√ќЋќ¬Ќ»… ƒ≈–∆ј¬Ќ»… —јЌ≤“ј–Ќ»… Ћ≤ ј– ” –јѓЌ»
в≥д 1 грудн¤ 1997 року N 62
я, √оловний державний сан≥тарний л≥кар ”крањни, Ќекрасова Ћюбов —ерг≥њвна, розгл¤нувши затверджен≥ наказом ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни в≥д 14.07.97 N 208 ƒержавн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи "Ќорми рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни (Ќ–Ѕ”-97)" та керуючись «аконом ”крањни "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤", постановл¤ю:
1. ¬вести в д≥ю з 01.01.98 ƒержавн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи "Ќорми рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни (Ќ–Ѕ”-97)", що додаютьс¤.
2. «аступникам √оловного державного сан≥тарного л≥кар¤ ”крањни, √оловному л≥карю ”крањнського центру державного санеп≥днагл¤ду, головним державним сан≥тарним л≥кар¤м јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва та —евастопол¤, об'Їкт≥в, що мають особливий режим роботи, водного, зал≥зничного, пов≥тр¤ного транспорту, водних басейн≥в, зал≥зниць, ћ≥н≥стерства оборони ”крањни, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, ƒержавного ком≥тету у справах державного кордону ”крањни, Ќац≥ональноњ гвард≥њ ”крањни, —лужби безпеки ”крањни:
2.1. ƒовести ƒержавн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи "Ќорми рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни (Ќ–Ѕ”-97)" до в≥дома п≥дв≥домчих установ державноњ санеп≥дслужби, м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, м≥н≥стерств, в≥домств дл¤ використанн¤ в практичн≥й д≥¤льност≥.
2.2. ѕри зд≥йсненн≥ державного сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного нагл¤ду керуватис¤ ƒержавними г≥г≥Їн≥чними нормативами "Ќорми рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни (Ќ–Ѕ”-97)".
3. ћ≥сцевим державним адм≥н≥страц≥¤м, м≥н≥стерствам, в≥домствам, п≥дприЇмствам, установам та закладам незалежно в≥д форм власност≥, п≥дпор¤дкованост≥ та вид≥в д≥¤льност≥ прийн¤ти до виконанн¤ ƒержавн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи "Ќорми рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни (Ќ–Ѕ”-97)".
4. онтроль за виконанн¤м постанови покласти на заступника √оловного державного сан≥тарного л≥кар¤ ”крањни Ѕобильову ќ. ќ.
| Ћ. —. Ќекрасова |
ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ’ќ–ќЌ» «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ»
ќћ≤“≈“ « ѕ»“јЌ№ √≤√≤™Ќ≤„Ќќ√ќ –≈√Ћјћ≈Ќ“”¬јЌЌя
Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќј ќћ≤—≤я « –јƒ≤ј÷≤…Ќќ√ќ «ј’»—“” Ќј—≈Ћ≈ЌЌя ” –јѓЌ»
ƒержавн≥ сан≥тарн≥ норми, правила, г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи
ƒержавн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи
Ќорми рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни (Ќ–Ѕ”-97) включають систему принцип≥в, критер≥њв, норматив≥в та правил, виконанн¤ ¤ких Ї обов'¤зковою нормою пол≥тиц≥ держави щодо забезпеченн¤ протирад≥ац≥йного захисту людини та рад≥ац≥йноњ безпеки. Ќ–Ѕ”-97 розроблен≥ у в≥дпов≥дност≥ до основних положень онституц≥њ та «акон≥в ”крањни "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤", "ѕро використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ та рад≥ац≥йну безпеку", "ѕро поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходами".
¬ основу Ќ–Ѕ”-97 покладено (додаток 1):
- рекомендац≥њ ћ≥жнародноњ ком≥с≥њ з рад≥олог≥чного захисту (ћ –«), видан≥ у 1989 - 1996 рр.;
- ћ≥жнародн≥ основн≥ норми безпеки дл¤ захисту в≥д ≥он≥зуючих випром≥нювань та безпеки джерел випром≥нюванн¤ (ћј√ј“≈, 1994, 1996, 1997, —ер≥¤ "Ѕезпека", N 115) та ≥нш≥ публ≥кац≥њ ћј√ј“≈ сер≥њ "Ѕезпека";
- позитивний досв≥д застосуванн¤ "Ќорм рад≥ац≥йноњ безпеки (Ќ–Ѕ-76/87)";
- окрем≥ положенн¤ Ќорм рад≥ац≥йноњ безпеки –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ (Ќ–Ѕ-96);
- Ќормативно-техн≥чний документ " ритер≥њ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про заходи захисту населенн¤ у випадку авар≥њ ¤дерного реактора" (1990);
- найважлив≥ш≥ науков≥ розробки в≥тчизн¤них та закордонних фах≥вц≥в у галуз≥ протирад≥ац≥йного захисту та рад≥ац≥йноњ безпеки, а також у сум≥жних галуз¤х.
” пор≥вн¤нн≥ з попередн≥ми Ќ–Ѕ-76/87 у даний документ введен≥ наступн≥ сучасн≥ концептуальн≥ положенн¤:
- концепц≥¤ ефективноњ дози;
- нова система обгрунтуванн¤ допустимих р≥вн≥в з використанн¤м дозиметричних моделей з в≥к-залежними параметрами;
- дв≥ групи категор≥й ос≥б, ¤к≥ зазнають опром≥нюванн¤ (персонал та населенн¤);
- система чотирьох груп рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чних регламент≥в:
регламенти, щодо обмеженн¤ опром≥ненн¤ при нормальн≥й практичн≥й д≥¤льност≥;
регламентуванн¤ авар≥йного опром≥ненн¤ населенн¤;
регламентуванн¤ опром≥ненн¤ в≥д техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤;
основи обмеженн¤ медичного опром≥ненн¤.
1.1. Ќ–Ѕ”-97 Ї основним державним документом, що встановлюЇ систему рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чних регламент≥в дл¤ забезпеченн¤ прийн¤тних р≥вн≥в опром≥ненн¤ ¤к дл¤ окремоњ людини, так ≥ сусп≥льства взагал≥.
1.2. ћетою Ќ–Ѕ”-97 Ї визначенн¤ основних вимог до:
- охорони здоров'¤ людини в≥д можливоњ шкоди, що пов'¤зана з опром≥ненн¤м в≥д джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤;
- безпечноњ експлуатац≥њ джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤;
- охорони навколишнього середовища.
1.3. «азначена у п. 1.2 мета Ќ–Ѕ”-97 дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом введенн¤ г≥г≥Їн≥чних регламент≥в, ¤к≥ забезпечують:
- запоб≥ганн¤ виникненн¤ детерм≥н≥стичних ефект≥в у ос≥б, що зазнали опром≥ненн¤;
- обмеженн¤ на прийн¤тному р≥вн≥ ≥мов≥рност≥ виникненн¤ стохастичних ефект≥в.
1.4. Ќ–Ѕ”-97 встановлюЇ два принципово в≥дм≥нн≥ п≥дходи до забезпеченн¤ протирад≥ац≥йного захисту:
- при вс≥х видах практичноњ д≥¤льност≥ в умовах нормальноњ експлуатац≥њ ≥ндустр≥альних та медичних джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤;
- при втручанн≥, що пов'¤зано з опром≥нюванн¤м населенн¤ в умовах авар≥йного опром≥ненн¤, а також при хрон≥чному опром≥нюванн≥ за рахунок техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤.
1.5. ѕрактична д≥¤льн≥сть - д≥¤льн≥сть людини, що пов'¤зана з використанн¤м джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ та спр¤мована на дос¤гненн¤ матер≥альноњ чи ≥ншоњ корист≥, ¤ка призводить чи може призвести до контрольованого та передбачуваного наперед:
- де¤кого зб≥льшенн¤ дози опром≥ненн¤;
- та/або створенн¤ додаткових шл¤х≥в опром≥ненн¤;
- та/або зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ людей, ¤к≥ зазнають опром≥ненн¤;
- та/або зм≥ни структури шл¤х≥в опром≥ненн¤ в≥д ус≥х, пов'¤заних з ц≥Їю д≥¤льн≥стю джерел.
ѕри цьому може зб≥льшуватис¤ доза, ≥мов≥рн≥сть опром≥ненн¤, або к≥льк≥сть людей, ¤к≥ опром≥нюютьс¤.
1.6. ƒо практичноњ д≥¤льност≥ в≥днос¤тьс¤:
- виробництво джерел випром≥нюванн¤;
- використанн¤ джерел випром≥нюванн¤ ≥ рад≥оактивних речовин в медицин≥, досл≥дженн¤х, промисловост≥, с≥льському господарств≥, осв≥т≥ тощо;
- виробництво ¤дерноњ енерг≥њ, включаючи вс≥ елементи паливно-енергетичного циклу;
- збер≥ганн¤ та транспортуванн¤ джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤;
- поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходами.
1.7. –ад≥ац≥йна безпека та протирад≥ац≥йний захист стосовно практичноњ д≥¤льност≥ будуютьс¤ з використанн¤м наступних основних принцип≥в:
- будь-¤ка практична д≥¤льн≥сть, що супроводжуЇтьс¤ опром≥ненн¤м людей, не повинна зд≥йснюватис¤, ¤кщо вона не приносить б≥льшоњ корист≥ опром≥неним особам або сусп≥льству в ц≥лому у пор≥вн¤нн≥ з≥ шкодою, ¤ку вона завдаЇ (принцип виправданост≥);
- р≥вн≥ опром≥ненн¤ в≥д ус≥х значимих вид≥в практичноњ д≥¤льност≥ не повинн≥ перевищувати встановлен≥ л≥м≥ти доз (принцип неперевищенн¤);
- р≥вн≥ ≥ндив≥дуальних доз та/або к≥льк≥сть опром≥нюваних ос≥б по в≥дношенню до кожного джерела випром≥нюванн¤ повинн≥ бути наст≥льки низькими, наск≥льки це може бути дос¤гнуто з врахуванн¤м економ≥чних та соц≥альних фактор≥в (принцип оптим≥зац≥њ).
1.8. ¬раховуючи особливост≥ розпод≥лу шкоди та корист≥ при медичному опром≥ненн≥ (пац≥Їнт завжди особисто отримуЇ одночасно ≥ користь, ≥ шкоду в≥д опром≥ненн¤, тод≥ ¤к в ≥нших сферах практичноњ д≥¤льност≥ це не завжди виконуЇтьс¤), основн≥ вимоги до обмеженн¤ опром≥ненн¤ у цих ситуац≥¤х розгл¤даютьс¤ окремим розд≥лом даного документа.
1.9. ¬тручанн¤ - такий вид людськоњ д≥¤льност≥, що завжди спр¤мований на зниженн¤ та в≥дверненн¤ неконтрольованого та непередбачуваного опром≥ненн¤ або ≥мов≥рност≥ опром≥ненн¤ в ситуац≥¤х:
- авар≥йного опром≥ненн¤ (гострого, короткочасного або хрон≥чного);
- хрон≥чного опром≥ненн¤ в≥д техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤;
- ≥нших ситуац≥¤х тимчасового опром≥ненн¤, визначених регулюючим органом, ¤к таких, що вимагають втручанн¤.
1.10. –ад≥ац≥йна безпека та протирад≥ац≥йний захист в ситуац≥¤х втручань будуютьс¤ на наступних основних принципах:
- будь-¤кий контрзах≥д повинен бути виправданим, тобто отримана користь (дл¤ сусп≥льства та особи) в≥д в≥двернутоњ цим контрзаходом дози повинна бути б≥льша, н≥ж сумарний збиток (медичний, економ≥чний, соц≥ально-психолог≥чний тощо) в≥д втручанн¤, пов'¤заного з його проведенн¤м (принцип виправданост≥);
- повинн≥ бути застосован≥ вс≥ можлив≥ заходи дл¤ обмеженн¤ ≥ндив≥дуальних доз опром≥ненн¤ на р≥вн≥, нижчому за пор≥г детерм≥н≥стичних рад≥ац≥йних ефект≥в, особливо порог≥в гострих кл≥н≥чних рад≥ац≥йних про¤в≥в (принцип неперевищенн¤);
- форма втручанн¤ (контрзах≥д або комб≥нац≥¤ дек≥лькох контрзаход≥в), його масштаби та тривал≥сть повинн≥ вибиратис¤ таким чином, щоб р≥зниц¤ м≥ж сумарною користю та сумарним збитком була не т≥льки додатною, але ≥ максимальною (принцип оптим≥зац≥њ).
1.11. Ќ–Ѕ”-97 не поширюютьс¤ на:
- опром≥ненн¤ в≥д природного рад≥ац≥йного фону;
- опром≥ненн¤ в умовах повного зв≥льненн¤ практичноњ д≥¤льност≥ (джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤) в≥д регулюванн¤ (див. –озд≥л 9).
2.1. Ќ–Ѕ”-97 Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ вс≥ма юридичними та ф≥зичними особами, ¤к≥ провод¤ть практичну д≥¤льн≥сть з джерелами ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤.
2.2. онтроль за виконанн¤м Ќ–Ѕ”-97 покладаЇтьс¤ на державн≥ регулююч≥ органи - ƒержавну сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чну службу ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни в≥дносно виконанн¤ г≥г≥Їн≥чних регламент≥в, передбачених Ќ–Ѕ”-97, та ћ≥н≥стерство охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни, в≥дносно проведенн¤ техн≥чних та орган≥зац≥йних заход≥в дл¤ забезпеченн¤ рад≥ац≥йноњ безпеки об'Їкта (джерела), на ¤к≥ поширюютьс¤ Ќ–Ѕ”-97.
2.3. ¬≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ Ќ–Ѕ”-97 покладаЇтьс¤ на:
- ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, незалежно в≥д форм власност≥ та п≥дпор¤дкованост≥ ¤к≥ виробл¤ють, переробл¤ють, застосовують, збер≥гають, транспортують, зд≥йснюють похованн¤, знищенн¤ чи утил≥зац≥ю джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, а також проектують роботи з ними;
- кер≥вник≥в та посадових ос≥б орган≥в ƒержавноњ виконавчоњ влади ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ планують та реал≥зують контрзаходи в частин≥ Ќорм, що стосуЇтьс¤ обмеженн¤ опром≥ненн¤ при рад≥ац≥йних авар≥¤х та опром≥ненн¤ в≥д техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤.
2.4. ќсоби, ¤к≥ допустили протиправн≥ д≥њ з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань, чи не планують або не реал≥зують контрзаходи по зменшенню р≥вн≥в опром≥ненн¤ до регламентованих Ќ–Ѕ”-97 величин, прит¤гуютьс¤ до в≥дпов≥дальност≥ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни.
2.5. « моменту оф≥ц≥йного опубл≥куванн¤ Ќорм рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни д≥¤ Ќ–Ѕ-76/87 в≥дм≥н¤Їтьс¤*.
____________
* «а виключенн¤м випадк≥в, окремо розгл¤нутих ≥ узгоджених з державними регулюючими органами.
2.6. Ѕудь-¤к≥ д≥юч≥ в≥домч≥ та галузев≥ норми, правила, ≥нструкц≥њ та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти, ¤к≥ пр¤мо або опосередковано пов'¤зан≥ з протирад≥ац≥йним захистом людини, повинн≥ бути приведен≥ у в≥дпов≥дн≥сть до вимог Ќ–Ѕ”-97 у строки, узгоджен≥ з органами ƒержавного сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного нагл¤ду, а т≥, що створюютьс¤ - не повинн≥ њм суперечити.
3.1. ”мовн≥ позначенн¤
A | - активн≥сть |
AMAD | - мед≥анний за активн≥стю аеродинам≥чний д≥аметр |
AMTD | - мед≥анний за активн≥стю термодинам≥чний д≥аметр |
C ingest | - середньор≥чна об'Їмна концентрац≥¤ рад≥онукл≥ду в питн≥й вод≥ |
C inhal | - середньор≥чна об'Їмна концентрац≥¤ рад≥онукл≥ду в пов≥тр≥ |
d ae | - аеродинам≥чний д≥аметр |
D | - поглинена доза |
D T | - доза в орган≥ |
d th | - термодинам≥чний д≥аметр |
De minimus | - дозовий р≥вень виключенн¤ |
et | - доза на одиницю перорального/≥нгал¤ц≥йного надходженн¤ |
gt | - доза на одиницю об'Їмноњ концентрац≥њ в пов≥тр≥ чи питн≥й вод≥ |
H iens | - р≥чна екв≥валентна доза зовн≥шнього опром≥ненн¤ в кришталику ока |
H skin | - р≥чна екв≥валентна доза зовн≥шнього опром≥ненн¤ шк≥ри |
H exstrim | - р≥чна екв≥валентна доза зовн≥шнього опром≥ненн¤ кистей та ст≥п |
H T | - доза екв≥валентна в орган≥ T |
E | - доза ефективна |
E ext | - ефективна доза зовн≥шнього опром≥ненн¤ |
- питома максимальна екв≥валентна доза | |
I ingest | - р≥чне пероральне надходженн¤ рад≥онукл≥ду |
I inhal | - р≥чне ≥нгал¤ц≥йне надходженн¤ рад≥онукл≥ду |
S | - колективна ефективна доза |
S T | - колективна екв≥валентна доза |
Wr | - рад≥ац≥йний зважуючий фактор |
Wt | - тканинний зважуючий фактор |
t | - референтний в≥к |
ј≈— | - атомна електрична станц≥¤ |
ј— | - атомна станц≥¤ |
ј—“ | - атомна станц≥¤ теплопостачанн¤ |
ј“≈÷ | - атомна теплоелектроцентраль |
ƒ« | - допустиме рад≥оактивне забрудненн¤ поверхонь |
ƒ inhal | - допустима концентрац≥¤ в пов≥тр≥ |
ƒ ingest | - допустима концентрац≥¤ в питн≥й вод≥ |
ƒЌingest | - допустиме надходженн¤ через органи травленн¤ |
ƒЌinhal | - допустиме надходженн¤ через органи диханн¤ |
ƒѕƒ | - допустима потужн≥сть дози |
ƒ¬ | - допустимий викид |
ƒ– | - допустимий р≥вень |
ƒ— | - допустимий скид |
ƒўѕ | - допустима щ≥льн≥сть потоку часток (фотон≥в) |
≈–ќј | - екв≥валентна р≥вноважна об'Їмна активн≥сть |
Ћƒ | - л≥м≥т дози (ефективноњ чи екв≥валентноњ) |
Ћƒ ≈ | - л≥м≥т ефективноњ дози |
Ћƒextrim | - л≥м≥т екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ кистей та ст≥п |
Ћƒmax | - максимальний л≥м≥т дози за календарний р≥к (50 м«в) |
Ћƒlens | - л≥м≥т екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ кришталика ока |
Ћƒskim | - л≥м≥т екв≥валентноњ дози дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ шк≥ри |
– | - контрольний р≥вень |
ќ—ѕ” | - ќсновн≥ сан≥тарн≥ правила роботи з джерелами ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ |
ѕ«–¬ | - пункт захороненн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в |
–≈ƒ | - р≥чна ефективна доза |
–“ | - рад≥ох≥м≥чн≥ технолог≥њ |
—«« | - сан≥тарно-захисна зона |
“ѕƒѕѕ | - техногенно-п≥дсилен≥ джерела природного походженн¤ |
¬ Ќ–Ѕ”-97 використана ћ≥жнародна система спец≥альних позначень величин та ѕубл≥кац≥¤ ћ –« N 60 (на украњнськ≥й мов≥) в переклад≥ фах≥вц≥в Ќ –« при ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни, видана в Ѕюлетен≥ Ќ –«” "–ад≥ац≥йна безпека в ”крањн≥", п≥д редакц≥Їю академ≥ка ƒ. ћ. √родзинського, 1994 р.
3.2. ¬еличини та одиниц≥, що використовуютьс¤
Ѕекерель - одиниц¤ активност≥ в систем≥ CI (Ѕк). ќдин бекерель дор≥внюЇ одному ¤дерному перетворенню в секунду або 0,027 н ≥.
√рей (√р) - одиниц¤ поглиненоњ дози ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ (у систем≥ CI).
ѕозасистемна одиниц¤ -
рад х 1 √р = 100 рад = 1 ƒж/кг в ступен≥ -1.
«≥верт («в) - одиниц¤ екв≥валентноњ та ефективноњ дози в систем≥ C1.
ѕозасистемна одиниц¤ -
бер х 1 «в = 1 ƒж/кг в ступен≥ -1 = 100 бер.
≈лектрон-вольт (е¬) - позасистемна одиниц¤ енерг≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤: 1 е¬ = 1,6 х 10 в ступен≥ -19 ƒж.
3.3. ќсновн≥ терм≥ни
ќсновн≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤, що використовуютьс¤ в Ќ–Ѕ”-97, наведено в додатку ƒ.11.
4.1. Ќ–Ѕ”-97 поширюютьс¤ на ситуац≥њ опром≥ненн¤ людини джерелами ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в умовах:
- нормальноњ експлуатац≥њ ≥ндустр≥альних джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤;
- медичноњ практики;
- рад≥ац≥йних авар≥й;
- опром≥ненн¤ техногенно-п≥дсиленими джерелами природного походженн¤.
4.2. Ќ–Ѕ”-97 включають чотири групи рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чних регламентованих величин:
ѕерша група - регламенти* дл¤ контролю за практичною д≥¤льн≥стю, метою ¤ких Ї додержанн¤ опром≥ненн¤ персоналу та населенн¤ на прийн¤тному дл¤ ≥ндив≥дууму та сусп≥льства р≥вн≥, а також п≥дтриманн¤ рад≥ац≥йно-прийн¤тного стану навколишнього середовища та технолог≥й рад≥ац≥йно-¤дерних об'Їкт≥в ¤к з позиц≥й обмеженн¤ опром≥ненн¤ персоналу та населенн¤, так ≥ з позиц≥й зниженн¤ ≥мов≥рност≥ виникненн¤ авар≥й на них.
____________
* “ут ≥ дал≥ зам≥сть рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чн≥ регламентован≥ величини використовуютьс¤ скорочено - регламенти.
ƒо ц≥Їњ групи вход¤ть:
- л≥м≥ти доз;
- пох≥дн≥ р≥вн≥:
- допустим≥ р≥вн≥;
- контрольн≥ р≥вн≥.
ƒруга група - регламенти, що мають за мету обмеженн¤ опром≥ненн¤ людини в≥д медичних джерел.
ƒо ц≥Їњ групи вход¤ть:
- рекомендован≥ р≥вн≥.
“рет¤ група - регламенти щодо в≥двернутоњ внасл≥док втручанн¤ дози опром≥ненн¤ населенн¤ в умовах рад≥ац≥йноњ авар≥њ.
ƒо ц≥Їњ групи вход¤ть:
- р≥вн≥ втручанн¤;
- р≥вн≥ д≥њ.
„етверта група - регламенти щодо в≥двернутоњ внасл≥док втручанн¤ дози опром≥ненн¤ населенн¤ в≥д техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤.
ƒо ц≥Їњ групи вход¤ть:
- р≥вн≥ втручанн¤;
- р≥вн≥ д≥њ.
4.3. Ќормами рад≥ац≥йноњ безпеки встановлюютьс¤ так≥ категор≥њ ос≥б ¤к≥ зазнають опром≥нюванн¤:
атегор≥¤ ј (персонал) - особи, ¤к≥ пост≥йно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань.
атегор≥¤ Ѕ (персонал) - особи, ¤к≥ безпосередньо не зайн¤т≥ роботою з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань, але у зв'¤зку з розташуванн¤м робочих м≥сць в прим≥щенн¤х та на промислових майданчиках об'Їкт≥в з рад≥ац≥йно-¤дерними технолог≥¤ми можуть отримувати додаткове опром≥ненн¤.
атегор≥¤ ¬ - все населенн¤.
5.1.1. „ислов≥ значенн¤ л≥м≥т≥в доз встановлюютьс¤ на р≥вн¤х, що виключають можлив≥сть виникненн¤ детерм≥н≥стичних ефект≥в опром≥ненн¤ ≥, одночасно, гарантують наст≥льки низьку ≥мов≥рн≥сть виникненн¤ стохастичних ефект≥в опром≥ненн¤, що вона Ї прийн¤тною ¤к дл¤ окремих ос≥б, так ≥ дл¤ сусп≥льства в ц≥лому.
5.1.2. ƒл¤ ос≥б категор≥й ј ≥ Ѕ л≥м≥ти доз встановлюютьс¤ в терм≥нах ≥ндив≥дуальноњ р≥чноњ ефективноњ та екв≥валентних доз зовн≥шнього опром≥ненн¤ (л≥м≥ти р≥чноњ ефективноњ та екв≥валентноњ доз). ќбмеженн¤ опром≥ненн¤ ос≥б категор≥њ ¬ (населенн¤) зд≥йснюЇтьс¤ введенн¤м л≥м≥т≥в р≥чноњ ефективноњ та екв≥валентноњ доз дл¤ критичних груп ос≥б категор≥њ ¬. ќстаннЇ означаЇ, що значенн¤ р≥чноњ дози опром≥ненн¤ ос≥б, ¤к≥ вход¤ть в критичну групу, не повинно перевищувати л≥м≥ту дози, встановленого дл¤ категор≥њ ¬.
5.1.3. « л≥м≥том дози пор≥внюЇтьс¤ сума ефективних доз опром≥ненн¤ в≥д ус≥х ≥ндустр≥альних джерел випром≥нюванн¤. ƒо ц≥Їњ суми не включають:
- дозу, ¤ку одержують при медичному обстеженн≥ або л≥куванн≥;
- дозу опром≥ненн¤ в≥д природних джерел випром≥нюванн¤;
- дозу, що пов'¤зана з авар≥йним опром≥ненн¤м населенн¤;
- дозу опром≥ненн¤ в≥д техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤.
5.1.4. ƒодатково до л≥м≥ту р≥чноњ ефективноњ дози встановлюютьс¤ л≥м≥ти р≥чноњ екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ окремих орган≥в ≥ тканин:
- кришталика ока;
- шк≥ри;
- кистей та ст≥п.
“аблиц¤ 5.1 - Ћ≥м≥ти дози опром≥ненн¤ (м«в.р≥к в ступен≥ -1)
| атегор≥¤ ос≥б, ¤к≥ зазнають опром≥нюванн¤ | ||
ј а) б) | Ѕ а) | ¬ а) | |
Ћƒ ≈ (л≥м≥т ефективноњ дози) | 20 в) | 2 | 1 |
Ћ≥м≥ти екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤: |
|
|
|
- Ћƒlens (дл¤ кришталика ока) | 150 | 15 | 15 |
- Ћƒskin (дл¤ шк≥ри) | 500 | 50 | 50 |
- Ћƒextrim (дл¤ кистей та ст≥п) | 500 | 50 | - |
ѕрим≥тки:
а) - розпод≥л дози опром≥ненн¤ прот¤гом календарного року не регламентуЇтьс¤;
б) - дл¤ ж≥нок д≥тородного в≥ку (до 45 рок≥в), та дл¤ ваг≥тних ж≥нок д≥ють обмеженн¤ пункту 5.6;
в) - в середньому за будь-¤к≥ посл≥довн≥ 5 рок≥в, але не б≥льше 50 м«в за окремий р≥к (Ћƒmax).
5.1.5. ¬становлюЇтьс¤ такий перел≥к допустимих р≥вн≥в (ƒ–), ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чних регламент≥в першоњ групи.
ƒл¤ категор≥њ ј:
- допустиме надходженн¤ (ƒЌinhal ј) рад≥онукл≥да через органи диханн¤;
- допустима концентрац≥¤ (ƒ inhal ј) рад≥онукл≥да в пов≥тр≥ робочоњ зони;
- допустима щ≥льн≥сть потоку частинок (ƒўѕ ј);
- допустима потужн≥сть дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ (ƒѕƒ ј);
- допустиме рад≥оактивне забрудненн¤ (ƒ« ј) шк≥ри, спецод¤гу та робочих поверхонь.
ƒл¤ категор≥њ Ѕ:
- допустиме надходженн¤ (ƒЌinhal Ѕ) рад≥онукл≥да через органи диханн¤:
- допустима концентрац≥¤ (ƒ inhal Ѕ) рад≥онукл≥да в пов≥тр≥ робочоњ зони;
ƒл¤ категор≥њ ¬:
- допустиме надходженн¤ рад≥онукл≥да через органи диханн¤ (ƒЌinhal ¬) ≥ травленн¤ (ƒЌingest);
- допустим≥ концентрац≥њ рад≥онукл≥да в пов≥тр≥ (ƒЌinhal ¬) та питн≥й вод≥ (ƒЌingest);
- допустимий скид та викид у довк≥лл¤.
5.1.6. „ислов≥ значенн¤ допустимих р≥вн≥в (ƒЌ, ƒ ) розрахован≥ дл¤ умов впливу одного рад≥онукл≥да та одного шл¤ху надходженн¤ при референтних умовах опром≥ненн¤ подан≥ у додатку 2.
÷≥ числов≥ значенн¤ Ї рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чними регламентами.
5.1.7. ¬еличини допустимих р≥вн≥в розрахован≥ з умов надходженн¤ одного батьк≥вського рад≥онукл≥да ≥ в≥дсутност≥ в момент надходженн¤ доч≥рн≥х продукт≥в розпаду. јкумул¤ц≥¤ в орган≥зм≥ доч≥рн≥х продукт≥в розпаду, що виникли п≥сл¤ надходженн¤ в орган≥зм, врахована у величинах ƒ–. ƒоч≥рн≥ рад≥онукл≥ди, що надход¤ть в орган≥зм разом з батьк≥вськими, розгл¤даютьс¤ в умовах (5.1), (5.2) ¤к самост≥йн≥ рад≥онукл≥ди.
5.1.8. якщо Ї дан≥ про фактичн≥ умови опром≥ненн¤, що суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д референтних, допускаЇтьс¤ перегл¤д ƒ– дл¤ окремого п≥дприЇмства, технолог≥њ, робочого м≥сц¤ тощо. –озробка ≥ затвердженн¤ таких ƒ– проводитьс¤ у пор¤дку, встановленому ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни.
5.1.9. ѕри контрол≥ р≥чного надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в ≥ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ Ћƒ не буде перевищено, ¤кщо одночасно виконуютьс¤ наступн≥ нер≥вност≥:
| | Eext | | Iinhal i | | Iingest i | | |
| | H lens | | | ||||
< |
|
| (5.1) | ||||
| | H skin | | | ||||
| | H extrim | | | ||||
де:
Eext | - ефективна доза зовн≥шнього опром≥ненн¤; |
Ћƒ Ѕ | - л≥м≥т ефективноњ дози дл¤ категор≥њ, що розгл¤даЇтьс¤; |
Iinhal i | - р≥чне ≥нгал¤ц≥йне надходженн¤ i-го рад≥онукл≥да; |
ƒЌinhal i | - допустиме надходженн¤ через органи диханн¤ дл¤ i-го рад≥онукл≥да та категор≥њ, що розгл¤даЇтьс¤; |
Iingest i | - р≥чне пероральне надходженн¤ i-го рад≥онукл≥да; |
ƒЌingest i | - допустиме надходженн¤ через органи травленн¤ дл¤ i-го рад≥онукл≥да та категор≥њ, що розгл¤даЇтьс¤; |
H lens | - р≥чна екв≥валентна доза в кришталику ока; |
Ћƒlens | - л≥м≥т екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ кришталика ока; |
H skin | - р≥чна екв≥валентна доза зовн≥шнього опром≥ненн¤ шк≥ри; |
Ћƒskin | - л≥м≥т екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ шк≥ри; |
H extrim | - р≥чна екв≥валентна доза зовн≥шнього опром≥ненн¤ кистей та ст≥п; |
Ћƒextrim | - л≥м≥т екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ кистей та ст≥п. |
5.1.10. ѕри контрол≥ середньор≥чноњ об'Їмноњ концентрац≥њ рад≥онукл≥д≥в в пов≥тр≥ ≥ питн≥й вод≥ (продуктах харчуванн¤) ≥ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ Ћƒ не буде перевищено, ¤кщо одночасно виконуютьс¤ наступн≥ нер≥вност≥:
| | Eext | | Cinhal i | | Cingest i | | |
| | H lens | | | ||||
< |
|
| (5.2) | ||||
| | H skin | | | ||||
| | H extrim | | | ||||
де:
Cinhal i | - середньор≥чна об'Їмна концентрац≥¤ i-го рад≥онукл≥да в пов≥тр≥; |
ƒ inhal i | - допустима концентрац≥¤ i-го рад≥онукл≥да в пов≥тр≥ дл¤ категор≥њ, що розгл¤даЇтьс¤; |
Cingest i | - середньор≥чна об'Їмна концентрац≥¤ i-го рад≥онукл≥да в вод≥; |
ƒ ingest i | - допустима концентрац≥¤ i-го рад≥онукл≥да в питн≥й вод≥. |
5.1.11. ƒл¤ категор≥њ ј, Ѕ в нер≥вност≥ (a) систем (5.1), (5.2) останн≥й член суми (пероральне надходженн¤) не розгл¤даЇтьс¤. ƒл¤ категор≥њ ¬ нер≥вн≥сть (d) в системах (5.1), (5.2) не застосовуЇтьс¤.
5.1.12. якщо Ї дан≥, ¤к≥ дозвол¤ють зд≥йснювати контроль за обома системами нер≥вностей, приймаЇтьс¤, що Ћƒ не перевищуЇтьс¤ за одночасного виконанн¤ умов (5.1) ≥ (5.2).
5.1.13. ¬ системах (5.1), (5.2) нер≥вн≥сть (a) забезпечуЇ неперевищенн¤ л≥м≥ту р≥чноњ ефективноњ дози (що в≥дпов≥даЇ прийн¤тному ризику стохастичних ефект≥в), нер≥вност≥ (b), (c), (d) - л≥м≥т≥в екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ кришталика ока, шк≥ри, кистей ≥ ст≥п.
5.1.14. ƒл¤ категор≥њ Ѕ величини ƒ– в 10 раз нижче в≥дпов≥дних ƒ– категор≥њ ј.
5.2.1. ƒл¤ персоналу (категор≥¤ ј) ≥ндив≥дуальна р≥чна ефективна доза не повинна перевищувати значенн¤ Ћƒ дл¤ даноњ категор≥њ (таблиц¤ 5.1).
5.2.2. ќсоби, молодш≥ за 18 рок≥в, не допускаютьс¤ до роботи з джерелами ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤.
5.2.3. –ад≥оактивне забрудненн¤ шк≥ри, спецод¤гу та робочих поверхонь не повинно перевищувати ƒ« ј, числов≥ значенн¤ ¤ких наведен≥ у додатку 3.
5.2.4. онтроль за опром≥ненн¤м персоналу регламентуЇтьс¤ в≥дпов≥дним розд≥лом ќсновних сан≥тарних правил ”крањни (ќ—ѕ”).
5.2.5. ќбс¤г ≥ види контролю рад≥ац≥йного стану на рад≥ац≥йно-¤дерному об'Їкт≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до вимог ќ—ѕ”.
5.2.6. ≤ндив≥дуальний дозиметричний контроль, у конкретних дл¤ кожного випадку обс¤гах Ї обов'¤зковим дл¤ ос≥б, у ¤ких р≥чна ефективна доза опром≥ненн¤ може перевищувати 10 м«в в/р≥к в ступен≥ -1.
5.2.7. ѕри проведенн≥ ≥ндив≥дуального дозиметричного контролю повинн≥ враховуватись ≥ндив≥дуальн≥ умови опром≥нюванн¤ прац≥вника.
5.3.1. ѕ≥двищене опром≥нюванн¤ персоналу, що плануЇтьс¤ - це опром≥ненн¤ персоналу (категор≥¤ ј) вище встановлених л≥м≥т≥в доз в непередбачуваних ситуац≥¤х при практичн≥й д≥¤льност≥.
5.3.2. Ќепередбачуван≥ ситуац≥њ, при ¤ких допускаЇтьс¤ планувати п≥двищене опром≥ненн¤ персоналу, характеризуютьс¤ наступними умовами:
- не можуть бути усуненн¤ без проведенн¤ технолог≥чних операц≥й, що передбачають перевищенн¤ л≥м≥т≥в доз;
- потребують терм≥нового усуненн¤;
- можуть призвести до розвитку рад≥ац≥йноњ авар≥њ або значних соц≥ально-економ≥чних збитк≥в.
5.3.3. ќбгрунтуванн¤ п≥двищеного опром≥ненн¤ персоналу пол¤гаЇ в тому, що шкода в≥д перевищенн¤ л≥м≥т≥в доз у окремих ос≥б з персоналу буде значно меншою, н≥ж можлива шкода у випадку розвитку рад≥ац≥йноњ авар≥њ.
5.3.4. ѕри плануванн≥ п≥двищеного опром≥ненн¤ персоналу використовуЇтьс¤ значенн¤ Ћƒmax за один окремий р≥к - 50 м«в.
5.3.5. ќпром≥ненн¤ персоналу, що плануЇтьс¤, в дозах в≥д 1 до 2 Ћƒmax (50 - 100 м«в/р≥к в ступен≥ -1) дозвол¤Їтьс¤ м≥сцевими органами ƒержавного сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного нагл¤ду. ѕор¤док допуску персоналу до таких роб≥т розгл¤нуто у в≥дпов≥дному розд≥л≥ ќ—ѕ”.
ќпром≥ненн¤ персоналу при доз≥ не б≥льше за 2 Ћƒmax (100 м«в в/р≥к в ступен≥ -1) повинно бути скомпенсовано так, щоб п≥сл¤ дес¤тир≥чного пер≥оду ефективна доза за цей час (разом з дозою в≥д виконанн¤ спец≥альних роб≥т), не перевищувала 200 м«в.
5.3.6. ќпром≥ненн¤ персоналу, що плануЇтьс¤, в дозах в≥д 2 до 5 Ћƒmax може бути дозволено у вин¤ткових випадках ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни один раз прот¤гом вс≥Їњ трудовоњ д≥¤льност≥ прац≥вника.
5.3.7. ќсоби, ¤к≥ зазнали одноразового опром≥ненн¤ в доз≥ 2 Ћƒmax ≥ б≥льше, мають бути виведен≥ з зони опром≥нюванн¤ ≥ направлен≥ на медичне обстеженн¤. ѕодальша робота з джерелами випром≥нюванн¤ цим особам дозвол¤Їтьс¤ в ≥ндив≥дуальному пор¤дку у в≥дпов≥дност≥ до вимог ќ—ѕ” за умови ≥нформуванн¤ про ризики дл¤ њх здоров'¤ та отриманн¤ письмовоњ згоди в≥д них.
5.3.8. «аборон¤Їтьс¤ повторне п≥двищене опром≥нюванн¤, що плануЇтьс¤, до повноњ компенсац≥њ попереднього.
5.3.9. ѕлануванн¤ п≥двищеного опром≥ненн¤ ж≥нок у в≥ц≥ до 45 рок≥в та чолов≥к≥в молодших 30 рок≥в заборон¤Їтьс¤.
5.3.10. ќсоби, ¤к≥ залучаютьс¤ до проведенн¤ авар≥йних та р¤тувальних роб≥т, на цей пер≥од прир≥внюютьс¤ до персоналу (категор≥¤ ј) та на них поширюЇтьс¤ положенн¤ п≥дрозд≥лу 5.2 даного документа.
5.4.1. ƒл¤ персоналу (категор≥¤ Ѕ) ≥ндив≥дуальна р≥чна ефективна доза не повинна перевищувати значенн¤ Ћƒ дл¤ даноњ категор≥њ (таблиц¤ 5.1 розд≥лу 5).
5.4.2. ƒл¤ категор≥њ Ѕ р≥чне надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в через органи диханн¤, концентрац≥¤ у пов≥тр≥ та потужн≥сть дози не повинн≥ перевищувати в≥дпов≥дн≥ допустим≥ норми дл¤ категор≥њ Ѕ.
5.4.3. «наченн¤ величин ƒЌinhal Ѕ, ƒ inhal Ѕ встановлен≥ на р≥вн≥ 1/10 величин ƒЌinhal ј ≥ ƒ inhal ј, ¤к≥ наведен≥ в додатку 2.
5.4.4. ƒл¤ ос≥б категор≥њ Ѕ ƒ– рад≥оактивне забрудненн¤ шк≥ри, особистого од¤гу та робочих поверхонь встановлюЇтьс¤ на р≥вн≥ 1/10 в≥дпов≥дних значень дл¤ категор≥њ ј.
5.4.5. ¬имоги до орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤ рад≥ац≥йного контролю дл¤ ос≥б категор≥њ Ѕ грунтуютьс¤ на умов≥ неперевищенн¤ л≥м≥ту р≥чноњ ефективноњ дози. —труктура, обс¤г, методи ≥ засоби цього контролю регламентуютьс¤ в≥дпов≥дним розд≥лом ќ—ѕ”.
5.5.1. –егламентац≥¤ ≥ контроль опром≥ненн¤ населенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ розрахунк≥в р≥чних ефективних та екв≥валентних доз опром≥ненн¤ критичних груп. —труктура, обс¤г, методи ≥ засоби цього контролю регламентуютьс¤ в≥дпов≥дними розд≥лами ќ—ѕ”, а також, при необх≥дност≥, спец≥альними нормативними актами ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни.
5.5.2. ќбмеженн¤ опром≥ненн¤ населенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом регламентац≥њ та контролю:
- газоаерозольних викид≥в ≥ р≥динних скид≥в у процес≥ роботи рад≥ац≥йно-¤дерних об'Їкт≥в;
- вм≥сту рад≥онукл≥д≥в в окремих об'Їктах навколишнього середовища (вод≥, продуктах харчуванн¤, пов≥тр≥ ≥ т. ≥.).
р≥м того дл¤ в≥дпов≥дних об'Їкт≥в з рад≥ац≥йно-¤дерними технолог≥¤ми може встановлюватис¤ сан≥тарно-захисна зона, де регламентуЇтьс¤ спец≥альний режим використанн¤ њњ територ≥њ та спец≥альн≥ вимоги до рад≥ац≥йного контролю. ѕерел≥к таких об'Їкт≥в встановлюЇтьс¤ ќ—ѕ”.
5.5.3. ƒл¤ в≥дпов≥дних об'Їкт≥в з рад≥ац≥йно-¤дерними технолог≥¤ми встановлюЇтьс¤ квота л≥м≥ту дози (таблиц¤ 5.2).
“аблиц¤ 5.2. воти л≥м≥ту дози
ƒжерело | вота Ћƒ за рахунок вс≥х шл¤х≥в формуванн¤ дози в≥д викид≥в | —киди: вота Ћƒ за рахунок критичного виду водокористуванн¤ | —умарна квота Ћƒ дл¤ окремого п≥дприЇмства | |||
% | мк«в | % | мк«в | % | ћк«в | |
ј≈—, ј“≈÷, ј—“ | 4 | 40 | 1 | 10 | 8 | 80 |
ѕ«–¬, уранов≥ шахти | 2 | 20 | 1 | 10 | 4 | 40 |
«аводи –“ | 10 | 100 | 5 | 50 | 20 | 200 |
≤нш≥ джерела, референтне ≥ндустр≥альне джерело | 4 | 40 | 1 | 10 | 8 | 80 |
5.5.4. Ќа основ≥ квоти Ћƒ дл¤ кожного окремого об'Їкта встановлюютьс¤ допустим≥ скиди та допустим≥ викиди.
5.5.5. ѕеревищенн¤ допустимих скид≥в та викид≥в за умов нормальноњ експлуатац≥њ джерела не допускаЇтьс¤.
5.6.1. ƒо введенн¤ спец≥альних норматив≥в дл¤ ваг≥тних ж≥нок на виробництв≥ (категор≥њ ј, Ѕ) встановлен≥ величини ƒ– в 20 раз нижч≥, н≥ж дл¤ в≥дпов≥дних ƒ– категор≥њ ј.
5.6.2. ƒл¤ ж≥нок д≥тородного в≥ку (до 45 рок≥в), ¤к≥ в≥днесен≥ до категор≥њ ј, вводитьс¤ додаткове обмеженн¤ опром≥ненн¤: середн¤ екв≥валентна доза зовн≥шнього локального опром≥ненн¤ (зародка та плоду) за будь-¤к≥ 2 посл≥довн≥ м≥с¤ц≥ не повинна перевищувати 1 м«в. ѕри цьому на весь пер≥од ваг≥тност≥ ц¤ доза не повинна перевищувати 2 м«в, а л≥м≥т р≥чного надходженн¤ дл¤ ваг≥тних встановлюЇтьс¤ на р≥вн≥ 1/20 ƒЌ ј.
5.6.3. ∆≥нка, ¤ка в≥днесена до персоналу категор≥њ ј, у ¤коњ д≥агностовано ваг≥тн≥сть, пов≥домл¤Ї адм≥н≥страц≥ю установи. ѕов≥домленн¤ про ваг≥тн≥сть не може бути причиною усуненн¤ в≥д роботи. јдм≥н≥страц≥¤ установи повинна створити умови роботи по в≥дношенню до профес≥йного опром≥ненн¤ у в≥дпов≥дност≥ до вимог п. 5.6.1 та п. 5.6.2.
5.7.1. « метою ф≥ксац≥њ дос¤гнутого р≥вн¤ рад≥ац≥йноњ безпеки на даному рад≥ац≥йно-¤дерному об'Їкт≥, в населеному пункт≥ ≥ навколишньому середовищ≥ встановлюютьс¤ контрольн≥ р≥вн≥.
5.7.2. Ќа основ≥ ≥снуючоњ рад≥ац≥йноњ ситуац≥њ на конкретному рад≥ац≥йно-¤дерному об'Їкт≥ дл¤ окремих його прим≥щень, сан≥тарно-захисноњ зони, зони спостереженн¤ та ≥нших об'Їкт≥в дл¤ плануванн¤ заход≥в захисту та оперативного контролю за рад≥ац≥йним станом встановлюютьс¤ контрольн≥ р≥вн≥ дл¤ вс≥х або окремих категор≥й ос≥б, ¤к≥ зазнають опром≥ненн¤.
5.7.3. онтрольн≥ р≥вн≥ встановлюЇ адм≥н≥страц≥¤ рад≥ац≥йно-¤дерного об'Їкта при обов'¤зковому узгодженн≥ з державними регулюючими органами.
5.7.4. «наченн¤ контрольних р≥вн≥в встановлюютьс¤ на р≥вн≥ нижчому н≥ж в≥дпов≥дн≥ л≥м≥ти доз та допустим≥ р≥вн≥. ƒопускаЇтьс¤ встановлювати контрольн≥ р≥вн≥ дл¤ окремого рад≥онукл≥да та (або) шл¤ху його надходженн¤, включаючи введенн¤ контрольних р≥вн≥в на вм≥ст рад≥онукл≥да в окремому продукт≥ харчуванн¤ або на окрем≥й територ≥њ.
5.7.5. – можуть бути встановлен≥ дл¤ окремих технолог≥чних операц≥й, режим≥в експлуатац≥њ та окремих п≥дрозд≥л≥в об'Їкт≥в з рад≥ац≥йно-¤дерними технолог≥¤ми.
5.7.6. ѕри перевищенн≥ – адм≥н≥страц≥Їю об'Їкта проводитьс¤ розсл≥дуванн¤ з метою ви¤вленн¤ та усуненн¤ причин, що призвели до перевищенн¤.
5.7.7. – регул¤рно перегл¤даютьс¤, враховуючи поточний рад≥ац≥йний стан на об'Їкт≥.
6.1. ћедичне опром≥ненн¤ - це опром≥ненн¤ людини: пац≥Їнт≥в, внасл≥док медичних обстежень чи л≥куванн¤ та добровольц≥в.
6.2. ћедичне опром≥ненн¤ спр¤мовано т≥льки на дос¤гненн¤ очевидноњ корист≥ дл¤ конкретноњ людини (пац≥Їнта), або сусп≥льства у вигл¤д≥ отриманн¤ необх≥дноњ д≥агностичноњ чи науковоњ ≥нформац≥њ або терапевтичного ефекту.
6.3. ¬раховуючи особливост≥ цього виду практичноњ д≥¤льност≥, протирад≥ац≥йний захист базуЇтьс¤ на наступних принципах:
- опром≥ненн¤ повинно бути обгрунтованим ≥ призначеним т≥льки л≥карем дл¤ дос¤гненн¤ корисних д≥агностичних та терапевтичних ефект≥в, ¤к≥ не можливо отримати ≥ншими методами д≥агностики та л≥куванн¤ (принцип виправданост≥);
- колективн≥ дози, що отримуЇ населенн¤ при проведенн≥ рентгенолог≥чних та рад≥олог≥чних процедур, повинн≥ бути наст≥льки низькими, наск≥льки це розумно дос¤гаЇтьс¤ з урахуванн¤м економ≥чних та соц≥альних фактор≥в (принцип оптим≥зац≥њ);
- величина дози опром≥ненн¤ встановлюЇтьс¤ т≥льки л≥карем ≥ндив≥дуально дл¤ кожного пац≥Їнта, виход¤чи з кл≥н≥чних показань, ≥ повинна враховувати необх≥дн≥сть запоб≥гти виникненню детерм≥н≥стичних ефект≥в в здорових тканинах та в орган≥зм≥ в ц≥лому (принцип неперевищенн¤).
6.4. Ћ≥м≥ти доз дл¤ обмеженн¤ медичного опром≥ненн¤ не встановлюютьс¤, а необх≥дн≥сть проведенн¤ певноњ рентгенолог≥чноњ чи рад≥олог≥чноњ процедури обгрунтовуЇтьс¤ л≥карем на основ≥ медичних показань.
6.5. ѕовторн≥сть однотипних рентгенолог≥чних та рад≥олог≥чних д≥агностичних процедур допускаЇтьс¤ т≥льки необх≥дн≥стю ≥ можлив≥стю отриманн¤ новоњ чи розширеноњ ≥нформац≥њ. Ќеобгрунтоване дублюванн¤ однотипних д≥агностичних процедур заборон¤Їтьс¤. ƒл¤ запоб≥ганн¤ повтор≥в (дублюванн¤) однотипних рентгено-рад≥онукл≥дних процедур, та отриманн¤ ¤к≥сноњ кл≥н≥чноњ ≥нформац≥њ (контроль ¤кост≥ променевих досл≥джень), необх≥дно проводити атестац≥ю персоналу та робочих м≥сць, сертиф≥кац≥ю рентген≥вськоњ ≥ рад≥онукл≥дноњ д≥агностичноњ та рад≥отерапевтичноњ техн≥ки та рад≥офармпрепарат≥в у в≥дпов≥дност≥ до пор¤дку, що встановлюЇ ћќ« ”крањни.
6.6. « метою удосконаленн¤ методолог≥њ використанн¤ джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ у медицин≥ та зниженн¤ р≥вн≥в опром≥ненн¤ населенн¤ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни запроваджуютьс¤ рекомендован≥ р≥вн≥ медичного опром≥ненн¤.
6.7. –екомендован≥ р≥вн≥ медичного опром≥ненн¤ та детальн≥ вимоги до обмеженн¤ та контролю за опром≥ненн¤м пац≥Їнт≥в регламентуютьс¤ окремими спец≥альними документами ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни.
6.8. ѕри проведенн≥ проф≥лактичного обстеженн¤ населенн¤ р≥чна ефективна доза не повинна перевищувати 1 м«в.
ѕеревищенн¤ цього р≥вн¤ допускаЇтьс¤ лише в умовах неспри¤тливоњ еп≥дем≥чноњ ситуац≥њ за узгодженн¤м з органами ƒержавноњ сан≥тарноњ еп≥дем≥олог≥чноњ служби ћќ« ”крањни.
6.9. ќсоби, ¤к≥ добров≥льно надають допомогу пац≥Їнтам при проведенн≥ д≥агностичних та терапевтичних процедур, не повинн≥ зазнавати опром≥ненн¤ у дозах б≥льше 5 м«в.р≥к в ступен≥ -1.
6.10. ƒл¤ ж≥нок репродуктивного в≥ку (до 45 рок≥в) з д≥агностованою чи можливою ваг≥тн≥стю, а також у пер≥од грудного годуванн¤ дитини необх≥дно уникати проведенн¤ рад≥олог≥чних та рентгенолог≥чних процедур, за вин¤тком ургентних випадк≥в.
6.11. ћедичне опром≥ненн¤ добровольц≥в, ¤к≥ беруть участь в медико-б≥олог≥чних досл≥дженн¤х, повинно проводитись з дозволу ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни при умовах:
- неперевищенн¤ рекомендованих ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ р≥вн≥в опром≥ненн¤;
- письмовоњ згоди добровольц¤;
- ≥нформуванн¤ добровольц¤ про можлив≥ насл≥дки та ризики, пов'¤зан≥ з опром≥ненн¤м.
6.12. ѕри проведенн≥ рад≥олог≥чних процедур (введенн¤ рад≥офармацевтичних препарат≥в) потужн≥сть дози гамма-випром≥нюванн¤ на в≥дстан≥ 0,1 м в≥д пац≥Їнта не повинна перевищувати 10 мк«в-год в ступен≥ -1 (при виход≥ з рад≥олог≥чного в≥дд≥ленн¤).
7.1. ” в≥дпов≥дност≥ з прийн¤тими у даному документ≥ визначенн¤ми, незапланована под≥¤ на будь-¤кому об'Їкт≥ з рад≥ац≥йною чи рад≥ац≥йно-¤дерною технолог≥Їю квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к рад≥ац≥йна авар≥¤, ¤кщо при виникненн≥ ц≥Їњ под≥њ виконуютьс¤ дв≥ необх≥дн≥ ≥ достатн≥ умови:
(а) втрата регулюючого контролю над джерелом;
(б) реальне (або потенц≥йне) опром≥ненн¤ людей, пов'¤зане з втратою регулюючого контролю над джерелом.
7.2. ѕ≥д визначенн¤ рад≥ац≥йноњ авар≥њ п≥дпадаЇ широкий спектр таких под≥й, ¤к крад≥жки чи втрати поодиноких закритих джерел гамма-випром≥нюванн¤, неконтрольован≥ розгерметизац≥њ джерел, що м≥ст¤ть гамма-, бета- ≥ альфа-випром≥нювач≥, включаючи рад≥онукл≥дн≥ нейтронн≥ джерела.
7.3. Ѕудь-¤ка незапланована под≥¤, ¤ка в≥дпов≥даЇ умовам п. 7.1 ≥ виникла на енергетичному, транспортно-енергетичному, досл≥дницькому чи промисловому атомному реактор≥, квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к рад≥ац≥йна авар≥¤ незалежно в≥д причин ≥ масштаб≥в ц≥Їњ авар≥њ.
” випадку, ¤кщо под≥бна авар≥¤ виникла з одночасною втратою контролю над ланцюговою ¤дерною реакц≥Їю ≥ виникненн¤м реальноњ чи потенц≥йноњ загрози мочинноњ ланцюговоњ реакц≥њ, то така под≥¤ квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к авар≥¤ рад≥ац≥йно-¤дерна*.
____________
*
„аст≥ше всього ¤дерна авар≥¤ Ї ≥ рад≥ац≥йно-¤дерною, але рад≥ац≥йна
авар≥¤ на ¤дерному реактор≥ не завжди пов'¤зана з втратою контролю над
ланцюговою ¤дерною реакц≥Їю.
7.4. ”с≥ рад≥ац≥йн≥ авар≥њ под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи:
(а) авар≥њ, ¤к≥ не супроводжуютьс¤ рад≥оактивним забрудненн¤м виробничих прим≥щень, проммайданчику об'Їкта та навколишнього середовища;
(б) авар≥њ, внасл≥док ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ рад≥оактивне забрудненн¤ середовища виробничоњ д≥¤льност≥ ≥ проживанн¤ людей.
7.5. ” результат≥ авар≥њ першоњ групи (а) втрата регулюючого контролю над джерелом може супроводжуватис¤ додатковим зовн≥шн≥м рентген≥вським, гамма-, бета- ≥ нейтронним опром≥ненн¤м людини*.
____________
*
¬ принцип≥, можна соб≥ у¤вити авар≥ю под≥бного типу, коли джерелом
зовн≥шнього опром≥ненн¤ Ї потоки протон≥в, ≥нших зар¤джених частинок ≥
¤дер (наприклад, при втрат≥ регулюючого контролю над пучком
прискорювача).
7.6. ƒо авар≥й другоњ групи (б) належать:
(а) авар≥њ на об'Їктах, де провод¤тьс¤ роботи з рад≥оактивними речовинами у в≥дкритому вид≥, ¤к≥ супроводжуютьс¤ локальним рад≥оактивним забрудненн¤м об'Їкт≥в виробничого середовища;
(б) авар≥њ, пов'¤зан≥ з рад≥оактивним забрудненн¤м виробничого та навколишнього середовища, викликан≥ проникненн¤м у них рад≥оактивних речовин внасл≥док розгерметизац≥њ закритих джерел гамма-, бета- ≥ альфа-випром≥нюванн¤;
(в) рад≥ац≥йн≥ авар≥њ на об'Їктах ¤дерно-енергетичного циклу, експериментальних ¤дерних реакторах ≥ критичних зб≥рках, а також на складах рад≥оактивних речовин ≥ на пунктах похованн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в, де можлив≥ авар≥йн≥ газоаерозольн≥ викиди та/або р≥динн≥ скиди рад≥онукл≥д≥в в навколишнЇ середовище.
7.7. ћасштаб рад≥ац≥йноњ авар≥њ визначаЇтьс¤ розм≥ром територ≥й, а також чисельн≥стю персоналу ≥ населенн¤, ¤к≥ вт¤гнен≥ до нењ. «а своњм масштабом рад≥ац≥йн≥ авар≥њ под≥л¤ютьс¤ на два великих класи: промислов≥ ≥ комунальн≥.
7.8. ƒо класу промислових в≥днос¤тьс¤ так≥ рад≥ац≥йн≥ авар≥њ, насл≥дки ¤ких не поширюютьс¤ за меж≥ територ≥й виробничих прим≥щень ≥ проммайданчика об'Їкта, а авар≥йне опром≥нюванн¤ може отримувати лише персонал.
7.9. ƒо класу комунальних в≥днос¤тьс¤ рад≥ац≥йн≥ авар≥њ, насл≥дки ¤ких не обмежуютьс¤ прим≥щенн¤ми об'Їкта ≥ його проммайданчиком, а поширюютьс¤ на оточуюч≥ територ≥њ, де проживаЇ населенн¤. ќстаннЇ стаЇ, таким чином, об'Їктом реального чи потенц≥йного авар≥йного опром≥нюванн¤*.
____________
*
” загальному випадку можливий такий развиток "чисто комунальноњ
авар≥њ", в ¤ку не ут¤гуЇтьс¤ н≥ персонал, н≥ виробниче середовище.
ѕроте, реально под≥бн≥ сценар≥њ Ї вкрай р≥дкими, ≥ нема сенсу вводити њх
¤к окрему класиф≥кац≥йну категор≥ю.
7.10. «а масштабом комунальн≥ рад≥ац≥йн≥ авар≥њ б≥льш детально под≥л¤ютьс¤ на:
(а) локальн≥, ¤кщо в зон≥ авар≥њ проживаЇ населенн¤ загальною чисельн≥стю до дес¤ти тис¤ч чолов≥к;
(б) рег≥ональн≥, при ¤ких в зон≥ авар≥њ опин¤ютьс¤ територ≥њ дек≥лькох населених пункт≥в, один чи дек≥лька адм≥н≥стративних район≥в ≥ нав≥ть областей, а загальна чисельн≥сть ут¤гненого в авар≥ю населенн¤ перевищуЇ дес¤ть тис¤ч чолов≥к;
(в) глобальн≥ - це комунальн≥ рад≥ац≥йн≥ авар≥њ, внасл≥док ¤ких ут¤гуЇтьс¤ значна частина (чи ус¤) територ≥њ крањни ≥ њњ населенн¤*.
____________
*
ƒо особливого типу глобальних рад≥ац≥йних авар≥й в≥днос¤тьс¤
трансграничн≥, коли зона авар≥њ поширюЇтьс¤ за меж≥ державних кордон≥в.
7.11. ” розвитку комунальних рад≥ац≥йних авар≥й вид≥л¤ють три основних часових фази (ƒодаток 4):
(а) ранн¤ (гостра) фаза авар≥њ;
(б) середн¤ фаза авар≥њ, чи фаза стаб≥л≥зац≥њ;
(в) п≥зн¤ фаза авар≥њ, чи фаза в≥дновленн¤.
7.12. ¬ умовах рад≥ац≥йноњ авар≥њ ус≥ роботи виконуютьс¤ авар≥йним персоналом, до складу ¤кого вход¤ть:
(а) персонал авар≥йного об'Їкта, а також члени спец≥альних, заздалег≥дь п≥дготовлених авар≥йних бригад* - основний персонал;
____________
*
ћедичн≥ бригади швидкого реагуванн¤, дозиметричн≥ авар≥йн≥ групи,
спец≥ально п≥дготовлен≥ дл¤ роб≥т в умовах рад≥ац≥йноњ авар≥њ пожарн≥
команди, бригади дл¤ ремонтно-в≥дновлювальних та буд≥вельних роб≥т ≥
≥нш≥ под≥бн≥ формуванн¤.
(б) особи, залучен≥ до авар≥йних роб≥т - залучений персонал, ¤кий також маЇ бути заздалег≥дь навчений та ≥нформований про рад≥ац≥йну ситуац≥ю в м≥сц¤х виконанн¤ роб≥т.
7.13. ƒо роб≥т з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в промисловоњ рад≥ац≥йноњ авар≥њ залучаЇтьс¤ лише основний персонал ¤к з числа роб≥тник≥в об'Їкта, так ≥ профес≥йно п≥дготовлен≥ роб≥тники авар≥йних бригад.
7.14. ќбмеженн¤ опром≥ненн¤ основного персоналу, зайн¤того на авар≥йних роботах,. виконуЇтьс¤ таким чином, щоб не були перевищен≥ встановлен≥ Ќ–Ѕ”-97 значенн¤ регламент≥в першоњ групи дл¤ категор≥њ ј.
7.15. Ќа час роб≥т в умовах комунальноњ рад≥ац≥йноњ авар≥њ залучений персонал прир≥внюЇтьс¤ до категор≥њ ј. ѕри цьому залучений персонал маЇ бути забезпечений в однаков≥й м≥р≥ з основним персоналом ус≥ма табельними ≥ спец≥альними засобами ≥ндив≥дуального ≥ колективного захисту (спецод¤г, засоби захисту орган≥в диханн¤, зору ≥ в≥дкритих поверхонь шк≥ри, засоби дезактивац≥њ та ≥н.), а також системою вим≥рюванн¤ ≥ реЇстрац≥њ отриманих у ход≥ проведенн¤ роб≥т доз опром≥ненн¤.
7.16. јвар≥йний персонал повинен бути пост≥йно по≥нформованим про вже отриман≥ та можлив≥ дози опром≥ненн¤ ≥ можливу шкоду дл¤ здоров'¤.
7.17. ” випадках, ¤кщо роботи в зон≥ авар≥њ поЇднуютьс¤ з:
(а) зд≥йсненн¤м втручанн¤ дл¤ запоб≥ганн¤ серйозних насл≥дк≥в дл¤ здоров'¤ людей, ¤к≥ опинилис¤ у зон≥ авар≥њ;
(б) зменшенн¤м чисельност≥ ос≥б, ¤к≥ можуть зазнати авар≥йного опром≥ненн¤ (запоб≥ганн¤ великих колективних доз);
(в) запоб≥ганн¤м такого розвитку авар≥њ, ¤кий може призвести до катастроф≥чних насл≥дк≥в;
допускаЇтьс¤ заплановане п≥двищене опром≥ненн¤ ос≥б з≥ складу авар≥йного персоналу (за виключенн¤м ж≥нок, а також чолов≥к≥в в≥ком до 30 рок≥в).
ѕри цьому мають бути застосован≥ ус≥ заходи дл¤ того, щоб величина сумарного опром≥ненн¤ не перевищила 100 м«в (подвоЇне значенн¤ максимального л≥м≥ту ефективноњ дози профес≥йного опром≥ненн¤ за один р≥к, Ћƒmax).
7.18. ѕри зд≥йсненн≥ заход≥в, в ¤ких доза може перевищити максимальний л≥м≥т дози (Ћƒmax), особи з числа авар≥йного персоналу, ¤к≥ виконують ц≥ роботи, мають бути добровольц¤ми, ¤к≥ пройшли медичне обстеженн¤, причому, кожний з них маЇ бути ч≥тко ≥ всесторонньо про≥нформований про ризик под≥бного опром≥ненн¤ дл¤ здоров'¤, пройти попередню п≥дготовку ≥ дати письмову згоду на участь у под≥бних роботах.
7.19. ” виключних випадках, коли робота виконуютьс¤ з метою збереженн¤ житт¤ людей, мають бути застосован≥ ус≥ можлив≥ заходи дл¤ того, щоб особи з числа авар≥йного персоналу, ¤к≥ виконують ц≥ роботи, не могли отримати екв≥валентну дозу на будь-¤кий з орган≥в (включаючи р≥вном≥рне опром≥ненн¤ всього т≥ла) б≥льше 500 м«в. ¬иконанн¤ ц≥Їњ вимоги забезпечуЇ запоб≥ганн¤ детерм≥н≥стичних ефект≥в.
7.20. ƒози, отриман≥ внасл≥док проведенн¤ авар≥йних роб≥т, не можуть служити п≥дставою дл¤ усуненн¤ роб≥тник≥в, ¤к≥ брали участь в цих роботах, в≥д продовженн¤ (чи початку) такоњ профес≥йноњ д≥¤льност≥, ¤ка пов'¤зана з виробничим контактом з джерелами ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤.
ѕроте, ¤кщо учасник авар≥йних роб≥т отримав дозу, зазначену в п. 7.19, то подальше його профес≥йне опром≥ненн¤ можливе лише п≥сл¤ квал≥ф≥кованого медичного обстеженн¤ ≥ всестороннього ≥нформуванн¤ про можливий ризик дл¤ його здоров'¤, пов'¤заний з роботами у сфер≥ рад≥ац≥йних технолог≥й.
7.21. ¬ авар≥йних планах (ƒодаток 5), окр≥м орган≥зац≥йно-технолог≥чних схем проведенн¤ авар≥йних роб≥т мають бути визначен≥:
(а) оф≥ц≥йн≥ особи, ¤к≥ в≥дпов≥дають за орган≥зац≥ю ≥ загальне кер≥вництво роботами;
(б) особи, ¤к≥ в≥дпов≥дають за проведенн¤ ≥ндив≥дуального ≥ колективного дозиметричного контролю;
(в) особи, ¤к≥ в≥дпов≥дають за медичний контроль, ≥нформуванн¤ авар≥йного персоналу ≥ отриманн¤ згоди роб≥тник≥в на участь у авар≥йних роботах, пов'¤заних ≥з запланованим п≥двищенн¤м опром≥ненн¤.
7.22. ѕри виникненн≥ комунальноњ рад≥ац≥йноњ авар≥њ окр≥м терм≥нових роб≥т щодо стаб≥л≥зац≥њ рад≥ац≥йного стану (включаючи в≥дновленн¤ контролю над джерелом) мають бути одночасно зд≥йснен≥ заходи, спр¤мован≥ на:
(а) зведенн¤ до м≥н≥муму к≥лькост≥ ос≥б з населенн¤, ¤к≥ зазнають авар≥йного опром≥ненн¤;
(б) запоб≥ганн¤ чи зниженн¤ ≥ндив≥дуальних ≥ колективних доз опром≥ненн¤ населенн¤;
(в) запоб≥ганн¤ чи зниженн¤ р≥вн≥в рад≥оактивного забрудненн¤ продукт≥в харчуванн¤, питноњ води, с≥льськогосподарськоњ сировини ≥ с≥льгоспуг≥дь, об'Їкт≥в довк≥лл¤ (пов≥тр¤, води, грунту, рослин тощо), а також буд≥вель ≥ споруд.
7.23. ѕротирад≥ац≥йний захист населенн¤ в умовах рад≥ац≥йноњ авар≥њ базуЇтьс¤ на систем≥ протирад≥ац≥йних заход≥в (контрзаход≥в), ¤к≥ практично завжди Ї втручанн¤м в нормальну життЇд≥¤льн≥сть людей, а також у сферу нормального соц≥ально-побутового, господарського ≥ культурного функц≥онуванн¤ територ≥й.
7.24. ѕри плануванн≥ ≥ реал≥зац≥њ втручань, спр¤мованих на м≥н≥м≥зац≥ю доз ≥ чисельност≥ ос≥б з населенн¤, ¤к≥ потрапили у сферу д≥њ авар≥йного опром≥ненн¤, сл≥д керуватис¤ трьома головними принципами протирад≥ац≥йного захисту в умовах рад≥ац≥йноњ авар≥њ (див. розд≥л 1, п. 1.10).
7.25. ”с≥ захисн≥ контрзаходи, ¤к≥ застосовуютьс¤ в умовах рад≥ац≥йноњ авар≥њ, под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥.
ƒо пр¤мих в≥днос¤тьс¤ контрзаходи, реал≥зац≥¤ ¤ких призводить до запоб≥ганн¤ чи зниженн¤ ≥ндив≥дуальних ≥/або колективних доз авар≥йного опром≥ненн¤ населенн¤.
ƒо непр¤мих в≥днос¤тьс¤ ус≥ види контрзаход≥в, ¤к≥ не призвод¤ть до запоб≥ганн¤ ≥ндив≥дуальних ≥ колективних доз опром≥ненн¤ населенн¤, але зменшують (компенсують) величину збитку дл¤ здоров'¤*, пов'¤заного з цим авар≥йним опром≥ненн¤м. Ќепр¤м≥ контрзаходи в Ќ–Ѕ”-97 не розгл¤даютьс¤.
____________
*
ƒо непр¤мих контрзаход≥в, зокрема, належать т≥, ¤к≥ спр¤мован≥ на
п≥двищенн¤ ¤кост≥ житт¤ населенн¤, ¤ке зазнало авар≥йного опром≥ненн¤:
введенн¤ соц≥ально-економ≥чних ≥ медичних п≥льг ≥ грошових компенсац≥й,
покращанн¤ ¤кост≥ харчуванн¤ та ≥н.
7.26. ” залежност≥ в≥д масштаб≥в ≥ фаз рад≥ац≥йноњ авар≥њ, а також в≥д р≥вн≥в прогнозних авар≥йних доз опром≥ненн¤ контрзаходи* умовно под≥л¤ютьс¤ на терм≥нов≥, нев≥дкладн≥ ≥ довгостроков≥.
____________
* « цього пункту ≥ надал≥ п≥д терм≥ном "контрзаходи" сл≥д розум≥ти "пр¤м≥ контрзаходи".
(а) ƒо терм≥нових в≥днос¤тьс¤ так≥ контрзаходи, проведенн¤ ¤ких маЇ за мету в≥дверненн¤ таких р≥вн≥в доз гострого та/або хрон≥чного опром≥ненн¤ ос≥б з населенн¤, ¤к≥ створюють загрозу виникненн¤ рад≥ац≥йних ефект≥в, що ви¤вл¤ютьс¤ кл≥н≥чно.
(б) онтрзаходи квал≥ф≥куютьс¤ ¤к нев≥дкладн≥, ¤кщо њх реал≥зац≥¤ спр¤мована на в≥дверненн¤ детерм≥н≥стичних ефект≥в.
(в) ƒо довгострокових належать контрзаходи, спр¤мован≥ на в≥дверненн¤ доз короткочасного або хрон≥чного опром≥ненн¤, значенн¤ ¤ких, ¤к правило, нижче порог≥в ≥ндукуванн¤ детерм≥н≥стичних ефект≥в.
” додатку 5 подано розпод≥л р≥зних вид≥в контрзаход≥в за фазами рад≥ац≥йноњ авар≥њ.
7.27. ќсновою дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ стосовно доц≥льност≥ (недоц≥льност≥) проведенн¤ того чи ≥ншого контрзаходу Ї оц≥нка ≥ пор≥вн¤нн¤ збитку, завданого втручанн¤м, викликаним даним контрзаходом, з користю дл¤ здоров'¤, за рахунок дози, в≥двернутоњ цим втручанн¤м.
7.28. ≥льк≥сними критер≥¤ми, ¤к≥ забезпечують виконанн¤ вимог п. 7.27, Ї регламенти третьоњ групи:
(а) р≥вн≥ втручанн¤;
(б) р≥вн≥ д≥њ.
7.29. –≥вень втручанн¤ виражаЇтьс¤ у терм≥нах в≥двернутоњ дози, тобто дози, ¤ку передбачаЇтьс¤ в≥двернути за час д≥њ контрзаходу, пов'¤заного з цим втручанн¤м.
–≥вн≥ д≥њ Ї пох≥дними величинами в≥д р≥вн≥в втручанн¤. ¬они визначаютьс¤ у вигл¤д≥ таких показник≥в рад≥ац≥йноњ ситуац≥њ, ¤к≥ можуть бути вим≥р¤н≥: потужн≥сть поглинутоњ дози в пов≥тр≥ на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥, об'Їмна активн≥сть рад≥онукл≥д≥в в пов≥тр≥, концентрац≥њ њх в продуктах харчуванн¤, щ≥льн≥сть випад≥нь рад≥онукл≥д≥в на грунт та ≥н., при перевищенн≥ ¤ких може розгл¤датис¤ питанн¤ про проведенн¤ втручанн¤.
7.30. ѕри реал≥зац≥њ контрзаходу, ¤к правило, в≥двертаЇтьс¤ не вс¤ доза в≥д даного авар≥йного джерела, а де¤ка њњ частина, так що збер≥гаЇтьс¤ залишковий (нев≥двернутий) р≥вень дози. ¬ процедур≥ оптим≥зац≥њ залишковий р≥вень маЇ в≥дпов≥дати де¤к≥й доз≥ опром≥ненн¤, запоб≥ганн¤ ¤коњ даним контрзаходом стаЇ неприйн¤тним тому, що суттЇво зб≥льшуЇтьс¤ збиток.
7.31. ¬еличина в≥двернутоњ дози, ¤ка в≥дпов≥даЇ усереднен≥й дл¤ ус≥Їњ попул¤ц≥њ, ¤ка опром≥нюЇтьс¤ внасл≥док рад≥ац≥йноњ авар≥њ, доз≥, а не доз≥ найб≥льш опром≥нених ос≥б*. ѕроте, величина прогнозованоњ дози дл¤ найб≥льш опром≥нених ос≥б з населенн¤ не повинна перевищувати таких значень, при ¤ких можлив≥ гостр≥ кл≥н≥чн≥ про¤ви рад≥ац≥йних уражень (таблиц≥ додатка 7).
____________
* “ерм≥н "критична група" не використовуЇтьс¤ в систем≥ р≥вн≥в втручанн¤ ≥ р≥вн≥в д≥њ.
7.32. ” в≥дпов≥дност≥ з принципами виправданост≥ ≥ оптим≥зац≥њ будь-¤ке втручанн¤, пов'¤зане з цим контрзаходом, може бути квал≥ф≥ковано ¤к:
(а) невиправдане,
(б) виправдане,
(в) безумовно виправдане.
7.33. ¬тручанн¤ Ї невиправданим, ¤кщо величина дози, в≥двернутоњ внасл≥док такого втручанн¤, менше р≥вн¤, визначеного ¤к найнижча межа виправданост≥*. ћеж≥ виправданост≥ в≥дпов≥даЇ така величина в≥двернутоњ дози, при ¤к≥й користь в≥д проведеного контрзаходу дор≥внюЇ величин≥ завданого цим втручанн¤м збитку.
____________
* ƒал≥ вживаЇтьс¤ скорочено: "межа виправданост≥".
7.34. ”с≥ р≥шенн¤ щодо доц≥льност≥ чи недоц≥льност≥ проведенн¤ того чи ≥ншого контрзаходу базуютьс¤ на пор≥вн¤нн≥ величин в≥двернутоњ даним контрзаходом дози з в≥дпов≥дним значенн¤м меж≥ виправданост≥. „ерез те, що на практиц≥ под≥бн≥ пор≥вн¤нн¤ у б≥льшост≥ випадк≥в мають проводитьс¤ оперативно ≥ на основ≥ тих показник≥в рад≥ац≥йноњ обстановки, ¤к≥ можуть бути вим≥р¤н≥, значенн¤ цих показник≥в пор≥внюютьс¤ з в≥дпов≥дними р≥вн¤ми д≥њ.
7.35. ¬тручанн¤ квал≥ф≥куютьс¤ ¤к безумовно виправдан≥, ¤кщо значенн¤ в≥двернутоњ дози наст≥льки велик≥, що користь дл¤ здоров'¤ в≥д под≥бних втручань безумовно перевищуЇ той сумарний збиток, ¤ким ц¤ акц≥¤ супроводжуЇтьс¤.
7.36. Ѕезумовно виправданими терм≥новими втручанн¤ми сл≥д вважати так≥, при реал≥зац≥њ ¤ких величина в≥двернутоњ дози в≥дпов≥даЇ тим р≥вн¤м опром≥ненн¤, що можуть викликати гостр≥ кл≥н≥чн≥ про¤ви променевого ураженн¤: променевоњ хвороби, променевих оп≥к≥в шк≥ри, рад≥ац≥йних тирео≥д≥т≥в та ≥н. ¬ таблиц¤х додатка 7 наведено значенн¤ р≥вн≥в безумовного терм≥нового втручанн¤ при гострому ≥ хрон≥чному опром≥ненн≥.
7.37. ћ≥ж найнижчою межею виправданост≥ втручанн¤ (≥ в≥дпов≥дних њм р≥вн¤ми д≥њ) - з одного боку, ≥ р≥вн¤ми безумовного втручанн¤ - з ≥ншого, знаход¤тьс¤ так≥ значенн¤ в≥двернутих доз, при ¤ких введенн¤ контрзаходу потребуЇ процедури оптим≥зац≥њ. ’оча вс≥ ц≥ контрзаходи виправдан≥, розгл¤д р≥шенн¤ про њх проведенн¤ (чи непроведенн¤) Ї важливим ≥ абсолютно необх≥дним кроком, ¤кий включаЇ врахуванн¤ ус≥х вид≥в збитку при р≥зних видах контрзаход≥в.
7.38. ƒо терм≥нових ≥ нев≥дкладних протирад≥ац≥йних захисних заход≥в гостроњ фази авар≥њ належать:
- укритт¤ населенн¤;
- обмеженн¤ у режим≥ повед≥нки (обмеженн¤ часу перебуванн¤ на в≥дкритому пов≥тр≥);
- евакуац≥¤;
- фармаколог≥чна проф≥лактика опром≥ненн¤ щитовидноњ залози рад≥оактивними ≥зотопами йоду з допомогою препарат≥в стаб≥льного йоду (йодна проф≥лактика);
- тимчасова заборона вживанн¤ окремих продукт≥в харчуванн¤ м≥сцевого виробництва ≥ використанн¤ води з м≥сцевих джерел.
«наченн¤ р≥вн≥в втручанн¤ та/або р≥вн≥в д≥њ дл¤ р≥зних тип≥в нев≥дкладних контрзаход≥в наведен≥ в таблиц≥ ƒ.8.1 додатка 8.
7.39. –≥шенн¤ про проведенн¤ терм≥нових ≥ нев≥дкладних захисних заход≥в мають бути прийн¤т≥ не лише з урахуванн¤м поточного стану рад≥ац≥йноњ ситуац≥њ, але, у першу чергу, базуватис¤ на прогноз≥ њњ розвитку у зв'¤зку з оч≥куваними авар≥йними викидами ≥ скидами, а також з використанн¤м г≥дрометеоролог≥чних прогноз≥в.
7.40. ќсновн≥ орган≥зац≥йн≥ ≥ технолог≥чн≥ характеристики, а також перел≥к ≥ розм≥ри ресурс≥в, необх≥дних дл¤ проведенн¤ терм≥нових ≥ нев≥дкладних втручань (включаючи укритт¤, евакуац≥ю ≥ йодну проф≥лактику) мають бути визначен≥ у в≥дпов≥дних авар≥йних планах (ƒодаток 5). “ак≥ плани мають бути заздалег≥дь п≥дготовлен≥ дл¤ сценар≥њв г≥потетичних комунальних авар≥й р≥зного масштабу.
ѕлани повинн≥ м≥стити також значенн¤ р≥вн≥в втручанн¤ ≥ д≥й, встановлен≥ даним розд≥лом Ќ–Ѕ”-97 (≥ додатками до нього). ¬ авар≥йн≥ плани сл≥д також включити значенн¤ р≥вн≥в д≥њ дл¤ таких контрзаход≥в, ¤к вилученн¤ ≥ зам≥на р≥зних продукт≥в харчуванн¤ ≥ питноњ води.
7.41. ¬ умовах гострого деф≥циту продукт≥в харчуванн¤ ≥ питноњ води чи будь-¤ких ≥нших складних соц≥ально-економ≥чних обставин можуть бути використан≥ б≥льш висок≥ р≥вн≥ д≥њ, н≥ж наведен≥ в таблиц≥ додатка 8, дл¤ вилученн¤ рад≥оактивно забруднених продукт≥в харчуванн¤ ≥ питноњ води. ѕроте под≥бн≥ р≥шенн¤ мають бути обгрунтован≥ застосуванн¤м процедур виправданост≥ ≥ оптим≥зац≥њ втручанн¤ ≥ узгоджен≥ з органами ƒержавного сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного нагл¤ду.
7.42. ƒо довгострокових контрзаход≥в (ƒодаток 8), ¤к≥ можуть зд≥йснюватис¤ ≥ на ранн≥й, ≥ на п≥зн≥й фазах авар≥њ, належать:
(а) тимчасове в≥дселенн¤;
(б) переселенн¤ (на пост≥йне м≥сце проживанн¤);
(в) обмеженн¤ вживанн¤ рад≥оактивно забруднених води ≥ продукт≥в харчуванн¤;
(г) дезактивац≥¤ територ≥й;
(д) р≥зноман≥тн≥ с≥льськогосподарськ≥ контрзаходи;
(е) ≥нш≥ контрзаходи (г≥дролог≥чн≥, включаючи протиповенев≥, обмеженн¤, пов'¤зан≥ з л≥сокористуванн¤м, полюванн¤м, рибною ловлею та ≥н.).
7.43. —≥льськогосподарськ≥, г≥дротехн≥чн≥ та ≥нш≥ ≥ндустр≥ально-техн≥чн≥ контрзаходи повинн≥ розгл¤датис¤ лише п≥сл¤ повного завершенн¤ авар≥йного рад≥оактивного забрудненн¤ територ≥њ, включаючи водойми, з урахуванн¤м результат≥в детального рад≥ац≥йного мон≥торингу.
7.44. ¬ авар≥йних планах (ƒодаток 5) мають бути передбачен≥ ≥ детально визначен≥ ус≥ умови дл¤ такого втручанн¤, ¤к тимчасове в≥дселенн¤ (≥ поверненн¤) людей, включаючи:
(а) р≥вень втручанн¤ дл¤ под≥бного протирад≥ац≥йного заходу;
(б) умови в≥дселенн¤ людей, включаючи необх≥дн≥ транспортн≥ ресурси, м≥сц¤ розм≥щенн¤ людей на пер≥од тимчасового в≥дселенн¤;
(в) система ≥нформуванн¤ населенн¤ про час в≥дселенн¤ ≥ передбачуваний час њхнього поверненн¤;
(г) система охорони њх власност≥;
(д) система компенсац≥й завданого внасл≥док в≥дселенн¤ збитку;
(е) вимоги до структури ≥ обс¤гу рад≥ац≥йно-дозиметричних даних, необх≥дних дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про тимчасове в≥дселенн¤.
7.45. “а частина авар≥йного плану, ¤ка розгл¤даЇ можливост≥ ≥ умови переселенн¤ людей, маЇ включати основн≥ умови переселенн¤:
(а) чисельн≥ значенн¤ р≥вн≥в втручанн¤ (величина дози, в≥двернутоњ переселенн¤м);
(б) максимальну тривал≥сть тимчасового в≥дселенн¤, перевищенн¤ ¤коњ робить доц≥льним переселенн¤ людей на пост≥йне м≥сце проживанн¤;
(в) систему обов'¤зкового ≥нформуванн¤ ≥ консультац≥й з людьми та/або представницькими органами того населеного пункту, жител≥в ¤кого плануЇтьс¤ переселити на пост≥йне м≥сце проживанн¤;
(г) комплекс гарант≥й, в≥дносно компенсац≥њ матер≥ального ≥ соц≥ально-психолог≥чного збитку, пов'¤заного з переселенн¤м;
(д) вимоги до структури ≥ обс¤гу рад≥ац≥йно-дозиметричних даних, необх≥дних дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про переселенн¤.
7.46. Ќеобх≥дно вжити вс≥ заходи дл¤ отриманн¤ оц≥нок доз опром≥ненн¤, ¤ке зазнали особи з населенн¤, за пер≥од до проведенн¤ втручанн¤, а також оц≥нок доз прогнозного опром≥ненн¤, ¤кщо прийн¤то р≥шенн¤ про в≥дмову в≥д будь-¤кого довгострокового контрзаходу. –езультати цих оц≥нок мають бути загальнодоступними.
7.47. ќц≥нки доз повинн≥ базуватис¤ на результатах ус≥Їњ доступноњ ≥нформац≥њ ≥ пост≥йно уточнюватис¤ з отриманн¤м нових, уточнених та/або розширених даних рад≥ац≥йного мон≥торингу.
7.48. Ѕудь-¤кий довгостроковий контрзах≥д маЇ бути призупинений, коли оц≥нки доз показують, що подальше його продовженн¤ невиправдане, оск≥льки величина нев≥двернутого залишкового р≥вн¤ дози ви¤вл¤Їтьс¤ нижче прийн¤тного.
Ќ–Ѕ”-97 встановлюЇ наступний залишковий прийн¤тний сумарний р≥вень зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього опром≥ненн¤:
а) 1 м«в за р≥к дл¤ хрон≥чного опром≥ненн¤ тривал≥стю б≥льше 10 рок≥в;
б) 5 м«в сумарно за перш≥ два роки;
в) 15 м«в сумарно за перш≥ 10 рок≥в.
÷≥ значенн¤ повинн≥ враховуватись при визначенн≥ розм≥р≥в (границь) зони авар≥њ (комунальноњ).
8.1. –егламенти ц≥Їњ групи спр¤мован≥ на зменшенн¤ доз хрон≥чного опром≥ненн¤ людини в≥д техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤.
8.2. ѕротирад≥ац≥йний захист в умовах хрон≥чного опром≥ненн¤ базуЇтьс¤ на систем≥ заход≥в (контрзаход≥в), ¤к≥ завжди Ї втручанн¤м у життЇд≥¤льн≥сть людини чи сферу господарського та соц≥ально-побутового функц≥онуванн¤ територ≥њ.
8.3. ѕ≥дставою дл¤ р≥шенн¤ про доц≥льн≥сть проведенн¤ того чи ≥ншого контрзаходу Ї оц≥нка та пор≥вн¤нн¤ корист≥ дл¤ здоров'¤ за рахунок в≥двернутоњ даним втручанн¤м дози, та шкоди, що може бути запод≥¤на цим втручанн¤м при реал≥зац≥њ контрзаходу.
8.4. ≥льк≥сними критер≥¤ми, що забезпечують виконанн¤ вимог п. 8.3 Ї:
(а) р≥вн≥ втручанн¤,
(б) р≥вн≥ д≥й.
–≥вн≥ втручанн¤ виражаютьс¤ у терм≥нах в≥двернутоњ дози, тобто дози, ¤ку передбачаЇтьс¤ в≥двернути за час д≥њ контрзаходу, що пов'¤заний з втручанн¤м.
–≥вн≥ д≥й виражаютьс¤ в терм≥нах таких показник≥в рад≥ац≥йноњ ситуац≥њ, ¤к≥ можна вим≥рювати, зокрема:
- ефективноњ питомоњ активност≥ (јеф) природних рад≥онукл≥д≥в у м≥неральн≥й сировин≥ та буд≥вельних матер≥алах;
- потужност≥ поглиненоњ в пов≥тр≥ дози (ѕѕƒ) гамма-випром≥нюванн¤;
- середньор≥чноњ екв≥валентноњ р≥вноважноњ об'Їмноњ активност≥ (≈–ќј) ≥зотоп≥в радону в пов≥тр≥ прим≥щень та робочих м≥сц¤х;
- питомоњ активност≥ природних рад≥онукл≥д≥в у питн≥й вод≥;
- питомоњ активност≥ природних рад≥онукл≥д≥в у м≥неральних добривах;
- питомоњ активност≥ природних рад≥онукл≥д≥в у виробах з порцел¤ни, фарфору та глини;
- питомоњ активност≥ природних рад≥онукл≥д≥в у м≥неральних барвниках.
8.5. ” випадку, коли перевищуЇтьс¤ в≥дпов≥дний р≥вень д≥й на конкретному об'Їкт≥ (джерел≥ питного водопостачанн¤, буд≥вл≥, сировин≥ чи продукц≥њ та ≥н.), втручанн¤ плануЇтьс¤ на п≥дстав≥ визначенн¤ структури та величини вс≥х складових сумарноњ дози опром≥ненн¤ в≥д техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤ з подальшою процедурою оптим≥зац≥њ контрзаходу по зменшенню сумарноњ дози опром≥ненн¤. …мов≥рно можуть трапл¤тис¤ випадки, коли оптимальний контрзах≥д дл¤ зменшенн¤ сумарноњ дози опром≥ненн¤ буде спр¤мований не на джерело, що перевищуЇ р≥вень д≥й, а на ≥нше техногенно-п≥дсилене джерело природного походженн¤.
8.6. –≥вн≥ д≥й.
8.6.1. ≈фективна питома активн≥сть природних рад≥онукл≥д≥в у буд≥вельних матер≥алах та м≥неральн≥й сировин≥.
(а) ¬еличина ефективноњ питомоњ активност≥ природних рад≥онукл≥д≥в у буд≥вельних матер≥алах та м≥неральн≥й сировин≥ визначаЇтьс¤ ¤к зважена сума питомих активностей рад≥ю-226 (јца), тор≥ю-232 (јть) ≥ кал≥ю-40 (јк) за формулою:
јеф = ARa + 1,31 х A Th + 0,085 х Ak,
де 1,31 ≥ 0,085 - зважуюч≥ коеф≥ц≥Їнти дл¤ тор≥ю-232 ≥ кал≥ю-40 в≥дпов≥дно по в≥дношенню до рад≥ю-226.
(б) оли величина јеф в буд≥вельних матер≥алах та м≥неральн≥й сировин≥ нижче або дор≥внюЇ 370 Ѕк/кг в ступен≥ -1, то вони можуть використовуватись дл¤ вс≥х вид≥в буд≥вництва без обмежень (I клас).
(в) Ѕуд≥вельн≥ матер≥али та м≥неральна сировина, в ¤ких јеф вище 370 Ѕк/кг в ступен≥ -1, але нижче або дор≥внюЇ 740 Ѕк/кг в ступен≥ -1 (II клас), можуть бути використан≥:
- дл¤ промислового буд≥вництва;
- дл¤ буд≥вництва шл¤х≥в.
(г) Ѕуд≥вельн≥ матер≥али та м≥неральна сировина, в ¤ких јеф перевищуЇ 740 Ѕк/кг в ступен≥ -1, але нижче, або дор≥внюЇ 1350 Ѕк/кг в ступен≥ -1 (III клас), можуть бути використан≥ наступним чином:
в межах населених пункт≥в:
- дл¤ буд≥вництва п≥дземних споруд, покритих шаром грунту товщиною понад 0,5 м, де виключено тривале перебуванн¤ людей*;
____________
* з часом перебуванн¤ менше 0,5 тривалост≥ робочого дн¤.
поза межами населених пункт≥в:
- дл¤ буд≥вництва шл¤х≥в;
- дл¤ спорудженн¤ гребель;
- дл¤ спорудженн¤ ≥нших об'Їкт≥в з малим часом перебуванн¤ людей.
(д) ƒл¤ матер≥ал≥в, що мають естетичну ц≥нн≥сть величина јеф не повинна перевищувати 3700 Ѕк/кг в ступен≥ -1. ¬икористанн¤ њх дл¤ внутр≥шнього та зовн≥шнього оздобленн¤ об'Їкт≥в громадського призначенн¤, за виключенн¤м дит¤чих заклад≥в, та дл¤ зовн≥шнього оздобленн¤ цокольних частин житлових будинк≥в може бути дозволене на п≥дстав≥ окремих регламент≥в, затверджених √оловним державним сан≥тарним л≥карем ”крањни, або особою, ¤к≥й надано в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤.
(г) Ќаведен≥ значенн¤ јеф в≥днос¤тьс¤ до усереднених значень в межах поклад≥в корисних копалин, д≥льниц≥, в≥двалу або парт≥њ матер≥алу, ¤кий використовуЇтьс¤.
8.6.2. ѕотужн≥сть поглиненоњ в пов≥тр≥ дози (ѕѕƒ) гамма-випром≥нюванн¤ в пов≥тр≥ будинк≥в та прим≥щень.
(а) ¬становлен≥ р≥вн≥ д≥й ѕ√ў розповсюджуютьс¤ на гамма-випром≥нюванн¤, сформоване за рахунок активност≥ природних рад≥онукл≥д≥в, включаючи природний рад≥ац≥йний фон.
(б) ѕѕƒ всередин≥ прим≥щень буд≥вель та споруд, ¤к≥ проектуютьс¤, будуютьс¤ та реконструюютьс¤ дл¤ експлуатац≥њ з пост≥йним перебуванн¤м людей*, р≥вень д≥й становить 4,4 н√р/с в ступен≥ -1 (30 мк–/год в ступен≥ -1), включаючи компоненту в≥д природного фонового опром≥ненн¤.
____________
*
¬ межах даного документа до прим≥щень з пост≥йним перебуванн¤м людей
в≥днос¤тьс¤ житлов≥ прим≥щенн¤, а також прим≥щенн¤ дит¤чих заклад≥в,
санаторно-курортних та л≥кувально-оздоровчих заклад≥в.
(в) ѕѕƒ всередин≥ прим≥щень буд≥вель та споруд, ¤к≥ експлуатуютьс¤ з пост≥йним перебуванн¤м людей, р≥вень д≥й становить 7,3 н√р/с (50 мк–/год в ступен≥ -1), включаючи компоненту в≥д природного рад≥ац≥йного фону, за виключенн¤м дит¤чих, санаторно-курортних та оздоровчо-л≥кувальних заклад≥в де р≥вень д≥й в≥дпов≥даЇ п. 8.6.2 (б).
8.6.3. —ередньор≥чна екв≥валентна р≥вноважна об'Їмна активн≥сть (≈–ќј) ≥зотоп≥в радону в пов≥тр≥ буд≥вель.
(а) ¬ прим≥щенн¤х буд≥вель та споруд, ¤к≥ будуютьс¤ та реконструюютьс¤ дл¤ експлуатац≥њ з пост≥йним перебуванн¤м людей, р≥вень д≥й дл¤ середньор≥чноњ ≈–ќј радону-222 в пов≥тр≥ становить 50 Ѕк/м в ступен≥ -3, середньор≥чноњ ≈–ќј радону-22 (торону) - 3 Ѕк/м в ступен≥ -3.
(б) –≥вень д≥й дл¤ середньор≥чноњ ≈–ќј радону-222 в зон≥ диханн¤ в пов≥тр≥ прим≥щень, ¤к≥ експлуатуютьс¤ з пост≥йним перебуванн¤м людей становить 100 Ѕк/м в ступен≥ -3; а дл¤ ≈–ќј радону-220 (торону) - 6 Ѕк/м в ступен≥ -3, за виключенн¤м дит¤чих, санаторно-курортних та оздоровчо-л≥кувальних заклад≥в де р≥вень д≥й в≥дпов≥даЇ п. 8.6.3 (а).
(в) ѕри перевищенн≥ наведених р≥вн≥в д≥й проведенн¤ контрзаход≥в дл¤ дит¤чих, санаторно-курортних та оздоровчо-л≥кувальних заклад≥в, а також громадських прим≥щень Ї обов'¤зковими: дл¤ житлових прим≥щень - т≥льки за згодою власника житла. ѕри цьому останн≥м повинна бути надана повна ≥нформац≥¤ про дози опром≥ненн¤ та ризики дл¤ здоров'¤.
(г) якщо середньор≥чну сумарну ≈–ќј радону-222 та радону-220, п≥сл¤ проведенн¤ протирадонових заход≥в неможливо знизити нижче р≥вн¤ 400 Ѕк/м в ступен≥ -3 (р≥вень д≥й безумовно виправданого втручанн¤), то прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про подальш≥ д≥њ належить в≥дпов≥дним державним органам, пор¤док ¤ких регламентуЇтьс¤ окремим документом.
8.6.4. ѕитома активн≥сть природних рад≥онукл≥д≥в у вод≥ джерел господарчо-питного водопостачанн¤.
–≥вн≥ д≥й дл¤ природних рад≥онукл≥д≥в в джерелах господарчо-питного водопостачанн¤ становл¤ть:
дл¤ 222Rn - 100 Ѕк/кг в ступен≥ -1;
дл¤ ”рану (сумарна активн≥сть природноњ сум≥ш≥ ≥зотоп≥в) - 1 Ѕк/кг в ступен≥ -1;
дл¤ 226 Ra - 1 Ѕк/кг в ступен≥ -1;*
дл¤ 228 Ra - 1 Ѕк/кг в ступен≥ -1.
____________
*
ѕри типовому природному сп≥вв≥дношенн≥ активност≥ 238U до 234U, р≥вному
2, то 11 Ѕк/кг в ступен≥ -1 в≥дпов≥даЇ приблизно 20 мкг/кг в ступен≥
-1.
” раз≥ використанн¤ води артез≥анських свердловин дл¤ господарчо-питного водопостачанн¤ або реал≥зац≥њ води артез≥анських та ≥нших джерел через торговельну мережу кожне джерело (свердловина або група свердловин, що використовуютьс¤ одночасно) повинно мати паспорт рад≥ац≥йноњ ¤кост≥ води.
8.6.5. ѕитома активн≥сть природних рад≥онукл≥д≥в у м≥неральних добривах.
(а) ƒл¤ добрив, що не пил¤ть (гранульованих) р≥вень д≥й по сум≥ питомих активностей урану-238 та тор≥ю-232 - 1,9 кЅк/кг в ступен≥ -1.
(б) ƒл¤ добрив, що пил¤ть (негранульованих), окр≥м додержанн¤ умови п. 8.6.5 (а), р≥вень д≥й по сум≥ питомих активностей тор≥ю-230 та тор≥ю-232 - 1,9 кЅк/кг в ступен≥ -1.
8.6.6. јктивн≥сть природних рад≥онукл≥д≥в у глин¤ному, порцел¤но-фа¤нсовому та скл¤ному посуд≥ побутового призначенн¤.
–≥вень д≥й по ефективн≥й питом≥й активност≥ природних рад≥онукл≥д≥в у готовому вироб≥ з фа¤нсу, порцел¤ни, скла та вироб≥в з тини визначаЇтьс¤ за формулою:
јеф = A Ra + 1,31 х A Th + 0,085 х јк,
де 1,31, 0,085 - зважуюч≥ коеф≥ц≥Їнти по в≥дношенню до рад≥ю-226 дл¤ тор≥ю ≥ кал≥ю в≥дпов≥дно, ≥ становить јеф б≥льше 370 Ѕк/кг в ступен≥ -1.
8.6.7. ѕитома активн≥сть природних рад≥онукл≥д≥в у м≥неральних барвниках.
–≥вень д≥й повинен задовольн¤ти наступним умовам:
A U, Ra + 1,31 A Th = 1400 Ѕк/кг в ступен≥ -1,
де A U, Ra - ефективна питома активн≥сть урану-238 (чи рад≥ю-226) ≥ тор≥ю-232 в р≥вноваз≥ з ≥ншими членами уранового чи тор≥Ївого р¤ду;
1,31 - зважуючий коеф≥ц≥Їнт по в≥дношенню до рад≥ю-226.
8.7. ¬имоги до протирад≥ац≥йного захисту людини в≥д техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤ на виробництв≥.
8.7.1. –≥вн≥ д≥й дл¤ окремих рад≥онукл≥д≥в природного походженн¤ в пов≥тр≥ виробничих-прим≥щень складають:
- ѕѕƒ на робочому м≥сц≥ - 7,3 н√р/с в ступен≥ -1 (50 мк–/ч в ступен≥ -1);
- середньор≥чна ≈–ќј радону-222 в пов≥тр≥ прим≥щенн¤ - 300 Ѕк/м в ступен≥ -3;
- середньор≥чна ≈–ќј радону-220 (торону) в пов≥тр≥ прим≥щенн¤ - 20 Ѕк/м в ступен≥ -3.
–≥вн≥ д≥й дл¤ окремих рад≥онукл≥д≥в природного походженн¤ у виробничому пилу прим≥щень за умови рад≥оактивноњ р≥вноваги рад≥онукл≥д≥в уранового та тор≥Ївого с≥мейств складають:
- активн≥сть урану-238 ≥ тор≥ю-232 в р≥вноваз≥ з доч≥рн≥ми продуктами розпаду у виробничому пилу повинн≥ в≥дпов≥дати формулам:
ј U = 28/f кЅк/кг в ступен≥ -1,
ј Th = 24/f кЅк/кг в ступен≥ -1,
де f - безрозм≥рний коеф≥ц≥Їнт, що чисельно дор≥внюЇ середньор≥чн≥й загальн≥й запиленост≥ пов≥тр¤ в зон≥ диханн¤, мг/м в ступен≥ -3.
8.7.2. ƒл¤ окремих виробництв чи робочих м≥сць, р≥вн≥ д≥й визначаютьс¤ на п≥дстав≥ атестац≥њ робочих м≥сць в≥дпов≥дних п≥дприЇмств чи технолог≥й. «атвердженн¤ таких р≥вн≥в д≥й проводитьс¤ затвердженн¤м √оловним державним сан≥тарним л≥карем ”крањни, або особою, ¤к≥й надано в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤.
9.1. ѕрактична д≥¤льн≥сть чи джерела ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в рамках практичноњ д≥¤льност≥ можуть бути зв≥льнен≥ в≥д регулюючого контролю, ¤кщо регулюючими органами одержано обгрунтовану аргументац≥ю, що джерела в≥дпов≥дають критер≥¤м зв≥льненн¤, визначеним у цьому розд≥л≥, або р≥вн¤м зв≥льненн¤, що визначаютьс¤ регулюючими органами на основ≥ цих критер≥њв зв≥льненн¤.
9.2. «агальними принципами зв≥льненн¤ практичноњ д≥¤льност≥ чи джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в рамках практичноњ д≥¤льност≥ в≥д регулюючого контролю Ї:
а) дози опром≥ненн¤ дл¤ ос≥б, обумовлен≥ зв≥льненими практичною д≥¤льн≥стю чи джерелами, повинн≥ бути достатньо низькими, щоб не викликати необх≥дност≥ в њх регулюванн≥;
б) колективн≥ дози опром≥ненн¤, обумовлен≥ зв≥льненими практичною д≥¤льн≥стю або джерелами, повинн≥ бути достатньо низькими, щоб не вимагати регулюючого контролю за б≥льшост≥ обставин;
в) зв≥льнен≥ види практичноњ д≥¤льност≥ та джерела повинн≥ бути безпечн≥, тобто з низькою ≥мов≥рн≥стю неспри¤тливого розвитку под≥й, можуть призвести до порушенн¤ вимог пункт≥в а) та б).
9.3. «в≥льненн¤ практичноњ д≥¤льност≥ чи джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в рамках практичноњ д≥¤льност≥ в≥д регулюючого контролю може бути ¤к повним, так ≥ обмеженим.
9.4. ѕрактична д≥¤льн≥сть чи джерела ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в рамках практичноњ д≥¤льност≥ можуть бути зв≥льнен≥ регулюючим органом в≥д регулюючого контролю без подальшого розгл¤ду (повне зв≥льненн¤), ¤кщо вони одночасно в≥дпов≥дають за вс≥х можливих реальних обставин наступним критер≥¤м зв≥льненн¤:
а) р≥чна ефективна доза в≥д ус≥х шл¤х≥в опром≥ненн¤ дл¤ будь-¤коњ людини за рахунок зв≥льненоњ практичноњ д≥¤льност≥ чи джерела не перевищуЇ 10 мк«в-р≥к в ступен≥ -1; та
б) р≥чна колективна ефективна доза в≥д ус≥х шл¤х≥в опром≥ненн¤ за рахунок зв≥льненоњ практичноњ д≥¤льност≥ чи джерела не повинна перевищувати 1 люд.-«в-р≥к в ступен≥ -1, або внасл≥док оптим≥зац≥њ протирад≥ац≥йного захисту доведено, що зв≥льненн¤ Ї найкращим р≥шенн¤м.
9.5. «г≥дно з критер≥¤ми, викладеними в пп. 9.2 ≥ 9.4, наступн≥ джерела в рамках практичноњ д≥¤льност≥ зв≥льн¤ютьс¤ без подальшого розгл¤ду в≥д регулюючого контролю:
а) рад≥оактивн≥ речовини, що використовуютьс¤ в рамках практичноњ д≥¤льност≥, дл¤ ¤ких або активн≥сть даного рад≥онукл≥да в них у будь-¤кий момент часу, або його питома активн≥с≥ть не перевищують р≥вн≥в зв≥льненн¤, ¤к≥ визначаютьс¤ ќ—ѕ” (за виключенн¤м випадк≥в, зазначених в п. 9.7);
б) пристроњ дл¤ генеруванн¤ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, ¤к≥ схвален≥ регулюючим органом дл¤ використанн¤ без регулюючого контролю.
9.6. якщо джерело та/або практична д≥¤льн≥сть зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д регулюючого контролю, то автоматично в≥д регулюючого контролю зв≥льн¤ютьс¤ вс≥ види викид≥в, скид≥в та в≥дход≥в, що пов'¤зан≥ з даним джерелом чи практичною д≥¤льн≥стю.
9.7. ƒл¤ визначених регулюючим органом вид≥в практичноњ д≥¤льност≥ контроль може зд≥йснюватис¤ на р≥вн¤х, нижчих за р≥вн≥ зв≥льненн¤.
9.8. ќбмежене зв≥льненн¤ (зв≥льненн¤ в≥д певних вид≥в регулюючого контролю) практичноњ д≥¤льност≥ чи джерел в рамках практичноњ д≥¤льност≥ дозвол¤Їтьс¤ регулюючими органами за умов, ¤к≥ визначаютьс¤ регулюючими органами.
9.9. ƒетальн≥ вимоги щодо пор¤дку зв≥льненн¤, а також детальний перел≥к умов, за ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ зв≥льненн¤, встановлюЇтьс¤ окремим документом, що розробл¤Їтьс¤ регулюючими органами.
ƒодаток 1 |
1. ћ –«. ѕубликаци¤ 30. ѕределы поступлени¤ радионуклидов дл¤ работающих с радиоактивными веществами в открытом виде. - ћ.: Ёнергоатомиздат, 1983. - 60 с.
2. ћ –«. ѕубликаци¤ 38. —хемы распада радионуклидов. Ёнерги¤ и интенсивность излучени¤. ¬ 2 ч. - ћ.: Ёнергоатомиздат, 1987.
3. ICRP. Publikation 56. Age-Dependent Doses to Members of the Public from Intake of Radionuclides: Part 1.- Oxford: Pergamon Press, 1989. - 122 р. (ѕубл≥кац≥¤ ћ –« N 56, ¬≥к-залежн≥ дози ос≥б з населенн¤ в≥д надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в. „астина 1).
4. ICRP. Publikation 60. Radiation protection 1990: Recommendations of the International Commission on Radiological Protection (ICRP) - New York: Pergamon Press, 1991. - 197 р. (ћ –« ѕубл≥кац≥¤ N 60 - –екомендац≥њ ћ≥жнародноњ ком≥с≥њ з рад≥олог≥чного захисту 1990 р.).
5. ICRP. Publikation 63. Principles for intervention for Protection of the Publik in a radiological Emergency. - New York: Pergamon Press, 1991. (ѕубл≥кац≥¤ ћ –« N 63, ѕринципи втручань дл¤ захисту населенн¤ при рад≥олог≥чних надзвичайних обставинах).
6. ћ –«. ѕубликаци¤ N 65. «ащита от радона-222 в жилых помещени¤х и на рабочих местах. - ћ.: Ёнергоатомиздат, 1995. - 78 с.
7. ICRP. Publikation 66. Human Respiratory Tract Model Radiological Protection. - Oxford: Pergamon, 1994. - 482 р. (ѕубл≥кац≥¤ ћ –« N 66, ћодель респ≥раторного шл¤ху людини дл¤ рад≥олог≥чного захисту).
8. ICRP. Publikation 67. Age-Dependent Doses to Members of the Public from Intake of Radionuclides: Part 2. Ingestion Dose Coefficients. - Oxford: Pergamon, 1993. - 166 р. (ѕубл≥кац≥¤ ћ –« N 67, ¬≥к-залежн≥ дози ос≥б з населенн¤ в≥д надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в. „астина 2. ƒозов≥ коеф≥ц≥Їнти дл¤ надходженн¤).
9. ICRP. Publikation 69. Age-Dependent Doses to Members of the Public from Intake of Radionuclides: Part 3. Ingestion Dose Coefficients. - Oxford: Pergamon, 1995. - 74 р. (ѕубл≥кац≥¤ ћ –« N 69, ¬≥к-залежн≥ дози ос≥б з населенн¤ в≥д надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в. „астина 3. ƒозов≥ коеф≥ц≥Їнти дл¤ надходженн¤).
10. ICRP. Publikation 71. Age-Dependent Doses to Members of the Public from Intake of Radionuclides: Part 4. Inhalation Dose Coefficients.- Oxford: Pergamon, 1995. - 405 р. (ѕубл≥кац≥¤ ћ –« N 71, ¬≥к-залежн≥ дози ос≥б з населенн¤ в≥д надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в. „астина 4. ƒозов≥ коеф≥ц≥Їнти дл¤ ≥нгал¤ц≥њ).
11. Cristy M., eckerman K.F. Specific Absorbed Fraction of Energy at Various Ages from Internal Photon Sources. ORNL/TM-8391/V1-7. - Oak Ridge: Oak Ridge National Laboratory, 1987. (ѕитома поглинена фракц≥¤ енерг≥њ дл¤ р≥зних в≥к≥в в≥д внутр≥шн≥х фотонних джерел).
12. ћеждународные основные нормы безопасности дл¤ защиты от ионизирующих излучений и безопасного обращени¤ с источниками излучени¤. —ери¤ изданий по безопасности N 115. - ¬ена: ћј√ј“Ё, 1997. - 382 с.
13. Intervention Criteria in a Nuclear or Radiation Emergency: Safety Series N 109 - Vienna: IAEA, 1994. - 119 р. ( ритер≥њ дл¤ втручань в ¤дерних та рад≥ац≥йних надзвичайних обставинах).
14. ритер≥њ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень про заходи захисту населенн¤ у випадку авар≥њ ¤дерного реактора («атв. ћќ« —–—– в≥д 16.05.90 р.).- ћ.: 1990. - 16 с.
15. Likhtariov I., Kovgan L., Novak D., Vavilov S., Jacjb P., Herwig G., Paretzke H. Effective doses due to extermal irradbation from the Chernobyi accident for different population groups of Ukraine//Health Phys. 70(1). - 1996. - 87 - 98 р. (≈фективна доза в≥д зовн≥шнього опром≥нюванн¤ в≥д „орнобильськоњ авар≥њ дл¤ р≥зних груп населенн¤ ”крањни).
16. Likhtariov I., Kovgan L., Vavilov S., Gluvchimsky R., Perevoznikov O., Litvinets L., Anspaugh L., Kercher J., Bouvblle A. Internal exposure from the ingestion of foods contaminated by 137Cs after Chernobyi accident. Report 1. Geeneral model: ingestion doses and countermeasure effectiveness for the abults of Rovno Odlast of Ukraine//Health Phys. 70(3). - 1996. - 297 - 317 р. (¬нутр≥шнЇ опром≥нюванн¤ в≥д споживанн¤ продукт≥в харчуванн¤, забруднених 137Cs п≥сл¤ авар≥њ на „ј≈—. ƒопов≥дь 1. «агальна модель. ƒози в≥д внутр≥шнього надходженн¤ та ефективн≥сть контрзаход≥в дл¤ дорослих –≥вненськоњ област≥ ”крањни).
17. Nuclear Power: Accidental releases - practical guidance for public health action//WHO Regional Publication, European Series N 21. - Copenhagen, 1987. - 47 р. (ядерна енерг≥¤: јвар≥йн≥ викиди - практичне кер≥вництво дл¤ д≥й по охорон≥ здоров'¤).
18. Per Jensen H., Belyaev S., Demin V., Rolevich I., Likhtariov I., Kovgan L., Bariakhtar V. Management of contaminated terrbtories - Radiological principles and practice//The radiological conseguences of the Chernobyl accident. Proceedings of the first international conference Minsk, 18 - 22 March 1996 y. - Minsk, 1996. - 325 - 338 р. (”правл≥нн¤ забрудненими територ≥¤ми - рад≥олог≥чн≥ принципи та практика).
ƒодаток 2 |
ƒ.2.1.1. «наченн¤ допустимих р≥вн≥в встановлен≥ даним документом дл¤ референтних умов опром≥ненн¤.
ƒ.2.1.2. ƒл¤ кожноњ категор≥њ ос≥б, ¤к≥ зазнають опром≥нюванн¤ (категор≥њ ј, Ѕ, ¬) числове значенн¤ допустимого р≥вн¤ дл¤ даного шл¤ху надходженн¤ визначено таким чином, що:
- при наведен≥й у таблиц≥ величин≥ допустимого р≥вн¤,
- при д≥њ одного вибраного шл¤ху опром≥ненн¤ на прот¤з≥ року,
- при будь-¤кому поЇднанн≥ AMAD, референтного типу аерозолю, класу в≥дкладенн¤ газ≥в та пари, типу х≥м≥чноњ сполуки елемента,
- дл¤ критичноњ групи населенн¤,
- або у випадку персоналу - дл¤ референтного в≥ку "ƒорослий" величина р≥чноњ ефективноњ дози внутр≥шнього опром≥ненн¤ не перевищить в≥дпов≥дного л≥м≥ту дози.
ƒ.2.1.3. «наченн¤ допустимих р≥вн≥в визначаютьс¤ наступним набором параметр≥в:
- –еферентний в≥к (“аблиц¤ ƒ.2.3) ≥ стать;
- –еферентна тривал≥сть опром≥ненн¤ (“аблиц¤ ƒ.2.4);
- –еферентн≥ об'Їми питноњ спожитоњ прот¤гом одного року води (“аблиц¤ ƒ.2.5);
- –еферентн≥ об'Їми пов≥тр¤, що вдихаЇтьс¤ прот¤гом одного року (“аблиц¤ ƒ.2.6);
- –еферентний розпод≥л ф≥зичного навантаженн¤ (“аблиц¤ ƒ.2.8);
- –еферентн≥ типи аерозолю;
- –еферентн≥ класи в≥дкладенн¤ пари ≥ газ≥в;
- –еферентн≥ типи х≥м≥чноњ сполуки елементу (“аблиц¤ ƒ.2.9);
- –еферентн≥ параметри статистичного розпод≥лу активност≥ аерозолю за розм≥ром частинок;
- –еферентна щ≥льн≥сть часток аерозолю ≥ фактор форми (прийн¤то: фактор форми - 1,5, густина - 3 г/см в ступен≥ -3);
- –еферентн≥ параметри дихальноњ системи (“аблиц≥ ƒ.2.6, ƒ.2.7, ƒ.2.8) [7] та травного пункту [1, 8];
- –еферентн≥ параметри системного метабол≥зму [1, 8, 9, 10];
- –еферентн≥ маси орган≥в ≥ тканин, що опром≥нюютьс¤ (“аблиц¤ ƒ.2.12);
- √еометричн≥ параметри референтноњ людини [1, 7, 11];
- –еферентна товщина шк≥р¤ного покрову (в розрахунках доз зовн≥шнього опром≥ненн¤ прийн¤та товщина чутливого шару 5 мг/см в ступен≥ -2 п≥д поверхневим шаром 5 мг/см в ступен≥ -2, дл¤ долонь товщина поверхневого шару - 40 мг/см в ступен≥ -2).
ƒ.2.1.4. ћал. ƒ.2.1 - ƒ.2.9 ≥люструЇ особливост≥ формуванн¤ доз внутр≥шнього опром≥ненн¤ у ос≥б р≥зних в≥кових когорт при ≥нгал¤ц≥йному надходженн≥ аерозолей 90Sr, 137Cs, 232Pu р≥зноњ дисперсност≥ ≥ х≥м≥чного складу. ѕри ≥нгал¤ц≥њ вс≥х вибраних аерозолей максимальн≥ значенн¤ оч≥куваних ефективних доз на одиницю вм≥сту в пов≥тр≥ припадаЇ на ≥нтервал 0,01 - 0,1 мкм (в Ѕƒ в≥дсутн≥).
ƒ.2.2.1. ¬ таблиц¤х ƒ.2.1 - ƒ.2.2 наведен≥ значенн¤ ƒ– дл¤ основних рад≥ац≥йно-значущих рад≥онукл≥д≥в, ¤к≥ найб≥льш часто зустр≥чаютьс¤ на практиц≥.
ƒ.2.2.2. ¬еличини допустимих надходжень через органи диханн¤ ƒЌinhal ј, ƒЌinhal Ѕ, ƒЌinhal ¬ розрахован≥ за формулами:
дл¤ персоналу (категор≥њ ј, Ѕ)
| Ћƒ E | |
де Ћƒ E - л≥м≥т ефективноњ дози категор≥й ј чи Ѕ,
el, d - р≥чна ефективна доза при одиничному ≥нгал¤ц≥йному надходженн≥, розрахована дл¤ референтного в≥ку "ƒорослий", типу сполуки 1 та мед≥анного за активн≥стю аеродинам≥чного д≥аметра d;
дл¤ населенн¤ (категор≥¤ ¬)
| Ћƒ E | |
де Ћƒ E - л≥м≥т ефективноњ дози категор≥њ ¬,
el, d, t - р≥чна ефективна доза при одиничному ≥нгал¤ц≥йному надходженн≥, розрахована дл¤ типу сполуки 1, мед≥анного за активн≥стю аеродинам≥чного д≥аметра d та референтного в≥ку t.
ƒ.2.2.3. ¬еличини допустимих концентрац≥й у пов≥тр≥ ƒ inhat ј, ƒ inhat Ѕ, ƒ inhat ¬ розрахован≥ за формулами:
| Ћƒ E | |
де Ћƒ ≈ - л≥м≥т ефективноњ дози категор≥й ј чи Ѕ,
gl, d - р≥чна ефективна доза при одиничн≥й концентрац≥њ в пов≥тр≥, розрахована дл¤ референтного в≥ку "ƒорослий", типу сполуки 1 та мед≥анного за активн≥стю аеродинам≥чного д≥аметра d;
дл¤ населенн¤ (категор≥¤ ¬)
| Ћƒ E | |
де Ћƒ E - л≥м≥т ефективноњ дози категор≥њ ¬,
gl, d, t - р≥чна ефективна доза при одиничн≥й концентрац≥њ в пов≥тр≥, розрахована дл¤ типу сполуки 1, мед≥анного за активн≥стю аеродинам≥чного д≥аметра d та референтного в≥ку t.
ƒ.2.2.4. ¬еличини допустимих надходжень через органи травленн¤ ƒЌ ingest ¬ розрахован≥ за формулою:
| Ћƒ E | |
де Ћƒ E - л≥м≥т ефективноњ дози категор≥њ ¬,
et - р≥чна ефективна доза при одиничному пероральному надходженн≥, розрахована дл¤ референтного в≥ку t.
ƒ.2.2.5. ¬еличини допустимих концентрац≥й у питн≥й вод≥ ƒ ingest ¬ розрахован≥ за формулою:
| Ћƒ E | |
де Ћƒ ≈ - л≥м≥т ефективноњ дози категор≥њ ¬,
gt - р≥чна ефективна доза при одиничн≥й концентрац≥њ в питн≥й вод≥, розрахована дл¤ референтного в≥ку t.
ƒ.2.2.6. ѕри розрахунках використан≥ наступн≥ с≥тки параметр≥в:
–еферентний в≥к t: | 3 м≥с¤ц¤, 1 р≥к, 5 рок≥в, 10 рок≥в, 15 рок≥в ≥ "ƒорослий". |
AMAD: | 0,001, 0,003, 0,005, 0,01, 0,03, 0,05, 0,1, 0,3, 0,5, 1, 3, 5, 10 мкм; |
“ип сполуки 1: | –еферентн≥ типи V, F, M, S; референтн≥ класи в≥дкладенн¤ SR-0, SR-1, SR-2; орган≥чн≥ ≥ неорган≥чн≥ сполуки елемента. |
ƒ.2.2.7. ” “аблиц≥ ƒ.2.10 наведено прийн¤т≥ при розрахунку набори референтних тип≥в, клас≥в в≥дкладень та х≥м≥чних особливостей окремих елемент≥в.
ƒ.2.2.8. ≤нертн≥ гази не включено до таблиц≥, оск≥льки вони Ї джерелами зовн≥шнього опром≥ненн¤. ѕриродн≥ рад≥онукл≥ди 87Rb, 115In, 144Nd, 147Sm ≥ 187Re не включено до таблиц≥, оск≥льки вони нормуютьс¤ за х≥м≥чною токсичн≥стю.
ƒ.2.2.9. ”с≥ розрахунки виконано з максимально дос¤жною машинною точн≥стю, проте к≥нцев≥ результати наведено в таблиц¤х з одн≥Їю значущою цифрою у зв'¤зку з тим, що фактична точн≥сть виконаних розрахунк≥в не вище точност≥ вс≥х використаних значень референтних параметр≥в, що у сукупност≥ гарантуЇ не б≥льше одн≥Їњ значущоњ цифри. ƒруга причина такого представленн¤ величин ƒ– - зручн≥сть практичного застосуванн¤ у систем≥ контролю, ¤ка забезпечуЇ, ¤к правило, точн≥сть того ж пор¤дку.
ƒ.2.3.1. –озрахунок транспорту рад≥онукл≥д≥в у травному тракт≥ виконано за моделлю ѕубл≥кац≥њ 30 ћ –« [1]. ” розрахунках використано референтний об'Їм спожитоњ прот¤гом одного року питноњ води (див. “аблиц¤ ƒ.2.5).
–озрахунок в≥дкладень та транспорту аерозолей, пари та газ≥в у дихальн≥й систем≥ людини виконано у в≥дпов≥дност≥ до ѕубл≥кац≥њ ћ –« [7]. ” розрахунках використано референтний об'Їм пов≥тр¤, ¤ке вдихаЇтьс¤ прот¤гом одного року (див. “аблиц¤ ƒ.2.8).
ƒ.2.4.1. Ќаведен≥ у таблиц¤х чисельн≥ значенн¤ ƒ– дл¤ пов≥тр¤ розрахован≥ дл¤ логарифм≥чно нормального розпод≥лу активност≥ частинок за dae. ‘ункц≥¤ щ≥льност≥ ≥мов≥рност≥ – ј (dae) маЇ вигл¤д:
| 1 | | -0,5 (ln(dae) - ln (AMAD))2 | |
де dae - аеродинам≥чний д≥аметр,
AMAD - мед≥анний за активн≥стю аеродинам≥чний д≥аметр,
бg - стандартне геометричне в≥дхиленн¤, ¤ке визначають за формулою
бg = 1 + 1,5 (1 - 100 AMTD 1,5 + 1) в ступен≥ -1) | (ƒ.2.8) |
AMAD - мед≥анний за активн≥стю аеродинам≥чний д≥аметр.
ƒ.2.4.2. ƒл¤ частинок з щ≥льн≥стю p зв'¤зок аеродинам≥чного та термодинам≥чного д≥аметр≥в виражено формулою (розв'¤зок р≥вн¤нн¤ винаходитьс¤ чисельними методами):
| X | | C(dae) | |
де X - фактор форми частинок,
C - коеф≥ц≥Їнт ун≥нгхама:
| l | | l | | |
” формул≥ (ƒ.2.10) d - д≥аметр частки (dth або dae), а l - середн¤ довжина в≥льного проб≥гу молекул пов≥тр¤ (l = 6,83 х 10 в ступен≥ -8 м при 37 град. C, в≥дносн≥й вологост≥ 100 % та тиску 101 кѕа). ” розрахунках приймалос¤: фактор форми - 1,5, щ≥льн≥сть - 3 г/см куб. ƒл¤ частинок з референтним AMAD = 0,001 мкм зам≥сть dth використовуЇтьс¤ добуток dth на емп≥ричний коригуючий коеф≥ц≥Їнт:
dпр≥мth = dth [1 + 3 exp (-2,2 х 10 в ступен≥ -3d)] | (ƒ.2.11) |
ƒ.2.4.3. ” припущенн≥ логнормальност≥ розпод≥лу активност≥ за dae, внасл≥док нел≥н≥йност≥ (ƒ.2.9), розпод≥л активност≥ за dth не буде сп≥впадати з логнормальним. «наченн¤ величини AMTD розраховуЇтьс¤ чисельними методами з використанн¤м сп≥вв≥дношенн¤ (ƒ.2.9).
ƒ.2.5.1. –озрахунок системного метабол≥зму виконано за модел¤ми ѕубл≥кац≥й 30, 56, 67, 69, 71 ћ –« [1, 3, 8, 9, 10]. –озрахунок транспорту енерг≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ м≥ж органами, а також в органах ≥ тканинах базуЇтьс¤ на публ≥кац≥¤х [1, 2, 7, 11]. ” таблиц≥ ƒ.2.10 наведено маси орган≥в-м≥шеней сер≥њ референтних математичних фантом≥в, що використано дл¤ розрахунку доз.
ƒ.2.6.1. ’≥м≥чна токсичн≥сть наведених в табл. ƒ.2.1 та ƒ.2.2 рад≥онукл≥д≥в в Ќ–Ѕ”-97 не розгл¤даЇтьс¤.
“аблиц¤ ƒ.2.1 | - ƒопустим≥ р≥вн≥ надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в через органи диханн¤ ƒЌinhal ј та допустим≥ концентрац≥њ у пов≥тр≥ робочих прим≥щень ƒ inhal ј дл¤ категор≥њ ј* |
____________
* ¬ таблиц≥ запис вигл¤ду 2E-02 означаЇ 2.10 в ступен≥ -2, 2E00 означаЇ 2.10 в ступен≥ 0.
–ад≥онукл≥д | ѕер≥од нап≥врозпаду | ƒЌinhal A | ƒ inhal A |
“рит≥й 6H (ус≥ сполуки за вин¤тком газу) | 12,35 року | 2E+07 | 9E+03 |
3H (газ) | 12,35 року | 6E+12 | 2E+09 |
¬углець |
|
|
|
11C | 20,38 | 3E+08 | 2E+05 |
14C | 5730 рок≥в | 8E+05 | 4E+02 |
Ќатр≥й |
|
|
|
22Na | 2,602 року | 8E+05 | 3E+02 |
24Na | 15 годин | 1E+07 | 5E+03 |
‘осфор |
|
|
|
32P | 14,29 доби | 2E+06 | 8E+02 |
—≥рка |
|
|
|
35S | 87,44 доби | 1E+06 | 7E+02 |
’лор |
|
|
|
36Cl | 3,01E5 року | 7E+05 | 3E+02 |
ал≥й |
|
|
|
42K | 12,36 години | 1E+07 | 4E+03 |
43K | 22,6 години | 6E+07 | 3E+04 |
альц≥й |
|
|
|
45Ca | 163 доби | 8E+05 | 4E+02 |
47Ca | 4,53 доби | 2E+06 | 9E+02 |
’ром |
|
|
|
51Cr | 27,104 доби | 1E+08 | 7E+04 |
ћарганець |
|
|
|
54Mn | 312,5 доби | 3E+06 | 1E+03 |
56Mn | 2,5785 години | 5E+07 | 2E+04 |
«ал≥зо |
|
|
|
59Fe | 44,529 доби | 9E+05 | 5E+02 |
обальт |
|
|
|
57Co | 270,9 доби | 5E+06 | 2E+03 |
58Co | 70,8 доби | 2E+06 | 1E+03 |
60Co | 5,271 року | 2E+05 | 7E+01 |
Ќ≥кель |
|
|
|
59Ni | 7,5E4 року | 1 1E+07 | 5E+03 |
63Ni | 96 рок≥в | 3E+06 | 2E+03 |
÷инк |
|
|
|
65Zn | 243,9 доби | 2E+06 | 1E+03 |
Ѕром |
|
|
|
82Br | 35,3 години | 8E+06 | 4E+03 |
–уб≥д≥й |
|
|
|
86Rb | 18,66 доби | 6E+06 | 3E+03 |
—тронц≥й |
|
|
|
80Sr | 100 хв. | 7E+07 | 3E+04 |
81Sr | 25,5 хв. | 2E+08 | 1E+05 |
82Sr | 25 д≥б | 5E+05 | 2E+02 |
83Sr | 32,4 години | 2E+07 | 9E+03 |
85Sr | 64,84 доби | 6E+06 | 3E+03 |
85mSr | 69,5 хв. | 2E+09 | 9E+05 |
87mSr | 2,805 години | 3E+08 | 1E+05 |
89Sr | 50,5 доби | 7E+05 | 3E+02 |
90Sr | 29,12 року | 3E+ѕ4 | 1E+01 |
91Sr | 9,5 години | 2E+07 | 8E+03 |
92Sr | 2,71 години | 3E+07 | 1E+04 |
÷иркон≥й |
|
|
|
95Zr | 63,98 доби | 7E+05 | 3E+02 |
Ќ≥об≥й |
|
|
|
96 Nb | 35,15 доби | 2E+06 | 1E+03 |
ћол≥бден |
|
|
|
99Mo | 66 годин | 4E+06 | 2E+03 |
“ехнец≥й |
|
|
|
99Tc | 2,12E5 року | 4E+05 | 2E+02 |
99mTc | 6,02 години | 2E+08 | 1E+05 |
–утен≥й |
|
|
|
103Ru | 39,28 доби | 1E+06 | 5E+02 |
106Ru | 368,2 доби | 7E+04 | 3E+01 |
—р≥бло |
|
|
|
108mAg | 127 рок≥в | 1E+05 | 6E+01 |
110mAg | 249,9 доби | 4E+05 | 2E+02 |
“елур |
|
|
|
127mTe | 109 д≥б | 4E+05 | 2E+02 |
129mTe | 33,6 доби | 5E+05 | 3E+02 |
131mTe | 30 годин | 4E+06 | 2E+03 |
132Te | 78,2 години | 2E+06 | 1E+03 |
…од |
|
|
|
123I | 13,2 годин | 4E+07 | 1E+04 |
126I | 60,14 доби | 4E+05 | 2E+02 |
129I | 1,57E7 року | 7E+04 | 3E+01 |
131I | 8,04 доби | 4E+05 | 2E+02 |
132I | 2,3 години | 1E+07 | 4E+03 |
133I | 20,8 години | 1E+06 | 6E+02 |
135I | 6,61 години | 5E+06 | 2E+03 |
÷ез≥й |
|
|
|
125Cs | 45 хв. | 3E+08 | 2E+05 |
126Cs | 1,64 хв. | 4E+09 | 2E+06 |
127Cs | 6,25 години | 2E+08 | 8E+04 |
128Cs | 3,9 хв. | 2E+09 | 1E+06 |
129Cs | 32,06 години | 9E+07 | 5E+04 |
130Cs | 29,9 хв. | 5E+08 | 2E+05 |
131Cs | 9,69 доби | 1E+08 | 6E+04 |
132Cs | 6,475 доби | 3E+07 | 1E+04 |
134Cs | 2,062 року | 2E+05 | 1E+02 |
134mCs | 2,9 години | 6E+07 | 3E+04 |
135Cs | 2,«E6 року | 6E+05 | 3E+02 |
135mCs | 53 хв. | 5E+08 | 3E+05 |
136Cs | 13,1 доби | 1E+06 | 6E+02 |
137Cs | 30 рок≥в | 1E+05 | 6E+01 |
138Cs | 32,2 хв. | 2E+08 | 9E+04 |
Ѕар≥й |
|
|
|
133Ba | 10,74 року | 4E+05 | 2E+02 |
140Ba | 12,74 доби | 8E+05 | 4E+02 |
÷ер≥й |
|
|
|
141Ce | 32,501 доби | 8E+05 | 4E+02 |
144Ce | 284,3 доби | 9E+04 | 4E+01 |
«олото |
|
|
|
198Au | 2,696 доби | 5E+06 | 2E+03 |
—винець |
|
|
|
210Pb | 22,3 року | 8E+02 | 4E-01 |
ѕолон≥й |
|
|
|
210Po | 138,38 доби | 6E+02 | 3E-01 |
–ад≥й |
|
|
|
226Ra | 1600 рок≥в | 1E+02 | 6E-02 |
228Ra | 5,75 рок≥в | 3E+02 | 2E-01 |
“ор≥й |
|
|
|
232Th | 1,405E10 року | 6E+01 | 3E-02 |
”ран |
|
|
|
234U | 2,445E5 року | 4E+02 | 2E-01 |
235U | 703,8E6 року | 4E+05 | 2E-01 |
238U | 4,468E9 року | 5E+02 | 2E-01 |
Ќептун≥й |
|
|
|
237Np | 2,14E6 року | 1E+02 | 7E-02 |
239Np | 2,355 доби | 3E+06 | 1E+03 |
ѕлутон≥й |
|
|
|
238Pu | 87,74 року | 6E+01 | 3E-02 |
239Pu | 24065 рок≥в | 6E+01 | 3E-02 |
240Pu | 6537 рок≥в | 6E+01 | 3E-02 |
241Pu | 14,4 року | 3E+03 | 1E+00 |
јмериц≥й |
|
|
|
241Am | 432,2 року | 7E+01 | 3E-02 |
“аблиц¤ ƒ.2.2 | - ƒопустим≥ р≥вн≥ надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в через органи диханн¤ ƒЌinhal ¬, органи травленн¤ ƒЌinhal ¬, допустим≥ концентрац≥њ у пов≥тр≥ ƒ inhal ¬ та питн≥й вод≥ ƒ ingest ¬ дл¤ категор≥њ ¬* |
____________
* ¬ таблиц≥ запис вигл¤ду 2≈-02 означаЇ 2.10 в ступен≥ -2, 2≈00 означаЇ 2.10 в ступен≥ 0.
–ад≥онукл≥д | ѕер≥од нап≥врозпаду | ƒЌinhalB | ƒЌinhalB | ƒ inhal ј | ƒ inhal ј |
“рит≥й |
|
|
|
|
|
3H | 12,35 року | 2E+05 | 8E+06 | 1E+02 | 3E+07 |
¬углець |
|
|
|
|
|
11C | 20,38 хв. | 3E+06 | 4E+06 | 2E+03 | 2E+07 |
14C | 5730 рок≥в | 1E+04 | 6E+05 | 5E+00 | 2E+06 |
Ќатр≥й |
|
|
|
|
|
22Na | 2,602 року | 5E+04 | 5E+04 | 1E+01 | 2E+05 |
24Na | 15 годин | 2E+05 | 3E+05 | 1E+02 | 1E+06 |
‘осфор |
|
|
|
|
|
32P | 14,29 доби | 1E+04 | 3E+04 | 1E+01 | 1E+05 |
—≥рка |
|
|
|
|
|
35S | 87,44 доби | 1E+04 | 1E+05 | 8E+00 | 6E+05 |
’лор |
|
|
|
|
|
36Cl | 3,01E5 року | 6E+03 | 1E+05 | 4E+00 | 5E+05 |
ал≥й |
|
|
|
|
|
42K | 12,36 години | 4E+05 | 1E+05 | 1E+02 | 2E+05 |
43K | 22,6 години | 4E+05 | 4E+05 | 3E+02 | 2E+06 |
альц≥й |
|
|
|
|
|
45Ca | 163 доби | 8E+03 | 9E+04 | 5E+00 | 3E+05 |
47Ca | 4,53 доби | 1E+04 | 8E+04 | 1E+01 | 3E+05 |
’ром |
|
|
|
|
|
51Cr | 27,104 доби | 1E+06 | 3E+06 | 8E+00 | 1E+07 |
ћарганець |
|
|
|
|
|
54Mn | 312,5 доби | 4E+04 | 2E+05 | 2E+01 | 8E+05 |
56Mn | 2,5785 години | 4E+05 | 4E+05 | 3E+02 | 2E+06 |
«ал≥зо |
|
|
|
|
|
59Fe | 44,529 доби | 9E+03 | 3E+04 | 6E+00 | 1E+05 |
обальт |
|
|
|
|
|
57Co | 270,9 доби | 6E+04 | 3E+05 | 3E+01 | 2E+06 |
58Co | 70,8 доби | 3E+04 | 1E+05 | 1E+01 | 6E+05 |
60Co | 5,271 року | 3E+03 | 2E+04 | 1E+00 | 8E+04 |
Ќ≥кель |
|
|
|
|
|
59Ni | 7,5E4 року | 2E+05 | 2E+06 | 7E+01 | 7E+06 |
63Ni | 96 рок≥в | 5E+04 | 6E+05 | 2E+01 | 1E+06 |
÷инк |
|
|
|
|
|
65Zn | 243,9 доби | 3E+04 | 3E+04 | 1E+01 | 1E+05 |
Ѕром |
|
|
|
|
|
82Br | 35,3 години | 8E+04 | 3E+05 | 5E+01 | 1E+06 |
–уб≥д≥й |
|
|
|
|
|
86Rb | 18,66 доби | 4E+05 | 3E+04 | 3E+01 | 1E+05 |
—тронц≥й |
|
|
|
|
|
80Sr | 100 хв. | 4E+05 | 3E+05 | 3E+02 | 1E+06 |
81Sr | 25,5 хв. | 1E+06 | 1E+06 | 1E+03 | 5E+06 |
82Sr | 25 д≥б | 5E+03 | 1E+04 | 3E+00 | 6E+04 |
83Sr | 32,4 години | 1E+05 | 3E+05 | 1E+02 | 1E+06 |
85Sr | 64,84 доби | 7E+04 | 1E+05 | 3E+01 | 6E+05 |
85mSr | 69,5 хв. | 2E+07 | 2E+07 | 1E+04 | 1E+08 |
87mSr | 2,805 години | 2E+06 | 4E+06 | 2E+03 | 2E+07 |
89Sr | 50,5 доби | 7E+03 | 3E+04 | 4E+00 | 1E+05 |
90Sr | 29,12 року | 6E+02 | 4E+03 | 2E+01 | 1E+04 |
91Sr | 9,5 години | 1E+05 | 2E+05 | 9E+01 | 9E+05 |
92Sr | 2,71 години | 2E+05 | 3E+05 | 2E+02 | 1E+06 |
÷иркон≥й |
|
|
|
|
|
95Zr | 63,98 доби | 6E+03 | 1E+05 | 4E+00 | 5E+05 |
Ќ≥об≥й |
|
|
|
|
|
96 Nb | 35,15 доби | 2E+04 | 2E+05 | 1E+01 | 1E+06 |
ћол≥бден |
|
|
|
|
|
99Mo | 66 годин | 3E+04 | 2E+05 | 2E+01 | 8E+05 |
“ехнец≥й |
|
|
|
|
|
99Tc | 2,12E5 року | 5E+03 | 1E+05 | 2E+00 | 5E+05 |
99mTc | 6,02 години | 2E+06 | 5E+06 | 1E+03 | 2E+07 |
–утен≥й |
|
|
|
|
|
103Ru | 39,28 доби | 1E+04 | 1E+05 | 6E+00 | 6E+05 |
106Ru | 368,2 доби | 9E+02 | 1E+04 | 5E+01 | 5E+04 |
—р≥бло |
|
|
|
|
|
108mAg | 127 рок≥в | 3E+03 | 5E+04 | 8E+01 | 2E+05 |
110mAg | 249,9 доби | 5E+03 | 4E+04 | 2E+00 | 2E+05 |
“елур |
|
|
|
|
|
127mTe | 109 д≥б | 3E+03 | 2E+04 | 2E+00 | 1E+05 |
129mTe | 33,6 доби | 5E+03 | 2E+04 | 3E+00 | 1E+05 |
131mTe | 30 годин | 4E+04 | 5E+04 | 2E+01 | 2E+05 |
132Te | 78,2 години | 2E+04 | 2E+04 | 1E+01 | 9E+04 |
…од |
|
|
|
|
|
123I | 13,2 годин | 6E+05 | 5E+05 | 4E+02 | 2E+06 |
126I | 60,14 доби | 2E+04 | 2E+04 | 6E+00 | 4E+04 |
129I | 1,57E7 року | 6E+03 | 5E+03 | 1E+00 | 7E+03 |
131I | 8,04 доби | 8E+03 | 6E+03 | 4E+00 | 2E+04 |
132I | 2,3 години | 5E+05 | 3E+05 | 1E+02 | 1E+06 |
133I | 20,8 години | 3E+04 | 2E+04 | 2E+01 | 9E+04 |
135I | 6,61 години | 1E+05 | 1E+05 | 7E+01 | 4E+05 |
÷ез≥й |
|
|
|
|
|
125Cs | 45 хв. | 3E+06 | 3E+06 | 2E+03 | 1E+07 |
126Cs | 1,64 хв. | 3E+07 | 1E+07 | 2E+04 | 5E+07 |
127Cs | 6,25 години | 1E+06 | 6E+06 | 9E+02 | 3E+07 |
128Cs | 3,9 хв. | 1E+07 | 7E+06 | 1E+04 | 3E+07 |
129Cs | 32,06 години | 8E+05 | 2E+06 | 5E+02 | 1E+07 |
130Cs | 29,9 хв. | 4E+06 | 3E+06 | 3E+03 | 1E+07 |
131Cs | 9,69 доби | 1E+06 | 2E+06 | 7E+02 | 1E+07 |
132Cs | 6,475 доби | 2E+05 | 4E+05 | 1E+02 | 2E+06 |
134Cs | 2,062 року | 3E+03 | 4E+04 | 1E+00 | 7E+04 |
134mCs | 2,9 години | 6E+06 | 5E+06 | 4E+02 | 2E+07 |
135Cs | 2,3E6 року | 7E+03 | 2E+05 | 3E+00 | 6E+05 |
135mCs | 53 хв. | 4E+06 | 8E+06 | 3E+03 | 3E+07 |
136Cs | 13,1 доби | 1E+04 | 7E+04 | 8E+00 | 3E+05 |
137Cs | 30 рок≥в | 2E+03 | 5E+04 | 8E-01 | 1E+05 |
138Cs | 32,2 хв. | 1E+06 | 9E+05 | 1E+03 | 4E+06 |
Ѕар≥й |
|
|
|
|
|
133Ba | 10,74 року | 7E+03 | 5E+04 | 3E+00 | 2E+05 |
140Ba | 12,74 доби | 7E+03 | 3E+04 | 5E+00 | 1E+05 |
÷ер≥й |
|
|
|
|
|
141Ce | 32,501 доби | 7E+03 | 1E+05 | 5E+00 | 6E+05 |
144Ce | 284,3 доби | 1E+03 | 2E+04 | 6E-01 | 7E+04 |
«олото |
|
|
|
|
|
198Au | 2,696 доби | 4E+04 | 1E+05 | 3E+01 | 5E+05 |
—винець |
|
|
|
|
|
210Pb | 22,3 року | 1E+01 | 1E+02 | 5E-03 | 5E+02 |
ѕолон≥й |
|
|
|
|
|
210Po | 138,38 доби | 6E+00 | 4E+01 | 3E-03 | 2E+02 |
–ад≥й |
|
|
|
|
|
226Ra | 1600 рок≥в | 2E+00 | 2E+02 | 7E-04 | 1E+03 |
228Ra | 5,75 рок≥в | 6E+00 | 3E+01 | 2E-03 | 2E+02 |
“ор≥й |
|
|
|
|
|
232Th | 1,405E10 року | 2E+00 | 2E+04 | 4E-04 | 7E+02 |
”ран |
|
|
|
|
|
234U | 2,445E5 року | 5E+00 | 3E+03 | 2E-03 | 1E+04 |
235U | 703,8E6 року | 6E+00 | 3E+03 | 3E-03 | 1E+04 |
238U | 4,468E9 року | 6E+00 | 3E+03 | 3E-03 | 1E+04 |
Ќептун≥й |
|
|
|
|
|
237Np | 2,14E6 року | 4E+00 | 5E+02 | 8E-04 | 2E+03 |
239Np | 2,355 доби | 3E+04 | 1E+05 | 2E+01 | 5E+05 |
ѕлутон≥й |
|
|
|
|
|
238Pu | 87,74 року | 2E+00 | 3E-02 | 4E-04 | 1E+03 |
239Pu | 24065 рок≥в | 2E+00 | 2E+02 | 4E-04 | 1E+03 |
240Pu | 6537 рок≥в | 2E+00 | 2E+02 | 4E-04 | 1E+03 |
241Pu | 14,4 року | 1E+02 | 2E+04 | 2E-02 | 8E+04 |
јмериц≥й |
|
|
|
|
|
241Am | 432,2 року | 2E+00 | 3E+02 | 4E-04 | 1E+03 |
ћал. ƒ.2.1 - ƒ.2.9 в Ѕƒ в≥дсутн≥
“аблиц¤ ƒ.2.3 - Ўкала референтного в≥ку
–еферентний в≥к | ¬≥к, використаний при моделюванн≥ метабол≥чних процес≥в | ѕрипустимо застосуванн¤ розрахованих доз до в≥ковоњ когорти |
3 м≥с¤ц≥ | 100 д≥б | ƒо 12 м≥с¤ц≥в |
1 р≥к | 1 р≥к | —тарше 1 року, до 2 рок≥в |
5 рок≥в | 5 рок≥в | —тарше 2 рок≥в, до 7 рок≥в |
10 рок≥в | 10 рок≥в | —тарше 7 рок≥в, до 12 рок≥в |
15 рок≥в | 15 рок≥в | —тарше 12 рок≥в, до 17 рок≥в |
"ƒорослий" | 25 рок≥в - дл¤ остеотропних рад≥онукл≥д≥в; 20 рок≥в - дл¤ ≥нших рад≥онукл≥д≥в | —тарше 17 рок≥в |
ѕри нормуванн≥ опром≥ненн¤ населенн¤ розгл¤даютьс¤ вс≥ ш≥сть груп референтного в≥ку, при нормуванн≥ опром≥ненн¤ персоналу (категор≥њ ј та Ѕ) - т≥льки референтний в≥к "ƒорослий".
“аблиц¤ ƒ.2.4 - –еферентна тривал≥сть опром≥ненн¤
–еферентний в≥к | 3 м≥с. | 1 р≥к | 5 рок≥в | 10 рок≥в | 15 рок≥в | "ƒорослий" атегор≥¤ | |
ј, Ѕ | ¬ | ||||||
“ривал≥сть, годин | 8760 | 8760 | 8760 | 8760 | 8760 | 1700 | 8760 |
“аблиц¤ ƒ.2.5 - –еферентн≥ об'Їми спожитоњ прот¤гом одного року питноњ води
–еферентний в≥к | 3 м≥с. | 1 р≥к | 5 рок≥в | 10 рок≥в | 15 рок≥в | "ƒорослий" |
ќб'Їм р≥чного споживанн¤ питноњ води, л | 220 | 260 | 370 | 500 | 650 | 800 |
“аблиц¤ ƒ.2.6 - –еферентн≥ значенн¤ параметр≥в дихальноњ системи, використан≥ при розрахунку в≥дкладенн¤ аерозолей
ѕараметр | "ƒорослий" | 15 рок≥в | 10 рок≥в | 5 рок≥в | 1 р≥к | 3 м≥с¤ц≥ | ||
„ол. | ∆≥н. | „ол. | ∆≥н. | |||||
‘ункц≥ональний об'Їм, мл | 3301 | 2681 | 2677 | 2325 | 1484 | 767 | 244 | 148 |
ћертвий прост≥р позагрудноњ област≥, мл | 50 | 40 | 45 | 39 | 25 | 13,3 | 4,7 | 2,6 |
ћертвий прост≥р трахењ ≥ бронх≥в, мл | 49 | 40 | 44 | 39 | 26 | 15,5 | 6,8 | 4,5 |
ћертвий прост≥р бронх≥ол, мл | 47 | 44 | 41 | 37 | 26 | 16,7 | 8,7 | 6,8 |
¬≥дношенн¤ д≥аметра трахењ (генерац≥¤ 0) референтноњ людини "ƒорослий" до д≥аметра трахењ ≥ндив≥дуума, що розгл¤даЇтьс¤ | 1 | 1,08 | 1,04 | 1,09 | 1,26 | 1,55 | 2,2 | 2,68 |
¬≥дношенн¤ д≥аметра першоњ генерац≥њ бронх≥в (генерац≥¤ 9) референтноњ людини "ƒорослий" до в≥дпов≥дноњ величини ≥ндив≥дуума, що розгл¤даЇтьс¤ | 1 | 1,04 | 1,03 | 1,06 | 1,16 | 1,3 | 1,5 | 1,67 |
¬≥дношенн¤ д≥аметра першоњ генерац≥њ бронх≥ол (генерац≥¤ 16) референтноњ людини "ƒорослий" до в≥дпов≥дноњ величини ≥ндив≥дуума, що розгл¤даЇтьс¤ | 1 | 1,07 | 1,07 | 1,13 | 1,31 | 1,63 | 2,3 | 2,58 |
—он |
|
|
|
|
|
|
|
|
ќб'Їм вдиху, мл | 625 | 444 | 500 | 417 | 304 | 174 | 74 | 39 |
Ўвидк≥сть потоку пов≥тр¤, що вдихаЇтьс¤, мл/с | 250 | 178 | 233 | 194 | 172 | 133 | 83 | 50 |
¬≥дпочинок |
|
|
|
|
|
|
|
|
ќб'Їм вдиху, мл | 750 | 464 | 533 | 417 | 333 | 213 | 102 | - |
Ўвидк≥сть потоку пов≥тр¤, що вдихаЇтьс¤, мл/с | 300 | 217 | 267 | 222 | 211 | 178 | 122 | - |
Ћегка робота |
|
|
|
|
|
|
|
|
ќб'Їм вдиху, мл | 1250 | 992 | 1000 | 903 | 583 | 244 | 127 | 66 |
Ўвидк≥сть потоку пов≥тр¤, що вдихаЇтьс¤, мл/с | 833 | 694 | 767 | 722 | 622 | 317 | 194 | 106 |
“¤жка робота |
|
|
|
|
|
|
|
|
ќб'Їм вдиху, мл | 1920 | 1364 | 1352 | 1127 | 752 | - | - | - |
Ўвидк≥сть потоку пов≥тр¤, що вдихаЇтьс¤, мл/с | 1670 | 1500 | 1622 | 1428 | 1128 | - | - | - |
“аблиц¤ ƒ.2.7 - ‘ракц≥¤ пов≥тр¤, ¤ка надходить через н≥с при р≥зних типах диханн¤ ≥ видах д≥¤льност≥
¬ид д≥¤льност≥ | ‘ракц≥¤, % | |
Ќормальне диханн¤ | –отове диханн¤ | |
—он | 100 | 70 |
¬≥дпочинок | 100 | 70 |
Ћегк≥ ф≥зичн≥ навантаженн¤ | 100 | 40 |
¬ажк≥ ф≥зичн≥ навантаженн¤ | 50 | 30 |
“аблиц¤ ƒ.2.8 - –еферентний розпод≥л часу опром≥ненн¤ за видами ф≥зичного навантаженн¤ та в≥дпов≥дн≥ об'Їми диханн¤
¬≥к | ¬ид д≥¤льност≥ | ќб'Їм пов≥тр¤ за добу, куб. м | ќб'Їм пов≥тр¤ за р≥к, куб. м | |||||||
—он | ¬≥дпочинок | Ћегк≥ ф≥зичн≥ навантаженн¤ | ¬ажк≥ ф≥зичн≥ навантаженн¤ | |||||||
ќб'Їм диханн¤, куб. м/ | ≥ль- | ќб'Їм диханн¤, куб. м/ | ≥ль- | ќб'Їм диханн¤, куб. м/ година в ступен≥ -1 | ≥ль- | ќб'Їм диханн¤, куб. м/ година в ступен≥ -1 | ≥ль- | |||
3 м≥с¤ц≥ | 0,09 | 17 |
|
| 0,19 | 7 |
|
| 2,86 | 1044 |
1 р≥к | 0,15 | 14 | 0,22 | 3,33 | 0,35 | 6,67 |
|
| 5,17 | 1886 |
5 рок≥в | 0,24 | 12 | 0,32 | 4 | 0,57 | 8 |
|
| 8,72 | 3183 |
10 рок≥в | 0,31 | 10 | 0,38 | 4,67 | 1,12 | 8,33 | 2,03 |
| 14,20 | 5185 |
15 рок≥в | 0,42 | 10 | 0,48 | 5,5 | 1,38 | 7,5 | 2,92 | 1 | 20,11 | 7340 |
"ƒорослий" | 0,45 | 8 | 0,54 | 6 | 1,5 | 9,75 | 3 | 0,25 | 22,22 | 8109 |
"ƒорослий", персонал (категор≥њ ј, Ѕ) |
|
| 0,54 | 2,5 | 1,5 | 5,5 |
|
| 9,60 | 2040 |
“аблиц¤ ƒ.2.9 - Ќабори ≥нгал¤ц≥йних тип≥в та клас≥в в≥дкладенн¤
’≥м≥чний елемент | –еферентний тип системного надходженн¤ | –еферентний клас в≥дкладенн¤ пари та газ≥в | |
H | V, F, M, S | SR-1 | SR-2 |
C | V, F, M, S | SR-1 | SR-2 |
Na | F |
|
|
P | F, M |
|
|
S | F, M, S | SR-1 |
|
Cl | F, M |
|
|
K | F |
|
|
Ca | F, M, S |
|
|
Cr | F, M, S |
|
|
Mn | F, M |
|
|
Fe | F, M, S |
|
|
Co | F, M, S |
|
|
Ni | F, M, S | SR-1 |
|
Zn | F, M, S |
|
|
Br | F, M |
|
|
Rb | F |
|
|
Sr | F, M, S |
|
|
Zr | F, M, S |
|
|
Nb | F, M, S |
|
|
Mo | F, M, S |
|
|
Tc | F, M, S |
|
|
Ru | F, M, S | SR-1 |
|
Ag | F, M, S |
|
|
Te | F, M, S | SR-1 |
|
I | V, F, M, S | SR-1 |
|
Cs | F, M, S |
|
|
Ba | F, M, S |
|
|
Ce | F, M, S |
|
|
Au | F, M, S |
|
|
Pb | F, M, S |
|
|
Po | F, M, S |
|
|
Ra | F, M, S |
|
|
Th | F, M, S |
|
|
U | F, M, S |
|
|
Np | F, M, S |
|
|
Pu | F, M, S |
|
|
Am | F, M, S |
|
|
“аблиц¤ ƒ.2.10 - –еферентн≥ маси орган≥в та тканин людини, кг
ќрган (тканина) | 100 д≥б | 1 р≥к | 5 рок≥в | 10 рок≥в | 15 рок≥в | "ƒорослий" (чол.) | "ƒорослий" (ж≥н.) |
Ќадниркова залоза | 5.83E-03 | 3.52E-03 | 5.27E-03 | 7.22E-03 | 1.05E-02 | 1.40E-02 | 1.40E-02 |
ћозок | 3.52E-01 | 8.84E-01 | 1.26E+00 | 1.36E+00 | 1.41E+00 | 1.40E+00 | 1.20E+00 |
ћолочн≥ залози | 1.07E-04 | 7.32E-04 | 1.51E-03 | 2.60E-03 | 3.60E-01 | 3.60E-01 | 3.60E-01 |
—т≥нка жовчного м≥хура | 4.08E-04 | 9.10E-04 | 3.73E-03 | 7.28E-03 | 9.27E-03 | 1.00E-02 | 8.00E-03 |
—т≥нка нижнього в≥дд≥лу товстого кишечнику | 7.96E-03 | 2.06E-02 | 4.14E-02 | 7.00E-02 | 1.27E-01 | 1.60E-01 | 1.60E-01 |
—т≥нка тонкого кишечнику | 3.26E-02 | 8.49E-02 | 1.69E-01 | 2.86E-01 | 5.16E-01 | 6.40E-01 | 6.00E-01 |
—т≥нка шлунка | 6.41E-03 | 2.18E-02 | 4.91E-02 | 8.51E-02 | 1.18E-01 | 1.50E-01 | 1.40E-01 |
—т≥нка верхнього в≥дд≥лу товстого кишечнику | 1.05E-02 | 2.78E-02 | 5.52E-02 | 9.34E-02 | 1.68E-01 | 2.10E-01 | 2.00E-01 |
—т≥нка серц¤ | 2.54E-02 | 5.06E-02 | 9.28E-02 | 1.51E-01 | 2.41E-01 | 3.30E-01 | 2.40E-01 |
Ќирки | 2.29E-02 | 6.29E-02 | 1.16E-01 | 1.73E-01 | 2.48E-01 | 3.10E-01 | 2.75E-01 |
ѕеч≥нка | 1.21E-01 | 2.92E-01 | 5.84E-01 | 8.87E-01 | 1.40E+00 | 1.80E+00 | 1.40E+00 |
ћ'¤зи | 7.60E-01 | 2.50E+00 | 5.00E+00 | 1.10E+01 | 2.20E+01 | 2.80E+01 | 1.70E+01 |
яЇчники | 3.28E-04 | 7.14E-04 | 1.73E-03 | 3.13E-03 | 1.10E-02 | 1.10E-02 | 1.10E-02 |
ѕ≥дшлункова залоза | 2.80E-03 | 1.03E-02 | 2.36E-02 | «.00E-02 | 6.49E-02 | 1.00E-01 | 8.50E-02 |
„ервоний к≥стковий мозок | 4.70E-02 | 1.50E-01 | 3.20E-01 | 6.10E-01 | 1.05E+00 | 1.50E+00 | 1.30E+00 |
ќб'Їм кортикальноњ к≥стки | 0.00E+00 | 2.99E-01 | 8.75E-01 | 1.58E+00 | 3.22E+00 | 4.00E+00 | «.00E+00 |
ќб'Їм трабекул¤рноњ к≥стки | 1.40E-01 | 2.00E-01 | 2.19E-01 | 3.96E-01 | 8.06E-01 | 1.00E+00 | 7.50E-01 |
ѕоверхн¤ к≥стки | 1.50E-02 | 2.60E-02 | 3.70E-02 | 6.80E-02 | 1.20E-01 | 1.20E-01 | 9.00E-02 |
Ўк≥ра | 1.18E-01 | 2.71E-01 | 5.38E-01 | 8.88E-01 | 2.15E+00 | 2.60E+00 | 1.79E+00 |
—елез≥нка | 9.11E-03 | 2.55E-02 | 4.83E-02 | 7.74E-02 | 1.23E-01 | 1.80E-01 | 1.50E-01 |
яЇчка | 8.43E-04 | 1.21™-03 | 1.63E-03 | 1.89E-03 | 1.55E-02 | 3.50E-02 | 0.00E+00 |
¬илочкова залоза | 1.13E-02 | 2.29E-02 | 2.96E-02 | 3.14E-02 | 2.84E-02 | 2.00E-02 | 2.00E-02 |
ўитовидна залоза | 1.29E-03 | 1.78E-03 | 3.45E-03 | 7.93E-03 | 1.24E-02 | 2.00E-02 | 1.70E-02 |
—т≥нка сечового м≥хура | 2.88E-03 | 7.70E-03 | 1.45E-02 | 2.32E-02 | 3.59E-02 | 4.50E-02 | 3.59E-02 |
ћатка | 3.85E-03 | 1.45E-03 | 2.70E-03 | 4.16E-03 | 8.00E-02 | 8.00E-02 | 8.00E-02 |
¬се т≥ло | 3.54E+00 | 9.54E+00 | 1.95E+01 | 3.26E+01 | 5.58E+01 | 6.88E+01 | 5.69E+01 |
Ѕазальн≥ кл≥тини передньоњ частини носового в≥дд≥лу | 1.73E-06 | 4.13E-06 | 8.28E-06 | 1.26E-05 | 1.85E-05 | 2.00E-05 | 1.70E-05 |
Ѕазальн≥ кл≥тини носоглотки | 3.90E-05 | 9.30E-05 | 1.86E-04 | 2.84E-04 | 4.17E-04 | 4.50E-04 | 3.90E-04 |
Ћ≥мфовузли позагрудноњ област≥ | 7.01E-04 | 2.05E-03 | 4.11E-03 | 6.78E-03 | 1.17E-02 | 1.50E-02 | 1.23E-02 |
Ѕазальн≥ кл≥тини област≥ бронх≥в | 9.38E-05 | 1.55E-04 | 2.35E-04 | 3.11E-04 | 4.09E-04 | 4.32E-04 | 3.90E-04 |
—екреторн≥ кл≥тини област≥ бронх≥в | 1.88E-04 | 3.11E-04 | 4.70E-04 | 6.22E-04 | 8.17E-04 | 8.65E-04 | 7.80E-04 |
—екреторн≥ кл≥тини бронх≥ол¤рноњ област≥ | 3.85E-04 | 5.97E-04 | 9.47E-04 | 1.31E-03 | 1.77E-03 | 1.95E-03 | 1.90E-03 |
јльвеол¤рно-≥нтерстиц≥альна область | 5.14E-02 | 1.51E-01 | 3.01E-01 | 4.97E-01 | 8.59E-01 | 1.10E+00 | 9.04E-01 |
Ћ≥мфовузли грудноњ област≥ | 7.01E-04 | 2.05E-03 | 4.11E-03 | 6.78E-03 | 1.17E-02 | 1.50E-02 | 1.23E-02 |
ƒодаток 3 |
ƒ.3.1. ƒл¤ ос≥б категор≥й ј, Ѕ референтний час опром≥ненн¤ прийн¤тий р≥вним 1700 годин у р≥к, а дл¤ ос≥б категор≥њ ¬ - 8760 годин у р≥к.
якщо час опром≥ненн¤ у прим≥щенн¤х установи та на територ≥њ сан≥тарно-захисноњ зони в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д референтного, числов≥ значенн¤ допустимоњ потужност≥ дози (ƒѕƒ) визначаютьс¤ за формулою:
ƒѕƒ = Ћƒ ј.Ѕ.t в ступен≥ -1 мк√р/год. в ступен≥ -1. | (ƒ.3.1) |
ѕри поЇднаному зовн≥шньому та внутр≥шньому опром≥ненн≥ числове значенн¤ ƒѕƒ зовн≥шнього опром≥ненн¤ встановлюЇтьс¤ з врахуванн¤м пп. 5.1.9, 5.1.10. ѕри цьому за Ћƒ берутьс¤ л≥м≥ти екв≥валентних доз зовн≥шнього опром≥ненн¤ дл¤ кришталика ока, шк≥ри та кистей ≥ ст≥п ≥з таблиц≥ 5.1. Ћ≥м≥т екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ шк≥ри встановлюЇтьс¤, ¤к середнЇ значенн¤ у шар≥ товщиною 5 мг/см в ступен≥ -2 п≥д покривним шаром товщиною 5 мг/см в ступен≥ -2. Ќа долон¤х товщина покривного шару - 40 мг/см в ступен≥ -2.
ѕри проектуванн≥ захисту в≥д зовн≥шнього опром≥ненн¤ числов≥ значенн¤ ƒѕƒ та ƒўѕ встановлюютьс¤ з коеф≥ц≥Їнтом запасу 2, тобто проектн≥ ƒѕƒ та ƒўѕ повинн≥ бути у два рази менш≥ за прийн¤т≥ у цьому документ≥ значенн¤ ƒѕƒ та ƒўѕ.
ƒ.3.2. ¬ таблиц¤х ƒ.3.1 ≥ ƒ.3.2 наведен≥ допустим≥ р≥вн≥ опром≥ненн¤ шк≥ри ос≥б з персоналу моноенергетичними електронами та бета-частками (допустима щ≥льн≥сть потоку ƒўѕ ≥ питома максимальна екв≥валентна доза hм).
ƒ.3.3. ƒопустима щ≥льн≥сть потоку ƒўѕ зовн≥шнього ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ моноенергетичних часток (фотон≥в) обчислювалась за формулою
ƒўѕ = ƒѕƒ.hм в ступен≥ -1, | (ƒ.3.2) |
де ƒўѕ - допустима щ≥льн≥сть потоку дл¤ ос≥б категор≥њ ј (ƒўѕ ј) або категор≥њ Ѕ (ƒўѕ Ѕ) дл¤ зовн≥шнього бета-випром≥нюванн¤ з даною енерг≥Їю, частка/см в ступен≥ -2/с в ступен≥ -1; допустима потужн≥сть дози дл¤ в≥дпов≥дноњ категор≥њ ос≥б (ƒѕƒ ј або ƒѕƒ Ѕ) з урахуванн¤м конкретних умов опром≥ненн¤, визначених у в≥дпов≥дност≥ з п. 1, мк√р/год. в ступен≥ -1; hм - (максимальна - дл¤ бета-часток) екв≥валентна доза на одиничний флюенс, «в/см в ступен≥ 2/частка.
“аблиц¤ ƒ.3.1 - ƒопустим≥ р≥вн≥ опром≥нюванн¤ шк≥ри ос≥б з персоналу моноенергетичними електронами
≈нерг≥¤ електрон≥в, ће¬ | ≈кв≥валентна на одиничний флюенс, доза hм.10 в ступен≥ -10 «в/см в ступен≥ 2 х част. в ступен≥ -1 | ƒопустима щ≥льн≥сть потоку ƒўѕ ј, част. см в ступен≥ -2 х с в ступен≥ -1 | ||
≤зотропне поле | ѕаралельний пучок | ≤зотропне поле | ѕаралельний пучок | |
0,1 | 3,2 | 16,0 | 260 | 50 |
0,2 | 4,5 | 8,7 | 180 | 90 |
0,3 | 4,0 | 6,3 | 190 | 130 |
0,5 | 3,8 | 4,6 | 210 | 180 |
0,8 | 3,7 | 3,9 | 230 | 210 |
1,0 | 3,7 | 3,7 | 230 | 230 |
2,0 | 3,7 | 3,3 | 230 | 240 |
3,0 - 10 | 4,0 | 3,2 | 200 | 260 |
“аблиц¤ ƒ.3.2 - ƒопустим≥ р≥вн≥ опром≥ненн¤ шк≥ри ос≥б з персоналу бета-частинками
√ранична енерг≥¤ бета- | ћаксимальна екв≥валентна на одиничний флюенс, доза hм.10 в ступен≥ -10 «в. см в ступен≥ 2 х част. в ступен≥ -1 | ƒопустима щ≥льн≥сть потоку ƒўѕ ј, част. см в ступен≥ -2 х с в ступен≥ -1 | ||
≤зотропне поле | ѕаралельний пучок | ≤зотропне поле | ѕаралельний пучок | |
0,2 | 40,0 | 28 | 1900 | 30 |
0,3 | 2,0 | 19 | 410 | 40 |
0,4 | 2,6 | 14 | 300 | 60 |
0,5 | 3,0 | 12 | 270 | 70 |
0,7 | 3,5 | 8,6 | 230 | 95 |
1,0 | 3,7 | 6,3 | 220 | 130 |
1,5 | 3,8 | 4,7 | 210 | 180 |
2,0 | 3,9 | 4,2 | 210 | 200 |
2,5 | 4,0 | 4,0 | 200 | 200 |
3,0 | 4,0 | 3,9 | 200 | 210 |
3,5 | 4,0 | 3,8 | 200 | 210 |
ƒ.3.4. ¬ таблиц≥ ƒ.3.3 наведен≥ значенн¤ допустимого рад≥оактивного забрудненн¤ робочих поверхонь, шк≥ри, спецод¤гу, спецвзутт¤, засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту персоналу. ƒл¤ шк≥ри, спецод¤гу, спецвзутт¤, засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту персоналу нормуЇтьс¤ загальне (те, що зн≥маЇтьс¤ та не зн≥маЇтьс¤) рад≥оактивне забрудненн¤.
–≥вн≥ загального рад≥оактивного забрудненн¤ шк≥ри визначен≥ з врахуванн¤м прониканн¤ частини забрудненн¤ через непошкоджену шк≥ру з в≥дпов≥дним коеф≥ц≥Їнтом всмоктуванн¤ рад≥онукл≥да в шк≥ру та в орган≥зм. –озрахунок проведено в припущенн≥, що загальна площа забрудненн¤ не повинна перевищувати 300 кв. см шк≥ри.
ƒопустим≥ р≥вн≥ забрудненн¤ шк≥ри, спецод¤гу, внутр≥шньоњ поверхн≥ лицьових частин засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту дл¤ 90Sr + 90Y, 144Ce + 144Pr, 106Ru + 106Rh встановлюютьс¤ у 5 раз≥в меншими: 40.част. хв в ступен≥ -1.см в ступен≥ -2. «абрудненн¤ шк≥ри трит≥Їм не нормуЇтьс¤, оск≥льки контролюЇтьс¤ його вм≥ст у пов≥тр≥ робочих прим≥щень та в орган≥зм≥.
“аблиц¤ ƒ.3.3 - ƒопустим≥ р≥вн≥ загального рад≥оактивного забрудненн¤ робочих поверхонь, шк≥ри (на прот¤з≥ робочоњ зм≥ни), спецод¤гу та засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту, част. хв в ступен≥ -1.см в ступен≥ -2
ќб'Їкт забрудненн¤ | јльфа-активн≥ нукл≥ди | Ѕета-активн≥** нукл≥ди | |
ќкрем≥* | ≤нш≥ |
| |
Ќепошкоджена шк≥ра, спецб≥лизна, рушники, внутр≥шн¤ поверхн¤ лицьових частин засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту | 1 | 1 | 100 |
ќсновний спецод¤г, внутр≥шн¤ поверхн¤ додаткових засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту | 5 | 20 | 800 |
ѕоверхн≥ прим≥щень пост≥йного перебуванн¤ персоналу та розм≥щеного в них обладнанн¤, зовн≥шн¤ поверхн¤ спецвзутт¤ | 5 | 20 | 2000 |
ѕоверхн≥ прим≥щень пер≥одичного перебуванн¤ персоналу та розм≥щеного в них обладнанн¤ | 50 | 200 | 8000 |
«овн≥шн¤ поверхн¤ додаткових засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту, що зн≥маютьс¤ в саншлюзах | 20 | 200 | 10000 |
____________
*
ƒо окремих в≥днос¤тьс¤ альфа-випром≥нююч≥ рад≥онукл≥ди, середньор≥чна
допустима об'Їмна активн≥сть ¤ких у пов≥тр≥ робочих прим≥щень ƒќј менша
0,3 Ѕк/куб. м.
** ƒл¤ рад≥онукл≥д≥в з максимальною енерг≥Їю електрон≥в (бета-частинок) меншою 50 ке¬ допустим≥ р≥вн≥ та пор¤док рад≥ац≥йного контролю забрудненн¤ робочих поверхонь встановлюютьс¤ окремими документами стосовно конкретного виробництва.
ƒодаток 4 |
ƒ.4.1. ѕотенц≥йн≥ шл¤хи опром≥ненн¤, фази авар≥њ та контрзаходи, дл¤ ¤ких можуть бути встановлен≥ р≥вн≥ втручанн¤
ѕотенц≥йн≥ шл¤хи опром≥ненн¤ | ‘аза авар≥њ | онтрзах≥д* | |
1. | «овн≥шнЇ опром≥ненн¤ в≥д рад≥оактивноњ хмари авар≥йного джерела (установки) | –анн¤ | ”критт¤ |
2. | «овн≥шнЇ опром≥ненн¤ в≥д шлейфу випад≥нь з рад≥оактивноњ хмари | –анн¤ | ”критт¤ |
3. | ¬диханн¤ рад≥онукл≥д≥в, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у шлейф≥ | –анн¤ | ”критт¤, герметизац≥¤ прим≥щень, в≥дключенн¤ зовн≥шньоњ вентил¤ц≥њ |
4. | Ќадходженн¤ рад≥о≥зотоп≥в йоду ≥нгал¤ц≥йно, з продуктами харчуванн¤ та питною водою | –анн¤ | ”критт¤ |
5. | ѕоверхневе забрудненн¤ рад≥онукл≥дами шк≥ри, од¤гу, ≥нших поверхонь | –анн¤ | ≈вакуац≥¤ |
6. | «овн≥шнЇ опром≥ненн¤ в≥д випад≥нь рад≥онукл≥д≥в на грунт та ≥нш≥ поверхн≥ | —ередн¤ | ≈вакуац≥¤ |
7. | ≤нгал¤ц≥йне надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в за рахунок њх вторинного п≥дн¤тт¤ з в≥тром | —ередн¤ | “имчасове в≥дселенн¤ |
8. | —поживанн¤ рад≥оактивно забруднених продукт≥в харчуванн¤ та води | ѕ≥зн¤ | —≥льськогосподарськ≥ та г≥дротехн≥чн≥ контрзаходи |
____________
*
–ад≥ац≥йний контроль об'Їкт≥в навколишнього середовища, продукт≥в
харчуванн¤ та питноњ води проводитьс¤ на вс≥х фазах авар≥њ, але об'Їм та
структура цього контролю може бути р≥зною. ÷е визначаЇтьс¤ спец≥альним
методично-регламентуючим документом.
ƒ.4.2. ѕер≥од ранньоњ фази включаЇ наступн≥ под≥њ:
(а) газо-аерозольн≥ викиди ≥ р≥динн≥ скиди рад≥оактивного матер≥алу ≥з авар≥йного джерела;
(б) процеси пов≥тр¤ного переносу ≥ ≥нтенсивноњ наземноњ м≥грац≥њ рад≥онукл≥д≥в;
(в) рад≥оактивн≥ опади ≥ формуванн¤ рад≥оактивного сл≥ду.
”с≥ види втручань в пер≥од ранньоњ фази авар≥њ нос¤ть терм≥новий характер.
ƒ.4.3. ƒо особливостей середньоњ фази належать:
(а) пор≥вн¤но швидке зниженн¤ потужност≥ поглинутоњ у пов≥тр≥ дози зовн≥шнього гамма-випром≥нюванн¤ на м≥сцевост≥ (майже у 10 раз≥в за пер≥од тривал≥стю 1 р≥к п≥сл¤ початку ц≥Їњ фази);
(б) переважанн¤ кореневого (над поверхневим) типу забрудненн¤ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ (зелен≥ овоч≥, злаков≥, ¤годи, молоко ≥ м'¤со за рахунок кореневого переходу рад≥онукл≥д≥в у траву пасовищ).
”с≥ види втручань в пер≥од середньоњ фази авар≥њ, у б≥льшост≥ випадк≥в, в≥днос¤тьс¤ до довгострокових.
ƒ.4.4. ѕ≥зн¤ фаза починаЇтьс¤ через 1 - 2 роки п≥сл¤ початку авар≥њ.
¬тручанн¤ на п≥зн≥й фаз≥ авар≥њ нос¤ть виключно довгостроковий характер.
ƒ.4.5. –ад≥ац≥йн≥ авар≥њ, при ¤ких в≥дсутн≥ газо-аерозольн≥ викиди ≥ р≥динн≥ скиди, але маЇ м≥сце забрудненн¤ навколишнього середовища, викликане вит≥канн¤ми рад≥онукл≥д≥в з об'Їкт≥в, де провод¤тьс¤ роботи з рад≥оактивними речовинами у в≥дкритому вид≥, розвиваютьс¤ за наступною трьохфазною схемою:
(а) ранн¤ фаза - фаза проникненн¤ рад≥оактивних речовин у навколишнЇ середовище, ¤ка завершуЇтьс¤ формуванн¤м рад≥оактивнозабруднених прим≥щень ≥ територ≥й;
(б) середн¤ фаза - пер≥од стаб≥л≥зац≥њ рад≥оактивного забрудненн¤;
(в) п≥зн¤ фаза - пер≥од зниженн¤ р≥вн≥в рад≥оактивного забрудненн¤ (до "фонових") ¤к за рахунок ф≥зичних ≥ еколог≥чних процес≥в, так ≥ внасл≥док контрзаход≥в.
ƒ.4.6. ”мовно можна вид≥лити три фази ≥ дл¤ тих рад≥ац≥йних авар≥й, ¤к≥ не супроводжуютьс¤ рад≥оактивним забрудненн¤м навколишнього середовища*:
____________
* Ќаприклад, втрати ≥ крад≥жки закритих джерел бета-, гамма-випром≥нюванн¤.
(а) до ранньоњ фази в≥дноситьс¤ пер≥од (момент) встановленн¤ факту рад≥ац≥йноњ авар≥њ цього типу ≥ час, необх≥дний дл¤ плануванн¤ ≥ реал≥зац≥њ терм≥нових контрзаход≥в;
(б) середн¤ ≥ п≥зн¤ фази об'Їднують весь пер≥од л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в под≥бноњ авар≥њ (видаленн¤ ≥ знешкодженн¤ авар≥йного джерела, в≥дновленн¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ населенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ територ≥њ).
ƒ.4.7. ’арактеристика фаз розвитку авар≥њ ¤дерного реактору, под≥бноњ авар≥њ на „ј≈—.
ƒ.4.7.1. ѕер≥од ранньоњ фази тривал≥стю в≥д дек≥лькох годин до одного - двох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ початку авар≥њ маЇ наступн≥ особливост≥:
(а) присутн≥сть у навколишньому середовищ≥ короткоживучих рад≥онукл≥д≥в, включаючи рад≥оактивн≥ благородн≥ гази, ¤к≥ обумовлюють висок≥ ≥нтенсивност≥ ≥ град≥Їнти гамма-пол≥в;
(б) при значних викидах рад≥о≥зотоп≥в йоду в ранн≥й фаз≥ авар≥њ вид≥л¤Їтьс¤ так званий йодний пер≥од, на прот¤з≥ ¤кого ≥снуЇ серйозна загроза надходженн¤ в орган≥зм людини цих рад≥онукл≥д≥в ≥нгал¤ц≥йно ≥ з продуктами харчуванн¤ ≥, ¤к насл≥док, опром≥ненн¤ щитовидноњ залози ос≥б з населенн¤, особливо д≥тей;
(в) поверхневе забрудненн¤ пасовищ, с≥нокос≥в, а також с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ;
ƒ.4.7.2. —ередн¤ фаза авар≥њ починаЇтьс¤ через один - два м≥с¤ц≥ ≥ завершуЇтьс¤ через 1 - 2 роки п≥сл¤ њњ початку. Ќа ц≥й фаз≥ авар≥њ у навколишньому середовищ≥ вже в≥дсутн≥ (через рад≥оактивний розпад) короткоживуч≥ осколочн≥ рад≥о≥зотопи телуру ≥ йоду, 140Ba + 140La, але у формуванн≥ гамма-пол¤ зросла роль 95Zr + 95Nb, ≥зотоп≥в рутен≥ю ≥ цер≥ю, 134Cs, 138Cs ≥ 137Cs.
ќсновними джерелами внутр≥шнього опром≥ненн¤ на середн≥й фаз≥ авар≥њ Ї рад≥о≥зотопи цез≥¤ (134Cs, 138Cs ≥ 137Cs) ≥ стронц≥¤ (80Sr, 80Sr), ¤к≥ надходили з продуктами харчуванн¤, що вироблен≥ на рад≥оактивно забруднених територ≥¤х.
ƒо к≥нц¤ середньоњ фази основним джерелом зовн≥шнього гамма-випром≥нюванн¤ були випад≥нн¤ 134Cs, 137Cs на грунт, а внутр≥шнього - 134Cs, 137Cs ≥ 90Sr в продуктах харчуванн¤.
ƒ.4.7.3. ѕ≥зн¤ фаза починаЇтьс¤ через 1 - 2 роки п≥сл¤ початку авар≥њ, коли основним джерелом зовн≥шнього опром≥ненн¤ Ї 137Cs у випадах на грунт, а внутр≥шнього - 137Cs ≥ 90Sr в продуктах харчуванн¤*, ¤к≥ виробл¤ютьс¤ на забруднених цими рад≥онукл≥дами територ≥¤х.
____________
*
ћожлив≥ так≥ типи комунальних рад≥ац≥йних авар≥й, при ¤ких основними
джерелами внутр≥шнього опром≥ненн¤ Ї, наприклад, т≥льки 90Sr, чи трит≥й,
чи альфа-випром≥нювач≥ (≥зотопи плутон≥¤, 210Po, 241Am, 226Ra та ≥н.).
ƒодаток 5 |
ƒ.5.1. Ќа будь-¤кому об'Їкт≥, де зд≥йснюЇтьс¤ практична д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з рад≥ац≥йно-¤дерними технолог≥¤ми, повинн≥ бути п≥дготовлен≥ плани авар≥йних заход≥в. ÷≥ плани погоджуютьс¤ з органами державного регулюванн¤: ƒержавною сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чною службою ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни та јдм≥н≥страц≥Їю ¤дерного регулюванн¤ ћ≥н≥стерство охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни. јвар≥йн≥ плани Ї нев≥д'Їмною частиною регламенту на проведенн¤ роб≥т, сан≥тарного паспорта та л≥ценз≥й.
ƒ.5.2. ¬≥дпов≥дальн≥сть за п≥дготовку авар≥йних план≥в несе кер≥вництво експлуатуючоњ орган≥зац≥њ.
ƒ.5.3. ѕри п≥дготовц≥ авар≥йних план≥в стосовно кожного об'Їкта маЇ бути проведено анал≥з авар≥й та враховано експлуатац≥йний досв≥д, ¤кий було накопичено дл¤ джерел та технолог≥й аналог≥чного типу.
ƒ.5.4. ћаЇ бути встановлено пер≥одичн≥сть перев≥рки авар≥йних план≥в регулюючими органами: плани повинн≥ також пер≥одично поновлюватис¤.
ƒ.5.5. ¬≥дпов≥дальними особами з боку експлуатуючих орган≥зац≥й та регулюючих орган≥в повинн≥ бути прийн¤т≥ вс≥ необх≥дн≥ заходи дл¤ навчанн¤ персоналу, ¤кий зг≥дно планам бере участь у проведенн≥ авар≥йних заход≥в, а також передбачен≥ планов≥ тренуванн¤ (навчанн¤) цього персоналу за участю представник≥в регулюючих орган≥в.
ƒ.5.6. ѕланами мають передбачатис¤ пер≥одичн≥ перев≥рки системи попередженн¤ персоналу та населенн¤ на випадок виникненн¤ авар≥њ, а також системи ≥нформуванн¤ державних адм≥н≥стративних орган≥в (м≥сцевих та центральних) та засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.
ƒ.5.7. “иповий авар≥йний план повинен м≥стити:
а) розпод≥л обов'¤зк≥в щодо ≥нформуванн¤ регулюючих орган≥в, державних адм≥н≥стративних орган≥в та громадськост≥;
б) розпод≥л обов'¤зк≥в та в≥дпов≥дальност≥ щодо ≥н≥ц≥юванн¤ втручань;
в) типов≥ сценар≥њ, в ¤ких розгл¤даютьс¤ р≥зн≥ стани авар≥йного джерела та вар≥анти розповсюдженн¤ зони авар≥њ у прим≥щенн¤х та проммайданчику об'Їкта та за його межами;
г) вс≥ процедури щодо обм≥ну ≥нформац≥Їю м≥ж авар≥йним об'Їктом та орган≥зац≥¤ми, персонал ¤ких бере участь в авар≥йних роботах: пожежн≥, медичн≥ бригади, органи внутр≥шн≥х справ, служби цив≥льноњ оборони ≥ т. д.;
д) система оц≥нки масштаб≥в та значущост≥ авар≥йних викид≥в та скид≥в у довк≥лл¤, а також система оперативного та довгострокового прогнозу розвитку авар≥њ.
ƒ.5.8. јвар≥йний план повинен передбачати заходи щодо створенн¤ необх≥дних авар≥йних запас≥в, ¤к≥ включають:
а) дозиметричну та рад≥ометричну апаратуру та джерела автономного живленн¤ до нењ дл¤ умов роботи в ≥нтенсивних пол¤х гамма-випром≥нюванн¤ та при ≥нтенсивних р≥вн¤х рад≥оактивного забрудненн¤;
б) транспортн≥ засоби та авар≥йний резерв паливно-мастильних матер≥ал≥в;
в) засоби ≥ндив≥дуального та колективного захисту, включаючи спецод¤г, респ≥ратори ≥ т. ≥.;
г) засоби фармаколог≥чного протирад≥ац≥йного захисту, у тому числ≥ ≥ дл¤ йодноњ проф≥лактики;
д) засоби зв'¤зку та управл≥нн¤;
е) помивочно-дезактивац≥йн≥ засоби та прилади;
Ї) ≥нш≥ ресурси дл¤ проведенн¤ авар≥йних роб≥т.
ƒодаток 6 |
ƒ.6.1. «г≥дно пп. 7.26 та 7.36 терм≥н "терм≥новий" маЇ на уваз≥ не т≥льки безумовну виправдан≥сть втручань, що розгл¤даютьс¤, але й те, що будь-¤к≥ затримки з р≥шенн¤м про введенн¤ контрзаход≥в цього типу створюЇ загрозу важких рад≥ац≥йних уражень дл¤ охопленого авар≥Їю населенн¤. ” цьому розум≥нн≥ "терм≥нов≥ втручанн¤" вимагають набагато б≥льш швидкого реагуванн¤, н≥ж нав≥ть т≥, ¤к≥ визначен≥ ¤к "нев≥дкладн≥".
ƒ.6.2. «г≥дно з≥ значенн¤ми прогнозованих поглинених доз при гострому опром≥ненн≥ (таблиц¤ ƒ.6.1) та р≥чних екв≥валентних доз при хрон≥чному опром≥ненн≥ (таблиц¤ ƒ.6.2), р≥вн≥ безумовно виправданих терм≥нових втручань побудован≥ так, щоб запоб≥гти виникненню пр¤мих кл≥н≥чних про¤в≥в рад≥ац≥йного ураженн¤ всього т≥ла та окремих орган≥в та тканин.
ƒ.6.3. ѕроведенн¤ безумовно виправданих терм≥нових втручань Ї також тим вин¤тковим випадком, коли дозвол¤Їтьс¤ п≥двищене опром≥ненн¤, що плануЇтьс¤ дл¤ авар≥йного персоналу, ¤кий виконуЇ роботи, пов'¤зан≥ з контрзаходами под≥бного типу.
“аблиц¤ ƒ.6.1 - –≥вн≥ безумовно виправданого терм≥нового втручанн¤ при гострому опром≥ненн≥
ќрган або тканина | ѕрогнозована поглинена доза в орган≥ чи тканин≥ за пер≥од, менший 2-х д≥б, √р |
¬се т≥ло (к≥стковий мозок)* | 1 |
Ћеген≥ | 6 |
Ўк≥ра | 3 |
ўитовидна залоза | 5 |
ришталик ока | 2 |
√онади | 2 |
ѕл≥д | 0,1 |
____________
* як правило, застосовуЇтьс¤ до зовн≥шнього опром≥нюванн¤.
“аблиц¤ ƒ.6.2 - –≥вн≥ в≥двернутоњ р≥чноњ екв≥валентноњ дози хрон≥чного опром≥ненн¤ орган≥в та тканин, при ¤ких терм≥нове втручанн¤ безумовно виправдане
ќрган або тканина | –≥чна екв≥валентна доза, |
√онади | 0,2 |
ришталик ока | 0,1 |
≥стковий мозок | 0,4 |
ƒодаток 7 |
ƒ.7.1. ќсновними та найб≥льш ефективними нев≥дкладними контрзаходами на початков≥й фаз≥ авар≥њ Ї: укритт¤, евакуац≥¤, йодна проф≥лактика та обмеженн¤ перебуванн¤ ос≥б з населенн¤ на в≥дкритому пов≥тр≥ (таблиц¤ ƒ.7.1).
р≥м цих основних контрзаход≥в (дл¤ ¤ких ввод¤тьс¤ р≥вн≥ виправданост≥ та безумовноњ виправданост≥) на ц≥й фаз≥ авар≥њ застосовуютьс¤ ц≥ла низка допом≥жних контрзаход≥в, доц≥льн≥сть введенн¤ ¤ких розгл¤даЇтьс¤ у кожному конкретному випадку, але дл¤ ¤ких р≥вн≥ втручанн¤ не ввод¤тьс¤. ƒо под≥бних допом≥жних контрзаход≥в в≥днос¤тьс¤:
(а) заходи пилоподавленн¤;
(б) часте митт¤ дор≥г з твердим покритт¤м;
(в) запоб≥ганн¤ пил≥нн¤ узб≥чч¤ дор≥г та спец≥альн≥ обмеженн¤ дл¤ автотранспорту щодо з'њзду на узб≥чч¤;
(г) спец≥альний режим роботи шк≥л, дит¤чих садк≥в, ¤сел;
(д) зм≥на режиму роботи л≥кувально-оздоровчих заклад≥в;
(е) переведенн¤ великоњ рогатоњ худоби з пасовищного на ст≥йлове утриманн¤;
(Ї) обмеженн¤ л≥сокористуванн¤, заборона полюванн¤ та рибноњ ловл≥ у м≥сцевих водоймах;
(ж) ≥нш≥ контрзаходи.
ƒ.7.2. ќсновн≥ нев≥дкладн≥ контрзаходи, маючи високу ефективн≥сть за величиною в≥двернутоњ дози опром≥ненн¤, Ї, у той же час, досить дискомфортними дл¤ населенн¤, дорого коштують та вимагають значних орган≥зац≥йних зусиль дл¤ своЇњ реал≥зац≥њ. ¬ таблиц≥ ƒ.7.1 приведен≥ найнижч≥ меж≥ виправданост≥ та р≥вн≥ безумовноњ виправданост≥ введенн¤ основних нев≥дкладних контрзаход≥в.
ƒ.7.3. «г≥дно з положенн¤ми пп. 7.32 та 7.33 меж≥ виправданост≥ та р≥вн≥ безумовноњ виправданост≥ дл¤ основних контрзаход≥в трактуютьс¤ ¤к:
(а) ”критт¤ населенн¤ в будинках чи спец≥альних спорудах (в основному, цегл¤них, бетонних, товстост≥нних) маЇ за мету запоб≥ганн¤ передус≥м дозам зовн≥шнього опром≥ненн¤, а при в≥дпов≥дн≥й герметизац≥њ - ≥ внутр≥шнього опром≥ненн¤, пов'¤заного з ≥нгал¤ц≥йним надходженн¤м рад≥ойоду, а також випад≥нн¤м газоаерозолей на в≥дкрит≥ д≥л¤нки шк≥ри. ѕри цьому, ¤кщо в≥двернута при так≥й акц≥њ доза на все т≥ло, щитовидну залозу та шк≥ру ви¤витьс¤ меншою за 5 м«в, 50 м√р та 100 м√р в≥дпов≥дно, то особа, ¤ка в≥дпов≥даЇ за прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про проведенн¤ укритт¤ населенн¤, маЇ вс≥ п≥дстави в≥дмовитис¤ в≥д введенн¤ цього досить дискомфортного заходу.
« ≥ншоњ сторони, ¤кщо дозиметричн≥ розрахунки показують, що укритт¤ може забезпечити в≥дверненн¤ доз на все т≥ло, щитовидну залозу та шк≥ру, що дос¤гають (≥ нав≥ть перевищуючих) 50 м«в, 300 ≥ 500 м√р в≥дпов≥дно, то введенн¤ такого контрзаходу не т≥льки доц≥льне, але ≥, чим швидше вона буде застосована, тим б≥льшого ефекту вдастьс¤ дос¤гти.
“аблиц¤ ƒ.7.1 - Ќайнижч≥ меж≥ виправданост≥ та р≥вн≥ безумовноњ виправданост≥ дл¤ нев≥дкладних контрзаход≥в
онтрзах≥д | ¬≥двернута доза за перш≥ 2 тижн≥ п≥сл¤ авар≥њ | |||||
ћеж≥ виправданост≥ | –≥вн≥ безумовноњ виправданост≥ | |||||
м«в | м√р | м«в | м√р | |||
Ќа все т≥ло | Ќа щито- | Ќа шк≥ру | Ќа все т≥ло | Ќа щито- | Ќа шк≥ру | |
”критт¤ | 5 | 50 | 100 | 50 | 300 | 500 |
≈вакуац≥¤ | 50 | 300 | 500 | 500 | 1000 | 3000 |
…одна проф≥лактика |
|
|
|
|
|
|
ƒ≥ти | - | 50* | - | - | 200* | - |
ƒоросл≥ | - | 200* | - | - | 500* | - |
ќбмеженн¤ перебуванн¤ на в≥дкритому пов≥тр≥ |
|
|
|
|
|
|
ƒ≥ти | 1 | 20 | 50 | 10 | 100 | 300 |
ƒоросл≥ | 2 | 100 | 200 | 20 | 300 | 1000 |
____________
*
ќч≥кувана доза при внутр≥шньому опром≥ненн≥ рад≥о≥зотопами йоду, що
надход¤ть до орган≥зму прот¤гом перших двох тижн≥в п≥сл¤ початку авар≥њ.
(б) ≈вакуац≥¤ пов'¤зана з терм≥новим перем≥щенн¤м населенн¤ ≥з зони авар≥њ на, звичайно, обмежений строк ≥ Ї одн≥Їю з найб≥льш дорого коштуючих, дискомфортних та орган≥зац≥йно важких акц≥й. ƒл¤ введенн¤ цього контрзаходу необх≥дне виключно серйозне та коректне дозиметричне обгрунтуванн¤. ѕро це св≥дчать числов≥ значенн¤ найнижчих меж виправданост≥ та р≥вн≥ безумовноњ виправданост≥, ¤к≥ в 3 - 10 раз≥в вищ≥, н≥ж в≥дпов≥дн≥ меж≥ та р≥вн≥ дл¤ укритт¤ населенн¤.
Ќа практиц≥, ¤кщо дози не дос¤гають р≥вн≥в безумовноњ виправданост≥, р≥шенн¤ про евакуац≥ю може бути прийн¤то з використанн¤м будь-¤кого значенн¤ в≥двернутоњ дози, але при виконанн≥ трьох умов:
(i) обраний виправданий р≥вень - б≥льше найнижчоњ меж≥ виправданост≥;
(ii) цей р≥вень встановлено внасл≥док оптим≥зац≥йноњ процедури зважуванн¤ корист≥ та збитку, пов'¤заного з евакуац≥Їю;
(iii) при проведенн≥ оптим≥зац≥йноњ процедури повинн≥ бути врахован≥: к≥льк≥сть людей, ¤к≥ евакуюютьс¤, на¤вн≥сть транспортних засоб≥в, п≥дготовлен≥сть та впор¤дкован≥сть м≥сць розм≥щенн¤ евакуйованих, в≥дстань та стан шл¤х≥в, можлив≥сть перевезенн¤ необх≥дного майна, нарешт≥, морально-психолог≥чна прийн¤тн≥сть самоњ евакуац≥њ дл¤ населенн¤, ¤ке захищаЇтьс¤ та економ≥чн≥ витрати, що супроводжують евакуац≥ю.
ѕерерахован≥ вище труднощ≥ проведенн¤ евакуац≥њ повинн≥ бути про≥гнорован≥, ¤кщо шл¤хом евакуац≥њ в≥двертаютьс¤ дози, в≥дпов≥дн≥ р≥вн¤м безумовноњ виправданост≥ (та вищ≥ за ц≥ р≥вн≥).
’оча евакуац≥¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к тимчасовий зах≥д, але ¤кщо дозиметричний прогноз показуЇ, що реевакуац≥¤ людей буде супроводжуватис¤ опром≥ненн¤м в дозах, що перевищують р≥вн≥ прийн¤тност≥ (пп. 7.30, 7.48), нав≥ть при застосуванн≥ ≥нших (довгострокових) контрзаход≥в, тод≥ необх≥дно розгл¤нути питанн¤ про доц≥льн≥сть переселенн¤ евакуйованих людей.
(в) «апоб≥ганн¤ доз≥ внутр≥шнього опром≥ненн¤ щитовидноњ залози шл¤хом масового вживанн¤ препарат≥в стаб≥льного йоду (йодна проф≥лактика) - виключно ефективний, орган≥зац≥йно не дуже складний ≥ в≥дносно дешевий захисний зах≥д.
ѕроте потр≥бно брати до уваги, що ефективн≥сть йодноњ проф≥лактики р≥зко спадаЇ, ¤кщо прийом стаб≥льного йоду затримано на дек≥лька годин п≥сл¤ початку надходженн¤ рад≥о≥зотоп≥в йоду ≥нгал¤ц≥йно чи з продуктами харчуванн¤. –≥зниц¤ в 2,5 - 4 рази м≥ж р≥вн¤ми нев≥дкладного втручанн¤ дл¤ цього контрзаходу стосовно дит¤чоњ та дорослоњ частин населенн¤ пов'¤зано з тим, що, по-перше, дози на одиницю надходженн¤ у д≥тей в дек≥лька раз≥в вищ≥, н≥ж у дорослих, та, по-друге, ризик рад≥ац≥йно обумовлених рак≥в щитовидноњ залози у д≥тей на одиницю дози приблизно у два рази вищий, н≥ж у дорослих.
(г) ¬ажливим та в≥дносно доступним Ї такий нев≥дкладний зах≥д, ¤к обмеженн¤ перебуванн¤ населенн¤ на в≥дкритому пов≥тр≥. ƒл¤ орган≥зованих дит¤чих колектив≥в цей контрзах≥д реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом зб≥льшенн¤ тривалост≥ "подовженого дн¤" у школах та скороченн¤ чи виключенн¤ прогул¤нок, а дл¤ дорослих, робота ¤ких пов'¤зана з перебуванн¤м на в≥дкритому пов≥тр≥, в≥дпов≥дним зм≥нам на обмежений терм≥н режиму роботи.
÷ей контрзах≥д приблизно в два рази менш ефективний з точки зору в≥двернутоњ дози, н≥ж, наприклад, укритт¤. “ому меж≥ виправданост≥ та р≥вн≥ втручанн¤ дл¤ нього мають значенн¤, в≥дпов≥дно, у 2 - 5 раз≥в нижч≥.
ƒодаток 8 |
ƒ.8.1. ƒовгостроков≥ контрзаходи (тимчасове в≥дселенн¤, переселенн¤,. дезактивац≥¤ територ≥њ ≥ рад≥оактивно забруднених буд≥вель та споруд, обмеженн¤ вживанн¤ рад≥оактивно забрудненоњ води ≥ продукт≥в харчуванн¤ на досить тривалий час, с≥льськогосподарськ≥ та ≥нш≥, включаючи ≥ндустр≥ально-техн≥чн≥) провод¤тьс¤ в умовах, коли:
(а) дан≥ рад≥ац≥йного мон≥торингу дозвол¤ють зробити досить над≥йний прогноз розвитку ситуац≥њ;
(б) орган≥зац≥њ, ¤к≥ в≥дпов≥дають за проведенн¤ довгострокових контрзаход≥в, мають дл¤ цього достатньо ресурс≥в (матер≥ально-техн≥чних, транспортних, запас≥в продовольства та ≥н.);
(в) процедура оптим≥зац≥њ показуЇ ≥ виправдан≥сть, ≥ необх≥дн≥сть такоњ акц≥њ, тобто користь в≥д дози, в≥двернутоњ довгостроковим контрзаходом, перевищуЇ збиток, ¤ким под≥бне втручанн¤ супроводжуЇтьс¤;
(г) Ї досить над≥йна науково-техн≥чна експертиза ефективност≥ запланованих довгострокових контрзаход≥в.
ƒ.8.2. ѕри формуванн≥ р≥шенн¤ про проведенн¤ довгострокових контрзаход≥в стосовно кожноњ конкретноњ авар≥йноњ ситуац≥њ в процедур≥ оптим≥зац≥њ мають бути врахован≥:
(а) масштаб авар≥њ;
(б) к≥льк≥сть населених пункт≥в ≥ загальна чисельн≥сть жител≥в в них, до ¤ких плануЇтьс¤ застосуванн¤ таких довгострокових контрзаход≥в, ¤к тимчасове в≥дселенн¤ чи переселенн¤;
(в) на¤вн≥сть (в≥дсутн≥сть) необх≥дних дл¤ реал≥зац≥њ довгострокового контрзаходу ресурс≥в;
(г) загальна площа уг≥дь, на ¤ких передбачаЇтьс¤ зд≥йснити с≥льськогосподарськ≥ контрзаходи;
(д) стан транспортних комун≥кац≥й ≥ засоб≥в перевезенн¤ людей (чи п≥двозу продукт≥в, фуражу ≥ техн≥ки);
(е) ≥нших фактор≥в, ¤к≥ визначають можлив≥сть проведенн¤ в≥дпов≥дних контрзаход≥в.
ƒ.8.3. ¬тручанн¤ сл≥д вважати безумовно виправданим, ¤кщо довгостроковим контрзаходом в≥двертаЇтьс¤ така прогнозна доза, ¤ка перевищуЇ значенн¤ р≥вн≥в, наведених у таблиц≥ ƒ.8.1 (або пов'¤заних з ними р≥вн≥в д≥њ).
“аблиц¤ ƒ.8.1 - Ќижн≥ меж≥ виправданост≥, безумовно виправдан≥ р≥вн≥ втручанн¤ ≥ р≥вн≥ д≥њ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про переселенн¤
ритер≥њ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ | Ќижн≥ меж≥ виправданост≥ | Ѕезумовно виправдан≥ р≥вн≥ втручанн¤ ≥ р≥вн≥ д≥њ |
ƒоза, в≥двернута за пер≥од переселенн¤, «в | 0,2 | 1 |
ƒоза, в≥двернута за перш≥ 12 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ авар≥њ, «в | 0,05 | 0,5 |
ў≥льн≥сть рад≥оактивного забрудненн¤ територ≥њ довгоживучими рад≥онукл≥дами, кЅк. м в ступен≥ -2: |
|
|
- 137Cs | 400 | 4000 |
- 90Sr | 80 | 400 |
- a-випром≥нювач≥ (238, 239, 240Pu, 241Am та ≥н.) | 0,5 | 4 |
ѕотужн≥сть дози гамма-випром≥нюванн¤ в пов≥тр≥ на в≥дкрит≥й рад≥оактивно забруднен≥й м≥сцевост≥, н√р. сек. в ступен≥ -1: |
|
|
- мононукл≥дне забрудненн¤ 137 CS | 0,3 | 3 |
- забрудненн¤ св≥жою осколочною сум≥шшю (на 15-день п≥сл¤ початку авар≥йних випад≥нь) | 5 | 50 |
ƒ.8.4. «наченн¤ безумовно виправданих р≥вн≥в д≥њ, виражен≥ в терм≥нах щ≥льност≥ випад≥нн¤ 137Cs, 90Sr ≥ a-випром≥нювач≥в, розрахован≥ так, що вони в≥дпов≥дають накопичен≥й за пер≥од переселенн¤ доз≥ 1 «в ≥ м≥ст¤ть коеф≥ц≥Їнт запасу в≥д 2 до 10 за внутр≥шн≥м опром≥ненн¤м. ÷ей коеф≥ц≥Їнт введений ≥з-за вар≥абельност≥ узагальнених коеф≥ц≥Їнт≥в переходу ≥з грунту в м≥сцевий рац≥он, а також у зв'¤зку з коливанн¤ми коеф≥ц≥Їнт≥в в≥трового п≥дйому трансуранових елемент≥в.
ƒ.8.5. «наченн¤ такого р≥вн¤ д≥њ, ¤к потужн≥сть дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ в пов≥тр≥ суттЇво залежить в≥д рад≥онукл≥дного складу випад≥нь. “≥ р≥вн≥ д≥њ, ¤к≥ наведен≥ в таблиц≥ ƒ.8.1, в≥дпов≥дають осколочн≥й реакторн≥й сум≥ш≥ випад≥нь чорнобильського типу. ѕроте, у випадку значноњ сепарац≥њ в сторону зростанн¤ частки довгоживучих гамма-випром≥нювач≥в, ц≥ р≥вн≥ мають бути знижен≥ (крайн≥й випадок - забрудненн¤ територ≥њ одним лише 137Cs). якщо маЇ м≥сце зб≥дн≥нн¤ сум≥ш≥ довгоживучими гамма-випром≥нювачами, то, навпаки, значенн¤ р≥вн≥в д≥њ зростають. ¬ силу цього необх≥дно попереднЇ ретельне вивченн¤ рад≥онукл≥дного складу забрудненн¤ територ≥њ. ≤ т≥льки п≥сл¤ такого уточненн¤ можна використовувати р≥вень д≥њ, виражений в одиниц¤х потужност≥ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ в пов≥тр≥.
ƒ.8.6. ¬≥дносно мал≥ значенн¤ нижн≥х меж виправданост≥ втручанн¤ ≥ д≥њ дл¤ переселенн¤, наведен≥ в другому стовпчику таблиц≥ ƒ.8.1, пов'¤зан≥ з тим, що дл¤ авар≥й локального типу, в ¤ких залучаЇтьс¤ невелика к≥льк≥сть жител≥в (з одного-двох будинк≥в, частини чи одного-двох населених пункт≥в) переселенн¤ може ви¤витис¤ економ≥чно, орган≥зац≥йно ≥ соц≥ально-психолог≥чно одним з найб≥льш прийн¤тних контрзаход≥в, збиток в≥д ¤кого ви¤витьс¤ менше, н≥ж отримана користь в≥д в≥дверненн¤ нав≥ть не дуже великоњ дози.
÷≥лком очевидно, що при рег≥ональних ≥ глобальних авар≥¤х, коли розгл¤даЇтьс¤ питанн¤ про переселенн¤ тис¤ч с≥мей, створенн¤ дл¤ них в м≥сц¤х переселенн¤ новоњ соц≥ально-побутовоњ ≥нфраструктури ≥ нових робочих м≥сць, буд≥вництва тис¤ч будинк≥в, шк≥л ≥ т. ≥., застосуванн¤ оптим≥зац≥йноњ процедури приведе до значенн¤ виправданого р≥вн¤ набагато б≥льшого, н≥ж нижн¤ межа виправданост≥.
ƒ.8.7. «астосуванн¤ такого втручанн¤ ¤к тимчасове в≥дселенн¤* (таблиц¤ ƒ.8.2) вимагаЇ поЇднанн¤ р¤ду наступних особливостей ≥ умов, ¤к≥ випливають ≥з прогнозу динам≥ки розвитку рад≥ац≥йноњ обстановки:
____________
*
“имчасове в≥дселенн¤ ≥ евакуац≥¤ передбачають перем≥щенн¤ людей ≥з зони
авар≥њ на де¤кий обмежений час. ѕроте, евакуац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ в режим≥
екстреного контрзаходу на ранн≥й фаз≥ авар≥њ, тод≥ ¤к тимчасове
переселенн¤ проводитьс¤ лише п≥сл¤ детального вивченн¤ рад≥ац≥йноњ
обстановки (звичайно середн¤ ≥ нав≥ть п≥зн¤ фази).
(а) в≥дносно високий темп прогнозованого покращанн¤ рад≥ац≥йноњ обстановки через в≥дсутн≥сть у склад≥ рад≥оактивного забрудненн¤ територ≥њ таких довгоживучих рад≥онукл≥д≥в ¤к 60Co, 134, 137Cs, 90Sr, 226Ra, 210Po, ≥зотоп≥в плутон≥ю, 241Am та ≥н.;
(б) рад≥оактивне забрудненн¤ територ≥њ буд≥вель ≥ споруд нав≥ть довгоживучими рад≥онукл≥дами носить досить локальний характер, так що за пер≥од тимчасового в≥дселенн¤ ви¤витьс¤ можливим ≥ виправданим зд≥йснити ефективн≥ дезактивац≥йн≥ роботи, п≥сл¤ чого можна повернути населенн¤ на попереднЇ м≥сце проживанн¤;
(в) в≥дсутн¤ можлив≥сть проведенн¤ повноц≥нного рад≥ац≥йного мон≥торингу, що, в свою чергу, не дозвол¤Ї зробити однозначний прогноз рад≥онукл≥дного складу, а значить, ≥ темп≥в спаду р≥вн≥в рад≥оактивного забрудненн¤ м≥сцевост≥; у цьому випадку, ¤кщо Ї необх≥дн≥ ресурси, а затрати на тимчасове в≥дселенн¤ прийн¤тн≥, то на прот¤з≥ пер≥оду в≥дселенн¤ сл≥д зд≥йснити уточнюючий рад≥ац≥йний мон≥торинг, за даними ¤кого можна скласти досить над≥йний прогноз розвитку рад≥ац≥йноњ обстановки, ≥ це дозволить або уточнити строки поверненн¤ людей, або, у в≥дпов≥дност≥ з пунктом 7.45(б) прийн¤ти р≥шенн¤ про переведенн¤ цього контрзаходу в категор≥ю "переселенн¤".
“аблиц¤ ƒ.8.2 - Ќайнижч≥ меж≥ виправданост≥ ≥ безумовно виправдан≥ р≥вн≥ втручанн¤ ≥ д≥њ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про тимчасове в≥дселенн¤
ритер≥њ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ | Ќайнижч≥ меж≥ виправданост≥ | Ѕезумовно виправдан≥ р≥вн≥ втручанн¤ ≥ р≥вн≥ д≥њ |
—умарна в≥двернута доза за пер≥од тимчасового в≥дселенн¤*, «в | 0,1 | 1 |
—ередньом≥с¤чна доза на прот¤з≥ пер≥оду тимчасового в≥дселенн¤*, м«в. м≥с¤ць в ступен≥ -1 | 5 | 30 |
ѕотужн≥сть дози гамма-випром≥нюванн¤ в пов≥тр≥ на в≥дкрит≥й рад≥оактивно забруднен≥й м≥сцевост≥, н√р. сек. в ступен≥ -1 | 3 | 30 |
____________
* ѕри виконанн≥ умов пункту ƒ.8.7 (а).
ƒ.8.8. ¬илученн¤, зам≥на чи обмеженн¤ вживанн¤ рад≥оактивно забруднених продукт≥в харчуванн¤, будучи важливим довгостроковим контрзаходом, одночасно потребуЇ дл¤ своЇњ реал≥зац≥њ значних ресурсних ≥ економ≥чних витрат. “ому в ≥нтервал≥ значень м≥ж нижньою межею виправданост≥ ≥ безумовною виправдан≥стю (таблиц¤ ƒ.8.3) необх≥дно кожний раз проводити процедуру оптим≥зац≥њ. ѕричому треба мати на уваз≥, що можливост≥ зам≥ни важливих компонент≥в рац≥ону (м'¤са, молока, картопл≥, хл≥ба та ≥н.) звичайно далеко не безмежн≥.
ƒ.8.9. «аборона чи обмеженн¤ споживанн¤ продукт≥в харчуванн¤ м≥сцевого виробництва вводитьс¤ на ранн≥й, середн≥й ≥, частково, п≥зн≥й фазах авар≥њ. ѕроте, застосуванн¤ значень р≥вн≥в д≥њ, вказаних у таблиц≥ ƒ.8.3, потребуЇ пост≥йного застосуванн¤ процедури зважуванн¤ "користь - збиток", оск≥льки не виключен≥ ситуац≥њ, коли при вкрай обмежених можливост¤х п≥двозу чистих продукт≥в харчуванн¤, заборона чи обмеженн¤ споживанн¤ м≥сцевих продовольчих ресурс≥в може визвати пр¤му загрозу голоду. ѕри цьому насл≥дки дл¤ здоров'¤ людей гострого деф≥циту продукт≥в можуть ви¤витис¤ набагато т¤жчими, н≥ж т≥, ¤к≥ пов'¤зан≥ з рад≥ац≥йним фактором.
“аблиц¤ ƒ.8.3 - Ќайнижч≥ меж≥ виправданост≥ ≥ безумовно виправдан≥ р≥вн≥ втручанн¤ ≥ д≥њ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про вилученн¤, зам≥ну ≥ обмеженн¤* вживанн¤ рад≥оактивно забруднених продукт≥в харчуванн¤
ритер≥њ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ | Ќайнижч≥ меж≥ виправданост≥ | Ѕезумовно виправдан≥ р≥вн≥ втручанн¤ ≥ р≥вн≥ д≥њ |
¬≥двернута доза внутр≥шнього опром≥ненн¤ за рахунок вживанн¤ рад≥оактивно забруднених продукт≥в харчуванн¤, м«в | 5 | 30 |
- за перший п≥сл¤авар≥йний р≥к | 1 | 30 |
- за другий ≥ наступн≥ роки п≥сл¤ авар≥њ | 1 | 5 |
–ад≥оактивне забрудненн¤ молока**, кЅк. л в ступен≥ -1 |
|
|
- 131I дл¤ дорослих | 0,4 | 0,1 |
дл¤ д≥тей | 0,1 | 0,2 |
- 134, 137Cs | 0,1 | 0,4 |
- 90Sr дл¤ дорослих | 0,02 | 0,2 |
дл¤ д≥тей | 0,005 | 0,05 |
____________
* –≥шенн¤ про обмеженн¤, чи про повне вилученн¤ (або зам≥ну) окремих продукт≥в харчуванн¤ Ї об'Їктом оптим≥зац≥њ.
** ƒл¤ ≥нших, немолочних продукт≥в харчуванн¤, р≥вн≥ д≥њ вдвоЇ вищ≥.
ƒ.8.10. ƒл¤ таких довгострокових контрзаход≥в, ¤к дезактивац≥¤ територ≥й, буд≥вель та споруд, с≥льськогосподарськ≥ протирад≥ац≥йн≥ заходи (залуженн¤, вапнуванн¤ грунт≥в, спец≥альн≥ норми внесенн¤ добрив, глибоке переорюванн¤, застосуванн¤ спец≥альних х≥м≥чних речовин типу ферроцину, ≥ нарешт≥, зм≥на структури землекористуванн¤ чи технолог≥њ вирощуванн¤ м'¤со-молочноњ худоби ≥ т. ≥.) не ввод¤тьс¤ н≥ меж≥ виправданост≥, н≥ безумовн≥ р≥вн≥ втручанн¤. –≥шенн¤ про проведенн¤ под≥бних контрзаход≥в приймаютьс¤ кожного разу на основ≥ процедури зважуванн¤ "користь - збиток".
ƒодаток 9 |
ƒ.9.1. Ћ≥м≥ти доз опром≥ненн¤ населенн¤ ≥ персоналу (включаючи ≥ дози при запланованому п≥двищеному опром≥ненн≥) встановлюютьс¤ з урахуванн¤м шкали ризик≥в, завд¤ки ¤коњ ≥мов≥рн≥сть неспри¤тливих насл≥дк≥в у сфер≥ практичноњ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з д≥Їю або використанн¤м джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ може бути з≥ставлена з ≥мов≥рн≥стю втрати здоров'¤ або житт¤ в ≥нших сферах, не пов'¤заних з рад≥ац≥йним фактором.
ƒ.9.2. ѕри використанн≥ величини ризику оперують такими пон¤тт¤ми ¤к знехтуваний ризик, прийн¤тний ризик ≥ верхн¤ границ¤ ≥ндив≥дуального ризику. ” в≥дпов≥дност≥ з м≥жнародною практикою, р≥вень знехтуваного ризику приймаЇтьс¤ р≥вний 10 в ступен≥ -6 за р≥к, величина прийн¤тного ризику дл¤ персоналу приймаЇтьс¤ р≥вною 10 в ступен≥ -4 за р≥к, а дл¤ населенн¤ - 10 в ступен≥ -5 за р≥к, границ¤ ≥ндив≥дуального ризику дл¤ опром≥ненн¤ ос≥б ≥з персоналу приймаЇтьс¤ р≥вною 10 в ступен≥ -3 за р≥к, а дл¤ населенн¤ - 5.10 в ступен≥ -5 за р≥к.
ƒ.9.3. ѕон¤тт¤ ризику вводитьс¤ ¤к дл¤ стохастичних, так ≥ дл¤ детерм≥н≥стичних ефект≥в.
ƒ.9.4. ≤ндив≥дуальний (r) ≥ колективний - (R) ризик виникненн¤ стохастичних ефект≥в в≥д опром≥ненн¤ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно:
r = rE х E
R = гE х SE,
де E, SE - ≥ндив≥дуальна ≥ колективна ефективн≥ дози, в≥дпов≥дно;
rE - коеф≥ц≥Їнт ризику дл¤ виникненн¤ раку ≥з смертельним ≥ несмертельним к≥нцем та серйозних спадкових ефект≥в.
ƒ.9.5. оеф≥ц≥Їнт ризику на одиницю ≥ндив≥дуальноњ або колективноњ дози, у в≥дпов≥дност≥ до додатка 1, п. 4 приймаЇтьс¤ р≥вним:
rE = 5,6.10 в ступен≥ -2 | «в в ступен≥ -1 дл¤ профес≥йного |
rE = 7,3.10 в ступен≥ -2 | «в в ступен≥ -1 дл¤ населенн¤. |
ƒ.9.6. ѕри опром≥ненн≥ у дозах, ¤к≥ викликають детерм≥н≥стичн≥ (нестохастичн≥) ефекти приймаЇтьс¤, що ризик важких насл≥дк≥в дор≥внюЇ ≥мов≥рност≥ виникненн¤ самого насл≥дку:
r = p (E)
R = p (SE) х N
де p(E), p(SE) - ≥мов≥рн≥сть под≥й, ¤к≥ створюють дози E ≥ SE в≥дпов≥дно;
N - чисельн≥сть попул¤ц≥њ, ¤ка зазнала рад≥ац≥йного впливу з екв≥валентними дозами E > 0,5 «в.
ƒ.9.7. ќдним ≥з принцип≥в забезпеченн¤ рад≥ац≥йноњ безпеки Ї принцип оптим≥зац≥њ, ¤кий передбачаЇ зниженн¤ ризик≥в до ¤комога низького р≥вн¤ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ в д≥апазон≥ в≥д верхньоњ меж≥ граничного ризику до нижньоњ, ¤ка визначаЇтьс¤, ¤к знехтуваний ризик, нижче в≥д ¤кого подальше зниженн¤ ризику недоц≥льне.
ƒ.9.8. ѕринцип оптим≥зац≥њ сл≥д зд≥йснювати з урахуванн¤м того, що границ¤ ризику регламентуЇ потенц≥йне опром≥ненн¤ в≥д ус≥х можливих джерел, тому дл¤ кожного джерела при оптим≥зац≥њ встановлюЇтьс¤ сво¤ границ¤ ризику.
ƒ.9.9. «ниженн¤ доз нижче встановлених границь пов'¤зане з додатковими витратами на захист. ¬итрати вважаютьс¤ виправданими при виконанн≥ умови:
| V - P - X |
|
| V - P - X |
|
де V - грошовий вираз валового (повного) прибутку, отриманого внасл≥док виробничоњ д≥¤льност≥;
P - витрати на основне виробництво;
X - витрати на захист;
N - к≥льк≥сть опром≥нених ос≥б;
a - грошовий екв≥валент одиниц≥ ризику.
ƒ.9.10. ¬еличина грошового екв≥валента ризику розраховуЇтьс¤ ≥з величини валового нац≥онального прибутку на одного жител¤ (економ≥чна компонента) ≥ з урахуванн¤м компенсац≥њ за психолог≥чне сприйн¤тт¤ ризику (психолог≥чна або соц≥альна компонента). як правило, в практиц≥ оптим≥зац≥њ захисту, економ≥чна компонента складаЇ 5 - 10 % в≥д психолог≥чноњ.
ƒодаток 10 |
ƒ.10.1. «в'¤зок м≥ж потужн≥стю експозиц≥йноњ дози, кермою в пов≥тр≥ та потужн≥стю ефективноњ дози наведено в таблиц≥ ƒ.10.1.
“аблиц¤ ƒ.10.1 - ѕерех≥д м≥ж потужн≥стю експозиц≥йноњ дози, кермою в пов≥тр≥ та потужн≥стю ефективноњ дози
ѕотужн≥сть експозиц≥йноњ дози | ерма в пов≥тр≥ | ѕотужн≥сть ефективноњ дози | ||||
мк–. год. | н√р. год. | мк√р. год. | п√р. с | н«в. год. | мк«в. год. | м«в. р≥к |
1 | 8,73* | 8,73 - 10 | 146 | 6,46 | 6,46.10 | 5,6.10 |
0,115 | 1 | 10 в | 16,7 | 0,74** | 7,4.10 | 6,49.10 |
115 | 1000 | 1 | 1,67.10 | 740 | 0,74 | 6,49 |
6,87.10 | 6.10 | 6.10 | 1 | 4,44.10 | 4,44.10 | 3,89.10 |
0,155 | 1,35 | 1,36.10 | 22,5 | 1 | 10 в | 8,77.10 |
155 | 1350 | 1,35 | 2,25.10 | 1000 | 1 | 8,77 |
17,7 | 154 | 0,154 | 2570 | 114 | 0,114 | 1 |
____________
*
«ащита от ионизирующих излучений: ¬ 2 т, “.1, ‘изические основы защиты
от излучений: ”чебник дл¤ вузов/Ќ. √. √усев, ¬. ј. лиманов, ¬. ѕ.
ћашкович, ј. ѕ. —уворов; ѕод ред. Ќ. √. √усева. - 3-е изд., перераб. и
доп. - ћ.: Ёнергоатомиздат, 1989. - 512 с.: ил.
** Sourses and Effects of lonztng Radiation: UNSCEAR 1993// Report to the General Assembly.-New York: UNSCEAR, United Nations. - 1993. - 922 p.
“аблиц¤ ƒ.10.2 - —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж позасистемними та одиниц¤ми в систем≥ Cl
¬еличина | —тара одиниц¤ | Ќова одиниц¤ | оеф≥ц≥Їнти переводу | |
Cl в поза- | ѕозасистемн≥ в Cl | |||
јктивн≥сть | юр≥ (Ki) | Ѕекерель | -2,7.10 | 3,7.10 |
ѕитома активн≥сть | Ki.r в ст. -1 | Ѕк. кг в ст. -1 | -2,7.10 | 3,7.10 |
≈ман | Ѕк. л в ст. -1 | -2,7.10 | 3,7 | |
ћахе | Ѕк. л в ст. -1 | -7,4.10 | 13,5 | |
“рит≥Їва одиниц¤ | Ѕк. л в ст. -1 | -8,3 | 1,2.10 | |
ў≥льн≥сть забрудненн¤ | Ki. км в ст. -2 | Ѕк. м в ст. -2 | -2,7.10 | 3,7.10 |
≈кспозиц≥йна доза | –ентген (–) | улон на к≥лограм | 3,9.10 | 2,6.10 в |
ѕоглинута доза | –ад | √рей | 1.10 | 1.10 |
≈кв≥валентна доза | Ѕ≥олог≥чний екв≥валент раду (бер) | «≥верт | 1.10 | 1.10 |
≈фективна доза | Ѕ≥олог≥чний екв≥валент раду (бер) | «≥верт | 1.10 | 1.10 |
ƒ.10.2. ‘ормули зв'¤зку м≥ж масою рад≥онукл≥да та його активн≥стю
| A T1/2 | | A |
де ј - активн≥сть в Ѕк, m - маса в грамах, A - атомна маса, NA = 6,022.10 в ст. 23 моль в ст. -1
- число јвогадро, T1/2 - пер≥од нап≥врозпаду рад≥онукл≥да
| 0,693m | | NA |
“аблиц¤ ƒ.10.3 - ћножники ≥ преф≥кси дл¤ утворенн¤ дес¤ткових кратних та дольних одиниць, њх назви та позначенн¤
ћножник | ѕреф≥кс | ѕозначенн¤ |
10 в ст. 18 | екса | ≈ |
10 в ст. 15 | пета | ѕ |
10 в ст. 12 | тера | “ |
10 в ст. 9 | г≥га | √ |
10 в ст. 6 | мега | ћ |
10 в ст. 3 | к≥ло | к |
10 в ст. 2 | гЇкто | г |
10 в ст. 1 | дека | да |
10 в ст. -1 | деци | д |
10 в ст. -2 | санти | с |
10 в ст. -3 | м≥л≥ | м |
10 в ст. -6 | м≥кро | мк |
10 в ст. -9 | нано | н |
10 в ст. -12 | п≥ко | п |
10 в ст. -15 | фемто | ф |
10 в ст. -18 | атто | а |
“аблиц¤ ƒ.10.4 - ѕороги детерм≥н≥стичних ефект≥в дл¤ ¤Їчок, ¤Їчник≥в, кришталика ока та к≥сткового мозку дорослоњ людини (ѕубл≥кац≥¤ 60 ћ –«)
ќрган (тканина) та ефект | ѕор≥г | ||
—умарна екв≥валентна доза, отримана при однократному опром≥ненн≥ («в) | —умарна екв≥валентна доза, отримана при високофрак- | —ередньор≥чна потужн≥сть дози, при висо- | |
яЇчка |
|
|
|
“имчасова безпл≥дн≥сть | 0,15 | Ќе застосовний | 0,4 |
ѕост≥йна безпл≥дн≥сть | 3,5 - 6,0 | Ќе застосовний | 2,0 |
яЇчники |
|
|
|
Ѕезпл≥дн≥сть | 2,5 - 6,0 | 6,0 | >0,2 |
ришталики ока |
|
|
|
ѕомутн≥нн¤, що д≥агностуЇтьс¤ | 0,5 - 2,0 | 5 | >0,1 |
атаракта | 5,0 | >8 | >0,15 |
≥стковий мозок |
|
|
|
ѕригн≥ченн¤ кровотворенн¤ | 0,5 | Ќе застосовний | >0,4 |
ƒодаток 11 |
јвар≥¤ глобальна - це комунальна рад≥ац≥йна авар≥¤, п≥д вплив ¤коњ п≥дпадаЇ значна частина (або вс¤) територ≥њ крањни та њњ населенн¤.
јвар≥¤ комунальна - це така рад≥ац≥йна авар≥¤, насл≥дки ¤коњ не обмежуютьс¤ прим≥щенн¤ми об'Їкта ≥ його проммайданчиком, а поширюютьс¤ на оточуюч≥ територ≥њ, де проживаЇ населенн¤, ¤ке може реально або потенц≥йно зазнавати опром≥ненн¤.
јвар≥¤ локальна - це комунальна рад≥ац≥йна авар≥¤, ¤кщо в зон≥ авар≥њ проживаЇ населенн¤ загальною чисельн≥стю до дес¤ти тис¤ч чолов≥к.
јвар≥йне опром≥нюванн¤ - непередбачене п≥двищенн¤ опром≥ненн¤ персоналу та/або населенн¤ внасл≥док рад≥ац≥йноњ авар≥њ.
јвар≥йний план - план д≥й у випадку авар≥њ на будь-¤кому об'Їкт≥, де зд≥йснюЇтьс¤ практична д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з рад≥ац≥йними або рад≥ац≥йно-¤дерними технолог≥¤ми.
јвар≥¤ промислова - це така рад≥ац≥йна авар≥¤, насл≥дки ¤коњ не поширюютьс¤ за меж≥ територ≥њ виробничих прим≥щень ≥ проммайданчика об'Їкта, а авар≥йного опром≥ненн¤ зазнаЇ лише персонал.
јвар≥¤ рад≥ац≥йна - будь-¤ка незапланована под≥¤ на будь-¤кому об'Їкт≥ з рад≥ац≥йною чи рад≥ац≥йно-¤дерною технолог≥Їю, ¤кщо при виникненн≥ ц≥Їњ под≥њ виконуютьс¤ дв≥ необх≥дн≥ ≥ достатн≥ умови:
- втрата контролю над джерелом;
- реальне (або потенц≥йне) опром≥ненн¤ людей, пов'¤зане з втратою контролю над джерелом.
јвар≥¤ рад≥ац≥йно-¤дерна - будь-¤ка незапланована под≥¤ на об'Їкт≥ з рад≥ац≥йно-¤дерною технолог≥Їю, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ з одночасною втратою контролю над ланцюговою ¤дерною реакц≥Їю ≥ виникненн¤м реальноњ чи потенц≥йноњ загрози самочинноњ ланцюговоњ реакц≥њ.
јвар≥¤ рег≥ональна - це така комунальна рад≥ац≥йна авар≥¤, при ¤к≥й в зон≥ авар≥њ опин¤ютьс¤ територ≥њ дек≥лькох населених пункт≥в, один чи дек≥лька адм≥н≥стративних район≥в ≥ нав≥ть областей, з загальною чисельн≥стю населенн¤ б≥льше дес¤ти тис¤ч чолов≥к.
јвар≥¤ транскордонна - це така глобальна рад≥ац≥йна авар≥¤, коли зона авар≥њ поширюЇтьс¤ за меж≥ державних кордон≥в крањни, в ¤к≥й вона в≥дбулас¤.
јеродинам≥чний д≥аметр (dae) - д≥аметр сферичноњ частки одиничноњ щ≥льност≥ (1 г. см в ст. -3), що маЇ таку ж швидк≥сть грав≥тац≥йного ос≥данн¤, ¤к ≥ аерозольна частка, що розгл¤даЇтьс¤. јктивн≥сть - величина, ¤ка визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м к≥лькост≥ спонтанних перетворень ¤дер dN за ≥нтервал часу dt
A = dN/dt
ќдиниц¤ вим≥рюванн¤ - беккерель (Ѕк).
јльфа-випром≥нюванн¤ (a-випром≥нюванн¤) - корпускул¤рне ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤, ¤ке складаЇтьс¤ з альфа-часток (¤дер гел≥ю), що випром≥нюютьс¤ при рад≥оактивному розпад≥ чи при ¤дерних реакц≥¤х, перетворенн¤х.
јтомна електрична станц≥¤ (ј≈—) - атомна станц≥¤, призначена дл¤ виробництва електричноњ енерг≥њ.
јтомна станц≥¤ (ј—) - п≥дприЇмство, що використовуЇ ¤дерний реактор (реактори) дл¤ виробництва енерг≥њ.
јтомна станц≥¤ теплопостачанн¤ (ј—“) - атомна станц≥¤, призначена дл¤ виробництва гар¤чоњ води.
јтомна теплоелектроцентраль (ј“≈—) - атомна станц≥¤, призначена дл¤ виробництва тепловоњ ≥ електричноњ енерг≥њ.
Ѕезпосередньо ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤ - ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤, що складаЇтьс¤ з зар¤джених часток (електрон≥в, протон≥в, альфа-часток та ≥н.), ¤к≥ мають к≥нетичну енерг≥ю, достатню дл¤ ≥он≥зац≥њ атом≥в ≥ молекул речовини.
Ѕета-випром≥нюванн¤ (b-випром≥нюванн¤) - корпускул¤рне електронне або позитронне ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤ з безперервним енергетичним спектром, що виникаЇ при перетворенн¤х ¤дер чи нестаб≥льних часток (наприклад, нейтрон≥в). ’арактеризуЇтьс¤ граничною енерг≥Їю спектра ≈b, чи середньою енерг≥Їю спектра.
¬≥двернута доза - доза, ¤ка в≥двертаЇтьс¤ внасл≥док застосуванн¤ конкретного контрзаходу ≥ вираховуЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж дозою без застосуванн¤ контрзаходу ≥ дозою п≥сл¤ припиненн¤ д≥њ введеного контрзаходу.
¬≥дкладенн¤ - первинн≥ процеси проникненн¤ аерозолю в морфолог≥чн≥ структури дихальноњ системи, що визначають к≥льк≥сть аерозолю, ¤кий залишаЇтьс¤ в дихальн≥й систем≥. ѕ≥сл¤ початкового в≥дкладенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ перерозпод≥л дом≥шки за рахунок дом≥шки за рахунок муко-ц≥л≥арного механ≥зму, ф≥зико-х≥м≥чноњ трансформац≥њ, переносу в р≥дини т≥ла, тощо.
¬нутр≥шнЇ опром≥ненн¤ - опром≥нюванн¤ т≥ла людини та окремих њњ орган≥в ≥ тканин в≥д джерел ≥он≥зуючих випром≥нювань, що знаход¤тьс¤ в самому т≥л≥.
¬тручанн¤ - такий вид людськоњ д≥¤льност≥, що завжди спр¤мований на зниженн¤ та в≥дверненн¤ неконтрольованого та непередбачуваного опром≥ненн¤ або ≥мов≥рност≥ опром≥ненн¤ в ситуац≥¤х:
- авар≥йного опром≥ненн¤ (гострого, короткочасного або хрон≥чного);
- хрон≥чного опром≥ненн¤ в≥д техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤;
- ≥нших ситуац≥¤х тимчасового опром≥ненн¤, визначених регулюючим органом, ¤к таких, що вимагають втручанн¤.
¬тручанн¤ безумовно виправдане - таке втручанн¤, ¤кщо значенн¤ в≥двернутих ним доз наст≥льки велик≥, що користь дл¤ здоров'¤ в≥д даного втручанн¤ ¤вно перевищуЇ той сумарний збиток, ¤ким ц¤ акц≥¤ супроводжуЇтьс¤.
¬тручанн¤ безумовно виправдане терм≥нове - таке втручанн¤, при реал≥зац≥њ ¤кого в≥двернута доза пов'¤зана ≥з загрозою виникненн¤ гострих кл≥н≥чних про¤влень променевого ураженн¤: променевоњ хвороби, променевих оп≥к≥в шк≥ри, рад≥ац≥йних тирео≥д≥т≥в та ≥н.
¬тручанн¤ виправдане - таке втручанн¤, ¤кщо користь дл¤ здоров'¤ в≥д в≥двернутоњ ним дози б≥льше загального збитку, завданого введенн¤м цього втручанн¤.
¬тручанн¤ невиправдане - таке втручанн¤, при ¤кому величина в≥двернутоњ ним дози менше де¤кого м≥н≥мального р≥вн¤, визначеного ¤к межа виправданост≥. ћеж≥ виправданост≥ в≥дпов≥даЇ така величина в≥двернутоњ дози, що користь (дл¤ здоров'¤) в≥д втручанн¤ ви¤витьс¤ менше величини завданого ним збитку.
√азо-аерозольний викид (викид) - надходженн¤ в атмосферу рад≥оактивних речовин з технолог≥чних контур≥в та систем вентил¤ц≥њ п≥дприЇмства.
√альм≥вне випром≥нюванн¤ - електромагн≥тне випром≥нюванн¤, що виникаЇ при розс≥юванн≥ (гальмуванн≥) швидкоњ зар¤дженоњ частки в кулон≥вському пол≥ атомних ¤дер та електрон≥в. ™ суттЇвим дл¤ легких часток - електрон≥в та позитрон≥в. —пектр гальм≥вного випром≥нюванн¤ безперервний, максимальна енерг≥¤ дор≥внюЇ початков≥й енерг≥њ зар¤дженоњ частки. ѕриклади: гальм≥вне рентген≥вське випром≥нюванн¤ в рентген≥вськ≥й трубц≥, гальм≥вне гама-випром≥нюванн¤ швидких електрон≥в прискорювача при њх попаданн≥ в м≥шень, тощо.
√амма-випром≥нюванн¤ (у-випром≥нюванн¤) - короткохвильове електромагн≥тне випром≥нюванн¤ з довжиною хвил≥ <0,1 нм, що виникаЇ при розпад≥ рад≥оактивних ¤дер, переход≥ ¤дер ≥з збудженого стану в основний, при взаЇмод≥њ швидких зар¤джених часток з речовиною (див. гальм≥вне випром≥нюванн¤), ан≥г≥л¤ц≥њ електронно-позитронних пар, тощо.
ƒжерело ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ (джерело випром≥нюванн¤) - об'Їкт, що м≥стить рад≥оактивну речовину, або техн≥чний пристр≥й, ¤кий створюЇ або в певних умовах здатний створювати ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤.
ƒобровольц≥ - особи, ¤к≥ не в≥днос¤тьс¤ до категор≥њ персоналу, ¤к≥ св≥домо та добров≥льно надають допомогу пац≥Їнтам при проведенн≥ рентгенолог≥чних чи рад≥олог≥чних процедур, або беруть участь у проведенн≥ медико-б≥олог≥чних досл≥джень.
ƒоза - в рамках даного документа скорочена назва ефективноњ дози.
ƒоза в орган≥ (Dт) - середн¤ в орган≥ чи тканин≥ поглинена доза, ¤ка розраховуЇтьс¤ за формулою:
Dт - eт/mт
де eт - сумарна енерг≥¤, що вид≥лилас¤ в орган≥ чи тканин≥ “,
mт - маса органа чи тканини.
ƒоза екв≥валентна в орган≥ або тканин≥ “ (Hт) - величина, ¤ка визначаЇтьс¤ ¤к добуток поглиненоњ дози Dт в окремому орган≥ або тканин≥ “ на рад≥ац≥йний зважуючий фактор W R:
Hт = Dт - W R
ќдиниц¤ екв≥валентноњ дози в систем≥ Cl - з≥верт («в). 1 «в = 100 бер. ƒоза ефективна (E) - сума добутк≥в екв≥валентних доз Hт в окремих органах ≥ тканинах на в≥дпов≥дн≥ тканинн≥ зважуюч≥ фактори W T:
E = —ума H T х W T
¬икористанн¤ пон¤тт¤ ефективноњ дози допускаЇтьс¤ при значенн¤х екв≥валентних доз, що знаход¤тьс¤ в област≥ значень, нижчих за пор≥г виникненн¤ детерм≥н≥стичних ефект≥в.
ƒоза колективна екв≥валентна - сума ≥ндив≥дуальних екв≥валентних доз опром≥ненн¤ певноњ групи населенн¤ за певний пер≥од часу
| dN | |
або сума добутк≥в середньогрупових екв≥валентних доз на число ос≥б у в≥дпов≥дних групах, що утворюють колектив, дл¤ ¤кого вона розраховуЇтьс¤:
ST = —ума i HT, i Ni
ќдиниц¤ вим≥рюванн¤ - людино-з≥верт (люд.-«в).
ƒоза колективна ефективна - сума ≥ндив≥дуальних ефективних доз опром≥ненн¤ в конкретн≥й груп≥ населенн¤ за певний пер≥од часу
| dN | |
або сума добутк≥в середньогрупових ефективних доз на число ос≥б у в≥дпов≥дних групах, що утворюють колектив, дл¤ ¤кого вона розраховуЇтьс¤:
S = —ума i Ei Ni
ќдиниц¤ вим≥рюванн¤ - людино-з≥верт (люд.-«в).
ƒоза на одиницю концентрац≥њ (об'Їмноњ) (gt) в пов≥тр≥ чи питн≥й вод≥ - р≥чна ефективна доза внутр≥шнього опром≥ненн¤ дл¤ одного з шести референтних в≥к≥в т, що розрахована за формулою:
gt = et Vt
Vt - референтний об'Їм пов≥тр¤, що вдихаЇтьс¤ на прот¤з≥ одного року або референтний об'Їм споживанн¤ питноњ води дл¤ ≥ндив≥дуум≥в з референтним в≥ком t.
ƒоза на одиницю перорального/≥нгал¤ц≥йного надходженн¤ (et) - р≥чна ефективна доза внутр≥шнього опром≥ненн¤ дл¤ одного з шести референтних в≥к≥в t, що розрахована при одиничному (1 Ѕк) пероральному або ≥нгал¤ц≥йному надходженн≥.
ƒоза питома максимальна екв≥валентна - в≥дношенн¤ потужност≥ максимальноњ екв≥валентноњ дози Hm в орган≥ (в усьому т≥л≥) до щ≥льност≥ потоку часток або фотон≥в ф:
Hm = Hm/ф
ƒоза поглинена (D) - в≥дношенн¤ середньоњ енерг≥њ de, що передана ≥он≥зуючим випром≥нюванн¤м речовин≥ в елементарному об'Їм≥ до маси dm, речовини в цьому об'Їм≥:
D = de/dm
ќдиниц¤ вим≥рюванн¤ в систем≥ Ci - грей, √р.
ƒозовий р≥вень виключенн¤ "де м≥н≥мус" (de minimus) - дозовий р≥вень, нижче ¤кого обл≥к (наприклад, включенн¤ до величини колективноњ дози) ≥ реЇстрац≥¤ не зд≥йснюЇтьс¤.
ƒопустимий викид (ƒ¬) - регламентований максимальний р≥вень газоаерозольного викиду. ƒ¬ - викид, при ¤кому сумарна р≥чна ефективна доза представника критичноњ групи населенн¤ за рахунок вс≥х рад≥онукл≥д≥в, присутн≥х у викид≥, не перевищуЇ квоту л≥м≥ту дози.
ƒопустима концентрац≥¤ в питн≥й вод≥ (ƒ ingest ¬) - допустимий р≥вень, що забезпечуЇ неперевищенн¤ л≥м≥ту дози дл¤ будь-¤кого з референтних в≥к≥в населенн¤.
ƒопустима концентрац≥¤ в пов≥тр≥ (ƒ inhal ј, ƒ inhal Ѕ, ƒ inhal Ѕ, або в загальному випадку ƒ inhal) - допустимий р≥вень, що забезпечуЇ неперевищенн¤ л≥м≥ту дози за будь-¤ких поЇднань в≥ку, AMAD ≥ типу сполуки ≥нгальованоњ дом≥шки. ƒл¤ населенн¤ розгл¤даютьс¤ вс≥ референтн≥ в≥ки, дл¤ персоналу - т≥льки референтний в≥к "ƒорослий".
ƒопустиме надходженн¤ через органи травленн¤ (ƒЌingest) - р≥чне надходженн¤ рад≥онукл≥да через органи травленн¤ (допустимий р≥вень), що забезпечуЇ неперевищенн¤ л≥м≥ту дози дл¤ будь-¤кого з референтних в≥к≥в населенн¤.
ƒопустиме надходженн¤ через органи диханн¤ (ƒЌinhal ј, ƒЌinhal Ѕ, ƒЌinhal ¬, або в загальному випадку ƒЌinhal) - р≥чне надходженн¤ рад≥онукл≥да через органи диханн¤ (допустимий р≥вень), що забезпечуЇ неперевищенн¤ л≥м≥ту дози за будь-¤ких поЇднань в≥ку, AMAD та типу сполуки ≥нгальованоњ дом≥шки. ƒл¤ персоналу розгл¤даЇтьс¤ т≥льки референтний в≥к "ƒорослий".
ƒопустимий р≥вень (ƒ–) - пох≥дний норматив дл¤ надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в в орган≥зм людини за календарний р≥к, усереднених за р≥к потужност≥ екв≥валентноњ дози, концентрац≥њ рад≥онукл≥д≥в в пов≥тр≥, питн≥й вод≥ та рац≥он≥, щ≥льност≥ потоку часток ≥ т. п., розрахований дл¤ референтних умов опром≥ненн¤ ≥з значень л≥м≥т≥в доз.
ƒопустимий скид (ƒ—) - регламентований максимальний р≥вень р≥динного скиду, ƒ— - скид, при ¤кому сумарна р≥чна ефективна доза представника критичноњ групи населенн¤, за рахунок присутн≥х у скид≥ рад≥онукл≥д≥в, не перевищуЇ квоту л≥м≥ту дози.
ƒопустима потужн≥сть дози (ƒѕƒ) - допустимий р≥вень усередненоњ за р≥к потужност≥ екв≥валентноњ дози на все т≥ло при зовн≥шньому опром≥ненн≥. „исельно дор≥внюЇ в≥дношенню л≥м≥ту дози (Ћƒ) до часу опром≥ненн¤ (t) прот¤гом календарного року:
ƒѕƒ = Ћƒ/t.
ƒл¤ ос≥б категор≥њ ј та Ѕ значенн¤ е = 1700 год, дл¤ ос≥б категор≥њ ¬ t = 8760 год.
ƒопустиме рад≥оактивне забрудненн¤ поверхн≥ (ƒ«) - допустимий р≥вень, встановлений на р≥вн≥, що не допускаЇ перевищенн¤ л≥м≥ту дози за рахунок рад≥оактивного забрудненн¤ поверхн≥ робочих прим≥щень, обладнанн¤, ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту ≥ шк≥р¤них покрив≥в дл¤ ос≥б категор≥њ ј та робочих поверхонь.
ƒопустима щ≥льн≥сть потоку часток (фотон≥в) (ƒўѕ) - допустимий р≥вень усередненоњ за р≥к щ≥льност≥ потоку часток. ƒўѕ чисельно дор≥внюЇ в≥дношенню допустимоњ потужност≥ дози (ƒѕƒ) до питомоњ максимальноњ дози hм («в. кв. см/част.) в≥д зовн≥шнього опром≥ненн¤:
ƒўѕ = ƒѕƒ/hм.
” раз≥ бета-опром≥ненн¤ шк≥ри дл¤ розрахунку ƒѕƒ застосовуЇтьс¤ основний Ћƒ дл¤ шк≥ри - 500 м«в. ѕитома максимальна доза hм розраховуЇтьс¤ дл¤ шару шк≥ри товщиною 5 мг/кв. см п≥д поверхневим шаром товщиною 5 мг/кв. см. Ќа долон¤х товщина поверхневого шару - 40 мг/кв. см.
≈фекти детерм≥н≥стичн≥ (нестохастичн≥) - ефекти рад≥ац≥йного впливу, що ви¤вл¤ютьс¤ т≥льки при перевищенн≥ певного дозового порогу ≥ т¤жк≥сть насл≥дк≥в ¤ких залежить в≥д величини отриманоњ дози (гостра променева хвороба, променев≥ оп≥ки та ≥н.).
≈фекти стохастичн≥ - безпорогов≥ ефекти рад≥ац≥йного впливу, ≥мов≥рн≥сть виникненн¤ ¤ких ≥снуЇ при будь-¤ких дозах ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ ≥ зростаЇ ≥з зб≥льшенн¤м дози, тод≥ ¤к в≥дносна њх т¤жк≥сть ви¤влень опром≥ненн¤ в≥д дози не залежить. ƒо стохастичних ефект≥в належать зло¤к≥сн≥ новоутворенн¤ (соматичн≥ стохастичн≥ ефекти) та генетичн≥ зм≥ни, що передаютьс¤ нащадкам (спадков≥ ефекти).
«биток - загальна м≥ра вс≥х неспри¤тливих ефект≥в опром≥нюваноњ групи людей (шкоди здоров'ю в≥д стохастичних та детерм≥н≥стичних ефект≥в, занепокоЇност≥ ≥ збентеженн¤ ≥ндив≥дуум≥в за своЇ здоров'¤ та здоров'¤ своњх близьких ≥ ус≥ насл≥дки, що негативно позначаютьс¤ на комфорт≥ цих ≥ндив≥дуум≥в ≥ ¤к≥ пов'¤зан≥ з обмеженн¤ми внасл≥док самого опром≥ненн¤ та застосуванн¤ в≥дпов≥дних контрзаход≥в) з врахуванн¤м ≥мов≥рност≥, скрутност≥ та часу про¤вленн¤ цих ефект≥в.
«овн≥шнЇ опром≥ненн¤ - опром≥ненн¤ об'Їкта (наприклад, т≥ла людини) в≥д джерел ≥он≥зуючих випром≥нювань, ¤к≥ знаход¤тьс¤ поза цим об'Їктом.
«она авар≥њ - територ≥¤, ¤ка в залежност≥ в≥д масштаб≥в авар≥њ вимагаЇ плануванн¤ та проведенн¤ певних заход≥в, пов'¤заних з ц≥Їю под≥Їю. ћеж≥ зони авар≥њ у кожному конкретному випадку визначаютьс¤ ƒержавним регулюючими органами (органами ƒержавноњ влади ”крањни).
«она контрольована - територ≥¤, в ¤к≥й передбачено посилений дозиметричний контроль.
«она сан≥тарно-захисна (—««) - територ≥¤ навколо рад≥ац≥йно-¤дерного об'Їкта, де р≥вень опром≥ненн¤ людей в умовах нормальноњ експлуатац≥њ може перевищити л≥м≥т дози. ¬ —«« заборон¤Їтьс¤ проживанн¤ ос≥б категор≥њ ¬, встановлюютьс¤ обмеженн¤ на виробничу д≥¤льн≥сть, що не маЇ в≥дношенн¤ до рад≥ац≥йно-¤дерного об'Їкта та де проводитьс¤ рад≥ац≥йний контроль.
«она спостереженн¤ - територ≥¤, на ¤к≥й можливий вплив рад≥оактивних скид≥в та викид≥в рад≥ац≥йно-¤дерного об'Їкта та де зд≥йснюЇтьс¤ мон≥торинг технолог≥чних процес≥в з метою забезпеченн¤ рад≥ац≥йноњ безпеки рад≥ац≥йно-¤дерного об'Їкта.
≤зотоп рад≥оактивний - рад≥оактивн≥ атоми з однаковим числом протон≥в у ¤др≥, наприклад, рад≥оактивний ≥зотоп йоду - йод-125, -127, -129, -131, -132, -133 ≥ т. д.
≤ндустр≥альне джерело - джерело ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ штучного або природного походженн¤, ¤ке ц≥льово використовуЇтьс¤ у виробнич≥й, науков≥й, медичн≥й та ≥нших сферах з метою отриманн¤ матер≥альноњ чи ≥ншоњ корист≥ на вс≥х етапах в≥д видобутку (створенн¤) до захороненн¤ (утил≥зац≥њ).
орпорований рад≥онукл≥д - рад≥онукл≥д, що над≥йшов до орган≥зму.
≤он≥зуюче випром≥нюванн¤ - випром≥нюванн¤ (електромагн≥тне, корпускул¤рне), ¤ке при взаЇмод≥њ з речовиною безпосередньо або непр¤мо викликаЇ ≥он≥зац≥ю та збудженн¤ њњ атом≥в ≥ молекул.
атегор≥¤ ј - особи з числа персоналу, ¤к≥ пост≥йно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань.
атегор≥¤ Ѕ - особи з числа персоналу, ¤к≥ безпосередньо не зайн¤т≥ роботою з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань, але у зв'¤зку з розташуванн¤м робочих м≥сць в прим≥щенн¤х та на промислових майданчиках об'Їкт≥в з рад≥ац≥йно-¤дерними технолог≥¤ми можуть отримувати додаткове опром≥ненн¤.
атегор≥¤ ¬ - все населенн¤.
вота л≥м≥ту дози - дол¤ л≥м≥ту дози (Ћƒ) дл¤ категор≥њ ¬, що вид≥лена дл¤ режиму нормальноњ експлуатац≥њ окремого ≥ндустр≥ального джерела.
ерма (в≥д англ. "kerma" - kinetic energy released into materbal) - в≥дношенн¤ суми первинних к≥нетичних енерг≥й dWk вс≥х зар¤джених частинок, утворених п≥д впливом непр¤мо ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в елементарному об'Їм≥ речовини, до маси dm речовини в цьому об'Їм≥
K = dWk/dm
ќдиниц¤ вим≥рюванн¤ керми - грей (√р).
онтрзах≥д - будь-¤ка д≥¤, ¤ка призводить до зменшенн¤ ≥снуючих ≥ндив≥дуальних та/або колективних доз опром≥ненн¤ або ≥мов≥рност≥ опром≥ненн¤ внасл≥док авар≥њ чи ситуац≥њ хрон≥чного опром≥ненн¤ та/або зменшенн¤ збитку здоров'ю, завданого самим фактом на¤вност≥ авар≥њ чи хрон≥чного опром≥ненн¤.
онтрзаходи терм≥нов≥ - контрзаходи, проведенн¤ ¤ких маЇ за мету в≥дверненн¤ таких р≥вн≥в доз гострого та/або хрон≥чного опром≥ненн¤ ос≥б з населенн¤, ¤к≥ створюють загрозу виникненн¤ гострих кл≥н≥чних рад≥ац≥йних про¤в≥в.
онтрзаходи нев≥дкладн≥ - контрзаходи, реал≥зац≥¤ ¤ких спр¤мована на в≥дверненн¤ порогових детерм≥н≥стичних ефект≥в.
онтрзаходи непр¤м≥ - контрзаходи, ¤к≥ не призвод¤ть до запоб≥ганн¤ ≥ндив≥дуальних ≥ колективних доз опром≥ненн¤ населенн¤, але зменшують (компенсують) величину збитку дл¤ здоров'¤, пов'¤заного з авар≥йним опром≥ненн¤м.
онтрзаходи пр¤м≥ - контрзаходи, реал≥зац≥¤ ¤ких призводить до запоб≥ганн¤ ≥ндив≥дуальних та/або колективних доз авар≥йного опром≥ненн¤ населенн¤.
онтроль дозиметричний (рад≥ац≥йно-дозиметричний) - система вим≥рювань та розрахунк≥в, ¤к≥ спр¤мован≥ на оц≥нку доз опром≥ненн¤ окремих ос≥б або груп людей, а також рад≥ац≥йного стану виробничого та навколишнього середовищ.
онтроль ≥ндив≥дуальний дозиметричний - система контролю ≥ндив≥дуальних доз зовн≥шнього та внутр≥шнього опром≥ненн¤ ос≥б категор≥й ј ≥ Ѕ.
онтроль рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чний - контроль за дотриманн¤м Ќорм рад≥ац≥йноњ безпеки та ус≥х пов'¤заних з ними регламент≥в, ≥нструкц≥й ≥ правил, рекомендац≥й ≥ т. п., включаючи контроль р≥вн≥в опром≥ненн¤. «д≥йснюЇтьс¤ органами ƒержавного сан≥тарного-еп≥дем≥олог≥чного нагл¤ду (позав≥домчий), а також в≥дпов≥дними службами рад≥ац≥йноњ безпеки (в≥домчий).
онтроль регулюючий (рад≥ац≥йний) - контроль в рамках практичноњ д≥¤льност≥ за виконанн¤м "Ќорм рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни", "ќсновних сан≥тарних правил роботи з джерелами ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤" та ≥нших регламентуючих практичну д≥¤льн≥сть документ≥в, а також отриманн¤ ≥нформац≥њ про р≥вн≥ опром≥ненн¤ людей, рад≥ац≥йну обстановку на об'Їктах та у навколишньому середовищ≥.
онтрольн≥ р≥вн≥ ( –) - рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чн≥ регламенти першоњ групи, чисельн≥ значенн¤ ¤ких встановлюютьс¤ виход¤чи з фактично дос¤гнутого на даному рад≥ац≥йно-¤дерному об'Їкт≥ або територ≥њ р≥вн¤ рад≥ац≥йного благополучч¤. ¬еличина – встановлюЇтьс¤ кер≥вництвом установи за узгодженн¤м з органами ƒержавного сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного нагл¤ду з метою обмеженн¤ опром≥ненн¤ персоналу та/чи населенн¤ нижче значень л≥м≥т≥в доз, а також дл¤ проведенн¤ рад≥ац≥йно-дозиметричного контролю.
ористь - в загальному розум≥нн≥ - певн≥ позитивн≥ насл≥дки, блага, вигоди. ористь в галуз≥ протирад≥ац≥йного захисту - це м≥ра позитивних дл¤ здоров'¤ людини насл≥дк≥в втручанн¤ за рахунок в≥двернутоњ внасл≥док цього втручанн¤ дози опром≥ненн¤.
ритична група - це частина населенн¤, ¤ка за своњми статево-в≥ковими, соц≥ально-профес≥йними умовами, м≥сцем проживанн¤ та ≥ншими ознаками отримуЇ чи може отримувати найб≥льш≥ р≥вн≥ опром≥ненн¤ в≥д даного джерела. Ћ≥м≥т дози (Ћƒ) - основний рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чний норматив, метою ¤кого Ї обмеженн¤ опром≥ненн¤ ос≥б категор≥њ ј, Ѕ ≥ ¬ в≥д ус≥х ≥ндустр≥альних джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в ситуац≥¤х практичноњ д≥¤льност≥. ¬ Ќ–Ѕ”-97 встановлен≥ л≥м≥т ефективноњ дози та л≥м≥ти екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤.
ћед≥анний за активн≥стю аеродинам≥чний д≥аметр (AMAD) - характеристика статистичного розпод≥лу активност≥ пол≥дисперсного аерозолю за аеродинам≥чним д≥аметром dae. ѕоловина активност≥ аерозолю, що розгл¤даЇтьс¤, асоц≥йована з частками, ¤к≥ мають dae, б≥льший, н≥ж AMAD. ¬икористовуЇтьс¤, коли дом≥нуючими механ≥змами, що визначають в≥дкладенн¤ в органах диханн¤, Ї ≥нерц≥йне та грав≥тац≥йне осадженн¤, ¤к правило, при AMAD, б≥льших 0,5 мкм. ѕри в≥дсутност≥ фактичних даних припускаЇтьс¤ логнормальний розпод≥л часток.
ћед≥анний за активн≥стю термодинам≥чний д≥аметр (AMAD) - характеристика статистичного розпод≥лу активност≥ пол≥дисперсного аерозолю за термодинам≥чним д≥аметром dth. ѕоловина активност≥, що розгл¤даЇтьс¤, асоц≥йована з частками, ¤к≥ мають dth, б≥льший, н≥ж AMAD. ¬икористовуЇтьс¤, коли дифуз≥¤ Ї дом≥нуючим механ≥змом, що визначаЇ в≥дкладенн¤ в дихальн≥й систем≥, ¤к правило, при AMAD, менших 0,5 мкм.
ћедичне опром≥ненн¤ - це опром≥ненн¤ людини (пац≥Їнт≥в) внасл≥док медичних обстежень чи л≥куванн¤ та добровольц≥в.
ћон≥торинг (рад≥ац≥йний) авар≥йний - визначенн¤ вм≥сту рад≥онукл≥д≥в в об'Їктах навколишнього середовища, продуктах харчуванн¤, вод≥, доз опром≥ненн¤ населенн¤ та њх прогнозуванн¤ з метою забезпеченн¤ ≥нформац≥Їю, ¤ка потр≥бна дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень щодо необх≥дност≥ втручанн¤ та визначенн¤ його форми, масштабу та тривалост≥.
ћоноенергетичне ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤ - ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤, що складаЇтьс¤ з часток (одного виду) або фотон≥в однаковоњ енерг≥њ.
Ќадходженн¤ (до орган≥зму) - проникненн¤ рад≥оактивних речовин через дихальну систему, систему травленн¤ або шк≥ру.
Ќадходженн¤ ≥нгал¤ц≥йне - проникненн¤ рад≥оактивних речовин через органи диханн¤.
Ќадходженн¤ пероральне - проникненн¤ рад≥оактивних речовин в систему травленн¤ через ротову порожнину.
Ќадходженн¤ системне - проникненн¤ рад≥оактивних речовин в р≥дини т≥ла з дихальноњ системи, системи травленн¤ або через шк≥ру.
Ќайнижча межа виправданост≥ (межа виправданост≥) - така величина в≥двернутоњ дози, при ¤к≥й користь (дл¤ здоров'¤) в≥д введеного контрзаходу ви¤витьс¤ практично р≥вною величин≥ завданого цим втручанн¤м збитку.
Ќепр¤мо ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤ - ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤, що складаЇтьс¤ з фотон≥в та/або незар¤джених часток, ¤к≥ внасл≥док взаЇмод≥њ речовиною створюють безпосередньо ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤.
ќбмежене зв≥льненн¤ - зв≥льненн¤ регулюючим органом практичноњ д≥¤льност≥ чи джерела ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в рамках практичноњ д≥¤льност≥ в≥д певних вид≥в регулюючого контролю.
ќпром≥ненн¤ - вплив на людину ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в≥д джерел, що знаход¤тьс¤ поза орган≥змом (зовн≥шнЇ опром≥ненн¤), або в≥д джерел, що знаход¤тьс¤ всередин≥ орган≥зму (внутр≥шнЇ опром≥ненн¤).
ѕац≥Їнт - особа, ¤к≥й л≥карем з д≥агностичною або терапевтичною метою призначена рад≥олог≥чна чи рентгенолог≥чна процедура.
ѕер≥од нап≥врозпаду - характеристика рад≥онукл≥да - час, прот¤гом ¤кого число ¤дер даного рад≥онукл≥да внасл≥док спонтанних ¤дерних перетворень зменшуЇтьс¤ удв≥ч≥.
ѕер≥од авар≥њ йодний - пер≥од ранньоњ фази авар≥њ - при на¤вност≥ значних викид≥в рад≥о≥зотоп≥в йоду - на прот¤з≥ ¤кого ≥снуЇ серйозна загроза надходженн¤ в орган≥зм людини цих рад≥онукл≥д≥в ≥нгал¤ц≥йно та з продуктами харчуванн¤ ≥, ¤к насл≥док, опром≥ненн¤ щитовидноњ залози ос≥б з населенн¤, особливо д≥тей.
ѕереселенн¤ (на пост≥йне м≥сце проживанн¤) - переселенн¤ на невизначено довгий терм≥н населенн¤ з рад≥ац≥йно забруднених внасл≥док комунальноњ авар≥њ територ≥й до рег≥он≥в з низькими (нульовими) величинами ≥ндив≥дуальних доз авар≥йного опром≥ненн¤.
ѕерсонал авар≥йний - особи, що беруть участь в роботах на авар≥йному об'Їкт≥. —кладаЇтьс¤ з основного та залученого персоналу.
ѕерсонал основний - персонал авар≥йного об'Їкта, а також члени спец≥альних, заздалег≥дь п≥дготовлених авар≥йних бригад (медичн≥ бригади швидкого реагуванн¤, дозиметричн≥ авар≥йн≥ групи, спец≥ально п≥дготовлен≥ дл¤ роб≥т в умовах рад≥ац≥йноњ авар≥њ пожежн≥ команди, бригади дл¤ ремонтно-в≥дновлювальних роб≥т та ≥нш≥ под≥бн≥ формуванн¤).
ѕерсонал залучений - залучен≥ до авар≥йних роб≥т особи, ¤к≥ мають бути наперед навчен≥ та ≥нформован≥ про рад≥ац≥йну обстановку в м≥сц¤х виконанн¤ роб≥т.
ѕовне зв≥льненн¤ - повне зв≥льненн¤ (без подальшого розгл¤ду) регулюючим органом практичноњ д≥¤льност≥ чи джерела ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в рамках практичноњ д≥¤льност≥ в≥д вимог Ќ–Ѕ”-97.
ѕотенц≥йна альфа-енерг≥¤ - сумарна енерг≥¤ альфа-часток, ¤ка вид≥литьс¤ при повному розпад≥ сум≥ш≥ короткоживучих доч≥рн≥х продукт≥в розпаду радону (полон≥ю-218, свинцю-214, в≥смуту-214 та полон≥ю-214) до свинцю-210.
ѕотужн≥сть поглиненоњ в пов≥тр≥ дози (ѕѕƒ) - потужн≥сть дози, що поглинена в одиниц≥ об'Їму пов≥тр¤.
ѕрактична д≥¤льн≥сть - д≥¤льн≥сть людини, спр¤мована на дос¤гненн¤ матер≥альноњ чи ≥ншоњ корист≥, що призводить чи може призвести до контрольованого та передбачуваного наперед:
- де¤кого зб≥льшенн¤ дози опром≥ненн¤;
- та/або створенн¤ додаткових шл¤х≥в опром≥ненн¤;
- та/або зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ людей, ¤к≥ зазнають опром≥ненн¤;
- та/або зм≥ни структури шл¤х≥в опром≥ненн¤ в≥д ус≥х, пов'¤заних з ц≥Їю д≥¤льн≥стю джерел.
ѕри цьому може зб≥льшуватис¤ доза, ≥мов≥рн≥сть опром≥ненн¤, або к≥льк≥сть опром≥нюваних людей.
ѕринцип виправданост≥ - принцип рад≥олог≥чного захисту, ¤кий вимагаЇ, щоб користь в≥д вибраноњ людськоњ д≥¤льност≥ перевищувала пов'¤заний з ц≥Їю д≥¤льн≥стю сумарний збиток дл¤ сусп≥льства чи людини.
ѕринцип неперевищенн¤ - принцип рад≥олог≥чного захисту, ¤кий вимагаЇ обмеженн¤ (неперевищенн¤) величин опром≥ненн¤, пов'¤заних з вибраною людською д≥¤льн≥стю, встановлених р≥вн≥в.
ѕринцип оптим≥зац≥њ - принцип рад≥олог≥чного захисту, ¤кий вимагаЇ, щоб користь в≥д вибраноњ людськоњ д≥¤льност≥ не т≥льки перевищувала пов'¤заний з нею збиток, але й була максимальною.
ѕриродний рад≥ац≥йний фон - опром≥ненн¤, що створюЇтьс¤ косм≥чними джерелами та теригенними (властивими «емл≥) рад≥онукл≥дами за виключенн¤м техногенно-п≥дсилених джерел природного походженн¤. «меншенн¤ опром≥ненн¤ цими джерелами завжди Ї недоц≥льним.
ѕристр≥й дл¤ генеруванн¤ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ (нерад≥онукл≥дне джерело) - техн≥чний пристр≥й (рентген≥вська трубка, прискорювач, генератор ≥ т. д.), в ¤кому ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤ виникаЇ за рахунок зм≥ни швидкост≥ зар¤джених часток, њх ан≥г≥л¤ц≥њ або ¤дерних реакц≥й.
ѕротирад≥ац≥йний захист - сукупн≥сть нормативно-правових, проектно-конструкторських, медичних, техн≥чних та орган≥зац≥йних заход≥в, що забезпечують рад≥ац≥йну безпеку.
–ад≥ац≥йна безпека - стан рад≥ац≥йно-¤дерних об'Їкт≥в та навколишнього середовища, що забезпечуЇ неперевищенн¤ основних дозових л≥м≥т≥в, виключенн¤ будь-¤кого невиправданого опром≥ненн¤ та зменшенн¤ доз опром≥ненн¤ персоналу ≥ населенн¤ нижче за встановлен≥ дозов≥ л≥м≥ти наст≥льки, наск≥льки це може бути дос¤гнуто ≥ економ≥чно обгрунтовано.
–ад≥ац≥йний зважуючий фактор - коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ в≥дносну б≥олог≥чну ефективн≥сть р≥зних вид≥в ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤. ¬икористовуЇтьс¤ вин¤тково при розрахунку ефективноњ та екв≥валентноњ доз.
“аблиц¤ ƒ.11.1 - «наченн¤ рад≥ац≥йних зважуючих фактор≥в (WR)
¬ид випром≥нюванн¤ | WR |
‘отони, вс≥ енерг≥њ | 1 |
≈лектрони ≥ мюони, вс≥ енерг≥њ | 1 |
ѕротони з енерг≥Їю >2 ће¬ | 5 |
Ќейтрони з енерг≥Їю <10 ке¬ | 5 |
з енерг≥Їю 10 - 100 ке¬ | 10 |
з енерг≥Їю в≥д 100 ке¬ до 2 ће¬ | 20 |
з енерг≥Їю 2 - 20 ће¬ | 10 |
з енерг≥Їю >20 ће¬ | 5 |
јльфа-опром≥ненн¤, важк≥ ¤дра в≥ддач≥ | 20 |
–ад≥ац≥йний ризик - ≥мов≥рн≥сть того, що у особи внасл≥док опром≥ненн¤ виникне певний стохастичний ефект.
–ад≥ац≥йний фактор (впливу) - будь-¤кий тип рад≥ац≥йного впливу, ¤кий приводить чи може призвести до опром≥ненн¤ людини або рад≥оактивного забрудненн¤ навколишнього середовища.
–ад≥ац≥йно-¤дерний об'Їкт - будь-¤к≥ речовини, пристроњ та споруди, що м≥ст¤ть чи можуть вм≥щувати ¤дерн≥ матер≥али або джерела ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ (енергетичн≥, промислов≥, досл≥дн≥, експериментальн≥ реактори, пристроњ, установки, стенди, обладнанн¤, прилади, склади, сховища, транспортн≥ засоби, а також електростанц≥њ, виробництва, технолог≥чн≥ комплекси, ¤к≥ використовують так≥ техн≥чн≥ засоби, у тому числ≥ пов'¤зан≥ з розробкою, виробництвом, досл≥дженн¤м, випробуванн¤м, переробкою, транспортуванн¤м, збереженн¤м ¤дерних вибухових пристроњв).
–ад≥оактивн≥сть - властив≥сть рад≥онукл≥д≥в спонтанно перетворюватис¤ в атоми ≥нших елемент≥в (нукл≥ди чи рад≥онукл≥ди) внасл≥док переходу ¤дра з одного енергетичного стану в ≥нший, що супроводжуЇтьс¤ ≥он≥зуючим випром≥нюванн¤м.
–ад≥оактивне забрудненн¤ - на¤вн≥сть або розповсюдженн¤ рад≥оактивних речовин понад њх природного вм≥сту в навколишньому середовищ≥ та/чи у т≥л≥ людини.
–ад≥онукл≥д - рад≥оактивн≥ атоми з даним масовим числом ≥ атомним номером. –ад≥онукл≥ди одного й того ж х≥м≥чного елемента називаютьс¤ його рад≥оактивними ≥зотопами.
–ад≥оактивне забрудненн¤ поверхн≥, що зн≥маЇтьс¤ (неф≥ксоване) - частина забрудненн¤ поверхонь рад≥онукл≥дами (рад≥оактивними речовинами), що спонтанно або при експлуатац≥њ переход¤ть ≥з забрудненоњ поверхн≥ в навколишнЇ середовище або зн≥маютьс¤ засобами дезактивац≥њ.
–егламент рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чний - будь-¤к≥ затверджен≥ правила, умови, критер≥њ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ (в т. ч. у форм≥ числових значень норматив≥в, контрольних р≥вн≥в та ≥н.), а також методи ≥ засоби вим≥рювань, що забезпечують однозначн≥сть ≥ Їдн≥сть вимог рад≥ац≥йноњ безпеки ≥ засоб≥в рад≥ац≥йного контролю.
–екомендований р≥вень медичного опром≥ненн¤ - величина дози, потужност≥ дози чи рад≥оактивност≥, що встановлюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ дл¤ типових рентгенолог≥чних та рад≥олог≥чних д≥агностичних ≥ терапевтичних процедур з урахуванн¤м кращого св≥тового та в≥тчизн¤ного техн≥чного та методичного р≥вн¤.
–ентген≥вське пром≥нн¤ - електромагн≥тне випром≥нюванн¤ з довжиною хвил≥ 10 в ст. -5 - 10 в ст. -2 нм. ¬ипром≥нюЇтьс¤ при гальмуванн≥ швидких електрон≥в в речовин≥ (безперервний спектр), та при переходах електрон≥в з зовн≥шн≥х електронних оболонок атома на внутр≥шн≥ (л≥н≥йчастий спектр). ƒжерела - рентген≥вська трубка, де¤к≥ рад≥оактивн≥ ≥зотопи, прискорювач≥ та накопичувач≥ електрон≥в (синхротронне випром≥нюванн¤).
–еферентна людина - сер≥¤ в≥к-залежних математичних моделей орган≥зму людини (математичних фантом≥в), що застосовуЇтьс¤ з метою рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чного нормуванн¤ опром≥ненн¤.
–еферентне значенн¤ (величини параметра тощо) - це таке значенн¤, ¤ке використовуЇтьс¤ дл¤ узагальненн¤ р≥зноман≥тностей, пов'¤заних ¤к з людиною (профес≥йною, в≥ковою та статевою структурою попул¤ц≥њ, умовами проживанн¤ д≥¤льност≥), так ≥ з навколишн≥м середовищем ≥ умовами опром≥ненн¤.
–еферентне ≥ндустр≥альне джерело - неспециф≥коване ¤вним чином стандартне джерело опром≥ненн¤ населенн¤, що застосовуЇтьс¤ з метою рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чного нормуванн¤. –еферентному ≥ндустр≥альному джерелу в≥дпов≥даЇ референтна дозова квота.
–еферентний в≥к (–¬) - один з шести ф≥ксованих в≥к≥в, що використовуютьс¤ в систем≥ нормуванн¤ опром≥ненн¤. Ўкала референтних в≥к≥в наведена в таблиц≥ ƒ.2.3.
–еферентний клас в≥дкладенн¤ газ≥в та пари - один з трьох стандартних клас≥в пари чи газу, класиф≥кованих у в≥дпов≥дност≥ до њх розчинност≥ ≥ реактивност≥:
лас SR-0 - нерозчинн≥ ≥ нереактивн≥. ¬≥дкладенн¤ в дихальн≥й систем≥ зневажливо мале.
лас SR-1 - розчинн≥ або реактивн≥. ѕовне або часткове в≥дкладенн¤ в дихальн≥й систем≥ з наступним пролонгованим переносом в р≥дини т≥ла.
лас SR-2 - високого ступеню розчинн≥ або реактивн≥. ѕовне в≥дкладенн¤ в дихальн≥й систем≥ з практично миттЇвим переносом в р≥дини т≥ла.
–еферентн≥ маси орган≥в ≥ тканин, що опром≥нюютьс¤ - маси орган≥в ≥ тканин референтноњ людини (див. таблицю ƒ.2.10).
–еферентний об'Їм питноњ води, що споживаЇтьс¤ на прот¤з≥ одного року - об'Їм питноњ води, що в≥дпов≥даЇ референтному в≥ку категор≥њ ¬ (див. таблицю ƒ.2.5).
–еферентний об'Їм пов≥тр¤, що вдихаЇтьс¤ на прот¤з≥ одного року - об'Їм пов≥тр¤, що в≥дпов≥даЇ референтному в≥ку ≥ категор≥њ (див. таблицю ƒ.2.8).
–еферентн≥ параметри дихальноњ системи ≥ шлунково-кишкового тракту - параметри моделей бар'Їрних орган≥в, що використовуютьс¤ дл¤ розрахунку ƒ–. ѕриведен≥ в ѕубл≥кац≥¤х 30 ≥ 66 ћ –«.
–еферентн≥ параметри системного метабол≥зму - параметри моделей метабол≥зму, що використовуютьс¤ дл¤ розрахунку ƒ–. ѕриведен≥ в ѕубл≥кац≥¤х 30, 56, 67, 69, 71 ћ –«.
–еферентн≥ параметри статистичного розпод≥лу активност≥ аерозолю за розм≥рами часток - в даному документ≥ дл¤ розрахунку ƒ– прийн¤то логарифм≥чно-нормальний розпод≥л, його характеристиками Ї AMAD ≥ стандартне геометричне в≥дхиленн¤.
–еферентний розпод≥л ф≥зичного навантаженн¤ - стандартизована таблиц¤ тривалост≥ референтних р≥вн≥в ф≥зичного навантаженн¤.
–еферентний тип аерозолю - один з стандартних тип≥в ф≥зико-х≥м≥чних стан≥в речовин, класиф≥кованих у в≥дпов≥дност≥ до њх швидкост≥ проникненн¤ з дихальноњ системи в р≥дини т≥ла:
“ип V (Veri Fast) - речовини, що в≥дклалис¤ в дихальн≥й систем≥, практично миттЇво переход¤ть в р≥дини т≥ла.
“ип F (Fast) - речовини, що в≥дклалис¤, швидко переход¤ть в р≥дини т≥ла.
“ип M (Moderate) - речовини, що в≥дклалис¤, мають пром≥жну швидк≥сть переходу в р≥дини т≥ла.
“ип S (Slow) - речовини, що в≥дклалис¤, погано розчинн≥ ≥ пов≥льно переход¤ть в р≥дини т≥ла.
–еферентний тип х≥м≥чноњ сполуки елемента - типи х≥м≥чних елемент≥в, що ≥ розгл¤даютьс¤ в даному документ≥. як правило, беретьс¤ до уваги весь спектр х≥м≥чних сполук елемента. ƒл¤ окремих елемент≥в, таких, ¤к водень, вуглець, с≥рка - спец≥ально вид≥лен≥ орган≥чн≥ ≥ неорган≥чн≥ форми.
–еферентна тривал≥сть опром≥ненн¤ - сумарна тривал≥сть зовн≥шнього опром≥ненн¤ ≥ надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в на прот¤з≥ одного року. ¬ даному документ≥ прийн¤т≥ наступн≥ значенн¤:
“аблиц¤ ƒ.11.2
–еферентний в≥к | 3 м≥с. | 1 р≥к | 5 рок≥в | 10 рок≥в | 15 рок≥в | "ƒорослий" | |
атегор≥¤ | |||||||
ј, Ѕ | ¬ | ||||||
“ривал≥сть, годин | 8760 | 8760 | 8760 | 8760 | 8760 | 1700 | 8760 |
–еферентн≥ умови опром≥ненн¤ - сукупн≥сть узагальнених параметр≥в, величин, умов ≥ т. ≥., що найб≥льш точно характеризуЇ опром≥ненн¤ людини в конкретн≥й ситуац≥њ дл¤ ц≥лей њњ протирад≥ац≥йного захисту.
–еферентна щ≥льн≥сть часток аерозолю ≥ фактор форми - прийн¤т≥ значенн¤: щ≥льн≥сть - 3 г.см в ст. -3, фактор форми - 1,5.
–изик - к≥льк≥сна м≥ра (≥мов≥рн≥сть) завдати шкоду внасл≥док певних под≥й, в тому числ≥ внасл≥док опром≥ненн¤. ¬изначаЇтьс¤ к≥льк≥стю випадк≥в на певну к≥льк≥сть населенн¤.
–≥вень виправданост≥ - величина в≥двернутоњ дози така, що користь (дл¤ здоров'¤) в≥д введеного контрзаходу ви¤витьс¤ менше величини завданого цим втручанн¤м збитку.
–≥вень втручанн¤ - р≥вень в≥двернутоњ дози опром≥ненн¤, при перевищенн≥ ¤коњ потр≥бно застосовувати конкретний контрзах≥д у випадку авар≥йного чи хрон≥чного опром≥ненн¤.
–≥вень д≥њ - величина, пох≥дна в≥д р≥вн≥в втручанн¤, ¤ка виражаЇтьс¤ у терм≥нах таких показник≥в рад≥ац≥йноњ обстановки, ¤к≥ можуть бути вим≥р¤н≥: потужн≥сть поглинутоњ дози в пов≥тр≥ на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥, об'Їмна активн≥сть рад≥онукл≥д≥в в пов≥тр≥, концентрац≥њ њх в продуктах харчуванн¤, щ≥льн≥сть випад≥нь рад≥онукл≥д≥в на грунт та ≥нш≥.
–≥вень дози залишковий (нев≥двернутий) - частина дози опром≥ненн¤ в≥д даного авар≥йного джерела, ¤ка завжди збер≥гаЇтьс¤ п≥сл¤ реал≥зац≥њ контрзаходу.
–≥вень прийн¤тного опром≥ненн¤ - залишковий р≥вень дози, ¤кий вважаЇтьс¤ прийн¤тним з точки зору впливу опром≥ненн¤ на здоров'¤ людини.
–≥динний скид (скид) - надходженн¤ з≥ ст≥чними водами в навколишнЇ середовище рад≥оактивних речовин, що утворилис¤ чи застосовуютьс¤ на п≥дприЇмств≥.
–≥чна ефективна доза (–≈ƒ) - сума ефективноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ на прот¤з≥ року та оч≥куваноњ ефективноњ дози внутр≥шнього опром≥ненн¤, що сформована надходженн¤м рад≥онукл≥д≥в на прот¤з≥ одного року. ѕер≥од, за ¤кий розраховуЇтьс¤ оч≥кувана доза внутр≥шнього опром≥ненн¤, складаЇ:
- дл¤ референтного в≥ку "ƒорослий" - 50 рок≥в;
- дл¤ ≥нших референтних в≥к≥в - ≥нтервал часу м≥ж моментом надходженн¤ (¤к правило використовуЇтьс¤ значенн¤ референтного в≥ку - таблиц¤ ƒ.2.3) та в≥ком 70 рок≥в.
–≥чна екв≥валентна доза в орган≥ або тканин≥ “ - сума екв≥валентноњ дози в орган≥ “ зовн≥шнього опром≥ненн¤ на прот¤з≥ року та оч≥куваноњ екв≥валентноњ дози внутр≥шнього опром≥ненн¤ в орган≥ “, що сформована надходженн¤м рад≥онукл≥д≥в на прот¤з≥ одного року. ѕер≥од, за ¤кий розраховуЇтьс¤ оч≥кувана доза внутр≥шнього опром≥ненн¤, складаЇ:
- дл¤ референтного в≥ку "ƒорослий" - 50 рок≥в;
- дл¤ ≥нших референтних в≥к≥в - ≥нтервал часу м≥ж моментом надходженн¤ (¤к правило використовуЇтьс¤ значенн¤ референтного в≥ку - таблиц¤ ƒ.2.3) та в≥ком рок≥в.
–≥чне надходженн¤ рад≥онукл≥да - активн≥сть рад≥онукл≥да, що над≥йшла до орган≥зму на прот¤з≥ одного року.
–обоче м≥сце - м≥сце (прим≥щенн¤) пост≥йного чи тимчасового перебуванн¤ персоналу у процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань. якщо робота з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань зд≥йснюЇтьс¤ в р≥зних д≥л¤нках прим≥щенн¤, то робочим м≥сцем вважаЇтьс¤ все прим≥щенн¤.
—ередньор≥чна екв≥валентна р≥вноважна активн≥сть радону - усереднене за р≥к значенн¤ об'Їмноњ активност≥ радону в р≥вноваз≥ з його доч≥рн≥ми продуктами розпаду, ¤к≥ мали б таку саму потенц≥йну альфа-енерг≥ю на одиницю об'Їму, ¤к њх ≥снуюча сум≥ш.
“ермодинам≥чний д≥аметр (dth) - д≥аметр сферичноњ частки, що маЇ такий же коеф≥ц≥Їнт дифуз≥њ в пов≥тр≥, що ≥ аерозольна частка, ¤ка розгл¤даЇтьс¤.
“ехногенно-п≥дсилен≥ джерела природного походженн¤ (“ѕƒѕѕ) - джерела ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ природного походженн¤, ¤к≥ в результат≥ господарськоњ та виробничоњ д≥¤льност≥ людини були п≥ддан≥ концентруванню або зб≥льшилас¤ њхн¤ доступн≥сть, внасл≥док чого утворилос¤ додаткове до природного рад≥ац≥йного фону опром≥ненн¤.
“канинний зважуючий фактор - коеф≥ц≥Їнт, ¤кий в≥дбиваЇ в≥дносний стохастичний ризик опром≥ненн¤ окремоњ тканини.
¬икористовуЇтьс¤ вин¤тково при розрахунку ефективноњ дози.
“аблиц¤ ƒ.11.3 - «наченн¤ тканинних зважуючих фактор≥в (Wr)
“канина або орган | WT |
√онади | 0,20 |
≥стковий мозок (червоний) | 0,12 |
“овста кишка | 0,12 |
Ћеген≥ | 0,12 |
Ўлунок | 0,12 |
—ечовий м≥хур | 0,05 |
ћолочна залоза | 0,05 |
ѕеч≥нка | 0,05 |
—травох≥д | 0,05 |
ўитовидна залоза | 0,05 |
Ўк≥ра | 0,01 |
ѕоверхн¤ к≥стки | 0,01 |
≤нш≥ органи | 0,05 |
“канинно-екв≥валентна речовина - матер≥ал, у ¤кого електронна щ≥льн≥сть, ефективний атомний номер ≥ елементний склад близьк≥ до цих характеристик тканин людини.
‘аза авар≥њ ранн¤ (гостра) - фаза комунальноњ авар≥њ тривал≥стю в≥д дек≥лькох годин до одного - двох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ початку авар≥њ, ¤ка включаЇ наступн≥ под≥њ:
(а) газо-аерозольн≥ викиди ≥ р≥динн≥ скиди рад≥оактивного матер≥алу ≥з авар≥йного джерела;
(б) процеси пов≥тр¤ного переносу ≥ ≥нтенсивноњ наземноњ м≥грац≥њ рад≥онукл≥д≥в;
(в) рад≥оактивн≥ опади ≥ формуванн¤ рад≥оактивного сл≥ду.
‘аза авар≥њ середн¤ (фаза стаб≥л≥зац≥њ) - фаза комунальноњ авар≥њ, ¤ка починаЇтьс¤ через один - два м≥с¤ц≥ ≥ завершуЇтьс¤ через 1 - 2 роки п≥сл¤ початку рад≥ац≥йноњ авар≥њ, на ¤к≥й в≥дсутн≥ (≥з-за рад≥оактивного розпаду) короткоживуч≥ осколочн≥ рад≥о≥зотопи телуру ≥ йоду, 140Ba + 140La, але у формуванн≥ гамма-пол¤ зростаЇ роль 95Zr + 95Nb, ≥зотоп≥в рутен≥ю ≥ цер≥ю, 134Cs, 136Cs ≥ 137Cs. ќсновними джерелами внутр≥шнього опром≥ненн¤ на середн≥й фаз≥ авар≥њ Ї рад≥о≥зотопи цез≥ю 134Cs, 136Cs, 137Cs) ≥ стронц≥ю (89Sr, 90Sr), ¤к≥ надход¤ть з продуктами харчуванн¤, виробленими на рад≥оактивно забруднених територ≥¤х.
‘аза авар≥њ п≥зн¤ (фаза в≥дновленн¤) - фаза комунальноњ авар≥њ, що починаЇтьс¤ через 1 - 2 роки п≥сл¤ початку авар≥њ, коли основним джерелом зовн≥шнього опром≥ненн¤ Ї 137Cs у випадах на грунт, а внутр≥шнього - 137Cs ≥ 90Sr в продуктах харчуванн¤, ¤к≥ виробл¤ютьс¤ на забруднених цими рад≥онукл≥дами територ≥¤х.
‘онове опром≥нюванн¤ - опром≥ненн¤ в≥д джерел, що створюють природний рад≥ац≥йний фон.
‘≥ксоване (що не зн≥маЇтьс¤) рад≥оактивне забрудненн¤ поверхн≥ - частина забрудненн¤ поверхонь рад≥онукл≥дами (рад≥оактивними речовинами), ¤к≥ спонтанно або при експлуатац≥њ не переход¤ть в навколишнЇ середовище ≥ не може бути видалено методами дезактивац≥њ (без порушенн¤ њх ц≥л≥сност≥). ’рон≥чне опром≥нюванн¤ - опром≥нюванн¤ на прот¤з≥ тривалого часу, ¤к правило б≥льше одного року.
’арактеристичне випром≥нюванн¤ - фотонне випром≥нюванн¤ з дискретним енергетичним спектром, ¤ке виникаЇ при зм≥н≥ енергетичного стану електрон≥в атому.
Ўкода - терм≥н, що застосовуЇтьс¤ дл¤ означенн¤ неспри¤тливих ефект≥в дл¤ здоров'¤ людини, що кл≥н≥чно спостер≥гаютьс¤ - стохастичн≥ та детерм≥н≥стичн≥ ефекти опром≥ненн¤.
ядерний матер≥ал - вих≥дний або спец≥ально створений матер≥ал, ¤кий спроможний розщеплюватис¤ за схемою ланцюговоњ реакц≥њ в спец≥альних технолог≥чних умовах (наприклад, плутон≥й-239, уран, збагачений ≥зотопами урану-235, -233 ≥ т. п.).
____________
Ќадруковано:
Ќорми рад≥ац≥йноњ
безпеки ”крањни (Ќ–Ѕ”-97); ƒержавн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи. - ињв:
¬≥дд≥л пол≥граф≥њ ”крањнського центру держсанеп≥днагл¤ду ћќ« ”крањни,
1997. - 121 с.