крокл≥-ма-ту пов≥тр¤ робочоњ зони Ї вентил¤ц≥¤.

¬ентил¤ц≥Їю називаЇтьс¤ орган≥зований ≥ регульований пов≥трообм≥н, що забезпечуЇ видаленн¤ з прим≥щенн¤ пов≥тр¤, забрудненого шк≥дливими газами, парами, пилом, з подачею на його м≥сце св≥жого пов≥тр¤, а також пол≥пшуЇ метеоролог≥чн≥ умови в цехах.

¬ентил¤ц≥¤ буваЇ:

1. ѕо способу подач≥ в прим≥щенн¤ св≥жого ≥ видаленн¤ забрудненого пов≥тр¤:

- природна;

- механ≥чна;

-† зм≥шана (природна разом з механ≥чною).

2. ѕо способу орган≥зац≥њ пов≥трообм≥ну:

-† загально обм≥нна;

- м≥сцева.

ѕриродна вентил¤ц≥¤. ÷е система перем≥щенн¤ пов≥тр¤них мас у ¤к≥й зд≥йснюЇтьс¤ завд¤ки виникаюч≥й р≥зниц≥ тиск≥в зовн≥ й усередин≥ бу-динку. –≥зниц¤ тиск≥в обумовлена р≥зницею щ≥льност≥ зовн≥шнього ≥ внут-р≥шнього пов≥тр¤ ≥ в≥тровим напором, що д≥Ї на будинок. ѕри д≥њ в≥тру на поверхн¤х будинку з п≥дв≥тр¤ного боку утворюЇтьс¤ надлишковий тиск, на зав≥тр¤ному боц≥ Ц розр≥дженн¤. ѕриродна вентил¤ц≥¤ реал≥зуЇтьс¤ у вид≥ ≥нф≥льтрац≥њ й аерац≥њ.

Ќеорган≥зована природна вентил¤ц≥¤ - ≥нф≥льтрац≥¤ (природне пров≥т-рюванн¤) зд≥йснюЇтьс¤ зм≥ною пов≥тр¤ в прим≥щенн¤х через нещ≥льност≥ в огородженн¤х ≥ елементах буд≥вельних конструкц≥й завд¤ки р≥зниц≥ тиск≥в зовн≥ й усередин≥ прим≥щенн¤. “акий пов≥трообм≥н залежить в≥д випадкових фактор≥в Ц сили ≥ напр¤мку в≥тру, температури пов≥тр¤ усередин≥ ≥ зовн≥ будинку, виду огороджень ≥ ¤кост≥ буд≥вельних роб≥т. ≤нф≥льтрац≥¤ може бу-ти значною дл¤ житлових будинк≥в ≥ дос¤гати 0,5...0,75 пов≥трообм≥ну в годину, а дл¤ промислових п≥дприЇмств до 1,5.

јерац≥Їю називаЇтьс¤ орган≥зована природна загально обм≥нна венти-л¤ц≥¤ прим≥щень у результат≥ надходженн¤ ≥ видаленн¤ пов≥тр¤ через фра-муги в≥кон, що в≥дкриваютьс¤, ≥ л≥хтар≥в. ѕов≥трообм≥н у прим≥щенн≥ регу-люють р≥зним ступенем в≥дкриванн¤ фрамуг (у залежност≥ в≥д температури зовн≥шнього пов≥тр¤, швидкост≥ ≥ напр¤мку в≥тру). як спос≥б вентил¤ц≥њ ае-рац≥¤ знайшла широке застосуванн¤ в промислових будинках, що характе-ризуютьс¤ технолог≥чними процесами з великими тепловид≥ленн¤ми (ливар-них, ковальських). Ќадходженн¤ зовн≥шнього пов≥тр¤ в цех у холодний пер≥-од року орган≥зують так, щоб холодне пов≥тр¤ не попадало в робочу зону. ƒл¤ цього зовн≥шнЇ пов≥тр¤ подають у прим≥щенн¤ через прор≥зи, розташо-ван≥ не нижче 4,5 м. в≥д п≥длоги, у теплий пер≥од року приплив зовн≥ш-нього пов≥тр¤ ввод¤ть через нижн≥й ¤рус в≥конних прор≥з≥в - на висот≥ 1,5...2 м.

ќсновною перевагою аерац≥њ Ї можлив≥сть зд≥йснювати великий пов≥т-рообм≥н без витрат механ≥чноњ енерг≥њ. ƒо недол≥к≥в аерац≥њ варто в≥днести те, що в теплий пер≥од року ефективн≥сть аерац≥њ може ≥стотно падати внас-л≥док п≥двищенн¤ температури зовн≥шнього пов≥тр¤ ≥ те, що пов≥тр¤, що надходить, не очищаЇтьс¤ ≥ не охолоджуЇтьс¤.

ћехан≥чна вентил¤ц≥¤. ¬ентил¤ц≥¤, за допомогою ¤коњ пов≥тр¤ пода-Їтьс¤ у виробнич≥ прим≥щенн¤ чи в≥ддал¤Їтьс¤ з них по системам вентил¤-ц≥йних канал≥в з використанн¤м дл¤ цього спец≥альних механ≥чних побуд-ник≥в.

ћехан≥чна вентил¤ц≥¤ в пор≥вн¤нн≥ з природною маЇ р¤д переваг: ве-ликий рад≥ус д≥њ, можлив≥сть зм≥нювати чи збер≥гати необх≥дний пов≥тро-обм≥н незалежно в≥д температури зовн≥шнього пов≥тр¤ ≥ швидкост≥ в≥тру, п≥ддавати пов≥тр¤, що вводитьс¤ в прим≥щенн¤, попередньому очищенню, сушц≥ чи зволоженню, п≥д≥гр≥ву чи охолодженню, орган≥зовувати оптималь-ний пов≥тр¤ний розпод≥л з подачею пов≥тр¤ безпосередньо до робочих м≥сць, уловлювати шк≥длив≥ вид≥ленн¤ безпосередньо в м≥сц¤х њхнього утворенн¤ ≥ запоб≥гати њхнЇ поширенн¤ по всьому обТЇму прим≥щенн¤, очищати забруд-нене пов≥тр¤ перед викидом його в атмосферу. ƒо недол≥к≥в механ≥чноњ вен-тил¤ц≥њ варто в≥днести значну варт≥сть њњ спорудженн¤ й експлуатац≥њ, а та-кож необх≥дн≥сть проведенн¤ заход≥в щодо зниженн¤ шуму.

—истеми механ≥чноњ вентил¤ц≥њ п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на загальнообм≥нну, м≥сцеву, авар≥йну, зм≥шану ≥ системи кондиц≥онуванн¤.

«агальнообм≥нна вентил¤ц≥¤. ÷е система вентил¤ц≥њ, що призначена дл¤ подач≥ чистого пов≥тр¤ в прим≥щенн¤, виведенн¤ надлишковоњ теплоти, вологи ≥ шк≥дливих речовин ≥з прим≥щень. ¬ останньому випадку вона засто-совуЇтьс¤, ¤кщо шк≥длив≥ речовини надход¤ть безпосередньо в пов≥тр¤ при-м≥щенн¤, а робоч≥ м≥сц¤ не ф≥ксован≥ ≥ розташовуютьс¤ по всьому прим≥-щенню.

ѕо способу подач≥ ≥ вит¤гу пов≥тр¤ розр≥зн¤ють чотири схеми загаль-нообм≥нноњ вентил¤ц≥њ: припливна, вит¤жна, припливно-вит¤жна ≥ система з рециркул¤ц≥Їю.

ћ≥сцева вентил¤ц≥¤. «абезпечуЇ вентил¤ц≥ю безпосередньо у робочого м≥сц¤, а не в обТЇм≥ прим≥щенн¤ всього цеху. ¬она може бути припливною або вит¤жною.

¬ит¤жну робл¤ть безпосередньо в м≥сц¤х утворенн¤ шк≥дливих вид≥-лень, наприклад, у електро- ≥ газозварювальних пост≥в, у зар¤дних в≥дд≥лен-н¤х акумул¤торних цех≥в, у пилових агрегат≥в, у гальван≥чних ванн.

ћ≥сцева припливна вентил¤ц≥¤ (пов≥тр¤н≥ зав≥си, душ≥, оазиси) пол≥п-шуЇ м≥крокл≥мат в обмежен≥й зон≥ прим≥щенн¤. ƒл¤ захисту працюючих у прим≥щенн¤х людей в≥д проникаючого зовн≥ холодного пов≥тр¤ улаштову-ють пов≥тр¤н≥ зав≥си.

 ондиц≥онуванн¤ пов≥тр¤. ÷е п≥дтримка в робоч≥й зон≥ виробничих прим≥щень пост≥йних параметр≥в м≥крокл≥мату, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ автома-тично.  ондиц≥онери бувають повного ≥ неповного кондиц≥онуванн¤ пов≥т-р¤. ”становки повного кондиц≥онуванн¤ пов≥тр¤ забезпечують стал≥сть тем-ператури, в≥дносноњ вологост≥, рухливост≥ ≥ чистоти пов≥тр¤.  р≥м того, може зд≥йснюватис¤ ≥он≥зац≥¤, озонуванн¤, дезодорац≥¤ (видаленн¤ запах≥в). ”ста-новки неповного кондиц≥онуванн¤ п≥дтримують частину приведених пара-метр≥в.

–озрахунок вентил¤ц≥њ. ” прим≥щенн¤х, забруднених шк≥дливими па-рами, газами чи пилом, к≥льк≥сть пов≥тр¤, що доставл¤Їтьс¤ припливною вентил¤ц≥Їю ≥ необх≥дного дл¤ розведенн¤ шк≥дливих вид≥лень до припусти-мих концентрац≥й (м3/год), розраховують по формул≥:

 

(1)

ƒе:

qt - обТЇм припливного пов≥тр¤, м3/год.

qшв - к≥льк≥сть шк≥дливих вид≥лень, що надход¤ть у прим≥щенн¤, г/год.

вд - концентрац≥¤ шк≥дливих вид≥лень у пов≥тр≥, що видал¤Їтьс¤ з при-м≥щенн¤, г/м3.

пр - концентрац≥¤ шк≥дливих речовин у припливному пов≥тр≥, г/м3.

” прим≥щенн¤х з≥ значними тепловид≥ленн¤ми обТЇм припливного пов≥тр¤, необх≥дного дл¤ поглинанн¤ надлишк≥в тепла, розраховують по формул≥:

(2)

ƒе:

SQнад - надлишки тепла, ƒж/год.

tвд - температура пов≥тр¤, що видал¤Їтьс¤ з прим≥щенн¤, —.

tпр - температура припливного пов≥тр¤, —.

rпр- щ≥льн≥сть припливного пов≥тр¤, кг/м3.

- теплоЇмн≥сть пов≥тр¤, ƒж/(кг´град.).

Ќадлишки тепла Qнад визначають ¤к р≥зницю м≥ж сумарною к≥льк≥стю тепловид≥лень у прим≥щенн¤ (теплота, вид≥лювана гар¤чими поверхн¤ми, що остигають масами, електропечами) ≥ сумарними втратами тепла в при-м≥щенн≥.

†ќбТЇм пов≥тр¤, що видал¤Їтьс¤, Qtвид при розрахунку м≥сцевоњ вит¤ж-ноњ вентил¤ц≥њ приймаЇтьс¤ в залежност≥ в≥д характеру шк≥дливих вид≥лень, а також в≥д швидкост≥ ≥ напр¤мку њхнього руху:

(3)

† ƒе:

F† - площа в≥дкритого перетину вит¤жного пристрою, м2.

V- швидк≥сть руху усмоктуваного пов≥тр¤ в цьому прор≥з≥, (прийма-Їтьс¤ в≥д 0,5 до 1,7 м/с у залежност≥ в≥д токсичност≥ ≥ летючост≥ газ≥в ≥ пару), м/с.

” тих випадках, коли к≥льк≥сть вид≥лених шк≥дливих речовин велика чи важко визначна, розрахунок пов≥трообм≥ну можна зробити по кратност≥ пов≥трообм≥ну.  ратн≥сть пов≥трообм≥ну дор≥внюЇ в≥дношенню обТЇму пов≥т-р¤, що подаЇтьс¤ за 1 годину в† прим≥щенн¤ чи що видал¤Їтьс¤ з нього, до обТЇму прим≥щенн¤:

(4)

ƒе:

qп† - к≥льк≥сть пов≥тр¤, що поступаЇ або видал¤Їтьс¤ з прим≥щенн¤, м3/год.

Q0 - обТЇм прим≥щенн¤, м3.

ѕо ц≥й формул≥ можна визначити необх≥дний обТЇм пов≥тр¤, що маЇ поступити в прим≥щенн¤, вибравши кратн≥сть пов≥трообм≥ну з дов≥дник≥в по проектуванню промислових будинк≥в.

 еруючись цими формулами можна визначити необх≥дний обТЇм по-в≥тр¤, що подаЇтьс¤ в прим≥щенн¤, вибравши кратн≥сть пов≥трообм≥ну з до-в≥дник≥в по проектуванню промислових будинк≥в.

≈фективн≥сть вентил¤ц≥йноњ установки визначаЇтьс¤ техн≥чними ≥спи-тами перед пуском установки; пер≥одично за граф≥ком перев≥р¤Їтьс¤ ¤к≥сть монтажу, продуктивн≥сть, температура ≥ волог≥сть припливного пов≥тр¤. —а-н≥тарно-г≥г≥Їн≥чними ≥спитами перев≥р¤Їтьс¤ чистота пов≥тр¤ ≥ метеороло-г≥чний режим у прим≥щенн≥.

 

“ема є 7. Ђќсв≥тленн¤ виробничих прим≥щеньї.

—ила св≥тла (J) - просторова густина св≥тлово≠го потоку, тобто густина випром≥нюванн¤ в межах т≥лесного кута в даному на≠пр¤мку. ќдиницею сили св≥тла Ї кандела (кд).

 андела це сила св≥тла в заданому напр¤мку джерела, що випускаЇ монохроматичне випро-м≥нюванн¤ частотою 540 х 1012 √ц, енергетична сила св≥тла ¤кого в цьому напр¤мку стано-вить 1/683 ¬т/ср.

—в≥тловий пот≥к (F) - потужн≥сть св≥тлового випром≥нюванн¤, одиницею ¤ко≠го Ї люмен (лм).

Ћюмен це св≥тловий пот≥к, що випром≥нюЇтьс¤ точковим джерелом при сил≥ св≥тла 1 кд ≥ т≥лесному кут≥ 1 ер (стерад≥ант≥лесний просторовий кут з вер≠х≥вкою в центр≥ сфери, що вир≥-заЇ на поверхн≥ ц≥Їњ сфери площу, ¤ка дор≥внюЇ площ≥ квадрата з≥ стороною, р≥вною рад≥усу сфери).

ќсв≥тлен≥сть (≈) - поверхнева густина св≥тлового потоку; визначаЇтьс¤ за формулою:

 

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ≈ =† F/S (лк)

 

†††ƒе:

S - площа поверхн≥, що осв≥тлюЇтьс¤, м2.

ќдиниц¤ осв≥тленост≥ - люкс (лк).

Ћюкс †- осв≥тлен≥сть поверхн≥ площею 1 м2 при падаючому на нењ св≥тловому по≠тоц≥ 1 лм.

яскрав≥сть (¬) - сила св≥тла, що виходить з одиниц≥ площ≥ поверхн≥ у визна≠ченому напр¤мку:

 

¬ = J/S X cosj (кд/м2)

†††† ††ƒе:

††† j - кут в≥дхиленн¤ промен¤ в≥д нормал≥ до ц≥Їњ поверхн≥.

†† ќдиниц¤ ¤скравос≠т≥ - ¤скрав≥сть поверхн≥, що св≥титьс¤, площею 1 м2 при сил≥ св≥тла 1 кд. (кд/м2)

«г≥дно —Ќиѕ II. 4. 79. Ђ≈стественное и искусственное освещение. Ќормы проектировани¤ї осв≥тленн¤ нормуЇтьс¤ ¤к природне, поЇднане ≥ штучне осв≥тленн¤.

1.  ѕриродне осв≥тленн¤.

 

—истема природного осв≥тленн¤. ѕриродне осв≥тленн¤ Ц осв≥тленн¤ прим≥щень св≥т-лом неба, пр¤мим або в≥дображеним, проникаючим через св≥тлов≥ отвори в зовн≥шн≥х за-хищаючих конструкц≥¤х.

ѕриродне осв≥тленн¤ може бути:

1. Ѕоковим (одно- та двосторонн≥м).† Ѕокове природне осв≥тленн¤, це природне св≥тленн¤ прим≥щенн¤ через св≥тлов≥ отвори в зовн≥шн≥х ст≥нах;

†††† 2. ¬ерхн≥м. ¬ерхнЇ природне осв≥тленн¤ це природне осв≥тленн¤ прим≥щенн¤ через л≥хтар≥, св≥тлов≥ отвори в покритт≥, а також через отвори в ст≥нах в м≥сц¤х перепаду висот буд≥вл≥;

3.  омб≥нованим (верхнЇ разом з боковим).  омб≥новане природне осв≥тленн¤ це поЇдна-нн¤ верхнього ≥ б≥чного природного осв≥тленн¤.

††† Ќормуванн¤ природного осв≥тленн¤. як було зазначено виш природне осв≥тленн¤ нор-муЇтьс¤ зг≥дно —Ќиѕ II. 4. 79. Ђ≈стественное и искусственное освещение. Ќормы проектиро-вани¤ї. ÷их норм необх≥дно дотримуватис¤ при проектуванн≥ осв≥тленн¤ прим≥щень будин-к≥в, що знову споруджуютьс¤ ≥ реконструюютьс¤, ≥ споруджень р≥зного призначенн¤, робо-чих м≥сць поза будинками, площадок промислових ≥ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств.

Ќормуванн¤ осв≥тленост≥ на робочих м≥сц¤х зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м ха≠рактеру зоро-воњ роботи, що визначаЇтьс¤ величиною найменшого об'Їкта роз≠р≥зненн¤, контрастом об'Їкту розр≥зненн¤ з фоном (великий, середн≥й, малий) ≥ характеристикою фону (темний, середн≥й, св≥тлий).

” залежност≥ в≥д величини найменшого об'Їкта розр≥зненн¤ вс≥ зоров≥ роботи под≥л¤ютьс¤ на VIII розр¤д≥в зоров≥й прац≥, (таблиц¤ є1, —Ќиѕ II. 4. 79.):

†††† ѕерший розр¤д††††††† Ц†† щонайвищ≥й точност≥.

†††† ƒругий розр¤д††††††††† Ц†† дуже висок≥й точност≥.

†“рет≥й розр¤д††††††††† Ц†† висок≥й точност≥.

†„етвертий розр¤д†† Ц†† середн≥й точност≥.

†ѕТ¤тий† розр¤д††††††† Ц†† мал≥й точност≥.

†††† Ўостий розр¤д†††††† Ц†† груба (дуже мала точн≠сть).

†—ьомий† розр¤д††††††† Ц††† робота з матералами та виробами що св≥т¤тьс¤ у га≠р¤чих це-хах.

†† ††¬осьмий† розр¤д††††† Ц†† зальне спостереженн¤ за ходом виробничого процесу:

-                     пост≥йне;

-                     пер≥одичне при пост≥йному перебуванн≥ людей в прим≥щенн≥;

-                     пер≥одичне при пер≥одичному перебуванн≥ людей в прим≥щенн≥.

ѕри нормуванн≥ осв≥тленост≥, що створюЇтьс¤ природним або поЇднаним осв≥тленн¤м, враховуЇтьс¤ т≥льки розр¤д зоровоњ роботи, тобто величина наймен≠шого об'Їкта розр≥зненн¤, та приймаютьс¤ зг≥дно таблиц≥ є1 —Ќиѕ II. 4. 79. Ђ≈стественное и искусственное ос-вещение. Ќормы проектировани¤ї. –озр¤д зоровоњ роботи встановлюють при розташуванн≥ об'Їк≠та роз-р≥зненн¤ в≥д очей працюючого на в≥дстан≥ не б≥льше 0,5 м. ѕри зб≥льшенн≥ ц≥Їњ в≥дстан≥ розр¤д зоровоњ роботи варто встановлювати з урахуванн¤м кутових розм≥р≥в об'Їкта розр≥зненн¤, виз-наченн¤ ¤ких проводитьс¤ шл¤хом д≥ленн¤ ве≠личини об'Їкта розр≥зненн¤ на в≥дстань його в≥д очей працюючого.

ѕриклад. ќб'Їкт розр≥зненн¤ в≥дноситьс¤ до II розр¤ду зорових роб≥т, тому що його вели-чина дор≥внюЇ 0,2 мм, але деталь, що оброблюЇтьс¤, знаходитьс¤ на в≥дстан≥ 1 м в≥д очей пра-цюючого.

“од≥ 0,2 :1000 = 0,0002 чи 0,2 х 10 -3, що за таблицею є1† —Ќиѕ II. 4.79. варто в≥днести до першого розр¤ду роб≥т.

††† ѕри односторонньому боковому осв≥т≠ленн≥ нормуЇтьс¤ м≥н≥мальне значенн¤ коеф≥ц≥Їнту природноњ осв≥тленост≥ ( ѕќ м≥н)) у точц≥, розташован≥й на в≥дста≠н≥ 1 м в≥д ст≥ни, найб≥льш в≥ддаленоњ в≥д св≥тлових прор≥з≥в.

††† ѕри двосторонньому боковому осв≥тленн≥ ем≥н нормуЇтьс¤ в точц≥ посередин≥ прим≥щенн¤. ѕри цьому враховуЇтьс¤ св≥тловий кл≥мат ”крањни (IVV по¤си св≥тлового кл≥мату).

 оеф≥ц≥Їнт природноњ осв≥тленост≥ ( ѕќ) це в≥дношенн¤ природноњ осв≥тленост≥, створюваноњ в де¤к≥й точц≥ заданоњ площини усередин≥ прим≥щенн¤ св≥тлом неба (безпосе-редн≥м або п≥сл¤ в≥ддзеркалень), до одночасного значенн¤ зовн≥шньоњ горизонтальноњ ос-в≥тленост≥, створюваноњ св≥тлом повн≥стю в≥дкритого небозводу; виражаЇтьс¤ у в≥дсотках.

√еометричний коеф≥ц≥Їнт природноњ осв≥тленост≥ (е) це в≥дношенн¤ природноњ осв≥т-леност≥, створюваноњ в точц≥ заданоњ площини, що розгл¤даЇтьс¤, усередин≥ прим≥щенн¤ св≥тлом, що пройшло через незаповнений св≥тловий отв≥р ≥ вит≥каючим безпосередньо в≥д р≥вном≥рно ¤скравого неба до одночасного значенн¤ зовн≥шньоњ горизонтальноњ† осв≥тлено-ст≥ п≥д в≥дкритим повн≥стю небозводом, при цьому участь пр¤мого сон¤чного св≥тла в створенн≥ т≥Їњ ≥ ≥ншоњ осв≥тленост≥ виключаЇтьс¤; виражаЇтьс¤ у в≥дсотках.

—в≥тловий кл≥мат - сукупн≥сть умов природного осв≥тленн¤ в т≥й або ≥нш≥й м≥сцевост≥ (осв≥тлен≥сть ≥ к≥льк≥сть осв≥тленн¤ на горизонтальн≥й ≥ р≥зно ор≥Їнтованих по сторонах го-ризонту вертикальних поверхн¤х, створюваних розс≥¤ним св≥тлом неба ≥ пр¤мим св≥тлом сонц¤, тривал≥сть сон¤чного с¤йва ≥ альбедо п≥дстилаючоњ поверхн≥; за пер≥од б≥льше дес¤-ти рок≥в.

ѕри верхньому ≥ комб≥нованому природному осв≥тленн≥ (верхнЇ разом з бо≠ковим) визнача-Їтьс¤ ≥ нормуЇтьс¤ середнЇ значенн¤  ѕќ (есер) у точках, розта≠шованих на перетин≥ вертика-льноњ площини характерного розр≥зу прим≥щенн¤ ≥ умовноњ робочоњ поверхн≥ або п≥длоги, за формулою:

есер =† е1+е2+е3+еп / п

††††††††† ƒе:

†††† е1 е2††††††††††††††† еп - значенн¤  ѕќ в окремих точках прим≥щенн¤, що знаход¤тьс¤ на р≥вних в≥д-стан¤х одна в≥д одноњ;

†† п - к≥льк≥сть точок (не менше 5), в ¤ких ви≠значаЇтьс¤  ѕќ. ѕерша ≥ останн¤ точки при та-кому визначенн≥ повинн≥ знахо≠дитис¤ на в≥дстан≥ 1 м в≥д поверхн≥ ст≥н чи перегородок.

ƒопускаЇтьс¤ розпод≥л прим≥щенн¤ на зони з б≥чним осв≥тленн¤м (зони, примикаючи до зовн≥шн≥х ст≥н з в≥кнами) ≥ зони з верхн≥м осв≥тленн¤м; нормуванн¤ ≥ розрахунок природ-ного осв≥тленн¤ в кожн≥й зон≥ проводитьс¤ незалежно.

ѕроектн≥ величини  ѕќ з≥ставл¤ютьс¤ з вимогами —Ќиѕ ≤≤. 4.79.  ерую≠чись цим доку-ментом, варто пам'¤тати, що дл¤ прим≥щень з боковим осв≥тленн¤м нормуЇтьс¤ м≥н≥мальне, а з верхн≥м чи комб≥нованим - середнЇ значенн¤  ѕќ.

–озрахунок природного осв≥тленн¤ прим≥щень сл≥д виконувати в≥дпов≥дно до додатку є 5., —Ќиѕ ≤≤.4.79.

«наченн¤  ѕќ, що навод¤тьс¤ в —Ќиѕ ≤≤.4.79., нормован≥ дл¤ будинк≥в, роз≠ташованих в III по¤с≥ св≥тлового кл≥мату колишнього —–—– (ћосковська, ћ≥нська, —вердловська об-ласть,).

ƒл¤ територ≥њ на ¤коњ розташована ”крањна (≤V, V по¤си) нормован≥ значенн¤  ѕќ сл≥д визначати за формулою:

епIV,V= еп≤≤≤† х т х† — (%)

††

†ƒе:

еп≤≤≤ †- значенн¤  ѕќ з таблиц≥ є 1, —Ќиѕ II. 4. 79. Ђ≈стественное и искусственное освеще-ние. Ќормы проектировани¤ї;

т Ц коеф≥ц≥Їнт св≥тлового кл≥мату, враховуючий особливост≥ св≥тлового кл≥мату, (таб-лиц¤ є4, —Ќиѕ ≤≤.4.79.);

 

“аблиц¤ є4, —Ќиѕ ≤≤.4.79.

«наченн¤† коеф≥ц≥Їнта св≥тлового кл≥мату в залежност≥ в≥д по¤с св≥тлового кл≥мату.

 

†ѕо¤с св≥тлового кл≥мату.

 оеф≥ц≥Їнт св≥тлового кл≥мату.

† ††††††††††††††≤V

0,9

†††††††††††††††† V

0,8

 

-† коеф≥ц≥Їнт сон¤чного кл≥мату, (таблиц¤ є5, —Ќиѕ ≤≤.4.79.).

 оеф≥ц≥Їнт сон¤чного кл≥мату це коеф≥ц≥Їнт, враховуючий додатковий св≥тловий пот≥к, проникаючий через св≥тлов≥ отвори в прим≥щенн¤ за рахунок пр¤мого ≥ в≥дображеного в≥д п≥дстилаючоњ поверхн≥ сон¤чного св≥тла прот¤гом року.

ќтриман≥ по формул≥ значенн¤ сл≥д округл¤ти до дес¤тих часток.

†Ќер≥вном≥рн≥сть природного осв≥тленн¤ не нормуЇтьс¤ дл¤ прим≥щень з б≥чним осв≥тле-нн¤м; виробничих прим≥щень, в ¤ких виконуютьс¤ роботи VII ≥ VIII розр¤д≥в при верх-ньому або при верхньому ≥ б≥чному осв≥тленн≥; допом≥жних прим≥щень ≥ прим≥щень сус-п≥льних буд≥вель III ≥ IV груп (п. 1.2 —Ќиѕ ≤≤.4.79.).

«агальний п≥дх≥д до проектуванн¤ систем природного осв≥тленн¤. ќц≥нка правильно-ст≥ обраноњ в проект≥ осв≥тленост≥ проводитьс¤ шл¤хом з≥≠ставленн¤ запроектованих розр¤ду ≥ п≥д розр¤ду роб≥т з вимогами —Ќиѕ II.4.79. ѕри цьому, враховуючи розм≥ри ≥ кол≥р об'Їкт≥в зо-рового розр≥зненн¤, фарбуванн¤ робочих поверхонь, коеф≥ц≥Їнту в≥дбитт¤ фону, контрасту де-тал≥ з фоном, сл≥д брати до уваги також тривал≥сть ≥ безперервн≥сть напруженоњ зоровоњ роботи, не≠безпеку травматизму.

ѕроектне р≥шенн¤ природного осв≥тленн¤ виробничих прим≥щень повинне бути предста-влене в наступних матер≥алах:

1.                √енеральному план≥ п≥дприЇмства.

2.                ѕлан≥ ≥ розр≥з≥ вс≥х прим≥щень з нанесеними на них пристро¤ми дл¤ природно≠го осв≥т-ленн¤ (в≥кна, св≥тло аерац≥йн≥ л≥хтар≥).

3.                ѕо¤снювальн≥й записц≥.

4.                «веден≥й таблиц≥ св≥тлотехн≥чного розрахунку осв≥тленн¤ ≥ кривих м≥н≥мальних значень  ѕќ.

††† ÷≥ проектн≥ документи обовТ¤зково забов`¤зан≥ пройти сан≥тарну експертизу. ќсновним завданн¤м сан≥тарноњ експертизи проекту природного осв≥тленн¤ прим≥щень Ї г≥г≥Їн≥чна оц≥н-ка вир≥шенн¤ наступних питань:

††††† 1. –озрахунковий р≥≠вень осв≥тленост≥.

††††† 2. —туп≥нь нер≥вном≥рност≥ осв≥тленост≥.

††††† 3. —пр¤мован≥сть св≥тлових поток≥в.

††††† 4. «аходи захисту в≥д надлишкового теплового та св≥тлового впливу пр¤≠мих сон¤чних промен≥в.

††††† 5.  ≥льк≥сне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ¤скрав≥стю робочих по≠верхонь ≥ ¤скрав≥стю ст≥н, стел≥, обладнанн¤.

” методичному в≥дношенн≥ вир≥шенн¤ цього завданн¤ складаЇтьс¤ з трьох частин:

1. ¬икористанн¤ вимог сан≥тарного законодавства до природного осв≥т≠ленн¤ прим≥щенн¤, що проектуЇтьс¤.

2. ¬изначенн¤ основних показник≥в при≠родного осв≥тленн¤ прим≥щенн¤ (проектне р≥шен-н¤).

3. ќц≥нка проекту ≥ оформ≠ленн¤ висновку.

Ќеобх≥дно оц≥нювати правильн≥сть вибору системи природного осв≥тлен≠н¤ (бокове, верхнЇ чи комб≥новане), обірунтуванн¤ розр¤ду, норм ≥ величин ко≠еф≥ц≥Їнта природного осв≥тленн¤, улаштуванн¤ св≥тлових прор≥з≥в, розрахунки щодо визначенн¤ величини  ѕќ.

—л≥д звертати увагу також на конструктивн≥ особливост≥ в≥кон дл¤ можливого використанн¤ њх дл¤ припливу зовн≥шнього пов≥тр¤, а також безпечного ≥ зручно≠го виконанн¤ роб≥т з ремон-ту заскленн¤ та очищенн¤ скла з обох бок≥в.

«аборон¤Їтьс¤ дл¤ опалювальних буд≥вель передбачати площу св≥тлових отвор≥в б≥льш н≥ж потр≥бен по справжн≥х нормах, за вин¤тком площ≥ в≥трин з експозиц≥йними майданчи-ками.

Ќер≥вном≥рн≥сть природного осв≥тленн¤ прим≥щень виробничих ≥ сусп≥льних буд≥вель з верхн≥м або з верхн≥м ≥ б≥чним природним осв≥тленн¤м ≥ основних прим≥щень дл¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в при б≥чному осв≥тленн≥ не повинна перевищувати 3:1.

—онцезахисн≥ пристроњ сл≥д передбачати дл¤ виробничих прим≥щень з пост≥йним пере-буванн¤м працюючих, де виконуютьс¤ роботи ≤ - ≤V розр¤д≥в, на промислових п≥дприЇмс-твах, проектованих дл¤ буд≥вництва в III ≥ IV кл≥матичних районах.

ƒопускаЇтьс¤ при техн≥ко-економ≥чному обгрунтовуванн≥ передбачати сонцезахисн≥ пристроњ дл¤ виробничих буд≥вель, проектованих дл¤ ≥нших кл≥матичних район≥в. —онце-захисн≥ пристроњ в сусп≥льних ≥ житлових буд≥вл¤х сл≥д передбачати в≥дпов≥дно до глав —Ќ≥ѕ по проектуванню цих буд≥вель.

3. Ўтучне осв≥тленн¤.

†† †††—истеми штучного осв≥тленн¤. Ўтучне осв≥тленн¤ проектуЇтьс¤ двох систем:

†† 1. «агальне (р≥вном≥рне або локал≥зоване), це осв≥тленн¤, при ¤кому св≥тильники розм≥-щуютьс¤ у верхн≥й зон≥ прим≥щенн¤ р≥вном≥рно (загальне р≥вном≥рне осв≥тленн¤) або сто-совно розташуванн¤ устаткуванн¤ (загальне локал≥зоване осв≥тленн¤);

††††† 2.  омб≥новане, це осв≥тленн¤, при ¤кому до загального осв≥тленн¤ додаЇтьс¤ м≥сцеве.

ћ≥сцеве осв≥тленн¤ це осв≥тленн¤, додаткове до загального, створюване св≥тильниками, концентруючими св≥тловий пот≥к безпосередньо на робочих м≥сц¤х.

” систем≥ загально≠го осв≥тленн¤ Ї два способи розм≥щенн¤ св≥тильник≥в: р≥вном≥рне ≥ ло-кал≥зоване. ѕри р≥вном≥рному осв≥тленн≥ св≥тильники встановлюютьс¤ без урахуванн¤ розта-шуванн¤ обладнанн¤, при локал≥зованому - в залежност≥ в≥д розм≥щенн¤ робочих м≥сць, що забезпечуЇ необх≥дний напр¤мок св≥тлового потоку ≥ створюЇ умови дл¤ кращого осв≥тленн¤ робочих поверхонь.

—истема комб≥нованого осв≥тленн¤ включаЇ, кр≥м загального осв≥тленн¤, м≥с≠цеве за допо-могою св≥тильник≥в, розташованих на робочих м≥сц¤х, що дозвол¤Ї створювати велик≥ р≥вн≥ осв≥тленост≥, але з меншими економ≥чними витратами.

††† Ўтучне осв≥тленн¤ п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на:

1.                    –обоче

2.                    јвар≥йне.

3.                    ≈вакуац≥йне (авар≥йне осв≥тленн¤ дл¤ евакуац≥њ).

4.                    ќхоронне.

5.                    „ергове.

ѕри сан≥тарн≥й оц≥нц≥ проект≥в штучного осв≥тленн¤ необх≥дно вир≥шити так≥ питанн¤:

1.                –ац≥ональн≥сть вибору системи осв≥тленн¤.

2.                ¬≥дпов≥дн≥сть осв≥тленост≥ запроектованим розр¤дам ≥ п≥д розр¤дам роб≥т, у залежност≥ в≥д величин об'Їкт≥в розр≥зненн¤ ≥ контрасту об'Їкта з фоном.

3.                ѕравильн≥сть вибору тип≥в св≥тильни≠к≥в загального осв≥тленн¤ ≥ њх розм≥щенн¤ за висо-тою ≥ горизонталлю.

4.                ќрган≥зац≥¤ авар≥йного осв≥тленн¤.

5.                Ќа¤вн≥сть ≥ тип св≥тильник≥в м≥сцевого осв≥тленн¤.

6.                ƒос≠татн≥сть коеф≥ц≥Їнту запасу.

7.                “ощо (додаток 19, —Ќиѕ II. 4. 79. Ђ≈стественное и искусственное освещение. Ќормы проектировани¤ї).

†–обоче осв≥тленн¤. –обоче осв≥тленн¤ - осв≥тленн¤, ¤ке забезпечуЇ необх≥дн≥ умови прац≥ при нормальному ре≠жим≥ роботи осв≥тлювальноњ установки в прим≥щенн¤х ≥ в м≥с-ц¤х виконанн¤ роб≥т на в≥дкритих просторах.

¬иб≥р джерел св≥тла сл≥д проводити з урахуванн¤м рекомендац≥й, приведених у додатку є 6 —Ќиѕ II. 4. 79. Ђ≈стественное и искусственное освещение. Ќормы проектировани¤ї.

–обоче осв≥тленн¤ сл≥д передбачати дл¤ вс≥х прим≥щень буд≥вель, а також д≥л¤нок в≥дк-ритих простор≥в, призначених дл¤ роботи, проходу людей ≥ руху транспорту.

ƒл¤ осв≥тленн¤ прим≥щень, ¤к правило, передбачають газорозр¤дн≥ лампи низького ≥ ви-сокого тиску (люм≥несцентн≥, метало галогенн≥, натр≥Їв≥). ” раз≥ неможливост≥ або техн≥-ко-економ≥чноњ недоц≥льност≥ застосуванн¤ газорозр¤дних джерел св≥тла допускаЇтьс¤ використовуванн¤ ламп розжарюванн¤.

јвар≥йне осв≥тленн¤. ќсв≥тленн¤ дл¤ продовженн¤ роботи при авар≥йному в≥дключенн≥ робочого осв≥тленн¤. јвар≥йне осв≥тленн¤ п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на осв≥тленн¤ безпеки ≥ евакуа-ц≥йне.

ќсв≥тленн¤ безпеки - осв≥тленн¤ дл¤ продовженн¤ роботи при авар≥йному в≥дключенн≥ ро≠бочого осв≥тленн¤.

≈вакуац≥йне осв≥тленн¤ - осв≥тленн¤, призначене дл¤ евакуац≥њ людей з прим≥щень при авар≥йному в≥дключенн≥ робочого осв≥тленн¤.

††††† јвар≥йне осв≥тленн¤, в прим≥щенн¤х ≥ на м≥сц¤х виробництва зовн≥шн≥х роб≥т, сл≥д пе-редбачати, ¤кщо в≥дключенн¤ робочого осв≥тленн¤ ≥ пов'¤зане з цим порушенн¤ нормаль-ного обслуговуванн¤ устаткуванн¤ ≥ механ≥зм≥в може викликати:

††† 1. –озривши, пожежу, отруЇнн¤ людей.

††† 2. “ривале порушенн¤ технолог≥чного процесу.

††† 3. ѕорушенн¤ роботи таких об'Їкт≥в, ¤к електричн≥ станц≥њ, вузли рад≥опередач≥ ≥ зв'¤зки, диспетчерськ≥ пункти, насосн≥ установки водопостачанн¤, канал≥зац≥њ ≥ теплоф≥кац≥њ, уста-новки вентил¤ц≥њ ≥ кондиц≥онуванн¤ пов≥тр¤ дл¤ виробничих прим≥щень, в ¤ких неприпус-тимо припиненн¤ роб≥т.

††† 4. ѕорушенн¤ обслуговуванн¤ хворих в операц≥йних блоках, каб≥нетах нев≥дкладноњ до-помоги, реан≥мац≥йних, в приймальних пунктах л≥кувальних установ, пологових в≥дд≥лен-н¤х л≥карень.

†††† 5. ѕорушенн¤ режиму дит¤чих установ незалежно в≥д числа д≥тей, що знаход¤тьс¤ в них.

ƒл¤ авар≥йного осв≥тленн¤ сл≥д застосовувати:

а) лампи розжарюванн¤.

б) люм≥несцентн≥ лампи - в прим≥щенн¤х з м≥н≥мальною температурою пов≥тр¤ не мен-ше +5∞— ≥ за умови живленн¤ ламп у вс≥х режимах зм≥нним струмом напругою не нижче 90% ном≥нального.

Ћампи  сенону, лампи ƒ–Ћ, металогалогенн≥, натр≥Їв≥ лампи високого тиску дл¤ ава-р≥йного осв≥тленн¤ застосовувати не допускаЇтьс¤.

≈вакуац≥йне осв≥тленн¤. јвар≥йне осв≥тленн¤ дл¤ евакуац≥њ людей з прим≥щенн¤ при авар≥йному в≥дключенн≥ робочого осв≥тленн¤.

††† ≈вакуац≥йне осв≥тленн¤ в прим≥щенн¤х або в м≥сц¤х виробництва роб≥т зовн≥ буд≥вель сл≥д передбачати:

†† 1. ¬ м≥сц¤х, небезпечних дл¤ проходу людей.

†† 2. ¬ проходах ≥ на сходах, що служать дл¤ евакуац≥њ людей, при числ≥ евакуюЇ б≥льше 50 чол.

†† 3. ѕо основних проходах виробничих прим≥щень, в ¤ких працюють б≥льше 50 чол.

†† 4. ¬ сходових кл≥тках житлових будинк≥в заввишки 6 поверх≥в ≥ б≥льш.

†† 5. ” виробничих прим≥щенн¤х з пост≥йно працюючими в них людьми, де вих≥д людей з прим≥щенн¤ при авар≥йному в≥дключенн≥ робочого осв≥тленн¤ пов'¤заний з небезпекою травматизму через продовженн¤ роботи виробничого устаткуванн¤.

††† 6. ¬ прим≥щенн¤х сусп≥льних буд≥вель ≥ допом≥жних буд≥вель промислових п≥дприЇм-ств, ¤кщо в прим≥щенн≥ можуть одночасно знаходитис¤ б≥льше 100 чол.

ƒл¤ евакуац≥йного осв≥тленн¤ сл≥д застосовувати:

а) лампи розжарюванн¤;

б) люм≥несцентн≥ лампи - в прим≥щенн¤х з м≥н≥мальною температурою пов≥тр¤ не мен-ше +5∞— ≥ за умови живленн¤ ламп у вс≥х режимах зм≥нним струмом напругою не нижче 90% ном≥нального.

Ћампи  сенону, лампи ƒ–Ћ, металлогалогенные, натр≥Їв≥ лампи високого тиску дл¤ евакуац≥йного осв≥тленн¤ застосовувати не допускаЇтьс¤.

†ƒл¤ евакуац≥йного осв≥тленн¤ в прим≥щенн¤х можуть бути використан≥ св≥тильники авар≥йного осв≥тленн¤.

¬ сусп≥льних ≥ допом≥жних буд≥вл¤х виходи з прим≥щень, де можуть знаходитис¤ одно-часно б≥льше 100 чол., а також виходи з виробничих прим≥щень без природного св≥тла, де можуть знаходитис¤ одночасно б≥льше 50 чол., або що маЇ площу б≥льше 150 м2, повинн≥ бути в≥дзначений св≥тловими покажчиками, приЇднаними до мереж≥ авар≥йного осв≥тлен-н¤.

ќхоронне осв≥тленн¤. ќхоронне осв≥тленн¤ - осв≥тленн¤ уздовж меж≥ територ≥њ, що охорон¤Їтьс¤ в н≥чний пер≥од.

«а в≥дсутност≥ спец≥альних техн≥чних засоб≥в охорони повинне передбачатис¤ уздовж меж територ≥й, що охорон¤ютьс¤ в н≥чний час.

„ергове осв≥тленн¤. ќсв≥тленн¤ в неробочий час. ƒл¤ чергового осв≥тленн¤ при необ-х≥дност≥ може використовуватис¤ частина св≥тильник≥в того або ≥ншого виду осв≥тленн¤.

† Ќормуванн¤ штучного осв≥тленн¤. Ќормуванн¤ штучного осв≥тленн¤ прим≥щень ви-робничих ≥ складських буд≥вель сл≥д проводити з урахуванн¤м рекомендац≥й, приведених у додатку є 6 та таблиц≥ є1 —Ќиѕ II. 4. 79. Ђ≈стественное и искусственное освещение. Ќор-мы проектировани¤ї

Ќорми осв≥тленост≥, приведен≥ в таблиц≥ є1, сл≥д п≥двищувати на один ступ≥нь шкали осв≥тленост≥ в наступних випадках:

1. ѕри роботах ≤ - ≤V розр¤д≥в, ¤кщо напружена зорова робота виконуЇтьс¤ прот¤гом всього робочого дн¤.

Ќаприклад - в≥зуальний контроль вироб≥в, проборка ниток в текстильному виробницт-в≥.

2. ѕри п≥двищен≥й небезпец≥ травматизму, ¤кщо осв≥тлен≥сть в≥д системи загального ос-в≥тленн¤ складаЇ 150 лк ≥ менш.

††† Ќаприклад - робота на дискових пилах, ножиц¤х г≥льйотин.

††† 3. ѕри спец≥альних п≥двищених сан≥тарних вимогах, ¤кщо осв≥тлен≥сть в≥д системи за-гального осв≥тленн¤ складаЇ 500 лк ≥ менш;.

††† Ќаприклад - на п≥дприЇмствах харчовоњ ≥ х≥м≥ко-фармацевтичноњ промисловост≥.

††† 4. ѕри робот≥ або виробничому навчанн≥ п≥дл≥тк≥в, ¤кщо осв≥тлен≥сть в≥д системи загаль-ного осв≥тленн¤ складаЇ 300 лк ≥ менш.

5. «а в≥дсутност≥ в прим≥щенн≥ природного св≥тла ≥ пост≥йному перебуванн≥ працюючих, ¤кщо осв≥тлен≥сть в≥д системи загального осв≥тленн¤ складаЇ 1000 лк ≥ менш.

«а на¤вност≥ одночасно дек≥лькох ознак норми осв≥тленост≥ сл≥д п≥двищувати не б≥льше н≥ж на один ступ≥нь.

¬ прим≥щенн¤х, де виконуютьс¤ роботи V ≥ VI розр¤д≥в, норми осв≥тленост≥ сл≥д знижу-вати на один ступ≥нь при короткочасному перебуванн≥ людей або за на¤вност≥ устаткуван-н¤, не вимагаючого пост≥йного обслуговуванн¤.

ѕри виконанн≥ в прим≥щенн¤х роб≥т ≤ - ≤V розр¤д≥в сл≥д застосовувати, ¤к правило, сис-тему комб≥нованого осв≥тленн¤.†††

ѕри цьому дл¤ дос¤гненн¤ р≥вном≥рност≥ осв≥тленн¤, осв≥тлен≥сть робочоњ поверхн≥, ство-рювана загальним осв≥тленн¤м в систем≥ комб≥нованого, повинна складати не менше 10 % нормованоњ осв≥тленост≥ дл¤ комб≥нованого осв≥тленн¤, але не менше 150 лк дл¤ газорозр¤-дних ламп ≥ не менше 50 лк дл¤ ламп розжарюванн¤.

ѕередбачати систему загального осв≥тленн¤ допускаЇтьс¤ при техн≥чн≥й неможливост≥ або недоц≥льност≥ пристрою м≥сцевого осв≥тленн¤.

Ќормуванн¤ авар≥йного осв≥тленн¤. якнайменша осв≥тлен≥сть робочих поверхонь виро-бничих прим≥щень ≥ територ≥й п≥дприЇмств, вимагаючих обслуговуванн¤ при авар≥йному режим≥, повинна складати 5% осв≥тленост≥, нормован≥й дл¤ робочого осв≥тленн¤ при сис-тем≥ загального осв≥тленн¤, але не менше 2 лк усередин≥ буд≥вель ≥ не менше 1 лк дл¤ тери-тор≥њ п≥дприЇмств. ѕри цьому створювати ¤кнайменшу осв≥тлен≥сть усередин≥ буд≥вель б≥льше 30 лк при газорозр¤дних лампах ≥ б≥льше 10 лк при лампах розжарюванн¤ допуска-Їтьс¤ т≥льки за на¤вност≥ в≥дпов≥дних обгрунтовувань.

†††† Ќормуванн¤ евакуац≥йного осв≥тленн¤. ≈вакуац≥йне осв≥тленн¤ повинне забезпечувати ¤кнайменшу осв≥тлен≥сть на п≥длоз≥ основних проход≥в, або на земл≥ ≥ на ступен¤х сход≥в:

††† -† в прим≥щенн¤х ..............†††††††† Ч †0,5 лк;

††† -† на в≥дкритих територ≥¤х ......† Ч† 0,2 лк.

†††† ќсв≥тлен≥сть повинна бути 0,5 лк на р≥вн≥ земл≥ в горизонтальн≥й площин≥ або на р≥вн≥ 0,5 м в≥д земл≥ на одн≥й сторон≥ вертикальноњ площини, перпендикул¤рноњ до л≥н≥њ меж≥.

Ќормуванн¤ охоронного осв≥тленн¤. ѕри використовуванн≥ дл¤ охорони спец≥альних техн≥чних засоб≥в осв≥тлен≥сть сл≥д приймати за завданн¤м на проектуванн¤ охоронного осв≥тленн¤.

 

 

Ўум, його нормуванн¤, д≥¤ на орган≥зм.

 

Ўум - це будь-¤кий небажаний звук, завдаючий шкоди здоров`ю людини, знижуючий його працездатн≥сть, спри¤Ї отриманню травми у зв`¤зку з зниженн¤м сприйн¤тт¤† попереджувальних сигнал≥в.

« ф≥зичноњ точки зору - це хвильов≥ коливанн¤ пружного середовища, що по-ширюютьс¤ з певноњ швидк≥стю в газопод≥бн≥й, р≥дк≥й або тверд≥й фаз≥.

«вуков≥ хвил≥ виникають при порушенн≥ стац≥онарного стану сере≠довища в насл≥док впливу на них сили збудженн¤ и поширюючись у ньому утворю-ють звукове поле. ƒжерелами цих порушень бути меха≠н≥чн≥ коливанн¤ конс-трукц≥й або њх частин, нестац≥онарн≥ ¤вища в газопод≥бних або р≥дких сере-довищах.

ќсновними характеристиками таких коливань служить:

1.                  јмпл≥туда звуково≠го тиску (р, ѕа).

2.                  „астота (≥, √ц).

«вуковий тиск - це р≥зниц¤ м≥ж миттЇвим зна≠ченн¤м повного тиску у се-редовищ≥ при на¤вност≥ звуку та середн≥м тиском в цьому середовищ≥ при в≥дсутност≥ звуку.

ѕоширенн¤ звукового полю супрово≠джуЇтьс¤ переносом енерг≥њ, ¤ка може бути визначена ≥нтенсивн≥стю звуку, (¬т/м2). ” в≥льному звуковому пол≥ ≥нтенсивн≥сть звуку ≥ звуковий тиск зв'¤≠зати м≥ж собою сп≥вв≥дношенн¤м:

 

J =† p2 :† pC

†† ƒе:

†††††† J - ≥нтенсивн≥сть звуку, ¬т/м2

†††††† р - звуковий тиск, ѕа,

†††††† р - густина середовища, кг/м3

††††† - швидк≥сть звуковоњ хвил≥ в даному середовищ≥, м/с.

Ўвидк≥сть поширенн¤ звуковоњ хвил≥ — (м/с) залежить в≥д властивостей сере-довища ≥ насамперед в≥д його густини. “ак, в пов≥тр≥ при нормальних атмосфер-них умовах — ~ 344 м/с; густина звуковоњ хвил≥ в вод≥ ~ 1500 м/с, у металах ~ 3000 - 6000 м/с.

Ћюдина сприймаЇ звуки в широкому д≥апазон≥ ≥нтенсивност≥ (в≥д нижньо-го порога чутност≥ до верхнього Ц больового порога). јле звуки р≥зних частот сприймаютьс¤ неоднаково. Ќайб≥льша чутн≥сть звуку людиною в≥д-буваЇтьс¤ у д≥апазон≥ 800 - 4000 √ц. Ќай≠менша - в д≥апазон≥ 20 -100 √ц.

¬ зв'¤зку з тим, що слухове сприйн¤тт¤ пропорц≥йне логарифму к≥лькост≥ звуковоњ енерг≥њ були використан≥ логарифм≥чн≥ значенн¤ - р≥вн≥ звуковоњ ≥нтенсивност≥ (Li) та звукового тиску (Lp), ¤к≥ виража≠ютьс¤ у децибелах (дЅ).

–≥вень ≥нтенсивност≥ та р≥вень тиску звука виражаютьс¤ формулами:

††††††††††††††††††††††††† Li †= †10 Ig J : J (дЅ)

††††††††††††††††††††††††† Lp† = †20 Ig P : P (дЅ)

ƒе:

†††††††††† Jо-† значенн¤ ≥нтенсивност≥ на нижньому пороз≥ чутност≥ його людиною при частот≥ 1000 √ц††††††††

†††††† Pо -† значенн¤ звукового тису на нижньому пороз≥ чутност≥ його людиною на частот≥ 1000 √ц.

 ласиф≥кац≥¤ шум≥в. Ўуми, зг≥дно з ƒ—Ќ 3.3.6.037-99 Ђ—ан≥тарн≥ норми виробничого шуму, ультразвуку та ≥нфразвукуї, класиф≥куютьс¤ наступ≠ним чином:

1.                                     ѕо частот≥ звукових коливань на три д≥апазони:

††† -† ≥нфразвуков≥ з частотою коливань менше 20 √ц

††† -† звуков≥ (т≥, що ми чуЇмо) - в≥д 20 √ц до 20 к√ц

††† -† ультразвуков≥ - б≥льше 20 к√ц.

2.                  «а характером спектра:

-                  широкосмугов≥ з безперервним спектром шириною б≥льш н≥ж одна окта-ва;

-                  вузькосмугов≥, або тональн≥, у спектр≥ ¤ких Ї виражен≥ дис≠кретн≥ тони.

3. «а часовими характеристиками:

-           пост≥йн≥, р≥вень шуму ¤ких за повний робочий день при робот≥ техноло≠г≥ч-ного обладнанн¤ зм≥нюЇтьс¤ не б≥льш н≥ж на 5 дЅј;

-           непост≥йн≥, р≥вень шуму ¤ких за повний робочий день при робот≥ техно≠лог≥чного обладнанн¤ зм≥нюЇтьс¤ б≥льш н≥ж на 5 дЅј.

Ќепост≥йн≥ шуми под≥л¤ютьс¤ на:

-           переривчаст≥, р≥вень шуму ¤ких зм≥нюЇтьс¤ ступ≥нчасто на 5 дЅј, при цьому довжина ≥нтервал≥в, п≥д час ¤ких р≥вень залишаЇтьс¤ сталим, стано≠вить 1с ≥ б≥льше;

-           ≥мпульсн≥, ¤к≥ складаютьс¤ з одного або дек≥лькох звукових сигнал≥в, трива-л≥стю менше 1с.

††† ¬плив шуму на орган≥зм людини. Ўум один з основних фактор≥в, що нега-тивно впливаЇ на людей у сучасних м≥стах ≥ на виробництв≥. «б≥льшенн¤ по-тужност≥ устаткуван≠н¤, насичен≥сть виробництва високошвидк≥сними меха-н≥змами, р≥зке зб≥льшенн¤ транспортного потоку приводить до зб≥льшенн¤ р≥вн¤ шуму ¤к у побут≥ так ≥ на виробництв≥.

Ўк≥дливий вплив шуму на орган≥зм людини досить р≥зноман≥тний. –еакц≥¤ ≥ сприйн¤тт¤ шуму людиною залежить в≥д багатьох фактор≥в:

1.  –≥вн¤ ≥нтенсивност≥.

2.  †„астоти (спектрального складу).

3.  †“ривалост≥ д≥њ.

4.  †“им≠часових параметр≥в звукових сигнал≥в.

5.  †—тану орган≥зму.

“ривалий вплив ≥нтенсивного шуму (вище 80 дЅј) на слух приво≠дить до його частковоњ або повноњ втрати. —кр≥зь волокна слухових нер≠в≥в роздрату-ванн¤ шумом передаЇтьс¤ в центральну ≥ вегетативну нерво≠в≥ системи, а через них впливаЇ на внутр≥шн≥ органи, привод¤чи до знач≠них зм≥н у функц≥ональ-ному стан≥ орган≥зму, впливаЇ на псих≥чний стан людини. ѕричому вплив шуму на нервову систему ви¤вл¤Їтьс¤ нав≥ть при невеликих р≥вн¤х звуку (30..70 дЅј).

«м≥ни в звуковому анал≥затор≥ п≥д впливом шуму Ї специф≥чною реакц≥Їю ор≠ган≥зму на акустичний вплив. ќрган слуху, ¤к б≥олог≥чна система, в умовах шумового навантаженн¤ повинен виконувати дв≥ функц≥њ:

1. ѕостачаЇ сенсорну ≥нформац≥ю у орган≥зм. ўо Ї необх≥дним дл¤ присто-суванн¤ в оточуючому серед≠овищ≥.

2. «абезпечуЇ самозбереженн¤ в умовах надм≥рного акустичного впливу.

ѕрацююч≥ в умовах тривалого шумового впливу випробують зни≠женн¤ па-м'¤т≥, запамороченн¤, п≥двищену стомлюван≥сть, драт≥вли≠в≥сть.

¬ умовах впливу шуму орган≥зм здатен до пристосу≠вальноњ адаптац≥йноњ ре-акц≥њ - тимчасового зм≥щенн¤ порогу слуховоњ чутливос≠т≥. ѕ≥сл¤ припиненн¤ шумового впливу слуховий пор≥г звичайно повер≠таЇтьс¤ до вих≥дного (до по-чатку впливу шуму) р≥вн¤. “аке тривале п≥двищенн¤ слухового порогу в≥дби-ваЇ процеси втоми анал≥затора. ¬ де¤ких випадках в≥дновленн¤ порог≥в слуху не настаЇ ≥ до початку новоњ експозиц≥њ шумом. ÷е ¤вище Ї ознакою кумул¤ц≥њ ефекту втоми слухового анал≥затора. « часом розвиваЇтьс¤ пост≥йне зм≥щенн¤ слухового порогу п≥д впливом шуму, що може слугувати ознакою профес≥й-ного захворюванн¤.

Ўумова хвороба - це загальне захво≠рюванн¤ орган≥зму з переважним ура-женн¤м органа слуху, центральноњ нервовоњ та серцево-судинноњ системи внас-л≥док тривалого впливу ≥нтенсивного шуму.

ƒо об'Їктивних симптом≥в шумовоњ хвороби в≥днос¤тьс¤:

1.                  «ни≠женн¤ слуховоњ чутливост≥.

2.              «м≥на функц≥й травленн¤, що виражаЇтьс¤ в порушенн≥ кислотно-луж-ного балансу у шлунку.

3.                  —ерцево-судинна недо≠статн≥сть.

††† ¬≥дм≥чаютьс¤ порушенн¤ зоро≠вого та у вестибул¤рному апарат≥. ¬станов-лено, що загальна захворюва≠н≥сть робочих гучних виробництв вище на 10-15%. “ак≥ зрушенн¤ в робот≥ р¤ду орган≥в ≥ систем орган≥зму людини можуть викликати нега≠тивн≥ зм≥ни в емоц≥йному стан≥ людини, ¤к≥сть ≥ безпека його прац≥.

††† Ўум заважаЇ в≥дпочинку людини, зн≥жуЇ його працездатн≥сть особли≠во при розумовоњ д≥¤льност≥, перешкоджаЇ сприйн¤ттю звукових ≥нформац≥й-них сигнал≥в, що може спри¤ти по¤в≥ травма небезпечним ситуац≥¤м. ¬ ок-ремих випадках зниженн¤ продуктивност≥ прац≥ може перевищувати 20%.

“аким чином, зменшенн¤ р≥вн¤ шуму до допустимих величин ≥ пол≥пшенн¤ шумового кл≥мату в ц≥лому - один ≥з найважлив≥ших заход≥в оздоровленн¤ умов прац≥ та охорони навколишнього середо≠вища, ≥ ¤кий маЇ важливе соц≥-альне й економ≥чне значенн¤.

ƒл¤ к≥льк≥сноњ оц≥нки втрати слуху за пост≥йним зм≥щенн¤м слухового по≠рогу розроблен≥ критер≥њ, наведен≥ в √ќ—“ 12.4.-62-78. Ђ——Ѕ“. Ўум. ћетоди опре-делени¤ потерь слуха человекаї

††† Ќормуванн¤ параметр≥в шуму. Ўк≥длив≥сть шуму ¤к фактора виробни-чого середовища ≥ середо≠вища життЇд≥¤льност≥ людини приводить до необ-х≥дност≥ обмежувати його р≥вн≥.

† ††—ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чне нормуванн¤ шум≥в зд≥йснюЇтьс¤, в основному, двома способами:

††† 1. ћетодом граничних спектр≥в (√—).

††† 2. ћетодом р≥вн¤ звуку (LA).

ћетод граничних спектр≥в. «астосовують дл¤ нормуванн¤ пост≥йного шу-му, передбачаЇ обмеженн¤ р≥вн≥в звукового тиску в октавних смугах ≥з середн≥ми геометричними частотами 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000 ≥ 8000 √ц. —укупн≥сть цих граничних октав≠них р≥вн≥в називають гранич-ним спектром.

ѕозначають той чи ≥нший граничний спектр р≥внем його звукового тиску на частот≥ 1000 √ц. Ќаприклад, Ђ√—-75ї означаЇ, що даний граничний спектр маЇ на частот≥ 1000 √ц р≥вень звукового тиску 75 дЅ.

ћетод р≥вн≥в звуку. «астосовують дл¤ ор≥Їнтовн≥й г≥г≥Їн≥чний оц≥нки пос-т≥йного шуму та визначенн¤ непост≥йного шуму. Ќаприклад, зовн≥ш≠нього шуму транспортних засоб≥в, м≥ського шуму. ¬им≥р¤ний таким чином р≥вень звуку даЇ змогу характеризувати величину шуму не дев'¤тьма цифрами р≥в-н≥в звукового тиску, ¤к у метод≥ граничних спектр≥в, а одн≥≠Їю. ¬им≥рюють р≥вень звуку в децибелах ј (дЅј) шумом≥ром ≥з стан≠дартною коректованою частотною характеристикою, в ¤кому за допо≠могою в≥дпов≥дних ф≥льтр≥в знижена чутлив≥сть на низьких та високих частотах.

Ќепост≥йний шум характеризують також екв≥валентним (за енер≠г≥Їю) р≥в-нем звуку, тобто р≥внем звуку пост≥йного широкосмугового не ≥мпульсного шуму, що маЇ такий самий вплив на людину, ¤к ≥ даний непост≥йний шум.

≈кв≥валентний р≥вень - це р≥вень пост≥йного шуму, д≥¤ ¤кого в≥дпов≥даЇ д≥њ фактичного шуму ≥з зм≥нними р≥вн¤ми за той же час, вим≥р¤ного по шкал≥ Ђјї. ƒл¤ непост≥йного та ≥мпульс≠ного шуму нормованим параметром Ї екв≥-валентний р≥вень шуму у дЅјекв. ƒл¤ ≥мпульсного шуму нормуЇтьс¤ також максимальний р≥вень шуму - у дЅј.

LA≈ ¬† =† Igti† ’††† 100,1Li

†† †††††ƒе:

††† ††LA≈ ¬-† екввалентний р≥вень звуку, дЅј.

††††† ti††††† †-† час д≥њ Ц го р≥вн¤.

††††† Li†††† -† р≥вень звуку дЅј Ц го уровн¤.

††††† n††††† -† к≥льк≥сний р≥вень непост≥йного шума.

ѕор¤док вим≥рюванн¤ р≥вн≥в звуку шумом≥рами та розрахунок екв≥валент-ного р≥вн¤ регламентовано ƒ—Ќ 3.3.6.037-99. Ђ—анитарные нормы производ-ственного шума, ультразвука и инфразвукаї.

†«вичайний шумом≥р складаЇтьс¤ з:

1.                  ћ≥крофону.

2.                  ѕ≥дсилювача.

3.                  ‘≥льтр≥в (корегую≠чих, октавних).

4.                  ѕриладу, що показуЇ.

††† ≤снують прилади - акустичн≥ дозиметри, за допомогою ¤ких без посеред-ньо вим≥рюють екв≥валент≠ний р≥вень звуку. ¬им≥рюванн¤ шуму можна та-кож зд≥йснювати за допомогою сучасних компьютер≥в.

¬им≥рюванн¤ шуму проводитьс¤ на пост≥йних робочих м≥сц¤х у прим≥-щенн¤х, на територ≥њ п≥дприЇмств, на промислових спорудах та машинах (в каб≥нах, на пультах управл≥нн¤. –езультати вим≥рювань повинн≥ характери-зувати шумовий вплив за час робочоњ зм≥ни (робочого дн¤).

ѕри проведенн≥ вим≥рювань м≥крофон сл≥д розташовувати на:

1.              ¬исо≠т≥ 1,5 м над р≥внем п≥длоги чи робочого майданчика, ¤кщо робота виконуЇтьс¤ сто¤чи.

2.              ¬исот≥ ≥ в≥дстан≥ 15 см в≥д вуха людини, на ¤ку д≥Ї шум, ¤кщо робота виконуЇтьс¤ сид¤чи чи лежачи.

ћ≥крофон повинен бути зор≥Їнтований у напр¤мку максимального р≥вн¤ шуму та в≥ддалений не менш н≥ж на 0,5 м в≥д оператора, ¤кий проводить вим≥рюванн¤.

†††† “ривал≥сть вим≥рюванн¤ непост≥йного шуму:

1.                ƒл¤ переривчастого шуму, за час повного робочого циклу з урах≠уван-н¤м сумарноњ тривалост≥ перерв з р≥внем фонового шуму.

2.                ƒл¤ шуму, що коливаЇтьс¤ у час≥, допускаЇтьс¤ загальна трива≠л≥сть ви-м≥рюванн¤ - 30 хвилин безперервно або вим≥рюванн¤ склада≠Їтьс¤ з трьох дес¤тихвилиних цикл≥в.

3.                ƒл¤ ≥мпульсного шуму тривал≥сть вим≥рюванн¤ - 30 хвилин.

«ахист в≥д шуму. ѕовинен зд≥йснюватис¤:

1.                  –озробкою шуму безпеч≠ноњ техн≥ки.

2.                ¬икористанн¤м метод≥в та засоб≥в колективного захисту.

3.                «асобами ≥ндив≥дуального захисту.

ѕитанн¤ боротьби з шумом сл≥д починати вир≥шувати ще при про≠екту-ванн≥ п≥дприЇмства, робочого м≥сц¤, устаткуванн¤. ƒл¤ цього вико≠ристовую-тьс¤ орган≥зац≥йн≥, техн≥чн≥ та медично-проф≥лактичн≥ заходи.

ќрган≥зац≥йн≥ заходи. ¬≥днос¤тьс¤ рац≥ональне розташуванн¤ виробничих д≥л¤нок, устаткуванн¤ та робочих м≥сць, пост≥йний кон≠троль режиму прац≥ ≥ в≥дпочинку прац≥вник≥в, обмеженн¤ застосуван≠н¤ обладнанн¤ та вико рис-танн¤ робочих м≥сць, що не в≥дпов≥дають сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним вимогам.

“ехн≥чн≥ заходи. ƒають змогу значно зменшити вплив шуму на прац≥в≠ник≥в ≥ под≥л¤ютьс¤ на заходи що використовуютьс¤:

1.                  ¬ джерел≥ виникнен≠н¤ - конструктивн≥ та технолог≥чн≥.

2.                Ќа шл¤ху розповсюдженн¤ - звуко≥зо≠л¤ц≥¤, звукопоглинанн¤, глушники шуму, звуко≥зол¤ц≥йн≥ укритт¤.

3.                ¬ зон≥ сприйн¤тт¤ - засоби колективного та ≥ндив≥дуального захисту.

ƒл¤ зниженн¤ шуму необх≥дно використовувати кон≠структивн≥ та техно-лог≥чн≥ метод≥. ÷≥ методи в свою чергу залежать в≥д похо≠дженн¤ звуку, конструктивних особливостей обладнанн¤. Ќадзвичай≠но ефективним мето-дом зниженн¤ шуму в джерел≥ його виникненн¤ в де¤ких випадках може стати зм≥на технолог≥њ, наприклад, за допомо≠гою зам≥ни ударних взаЇмод≥й без ударними (зам≥на клепанн¤ зварю≠ванн¤м, куванн¤ штампуванн¤м л≥тер-ний метод друку Ц лазерним. ѕри конструюванн≥ механ≥чного обладнанн¤ в першу чергу сл≥д намагатис¤ зменшити р≥вень коливань конструкц≥њ або њњ елемен≠т≥в, що створюють шум.

ƒл¤ зниженн¤ шуму механ≥чного походженн¤ в вузлах, в ¤ких зд≥йснюють-с¤ ударн≥ процес≥ необх≥дно зменшить сили збуренн¤, зб≥льшить час контак-ту елемент≥в, що взаЇмод≥ють м≥ж собою, зб≥льшить внутр≥шн≥ утрати в системах що коливаютьс¤, зменшити площу випром≥нюванн¤ звуку.

ѕрактично це дос¤гаЇтьс¤:

1.              «ам≥ною зворотн≥ - поступального перем≥щенн¤ обертовим.

2.                    ѕ≥двищенн¤м ¤кост≥ балансуванн¤ обертових детатей.

3.                    ѕ≥двищенн¤м класу точност≥ виготовленн¤ деталей.

4.                    ѕол≥пшенн¤м змащуванн¤.

5.                «ам≥ною п≥дшипник≥в коченн¤ на п≥дшипники ковзанн¤.

6.                    ¬икористовуванн¤м негучних матер≥али (пластмаси).

7.                ¬икористовуванн¤м в≥бродемпфуюч≥х матер≥ал≥в (мастики).

8.                    «д≥йснюванн¤м в≥бро≥зол¤ц≥њ машин в≥д фундаменту.

9.                    ¬икористанн¤м гнучких сполучень.

10.           ¬икористовувати зубчат≥ передач≥ з спец≥альним проф≥лем або зам≥-н¤ти њх на мало шумн≥ передач≥ (клино-рем≥нну, г≥дравл≥чну).

ƒжерелами аеродинам≥чного шуму можуть бути нестац≥онарн≥ ¤вища при теч≥њ газ≥в та р≥дин. «асоби боротьби з аеродинам≥чним шумом у дже-рел≥ його виникненн¤ дос¤гаютьс¤:

1.                    «меншенн¤м швидкост≥ руху газ≥в.

2.                «гладжуванн¤м г≥дро ударних ¤вищ, за рахунок зб≥льшенн¤ часу в≥дк-ритт¤ затвор≥в.

3.                «меншенн¤м вихр≥в у струмен¤х за рахунок вибору проф≥л≥в т≥л що об-т≥каютьс¤.

4.                    ƒробленн¤м струмен≥в за допомогою насадок.

5.                ¬икористанн¤м ежектор≥в, що зн≥жують випром≥нюванн¤ шуму на гра-ниц≥ струм≥нь - довк≥лл¤.

” г≥дродинам≥чних установках (насоси, турб≥ни) сл≥д запоб≥гати виник-ненню кав≥тац≥њ, ¤ка викликаЇ г≥дродинам≥чний шум.

ƒжерелами електромагн≥тного шуму Ї механ≥чн≥ коливанн¤ електро≠техн≥к-них пристроњв або њх частин, ¤к≥ збуджуютьс¤ перем≥нними магн≥т≠ними та електричними пол¤ми. ƒо метод≥в боротьби з цим шумом в≥дно≠с¤ть засто-суванн¤ феромагн≥тних матер≥ал≥в з малою магн≥тострикц≥Їю, зменшенн¤ щ≥льност≥ магн≥тних поток≥в у електричних машинах за раху≠нок належного вибору њх параметр≥в, добру зат¤жку пакет≥в пластин в осе≠редд¤ трансформа-тор≥в, дросел≥в, ¤кор≥в двигун≥в тощо; кос≥ пази дл¤ обмоток у статорах ≥ роторах машин, ¤к≥ зменшують ≥мпульси сил взаЇмо≠д≥њ обмоток та розт¤гують ц≥ ≥мпульси в час≥.

якщо р≥вень шуму у джерел≥ високий, то застосовуютьс¤:

1.              ћетод ≥зол¤ц≥њ - зниженн¤ шуму на пут≥ розповсюдженн¤ джерела чи робочого м≥сц¤.

2.              ћетод звукопоглинанн¤м - зниженн¤ звуку, що в≥дбиваЇтьс¤ в≥д повер-хонь у прим≥щенн≥ застосуванн¤ матер≥ал≥, що поглинають звук.

Ўум з прим≥щенн¤, де розташовано джерело шуму проникаЇ через перего-родку в тихе прим≥щенн¤ трьома напр¤мками:

1.                „ерез перегородку, ¤ка п≥д впливом зм≥нного тиску падаючоњ хвил≥ коли-ваЇтьс¤ випром≥≠нюючи в тихе прим≥щенн¤ шум.

2.                Ѕезпосередньо по пов≥трю через щ≥ли≠ни та отвори.

3.                «авд¤ки в≥брац≥њ, що утворюЇтьс¤ в буд≥вельних конструк≠ц≥¤х.

††† ¬ першому та другому випадку виникають звуки, ¤к≥ розповсю≠джуютьс¤ по пов≥трю (пов≥тр¤ний шум). ” третьому випадку енерг≥¤ виникаЇ ≥ розпов-сюджуЇтьс¤ при пружних коливанн¤х конструкц≥й (ст≥ни, перекритт¤, трубо-проводи). “ак≥ коливанн¤ називаютьс¤ струк≠турними або ударними звуками.

ѕ≥двищенн¤ звуко≥зол¤ц≥њ при збереженн≥ незм≥нноњ маси огоро≠дженн¤ дос¤гаЇтьс¤ наступними шл¤хами:

1.                «астосуванн¤м огороджень, ¤к≥ складаютьс¤ з двох ≥ б≥льше про≠шарк≥в, розд≥лених пов≥тр¤ним пром≥жком або прошарком легкого волокнистого ма-тер≥алу.

2.                ¬икористанн¤ матер≥алу що даЇ змогу зменшити вплив резонансних коливань в конструкц≥њ.

3.                Ћ≥кв≥дац≥Їю ус¤кого роду нещ≥льностей та щ≥лин, особливо в две≠р¤х та в≥кнах, а також у м≥сц¤х з'Їднанн¤ р≥зних конструкц≥й.

4.                ”щ≥льненн¤м притвор≥в, подв≥йним та потр≥йним заскленн¤м, влашту-ванн¤м тамбур≥в б≥л¤ дверей.

5.                «меншенн¤м непр¤моњ передач≥ звуку.

††† ƒл¤ захисту в≥д шуму обслуговуючого персоналу на виробничих д≥л¤нках з шумними технолог≥чними процесами або особливо шум≠ним устаткуванн¤м влаштовують каб≥ни спостереженн¤ ≥ дистанц≥й≠не керуванн¤.

Ќайб≥льш простим ≥ дешевим засобом зниженн¤ шуму в виробни≠чих при-м≥щенн¤х Ї використанн¤ звуко≥золюючих кожух≥в, ¤к, повн≥≠стю закривають найб≥льш шумн≥ агрегати.

«вуко≥зол¤ц≥¤ в≥д пов≥тр¤ного шуму забезпечуЇтьс¤ за допомогою звичай-них буд≥вельних матер≥ал≥в - цегли, бетону та зал≥зобетону, металу, фанери, плит ≥з деревних стружок, скла.

ƒл¤ зниженн¤ шуму р≥зного газодинам≥чного обладнанн¤ викори≠стовують глушники шуму.

√лушники Ї обов'¤зковою складовою частиною установок з двигу≠нами внутр≥шнього згор¤нн¤, газотурб≥нними та пневматичними дви≠гунами, вен-тил¤торних та компресорних установок, аеродинам≥чних пристроњв.

¬икористанн¤ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту в≥д шуму зд≥йсню≠ють у ви-падках, ¤кщо ≥нш≥ (конструктивн≥ та колективн≥) методи не забезпечують допустимих р≥вн≥в звуку. «асоби ≥ндив≥дуального захи≠сту дозвол¤ють знизи-ти р≥вн≥ звукового тиску на 7 - 45 дЅ.

2. ”льтразвук та ≥нфразвук, нормуванн¤ д≥¤ на орган≥зм.

 ласиф≥кац≥¤ ультразвуку. ”льтразвук - це пружн≥ коливанн¤ ≥ хвил≥ з час≠тотою вище 20 к√ц, не чутн≥ людським вухом, що можуть розповсюджува-тись у пов≥тр≥, р≥динах та у твердих т≥лах.

”льтразвук зг≥дно з ƒ—Ќ 3.3.6.037-99 Ђ—ан≥тарн≥ норми виробничого шу-му, ультразвуку та ≥нфразвукуї, класиф≥куютьс¤ наступ≠ним чином:

††† 1. «а способом передач≥ в≥д джерела до людини:

†††† - пов≥тр¤ний, що передаЇтьс¤ через пов≥тр¤не середовище;

†††† - контактний, що передаЇтьс¤ на руки працюючоњ людини через тверде-чи р≥дке середовище.

††† 2. «а спектром:

†††† - низькочастотний, коливанн¤ ¤кого передаютьс¤ людин≥ пов≥тр¤ним та контактним шл¤хом (в≥д 1,2 104 до 1,0 105 √ц);

†††† - високочастотний, коливанн¤ ¤кого передаютьс¤ людин≥ т≥льки контакт-ним шл¤хом (в≥д 1,0 105 до 1,0 109 √ц).

Ќормуванн¤ параметр≥в ультразвуку. √≥г≥Їн≥чне нормуванн¤ ≥нфразвуку базуЇтьс¤ на критер≥¤х здоров'¤ та працез≠датност≥ з оц≥нкою впливу фактора на ц≥л≥сний орган≥зм у процес≥ трудовоњ д≥≠¤льност≥ з врахуванн¤м напруженос-т≥ ≥ важкост≥ виконуваноњ роботи.

††† ѕараметрами ультразвуку, що нормуютьс¤, утворюваного коливанн¤ми пов≥тр¤ного середовища у робоч≥й зон≥, Ї р≥вн≥ звукового тиску в дЅ у тре-тинооктавних смугах з середньогеометричними частотами 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 63,0; 80,0; 100,0 к√ц.

††† ѕараметром ультразвуку, що нормуЇтьс¤ ≥ передаЇтьс¤ контактним шл¤-хом, Ї п≥кове значенн¤ в≥брошвидкост≥ (м/с) у частотному д≥апазон≥ в≥д 0,1 ћ√ц до 10 ћ√ц, або його логарифм≥чний р≥вень у дЅ, ¤кий визначаЇтьс¤ за формулою:

 

Lv† =† 20 lg V/Vо† (дЅ)

††††††† ƒе:

††††† V - п≥кове значенн¤ в≥брошвидкост≥, м/с.

††††† - опорне значенн¤ в≥брошвидкост≥, що дор≥внюЇ 5 х 10 м/с.

ƒл¤ ультразвуку при контактн≥й передач≥ допускаЇтьс¤ застосовувати ¤к параметр, що нормуЇтьс¤, ≥нтенсивн≥сть у ватах на квадратний сантиметр (¬т/см2).

¬им≥рюванн¤ ультразвуку. ¬им≥рюванн¤ ультразвуку у пов≥тр¤ному сере-довищ≥ проводитьс¤ зг≥дно з пунктом є 4.1.6 ƒ—Ќ 3.3.6.037-99 Ђ—ан≥тарн≥ норми виробничого шуму, ультразвуку та ≥нфразвукуї на в≥дстан≥ 0,5 м в≥д контуру устаткуванн¤ та не менш н≥ж 2 м в≥д оточуючих поверхонь. ¬им≥-рюванн¤ потр≥бно проводити не менш н≥ж у 4 контрольних точках по конту-ру устаткуванн¤, при цьому, в≥дстань м≥ж точками вим≥рюванн¤ не повинна перевищувати 1 м.

¬им≥рюванн¤ ультразвуку, ¤кий поширюЇтьс¤ контактним шл¤хом, прово-дитьс¤ шл¤хом визначенн¤ п≥кового значенн¤ в≥брошвидкост≥ на поверхн¤х, призначених дл¤ контакту з руками оператора.

¬им≥рюванн¤ повинно проводитис¤ ≥нтерферометром у точц≥ максималь-ного випром≥нюванн¤.

–екомендований вим≥рювальний тракт повинен складатис¤ з:

1.                ƒатчика з чутлив≥стю, ¤ка дозвол¤Ї реЇструвати ультразвуков≥ коливан-н¤ з р≥внем коливальноњ швидкост≥ на поверхн≥ не нижче 80 дЅ.

2.                Ћазерного ≥нтерферометра.

3.                —хеми обробки сигнал≥в, ¤ка включаЇ ф≥льтри низькоњ та високоњ часто-ти.

4.                ћ≥л≥вольтметра ¬« - 40.

5.                ѕ≥дсилювача частоти диференц≥ального ланцюга.

6.                ≤мпульсного м≥л≥вольтметра ¬„ - 12.

††† ¬им≥рюванн¤ р≥вн≥в ультразвуку сл≥д проводити не менше трьох раз≥в у кожн≥й октавн≥й смуз≥ у кожн≥й точц≥.

††† ѕри вим≥рюванн≥ непост≥йних р≥вн≥в звукового тиску в≥дл≥ки провод¤ть при максимальних значенн¤х.

¬плив ультразвуку на орган≥зм людини. ”льтразвуков≥ хвил≥ здатн≥ вик-ликати р≥зноман≥тн≥ б≥олог≥чн≥ ефекти, характер котрих визначаЇтьс¤ ≥нтен≠сивн≥стю ультразвукових коливань, њх частотою та тривал≥стю д≥њ.

—еред кл≥н≥чних про¤в≥в впливу ультразвуку найб≥льш характерним Ї розви≠ток вегето-судинноњ дистон≥њ та астен≥чного синдрому у стажованих роб≥тни-к≥в, що працюють в умовах впливу ультразвуку. ÷≥ порушенн¤ часто поЇдну-ютьс¤ з ¤вищами вегетативного пол≥невриту рук (при вплив≥ контактного ультразвуку). ƒосить часто ви¤вл¤ютьс¤ порушенн¤ з боку вестибул¤рноњ функц≥њ.

¬перше в 1989 роц≥ вегетативно-сенсорна пол≥нейропат≥¤ рук (анг≥оневроз), що розвиваЇтьс¤ при д≥њ контактного ультразвуку, визнана профес≥йним захво≠рюванн¤м та внесена до перел≥ку профес≥йних захворювань. —л≥д зазначити, що довол≥ частим ¤вищем при цьому захворюванн≥ Ї порушенн¤ к≥стковоњ структури дистальних фаланг кистей у вигл¤д≥ остеопорозу та остеосклерозу.

ƒо техногенних джерел ультразвуку в≥днос¤ть ус≥ види ультразвукового тех-нолог≥чного обладнанн¤, ультразвуков≥ прилади ≥ апаратуру промислового, ме≠дичного, побутового призначенн¤, ¤к≥ генерують ультразвуков≥ коливанн¤ в д≥а≠пазон≥ частот в≥д 18 к√ц до 100 м√ц ≥ вище. ƒо джерел ультразвуку в≥д-носитьс¤ також обладнанн¤, при експлуатац≥њ ¤кого ультразвуков≥ коливанн¤ виникають ¤к супутн≥й фактор.

”льтразвук широко використовуЇтьс¤ в р≥зних галуз¤х господарства Ц ма-шинобудуванн≥, металург≥њ, х≥м≥њ, рад≥оелектрон≥ц≥, буд≥вництв≥, геолог≥њ, лег-к≥й та харчов≥й промисловост≥, рибному промисл≥, медицин≥.

√≥г≥Їн≥чними досл≥дженн¤ми встановлено, що стац≥онарн≥ очисн≥, зварюва-ль≠н≥, установки генерують пост≥йн≥ ультразвуков≥ коливанн¤ з частотами 20,0 - 22,0 к√ц, що поширюютьс¤ контактним ≥ пов≥тр¤ним шл¤хами. «а хроно-метражними даними, час контактноњ д≥њ ультразвуку на оператор≥в складаЇ 25 - 30 % робочоњ зм≥ни, а ≥нтенсивн≥сть ультразвуку в зон≥ контакту з руками опе-ратор≥в складаЇ 0,03 - 1,4 ¬т/см2.

 ласиф≥кац≥¤ ≥нфразвуку. ≤нфразвуком (≥нфразвуковим шумом) назива-ють будь-¤к≥ акустичн≥ коливанн¤ або сукупн≥сть таких коливань у частотно-му д≥апазон≥ до 20 √ц.

†‘≥зичною характеристикою ≥нфразвуку Ї середньоквадратичне значенн¤ р≥в≠н≥в звукового тиску в октавних (1/3 - октавних) смугах частот у децибелах.

нфразвук зг≥дно з ƒ—Ќ 3.3.6.037-99 Ђ—ан≥тарн≥ норми виробничого шуму, ультразвуку та ≥нфразвукуї, класиф≥ку-ютьс¤ наступ≠ним чином:

††† 1. «а часовими характеристиками:

††† - пост≥йний - р≥вень звукового тиску ¤кого по шкал≥ ЂЋ≥н≥йнаї на харак-теристиц≥ Ђпов≥льної зм≥нюЇтьс¤ не б≥льш н≥ж на 10 дЅ за 1хв. спостере-женн¤;

††† - непост≥йний - р≥вень звукового тиску ¤кого по шкал≥ ЂЋ≥н≥йнаї на ха-рактеристиц≥ Ђпов≥льної зм≥нюЇтьс¤ б≥льш н≥ж на 10 дЅ за 1хв. спостере-женн¤.

†††† Ќормуванн¤ параметр≥в ≥нфразвуку. ѕараметри пост≥йного ≥нфразвуку на робочих м≥сц¤х, що нормуютьс¤, Ї р≥вн¤ми звукового тиску у октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 2; 4; 8; 16 √ц у децибел-лах.

††† ƒл¤ непост≥йного ≥нфразвуку параметром, що нормуЇтьс¤, Ї загальний екв≥валентний р≥вень звукового тиску по шкал≥† ЂЋ≥н≥йнаї шумом≥ра у дЅл≥н.

††† ≈кв≥валентний р≥вень визначають в≥дпов≥дно до додатку є 2 Ђќбчисленн¤ екв≥валентного р≥вн¤ переривчастого шумуї, таблиц≥ є 2.1., та додатку є 3 Ђќбчисленн¤ екв≥валентного р≥вн¤ шуму, ¤кий коливаЇтьс¤ у час≥ї, таблиць. 3.1, 3.2.,3.3., ƒ—Ќ 3.3.6.037-99 Ђ—ан≥тарн≥ норми виробничого шуму, ультра-звуку та ≥нфразвукуї

 

“аблиц¤.ƒопустим≥ р≥вн≥ ≥нфразвуку, що регламентован≥ ƒ—Ќ.

 

 

ƒопустим≥ р≥вн≥ звукового тиску у дЅ в октавних смугах з середньогеометричними частотами, √ц

«агальний р≥вень звукового тиску, дЅЋ≥н

2

4

8

16

105

 

105

106

106

110

 

†††† ¬им≥рюванн¤ ≥нфразвуку. ѕровод¤ть на пост≥йних робочих† м≥сц¤х, б≥л¤ орган≥в керуванн¤ машин, пульт≥в, в каб≥нах, або в робочих зонах обслугову-ванн¤ при робот≥ обладнанн¤ у характерному режим≥.

††† ¬ каб≥нах самох≥дних та транспортно-технолог≥чних машин вим≥рюванн¤ провод¤ть при в≥дчинених та зачинених в≥кнах, при цьому, м≥крофон розм≥-щують на в≥дстан≥ 15 см в≥д вуха працюючого.

††† ¬им≥рюванн¤ ≥нфразвуку проводитьс¤ шумом≥рами 1 класу з частотною характеристикою в≥д 1√ц ≥ октавними або третинооктавними ф≥льтрами, а м≥крофон повинен мати нижньочастотну межу 2 Ц 3 √ц. ƒозвол¤Їтьс¤ використанн¤ магн≥тографа з частотною характеристикою не менш н≥ж 2 √ц.

†††† „ас спостереженн¤ при вим≥рюванн≥ октавних р≥вн≥в звукового тиску по-винен в≥дпов≥дати величинам, вказаним у таблиц≥ є1 Ђћ≥н≥мальний та реко-мендований час вим≥рюванн¤ при частотному анал≥з≥ ≥нфразвукуї, ƒ—Ќ 3.3.6.037-99 Ђ—ан≥тарн≥ норми виробничого шуму, ультразвуку та ≥нфра-звукуї.

“аблиц¤ є1

 

„ас

вим≥рюванн¤

 

ѕомилка

оц≥нки

р≥вн≥в, дЅ

„ас вим≥рюванн¤ (с) в октавних полосах середньогеометричних частот, √ц

2

4

8

16

ћ≥н≥мальний

+3

30

15

8

4

–екомендований

+1

300

150

80

40

 

†¬плив ≥нфразвуку на орган≥зм людини. ¬плив ≥нфразвуку на орган≥зм лю-дини почали вивчати пор≥вн¤но недавно - в 70-т≥ роки. ≤нфразвуков≥ коливанн¤ можуть неспри¤тливо впливати, насамперед, на психоемоц≥йну сферу, праце-здатн≥сть, серцево-судинну та ендокринну системми, кохлеовестибул¤рний апа-рат. ѕроте дос≥ в≥дсутн¤ ч≥тка у¤ва про симптом≥ комплекс порушень, викли-каний впливом ≥нфразвуку, котрий можна було б д≥а≠гностувати ¤к профес≥йне захворюванн¤.

††† ¬ сучасному виробництв≥ та на транспорт≥ джерелами ≥нфразвуку Ї компре≠сори, кондиц≥онери, турб≥ни, промислов≥ вентил¤тори, в≥≠брац≥йн≥ площадки, важк≥ машини з обертальними частинами, а також наземн≥ засоби транспорту.

3. ¬≥брац≥¤. Ќормуванн¤, д≥¤ на орган≥зм.

†††††††† ¬≥брац≥¤ це механ≥чн≥ коливанн¤ пружних т≥л або коливальн≥ рухи механ≥к-них систем.

ƒл¤ людини в≥брац≥¤ Ї видом механ≥чного впли≠ву, ¤кий маЇ негативн≥ нас-л≥дки дл¤ орган≥зму.

ѕричиною по¤ви в≥брац≥њ Ї невр≥вноважен≥ сили та ударн≥ процеси в д≥ю-чих механ≥змах. —творенн¤ високопродуктивних потужних машин ≥ швид-к≥сних транспортних засоб≥в при одночасному знижен≠н≥ њх матер≥алоЇмност≥ неминуче призводить до зб≥льшенн¤ ≥нтенсив≠ност≥ ≥ розширенн¤ спектру в≥брац≥йних та в≥броакустичних пол≥в.

†÷ьому спри¤Ї також широке використанн¤ в промисловост≥ ≥ буд≥в≠ництв≥ високоефективних механ≥зм≥в в≥брац≥йноњ та в≥броударноњ д≥њ. ƒ≥¤ в≥брац≥њ може приводити до трансформуванн¤ внутр≥шньоњ струк≠тури ≥ поверхневих шар≥в матер≥ал≥в, зм≥ни умов терт¤ ≥ зносу на кон≠тактних поверхн¤х деталей машин, нагр≥ванн¤ конструкц≥й. „ерез в≥брац≥ю зб≥льшуютьс¤ динам≥чн≥ на-вантаженн¤ в елементах кон≠струкц≥й, стиках ≥ сполученн¤х, знижуЇтьс¤ не-суча здатн≥сть деталей, ≥н≥ц≥юютьс¤ тр≥щини, виникаЇ руйнуванн¤ обладнан-н¤. ”се це приводить до зниженн¤ строку служби устаткуванн¤, зростанн¤ ≥мов≥рност≥ авар≥йних ситуац≥й ≥ зростанн¤ економ≥чних витрат.

¬важають, що 80% авар≥й в машинах ≥ механ≥змах зд≥йснюЇтьс¤ внасл≥док в≥брац≥њ.  р≥м того, коливанн¤ конструкц≥й часто Ї джерелом небажаного шуму. «ахист в≥д в≥брац≥њ Ї складною ≥ багатоплановою в науково-тех≠н≥ч-ному та важливою у соц≥ально-економ≥чному в≥дношенн¤х пробле≠мою на-шого сусп≥льства.

†ƒ≥¤ в≥брац≥њ визначаЇтьс¤:

1.                  ≤нтенсивн≥стю коливань.

2.                  ѓх спектральним скла≠дом.

3.                  “ривал≥стю впливу.

4.                  Ќапр¤мком д≥њ.

††† ѕоказниками ≥нтенсивност≥ Ї:

1.                —ередньоквадратичн≥ або ампл≥тудн≥ значенн¤ в≥броприскоренн¤.

2.                ¬≥брошвидкост≥.

3.                ¬≥брозм≥щенн¤.

† ††††† ласиф≥кац≥¤ в≥брац≥й. «г≥дно ƒ—Ќ 3.3.6.039-99 Ђƒержавн≥ сан≥тарн≥ норми виробничоњ загальноњ та локальноњ в≥брац≥њ. “ерм≥ни та визначенн¤.ї за способом передач≥ на т≥ло людини розр≥зн¤ють:

1.                «агальну в≥брац≥ю - в≥брац≥¤ ¤ка передаетьс¤ на т≥ло людини через опор-н≥ поверхн≥ т≥ла.

2.                Ћокальну в≥брац≥ю - в≥брац≥¤, ¤ка передаЇтьс¤ через руки працюючих при контакт≥ з ручним механ≥зованим ≥нструментом, органами керуванн¤ машинами ≥ обладнанн¤м, детал¤ми, ¤к≥ обробл¤ютьс¤, обладнанн¤, ¤ке в≥бруЇ.

†† ќбладнанн¤, що в≥бруЇ це обладнанн¤, п≥д час роботи з ¤ким виникаЇ в≥б-рац≥¤, р≥вень ¤коњ становить не менше 20 % в≥д г≥г≥Їн≥чного норматива.

††† «агальну в≥брац≥ю под≥л¤ють:

††† 1. «а джерелом њњ виникненн¤ на категор≥њ:

†††  атегор≥¤ 1 - транспортна в≥брац≥¤. ƒ≥Ї на людину на робочих м≥сц¤х са-мох≥дних та прич≥пних машин, транспортних засоб≥в п≥д час руху по м≥сце-вост≥. ѕрикладом таких машин Ї трактори, с≥льськогосподарськ≥ та промис-лов≥, самох≥дн≥ с≥льськогосподарськ≥ машини, у тому числ≥ комбайни; авто-моб≥л≥ вантажн≥, в тому числ≥ т¤гач≥, скрепери, грейдери, котки.

†††  атегор≥¤ 2 - транспортно-технолог≥чна в≥брац≥¤. ƒ≥Ї на людину на ро-бочих м≥сц¤х машин з обмеженою рухлив≥стю та таких, що рухаютьс¤ т≥ль-ки по спец≥ально п≥дготовленим поверхн¤м виробничих прим≥щень, промис-лових майданчик≥в. ѕрикладом таких машин Ї екскаватори, в тому числ≥ ро-торн≥, крани промислов≥ та буд≥вельн≥, транспорт виробничих прим≥щень.

†††  атегор≥¤ 3 - технолог≥чна в≥брац≥¤. ƒ≥Ї на людину на робочих м≥сц¤х стац≥онарних машин чи передаЇтьс¤ на робоч≥ м≥сц¤, ¤к≥ не мають джерел в≥брац≥њ. ѕрикладом таких машин Ї верстати та метало-деревообробне, пре-сувальноко-вальське обладнанн¤, електричн≥ машини, стац≥онарн≥ електрик-н≥ установки, насосн≥ агрегати та вентил¤тори, машини дл¤ тваринництва, очищенн¤ та сортуванн¤ зерна.

†††† 2. «а м≥сцем д≥њ:

††† - тип Ђаї - на пост≥йних робочих м≥сц¤х виробничих прим≥щень п≥дпри-Їмств;

††† - тип Ђбї - на робочих м≥сц¤х склад≥в, њдалень, побутових, чергових та ≥н-ших виробничих прим≥щень, де немаЇ джерел в≥брац≥њ;

††† - тип Ђвї - на робочих м≥сц¤х заводоуправл≥нь, конструкторських бюро, лаборатор≥й, учбових пункт≥в, обчислювальних центр≥в, медпункт≥в, контор-ських прим≥щень, робочих к≥мнат та ≥нших прим≥щень† дл¤ прац≥вник≥в ро-зумовоњ прац≥.

†††† 3. «а часовими характеристиками на:

††† - пост≥йн≥ - величина в≥броприскоренн¤ або в≥брошвидкост≥ зм≥нюЇтьс¤ менше н≥ж у 2 рази (менше 6 дЅ) за робочу зм≥ну;

††† - непост≥йн≥ - величина в≥броприскоренн¤ або в≥брошвидкост≥ зм≥нюЇтьс¤ не менше н≥ж у 2 рази (6 дЅ ≥ б≥льше) за робочу зм≥ну.

†††† 4. «а напр¤мком д≥њ:

† -†† д≥ючу у вертикальному (перпендикул¤рному опорним поверхн¤м т≥ла) напр¤мку - в≥сь Zо;

-           горизонтальному повздовжньому (спина - груди) напр¤мку - в≥сь ’о;

-           та горизонтальному поперечному (плече- плече) напр¤мку - в≥сь Yо.

†††††† Ќапр¤мки координатних осей наведен≥ у додатку є1, ƒ—Ќ 3.3.6.039-99 Ђƒержавн≥ сан≥тарн≥ норми виробничоњ загальноњ та локальноњ в≥брац≥њ. “ер-м≥ни та визначенн¤.ї

Ќапр¤мки координатних осей при д≥њ загальноњ в≥брац≥њ.

 

†††††††††††† †††††††††††††††††††††††††††††††††††††

†††† Ћокальну в≥брац≥ю под≥л¤ють:

††† 1. «а джерелом виникненн¤:

††† - що передаЇтьс¤ в≥д ручних машин або ручного механ≥зованого ≥нстру-менту, орган≥в керуванн¤ машинами та устаткуванн¤м;

††† - що передаЇтьс¤ в≥д ручних ≥нструмент≥в без двигун≥в (рихтувальн≥ молотки) та деталей, ¤к≥ оброблюютьс¤.

††† 2. «а часовими характеристиками на:

††† - пост≥йн≥ - величина в≥броприскоренн¤ або в≥брошвидкост≥ зм≥нюЇтьс¤ менше н≥ж у 2 рази (менше 6 дЅ) за робочу зм≥ну;

††† - непост≥йн≥ - величина в≥броприскоренн¤ або в≥брошвидкост≥ зм≥нюЇтьс¤ не менше н≥ж у 2 рази (6 дЅ ≥ б≥льше)† за† робочу зм≥ну.

††† 3. «а напр¤мком д≥њ:

-           д≥ючоњ вздовж ос≥ ’л, - паралельна ос≥ м≥сц¤ захвату джерела в≥брац≥њ (дер-жака, кермового колеса, важел≥в керуванн¤, ¤к≥ тримають у руках);

-           д≥ючу вздовж ос≥ Zл - паралельна передпл≥ччю руки працюючого;

-           д≥ючу вздовж †ос≥ Yл, - перпендикул¤рна по в≥дноше-нню до осей ’л та Zл.

†††† Ќапр¤мки координатних осей наведен≥ у додатку є1, ƒ—Ќ 3.3.6.039-99 Ђƒержавн≥ сан≥тарн≥ норми виробничоњ загальноњ та локальноњ в≥брац≥њ. “ерм≥-ни та визначенн¤.ї

Ќапр¤мки координатних осей при д≥њ локальноњ в≥брац≥њ.

ј)† ѕри охопленн≥ цил≥ндричних та близьких до них поверхонь.

 

††††††††††††††† †††††††††††††

††††† Ѕ)† ѕри охопленн≥ сферичних поверхонь.

 

†††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††

 

 

†††††† Ќепост≥йн≥ в≥брац≥њ под≥л¤ють на:

††† - коливн≥ - †р≥вн≥ ¤ких безперервно зм≥нюютьс¤ в час≥;

††† - переривчаст≥ - †коли контакт з в≥брац≥Їю в процес≥ роботи перерива-Їтьс¤, причому довжина ≥нтервал≥в, п≥д час ¤ких маЇ м≥сце контакт, стано-вить б≥льше 1с;

††† - ≥мпульсн≥ - †що складаютьс¤ з одного або к≥лькох в≥брац≥йних вплив≥в, кожен довжиною менше н≥ж 1с, при частот≥ њх д≥њ менше н≥ж 5,6 √ц (нап-риклад, удар≥в).

†††† ¬плив в≥брац≥њ на людину. «алежить в≥д њњ спектрального складу, нап-р¤мку д≥њ, прикладенн¤, тривалост≥ впливу, а також в≥д ≥ндив≥ду≠альних осо-бливостей людини.

ѕри оц≥нц≥ в≥брац≥йного впливу потр≥бно враховувати, що коли≠вальн≥ про-цеси притаманн≥ живому орган≥зму. ¬ основ≥ серцевоњ д≥¤ль≠ност≥ ≥ кровооб≥гу та б≥острум≥в мозку лежать ритм≥чн≥ коливанн¤. ¬нутр≥шн≥ органи людини можна розгл¤дати ¤к коливальн≥ системи з пружними зв'¤зками. „астоти њх власних коливань лежать у д≥апазон≥ 3...6 √ц. „астоти власних коливань плечового по¤са, стегон ≥ голови щодо опорноњ поверхн≥ (положенн¤ сто¤чи) складають 4...6 √ц, голови щодо пл≥ч (положенн¤ сид¤чи) 25...«ќ √ц.

ѕри вплив≥ на людину зовн≥шн≥х коливань (хитавиц≥, струс≥в, в≥брац≥њ) в≥дбуваЇтьс¤ њхн¤ взаЇмод≥¤ з внутр≥шн≥ми хвильовими про≠цесами, виник-ненн¤ резонансних ¤вищ. “ак, зовн≥шн≥ коливанн¤ частотою менш 0,7 √ц утворюють хитавицю ≥ порушують у людини нормальну д≥¤льн≥сть вестиму-л¤рного апарата.

≤нфразвуков≥ коливанн¤ (менш 16 √ц), впливаючи на людину, пригн≥чують центральну нер≠вову систему, викликаючи почутт¤ тривоги, страху. «а певноњ ≥нтен≠сивност≥ на частот≥ 6...7 √ц ≥нфразвуков≥ коливанн¤, вт¤гуючи у резо≠нанс внутр≥шн≥ органи ≥ систему кровооб≥гу, здатн≥ викликати травми, розри-ви артер≥й.

¬≥брац≥¤, що д≥Ї на людину, маЇ широкий д≥апазон - в≥д дес¤тих часток до дек≥лькох тис¤ч √ц. ’арактерними рисами шк≥дливого впливу в≥брац≥њ на людину Ї можлив≥ зм≥ни у функц≥ональному стан≥: п≥двищена втома, зб≥ль-шенн¤ часу моторноњ реакц≥њ, порушенн¤ вестибул¤рноњ реакц≥њ.

ћедичними досл≥дженн¤ми встановлено, що в≥брац≥¤ Ї подразником пери-феричних нервових зак≥нчень, розташо≠ваних на д≥л¤нках т≥ла людини, що сприймають зовн≥шн≥ коливанн¤. ” результат≥ впливу в≥брац≥њ виникають нервово-су≠динн≥ розлади, ураженн¤ к≥стково-суглобноњ й ≥нших систем орга-н≥з≠му. “ерм≥ни виникнень зм≥н у к≥стках у прац≥вник≥в в≥брац≥йних профес≥й коливаЇтьс¤ в межах в≥д 6 - 8 м≥с¤ц≥в до 2 - 5 рок≥в.

Ўк≥длив≥сть в≥брац≥њ зб≥льшуЇтьс¤ при одночасному вплив≥ на людину таких фактор≥в, ¤к знижена температура, п≥двищен≥ р≥вн≥ шуму, запилен≥сть пов≥тр¤, тривала статична напруга м'¤з≥в. —учасна медицина розгл¤даЇ ви-робничу в≥брац≥ю ¤к значний стрес-фактор, що маЇ негативний вплив на психомоторну працездатн≥сть, емоц≥йну сферу ≥ розумову д≥¤льн≥сть люди-ни, що п≥двищуЇ ймов≥р≠н≥сть виникненн¤ р≥зних захворювань ≥ нещасних випадк≥в. ќсобливо небезпечний тривалий вплив в≥брац≥њ дл¤ ж≥ночого ор-ган≥зму. ÷ей широкий комплекс патолог≥чних в≥дхилень, викликаний впли-вом в≥брац≥њ на орган≥зм людини, квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к в≥брозахворюванн¤.

¬≥брац≥йна хвороба може тривалий час прот≥кати компенсовано. ’вор≥ збе-р≥гають працездатн≥сть, не звертаютьс¤ за л≥карською допомогою.

††† ѕараметри виробничоњ в≥брац≥њ, що нормуЇтьс¤, та методи њњ г≥г≥Їн≥ч-ноњ оц≥нки. √≥г≥Їн≥чна оц≥нка в≥брац≥њ, ¤ка д≥Ї на людину у виробничих умовах, зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою метод≥в:

1.                    †„астотного (спектрального) анал≥зу њњ параметр≥в.

2.                †≤нтегральноњ оц≥нки за спектром частот параметр≥в, що норму≠ютьс¤.

3.                    †ƒози в≥брац≥њ.

ѕри д≥њ пост≥йноњ локальноњ та загальноњ в≥брац≥њ параметром, що норму-Їтьс¤, Ї середньоквадратичне значенн¤ в≥брошвидкост≥ та в≥броприскоренн¤ або њх логарифм≥чн≥ р≥вн≥ в д≥апа≠зон≥ октавних смуг ≥з середньогеомет-ричними частотами:

†† - дл¤ локальноњ в≥брац≥њ - 8,0; 16,0; 31,5; 63,0; 125,0; 250,0; 500,0; 1000,0 √ц;

† -† дл¤ загальноњ в≥брац≥њ - 1,0; 2,0; 4,0; 8,0; 16,0; 31,5; 63,0 √ц або в д≥апазон≥ 1/3 октавних смуг 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5; 3,15; 4,0; 5,0; 6,3; 8,0; 10,0; 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 50,0; 63,0; 80,0 √ц.

††† ¬≥брошвидк≥сть (V) це к≥нематичний параметр, що дор≥внюЇ швидкост≥ перем≥щенн¤ точки, ¤ка коливаЇтьс¤ з певною частотою.

††† ¬≥броприскоренн¤ (а) це к≥нематичний параметр, що дор≥внюЇ прискорен-ню перем≥щенн¤ точки, ¤ка коливаЇтьс¤ з певною частотою.

†† —ереднЇ квадратичне значенн¤ (коливноњ величини) це квадратний кор≥нь ≥з середнього арифметичного або середнього ≥нтегрального значенн¤ квадра-та коливноњ величини в певному ≥нтервал≥ часу.

††† ѕри д≥њ непост≥йноњ в≥брац≥њ (кр≥м ≥мпульсноњ) параметром, що нормуЇть-с¤, Ї в≥брац≥йне навантаженн¤ (екв≥валентний коректований р≥вень, доза в≥б-рац≥њ), одержане роб≥тником прот¤гом зм≥ни та заф≥ксоване спец≥альним приладом.

††† ≈кв≥валентний коректований р≥вень в≥брац≥њ (Lкор.екв.) це ≥нтегральний показник в≥брац≥йного Ђнавантаженн¤ї на працюючого за робочу зм≥ну, що в≥дпов≥даЇ р≥вню (L) пост≥йноњ в≥брац≥њ, ¤ка маЇ таку ж саму енерг≥ю при д≥њ прот¤гом зм≥ни 8 год.

†††† ѕри д≥њ ≥мпульсноњ в≥брац≥њ з п≥ковим р≥внем в≥броприскоренн¤ в≥д 120 до 160 дЅ, параметром, що нормуЇтьс¤, Ї к≥льк≥сть в≥брац≥йних ≥мпульс≥в за зм≥ну (годину), в залежност≥ в≥д тривалост≥ ≥мпульсу, таблиц¤ є4 Ђ√ранично достим≥ параметри ≥мпульсноњ локальноњ в≥брац≥њї, ƒ—Ќ 3.3.6.039-99 Ђƒер-жавн≥ сан≥тарн≥ норми виробничоњ загальноњ та локальноњ в≥брац≥њ. “ерм≥ни та визначенн¤ї.

††† ѕ≥кове значенн¤ коливноњ величини це найб≥льше абсолютне значенн¤ ко-ливноњ величини в певному ≥нтервал≥ часу.

†††††† ћетоди контролю в≥брац≥й.  онтроль за в≥дпов≥дн≥стю параметр≥в в≥б-рац≥њ вимогам д≥ючих сан≥тарних норм зд≥йснюЇтьс¤ на стад≥њ проектуванн¤, виготовленн¤ ≥ експлуатац≥њ облад≠нанн¤. –езультати контролю Ї п≥дставою дл¤ розробки комплексних заход≥в про≠ф≥лактики неспри¤тливого впливу виробни-чоњ в≥брац≥њ на працюючих.

Ќа виробництв≥ контроль в≥брац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ при проведенн≥ досл≥д-жень з г≥г≥Їн≥чноњ атестац≥њ робочих м≥сць та при проведенн≥ планового кон-тролю за станом умов прац≥:

- локальна в≥брац≥¤ - повинна контролюватись не менше двох раз≥в на р≥к, а також п≥сл¤ планового ремонту ≥нстру-мент≥в;

- загальна в≥брац≥¤ - повинна контролюватись один раз на р≥к.

†  онтроль в≥брац≥њ ручних ≥нструмент≥в може зд≥йснюватись в умовах, що ≥м≥-тують виробнич≥, з використанн¤м спец≥≠альних стенд≥в.

†† «ахист орган≥зму людини в≥д впливу в≥брац≥њ. «аходи, по захисту в≥д д≥њ в≥б-рац≥њ розд≥л¤ють на: техн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥, л≥кувально-проф≥лактичн≥. ћо-жуть бути колективн≥ ≥ ≥ндив≥дуальн≥.

††† ƒо техн≥чних заход≥в в≥днос¤ть: зниженн¤ в≥брац≥њ в джерел≥ њњ виникнен-н¤, зниженн¤ д≥ючоњ в≥брац≥њ на шл¤ху распространени¤ в≥д джерела виник-ненн¤.

†† ƒо орган≥зац≥йних заход≥в в≥днос¤ть: орган≥зац≥йно-техн≥чн≥. орган≥зац≥йне Ц режимн≥.

ƒо л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в в≥днос¤ть: медичний контроль, л≥кувальн≥ процедури.

 

 

“ема є 9. Ђ«агальн≥ пон¤тт¤ про виробнич≥ небез-пеки, причини њх виникненн¤ та запоб≥ганн¤ насл≥д-камиї.

     1. ƒжерела та фактори виробничих небезпек.

ѕопередженн¤ нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань та ава-р≥й повинно закладатись вже на етап≥ плануванн¤ виробництва ≥ забезпе-чуватись на вс≥х його стад≥¤х.

¬ ход≥ виробничого процесу в≥дбуваЇтьс¤ взаЇмод≥¤ людей з ото≠чую-чим њх виробничим середовищем. ” широкому розум≥нн≥ вироб≠ниче сере-довище включаЇ в себе комплекс виробничих споруд з ус≥ма њх елемента-ми (ст≥ни, п≥длога, стел¤, сх≥дц≥, в≥кна), знар¤д≠д¤ прац≥ (машини, меха-н≥зми, ≥нструмент, прилади), сировину, нап≥вфабрикати, матер≥али, енергонос≥њ, пов≥тр¤не середовище, а також людей ≥ ¤вл¤Ї собою певне джерело небезпеки.

¬иробниче середовище, де люди, технолог≥чн≥ процеси, облад≠нанн¤, ме-хан≥зми та виробнич≥ прим≥щенн¤ Ї складовими частинами, ¤к≥ можуть впливати на безпеку та усп≥шне виконанн¤ роботи або поставленоњ за-дач≥.

 ожен з цих елемент≥в може додавати де¤ку м≥ру ризику на людей або обладнанн¤ у процес≥ виконанн¤ роботи. Ћюди, наприклад, можуть бути небезпечн≥ дл¤ себе та оточуючих у проми≠словому або технолог≥чному середовищ≥. Ќеуважн≥сть, недостатн¤ профес≥йна п≥дготовка, недоречн≥ жарти, стомлен≥сть, стреси, образи та особист≥ проблеми (одруженн¤, ф≥-нансов≥ проблеми тощо) - все це так зван≥ людськ≥ або соц≥альн≥ чинни-ки, ¤к≥ ¤вл¤ютьс¤ перешкодою оптимальному або бажаному р≥вню вико-нанн¤ роб≥т людьми. “ак само, де¤к≥ види машин та устаткуванн¤ мо-жуть ¤вл¤ти небезпеку, нав≥ть ¤кщо вони працюють так, ¤к треба, без збоњв (наприклад, транс≠порт, преси, ручний ≥нструмент). Ќе точно скла-дена або непра≠вильно виконана технолог≥чна ≥нструкц≥¤ також може спричинити небезпеку п≥д час технолог≥чного процесу.

Ќебезпеки класиф≥ку≠ютьс¤ за критер≥¤ми:

1.                   —фера походженн¤.

2.                   „ас про¤ву.

3.                   ѕри≠рода матер≥ального нос≥¤.

4.                   Ќасл≥дки в≥д реал≥зац≥њ небезпек.

«а сферою походженн¤ небезпеки мають природний, техно≠генний та соц≥альний характери.

¬≥дхиленн¤ параметр≥в технолог≥чних процес≥в в≥д норми та вих≥д њх з-п≥д контролю людини призвод¤ть до р≥зноман≥тних авар≥й, по≠жеж, ка-тастроф. “ак≥ небезпеки мають техногенний характер.

«а часом про¤ву небезпеки можуть бути ≥мпульсними та куму≠л¤тив-ними.

≤мпульсн≥ небезпеки реал≥зуютьс¤ миттЇво або за корот≠кий пром≥жок часу.

 умул¤тивн≥ небезпеки характеризуютьс¤ знач≠ною тривал≥стю, ≥, мож-ливо, тому психолог≥чно вони сприймаютьс¤ ¤к менш небезпечн≥, н≥ж ≥мпульсн≥, хоча за негативними насл≥дками вони можуть бути сп≥вроз-м≥рними. „асто кумул¤тивн≥ небезпеки мають ≥мпульсне завершенн¤.

«а при≠родою матер≥ального нос≥¤ кожна потенц≥йна небезпека маЇ свого матер≥ального нос≥¤. ћатер≥альний нос≥й потенц≥йноњ небезпеки прийн¤то називати не≠безпечними або шк≥дливими чинниками. Ќебез-печн≥ чинники за пев≠них умов призвод¤ть до травм (порушенн¤ ц≥л≥с-ност≥ тканин ор≠ган≥зму), а в окремих випадках - до летальних насл≥дк≥в. Ўк≥длив≥ чинники за певних умов спричин¤ють перевтому або хворобу.

Ќебезпечн≥ та шк≥длив≥ чинники за видом енерг≥њ, ¤кою вони во≠лод≥ють под≥л¤ють на групи:

1.                ћехан≥чн≥ - характеризуютьс¤ запасом к≥нетичноњ чи по≠тенц≥аль-ноњ енерг≥њ (ус≥ рухом≥ об'Їкти чи рухом≥ елементи машин; об'Їкти та њхн≥ елементи, ¤к≥ знаход¤тьс¤ над по≠верхнею земл≥).

2.                “ерм≥чн≥ - мають певний запас тепловоњ енерг≥њ та ано≠мальну тем-пературу (нагр≥т≥ та охолоджен≥ об'Їкти, во≠гонь, параметри кл≥мату й м≥крокл≥мату).

3.                ≈лектричн≥ - характеризуютьс¤ запасом електричноњ енерг≥њ (елек-тричний струм, електростатичне поле, елект≠ричний зар¤д).

4.                ≈лектромагн≥тн≥ - характеризуютьс¤ запасом енерг≥њ елек≠тромаг-н≥тних хвиль (рад≥охвил≥, видиме св≥тло, ульт≠раф≥олетове, ≥нфрачервоне, лазерне, ≥он≥зуюче та ≥нш≥ ви≠пром≥нюванн¤).

5.                ядерн≥ - мають запас ¤дерноњ енерг≥њ (природн≥ та штучн≥ рад≥онук-л≥ди).

6.                ’≥м≥чн≥ - волод≥ють високою х≥м≥чною спор≥днен≥стю ≥з тканинами орган≥зму людини та речовинами довк≥лл¤ (њдк≥, отруйн≥, пожежо- ≥ вибу-хонебезпечн≥ та ≥нш≥ речови≠ни).

7.                Ѕ≥олог≥чн≥ - становл¤ть сукупн≥сть макро- та м≥кроор≠ган≥зм≥в ≥ продукт≥в њхньоњ життЇд≥¤льност≥ (хворобо≠творн≥ м≥кроби, паразити, гризуни).

8.                ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥ - њхню д≥ю пов'¤зують ≥з на¤вн≥стю б≥ое≠нергетич-них пол≥в, психоф≥з≥олог≥чними особливост¤ми людини (б≥оритми, енер-гетичний вамп≥ризм).

9.                ѕасивно-активн≥ - њхн¤ д≥¤ про¤вл¤Їтьс¤ за рахунок енерг≥њ людини (гостр≥ нерухом≥ предмети; нер≥вн≥ або ду≠же гладк≥ поверхн≥).

10.           ѕасивн≥ - впливають на людину опосередковано через де≠градац≥ю властивостей матер≥ал≥в (ви¤вл¤ютьс¤ у руйну≠ванн¤х, вибухах).

ƒ≥¤ кожного чинника на орган≥зм людини характеризуЇтьс¤ ≥нтенсив-н≥стю, ¤к≥стю, часом та прот¤жн≥стю в простор≥.

≤нтенсивн≥сть д≥њ будь-¤кого чинника Ї к≥льк≥сною оц≥нкою можливоњ шкоди дл¤ здоров'¤ людини. ÷≥лком очевидно, чим вища ≥нтенсивн≥сть д≥њ того чи ≥ншого чинника, тим б≥льшоњ шкоди сл≥д оч≥кувати, але л≥н≥й-ноњ залежност≥ при цьому не спостер≥гаЇтьс¤. Ўкода дл¤ здоров'¤ в≥д д≥њ будь-¤кого чинника визначаЇтьс¤ дозою д≥њ чинника, ¤ка р≥вна добутку ≥нтенсивност≥ д≥њ на час д≥њ.

     2. ћетоди знаходженн¤ та вивченн¤ джерел та

     фактор≥в виробничого травматизму.

ƒл¤ знаходженн¤ та вивченн¤ джерел та фактор≥в ви-робничого травматизму застосовують багато р≥знома-н≥тних метод≥в, основн≥ з ¤ких можна под≥лити на так≥ групи:

1.                  —татистичн≥.

2.                  “опограф≥чн≥

3.                  ћонограф≥чн≥.

4.                  ≈коном≥чн≥

5.                  јнкету≠ванн¤.

6.                  ≈ргоном≥чн≥.

7.                  ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥.

8.                  ≈кспертних оц≥нок.

—татистичн≥ методи. ќснован≥ на анал≥з≥ статистичного матер≥алу з травматизму, накопиченого на п≥дприЇмств≥ або в галуз≥ за к≥лька рок≥в. ¬≥дпов≥дн≥ дан≥ дл¤ цього анал≥зу м≥ст¤тьс¤ в актах за формою Ќ-1 ≥ в зв≥тах. —татистичний метод дозвол¤Ї вс≥ нещасн≥ випадки ≥ причини травматизму групувати за статтю, в≥ком, профес≥¤ми, стажем роботи по-терп≥лих, часом, м≥сцем, типом неща≠сних випадк≥в, характером одержа-них травм, видом обладнанн¤.

÷ей метод дозвол¤Ї встановити по окремих п≥дприЇмствах найпоши-рен≥≠ш≥ види травм, визначити причини, ¤к≥ спричин¤ють найб≥льшу к≥ль≠к≥сть нещасних випадк≥в, ви¤вити небезпечн≥ м≥сц¤, розробити ≥ про≠вести необх≥дн≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ заходи.

 ≥льк≥сний показник травматизму, або показник частоти нещасних випадк≥в   розраховуЇтьс¤ на 1000 працюючих:

  = 1000 п : –

††

ƒе:

†††††† п - к≥льк≥сть нещасних випадк≥в за зв≥тний пер≥од ≥з втратою працездатност≥ на 1 ≥ б≥льше дн≥в.

††††† - середньоспискова чисельн≥сть працюючих за той же зв≥тний пер≥од часу.

як≥сний показник травматизму, або показник важкост≥ нещасних ви-падк≥в  ¬ характеризуЇ середню втрату працездатност≥ в дн¤х на одно-го потерп≥лого за зв≥тний пе-р≥од:

 ¬ = ƒ : п

†††††††† ƒе:

†††† ƒ - загальна к≥льк≥сть дн≥в непрацездатност≥ у потерп≥лих дл¤ випад-к≥в ≥з втратою працездатност≥ на 1 ≥ б≥льше дн≥в.

”загальнюючим показником, ¤кий показуЇ к≥льк≥сть людино - дн≥в непрацездатност≥ на 1000 працюючих, Ї коеф≥ц≥Їнт виробничих втрат:

 

 ¬¬ =    ¬ †= 1000ƒ : –

 

јле жоден з вищенаведених показник≥в не враховуЇ ст≥йкоњ втрати працездатност≥ та гибел≥ людей ≥ тому не може повн≥стю характеризу≠вати р≥вень травматизму. ƒл¤ цього необх≥дно використанн¤ при≠наймн≥ ще одного показника. “аким показником Ї коеф≥ц≥Їнт неща≠сних випад-к≥в ≥з смертельним насл≥дком та кал≥цтвом:

 

 — † =† п—  †: п 100%

††††† ƒе:

†††††† п—  ††-† к≥льк≥сть нещасних випадк≥в, що призвели до смерт≥ ≥ кал≥цт-ва.

†††††† †† -†† загальна к≥льк≥сть нещасних випадк≥в.

ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ прац≥ використовуЇ коеф≥ц≥Їнт частоти, ¤кий показуЇ к≥льк≥сть нещасних випадк≥в, що припадаЇ на 1 000 000 в≥д-працьованих людино-годин.

 

 ћќѕ= 1 000 000 п : “

†††† ƒе:

†††††† “† -††† загальний час роботи, людино-годин.

 

 

¬ищенаведен≥ показники дозвол¤ють вивчати динам≥ку травматизму на п≥дпри≠Їмств≥, в галуз≥, рег≥он≥, пор≥внювати ц≥ показники, робити пев-н≥ висновки, застосовувати орган≥зац≥йн≥ заходи, спр¤мован≥ на проф≥-лактику травматизму.

“опограф≥чн≥ методи. √рунтуютьс¤ на тому, що на план≥ цеху (п≥д≠приЇмства) в≥дм≥чають м≥сц¤, де сталис¤ нещасн≥ випадки, або ж на схем≥, що ¤вл¤Ї собою контури т≥ла людини, позначають травмован≥ ор-гани чи д≥л¤нки т≥ла. ÷е дозвол¤Ї наочно бачити м≥сц¤ з п≥двище≠ною не-безпекою або ж найб≥льш часто травмован≥ органи. ѕовторен≠н¤ нещас-них випадк≥в в певних м≥сц¤х св≥дчить про незадов≥льний стан охорони прац≥ на даних об'Їктах. Ќа ц≥ м≥сц¤ звертають особли≠ву увагу, вивчають причини травматизму. Ўл¤хом додаткового обстеженн¤ згаданих м≥сць ви¤вл¤ють причини, котр≥ викликали нещасн≥ випадки, формують поточ-н≥ та перспективн≥ заходи щодо запоб≥ганн¤ нещасним випадкам дл¤ кожного окремого об'Їкта. ѕов≠торенн¤ аналог≥чних травм св≥дчить про незадов≥льну орган≥зац≥ю ≥нструктажу, невикористанн¤ конкретних засо-б≥в ≥ндив≥дуального захисту тощо.

ћонограф≥чний метод. ѕол¤гаЇ в детальному обстеженн≥ всього ком-плексу умов прац≥, технолог≥чного процесу, обладнанн¤ робочого м≥сц¤, прийом≥в прац≥, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов, засоб≥в колектив≠ного та ≥н.-див≥дуального захисту. ≤ншими словами, цей метод пол¤гаЇ в анал≥з≥ не-безпечних та шк≥дливих виробничих фактор≥в, притаман≠них лише т≥й чи ≥нш≥й д≥льниц≥ виробництва, обладнанню, тех≠нолог≥чному процесу. «а цим методом поглиблено розгл¤дають вс≥ обставини нещасного випадку ≥, ¤кщо необх≥дно, то виконують в≥дпо≠в≥дн≥ досл≥дженн¤ та випробуван-н¤. ƒосл≥дженню п≥дл¤гають: цех, д≥льниц¤, технолог≥чний процес, основне та допом≥жне обладнанн¤, трудов≥ прийоми, засоби ≥ндив≥дуаль-ного захисту, умови виробничого середовища, метеоролог≥чн≥ умови в прим≥щенн≥, осв≥тлен≥сть, загазован≥сть, запилен≥сть, шум, в≥брац≥¤, вип-ром≥нюванн¤, причини неща≠сних випадк≥в, що сталис¤ ран≥ше на даному робочому м≥сц≥. “аким чином, нещасний випадок вивчаЇтьс¤ комплекс-но. ÷ей метод дозво≠л¤Ї анал≥зувати не лише нещасн≥ випадки, що в≥д-булис¤, але й ви¤ви≠ти потенц≥йно небезпечн≥ фактори, а результати ви-користати дл¤ роз≠робки заход≥в охорони прац≥, вдосконаленн¤ вироб-ництва.

≈коном≥чн≥ методи. ѕол¤гають у визначенн≥ економ≥чноњ шкоди, спричиненоњ травмами та захворюванн¤ми та еконо≠м≥чноњ ефективност≥ в≥д витрат на розробку та впровадженн¤ заход≥в на охорону прац≥. ÷≥ ме-тоди дозвол¤ють знайти оптималь≠не р≥шенн¤, що забезпечить заданий р≥вень безпеки, однак вони не дозвол¤ють вивчити причини травматизму та захворювань.

ћетоди анкетуванн¤. ѕередбачають письмове опитуванн¤ пра≠цюю-чих з метою отриманн¤ ≥нформац≥њ про потенц≥йн≥ небезпеки трудових процес≥в, про умови прац≥. ƒл¤ цього розробл¤ютьс¤ анке≠ти дл¤ роб≥т-ник≥в, в ¤ких в залежност≥ в≥д мети опитуванн¤ визнача≠ютьс¤ питанн¤ та чинники. Ќа п≥дстав≥ анкетних даних (в≥дпов≥дей на запитанн¤) розроб-л¤ють проф≥лактичн≥ заходи щодо попере≠дженн¤ нещасних випадк≥в.

≈ргоном≥чн≥ методи. √рунтуютьс¤ на комплексному вивченн≥ систе-ми Ђлюдина - машина - виробниче середовищеї.  ожному виду трудовоњ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дають певн≥ ф≥з≥олог≥чн≥, психоф≥з≥олог≥чн≥ ≥ психоло-г≥чн≥ ¤кост≥ людини, а також антропоме≠тричн≥ дан≥. “ому при комплекс-н≥й в≥дпов≥дност≥ вказаних власти≠востей людини ≥ конкретноњ трудовоњ д≥¤льност≥ можлива ефектив≠на ≥ безпечна робота. ѕорушенн¤ в≥дпов≥д-ност≥ веде до нещасного випадку. ≈ргоном≥чн≥ методи дозвол¤ють знай-ти нев≥дпов≥дност≥ та усунути њх.

ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥ методи. «доров'¤ ≥ працездатн≥сть людини зале-жать в≥д б≥олог≥чних ритм≥в функц≥онуванн¤ орган≥зму. “ак≥ ¤вища, ¤к ≥он≥зац≥¤ атмосфери, маг≠н≥тне ≥ грав≥тац≥йне поле «емл≥, активн≥сть —он-ц¤, грав≥тац≥¤ ћ≥с¤ц¤ викликають в≥дпов≥дн≥ зм≥ни в орган≥зм≥ людини, що зм≥нюють њњ стан ≥ впливають на повед≥нку не на краще. ÷е призво-дить до зни≠женн¤ сприйн¤тт¤ д≥йсност≥ ≥ може спричинитис¤ до нещас-них випадк≥в.

ћетод експертних оц≥нок. ЅазуЇтьс¤ на експертних висновках (оц≥н-ках) умов прац≥, на ви¤вленн≥ в≥дпов≥дност≥ технолог≥чного об≠ладнанн¤, пристроњв, ≥нструмент≥в, технолог≥чних процес≥в вимогам стандарт≥в та ергоном≥чним вимогам, що ставл¤тьс¤ до машин, механ≥зм≥в, обладнан-н¤, ≥нструмент≥в, пульт≥в керуванн¤. ¬и¤влен≠н¤ думки експерт≥в може бути очним ≥ заочним (за допомогою анкет).

     3. †≈лектробезпека

≈лектротравми в≥дбуваютьс¤ при попаданн≥ людини п≥д напругу в ре-зультат≥ доторканн¤ до елемент≥в електроустановки з р≥зними потенц≥а-лами чи потенц≥ал ¤ких в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д потенц≥алу земл≥, в результат≥ утворенн¤ електричноњ дуги м≥ж елементами електроуста≠новки безносе-редньо або м≥ж останн≥ми ≥ людиною, ¤ка маЇ контакт з землею, а також в результат≥ д≥њ напруги кроку.

ѕрот≥канн¤ струму через т≥ло людини супроводжуЇтс¤ терм≥ч≠ним, електрол≥тичним та б≥олог≥чним ефектами.

“ерм≥чна д≥¤ струму пол¤гаЇ в нагр≥ванн≥ тканин, випаровуванн≥ воло-ги тощо, що викликаЇ оп≥ки, обвуглюванн¤ тканин та њх розриви парою. “¤жк≥сть терм≥чноњ д≥њ струму залежить в≥д величини струму, опору про-ходженню струму та часу проходженн¤. ѕри короткочасн≥й д≥њ струму терм≥чна складова може бути визначальною в характер≥ ≥ т¤жкост≥ ура-женн¤.

≈лектрол≥тична д≥¤ струму про¤вл¤Їтьс¤ в розклад≥ орган≥чноњ речови-ни, в тому числ≥ ≥ кров≥, що приводить до зм≥ни њх ф≥зико-х≥м≥чних ≥ б≥о-х≥м≥чних властивостей. ќстаннЇ, в свою чергу, призводить до порушенн¤ б≥ох≥м≥чних процес≥в в тканинах ≥ органах, ¤к≥ Ї основою забезпеченн¤ життЇд≥¤льност≥ орган≥зму.

Ѕ≥олог≥чна д≥¤ струму про¤вл¤Їтьс¤ у подразненн≥ ≥ збуренн≥ живих тканин орган≥зму, в тому числ≥ ≥ на кл≥тинному р≥вн≥. ѕри цьому пору-шуютьс¤ внутр≥шн≥ б≥оелектричн≥ процеси, що прот≥кають в нормально функц≥онуючому орган≥зм≥ ≥ пов'¤зан≥ з його життЇвими функц≥¤ми.

«буренн¤, спричинене подразнюючою д≥Їю струму, може про¤вл¤тис¤ у вигл¤д≥ мимов≥льного непередбачуваного скороченн¤ м'¤з≥в. ÷е так звана пр¤ма або безпосередн¤ збурююча д≥¤ струму на тканини, по ¤ких в≥н прот≥каЇ. –азом з цим збурююча д≥¤ струму на тканини може бути ≥ непр¤мою, а рефлекторною - через центральну нервову систему. ћеха-н≥зм такоњ д≥њ пол¤гаЇ в тому, що збуренн¤ рецептор≥в (перифер≥йних ор-ган≥в центральноњ нервовоњ системи) п≥д д≥Їю електричного струму пере-даЇтьс¤ центральн≥й нервов≥й систем≥, ¤ка перероблюЇ цю ≥нформац≥ю ≥ видаЇ команди щодо нормал≥зац≥њ процес≥в життЇд≥¤льност≥ у в≥дпов≥д-них тканинах ≥ органах. ѕри пере≠вантаженн≥ центральноњ нервовоњ систе-ми ≥нформац≥Їю (збуренн¤м кл≥тин ≥ рецептор≥в) центральна нервова система може видавати недо≠ц≥льну, неадекватну ≥нформац≥њ, виконавчу команду. ќстаннЇ може привести до серйозних порушень д≥¤льност≥ життЇво важливих орга≠н≥в, в тому числ≥ сердц¤ та леген≥в, нав≥ть коли ц≥ органи не лежать на шл¤ху струму.

 р≥м в≥дзначеного, прот≥канн¤ струму через орган≥зм негативно впли-ваЇ на поле б≥опотенц≥ал≥в в орган≥зм≥. «овн≥шн≥й струм, взаЇмо≠д≥ючи з б≥острумами, може порушити нормальний характер д≥њ б≥о≠струм≥в на тканини ≥ органи людини, подавити б≥оструми ≥, тим самим, викликати спе-циф≥чн≥ розлади в орган≥зм≥.

†† ¬ид≥л¤ють три види електротравм: м≥сцев≥, загальн≥ ≥ зм≥шан≥.

††† ћ≥сцев≥ електричн≥ травми. ¬≥днос¤тьс¤ електричн≥ оп≥ки, елект-ричн≥ знаки, метал≥зац≥¤ шк≥ри, електроофтальм≥¤ ≥ механ≥чн≥ ушкод-женн¤, повТ¤зан≥ з д≥Їю електричного струму чи електричноњ дуги.

≈лектричн≥ оп≥ки. Ќайб≥льш розповсюджен≥ електро-травми. «ал≠ежно в≥д умов виникненн¤ оп≥ки д≥л¤тьс¤ на контактн≥, дугов≥ ≥ зм≥шан≥.

 он≠тактн≥ струмов≥ оп≥ки б≥льш в≥рог≥дн≥ в установках пор≥вн¤но не-великоњ напруги - 1...2 к¬ ≥ спричинюютьс¤ тепловою д≥Їю струму. ƒл¤ м≥сць контакту т≥ла з≥ струмопров≥дними не≥зольованими елементами електроустановки характерним Ї велика щ≥льн≥сть струму ≥ п≥двищений оп≥р Ч за рахунок опору шк≥ри. “ому в м≥сц¤х контакту вид≥л¤Їтьс¤ значна к≥льк≥сть тепла, що ≥ призводить до оп≥ку.  онтактн≥ оп≥ки охоп-люють прилегл≥ до м≥сц¤ контак≠ту д≥л¤нки шк≥ри ≥ тканин.

ƒугов≥ оп≥ки можуть в≥дбуватис¤ в електроустановках, р≥зних за ве-личи≠ною напруги. ѕри цьому в установках до 6... 10 к¬ дугов≥ оп≥ки час-т≥ше Ї результатом випадкових коротких замикань при виконанн≥ роб≥т в елек≠троустановках. ѕри б≥льших значенн¤х напруг дуга може виникати ¤к безпо≠середньо м≥ж струмов≥дними елементами установки, так ≥ м≥ж струмов≥дними елементами електроустановки ≥ т≥лом людини при небез-печному наближенн≥ њњ до струмопров≥дних елемент≥в. ¬ першому випад-ку (дуга м≥ж елементами елек≠троустановки) струм через т≥ло людини може не проходити ≥ небезпека обумовлюЇтьс¤ тепловою д≥Їю дуги, а в другому (дуга м≥ж струмов≥дними елементами ≥ т≥лом людини) теплова д≥¤ дуги поЇднуЇтьс¤ з проходженн¤м струму через т≥ло людини. ƒугов≥ оп≥ки, в ц≥лому, значно т¤жч≥, н≥ж контакт≠н≥, ≥ нер≥дко призвод¤ть до смерт≥ потерп≥лого, а т¤жк≥сть уражень зростаЇ ≥з зб≥льшенн¤м величини напруги.

≈лектричн≥ знаки (знаки струму або електричн≥ м≥тки). —постер≥га-ютьс¤ у вигл¤д≥ р≥зко окреслених пл¤м с≥рого чи бл≥до-жовтого кольору на поверхн≥ т≥ла людини в м≥сц≥ контакту ≥з струмов≥дними елементами.

≈лектричн≥ знаки можуть виникати ¤к в момент проходженн¤ стуму через т≥ло людини, так ≥ через де¤кий час п≥сл¤ контакту ≥з струмов≥д-ними елемен≠тами електроустановки. ќсобливого больового в≥дчутт¤ електричн≥ знаки не спричин¤ють ≥ з часом безсл≥дно зникають.

ћетал≥зац≥¤ шк≥ри. ÷е проникненн¤ у верхн≥ шари шк≥ри др≥бних час-ток металу, ¤кий розплавивс¤ п≥д д≥Їю електричноњ дуги. Ќаддр≥бн≥ част-ки мета≠лу мають високу температуру, але малий запас теплоти. “ому во-ни не здатн≥ проникати через од¤г ≥ небезпечн≥ дл¤ в≥дкритих д≥л¤нок т≥-ла. Ќа уражен≥й д≥л¤нц≥ т≥ла, при цьому, в≥дчуваЇтьс¤ б≥ль в≥д оп≥ку за рахунок тепла, занесе≠ного в шк≥ру металом, ≥ напруженн¤ шк≥ри в≥д при-сутност≥ в н≥й стороньоњ твердоњ речовини - часток металу.

ќсобливо небезпечна електрометал≥зац≥¤, пов'¤зана з виникненн¤м елек≠тричноњ дуги, дл¤ орган≥в зору ¬ б≥льшост≥ випадк≥в одночасно з метал≥зац≥Їю шк≥ри мають м≥сце дугов≥ оп≥ки.

≈лектроофтальм≥¤. «апаленн¤ зовн≥шн≥х оболонок очей, спричинене надм≥рною д≥Їю ультраф≥олетового випром≥нюванн¤ електричноњ дуги. ≈лектроофтальм≥¤, зазвичай, розвиваЇтьс¤ через 2-6 годин п≥сл¤ пором≥-ненн¤ (залежно в≥д ≥нтенсивност≥ опром≥ненн¤) ≥ про¤вл¤Їтьс¤ у форм≥ почервон≥н≠н¤ ≥ запаленн¤ шк≥ри та слизових оболонок пов≥к, сльозото-ч≥нн≥, гн≥йних вид≥ленн¤х, св≥тло бол¤х ≥ св≥тлобо¤зн≥. “ривал≥сть захво-рюванн¤ 3...5 дн≥в.

ћехан≥чн≥ ушкодженн¤. ѕов'¤зан≥ з д≥Їю електричного струму на орга-н≥зм людини, спричин¤ютьс¤ непередбачуваним судомним скороченн¤м м'¤з≥в в результат≥ подразнюючоњ д≥њ струму. ¬насл≥док таких судомих скорочень м'¤≠з≥в можлив≥ розриви сухожиль, шк≥ри, кровоносних судин, нервових тканин, вивихи суглоб≥в, переломи к≥сток тощо. ƒо механ≥чних пошкоджень, спричи≠нених д≥Їю електричного струму, не в≥днос¤тьс¤ ушкодженн¤, обумовлен≥ пад≥нн¤м з висоти та ≥нш≥ под≥бн≥ випадки, на-в≥ть коли пад≥нн¤ було спричи≠нено д≥Їю електричного струму.

«агальн≥ електричн≥ травми або електричн≥ удари. ÷е порушенн¤ д≥¤льност≥ життЇво важливих орган≥в чи всього орган≥зму людини ¤к насл≥≠док збуренн¤ живих тканин орган≥зму електричним струмом, ¤ке супрово≠джуЇтьс¤ мимов≥льним судомним скороченн¤м м'¤з≥в. –езультат негативноњ д≥њ на орган≥зм цього ¤вища може бути р≥зний: в≥д судомного скороченн¤ окремих м'¤з≥в до повноњ зупинки диханн¤ ≥ кровооб≥гу. ѕри цьому зовн≥шн≥ м≥сцев≥ пошкодженн¤ можуть бути в≥дсутн≥.

«алежно в≥д насл≥дк≥в ураженн¤ електричн≥ удари д≥л¤тьс¤ на чотири групи:

††† ѕерша група† - судомн≥ скороченн¤ м'¤з≥в без втрати св≥домост≥.

ƒруга група - судомн≥ скороченн¤ м'¤з≥в з втратою св≥домост≥ без по-рушень дихан≠н¤ ≥ кровооб≥гу.

“рет¤††††††† група -† втрата св≥домост≥ з порушенн¤м серцевоњ д≥¤льност≥ чи диханн¤, або серцевоњ д≥¤льност≥ ≥ диханн¤ разом.

††† „етверта група - кл≥н≥чна смерть, тобто в≥дсутн≥сть диханн¤ ≥ кро-вооб≥гу.

††††  л≥н≥чна або Ђу¤внаї смерть - це перех≥дний стан в≥д житт¤ до смерт≥. ¬ стан≥ кл≥н≥чноњ смерт≥ кровооб≥г ≥ диханн¤ в≥дсутн≥, в орган≥зм людини не постачаЇтьс¤ кисень. ќзнаки кл≥н≥чноњ смерт≥ - в≥дсутн≥сть пульсу ≥ диханн¤, шк≥р¤ний покрив синьювато-бл≥дий, з≥ниц≥ очей р≥зко розширен≥ ≥ не реагу≠ють на св≥тло. ∆иттЇд≥¤льн≥сть кл≥тин ≥ орган≥зму в ц≥лому ще де¤кий час п≥д≠тримуЇтьс¤ за рахунок на¤вного в орган≥зм≥ кисню на момент ураженн¤. « часом запаси кисню в орган≥зм≥ вичер-пуютьс¤ ≥ кл≥тини орган≥зму починають в≥дмирати, тобто наступаЇ б≥оло-г≥чна смерть. ѕер≥од кл≥н≥чноњ смерт≥ визна≠чаЇтьс¤ пром≥жком часу в≥д зупинки кровооб≥гу ≥ диханн¤ до початку в≥дми≠ранн¤ кл≥тин головного мозку, ¤к б≥льш чутливих до кисневого голодуванн¤. «алежно в≥д запасу кисню в орган≥зм≥ на момент зупинки кровооб≥гу пер≥од кл≥н≥чноњ смерт≥ може бути в≥д дек≥лькох до 10... 12 хвилин.

 р≥м електричних удар≥в, одним ≥з р≥зновид≥в загальних електротравм Ї електричний шок - т¤жка нервово-рефлекторна реакц≥¤ орган≥зму на подразненн¤ електричним струмом. ѕри шоц≥ виникають глибок≥ розла-ди нервовоњ системи ≥, ¤к насл≥док цього, розлади систем диханн¤, кро-вооб≥гу, обм≥ну речовин, функц≥онуванн¤ орган≥зму в ц≥лому, а життЇв≥ функц≥њ орга≠н≥зму поступово затухають. “акий стан орган≥зму може три-вати в≥д дес¤тк≥в хвилин до доби ≥ зак≥нчитись або виздоровленн¤м при активному л≥куванн≥, або смертю потерп≥лого.

ќсновн≥ чинники, що визначають результати ураженн¤ людини електричним струмом. „инники, що впливають на т¤жк≥сть уражен-н¤ людини електрич≠ним струмом, д≥л¤тьс¤ на три групи:

1.                  ≈лектричного характеру.

2.                  Ќеелектричного характеру.

3.                  „инники виробничого середовища.

ќсновн≥ чинники електричного характеру. ÷е величина струму через людину, напруга, п≥д ¤ку вона попадаЇ та оп≥р њњ т≥ла, р≥д ≥ часто≠та струму.

¬еличина струму через людину. Ѕезпосередньо ≥ найб≥льшою м≥рою впливаЇ на т¤жк≥сть ураженн¤ електричним струмом.

«а характером д≥њ на орган≥зм вид≥л¤ють:

1.              ¬≥дчутний струм - викликаЇ при проходженн≥ через орган≥зм в≥д≠чутн≥ подразненн¤.

2.              Ќев≥дпускаючий струм - викликаЇ при проходженн≥ через орга≠н≥зм непереборн≥ судомн≥ скороченн¤ м'¤з≥в руки, в ¤к≥й затиснуто пров≥дник.

3.              ‘≥брил¤ц≥йний струм - викликаЇ при проходженн≥ через орга≠н≥зм ф≥брил¤ц≥ю серц¤.

¬еличина напруги, п≥д ¤ку попадаЇ людина. ¬пливаЇ на т¤жк≥сть ураже-нн¤ електричним струмом в т≥й м≥р≥, що ≥з зб≥льшенн¤м прикла≠деноњ до т≥ла напруги зменшуЇтьс¤ оп≥р т≥ла людини. ќстаннЇ приво≠дить до зб≥льшенн¤ струму в мереж≥ замиканн¤ через т≥ло людини ≥, ¤к насл≥док, до зб≥льшенн¤ т¤жкост≥ ураженн¤.

≈лектричний оп≥р т≥ла людини. “≥ло людини ¤вл¤Ї собою склад≠ний комплекс тканин. ÷е шк≥ра, к≥стки, жирова тканина, сухожилл¤, хр¤щ≥, м'¤зова тканина, кров, л≥мфа, спинний ≥ головний мозок.

Ўк≥ра Ї основним фактором, що визначаЇ оп≥р т≥ла людини в ц≥лому. ќп≥р шк≥ри р≥зко знижуЇтьс¤ при ушкодженн≥ њњ рогового шару, на¤в-ност≥ вологи на њњ поверхн≥, зб≥льшенн≥ потовид≥ленн¤, забрудненн≥.  р≥м перерахованих чинник≥в на оп≥р шк≥ри впливають щ≥льн≥сть ≥ площа контакт≥в, величина прикладеноњ напруги, величина струму ≥ час його д≥њ. «≥ зб≥льшенн¤м величи≠ни напруги, струму ≥ часу його д≥њ оп≥р шк≥ри, а також ≥ т≥ла людини, в ц≥лому, падаЇ.

ќп≥р т≥ла людини залежить в≥д њњ стат≥ ≥ в≥ку: у ж≥нок в≥н менший, н≥ж у чолов≥к≥в, у д≥тей менший, н≥ж у дорослих, у молодих людей менший, н≥ж у л≥тн≥х. —причинюЇтьс¤ така залежн≥сть товщиною ≥ ступенем ог-рубленн¤ верхнього шару шк≥ри.

¬раховуючи багатофункц≥ональну залежн≥сть опору т≥ла людини в≥д великоњ к≥лькост≥ чинник≥в, при оц≥нц≥ умов небезпеки ураженн¤ людини електричним струмом оп≥р т≥ла людини вважають стаб≥льним, л≥н≥йним, активним ≥ р≥вним 1000 ќм.

„астота ≥ р≥д струму. „ерез на¤вн≥сть в опор≥ людини Їмн≥сноњ скла-довоњ, зб≥льшенн¤ частоти прикладеноњ напруги супроводжуЇтьс¤ змен-шенн¤м повного опору т≥ла людини ≥, ¤к насл≥док, зб≥льшенн¤м струму, що проходить через людину. ќстаннЇ даЇ п≥дставу вважати, що т¤жк≥сть ураженн¤ електричним струмом маЇ зростати ≥з зб≥льшенн¤м частоти. јле така законом≥рн≥сть спостер≥гаЇтьс¤ т≥льки в межах частот 0...50 √ц. ѕодальше зб≥льшенн¤ частоти, не зважаючи на зро≠станн¤ струму, що проходить через людину, не супроводжуЇтьс¤ зро≠станн¤м небезпеки ураженн¤. ѕри частотах 450-500 к√ц в≥рог≥дн≥сть загальних електро-травм практично зникаЇ, але збер≥гаЇтьс¤ небезпека оп≥к≥в дугових ≥ за рахунок проходженн¤ струму через т≥ло людини. ѕри цьому струмов≥ оп≥ки спостер≥гаютьс¤ на шк≥р≥ ≥ прилеглих до нењ тканинах - за рахунок поверхневого ефекту перем≥нного струму.

ќсновн≥ чинники неелектричного характеру. шл¤х струму через людину, ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ ≥ стан орган≥зму людини, час, рапто-в≥сть ≥ непередбачуван≥сть д≥њ струму.

Ўл¤х струму через т≥ло людини. —уттЇво впливаЇ на т¤жк≥сть ура≠жен-н¤. ќсобливо небезпечно, коли струм проходить через життЇво важлив≥ органи ≥ безпосередньо на них впливаЇ.

якщо струм не проходить через життЇво важлив≥ органи, то в≥н може впливати на них т≥льки рефлекторно, через центральну нервову систему, а в≥рог≥дн≥сть ураженн¤ цих орган≥в менша.

ћожлив≥ шл¤хи струму через т≥ло людини називають петл¤ми струму: Ђрука-рукаї, Ђголова-ногиї, Ђрука-ногиї. —еред випадк≥в з т¤жкими ≥ смертельними насл≥дками час-т≥ше спостер≥га≠ютьс¤ петл≥ Ђрука-рукаї (40%), Ђправа рука-ногиї (20%), Ђл≥ва рука-ногиї (17%). ќсобливо не-безпечними Ї петл≥ Ђголова-рукиї ≥ Ђголова-ногиї, але трапл¤ютьс¤ вони досить р≥дко.

≤ндив≥дуальн≥ особливост≥ ≥ стан орган≥зму. ƒо ≥ндив≥дуальних осо≠бли-востей орган≥зму, ¤к≥ впливають на т¤жк≥сть ураженн¤ електричним стру-мом, при ≥нших р≥вних чинниках, в≥днос¤тьс¤ чутлив≥сть орган≥зму до д≥њ струму, псих≥чн≥ особливост≥ та риси характеру людини (холери≠ки, санг-в≥н≥ки, меланхол≥ки). јнал≥з електротравматизму св≥дчить, що б≥льш чут-лив≥ до д≥њ електричного струму холерики ≥ меланхол≥ки.

“¤жк≥сть ураженн¤ електричним струмом значною м≥рою залежить в≥д стану орган≥зму. ƒо б≥льш т¤жких уражень електричним струмом приво-д¤ть стан збу≠ренн¤ нервовоњ системи, депрес≥њ, захворюванн¤ шк≥ри, сер-цево-су≠динноњ системи, орган≥в внутр≥шньоњ секрец≥њ, леген≥в, р≥зного ха-рак≠теру запаленн¤, що супроводжуютьс¤ п≥двищенн¤м температури т≥ла. Ѕ≥льш т¤жк≥ насл≥дки д≥њ струму ч≥тко спостер≥гаютьс¤ в стан≥ алко-гольного чи наркотичного сп'¤н≥нн¤ орган≥зму.

„ас д≥њ струму. ≤з зб≥льшенн¤м часу д≥њ струму зменшуЇтьс¤ оп≥р т≥ла людини за рахунок зволоженн¤ шк≥ри в≥д поту, електрол≥тичних проце≠с≥в у тканинах, поширюЇтьс¤ проб≥й шк≥ри, послаблюютьс¤ захисн≥ сили орган≥зму, п≥двищуЇтьс¤ в≥рог≥дн≥сть сп≥в паданн¤ максимального ≥мпу-льсу струму через серце, що, в ц≥лому, призводить до б≥льш т¤жких уражень.

„инник раптовост≥ д≥њ струму. ¬плив цього чинника на т¤жк≥сть ура-женн¤ обумовлюЇтьс¤ тим, що при неспод≥ваному попаданн≥ людини п≥д напругу захисн≥ функц≥њ орган≥зму не налаштован≥ на небезпеку. ≈кспе-риментально встановлено, що ¤кщо людина ч≥тко усв≥домлюЇ загрозу можливост≥ потрапити п≥д напругу, то при реал≥≠зац≥њ ц≥Їњ загрози значен-н¤ порогових струм≥в на 30-50% вищ≥. ≤, нав≠паки, ¤кщо така загроза не усв≥домлюЇтьс¤ ≥ д≥¤ струму про¤вл¤Їтьс¤ неспод≥вано, то значенн¤ по-рогових струм≥в будуть меншими.

„инниками виробничого середовища, ¤к≥ впливають на небез≠пеку ура-женн¤ людини електричним струмом, Ї температура пов≥тр¤ в прим≥-щенн≥, волог≥сть пов≥тр¤, запилен≥сть пов≥тр¤, на¤вн≥сть в пов≥тр≥ х≥м≥ч-но активних дом≥шок.

††† ќрган≥зац≥¤ безпечноњ експлуатац≥њ електроустановок. ¬ид≥л¤ють три системи засоб≥в ≥ заход≥в забезпеченн¤ електробезпеки:

1.                 —истема техн≥чних засоб≥в ≥ заход≥в.

2.                 —истема електрозахисних засоб≥в.

3.                 —истема орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в ≥ засоб≥в.

—истема техн≥чних засоб≥в ≥ заход≥в з електробезпеки. “ехн≥чн≥ засо-би ≥ заходи з електробезпеки реал≥зуютьс¤ в конструкц≥њ елек≠троуста-новок при њх розробц≥, виготовленн≥ ≥ монтаж≥ в≥дпов≥дно до чинних нор-матив≥в.

«а своњми функц≥¤ми техн≥чн≥ засоби ≥ заходи забезпеченн¤ електро-безпеки д≥л¤тьс¤ на дв≥ групи:

1.              “ехн≥чн≥ заходи ≥ засоби забезпеченн¤ електробезпеки при нор≠маль-ному режим≥ роботи електроустановок.

2.              “ехн≥чн≥ заходи ≥ засоби забезпеченн¤ електробезпеки при ава≠р≥йних режимах роботи електроустановок.

ќсновн≥ техн≥чн≥ засоби ≥ заходи забезпеченн¤ електробезпеки при нормальному режим≥ роботи електроустановок включають:

1.               ≤зол¤ц≥¤ струмов≥дних частин.

2.               Ќедоступн≥сть струмов≥дних частин.

3.               Ѕлок≥вки безпеки.

4.               «асоби ор≥Їнтац≥њ в електроустановках.

5.              ¬иконанн¤ електроустановок, ≥зольованими в≥д земл≥.

6.               захисне розд≥ленн¤ електричних мереж.

7.               «астосуванн¤ малих напруг.

8.                омпенсац≥¤ Їмн≥сних струм≥в замиканн¤ на землю.

9.               ¬ир≥внюванн¤ потенц≥ал≥в.

« метою п≥двищенн¤ р≥вн¤ безпеки, залежно в≥д призначенн¤, умов експлуатац≥њ ≥ конструкц≥њ в електроустановках застосовуЇтьс¤ одно≠час-но дек≥лька з перел≥чених техн≥чних засоб≥в ≥ заход≥в.

—истема електрозахисних засоб≥в. ≈лектрозахисн≥ засоби - це техн≥к-н≥ вироби, що не Ї конструктивними елементами електроуста≠новок ≥ використовуютьс¤ при виконанн≥ роб≥т в електроустановках з метою запоб≥ганн¤ електротравм.

≈лектрозахисн≥ засоби под≥л¤ютьс¤ на:

1.              †ѓзолювальн≥ - ≥золювальн≥ штанги, кл≥щ≥, накладки, д≥електричн≥ ру-ковички.

2.              ќгороджувальн≥ - огородженн¤, щитки, ширми, плакати) та запо-б≥жн≥ (окул¤ри, каски, запоб≥жн≥ по¤си, руковиц≥ дл¤ захисту рук.

††† ≤золювальн≥ електрозахисн≥ засоби под≥л¤ютьс¤ на основн≥ ≥ додатков≥.

ќсновн≥ ≥золювальн≥ електрозахисн≥ засоби розрахован≥ на напру≠гу ус-тановки ≥ при дотриманн≥ вимог безпеки щодо користуванн¤ ними за-безпечують захист прац≥вник≥в.

ƒодатков≥ електрозахисн≥ засоби нав≥ть при дотриманн≥ функц≥о≠наль-ного њх призначенн¤ не забезпечують над≥йного захисту працюю≠чих ≥ застосовуютьс¤ одночасно з основними дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ безпеки.

—истема орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в ≥ засоб≥в. ќсновн≥ орган≥за-ц≥йно-техн≥чн≥ заходи ≥ засоби щодо попередженн¤ електротравм регла-ментуютьс¤ ƒЌјќѕ 0.00-1.21-98 Ђѕравила безпечноњ експлуатац≥њ елек-троустановок споживач≥вї, ¤кими в≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю без-печноњ експлуатац≥њ електроустановок покладаЇтьс¤ на роботодавц¤.

†† «г≥дно з чинними вимогами роботодавець повинен:

1.                ѕризначити в≥дпов≥дального за справний стан ≥ безпечну експлу≠а-тац≥ю електроустановок.

2.              —творити ≥ укомплектувати в≥дпов≥дно до потреб електротехн≥к-ну службу.

3.              –озробити ≥ затвердити посадов≥ ≥нструкц≥њ прац≥вник≥в електро≠техн≥чноњ служби та ≥нструкц≥њ з безпечного виконанн¤ роб≥т в елек≠троустановках з урахуванн¤м њх особливостей.

4.              —творити на п≥дприЇмств≥ умови з обслуговуванн¤ електроустано-вок, в≥дпов≥дно до чинних вимог.

5.              «абезпечити своЇчасне навчанн¤ ≥ перев≥рку знань прац≥вник≥в з пи-тань електробезпеки.

Ќа малих п≥дприЇмствах за неможливост≥ чи недоц≥льност≥ ство≠ренн¤ електротехн≥чноњ служби власник, на догов≥рних засадах, дору≠чаЇ елект-ротехн≥чним службам спор≥днених п≥дприЇмств або ф≥з≥чним особам, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну п≥дготовку, забезпеченн¤ справного стану ≥ безпечноњ експлуатац≥њ електроустановок.

‘ах≥вц≥ служби охорони прац≥ забов'¤зан≥ контролювати безпечну ек-сплуатац≥ю електроустановок ≥ повинн≥ мати четверту групу з елект-робез≠пеки.

ѕрац≥вники, що обслуговують електроустановки повинн≥ мати в≥д≠пов≥дну профес≥йну п≥дготовку, ≤...V групу з електробезпеки, п≥дтверд-жену посв≥дченн¤м встановленоњ форми ≥ не мати медичних проти≠по-казань ≥ в≥кових обмежень щодо можливост≥ виконанн¤ роботи в елект-роустановках.

ѕ≥д час виконанн¤ службових обов'¤зк≥в прац≥вник повинен мати при соб≥ посв≥дченн¤. «а в≥дсутност≥ посв≥дченн¤ або за прострочених тер-м≥н≥в черговоњ перев≥рки знань прац≥вник до роботи не допускаЇтьс¤. „ергов≥† перев≥рки знань прац≥вник≥в, що обслуговують елек≠троуста-новки, провод¤тьс¤ кожн≥ 12 м≥с¤ц≥в.

«а вимогами ≥ заходами безпеки роботи в електроустановках под≥≠л¤ютьс¤ на три категор≥њ:

1.                    «≥ зн¤тт¤м напруги.

2.              Ѕез зн¤тт¤ напруги на струмов≥дних частинах або поблизу них.

3.              Ѕез зн¤тт¤ напруги на безпечн≥й в≥дстан≥ в≥д струмопров≥дних час-тин, що перебувають п≥д напругою.

ƒо роб≥т, що виконуютьс¤ з≥ зн¤тт¤м напруги, в≥днос¤тьс¤ роботи, що провод¤тьс¤ в електроустановц≥, в ¤к≥й з≥ струмов≥дних частин зн¤-то напругу ≥ доступ в електроустановки, що перебувають п≥д напругою, унеможливлено.

ƒо роб≥т, що виконуютьс¤ без зн¤тт¤ напруги на струмопров≥дних частинах та поблизу них, належать роботи, що провод¤тьс¤ безпосе≠редньо на цих частинах або на в≥дстан¤х в≥д цих частин, менших без≠печних.

ƒо роб≥т без зн¤тт¤ напруги на безпечн≥й в≥дстан≥ в≥д струмов≥дних частин, що перебувають п≥д напругою, належать роботи, при виконан≠н≥ ¤ких випадкове наближенн¤ людей, ≥нструменту чи механ≥зм≥в на меншу за безпечну в≥дстань до цих частин Ї неможливим.

–оботи в електроустановках за вимогами щодо орган≥зац≥њ њх без≠печного виконанн¤ под≥л¤ютьс¤ на так≥, що виконуютьс¤:

1.                  «а нар¤дами-допусками.

2.                  «а розпор¤дженн¤ми.

3.                  ¬ пор¤дку поточноњ експлуатац≥њ.

–оботи, що виконуютьс¤ за нар¤дами-допусками, оформлюютьс¤ на-р¤дом встановленоњ форми, в ¤кому вказуЇтьс¤ м≥сце роб≥т, њх обс¤г, осо-би, в≥дпов≥дальн≥ за безпечну орган≥зац≥ю ≥ виконанн¤ роб≥т, склад бри-гад та заходи безпеки.

–оботи, що виконуютьс¤ за розпор¤дженн¤ми, реЇструютьс¤ в спе≠ц≥а-льному журнал≥. ѕри цьому встановлюЇтьс¤ час виконанн¤ роб≥т, њх ха-рактер ≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ заходи безпеки в≥дпов≥дно до чин≠них вимог.

–оботи, що виконуютьс¤ в пор¤дку поточноњ експлуатац≥њ, реЇстру≠ю-тьс¤ в журнал≥ реЇстрац≥њ цих роб≥т.

Ќа п≥дприЇмствах наказом затверджуЇтьс¤ перел≥к роб≥т, ¤к≥ вико≠нуютьс¤ за нар¤дами, за разпор¤дженн¤ми та в пор¤дку поточноњ експ-луатац≥њ ≥ призначаютьс¤ особи, в≥дпов≥дальн≥ за безпечну орган≥≠зац≥ю ≥ безпечне виконанн¤ цих роб≥т.

ѕ≥д час виконанн¤ роб≥т за нар¤дами-допусками ≥ розпор¤дженн¤≠ми такими особами Ї:

1.                    †ѕрац≥вник, ¤кий видаЇ нар¤д чи розпор¤дженн¤.

2.                ѕрац≥вник, ¤кий даЇ дозв≥л на п≥дготовку робочого м≥сц¤.

3.                    †ѕрац≥вник, ¤кий готуЇ робоче м≥сце.

4.                    †ѕрац≥вник, ¤кий допускаЇ до роботи.

5.                    † ер≥вник роб≥т.

6.                †ѕрац≥вник, ¤кий нагл¤даЇ за безпечним виконанн¤м роб≥т.

7.                    „лени бригади.

 

 

“ема є 10. Ђќснови пожежноњ безпекиї.

 

 

1. √ор≥нн¤ та пожежнонебезпечн≥ властивост≥

речовин ≥ матер≥ал≥в.

”мови процесу горiнн¤. ѕожежа - це неконтрольоване горiнн¤, ¤ке наносить ве-ликi матерiальнi збитки, а iнколи призводить до загибелi людей. ƒл¤ ефективноњ бо-ротьби з вогн¤ною стихiЇю необхiдно знати теоретичнi основи процесу горiнн¤.

††† √орiнн¤ - це фiзико-хiмiчний процес, дл¤ ¤кого характернi наступнi ознаки:

Ј                    х≥м≥чне перетворенн¤;

Ј                    видiленн¤ тепла;

Ј                    випромiнюванн¤ свiтла.

††† ÷ими ознаками процес горiнн¤ вiдрiзн¤Їтьс¤ вiд iнших характерних ¤вищ.

††† ƒл¤ виникненн¤ горiнн¤ необхiднi три основнi умови:

Ј                   на¤внiсть горючоњ речовини;

Ј                   на¤внiсть окислювача;

Ј                   на¤внiсть джерела запалюванн¤.

††† ÷i основнi умови виникненн¤ горiнн¤ дiстали назву Ђ“рикутник горiнн¤ї.

 

 

 

 

 

 

 

 


†††† √орючою речовиною† може бути будь ¤ка речовина, в певному агрегатному станi (рiдкому, твердому, газоподiбному), спроможна† горiти† при† на¤вностi окислювача i джерела запаленн¤. Ќайбiльш поширеними горючими речовинами Ї вироби з дерева, паливномастильнi матерiали, горючi гази (пропан, бутан, метан).

†††† ќкислювачем може бути кисень, ¤кий Ї складовою частиною повiтр¤.

†††† ƒжерелом запаленн¤, ¤к правило, може бути: вiдкритий вогонь; нагрiтий метал; iскри при електрогазозварювальних роботах i т. iнш.

†††† ¬iдсутнiсть будь ¤коњ складовоњ умов горiнн¤ не даЇ можливостi† процесу горiнн¤ виникати. ƒл¤ виникненн¤ процесу горiнн¤ необхiдно горючу речовину i окислювач нагрiти до певноњ температури джерелом запаленн¤.

†††† ѕри горiннi речовин i матерiалiв постiйним джерелом запаленн¤ Ї зона горiнн¤. «она горiнн¤ - це та область, де проходить фiзико-хiмiчна реакцi¤ з видiленн¤м тепла i свiтла. ƒл¤ утворенн¤ i проходженн¤ процесу горiнн¤ горюча речовина i† окислю-вач повиннi знаходитись в певному кiлькiсному спiввiдношеннi.

†††† “ак, при горiннi будь-¤коњ речовини, концентрацi¤ кисню в повiтрi повинна бути не нижче необхiдноњ величини (16-18%), тому що процес горiнн¤ не буде проходити через вiдсутнiсть окислювача. якщо, в процесi горiнн¤, зменшити кiлькiсть окис-лювача† (до 10%), горiнн¤† припинитьс¤.

††††  ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних речовин ≥ матер≥алов по походженню, призначенню, займистост≥. ѕо походженню буд≥вельн≥ матер≥али можна розпод≥лити на дв≥ гру-пи: природн≥ ≥ штучн≥.

†††† ѕриродними називають так≥ матер≥али, що зустр≥чаютьс¤ в природ≥ в готовому вид≥ ≥ можуть використовуватис¤ в буд≥вництв≥ без ≥стотного опрацюванн¤.

†††† Ўтучними називають буд≥вельн≥ матер≥али, що не зустр≥чаютьс¤ в природ≥, а ви-готовл¤ютьс¤ з застосуванн¤м р≥зноман≥тних технолог≥чних процес≥в.

†††† ѕо призначенню буд≥вельн≥ матер≥али розд≥л¤ютьс¤ на так≥ групи:

†1. ћатер≥али, призначен≥ дл¤ буд≥вництва ст≥н (цеглина, дерево, метали, бетони, зал≥зобетон≥; вТ¤жуч≥ матер≥али (цемени, вапно, г≥пс), застосовуван≥ дл¤ одержанн¤ безвипалювальних† вироб≥в, цегл¤ноњ кладки ≥ штукатурки;

1.                “епло≥зол¤ц≥йн≥ матер≥али (п≥но-газобетони, войлок, м≥неральна† вата, п≥но-пласти† ≥† т.п.)

2.                ќпор¤джувальн≥ та облицювальн≥ матер≥али (керам≥чн≥ плитки, кам'¤н≥ поро-ди, р≥зноман≥тн≥ пластики, деревностружков≥ та деревноволокнист≥ ≥ древесноволок-нист≥ плити, Ђвагонкаї, л≥нолеум† та† ≥н.);

3.                ѕокр≥вельн≥ ≥ г≥дро≥зол¤ц≥йн≥ матер≥али (шифер, черепиц¤, покр≥вельне зал≥зо, руберойд† ≥ ≥н.)

ѕо горючост≥ (займистост≥) буд≥вельн≥ матер≥али п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на три групи: не горюч≥ (неспален≥), важкогорюч≥ (важкосгораЇм≥) ≥ пальн≥ (спаленн≥).

Ќегорючи матер≥али, це матер≥али що не гор¤ть, не жевр≥ють ≥ не обвуглюютьс¤ п≥д впливом в≥дкритого полум'¤ або високоњ температури. ¬ажкогорючи матер≥али, це матер≥али що загор¤ютьс¤ ≥ гор¤ть т≥льки при вплив≥ на них в≥дкритого вогню. √орючи матер≥али, це матер≥али, гор≥нн¤ ¤ких продовжуЇтьс¤ п≥сл¤ видаленн¤ дже-рела вогню, ¤ким вони були п≥дпален≥.

« групи пальних вид≥л¤ють легкозаймист≥ речовини ≥ матер≥али. Ћегкозаймис-тими називають пальн≥ речовини ≥ матер≥али, спроможн≥ воспламен¤тис¤ в≥д корот-кочасного впливу джерела запалюванн¤ з низькою енерг≥Їю (полум'¤ с≥рника, ≥скра, що жевр≥Ї сигарета)

«алежно в≥д агрегатного стану й особливостей гор≥нн¤ р≥зних горючих речовин ≥ матер≥ал≥в, пожеж≥ за √ќ—“ 27331-87 под≥л¤ютьс¤ на в≥дпов≥дн≥ класи та п≥дкласи:

клас ј - гор≥нн¤ твердих речовин, що супроводжуЇтьс¤ (п≥дклас ј1) або не суп-роводжуЇтьс¤ (п≥дклас ј2) тл≥нн¤м;

клас ¬ - гор≥нн¤ р≥дких речовин, що не розчин¤ютьс¤ (п≥дклас ¬2) ” вод≥;

клас — - гор≥нн¤ газ≥в;

клас ƒ - гор≥нн¤ метал≥в легких, за вин¤тком лужних (п≥дклас ƒ1), лужних (п≥д-клас ƒ2), а також металовм≥сних сполук (п≥дклас ƒ«):

клас ≈ - гор≥нн¤ електроустановок п≥д напругою.

ќсновн≥ властивост≥ буд≥вельних речовин ≥ матер≥алов.

¬ластивост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в под≥л¤ютьс¤ на: теплоф≥зичн≥ ≥ механ≥чн≥.

“еплопров≥дн≥сть - молекул¤рне перенесенн¤ тепла в суц≥льному середовищ≥, зу-мовлене на¤вн≥стю град≥Їнту температури. ƒана властив≥сть враховуЇтьс¤ при вибо-р≥ матер≥ал≥в дл¤ конструкц≥й будинк≥в, призначених дл¤ збер≥ганн¤ тепла в помеш-канн¤х ≥ в розрахунках конструкц≥й на вогнест≥йк≥сть.

“еплоЇмн≥сть - ф≥зична величина, р≥вна в≥дношенню к≥лькост≥ теплоти, що погли-наЇтьс¤ системою при неск≥нченно мал≥й зм≥н≥ њњ температури, до ц≥Їњ зм≥ни.

“еплоЇмн≥сть, ¤к ≥ теплопров≥дн≥сть не Ї ф≥зичною константтою матер≥алу, тому що вона зм≥нюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д температури.

ѕорист≥сть - ступ≥нь насиченост≥ матер≥алу пов≥тр¤ними включенн¤ми у вид≥ п≥р. « порист≥стю пов'¤зан≥ так≥ властивост≥ матер≥ал≥в ¤к м≥цн≥сть, теплопров≥дн≥сть, звуконепроникн≥сть ≥ ≥н. ѕорист≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в зм≥нюЇтьс¤ в≥д 0 (сталь, скло) до 85% ( поропласт, п≥нобетон).

“еплове розширенн¤ - зб≥льшенн¤ геометричних розм≥р≥в зразка, викликане зм≥-ною його температури при пост≥йному тиску.

∆арост≥йк≥сть - спроможн≥сть матер≥алу в умовах тривалого впливу температур у межах в≥д 2000— до 20000— збер≥гати або незначно зм≥нювати своњ ф≥зичн≥ або ме-хан≥чн≥ властивост≥; визначаЇтьс¤ температурою, при ¤к≥й матер≥али в умовах трива-лого нагр≥ванн¤ ≥ наступного охолодженн¤ починають руйнуватис¤ або переходити в пластичний стан.

¬огнетривк≥сть - властив≥сть матер≥алу протисто¤ти, не плавитис¤, впливу висо-ких температур.

¬огнест≥йк≥сть - спроможн≥сть матер≥алу збер≥гати ф≥зикох≥м≥чн≥ властивост≥ п≥д д≥Їю вогню; характеризуЇтьс¤ тривал≥стю опору впливу вогню до втрати м≥цност≥.

“ермост≥йк≥сть - спроможн≥сть матер≥алу витримувати р≥зн≥ коливанн¤ темпера-тур, не руйнуючись, визначаЇтьс¤ числом поперем≥нних нагр≥вань ≥ охолоджень у проточн≥й вод≥.†

ћ≥цн≥сть - спроможн≥сть матер≥алу чинити оп≥р руйнуванню в≥д д≥њ напруг, що виникають у ньому п≥д впливом прикладеного навантаженн¤.

“верд≥сть - властив≥сть матер≥алу чинити оп≥р деформуванню або руйнуванню при м≥сцевому силовому вплив≥; характеризуЇтьс¤ проникненн¤м у нього ≥ншого, б≥льш твердого матер≥алу.

ѕружн≥сть - властив≥сть матер≥алу зм≥нювати п≥д д≥Їю навантаженн¤ свою фор-му та обТЇм без ознаки руйнуванн¤ та в≥дновлювати њх п≥сл¤ припиненн¤ д≥њ сил, що деформують.

ѕластичн≥сть - властив≥сть матер≥алу зм≥нювати без руйнац≥њ форму ≥ розм≥ри п≥д впливом навантаженн¤ або внутр≥шн≥х напруг, ст≥йко збер≥гаючи утворену форму та розм≥ри, п≥д д≥Їю навантаженн¤ або внутр≥шн≥х напруг, ст≥йко збер≥гаючи утворену форму ≥ розм≥ри п≥сл¤ припиненн¤ цього впливу.

≤стинна густина - маса одиниц≥ об'Їму матер≥алу в абсолютно щ≥льному стан≥. √устина б≥льшост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в б≥льше одиниц≥. ¬ин¤тком Ї деревина, пластики.

—ередн¤ густина - маса одиниц≥ об'Їму матер≥алу, включаючи порипорожнини.

«алежно в≥д густини та пористост≥ середн¤ маса буд≥вельних матер≥ал≥в зм≥ню-Їтьс¤ в≥д 20 кг/м3 (дл¤ де¤ких легких тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в) до 7850 кг/м3 (дл¤ сталей)

“ерм≥н служби - пер≥од часу в≥д початку експлуатац≥њ виробу до моменту виник-ненн¤ граничного стану, зазначеного в техн≥чн≥й документац≥њ.

—тар≥нн¤ - зм≥на ф≥зико-х≥м≥чних, механ≥чних властивостей та структури мате-р≥ал≥в при експлуатац≥њ або тривалому збереженн≥, що в≥дбуваЇтьс¤ в матер≥алах ≥з п≥двищеним р≥внем внутр≥шньоњ енерг≥њ.

ƒеформован≥сть - властив≥сть твердих матер≥ал≥в зм≥нювати форму або обТЇм п≥д д≥Їю механ≥чного навантаженн¤, ¬ласноњ маси, температури, намагн≥чуванн¤, ефект-ричного зар¤ду; визначаЇтьс¤ р≥внем пружних ≥ залишкових деформац≥й при заданих зовн≥шн≥х впливах.

≈лектричний оп≥р - властив≥сть матер≥алу перешкоджати проходженню† електричного† струму.

≈лектропров≥дн≥сть - властив≥сть матер≥алу проводити† електричний струм п≥д впливом незм≥нного в час≥ електричного пол¤.

2.  атегоруванн¤ примiщень та споруд за вибухо-пожежною i пожежною небезпекою.

†††  атегоруванн¤ примiщень за вибухопожежною i пожежною небезпекою. ¬ра-ховуючи специфiку горiнн¤ рiзних речовин i матер≥ал≥в примiщенн¤ i будiвлi катего-руютьс¤ за вибухопожежною i пожежною небезпекою.  атегорiњ вибухопожежноњ i пожежноњ небезпеки дають змогу правильно виробити профiлактичнi заходи по не-допущенню виникненн¤ пожеж. ¬ залежностi вiд речовин, ¤кi застосовуютьс¤ в тех-нологiчному процесi, а також вiд складностi технологiчного процесу всi промисловi будiвлi i примiщенн¤ дiл¤тьс¤ на категорiњ: ј, Ѕ, ¬, √, ƒ.

††† —еред вищеперечислених категорiй, категорiњ ј, Ѕ Ц вибухопожежонебезпечнi; категорiњ - ¬, √, ƒ - пожежонебезпечнi.††

“ а б л и ц ¤† є 1†††

 атегорi¤ примiщень за вибухо-пожежною i пожежною небезпекою.

 

 атегорi¤ примiщенн¤.

’арактеристика речовин i матерiалiв,

¤кi знаход¤тьс¤ в примiщеннi.

 

 

ј

√орючi гази, Ћ«– з температурою спалаху до 28 — включно, а також речовини i матерiали, ¤кi здатнi вибухати i горiти при взаЇмодiњ з водою, киснем повiтр¤ чи один з одним в такiй кiлькостi, що розрахований тиск вибуху в примiщеннi пе-ревищуЇ 5 кѕа (цех фарбуванн¤ виробiв нiтрофарбами, склад карбiду кальцiю, воднева i ацетиленова станцi¤ )

Ќаприклад: —то¤нка бензовозiв при зливi Ћ«–, примiщенн¤ зар¤дки акумул¤то-рiв, обладнанн¤ фарбувальних цехiв, склади балонiв з горючими газами.

 

 

Ѕ

√орючi пил i волокна, Ћ«– з температурою спалаху бiльше 28 —, а також √– в такiй кiлькостi, що можуть утворювати вибухонебезпечнi пил чи пароповiтр¤нi сумiшi, при спалаху ¤ких розвиваЇтьс¤ тиск вибуху в примiщеннi, що переви-щуЇ 5 кѕа (вибiйнi i розмольне вiддiленн¤ млина, цех отриманн¤ уайтспiриту, склади керосину).

Ќаприклад: —клади балонiв з киснем, розливочнi (в примiщеннi) нафтопродук-тiв з температурою спалаху вiд 28— до 610 º—, склад безтарного зберiганн¤ борошна, примiщенн¤ мiшковибивних машин, холодильно-компресорнi вiддiлен-н¤.

 

 

¬

√орючi i важкогорючi рiдини, твердi горючi i важкогорючi пожежонебезпечн≥ речовини i матерiали (в тому числi пил i волокна), а також речовини i матерiа-ли, здiбнi тiльки горiти при взаЇмодiњ з водою, киснем повiтр¤ чи один з одним. ѕри цьому виключаЇтьс¤ можливiсть вiднесенн¤ примiщень ≥з вказаними рiди-нами, речовинами i матерiалами до примiщень категорiй ј чи Ѕ (трикотажнi i стол¤рнi цехи, трансформаторнi, майстернi, примiщенн¤ дл¤ зберiганн¤ авто-мобiлiв).

Ќаприклад,склади готовоњ продукцiњ з горючою упаковкою, хлiбосховище, пе-карський зал, хiмлабораторi¤ нафтопродуктiв, примiщенн¤ дл¤ сто¤нки авто-мобiлiв, нш.

 

Ќегорючi речовини i матерiали в гар¤чому, розжареному чи розплавленому станi, процес обробки ¤ких супроводжуЇтьс¤ утворенн¤м iскр, полум'¤, проме-невого тепла; а також горючi гази, рiдини i твердi речовини, спалюванi чи ути-лiзованi в ¤костi палива (ливарнi цехи, кузнi, котельнi). Ќаприклад:  отельнi при нафтонасосних станцi¤х, кузнi, зварювальний цех i iнш.

 

ƒ

Ќегорючi речовини i матерiали в холодному станi (водонасоснi станцiњ, цехи виготовленн¤ залiзобетонних виробiв, склади iнертних газiв ).

Ќаприклад: —клади балонiв з iнертним газом, механiчнi майстернi, кладова об-ладнанн¤ i негорючих матерiалiв, дiл¤нка холодного штампуванн¤ .

 

 

“ а б л и ц ¤† 2

 атегорi¤ споруд за вибухопожежною i пожежною небезпекою.

 

 атегор≥¤ будинкiв.

 атегорi¤†† п р и м i щ е н ь.

ј

—умарна площа примiщень категорiњ ј перевищуЇ 5 % площi всiх примiщень чи 200 м2; при на¤вностi установок автоматичного пожежогасiнн¤† сумарна площа примiщень категорiњ ј в будiвлi перевищуЇ 25 % площi всiх примiщень чи скла-даЇ бiльше 1000 м2 .

Ѕ

—умарна площа примiщень категорiњ ј i Ѕ перевищуЇ† 5 % площi всiх примi-щень або 200 м2 i будiвл¤ не вiдноситьс¤ до категорiњ ј; при на¤вностi устано-вок автоматичного пожежогасiнн¤ сумарна площа примiщень категорiй ј i Ѕ пе-ревищуЇ 25 % площi всiх примiщень чи складаЇ бiльше 1000 м2.

¬

—умарна площа примiщень категорiй ј, Ѕ i ¬ перевищуЇ 5 % (10 % ¤кщо в бу-дiвлi вiдсутнi примiщенн¤ категорiй ј i Ѕ) площi всiх примiщень, i будiвлi не вiднос¤тьс¤ до категорiй ј i Ѕ; при на¤вностi установок автоматичного пожежо-гасiнн¤ сумарна площа примiщень категорiй ј, Ѕ i ¬, перевищуюЇ 25 % площi всiх примiщень або складаЇ бiльше 3500 м2.

—умарна площа примiщень категорiй ј, Ѕ, ¬ i √ перевищуЇ 5 % площi всiх при-мiщень, i будiвл¤ не вiдноситьс¤ до категорiй ј, Ѕ i ¬; при на¤вностi установок автома-тичного пожежогасiнн¤ в примiщенн¤х категорiй ј, Ѕ, ¬ i √ перевищуЇ 25 % сумарноњ площi всiх примiщень або складаЇ бiльше 5000 м2.

ƒ

Ѕудiвлi вiднос¤тьс¤ до категорiњ ƒ, ¤кщо вони не вiднос¤тьс¤ до категорiй ј, Ѕ, ¬ чи √.

†††

¬ рiзних виробничих примiщенн¤х можуть використовуватись однаковi матерiали, але примiщенн¤ можуть при цьому вiдноситись до рiзних категорiй за вибухопожеж-ною небезпекою. Ќаприклад, на меблевому комбiнатi деревина може застосовува-тись в шлiфувальному вiддiленнi (категорi¤ Ѕ), в складальному цеху (категорi¤ ¬), в† вiддiленнi фарбуванн¤ (категорi¤ ј), в котельнi (категорi¤ √).

 

     3. ќрган≥зац≥йно - техн≥чн заходи забезпеченн¤ пожежноњ безпеки.

ѕроф≥лактика - в переклад≥ з латинськоњ, означаЇ запоб≥ганн¤, попередженн¤. ÷е слово, в поЇднанн≥ з ≥ншими словами, довол≥ часто зустр≥чаЇтьс¤ в р≥зних галуз¤х на-родного господарства, в медицин≥, техн≥ц≥. ѕожежна проф≥лактика - це комплекс орган≥зац≥йних заход≥в ≥ техн≥чних засоб≥в, направлених на забезпеченн¤ безпеки людей, на запоб≥ганн¤ пожеж≥, обмеженн¤ ≥ розповсюдженн¤, а також створенн¤ умов дл¤ усп≥шного гас≥нн¤ пожеж≥. ѕожежу легше попередити н≥ж погасити.

«аходи щодо пожежноњ проф≥лактики розд≥л¤ютьс¤ на орган≥зац≥йн≥, техн≥чн≥, режимн≥ й експлуатац≥йн≥.

ќрган≥зац≥йн≥ заходи передбачають правильну експлуатац≥ю машин ≥ внутр≥шньо-заводського транспорту, правильний зм≥ст будинк≥в, територ≥њ, протипожежний ≥нст-руктаж роб≥тник≥в та службовц≥в, орган≥зац≥ю добров≥льних пожежних дружин, по-жежно-техн≥чних ком≥с≥й, виданн¤ наказ≥в з питань посиленн¤ пожежноњ безпеки.

“ехн≥чн≥ заходи Ц це дотриманн¤ протипожежних правил, норм при проектуванн≥ будинк≥в, при пристроњ електропровод≥в ≥ устаткуванн¤, опаленн¤, вентил¤ц≥њ, вис-в≥тленн¤, правильне розм≥щунн¤ устаткуванн¤.

«аходи режимного характеру - це заборона пал≥нн¤ в не встановлених м≥сц¤х, ви-конанн¤ зварювальних ≥ ≥нших вогневих роб≥т у пожежонебезпечних прим≥щенн¤х.

≈ксплуатац≥йн≥ заходи - це своЇчасн≥ проф≥лактичн≥ огл¤ди, ремонти й ≥спити тех-нолог≥чного устаткуванн¤.

¬≥дпов≥дно до положень «акону ”крањни Ђѕро пожежну безпекуї (статт≥ 4-7) ѕра-вила пожежноњ безпеки в ”крањн≥ Ї обовТ¤зковими дл¤ виконанн¤ вс≥ма центральни-ми ≥ м≥сцевими органами виконавчоњ влади, органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми (незалежно в≥д виду њх д≥¤льност≥ та форм власност≥), посадовими особами та громад¤нами.
ѕравила встановлюють загальн≥ вимоги з пожежноњ безпеки, чинн≥сть ¤ких поши-рюЇтьс¤ на п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та ≥нш≥ обТЇкти (буд≥вл≥, споруди, технолог≥чн≥ л≥н≥њ тощо), що експлуатуютьс¤, будуютьс¤, реконструюютьс¤, техн≥ч-но переоснащуютьс¤ ≥ розширюютьс¤.
ѕожежна безпека повинна забезпечуватис¤ шл¤хом проведенн¤ орган≥зац≥йних, техн≥чних та ≥нших заход≥в, спр¤мованих на попередженн¤ пожеж, забезпеченн¤ без-пеки людей, зниженн¤ можливих майнових втрат ≥ зменшенн¤ негативних еколог≥ч-них насл≥дк≥в у раз≥ њх виникненн¤, створенн¤ умов дл¤ швидкого виклику пожежних п≥дрозд≥л≥в та усп≥шного гас≥нн¤ пожеж.
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро пожежну безпекуї забезпеченн¤ пожежноњ безпеки п≥дприЇмств Ї складовою частиною виробничоњ або ≥ншоњ д≥¤льност≥ посадо-вих ос≥б, прац≥вник≥в п≥дприЇмств та п≥дприЇмц≥в. ÷е повинно бути в≥дображено у трудових договорах (контрактах) та статутах п≥дприЇмств.
 ер≥вник п≥дприЇмства повинен визначити обовТ¤зки посадових ос≥б (у тому чис-л≥ заступник≥в кер≥вника) щодо забезпеченн¤ пожежноњ безпеки, призначити в≥дпов≥-дальних за пожежну безпеку окремих буд≥вель, споруд, прим≥щень, д≥льниць тощо, технолог≥чного та ≥нженерного устаткуванн¤, а також за утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю техн≥чних засоб≥в протипожежного захисту. ќбовТ¤зки щодо забезпеченн¤ пожежноњ безпеки мають бути в≥дображен≥ у в≥дпов≥дних посадових документах (функц≥ональ-них обовТ¤зках, ≥нструкц≥¤х, положенн¤х тощо).
Ќа кожному п≥дприЇмств≥ з урахуванн¤м його пожежноњ небезпеки наказом (≥нст-рукц≥Їю) повинен бути встановлений в≥дпов≥дний протипожежний режим, у тому числ≥ визначен≥:
 1. ћожлив≥сть пал≥нн¤ (м≥сце дл¤ кур≥нн¤), застосуванн¤ в≥дкритого вогню, побу-тових нагр≥вальних прилад≥в;
 2. ѕор¤док проведенн¤ тимчасових пожежонебезпечних роб≥т (у тому числ≥ зварю-вальних);
 3.† ѕравила проњзду та сто¤нки транспортних засоб≥в;
 4. ћ≥сц¤ дл¤ збер≥ганн¤ ≥ допустима к≥льк≥сть сировини, нап≥вфабрикат≥в та гото-воњ продукц≥њ, ¤к≥ можуть одночасно знаходитис¤ у виробничих прим≥щенн¤х ≥ на територ≥њ (у м≥сц¤х збер≥ганн¤);
 5. ѕор¤док прибиранн¤ горючого пилу й в≥дход≥в, збер≥ганн¤ промасленого спец-од¤гу та ганч≥рТ¤, очищенн¤ пов≥тровод≥в вентил¤ц≥йних систем в≥д горючих в≥дкла-день;
 6. ѕор¤док в≥дключенн¤ в≥д мереж≥ електрообладнанн¤ у раз≥ пожеж≥;
 7. ѕор¤док огл¤ду й зачиненн¤ прим≥щень п≥сл¤ зак≥нченн¤ роботи;
 8. ѕор¤док проходженн¤ посадовими особами навчанн¤ й перев≥рки знань з питань пожежноњ безпеки, а також проведенн¤ з прац≥вниками протипожежних ≥нструктаж≥в та зан¤ть з пожежно-техн≥чного м≥н≥муму з призначенн¤м в≥дпов≥дальних за њх про-веденн¤;
 9. ѕор¤док орган≥зац≥њ експлуатац≥њ ≥ обслуговуванн¤ на¤вних техн≥чних засоб≥в протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станц≥й, устано-вок пожежноњ сигнал≥зац≥њ, автоматичного пожежогас≥нн¤, димовидаленн¤, вогнегас-ник≥в);
 10. ѕор¤док проведенн¤ планово-попереджувальних ремонт≥в та огл¤д≥в електро-установок, опалювального, вентил¤ц≥йного, технолог≥чного та ≥ншого ≥нженерного обладнанн¤;
 11. ƒ≥њ прац≥вник≥в у раз≥ ви¤вленн¤ пожеж≥;
 12. ѕор¤док збиранн¤ член≥в добров≥льноњ пожежноњ дружини та в≥дпов≥дальних посадових ос≥б у раз≥ виникненн¤ пожеж≥, виклику вноч≥, у вих≥дн≥ й св¤тков≥ дн≥.
ѕрац≥вники п≥дприЇмства мають бути ознайомлен≥ з цими вимогами на ≥нструк-тажах, п≥д час проходженн¤ пожежно-техн≥чного м≥н≥муму.
 Ќа кожному п≥дприЇмств≥ маЇ бути опрацьована загальнообТЇктова ≥нструкц≥¤ про заходи пожежноњ безпеки та ≥нструкц≥њ дл¤ вс≥х вибухопожежонебезпечних та поже-жонебезпечних прим≥щень (д≥льниць, цех≥в, склад≥в, майстерень, лаборатор≥й тощо).
 ” буд≥вл¤х та спорудах (кр≥м житлових будинк≥в), котр≥ мають два поверхи ≥ б≥-льше, у раз≥ одночасного перебуванн¤ на поверс≥ б≥льше 25 ос≥б мають бути розроб-лен≥ ≥ вив≥шен≥ на видних м≥сц¤х плани (схеми) евакуац≥њ людей на випадок пожеж≥. Ќа обТЇктах з масовим перебуванн¤м людей (50 ос≥б ≥ б≥льше) на доповненн¤ до схематичного плану евакуац≥њ адм≥н≥страц≥¤ зобовТ¤зана опрацювати ≥нструкц≥ю, що визначаЇ д≥њ персоналу щодо забезпеченн¤ безпечноњ та швидкоњ евакуац≥њ людей, за ¤кою не р≥дше одного разу на п≥вроку мають проводитис¤ практичн≥ тренуванн¤ вс≥х зад≥¤них прац≥вник≥в.
 Ќа п≥дприЇмств≥ повинен бути встановлений пор¤док (система) опов≥щенн¤ лю-дей про пожежу, з ¤ким необх≥дно ознайомити вс≥х прац≥вник≥в. ” прим≥щенн¤х на видних м≥сц¤х б≥л¤ телефон≥в сл≥д вив≥шувати таблички ≥з зазначенн¤м номера теле-фону дл¤ виклику пожежноњ охорони.
 “еритор≥¤ п≥дприЇмства, а також буд≥вл≥, споруди, прим≥щенн¤ мають бути забез-печен≥ в≥дпов≥дними знаками безпеки зг≥дно з √ќ—“ 12.4.026-76 "——Ѕ“. ÷вета сиг-нальные и знаки безопасности".
 ” раз≥ одержанн¤ речовин та матер≥ал≥в з нев≥домими властивост¤ми стосовно по-жежноњ небезпеки власник п≥дприЇмства зобовТ¤заний заборонити њх застосуванн¤ до зТ¤суванн¤ через в≥дпов≥дн≥ установи та орган≥зац≥њ в≥домостей (показник≥в) про њх пожежну небезпеку. «астосуванн¤ у буд≥вництв≥ й на виробництв≥ матер≥ал≥в та ре-човин, на ¤к≥ в≥дсутн≥ дан≥ щодо пожежноњ небезпеки, заборон¤Їтьс¤.
 ƒл¤ прац≥вник≥в охорони (сторож≥в, вахтер≥в, вартових тощо) адм≥н≥страц≥Їю по-винна бути розроблена ≥нструкц≥¤, в ¤к≥й необх≥дно визначити њхн≥ обовТ¤зки щодо контролю за додержанн¤м протипожежного режиму, огл¤ду територ≥њ ≥ прим≥щень, пор¤док д≥й в раз≥ ви¤вленн¤ пожеж≥, спрацюванн¤ засоб≥в пожежноњ сигнал≥зац≥њ та автоматичного пожежогас≥нн¤, а також указати, хто з посадових ос≥б адм≥н≥страц≥њ маЇ бути викликаний в н≥чний час у раз≥ пожеж≥. ѕрац≥вники охорони повинн≥ мати список посадових ос≥б п≥дприЇмства ≥з зазначенн¤м њх домашньоњ адреси, службо-вого й домашнього телефон≥в. ¬они зобовТ¤зан≥ знати пор¤док д≥й у раз≥ ви¤вленн¤ пожеж≥, правила користуванн¤ первинними засобами пожежогас≥нн¤ та прийоми гас≥нн¤.
 « метою залученн¤ прац≥вник≥в до проведенн¤ заход≥в щодо запоб≥ганн¤ поже-жам, орган≥зац≥њ њх гас≥нн¤ на п≥дприЇмствах створюютьс¤ добров≥льн≥ пожежн≥ дру-жини та команди, д≥¤льн≥сть ¤ких повинна зд≥йснюватис¤ в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про добров≥льн≥ пожежн≥ дружини (команди), затвердженого наказом ћ≥н≥стерства ”крањни з питань надзвичайних ситуац≥й та у справах захисту населенн¤ в≥д насл≥д-к≥в „орнобильськоњ катастрофи в≥д 11.02.2004 є 70 (та зареЇстрованого в ћ≥н≥стер-ств≥ юстиц≥њ ”крањни 19.02.2004 за є 221/8820.
 „лен≥в добров≥льних пожежних дружин (команд), ¤к≥ п≥дл¤гають обовТ¤зковому особистому страхуванню (на випадок загибел≥ (смерт≥), пораненн¤ (контуз≥њ, травми або кал≥цтва), захворюванн¤, одержаних п≥д час л≥кв≥дац≥њ пожеж≥ або насл≥дк≥в ава-р≥њ), сл≥д застрахувати в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про пор¤док ≥ умови обовТ¤зкового особистого страхуванн¤ прац≥вник≥в в≥домчоњ та с≥льськоњ пожежноњ охорони ≥ член≥в добров≥льних пожежних дружин (команд), затвердженого постановою  аб≥нету ћ≥-н≥стр≥в ”крањни в≥д 3 кв≥тн¤ 1995 року є 232.
 Ќа п≥дприЇмствах ≥з к≥льк≥стю прац≥вник≥в 50 ≥ б≥льше ос≥б за р≥шенн¤м трудово-го колективу створюютьс¤ пожежно-техн≥чн≥ ком≥с≥њ. ѓх роботу необх≥дно орган≥зо-вувати зг≥дно з “иповим положенн¤м про пожежно-техн≥чну ком≥с≥ю, затвердженим наказом ћ≥н≥стерства ”крањни з питань надзвичайних ситуац≥й та у справах захисту населенн¤ в≥д насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи в≥д 11.02.2004 є 70 та зареЇст-рованим у ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 19.02.2004 за є 222/8821.
 ”с≥ прац≥вники при прийн¤тт≥ на роботу ≥ за м≥сцем роботи повинн≥ проходити ≥нструктаж≥ з питань пожежноњ безпеки. ѕротипожежн≥ ≥нструктаж≥ под≥л¤ютьс¤ на вступний, первинний, повторний на робочому м≥сц≥, позаплановий та ц≥льовий.
 ќсоби, ¤ких приймають на роботу, повТ¤зану з п≥двищеною пожежною небезпе-кою, повинн≥ попередньо (до початку самост≥йного виконанн¤ роботи) пройти спе-ц≥альне навчанн¤ (пожежно-техн≥чний м≥н≥мум). ѕрац≥вники, зайн¤т≥ на роботах з п≥двищеною пожежною небезпекою, один раз на р≥к мають проходити перев≥рку знань в≥дпов≥дних нормативно-правових акт≥в з пожежноњ безпеки.

†ƒопуск до роботи ос≥б, ¤к≥ не пройшли навчанн¤, протипожежного ≥нструктажу ≥ перев≥рки знань з питань пожежноњ безпеки, заборон¤Їтьс¤.

4. “ехн≥чн≥ засоби протипожежного захисту.

ƒо техн≥чних засоб≥в протипожежного захисту в≥днос¤тьс¤:

†† 1. ”становки пожежноњ сигнал≥зац≥њ та пожежогас≥нн¤;

†† 2. —истеми протидимного захисту;

†† 3. —истеми опов≥щенн¤ людей про пожежу ≥ керуванн¤ еваку-ац≥Їю;

†† 4. «асоби звТ¤зку;

††† 5. ѕротипожежне водопостачанн¤:
††† 5.1. «овн≥шнЇ протипожежне водопостачанн¤; 

†† 5.2. ¬нутр≥шн≥й протипожежний водог≥н;

†† 6. ѕожежна техн≥ка; 
†††7. ѕервинн≥ засоби пожежогас≥нн¤. 

”становки пожежноњ сигнал≥зац≥њ та пожежогас≥нн¤. Ѕуд≥вл≥, прим≥щенн¤ та споруди повинн≥ обладнуватис¤ зазначеними установками в≥дпов≥дно до чинних нормативно-правових акт≥в, ¤к≥ в установленому пор¤дку узгоджен≥ з органами дер-жавного пожежного нагл¤ду.

¬с≥ установки мають бути справними ≥ утримуватис¤ в пост≥йн≥й готовност≥ дл¤ виконанн¤ завдань, що сто¤ть перед ними.

†ѕрацездатний стан установок пожежноњ сигнал≥зац≥њ (”ѕ—) та автоматичних уста-новок пожежогас≥нн¤ (ј”ѕ) повинний забезпечуватис¤ такими заходами:
1. ѕроведенн¤м техн≥чного обслуговуванн¤ з метою збереженн¤ показник≥в без-в≥дмовноњ роботи на пер≥од терм≥ну служби;
2. ћатер≥ально-техн≥чним (ресурсним) забезпеченн¤м з метою безумовного вико-нанн¤ функц≥онального призначенн¤ в ус≥х режимах експлуатац≥њ, п≥дтриманн¤м ≥ своЇчасним в≥дновленн¤м працездатност≥;
3. ќпрацюванн¤м необх≥дноњ експлуатац≥йноњ документац≥њ дл¤ обслуговуючого й чергового персоналу.

—истеми протидимного захисту. Ќеобх≥дн≥сть обладнанн¤

†будинк≥в ≥ прим≥щень системами протидимного захисту, вимоги до њхнього улашту-ванн¤ встановлюютьс¤ буд≥вельними нормами.

ƒл¤ п≥дтриманн¤ систем протидимного захисту у працездатному стан≥ необх≥дно:
1. ўотижн¤ перев≥р¤ти стан вентил¤тор≥в, виконавчих механ≥зм≥в, положенн¤ клапан≥в, заслнок; на¤вн≥сть замк≥в та пломб на щитах електроживленн¤ автоматич-них пристроњв, захисного заскленн¤ на кнопках ручного пуску;
2. ѕер≥одично очищати в≥д бруду та пилу (у зимовий час Ц в≥д обледен≥нн¤) вен-тил¤ц≥йн≥ реш≥тки, клапани, виконавч≥ механ≥зми, плавк≥ замки, к≥нцев≥ вимикач≥; регулювати нат¤г пас≥в трансм≥с≥њ вентил¤ц≥йних агрегат≥в, усувати несправност≥ електричних пристроњв, вентил¤ц≥йних установок, порушенн¤ ц≥лост≥ пов≥тровод≥в та њх зТЇднань.
 Ѕ≥л¤ кнопок дистанц≥йного пуску повинн≥ бути по¤снювальн≥ написи (таблички) про њх призначенн¤. ўит (пульт) ручного керуванн¤ пристро¤ми системи протидим-ного захисту повинен бути забезпечений ≥нструкц≥Їю про пор¤док њх включенн¤ в роботу.

—истеми опов≥щенн¤ людей про пожежу ≥ керуванн¤ евакуац≥Їю. Ќеобх≥дн≥сть обладнанн¤ будинк≥в ≥ прим≥щень системами опов≥щенн¤ про пожежу, вимоги до њхнього улаштуванн¤ встановлюютьс¤ буд≥вельними нормами. ÷≥ системи повинн≥ забезпечувати у в≥дпов≥дност≥ з розробленими планами евакуац≥њ передаванн¤ сигна-л≥в опов≥щенн¤ одночасно по всьому будинку (споруд≥), а за необх≥дност≥ Ц посл≥-довно або виб≥рково в окрем≥ його частини (поверхи, секц≥њ тощо).

†††† ѕор¤док використанн¤ систем опов≥щенн¤ необх≥дно визначати в ≥нструкц≥¤х з њх експлуатац≥њ та в планах евакуац≥њ, де потр≥бно також указувати ос≥б, котр≥ мають право приводити систему в д≥ю.

†«асоби звТ¤зку. ѕ≥дприЇмства необх≥дно забезпечувати засобами звТ¤зку (телефо-нами, рад≥озвТ¤зком, спов≥щувачами), передбачаючи можлив≥сть використанн¤ њх дл¤ передаванн¤ пов≥домленн¤ про пожежу в будь-¤кий час доби. Ќомер телефону дл¤ виклику пожежноњ охорони Ц Ђ101ї.
ќбовТ¤зок щодо забезпеченн¤ засобами звТ¤зку п≥дприЇмств покладаЇтьс¤ на њх власник≥в. Ќеобх≥дн≥сть улаштуванн¤ такого звТ¤зку визначаЇтьс¤ територ≥альними органами державного пожежного нагл¤ду.
ѕротипожежне водопостачанн¤. «овн≥шнЇ проти пожежне водопостачанн¤.  ожне п≥дприЇмство повинно бути забезпечене необх≥дною к≥льк≥стю води дл¤ зд≥й-сненн¤ пожежогас≥нн¤ (виход¤чи з вимог буд≥вельних норм та ≥нших нормативних документ≥в). ћереж≥ протипожежного водогону повинн≥ забезпечувати потр≥бн≥ за нормами витрату та нап≥р води. ” раз≥ недостатнього напору на обТЇктах необх≥дно встановлювати насоси, ¤к≥ п≥двищують тиск у мереж≥.
¬≥дпов≥дальними за техн≥чний стан пожежних г≥дрант≥в, установлених на мереж≥ водогону на територ≥њ п≥дприЇмств Ї њх власники або орендар≥ (зг≥дно з договором оренди). ѕожежн≥ г≥дранти повинн≥ бути справними ≥ розм≥щуватис¤ зг≥дно з вимо-гами буд≥вельних норм та ≥нших нормативних документ≥в таким чином, щоб забез-печити безперешкодний заб≥р води пожежними автомоб≥л¤ми.
ѕерев≥рка працездатност≥ пожежних г≥дрант≥в повинна зд≥йснюватис¤ особами, що в≥дпов≥дають за њх техн≥чний стан, не р≥дше двох раз≥в на р≥к (навесн≥ й восени).  ришки люк≥в колод¤з≥в п≥дземних пожежних г≥дрант≥в повинн≥ бути очищен≥ в≥д бруду, льоду ≥ сн≥гу, в холодний пер≥од утеплен≥, а сто¤ки зв≥льнен≥ в≥д води.  риш-ки люк≥в колод¤з≥в п≥дземних пожежних г≥дрант≥в рекомендуЇтьс¤ фарбувати в червоний кол≥р.
ƒл¤ контролю працездатност≥ мереж≥ зовн≥шнього протипожежного водопоста-чанн¤ необх≥дно 1 раз на р≥к проводити випробуванн¤ на тиск та витрату води з оформленн¤м акта.
ѕожежн≥ г≥дранти ≥ водойми повинн≥ мати п≥дТњзди з твердим покритт¤м. ” раз≥ на¤вност≥ на територ≥њ обТЇкта або поблизу нього (у рад≥ус≥ до 200 м) природних або штучних вододжерел - р≥чок, озер, басейн≥в, градирень тощо - до них повинн≥ бути влаштован≥ п≥дТњзди з майданчиками (п≥рсами) розм≥рами не менше 12 x 12 м дл¤ встановленн¤ пожежних автомоб≥л≥в ≥ забиранн¤ води будь-¤коњ пори року.
¬одонап≥рн≥ башти повинн≥ бути забезпечен≥ п≥дТњздом ≥ пристосован≥ дл¤ в≥дбо-ру води пожежною техн≥кою будь-¤коњ пори року. Ќа корпус водонап≥рноњ башти сл≥д наносити позначенн¤, ¤ке вказуЇ на м≥сце розташуванн¤ пристрою дл¤ забиран-н¤ води пожежною техн≥кою.
ЌедопускаЇтьс¤ використовувати дл¤ побутових, виробничих та ≥нших господар-ських потреб протипожежний запас води, що збер≥гаЇтьс¤ в резервуарах, водонап≥р-них баштах, водоймах та ≥нших Їмн≥сних спорудах.
¬нутр≥шн≥й протипожежний водог≥н. Ќеобх≥дн≥сть улаштуванн¤ внутр≥шнього протипожежного водогону, к≥льк≥сть ввод≥в у буд≥влю, витрати води на внутр≥шнЇ пожежогас≥нн¤ та к≥льк≥сть струмин в≥д пожежних кран≥в визначаютьс¤, виход¤чи з вимог чинних буд≥вельних норм.
¬нутр≥шн≥ пожежн≥ крани сл≥д установлювати в доступних м≥сц¤х - б≥л¤ вход≥в, у вестибюл¤х, коридорах, проходах тощо. ѕри цьому њх розм≥щенн¤ не повинно за-важати евакуац≥њ людей. 
 ожен пожежний кран маЇ бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним д≥аметра та стволом, кнопкою дистанц≥йного запуску пожежних насос≥в (за на¤вност≥ таких насос≥в), а також важелем дл¤ полегшенн¤ в≥дкриванн¤ вентил¤. ≈лементи зТЇднанн¤ пожежного крана, рукав≥в та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
ѕожежний рукав необх≥дно утримувати сухим, складеним в "гармошку" або под-в≥йну скатку, приЇднаним до крана та ствола ≥ не р≥дше одного разу на ш≥сть м≥с¤ц≥в розгортати та згортати наново. ¬икористанн¤ пожежних рукав≥в дл¤ господарських та ≥нших потреб, не повТ¤заних з пожежогас≥нн¤м, не допускаЇтьс¤.
ѕожежна техн≥ка.  ≥льк≥сть та номенклатура основних вид≥в пожежноњ техн≥-ки дл¤ захисту обТЇкт≥в (пожежних автомоб≥л≥в, мотопомп, причеп≥в тощо) регла-ментуЇтьс¤ вимогами державних та(або) галузевих стандарт≥в, буд≥вельних норм, правил та ≥нших чинних нормативних акт≥в. Ќа стад≥њ проектуванн¤ повинна виз-начатис¤ потреба обТЇкт≥в у пожежн≥й техн≥ц≥.
¬икористанн¤ пожежноњ техн≥ки дл¤ господарських, виробничих та ≥нших пот-реб, не повТ¤заних з пожежогас≥нн¤м або навчанн¤м протипожежних формувань, не дозвол¤Їтьс¤.
ѕересувна пожежна техн≥ка (пожежн≥ автомоб≥л≥, мотопомпи, причепи) повинна втримуватис¤ в опалюваних (з температурою середовища не нижче 100 —) пожежних депо або спец≥ально призначених дл¤ ц≥Їњ мети прим≥щенн¤х (боксах), котр≥ повинн≥ мати осв≥тленн¤, телефонний звТ¤зок, тверде покритт¤ п≥длоги, утеплен≥ ворота, ≥нш≥ пристроњ та обладнанн¤, необх≥дн≥ дл¤ забезпеченн¤ нормальних ≥ безпечних умов роботи.
ѕожежн≥ автомоб≥л≥, мотопомпи та причепи, введен≥ в експлуатац≥ю (поставлен≥ на бойове чергуванн¤ або в резерв), повинн≥ бути у повн≥й готовност≥ до вињзду (застосуванн¤) за тривогою: бути справними, мати повний комплект придатного до застосуванн¤ пожежно-техн≥чного озброЇнн¤, заправлен≥ пальним, мастильними ма-тер≥алами, забезпечен≥ запасом вогнегасних речовин. —тавл¤чи зазначену пожежну техн≥ку на бойове чергуванн¤, належить орган≥зовувати ц≥лодобове чергуванн¤ на н≥й особового складу (член≥в ƒѕƒ). 
ѕ≥дприЇмство, де орган≥зовано ц≥лодобове чергуванн¤ на вињзн≥й пожежн≥й тех-н≥ц≥, зобовТ¤зане щоденно ≥нформувати про њњ боЇготовн≥сть найближчий п≥дрозд≥л ƒержавноњ пожежноњ охорони.
ѕервинн≥ засоби пожежогас≥нн¤.   первинним засобам пожежогас≥нн¤ в≥днос¤-тьс¤:
1.         ¬огнегасники.
2.         ящик з п≥ском.
3.         Ѕочка з водою.
4.         ѕокривала з негорючого тепло≥зол¤ц≥йного матер≥алу.
5.                              ѕожежн≥ в≥дра, совкови лопати, пожежний ≥нструмент (гаки, ломи, сокири то-що), ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ локал≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ пожеж у њх початков≥й стад≥њ розвитку.
Ќа стад≥њ проектуванн¤ повинна визначатис¤ потреба обТЇкт≥в в первинних засо-бах пожежогас≥нн¤. Ѕуд≥вл≥, споруди, прим≥щенн¤, технолог≥чн≥ установки повинн≥ бути забезпечен≥ первинними засобами пожежогас≥нн¤, зг≥дно з нормами належнос-т≥, до початку њх експлуатац≥њ. 
ƒл¤ зазначенн¤ м≥сцезнаходженн¤ первинних засоб≥в пожежогас≥нн¤ сл≥д уста-новлювати вказ≥вн≥ знаки зг≥дно з √ќ—“ 12.4.026-76 "——Ѕ“. ÷вета сигнальные и знаки безопасности".
ƒл¤ розм≥щенн¤ первинних засоб≥в пожежогас≥нн¤ у прим≥щенн¤х, буд≥вл¤х, спорудах, а також на територ≥њ п≥дприЇмств, ¤к правило, повинн≥ встановлюватис¤ спец≥альн≥ пожежн≥ щити (стенди). ѕожежн≥ щити (стенди) та засоби пожежогас≥нн¤ повинн≥ бути пофарбован≥ у в≥дпов≥дн≥ кольори зг≥дно з √ќ—“ 12.4.026-76 "——Ѕ“. ÷вета сигнальные и знаки безопасности".
ѕожежн≥ щити (стенди) повинн≥ забезпечувати:
1. «ахист вогнегасник≥в в≥д потрапл¤нн¤ пр¤мих сон¤чних промен≥в, а також за-хист зн≥мних комплектуючих вироб≥в в≥д використанн¤ сторонн≥ми особами не за призначенн¤м (дл¤ щит≥в та стенд≥в, установлюваних поза прим≥щенн¤ми);
2. «ручн≥сть та оперативн≥сть зн¤тт¤ (вит¤ганн¤) закр≥плених на щит≥ (стенд≥) ком-плектуючих вироб≥в.
¬огнегасники сл≥д встановлювати у легкодоступних та пом≥тних м≥сц¤х (коридо-рах, б≥л¤ вход≥в або виход≥в з прим≥щень тощо), а також у пожежонебезпечних м≥с-ц¤х, де найб≥льш в≥рог≥дна по¤-ва осередк≥в пожеж≥. 
¬иб≥р типу та необх≥дна к≥льк≥сть вогнегасник≥в визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до “и-пових норм належност≥ вогнегасник≥в, затверджених наказом ћ≥н≥стерства ”крањни з питань надзвичайних ситуац≥й та у справах захисту населенн¤ в≥д насл≥дк≥в „ор-нобильськоњ катастрофи в≥д 02.04.2004 є 151 та зареЇстрованих у ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 29.04.2004 за є 554/9153.
¬≥дстань м≥ж м≥сц¤ми розташуванн¤ вогнегасник≥в не повинна перевищувати:
- 15 м - дл¤ прим≥щень категор≥й ј, Ѕ, ¬ (горюч≥ гази та р≥дини);
- 20 м - дл¤ прим≥щень категор≥й ¬, √.
ѕереносн≥ вогнегасники повинн≥ розм≥щуватис¤ шл¤хом:
1. Ќав≥шуванн¤ на вертикальн≥ конструкц≥њ на висот≥ не б≥льше 1,5 м в≥д р≥вн¤ п≥длоги до нижнього торц¤ вогнегасника ≥ на в≥дстан≥ в≥д дверей, достатн≥й дл¤ њњ повного в≥дчиненн¤;
2. ”становлюванн¤ в пожежн≥ шафи поруч з пожежними кранами, у спец≥альн≥ тумби або на пожежн≥ щити (стенди).
¬огнегасники, допущен≥ до введенн¤ в експлуатац≥ю, повинн≥ мати:
1. ќбл≥ков≥ (≥нвентарн≥) номери за прийн¤тою на обТЇкт≥ системою нумерац≥њ;
2. ѕломби на пристро¤х ручного пуску;
3. Ѕирки та маркувальн≥ написи на корпус≥, червоне сигнальне пофарбуванн¤ зг≥д-но з державними стандартами.

¬икористанн¤ пожежного обладнанн¤, ≥нвентарю та ≥нструменту, дл¤ господарсь-ких, виробничих та ≥нших потреб, не повТ¤заних з пожежогас≥нн¤м або навчанн¤м протипожежних формувань, недозвол¤тьс¤.

 

“ема є 7. Ђќсновы пожарной безопасностиї.

1. ќсновные пон¤ти¤ и значимость пожарной безопасности.

ќсновные термины и определени¤. ќгонь, вышедший из-под контрол¤ человека, способен вызвать значительные разрушени¤ и смертоносные пос-ледстви¤.   таким про¤влени¤м огневой стихии принадлежит пожар.

ѕожар это неконтролируемое горение вне специального очага, рассп-ростран¤ющийс¤ во времени и пространстве и сопровождаетс¤ уничто-жением материальных ценностей и (или) создает угрозу жизни и здоровью людей.

¬полне естественно, что существует непосредственна¤ заинтересован-ность в предупреждении возникновени¤ пожаров и уменьшени¤ вреда от них. ƒостижение этой цели ¤вл¤етс¤ актуальной и сложной социально-эко-номической задачей. –ешить ее можно с помощью системы пожарной безо-пасности объектов.

ѕожарна¤ безопасность объекта это состо¤ние объекта, на кото-ром с регламентированной веро¤тностью исключаетс¤ возможность воз-никновени¤ и развити¤ пожара, вли¤ние на людей его опасных факторов и вторичных про¤влений, обеспечиваетс¤ защита материальных ценностей.

ќсновной обеспечени¤ пожарной безопасности ¤вл¤етс¤ устранение условий возникновени¤ пожара и минимизаци¤ ее последствий.

—огласно √ќ—“ 12.1. 004-91, опасные факторы пожара это факторы, которые привод¤т или могут привести к ожогу, отравлению продуктами горени¤, травмированию или гибели людей, причин¤ют материальный и другой ущерб.

  опасным факторам принадлежат:

1. ѕлам¤ и искры.

2. ѕовышенна¤ температура окружающей среды.

3. “оксичные продукты горени¤ и термического разложени¤ материа-лов, веществ.

4. ƒым.

5. ѕониженна¤ концентраци¤ кислорода в воздухе.

  вторичным про¤влени¤м опасных факторов пожара относ¤т:

1. ќбломки разрушенных аппаратов, агрегатов, установок, конструк-ций.

2. –адиоактивные и токсичные вещества, материалы, выброшенные из разрушенных аппаратов и установок.

3. Ёлектрический ток, как следствие перехода напр¤жени¤ на токо-провод¤щие части строительных конструкций, аппаратов, агрегатов, как следствие повреждени¤ изол¤ции под действием высоких температур.

4. ќпасные факторы взрыва, как следствие пожара.

5. ќгнетушащие вещества.

—огласно ѕостановлени¤  ћ” є2030 от 26.12.2003 года Ђќб утвер-ждении пор¤дка учета пожаров и их последствийї, в зависимости от при-чиненного материального ущерба пожары дел¤тс¤ на:

1. ѕожары с большим материальным ущербом. ѕожар, пр¤мой ущерб от которого превышает 300 и более необлагаемых минимумов доходов граждан.

2. ѕожара с особо большим материальным ущербом. ѕожар, пр¤мой ущерб от которого превышает 1000 и более необлагаемых минимумов до-ходов граждан.

ѕоследстви¤ пожаров не ограничиваютс¤ сугубо материальными поте-р¤ми, св¤занными с уничтожением или повреждением основных производс-твенных и непроизводственных фондов, товарно-материальных ценностей, личного имущества граждан, затратами на ликвидацию пожара и его пос-ледствий, на компенсацию пострадавшим. ќщутимыми ¤вл¤ютс¤ социаль-ные последстви¤, которые св¤зывают с гибелью и травмированием людей, повреждением их физического и психологического состо¤ни¤, повышением социального напр¤жени¤ в обществе вследствие потери жилищного фонда, лишением рабочих мест.

ѕогибший в следствии пожара это лицо, смерть которого имеет пр¤-мую причинную св¤зь с пожаром (от телесных повреждений, полученных вследствие вли¤ни¤ основных опасных факторов пожара и вторичных их про¤влений, механических нарушений анатомической целостности орга-низма, полученных во врем¤ эвакуации с места пожара и его тушении), на-стала непосредственно во врем¤ пожара или на прот¤жении одного мес¤-ца со дн¤ получени¤ травм на пожаре. Ћетальный исход и травмы устана-вливаютс¤ на основании вывода судебно-медицинской экспертизы или резу-льтатов врачебного обследовани¤.

“равмированный на пожаре это лицо, телесные или другие поврежде-ни¤ которого произошли в следствии вли¤ни¤ опасных факторов пожара (вторичных про¤влений), механических нарушений анатомической целост-ности организма, полученных во врем¤ эвакуации с места пожара и его ту-шении. ѕодтверждаетс¤ справкой лечебного учреждени¤.

 аждый день в ”краине возникает около 130 пожаров, на которых гиб-нет 7 Ц 10 человек, получают травмы 140 - 150 человек.†  оличество пожаров за год колеблетс¤ в пределах 40 Ц 50 тыс¤ч, ущерб от которых составл¤ет свыше 2,0 млрд. грн.  оличество погибших -† 2500 - 3500 человек, из них 120 - 150 детей.

Ќаиболее распространенными причинами пожаров ¤вл¤ютс¤:

1.                †Ќеосторожное обращение с огнем - свыше 57%.

2.                †Ќарушение правил монтажа и эксплуатации электроприборов -† 20 - 25%.

3.                †Ќарушение правил монтажа и эксплуатации приборов отоплени¤ Ц 8 - 10%.

4.                †Ўалости детей с огнем Ц 4 - 5%.

5.                †ѕоджоги Ц 2 - 4%.

јбсолютное большинство пожаров (99%) возникает непосредственно по вине людей. »з них 70 - 80% происходит в жилом секторе, 3 - 4% - в промышленности, 1 - 2% - на строительстве, 1 - 2% - в сельском хоз¤йстве, 2 - 3% - на объектах торговли и складах, 1 - 3% - в местах массового пребы-вани¤ людей.

ѕожары на промышленных объектах создают угрозу жизни и здоровью люд¤м, нанос¤т вред окружающей среде, ¤вл¤ютс¤ причиной экологичес-ких катастроф.   основным причинам пожаров на производстве относ¤т:

1.                †Ќарушение правил монтажа и эксплуатации электроустановок Ц 25 - 30%.

2.                †Ќеосторожное обращение с огнем Ц 25 - 35%.

3.                †Ќарушение технологического процесса производства - до 10%.

4.                †Ќарушение правил пожарной безопасности при проведении огневых† и огнеопасных работах Ц 10 - 12%.

5.                †Ќарушение правил монтажа и эксплуатации приборов отоплени¤ Ц 4 - 6%.

6.                †»скры теплового и механического происхождени¤ - до 2%.

7.                †ѕоджоги Ц 2 - 3%.

2. ќбща¤ схема обеспечени¤ пожарной безопасности объектов народного хоз¤йства.

 онцептуальные основы пожарной безопасности. —истема пожарной безопасности это комплекс организационных меропри¤тий и технических средств, направленных на предотвращение пожара и ущерба от него.

—огласно ѕостановлени¤  ћ” є2030 введен учет пожаров, погибших и травмированных на пожаре, определ¤етс¤ нанесенный ущерб:

1. ”чета пожаров. ”чета подлежат все пожары независимо от мес-та их возникновени¤ и следствий.
Ќе подлежат учету:
ј) —лучаи горени¤, обусловленные спецификой технологического про-цесса производства, услови¤ми работы аппаратов, агрегатов, установок.
Ѕ) ¬зрывы, вспышки, статические электрические разр¤ды без дальней-шего горени¤.
¬)  оротких замыканий в электросет¤х, электрооборудовании, быто-вых и промышленных электроприборах без дальнейшего горени¤.
√) √орение отходов и мусора на открытой территории.
ƒ) —лучаи самоубийства (попытки самоубийства) путем самосожже-ни¤, если это не привело к гибели или травмированию других граждан и не нанесло им ущерба, не привело к другим последстви¤м.
≈) ѕожары на объектах собственности международных организаций, иностранных юридических лиц и граждан, на объектах, не наход¤щихс¤ в юрисдикции ”краины, если это не привело к гибели или травмированию граждан ”краины и не нанесло ущерба юридическим и физическим лицам ”краины, не привело к другим последстви¤м дл¤ юридических или физичес-ких лиц ”краины.
”достовер¤ет факт пожара - акт, который подписываетс¤ комиссией,† в состав которой входит не менее чем три человека (представитель √ѕЌ, представитель администрации (владелец) объекта, потерпевший.)
2. ”чет погибших и травмированных на пожаре. ѕодлежат лица, по-гибшие и травмированные на пожарах. Ћица, погибшие или травмирован-ные в следствии криминальных действий или самоубийства (попытки) пу-тем самосожжени¤.
ѕогибшие, найденные на месте пожара, смерть которых наступила от отравлени¤ алкоголем, поражени¤ электрическим током, отравлением угар-ным газом или выхлопными газами автомобил¤, ишемической болезни сер-дца, отека головного мозга, пневмонии и других комплексных заболеваний на учет не берутс¤. ¬ыводы судебно-медицинской экспертизы или резуль-татты врачебного обследовани¤ об¤зательны.† 
3. ќпределение ущерба от пожара. ћатериальные потери от пожара определ¤ютс¤ суммой пр¤мых и косвенных убытков по ценам, действвую-щим на врем¤ возникновени¤ пожара. »х учет ведетс¤ отдельно. 
”щерб от пожара, нанесенный физическим лицам, определ¤етс¤ на ос-новании сведений страховых организаций, по решению судебных органов, документов или письменных за¤влений владельцев имущества. ќпредел¤-етс¤ он независимо от того, подлежат они† возмещению или нет.
ј) ѕр¤мой ущерб. ќцененные в денежном эквиваленте материальны円 ценности, уничтоженные или поврежденные при непосредственном вли¤-нии опасных факторов пожара.

ѕри уничтожении основних фондов определ¤етс¤ по остаточной стои-мости с учетом последней переоценки (за исключением стоимости остат-ков).

ѕри уничтожении основных фондов на стадии незавершенного строи-тельства (капетального ремонта) определ¤етс¤ исход¤ из объема выполнен-ных работ.

ѕри уничтожении (повреждении) оборотных средств определ¤етс¤ пу-тем исключени¤ из стоимости материальных ценностей, наход¤щихс¤ на учете, по ценам на момент возникновени¤ пожара стоимости оставшихс¤ материальных ценностей.

ѕри уничтожении продукции собственного производства,† в том числе† наход¤щегос¤ на стадии незавершенного производства, определ¤етс¤ исхо-д¤ из ее первичной стоимости и затрат на обработку до возникновени¤ по-жара.

ѕри уничтожении готовой продукции, сырь¤ и других материальных ценностей (включа¤ малоценные и быстро порт¤щиес¤ вещи),† наход¤щиес¤ на складах (базах), определ¤етс¤ по оптовым или закупочным ценам с† уче-том транспортных, заготовительно-складских накладных затрат и норм ес-тественного ущерба на момент возникновени¤ пожара, в розничной торгов-ле - по розничным ценам.

ѕри уничтожении ценных бумаг и дензнаков определ¤етс¤ по их нари-цательной стоимости, кроме ценных бумаг (денежных знаков), наход¤щих-с¤ на стадии изготовлени¤, материальный ущерб которых определ¤етс¤ сог-ласно себестоимости их изготовлени¤.

ѕри уничтожении (повреждении) продукции интелектуальной и твор-ческой де¤тельности определ¤етс¤ на основании договорных и других доку-ментов или результатов экспертизы.

”щерб, определенный