Ћекц≥њ з охорони прац≥

Ћекц≥њ є 1 ¬ступ. «агальн≥ питанн¤ охорони прац≥. ћ≥жнародн≥ норми в галуз≥ охорони прац≥.

ѕлан:

†1. —учасний стан охорони прац≥ в ”крањн≥ та за кордоном.

ќхорона прац≥ ¤к нев≥дТЇмна складова соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥. ¬изначенн¤ та основн≥ принципи соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥.

†2. —оц≥альне партнерство (соц≥альний д≥алог)в охорон≥ прац≥

†3.ћ≥жнародн≥ норми соц≥альной в≥дпов≥дальност≥. †ћ≥жнародн≥ стандарти SA 8000 Ђ—оц≥альна в≥дпов≥дальн≥стьї ≥† ISO 26000 ЂЌастанова по соц≥альн≥й в≥дпов≥дальност≥ї

4. ¬имоги до забезпеченн¤ охорони прац≥ в структур≥ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥.

јктуальн≥сть. « кожним роком, незважаючи на заходи, що вживаютьс¤, у р≥зних крањнах зростаЇ р≥вень виробничого травматизму, у тому числ≥ з≥ смертельними насл≥дками, ≥ к≥льк≥сть профзахворювань. ¬итрати, повТ¤зан≥ з травматизмом, профзахворюванн¤ми завдаЇ значноњ шкоди ¤к здоровю людини так ≥ призводить до економ≥чних втрат державам.

†† ќхорону прац≥ можна законом≥рно розгл¤дати ¤к основу дл¤ численних спец≥альних дисципл≥н, таких, наприклад, ¤к "ќснови еколог≥њ","ќснови охорони прац≥","¬ћѕ","ќхорона прац≥ в медсестринств≥".

1. †—учасний стан охорони прац≥ в ”крањн≥ та за кордоном.

†† —тан справ з охороною прац≥ у св≥т≥ стаЇ все б≥льш актуальною проблемою ¤к дл¤ профсп≥лок, так ≥ дл¤ м≥ждержавних структур, на≠самперед ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ прац≥. ћќѕ розгл¤даЇ цю тему ¤к частину своЇњ ѕрограми г≥дноњ прац≥.

† †ƒо сфери безпеки прац≥ все б≥льшою м≥рою залучаютьс¤ пи≠танн¤, пов'¤зан≥ з самопочутт¤м прац≥вника, ≥ фактори, що поб≥чно впливають на трудову д≥¤льн≥сть,Ч вживанн¤ алкоголю, наркотик≥в ≥ нав≥ть ≥нтернетозалежн≥сть (за дани≠ми —тенфордського ун≥верситету, в —Ўј 14% жител≥в мають таку за≠лежн≥сть).

†† «г≥дно з даними ћќѕ, щороку в св≥т≥ реЇструЇтьс¤ приблизно 270 млн. нещасних випадк≥в, пов'¤заних з тру≠довою д≥¤льн≥стю людини, ≥ 160 млн. профес≥йних захворювань. Ќа ви≠робництв≥ гине майже 354 тис. пра≠ц≥вник≥в, з них у крањнах з розвине≠ною ринковою економ≥кою Ч 16,2 тис, у колишн≥х соцкрањнах Ч 21,4 тис, у итањ Ч 73,6 тис, в ≤н≠д≥њ Ч 48,2 тис, в ≥нших крањнах јз≥њ ≥ “ихого океану Ч 83 тис. †Ѕлизько 12 тис. загиблих Ч д≥ти.

†† ≥льк≥сть профза≠хворювань †у 2004 р. становив 2,2 млн. ос≥б, причому се≠ред захворювань 32% становили онколог≥чн≥, 23% Ч серцево-судинн≥, 19% Ч травматолог≥чн≥, 17% Ч ≥н≠фекц≥йн≥.

†††††† ўодн¤ у св≥т≥ в≥дсутн≥ на робо≠чому м≥сц≥ внасл≥док хвороби (тим≠часовоњ непрацездатност≥) близько 5% робочоњ сили. „ерез витрати, пов'¤зан≥ з нещасними випадками на виробництв≥, втрачаЇтьс¤ до 1250 млрд. долар≥в —Ўј, або май≠же 4% св≥тового валового внутр≥ш≠нього продукту.

¬елика к≥льк≥сть нещасних випад≠к≥в на виробництв≥ стаЇтьс¤ на др≥б≠них ≥ середн≥х приватних п≥дприЇм≠ствах. ” Ѕельг≥њ, наприклад, полови≠на нещасних випадк≥в з≥ смертельни≠ми насл≥дками ≥ 40% профзахворювань припадаЇ на п≥дприЇмства з к≥льк≥стю прац≥вник≥в до 100 ос≥б. ¬ јвстр≥њ в 2001 р. створено спец≥аль≠ний' п≥дрозд≥л (¬сесв≥тн¤ служба страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ Ч AUVA) дл¤ обслу≠говуванн¤ п≥дприЇмств з чисельн≥стю працюючих менш ¤к 50 ос≥б.

Ѕагато уваги прид≥л¤Їтьс¤ питан≠н¤м охорони прац≥ та здоров'¤ на виробництв≥ у ™вропейському —ою≠з≥ ≥ крањнах, що вход¤ть до нього. ” структур≥ ™— Ї к≥лька орган≥в, ¤к≥ спец≥ально займаютьс¤ пробле≠мами трудового житт¤, особливо пробле≠мою стрес≥в на робочому м≥сц≥, ¤к Ђнегативно забарвле≠ну емоц≥йну реакц≥ю на трудовий процес, що виникаЇ внасл≥док пси≠х≥чних перенавантажень прац≥вни≠к≥в, у тому числ≥ через надм≥рн≥ вимо≠ги до роботи, авторитарного кер≥в≠ництва, конфл≥кт≥в на робочому м≥с≠ц≥, насильства ≥ мобб≥нгуї (третиру≠ванн¤ з боку колег Ч ѕрим. автора). ƒо Ђкласичнихї фактор≥в стресу в≥днесено також шуми, в≥брац≥ю та монотонн≥сть прац≥.† ƒо 40 млн. прац≥вник≥в у крањнах ™— страждають на захво≠рюванн¤, пов'¤зан≥ з≥ стресом.

Ќа насл≥дки стрес≥в припадаЇ 25% ро≠бочих дн≥в, пропущених через хворобу, а витрати т≥льки з оплати †л≥≠карн¤них у зв'¤зку з цим становл¤ть 20 млн. евро на р≥к. ” ц≥лому ж еко≠ном≥чн≥ втрати в≥д стресу оц≥нюютьс¤ в 150 млн. евро.

†† ом≥с≥¤ ™— прийн¤ла р≥шенн¤ розробити ™вропейську стратег≥ю з питань трудового середовища на пер≥од до 2012 р. ™вропейська кон≠федерац≥¤ профсп≥лок (™ ѕ) запро≠понувала включити до нењ превен≠тивн≥ заходи в галуз≥ безпеки прац≥, ввести в крањнах ™— рег≥ональних уповноважених з охорони прац≥ та посилити санкц≥њ стосовно робото≠давц≥в, винних у порушенн≥ правил безпеки на виробництв≥, а також по≠ширити положенн¤ ц≥Їњ стратег≥њ на працюючих у рамках нетиповоњ зай≠н¤тост≥.

—ерйозно ставл¤тьс¤ у ™— до проблеми вживанн¤ алкоголю ≥ нар≠котик≥в ¤к до фактора, що негативно впливаЇ на продуктивн≥сть ≥ безпеку прац≥. ’оча в крањнах ™— алкогольно залежними вважаютьс¤ лише 5% прац≥вник≥в, зловживанн¤ алкоголем Ї головною причиною смерт≥ молод≥ у в≥ц≥ 15Ч19 рок≥в ≥ 30Ч50% дорож≠ньо-транспортних под≥й.

Ќайб≥льш Ђпитущимиї крањнами визнано ≤р≠ланд≥ю (12,3 л чистого алкоголю на р≥к на одного дорослого жител¤), –у≠мун≥ю (11,7 л) ≥ Ўвец≥ю (10 л). ” ‘≥н≠л¤нд≥њ з причин, пов'¤заних ≥з вжи≠ванн¤м алкоголю, щороку втрача≠Їтьс¤ близько 5 млн. робочих годин, або 2,5 робочого дн¤ на одного прац≥вника.

†«а даними ¬ќќ«, у 2002 р. у крањнах ™— ≥з вживанн¤м алкоголю було пов'¤≠зано 600 тис. нещасних випадк≥в на виробництв≥ з≥ смертельними насл≥дками, њх серед≠ньор≥чне зростанн¤ перевищуЇ 7%.

ўе к≥лька цифр по ™—: на н≥чних роботах у крањнах ™— у 2004 р. бу≠ло зайн¤то близько 20 млн. працю≠ючих, або 12% економ≥чно активно≠го населенн¤; найвищ≥ показники в≥дзначено у ¬елико≠британ≥њ (21,3%), ≤сланд≥њ (19,2%) та јвстр≥њ (12,8%), найнижч≥ Ч в ≤спан≥њ (9,9%).

2. . —оц≥альне партнерство (соц≥альний д≥алог)в охорон≥ прац≥

” ™вропейському —оюз≥† прогресивною частиною загальноњ стратег≥њ, ¤ка забезпечуЇ конкурентноспроможн≥шу позиц≥ю ™вропи з основними партнерами в св≥т≥ Ц Ї соц≥альний д≥алог : широке застосуванн¤ демократ≥њ з участю громад¤н в ухваленн≥ пол≥тичних ≥ економ≥чних р≥шень, контролю за њх реал≥зац≥Їю у важливих напр¤мах пол≥тичноњ д≥¤льност≥ владних ≥нститут≥в.

÷¤ тенденц≥¤ даЇ можливост≥ задовольн¤ти ≥нтереси р≥зних соц≥альних груп, адже в основ≥ добробуту мають бути так≥ механ≥зми регул¤ц≥њ, ¤к≥ спри¤ли б ефективному розвТ¤занню економ≥чних питань в ≥нтересах усього сусп≥льства. ” сфер≥ соц≥ально-трудових в≥дносин такою формою демократичного регулюванн¤, прийн¤тою дл¤ вс≥х њњ субТЇкт≥в, став соц≥альний д≥алог.

—труктура та д≥¤льн≥сть нац≥ональних тристоронн≥х орган≥в у крањнах ™вропейського —оюзу

¬ ”крањн≥, зг≥дно з законом Ђѕро соц≥альний д≥алог в ”крањн≥ї, ¤кий набрав чинн≥сть з 18.01.2011 р., передбачено формуванн¤ пор¤дку утворенн¤, склад та орган≥зац≥ю роботи Ќац≥ональноњ тристоронньоњ соц≥ально-економ≥чноњ ради та територ≥альних соц≥ально-економ≥чних рад у рег≥онах.

—оц≥альний д≥алог, зг≥дно з законом, Ц процес визначенн¤ та зближенн¤ позиц≥й, дос¤гненн¤ сп≥льних домовленостей та прийн¤тт¤ узгоджених р≥шень сторонами соц≥ального д≥алогу, ¤к≥ представл¤ють ≥нтереси прац≥вник≥в, роботодавц≥в та орган≥в виконавчоњ влади ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, з питань формуванн¤ та реал≥зац≥њ державноњ соц≥альноњ та економ≥чноњ пол≥тики, регулюванн¤ трудових, соц≥альних, економ≥чних в≥дносин.

ќдн≥Їю з њх характеристик Ї розвиток демократ≥њ в основних сферах соц≥ально-економ≥чного житт¤ держави, систематична участь громад¤н у розробц≥ пр≥оритетних дл¤ рег≥ону р≥шень та контроль за њх реал≥≠зац≥Їю у важливих, з погл¤ду ≥нтерес≥в громад¤н, напр¤мах д≥¤льност≥.

ѕрактика веденн¤ соц≥ального д≥алогу

ѕол≥тика зайн¤тост≥

” центр≥ пол≥тичних ≥нтерес≥в держав-член≥в ™— перебуваЇ питанн¤ зайн¤тост≥. ¬исокий р≥вень зайн¤тост≥ визнано головним елементом розвТ¤≠занн¤ найб≥льш нагальних нац≥ональних проблем, скаж≥мо, стар≥нн¤ населенн¤, стаб≥льн≥сть пенс≥йного забез≠печенн¤, конкурентоспро≠мож≠н≥сть чи соц≥альна Їдн≥сть.

–оль соц≥альних партнер≥в у реал≥зац≥њ стратег≥њ зайн¤тост≥ Ї вир≥шальною. ¬они несуть головну в≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ модерн≥зац≥њ метод≥в орган≥зац≥њ прац≥: веденн¤ переговор≥в ≥ виконанн¤ на вс≥х в≥дпов≥дних р≥вн¤х угод, спр¤мованих на модерн≥зац≥ю метод≥в орган≥зац≥њ прац≥, спри¤нн¤ дос¤г≠не≠нню необх≥дного балансу м≥ж гнучк≥стю та гарант≥Їю роботи, п≥двищенн¤ ¤кост≥ робочих м≥сць (запровадженн¤ нових технолог≥й, нових форм роботи тощо).

—оц≥альн≥ партнери завжди волод≥ють ≥нформац≥Їю про ринок прац≥, що дуже важливо дл¤ усп≥шного проведенн¤ пол≥тики зайн¤≠тост≥, ≥ Ї головними учасниками ефективного виконанн¤ погодженоњ пол≥тики. ¬с≥ залучен≥ сторони мають доступ до над≥йних статистичних даних, ≥ншоњ потр≥бноњ ≥нформац≥њ та техн≥чн≥ можливост≥ дл¤ виконанн¤ покладених на них завдань.

ѕол≥тика оплати прац≥

рањни ™вропейського —оюзу ще на самому початку економ≥чних реформ в≥дмовились в≥д адм≥н≥стративних та центральних планових механ≥зм≥в ≥ метод≥в установленн¤ зароб≥тноњ плати,( чим в≥дкрили широку дорогу соц≥альному д≥алогу), вона вир≥шу≠Їтьс¤ шл¤хом колективних переговор≥в або ≥ндив≥дуально, на р≥вн≥ п≥дприЇмства.

Ќац≥ональний соц≥альний д≥алог допомагаЇ роботодавц¤м ≥ прац≥вникам у веденн≥ переговор≥в про п≥двищенн¤ р≥вн¤ зароб≥тноњ плати на галузевому або виробничому р≥вн≥ з урахуванн¤м нац≥ональних ≥нтерес≥в. ”крањна, дос≥ застосовуЇ дещо традиц≥йн≥ш≥ методи Ц щор≥чн≥ генеральн≥ угоди, ¤к≥ часто-густо Ї перел≥ком поставлених ц≥лей ≥ не пред≠ставл¤ють реальних, узгоджених м≥ж ур¤дом та соц≥альними партнерами стратег≥й.

ѕол≥тику оплати прац≥ ™— розгл¤даЇ ¤к частину макроеконом≥чноњ пол≥тики, спр¤мованоњ на збереженн¤ стаб≥льност≥ ц≥н, особливо ≥з запровадженн¤м Їврозони. †”р¤д зобовТ¤заний створювати спри¤тлив≥ умови дл¤ веденн¤ соц≥альними партнерами переговор≥в про зароб≥тну плату, ¤к≥ мус¤ть надзвичайно в≥дпов≥дально д≥¤ти ≥ укладати угоди в≥дпов≥дно до загальних принцип≥в, передбачених засадами економ≥чноњ пол≥тики.

ќск≥льки зароб≥тна плата визнана основою забезпеченн¤ с≥мТњ годувальника, одним ≥з традиц≥йних засоб≥в соц≥ального захисту най≠маних прац≥вник≥в, Ї конвенц≥њ, спр¤мован≥ на захист њхн≥х вимог у раз≥ неплатоспроможност≥ робото≠давц¤. «апроваджено новий ≥нстру≠мент захисту таких вимог Ц гарант≥йн≥ фонди.

ѕол≥тика розвитку трудових ресурс≥в та профес≥йноњ п≥дготовки

” б≥льшост≥ крањн Ївропейськоњ сп≥вдружност≥ розвиток трудових ресурс≥в ≥ профес≥йна п≥дготовка у довгочасн≥й перспектив≥ стали одним з головних питань д≥алогу м≥ж соц≥альними партнерами. †¬они в≥др≥зн¤ютьс¤ залежно в≥д крањни, галуз≥, масштаб≥в п≥дприЇмств.

¬ажливу роль в≥д≥грають нац≥ональн≥ тристоронн≥ органи, ¤к≥ забезпечують †створенн¤ нац≥ональноњ бази (за п≥дтримки соц≥альних партнер≥в) дл¤ розвитку людських ресурс≥в ≥ профес≥йноњ п≥дготовки. ѕ≥д р≥зними назвами було створено тристоронн≥ та двосторонн≥ ≥нститути (навчальн≥ ради або правл≥нн¤) дл¤ регулюванн¤ питань навчанн¤ та профес≥йноњ п≥дготовки.

—оц≥альний захист

ѕрактично вс≥ зах≥дноЇвропейськ≥ держави вдосконалювали своњ системи соц≥ального страхуванн¤:

†н≥мецька модель соц≥альноњ пол≥тики передбачала т≥сний звТ¤зок соц≥ального страху≠ванн¤ та ринку прац≥ з активною ≥н≥ц≥ативою держави ≥ робото≠давц≥в в економ≥чних процесах. ÷е й був шл¤х до заможност≥ по-н≥мецьки. ” ‘ранц≥њ головною метою такоњ пол≥тики стало поширенн¤ сол≥дарност≥. Ќе випадково саме французька стратег≥¤ згодом довела свою перспективн≥сть ≥ з часом почала переважати в концепц≥¤х крањн ™—).

Ќа меж≥ ’’Ц’’I стол≥ть розум≥нн¤ сут≥ процесу соц≥ального забезпеченн¤ незм≥нно ірунтуЇтьс¤ на нормах м≥жнародного права, одним ≥з визначальних джерел ¤кого вважаЇтьс¤ ™вропейська харт≥¤ про основн≥ соц≥альн≥ права труд¤щих, статтею 10 тут закр≥плено права у сфер≥ соц≥ального забезпеченн¤. ќтже, громад¤ни, що працюють, мають право на адекватний до одержаного доходу соц≥альний захист та соц≥альне забезпеченн¤ в раз≥ втрати зароб≥тку, що настаЇ в результат≥ соц≥ального ризику. √ромад¤нам, ¤к≥ не працюють, не мають засоб≥в до ≥снуванн¤, гарантоване право на соц≥альну допомогу в розм≥р≥ прожиткового м≥н≥муму.

“рудове законодавство

”с≥ крањни-кандидати дл¤ вступу до ™вросоюзу провели реформуванн¤ трудового законодавства дл¤ узгодженн¤ з нормами ™— та дл¤ його б≥льшоњ адаптац≥њ до зм≥нних потреб ринк≥в прац≥.

„ленство в ™— ≥ економ≥чна глобал≥зац≥¤ означають, що прац≥вники п≥дприЇмств та њхнЇ кер≥вництво мають швидко пристосовуватис¤ до вимог м≥жнародноњ конкуренц≥њ, а також до цикл≥чних та структурних зм≥н. Ѕаланс ≥нтерес≥в обох стор≥н соц≥ально-трудових в≥дносин забезпечуЇтьс¤ шл¤хом серйозного ≥ тривалого д≥алогу.

ўе одним важливим питанн¤м дл¤ соц≥ального д≥алогу Ї запровадженн¤ ≥ широке використанн¤ так званих нетипових трудових в≥дносин, таких, ¤к неповний робочий день/тиждень, контракти зайн¤тост≥ з визначеним строком д≥њ, випробн≥ контракти. ѕравов≥ рамки таких вид≥в трудових в≥дносин визначаютьс¤ п≥сл¤ консультац≥й та за погодженн¤м ≥з соц≥альними партнерами дл¤ узгодженн¤ ≥нтерес≥в стор≥н. “ак≥ системи, в раз≥ њх належного використанн¤, також можуть слугувати корисним ≥нструментом дл¤ узгодженн¤ профес≥йних та с≥мейних обовТ¤зк≥в або дл¤ полегшенн¤ охопленн¤ тих категор≥й прац≥вник≥в, ¤к≥ перебувають у неспри¤тливому становищ≥ (молодь, прац≥вники похилого в≥ку, ≥нвал≥ди тощо) на ринку прац≥.

Ѕезпека та г≥г≥Їна прац≥

¬ ™— близько 50 в≥дсотк≥в м≥жнародних норм ћќѕ, прийн¤тих ћ≥жнарод≠ною конфедерац≥Їю прац≥, так чи ≥накше стосуютьс¤ охорони здоровТ¤. ¬ 1974 роц≥ створено онсультативний ком≥тет з питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та охорони здоровТ¤ на робочих м≥сц¤х, що маЇ тристоронню структуру, завданн¤ ¤кого пол¤гаЇ у наданн≥ допомоги ™вропейськ≥й ком≥с≥њ та актив≥зац≥њ сп≥впрац≥ м≥ж нац≥ональною адм≥н≥страц≥Їю, профсп≥лками й орган≥зац≥¤ми роботодавц≥в.

–езультати соц≥ального д≥алогу в крањнах ™—

«а даними синтетичноњ оц≥нки соц≥ально-трудових в≥дносин ™вропейськоњ ком≥с≥њ (2000 р≥к), прот¤гом останнього дес¤тир≥чч¤ соц≥альн≥ партнери узгодили на Ївропейському р≥вн≥ понад 100 р≥зних сп≥льних документ≥в та 6 загальних порозум≥нь. “ри з останн≥х було включено до директив, ≥, отже, вони стали обовТ¤зковими в систем≥ Ївропейського права.

ѕодальш≥ переговори на Ївропейському р≥вн≥ значно поспри¤ли пом≥ркованому зростанню оплати, що з≥ зменшенн¤м реальних одиничних кошт≥в прац≥ на 6 в≥дсотк≥в (1991Ц1998 рр.) в≥дкрило дорогу дл¤ значного зниженн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ, ¤кий на сьогодн≥ перебуваЇ на р≥вн≥ двох в≥дсотк≥в (до половини 90-х рок≥в цей показник с¤гав 10 в≥дсотк≥в).

—оц≥альний д≥алог на р≥вн≥ сектор≥в в≥д≥грав ≥стотну роль у проведенн≥ реструктуризац≥њ багатьох галузей економ≥ки, ¤к≥ з≥ткнулись ≥з серйозними викликами нових технолог≥й та сильним конкурентним тиском внасл≥док глобал≥зац≥њ.

”крањна Ї членом ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ прац≥. ¬она ратиф≥кувала 63 конвенц≥њ ћќѕ, ≥з них 14 Ц за роки незалежност≥. ѕоложенн¤ цих конвенц≥й л¤гли в основу чинного в ”крањн≥ законодавства, що регулюЇ соц≥ально-трудов≥ в≥дносини.

3.ћ≥жнародн≥ норми соц≥альной в≥дпов≥дальност≥. †ћ≥жнародн≥ стандарти SA 8000 Ђ—оц≥альна в≥дпов≥дальн≥стьї ≥† ISO 26000 ЂЌастанова по соц≥альн≥й в≥дпов≥дальност≥ї

—тандарт SA 8000 був опубл≥кований у 1997 роц≥, перегл¤нутий Ц у 2001 роц≥. ћета стандарту Ц спри¤ти пост≥йному пол≥пшенню умов найманн¤ ≥ зд≥йсненн¤ трудовоњ д≥¤льност≥, виконанн¤ етичних норм цив≥л≥зованого сусп≥льства.

—тандарт SA 8000 був створений дл¤ того, щоб компан≥њ могли п≥дтвердити використанн¤ соц≥ально-в≥дпов≥дальних п≥дход≥в у своњй д≥¤льност≥. —истема менеджменту, заснована на вимогах SA 8000, маЇ загальн≥ вимоги з ISO 9001. “ак, наприклад: визначена керуванн¤м пол≥тика компан≥њ в сфер≥ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, анал≥з ≥ пере≠в≥рки з боку кер≥вництва, плануванн¤, оц≥нка ≥ виб≥р постачальник≥в, прийн¤тт¤ коригувальних д≥й.

—тандарт SA 8000 спр¤мований на забезпеченн¤ привабливост≥ умов найманн¤ дл¤ сп≥вроб≥тник≥в, пол≥пшенн¤ умов њхньоњ прац≥ ≥ життЇвого р≥вн¤.

ј на¤вн≥сть на п≥дприЇмств≥ ≥нших стандарт≥в, таких ¤к ISO 9000, ISO 14000, OHSAS 18001 ≥ т.д., доповнюЇ стандарт SA 8000, за без≠пе≠чуючи основу дл¤ ≥нтеграц≥њ в рамках загальноњ системи менеджменту, що веде до скороченн¤ ризик≥в ≥ п≥двищенн¤ прибутковост≥ компан≥њ.

—тандарт ISO 26000 Ц це добров≥льна настанова з соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ не Ї документом, що передбачаЇ сертиф≥кац≥ю, ¤к, наприклад, ISO 9001 та ISO 14001. «г≥дно ISO 26000 компан≥¤ включаЇ так≥ компоненти, ¤к захист прав людини, навколишнього природного середовища, безпеку прац≥, права споживач≥в та розвиток м≥сцевих общин, а також орган≥зац≥йне управл≥нн¤ та етику б≥знесу. “обто у кер≥вництв≥ врахован≥ ус≥ принципи, ¤к≥ зазначен≥ у √лобальн≥й ≥н≥ц≥атив≥ ќќЌ (документ≥, до ¤кого приЇдналос¤ 6 тис¤ч компан≥й та орган≥зац≥й, серед ¤ких 130 украњнських).

÷ей м≥жнародний стандарт надаЇ ≥нструкц≥њ щодо основних принцип≥в соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥.

÷ей м≥жнародний стандарт замислений ¤к такий, що буде корисним дл¤ вс≥х тип≥в орган≥зац≥й у приватному, державному та неприбутковому секторах, дл¤ компан≥й великих ≥ малих, д≥ючих у розвинутих крањнах або крањнах, що розвиваютьс¤. ожна орган≥зац≥¤ самост≥йно визначаЇ, що Ї придатним та важливим дл¤ нењ шл¤хом власних оц≥нок та д≥алогу з зац≥кавленими сторонами.

¬икористанн¤ цього м≥жнародного стандарту п≥дтримуЇ кожну орган≥зац≥ю у прагненн≥ стати б≥льш соц≥ально в≥дпов≥дальною, брати до уваги ≥нтереси њњ член≥в, в≥дпов≥дати чинному законодавству та поважати м≥жнародн≥ норми повед≥нки.

†Ўироке впровадженн¤ на п≥дприЇмствах, в орган≥зац≥¤х та установах вимог м≥жнародного стандарту ISO 26000 спри¤тиме зростанню показник≥в сталого розвитку ”крањни

4. . ¬имоги до забезпеченн¤ охорони прац≥ в структур≥ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥.

¬≥дпов≥дальн≥сть за внесок в добробут сусп≥льства та вплив на оточуюче середовище, так звану соц≥альну в≥дпов≥дальн≥сть несуть орган≥зац≥њ вс≥х тип≥в: комерц≥йн≥, неприбутков≥, громад¤нськ≥, органи управл≥нн¤ та ≥нш≥.

—тандартом ISO-26000 Ђ ер≥вництво з соц≥альноњ в≥дпов≥даль≠ност≥ї, визначаютьс¤ основн≥ принципи соц≥альноњ в≥дпов≥даль≠ност≥:

Ј ѕ≥дзв≥тн≥сть, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що орган≥зац≥¤ маЇ зв≥тувати щодо впливу в≥д своЇњ д≥¤льност≥ на сусп≥льство ≥ довк≥лл¤.

Ј ѕрозор≥сть, ¤ка означаЇ, що орган≥зац≥њ сл≥д бути прозорою в њњ р≥шенн¤х ≥ д≥¤льност≥, ¤к≥ впливають на ≥нших. ќрган≥зац≥¤ повинна розкривати в зрозум≥л≥й, збалансован≥й ≥ правдив≥й форм≥ про пол≥тику, р≥шенн¤ та д≥¤льн≥сть, за ¤к≥ вона несе в≥дпов≥дальн≥сть, включаючи њх фактичний ≥ можливий вплив на сусп≥льство ≥ довк≥лл¤. ÷¤ ≥нформац≥¤ маЇ бути легкодоступною ≥ зрозум≥лою дл¤ вс≥х за≥нтересованих стор≥н. ѕрозор≥сть не маЇ на уваз≥ розкритт¤ службовоњ ≥нформац≥њ, а також ≥нформац≥њ, що захищена в≥дпов≥дно до закон≥в або може спричинити порушенн¤ правових зобов'¤зань.

Ј ≈тична повед≥нка Ц стиль повед≥нки орган≥зац≥њ. ќрган≥зац≥¤ повинна приймати ≥ застосовувати стандарти етичноњ повед≥нки, ¤к≥ ¤кнайповн≥ше в≥дпов≥дають њњ призначенню ≥ сфер≥ њњ д≥¤льност≥. ќрган≥зац≥¤ повинна розвивати структуру управл≥нн¤ так, щоб вона спри¤ла поширенню принцип≥в етичноњ повед≥нки ¤к усередин≥ орган≥зац≥њ, так ≥ в процес≥ взаЇмод≥њ з ≥ншими.

Ј ¬заЇмод≥¤ з за≥нтересованими сторонами Ц цей принцип означаЇ, що орган≥зац≥њ сл≥д поважати, розгл¤дати ≥нтереси њњ за≥нтересованих стор≥н та всем≥рно взаЇмод≥¤ти з ними.

Ј ѕравов≥ норми Ц ” контекст≥ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ повага правових норм означаЇ, що орган≥зац≥¤ дотримуЇтьс¤ вс≥х чинних закон≥в ≥ правил, вживаЇ заход≥в, аби бути об≥знаною про застосован≥ нею закони ≥ правила, ≥нформувати тих ос≥б в орган≥зац≥њ, хто в≥дпов≥дальний за дотриманн¤ закон≥в ≥ правил, ≥ знати, що так≥ закони ≥ правила дотримуютьс¤.

Ј ћ≥жнародн≥ норми Ц цей принцип визначаЇ, що орган≥зац≥њ сл≥д поважати м≥жнародн≥ норми, в тих випадках, коли ц≥ норми Ї важливими дл¤ сталого розвитку ≥ добробуту сусп≥льства.

Ј ѕрава людини Ц цей принцип означаЇ, що орган≥зац≥¤ повинна визнавати важлив≥сть ≥ загальн≥сть прав людини, поважати права, зазначен≥ у ¬сесв≥тн≥й ƒекларац≥њ з прав людини.

ќдним ≥з значущих св≥тових ор≥Їнтир≥в в розвитку питань корпоративноњ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ стала ћ≥жнародна ≥н≥ц≥атива ќќЌ Ц √лобальний ƒогов≥р ќќЌ (Global Compact). ≤дею √лобального ƒоговору запропонував √енеральний секретар ќќЌ оф≥ јннан на ¬сесв≥тньому економ≥чному форум≥ 1999 року. ƒ≥ю ƒоговору спр¤мовано на залученн¤ корпорац≥й до розвТ¤занн¤ глобальних проблем цив≥л≥зац≥њ.

√лобальний догов≥р ќќЌ Ї добров≥льною ≥н≥ц≥ативою, ¤ка обТЇднуЇ приватн≥ компан≥њ, агенц≥њ ќќЌ, б≥знес асоц≥ац≥њ, неур¤дов≥ орган≥зац≥њ та профсп≥лки у Їдиний форум задл¤ сталого розвитку через в≥дпов≥дальне та ≥нновац≥йне корпоративне л≥дерство. ƒес¤ть ун≥версальних принцип≥в √лобального ƒоговору ор≥Їнтован≥ на вт≥ленн¤ практик в≥дпов≥дального б≥знесу у сферах прав людини, стандарт≥в прац≥, еколог≥чноњ в≥дпов≥дальност≥ та боротьби ≥з корупц≥Їю.

√лобальний ƒогов≥р не передбачаЇ ¤когось Ђнагл¤дуї чи сувороњ оц≥нки д≥¤льност≥ компан≥њ. ¬≥н базуЇтьс¤ виключно на добров≥льних ≥н≥ц≥ативах б≥знесу щодо п≥дтримки принцип≥в сталого розвитку, прозороњ д≥¤льност≥, публ≥чноњ зв≥тност≥, вт≥ленн¤ принцип≥в √лобального ƒоговору в д≥лову стратег≥ю, корпоративну культуру та повс¤кденну д≥лову практику.

10 ѕринцип≥в √лобального ƒоговору

ѕрава людини

ѕринцип 1: омерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ забезпечувати та поважати захист прав людини, проголошених на м≥жнародному р≥вн≥.

ѕринцип 2: омерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ забезпечувати, щоб њхн¤ власна д≥¤льн≥сть не спри¤ла порушенню прав людини.

ѕринципи прац≥

ѕринцип 3: омерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ п≥дтримувати свободу з≥брань ≥ д≥Їве визнанн¤ права на колективн≥ угоди.

ѕринцип 4: омерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ спри¤ти викор≥ненню примусовоњ прац≥.

ѕринцип 5: омерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ спри¤ти ефективному викор≥ненню дит¤чоњ прац≥.

ѕринцип 6: омерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ спри¤ти викор≥ненню дискрим≥нац≥њ у сфер≥ зайн¤тост≥ та працевлаштуванн¤.

≈колог≥чн≥ принципи

ѕринцип 7: омерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ дотримуватис¤ превентивних п≥дход≥в до еколог≥чних проблем.

ѕринцип 8: омерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ ≥н≥ц≥ювати поширенн¤ еколог≥чноњ в≥дпов≥дальност≥.

ѕринцип 9: омерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ стимулювати розвиток ≥ розповсюдженн¤ еколог≥чно чистих технолог≥й.

јнтикорупц≥йн≥ принципи

ѕринцип 10: омерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ протид≥¤ти будь-¤ким формам корупц≥њ, включаючи здирництво.

¬ ”крањн≥ √лобальний ƒогов≥р був започаткований у кв≥тн≥ 2006 року. «араз к≥льк≥сть учасник≥в √лобального ƒоговору в ”крањн≥ перевищуЇ 130, ¤к≥ заснували нац≥ональну мережу з метою поширювати ≥н≥ц≥ативи корпоративноњ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ в ”крањн≥. †ќсновн≥ принципи корпоративноњ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, ¤кими керуютьс¤ компан≥њ:

1. ¬иробництво ¤к≥сноњ продукц≥њ та послуг, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ сусп≥льства.

2. Ѕезумовне виконанн¤ законодавства: податкового, еколог≥ч≠ного, прац≥.

3. ≈фективне веденн¤ б≥знесу, ¤кий ор≥Їнтований на створенн¤ додатковоњ економ≥чноњ вартост≥ та п≥двищенн¤ конкурентоспро≠мож≠ност≥ в ≥нтересах власник≥в та сусп≥льства.

4. –озбудова сумл≥нних та взаЇмовиг≥дних в≥дносин з≥ вс≥ма за≥нтересованими сторонами.

5. ƒотриманн¤ м≥жнародних угод та використанн¤ рекоменда≠ц≥й м≥жнародних стандарт≥в.

6. ¬икористанн¤ ресурсозбер≥гаючих технолог≥й, забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки виробництва.

7. Ќаданн¤ ефективних робочих м≥сць з достойним р≥внем оплати прац≥ та соц≥альних п≥льг.

8. «абезпеченн¤ безпеки прац≥.

9. —при¤нн¤ усесторонньому профес≥йному розвитку та п≥двищенню квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в.

10. ¬рахуванн¤ оч≥кувань сусп≥льства та загальноприйн¤тих етичних норм в д≥лов≥й практиц≥.

11. ¬несок в формуванн¤ громад¤нського сусп≥льства проведенн¤ партнерських програм, соц≥альних та благод≥йних проект≥в.

—оц≥альн≥ програми компан≥њ Ц добров≥льна та посл≥довна д≥¤льн≥сть в соц≥альн≥й, економ≥чн≥й та еколог≥чн≥й сферах. —оц≥альн≥ програми нос¤ть системний характер, повТ¤зан≥ з м≥с≥Їю та стратег≥Їю розвитку б≥знесу та спр¤мован≥ на задоволенн¤ запит≥в р≥зних за≥нтересованих стор≥н.

—оц≥альн≥ програми компан≥њ можуть бути внутр≥шн≥ми та зовн≥шн≥ми.

¬провадженн¤ системи корпоративноњ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ ( —¬) це багатор≥вневий процес удосконаленн¤ вс≥х ≥нструмент≥в менеджменту компан≥њ. «аручившись п≥дтримкою кер≥вництва, особи, ¤к≥ в≥дпов≥дають за —¬-практику, анал≥зують ≥снуюч≥ корпоративн≥ пол≥тики та регламенти, д≥юч≥ б≥знес-стратег≥њ на правила з точки зору принцип≥в корпоративноњ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥.

ƒл¤ плануванн¤ та реал≥зац≥њ стратег≥њ —¬, пост≥йного мон≥торингу виконанн¤ програм та регул¤рноњ зв≥тност≥ формуЇтьс¤ команда в≥дпов≥дальних ос≥б. ÷е можуть бути менеджери з в≥дд≥лу управл≥нн¤ персоналу, маркетингу, PR-менеджери, або менеджери з корпоративноњ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥. —тратег≥чн≥ р≥шенн¤ з впровадженн¤ корпоративноњ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ та реал≥зац≥њ соц≥альних проект≥в приймаютьс¤ вищим кер≥вництвом, радою директор≥в, або власниками компан≥њ.

ƒо документ≥в, в ¤ких закр≥плена стратег≥¤ компан≥њ в галуз≥ корпоративноњ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, належать: колективний догов≥р, кодекс корпора≠тивноњ повед≥нки, етичний кодекс, корпора≠тивн≥ стандарти, пол≥тики та ≥нш≥.

†††††††††††††††††††††††††† Ћ≥тература: ƒ.¬. «еркалов ќхорона прац≥ в галуз≥. «агальн≥ вимоги (конспект лекц≥й) ,:††

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† стор. 3-20

«авданн¤ на самоп≥дготовку: 1.ƒати письмово в≥дпов≥д≥ на питанн¤ дл¤ самоконтролю (з лекц≥њ є1) у щоденник дл¤ практичних зан¤ть.†††††††††††††††††††††††††††

—амост≥йна робота: є1а "«аконодавч≥ основи ™вросоюзу з питань охорони прац≥"

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††стор. 21-37

†††††††††††††††††††††††††††††† є2а "ќсновн≥ розд≥ли дисципл≥ни"ќхорона прац≥ ". ќсновн≥ терм≥ни та

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† визначенн¤. ласиф≥кац≥¤ шк≥дливих та небезпечних виробничих чинник≥в"

††††††††††††††††† †††††††††††††††††††††††ѕитанн¤ дл¤ актуал≥зац≥њ студент≥в

1. Ќазв≥ть "класичн≥" фактори стресу, ¤к≥† негативно впливають на емоц≥йну реакц≥ю на трудовий процес.

(шум, в≥брац≥¤, монотонн≥сть процесу)

2. ћета соц≥ального д≥алогу в охорон≥ прац≥.

(демократичне регулюванн¤ ≥нтерес≥в р≥зних соц≥альних груп у сфер≥ економ≥ки).

3. ѕо¤сн≥ть, що ви розум≥Їте п≥д соц≥альним д≥алогом?

(дос¤гненн¤ сп≥льних домовленостей м≥ж роботодавцем, органами виконавчоњ влади ≥ роб≥тниками щодо трудових, соц≥альних ≥ економ≥чних в≥дносин).

4. Ќа ¤к≥ нац≥ональн≥ проблеми впливаЇ зайн¤т≥сть населенн¤?

(стар≥нн¤, стаб≥льн≥сть пенс≥йного забезпеченн¤, конкурентоспроможн≥сть).

5. як в ™вроп≥ вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ зароб≥тноњ плати?

(децентрал≥зовано шл¤хом колективних чи ≥ндив≥дуальних переговор≥в на р≥вн≥ п≥дприЇмства).

Ћекц≥¤ є 2 “ема:"ќсновн≥ законодавч≥ та нормативно-правов≥ акти з охорони прац≥ в галуз≥"

†

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ѕлан

1. ќсновн≥ принципи трудового права.

2. ќсновн≥ законодавч≥ акти з охорони прац≥.

3. «акон ”крањни "ѕро охорону прац≥".

4. —тандарти безпеки прац≥.

†††††††††† †††††††††††††††††††††††“арасюк с.9-11, 48-52, 68.

јктуальн≥сть. онституц≥¤ ”крањни гарантуЇ кожн≥й людин≥ право на працю. " ожен маЇ право на працю, що включаЇ можлив≥сть заробл¤ти соб≥ на житт¤ працею, ¤ку в≥н в≥льно обираЇ". " ожен маЇ право на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, на зароб≥тну плату". " ожен маЇ право на в≥дпочинок.

†† ќсновоположним законодавчим документом в галуз≥ охорони прац≥ Ї «акон ”крањни "ѕро охорону прац≥", д≥¤ ¤кого поширюЇтьс¤ на вс≥ п≥дприЇмства, установи ≥ орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥, на ус≥х громад¤н, ¤к≥ працюють.

†

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ќсновн≥ принципи трудового права

†† ќсновн≥ принципи трудового права умовно обТЇднують у три групи, кожна з ¤ких ірунтуЇтьс¤ на онституц≥њ ”крањни та одекс≥ закон≥в ”крањни про працю ( «пѕ).

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ќсновн≥ принципи трудового права

††††††† ≤ група†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† †††††††††≤≤ група††††††††††††††††††††††††††††††††† ≤≤≤ група

—вобода прац≥ й зайн¤тост≥,† ††††††††—праведлива винагорода††††††††† Ѕезплатна профес≥йна

заборона примусовоњ прац≥††††††††††† за виконану роботу†††††††††††††††††† п≥дготовка, переп≥дготовка

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† й п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ

ѕраво на працю, захист в≥д†††††††††††††††† ќхорона прац≥† ††††††††††††††††††††††¬иконанн¤ трудових†

безроб≥тт¤, допомога у†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† обовТ¤зк≥в сторонами

працевлаштуванн≥ та††††††††††††††††††††† ѕраво на† в≥дпочинок†††††††††††††††† трудового договору††

матер≥альна ††п≥дтримка

–≥вноправн≥сть у прац≥†††††††††††††††††††† «ахист трудових прав

й зан¤тост≥, заборона

дискрим≥нац≥њ в прав≥

††

†† ѕерша група м≥стить принципи, що спри¤ють залученню до прац≥, забезпеченню високого р≥вн¤ умов прац≥ й охорони трудових прав.

†† ѕринципи другоњ групи стосуютьс¤ правового забезпеченн¤ трудових в≥дносин.

†† “рет¤ група включаЇ принципи, що розкривають суть виробничоњ демократ≥њ та спри¤ють розвитков≥ особистост≥ прац≥вника у процес≥ прац≥.

†† ожний з основних принцип≥в трудового права належно спр¤мований ≥ наповнений в≥дпов≥дним зм≥стом. √оловним зм≥стом принцип≥в† ≤-оњ групи Ї можлив≥сть прац≥вника отримати роботу у роботодавц¤ будь-¤коњ форми власност≥ в≥дпов≥дно до своЇњ профес≥њ† у безпечних умовах прац≥, а в раз≥ зв≥льненн¤ з роботи чи безроб≥тт¤ Ц спри¤нн¤ держави у працевлаштуванн≥ й матер≥альноњ п≥дтримки прац≥вника, ¤кий тимчасово не працюЇ.† √оловним зм≥стом в≥льноњ прац≥ Ї добров≥льне волеви¤вленн¤ субТЇкт≥в трудового права вступати у трудов≥ в≥дносини, зм≥нювати њх чи припин¤ти њх.† онкретизац≥¤ принципу забезпеченн¤ в≥льноњ прац≥ в≥дбуваЇтьс¤ в нормах таких ≥нститут≥в, ¤к працевлаштуванн¤, зайн¤т≥сть, трудовий догов≥р.

†† ƒруга група принцип≥в розкриваЇ зм≥ст трудових в≥дносин :

1) справедлива винагорода за виконану працю зд≥йснюЇтьс¤ нормами таких ≥нститут≥в:

а)оплата прац≥;

†б)гарант≥њ ≥ компенсац≥њ;

2)† охорона прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ нормами таких ≥нститут≥в:

а)трудовий догов≥р (прийн¤тт¤ на роботу, переведенн¤ на ≥н. роботу);

б) охорона прац≥ ¤к загальний ≥нститут, у тому числ≥ ¤к посилена охорона прац≥ ж≥нок та молод≥, контроль за охороною прац≥;

в) норми матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤ за шкоду, запод≥¤ну прац≥вников≥ в раз≥ трудового кал≥цтва;

3) право на в≥дпочинок зд≥йснюЇтьс¤ нормами таких ≥нститут≥в:

а) робочий час;

б) час в≥дпочинку;

в) поЇднанн¤ роботи з навчанн¤м;

4) захист трудових прав забезпечуЇтьс¤ нормами таких ≥нститут≥в:

а) нагл¤д ≥ контроль за додержанн¤м трудового законодавства;

б) повноваженн¤ профсп≥лок ≥ трудових колектив≥в;

в)трудов≥ спори.

†† “рет¤ група принцип≥в† таких ¤к:

1)безоплатна профп≥дготовка, переп≥дготовка й п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ нормами таких ≥нститут≥в:

а)працевлаштуванн¤ ≥ зайн¤т≥сть населенн¤;

б) трудовий догов≥р;

в) робочий час;

г) оплата прац≥ й гарант≥њ виплати;

2) виконанн¤ трудових обовТ¤зк≥в сторонами трудового договору зд≥йснюЇтьс¤ нормами таких ≥нститут≥в:

а) трудова дисципл≥на;

б) трудовий догов≥р (дисципл≥нарн≥ зв≥льненн¤);

в) матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н трудового договору за запод≥¤ну шкоду;

г) розгл¤д трудових спор≥в.

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ќсновн≥ законодавч≥ акти з охорони прац≥

ќсновним законом, що гарантуЇ право громад¤н на належн≥, безпечн≥ та нешк≥длив≥ умови прац≥, Ї онституц≥¤ ”крањни (в≥д 28 червн¤ 1996 р. ≥з зм≥нами та доповненн¤ми). ” н≥й проголошено, що громад¤ни ”крањни мають право на працю, ¤ку вони в≥льно обирають або на ¤ку погоджуютьс¤.

†† –оботодавець (власник п≥дприЇмства) зобовТ¤заний забезпечити прац≥вникам безпечн≥ та нешк≥длив≥ умови прац≥ в≥дпов≥дно до вимог безпеки ≥ г≥г≥Їни прац≥.

†† ƒержава створюЇ умови дл¤ повноњ зайн¤тост≥ працездатного населенн¤, однаков≥ можливост≥ дл¤ громад¤н у вибор≥ профес≥њ та роду трудовоњ д≥¤льност≥, запроваджуЇ програми профес≥йно-техн≥чного навчанн¤, п≥дготовки та переп≥дготовки роб≥тник≥в.

†† –еал≥зац≥¤ цих прав зд≥йснюЇтьс¤ через виконанн¤ вимог, викладених у законодавчих актах щодо охорони прац≥, а саме:

†- одекс≥ закон≥в ”крањни про працю

- «акон≥ ”крањни "ѕро охорону прац≥"

- «акон≥ ”крањни "ѕро загальнообовТ¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥"

- «акон≥ ”крањни "ѕро пожежну безпеку"

- ќсновах законодавства ”крањни про охорону здоров'¤

- «акон≥ ”крањни "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥олог≥чного благополучч¤ населенн¤

- «акон≥ ”крањни "ѕро охорону навколишнього природного середовища"

- «акон≥ ”крањни "ѕро використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ† та рад≥ац≥йну безпеку"

- «акон≥ ”крањни "ѕро поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходами"

- «акон≥ ”крањни "ѕро дорожн≥й рух"

- «акон≥ ”крањни "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди" тощо.

††††††††††††††††††††††† «акон ”крањни "ѕро охорону прац≥" є 2694-’≤≤ в≥д 14.10.1992 р.

маЇ велике соц≥ально-економ≥чне значенн¤, оск≥льки стосуЇтьс¤ життЇвих ≥нтерес≥в громад¤н. 21.11.2002 р. ¬ерховна –ада ”крањни затвердила† «акон "ѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥", ¤кий повн≥ше в≥дпов≥даЇ вимогам Ївропейських директив.

†† ” "загальних положенн¤х", кр≥м основних завдань орган≥зац≥њ охорони прац≥ ч≥тко визначенн≥ пон≥тт¤:

–оботодавець Ц це власник п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноважений ним орган, незалежно в≥д форм власност≥, виду д≥¤льност≥, господарюванн¤; ф≥зична особа, ¤ка використовуЇ найманну працю.

ѕрац≥вник Ц це особа, ¤ка працюЇ на п≥дприЇмств≥, в орган≥зац≥њ, установ≥† та виконуЇ обовТ¤зки або функц≥њ зг≥дно з трудовим договором (контрактом).

—фера д≥њ «акону †поширюЇтьс¤ на вс≥х юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ використовують найману працю та на вс≥х прац≥вник≥в.

†† ” ст. 4 визначен≥ основн≥ принципи державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥ щодо:

-† пр≥оритету житт¤ ≥ здоров'¤ прац≥вник≥в;

-† п≥двищенн¤ р≥вн¤ промисловоњ безпеки;

-† соц≥ального захисту прац≥вник≥в, повного в≥дшкодуванн¤ збитк≥в особам, ¤к≥ потерп≥ли в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань;

-† адаптац≥њ трудових процес≥в до можливостей прац≥вника з урахуванн¤м його здоров'¤ та психолог≥чного стану;

-† ≥нформуванн¤ населенн¤, проведенн¤ навчанн¤, профес≥йноњ п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в з питань охорони прац≥;

-† використанн¤ св≥тового досв≥ду орган≥зац≥њ роботи щодо пол≥пшенн¤ умов ≥ п≥двищенн¤ безпеки прац≥ на основ≥ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва.

†† –озд≥л ≤≤ "√арант≥¤ прав на охорону прац≥" .

†† “рудовий догов≥р не може м≥стить положень, ¤к≥ суперечать законам та ≥н. нормативно-правовим актам. ѕ≥д час укладанн¤ трудового договору роботодавець повинен по≥нформувати прац≥вника п≥д розписку про умови прац≥ та на¤вн≥сть на його робочому м≥сц≥ небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в, можливий вплив њх на здоров'¤ та про права прац≥вника на п≥льги ≥ компенсац≥њ за роботу в таких умовах.

†† ѕрац≥внику не може пропонуватис¤ робота, ¤ка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'¤.

†† ”с≥ прац≥вники п≥дл¤гають загальнообовТ¤зковому державному страхуванню в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤.

†† ѕрава прац≥вник≥в на охорону прац≥ п≥д час роботи †передбачають, що умови прац≥ на робочому м≥сц≥, безпека, стан засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту, сан≥тарно-побутов≥ умови мають в≥дпов≥дати вимогам законодавства.

†† ѕрац≥вник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д дорученоњ роботи, ¤кщо створилас¤ виробнича ситуац≥¤, небезпечна дл¤ його житт¤, дл¤ людей, ¤к≥ його оточують, дл¤ виробничого середовища. ѕро що в≥н повинен негайно пов≥домити про це безпосереднього кер≥вника або роботодавц¤. ÷ей факт п≥дтверджуЇтьс¤ спец≥ал≥стами з охорони прац≥ п≥дприЇмства за участю представника профсп≥лки.

†† «а пер≥од простою з причин, ¤к≥ виникли не з вини прац≥вника, за ним збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток.

†† ѕрац≥вник маЇ право роз≥рвати трудовий догов≥р, ¤кщо роботодавець не виконуЇ законодавства про охорону прац≥, не виконуЇ вимоги колективного договору. ” такому раз≥ прац≥вников≥ виплачуЇтьс¤ вих≥дна допомога в розм≥р≥, передбаченому колективним договором, але не менше трим≥с¤чного зароб≥тку.

†† ѕрац≥вника, ¤кий за станом здоров'¤ в≥дпов≥дно до медичного висновку потребуЇ наданн¤ легшоњ роботи, роботодавець повинен перевести за його згодом на таку роботу на терм≥н, зазначений у медичному висновку, ≥ в раз≥ потреби встановити скорочений робочий день та орган≥зувати навчанн¤ прац≥вника з набутт¤ ≥н. профес≥њ.

†† ” ст. 7. визначенн≥ права прац≥вник≥в на п≥льги ≥ компенсац≥њ за роботу у важких та шк≥дливих умовах прац≥.

†† ѕрац≥вники, зайн¤т≥ в зазначених вище умовах прац≥ безоплатно забезпечуютьс¤ л≥кувально-проф≥лактичним харчуванн¤м, молоком, газованою солоною водою, мають право на оплачуван≥ перерви сан≥тарно-оздоровчого призначенн¤, скороченн¤ тривалост≥ робочого часу, додаткову оплачувану в≥дпустку, п≥льгову пенс≥ю тощо.

†† Ќа роботах з≥ шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥ прац≥вникам видаютьс¤ безоплатно за встановленими нормами спец≥альний од¤г, спец≥альне взутт¤ та ≥н. засоби ≥ндив≥дуального захисту, мийн≥ та знешкоджувальн≥ засоби тощо.

†† —т.9† ¬иплати, спр¤мован≥ на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в у раз≥ пог≥ршанн¤ здоров'¤ прац≥вник≥в або у раз≥ њх смерт≥, маЇ зд≥йснювати ‘онд соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань.

† —татт¤ми 10, 11, 12 закону передбачен≥ вимоги щодо охорони прац≥ ж≥нок, неповнол≥тн≥х та ≥нвал≥д≥в: †

- заборону застосуванн¤ прац≥ ж≥нок на важких роботах, роботах з≥ шк≥дливими небезпечними умовами прац≥ та п≥дземних роботах, а також залученн¤ ж≥нок до п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥ дл¤ них граничн≥ норми;

†- не допуск неповнол≥тн≥х до прац≥ на важких роботах ≥ на роботах з≥ шк≥дливими та небезпечними умовами прац≥;

- запровадженн¤ додаткових заход≥в щодо безпеки прац≥, ¤к≥ в≥дпов≥дають специф≥чним особливост¤м орган≥зму ≥нвал≥д≥в, причому њх залученн¤ до надурочних роб≥т ≥ роб≥т у н≥чний час не допускаЇтьс¤.

†† ўодо управл≥нн¤ охороною прац≥ та основних обовТ¤зк≥в роботодавц¤ (ст..13), сл≥д зазначити, що роботодавець зобовТ¤заний створити на робочому м≥сц≥ умови прац≥ в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в, забезпечити дотриманн¤ вимог законодавства щодо прав у галуз≥ охорони прац≥.

†† « ц≥Їю метою роботодавець забезпечуЇ функц≥онуванн¤ системи управл≥нн¤ охороною прац≥ (—”ќѕ).

†† —т.16. Ќа п≥дприЇмств≥ з метою забезпеченн¤ пропорц≥йноњ участ≥ прац≥вник≥в у вир≥шенн≥ будь-¤ких питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища за р≥шенн¤м трудового колективу може створюватис¤ ком≥с≥¤ з питань охорони прац≥.

†† —т.17. †–оботодавець зобовТ¤заний за своњ кошти забезпечити ф≥нансуванн¤ та орган≥зувати проведенн¤ попереднього (п≥д час прийн¤тт¤ на роботу) ≥ пер≥одичного (прот¤гом трудовоњ д≥¤льност≥) медичних огл¤д≥в прац≥вник≥в.

†† «а результатами пер≥одичних медогл¤д≥в у раз≥ потреби роботодавець повинен забезпечити реал≥зац≥ю певних оздоровчих заход≥в. ћедичн≥ огл¤ди провод¤тьс¤ рег≥ональними закладами охорони здоров'¤ ≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законодавством за в≥дпов≥дн≥сть медичного висновку фактичному стану здоров'¤ прац≥вника.

†† –оботодавець маЇ право прит¤гнути прац≥вника, ¤кий ухил¤Їтьс¤ в≥д проходженн¤ обов¤зкового медогл¤ду, до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, а також зобов¤заний в≥дсторонити його в≥д роботи без збереженн¤ зароб≥тноњ плати.

†† « ц≥Їю метою роботодавець забезпечуЇ функц≥онуванн¤ системи управл≥нн¤ охороною прац≥ (—”ќѕ).

†† †—т.18. ѕрац≥вники п≥д час прийн¤тт¤ на роботу ≥ в процес≥ зд≥йсненн¤ трудовоњ д≥¤льност≥ повинн≥ проходити за рахунок роботодавц¤ ≥нструктаж та навчанн¤ з питань охорони прац≥.

†† ѕосадов≥ особи п≥д час прийн¤тт¤ на роботу та пер≥одично, один раз на три роки, проход¤ть навчанн¤, а також перев≥рку знань з питань охорони прац≥ за участю профсп≥лок.

†† ѕор¤док проведенн¤ навчанн¤ та перев≥рки знань визначаЇтьс¤ типовим положенн¤м, що затверджуЇтьс¤ уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥.

†† Ќе допускаютьс¤ до роботи прац≥вники, у тому числ≥ посадов≥ особи, ¤к≥ не пройшли навчанн¤, ≥нструктаж ≥ перев≥рку знань з охорони прац≥.

†† —таттею 19 передбачено, що ф≥нансуванн¤ охорони прац≥ †зд≥йснюЇтьс¤ роботодавцем, а витрати на загальнодержавн≥, галузев≥ та рег≥ональн≥ програми пол≥пшенн¤ стану безпеки, г≥г≥Їни прац≥ ≥ виробничого середовища реал≥зуЇтьс¤ за рахунок державних та м≥сцевих бюджет≥в. “ак, дл¤ п≥дприЇмств незалежно в≥д форм власност≥ або ф≥зичних ос≥б, витрати на охорону прац≥ становл¤ть не менше 0,5% суми реал≥зованоњ продукц≥њ. Ќа п≥дприЇмствах, що утримуютьс¤ за рахунок бюджету, витрати на охорону прац≥ передбачаютьс¤ в державному або м≥сцевому бюджет≥ й становл¤ть не менше 0,2% фонду оплати прац≥.

†† —т.20 †висв≥тлюЇ питанн¤ щодо регулюванн¤ питань охорони прац≥ у колективному дговор≥ (угод≥), за ¤ким сторони зобов¤зан≥ забезпечити соц≥альн≥ гарант≥њ.

†† —т.22 розсл≥дуванн¤ та обл≥к нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й передбачаЇ, що роботодавц≥ мають орган≥зувати розсл≥дуванн¤ та обл≥к таких в≥дпов≥дно до положенн¤, що затверджуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за погодженн¤м ≥з всеукрањнським обЇднанн¤м профсп≥лок, та за п≥дсумками розсл≥дуванн¤ повинн≥ скласти акт зг≥дно з≥ встановленою формою.

†† ” раз≥ в≥дмови роботодавц¤ скласти акт або незгоди потерп≥лого з його зм≥стом питанн¤ вир≥шуЇтьс¤ посадовою особою органу ƒержавного ком≥тету ”крањни з нагл¤ду за охороною прац≥, р≥шенн¤ ¤коњ† обов¤зковим дл¤ роботодавц¤.

†† –≥шенн¤ посадовоњ особи вище названого органу може бути оскаржене у судовому пор¤дку.

†† —т.23 про обов¤зков≥сть зв≥тност≥ про стан охорони прац≥. –оботодавець зобов¤заний ≥нформувати прац≥вник≥в або ос≥б, уповноважених на зд≥йсненн¤ громадського контролю за дотриманн¤м вимог нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥, та ‘онд соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань про стан охорони прац≥, причини авар≥й, нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних† захворювань, а також про заходи, ¤ких вжито дл¤ њх усуненн¤.

†† « метою обЇднанн¤ зусиль дл¤ пол≥пшенн¤ умов прац≥ у ст.24 †передбачено створенн¤ добров≥льних обЇднань громад¤н, прац≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в з охорони прац≥.

† ” розд. ≤V "—тимулюванн¤ охорони прац≥" †визначено низку питань стосовно економ≥чного стимулюванн¤ охорони прац≥:

- до прац≥вник≥в можуть застосовуватис¤ будь-¤к≥ заохоченн¤ за активну участь та ≥н≥ц≥ативу у зд≥йсненн≥ заход≥в щодо п≥двищенн¤ р≥вн¤ безпеки та пол≥пшенн¤ умов прац≥;

- роботодавець зобовТ¤заний в≥дшкодовувати збитки, завдан≥ внасл≥док порушенн¤ вимог з охорони прац≥, ≥ншим юридичним та ф≥зичним особам, а також держав≥;

- роботодавець в≥дшкодовуЇ витрати на проведенн¤ роб≥т з р¤туванн¤ потерп≥лих п≥д час авар≥њ та л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в, нещасного випадку або профес≥йного захворюванн¤, на складанн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ характеристики умов прац≥ ос≥б, ¤к≥ проход¤ть обстеженн¤ на на¤вн≥сть профес≥йного захворюванн¤.

†† –озд. V "Ќормативно-правов≥ акти з охорони прац≥" .† Ќормативно-правов≥ акти Ц це правила, норми, регламенти, положенн¤, стандарти, ≥нструкц≥њ та ≥н. документи, обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤.

†† —ан≥тарн≥ правила та норми затверджуютьс¤ уповноваженим органом виконавчоњ влади у галуз≥ охорони здоров'¤.

† Ќормативно-правов≥ акти з охорони прац≥ перегл¤даютьс¤ в м≥ру впровадженн¤ дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, що спри¤ють пол≥пшенню безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, але не р≥дше одного разу на 10 рок≥в.

†† —тандарти, техн≥чн≥ умови та ≥н документи на засоби прац≥ ≥ технолог≥чн≥ процеси †мають включати у свою структуру вимоги щодо охорони прац≥ ≥ погоджуватис¤ з органами ƒержавного ком≥тету з нагл¤ду за охороною прац≥.

† †” розд. VI "ƒержавне управл≥нн¤ охороною прац≥" передбачено, що до числа головних орган≥в управл≥нн¤ охороною прац≥ сл≥д в≥дносити (ст..31):

- аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

- уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥;

- м≥н≥стерства та ≥н. центральн≥ органи виконавчоњ влади;

- м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ;

- органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

†† –озд. VII "ƒержавний нагл¤д ≥ громадський контроль за охороною прац≥" визначаЇ структуру ≥ особливост≥ д≥ючих орган≥в, до сфери ¤ких входить зд≥йсненн¤ нагл¤ду за створенн¤м безпечних та нешк≥дливих умов прац≥.

† ƒержавний нагл¤д за дотриманн¤м закон≥в та ≥н. нормативних акт≥в про охорону прац≥ зд≥йснюють:

- спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥;

- спец≥ально уповноважений державний орган з питань рад≥ац≥йноњ безпеки;

- спец≥ально уповноважений орган з питань пожежноњ безпеки;

- спец≥ально уповноважений державний орган з питань г≥г≥Їни прац≥.

†† ƒ≥¤льн≥сть цих орган≥в регулюЇтьс¤ законами (див. на початку лекц≥њ).

†† ” ст..39, 40 викладено права та встановлено в≥дпов≥дальн≥сть посадових ос≥б з нагл¤ду за охороною прац≥. ћають право:

- безперешкодно в≥дв≥дувати п≥дконтрольн≥ п≥дприЇмства та зд≥йснювати у присутност≥ роботодавц¤ або його представника перев≥рку дотриманн¤ законодавства;

- одержувати в≥д роботодавц¤ письмов≥ або усн≥ по¤сненн¤, зв≥ти тощо;

- видавати обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤ приписи (розпор¤дженн¤) про усуненн¤ порушень у галуз≥ охорони прац≥;

- заборон¤ти, зупин¤ти, припин¤ти або обмежувати експлуатац≥ю п≥дприЇмств;

- прит¤гати до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в, винних у порушенн≥ законодавства про охорону прац≥;

- передавати матер≥али органам прокуратури.

††† √ромадський контроль за додержанн¤м законодавства про охорону прац≥ зд≥йснюють профсп≥лки (ст. 41 ≥ 42).

†† ѕрофсп≥лки зд≥йснюють громадський контроль за додержанн¤м законодавства про охорону прац≥, створенн¤м безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥, належних виробничих та сан≥тарно-побутових умов, забезпеченн¤м прац≥вник≥в спецод¤гом, спецвзутт¤м, ≥н. засобами ≥ндив≥дуального та колективного захисту. ” раз≥ загрози життю або здоров'ю прац≥вник≥в вони мають право вимагати в≥д роботодавц¤ негайного припиненн¤ роб≥т на робочих м≥сц¤х на пер≥од, необх≥дний дл¤ усуненн¤ такоњ загрози.

†† ѕрофсп≥лки мають право на проведенн¤ незалежноњ експертизи умов прац≥, брати участь у розсл≥дуванн≥ причин нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань на виробництв≥.

†† ” раз≥ в≥дсутност≥ профсп≥лки на п≥дприЇмств≥ громадський контроль про охорону прац≥ зд≥йснюЇ уповноважена найманими прац≥вниками особа.

†† ” розд≥л≥ VIII "¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про охорону прац≥" визначено низку адм≥н≥стративних та ≥н. заход≥в до юридичних або ф≥зичних ос≥б, винних у порушенн≥ нормативно-правових акт≥в про охорону та безпеку прац≥: штрафн≥ санкц≥њ, дисципл≥нарну, адм≥н≥стративну, матер≥альну та крим≥нальну в≥дпов≥дальност≥.

††††††††

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† —тандарти безпеки прац≥

†† ѕ≥сл¤ проголошенн¤ ”крањною незалежност≥ стандарти (√ќ—“и) визнан≥ м≥ждержавними. р≥м того, ƒержавний ком≥тет ”крањни з питань техн≥чного регулюванн¤ та споживчоњ пол≥тики (ƒержспоживстандарт) розробл¤Ї державн≥ стандарти ”крањни (ƒ—“”). ¬ ”крањн≥ з 1995 р. д≥ють ƒержавний реЇстр нормативно-правових акт≥в (правил, норм, положень, ≥нструкц≥й тощо), а також близько 350 м≥ждержавних стандарт≥в системи безпеки прац≥ (√ќ—“ ——Ѕѕ) ≥ близько 40 державних стандарт≥в ”крањни (ƒ—“”).

†† –еЇстр Ќормативно-правових акт≥в охорони прац≥ (Ќѕјќѕ) Ц це оф≥ц≥йне виданн¤, призначене дл¤ використанн¤ кер≥вниками п≥дприЇмств, посадовими особами та прац≥вниками. ÷е банк даних, ¤кий складаЇтьс¤ ≥ ведетьс¤ дл¤ забезпеченн¤ Їдиного обл≥ку та формуванн¤ в≥дпов≥дного ≥нформац≥йного фонду цих акт≥в.

†† ѕравила, норми, стандарти безпеки прац≥ вимагають створенн¤ безпечних машин, механ≥зм≥в, ≥нструмент≥в , над≥йних засоб≥в ≥ндив≥дуального та колективного захисту тощо.

†† —тандарти безпеки прац≥ встановлюють загальн≥ вимоги ≥ норми безпеки.

† √алузев≥ нормативн≥ акти з охорони прац≥ встановлюють вимоги безпеки прац≥ в окрем≥й галуз≥, наприклад типов≥ ≥нструкц≥њ з безпеки прац≥ дл¤ основних профес≥й прац≥вник≥в.

††††††††††††††††††††††††††††††††††† ѕитанн¤ дл¤ актуал≥зац≥њ студент≥в

1. яким «аконом в ”крањн≥ гарантовано право на працю?

2. ќсновн≥ принципи трудового права.

3. як ви розум≥Їте принцип "свобода прац≥ й зан¤тост≥"?

4. як ви розум≥Їте принцип "виконанн¤ трудових обовТ¤зк≥в сторонами трудового договору"?

5. Ќазв≥ть основоположний законодавчий документ в галуз≥ охорони прац≥.

6. ѕерел≥куйте основн≥ положенн¤, ¤к≥ визначаЇ «акон "ѕро охорону прац≥".

7. Ќазв≥ть ≥н. законодавч≥ акти щодо охорони прац≥.

8. ѕерел≥куйте ≥снуюч≥ нормативно-правов≥ акти з охорони прац≥.

9. як≥ вам в≥дом≥ стандарти безпеки прац≥?

10. ўо називаЇтьс¤ реЇстром Ќормативно-правових акт≥в охорони прац≥, його призначенн¤?

Ћекц≥¤ є 3 ††††††††††††††††“ема: "—истема управл≥нн¤ охороною прац≥ в галуз≥"

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††ѕлан

1. ќсновн≥ вимоги до побудови ≥ функц≥онуванн¤ системи управл≥нн¤ охороною прац≥ (—”ќѕ).

2. —лужба охорони прац≥ п≥дприЇмства.

3. ом≥с≥¤ з питань охорони прац≥ п≥дприЇмства.

4. –егулюванн¤ питань охорони прац≥ у колективному договор≥.

5. —труктура, основн≥ функц≥њ ≥ завданн¤ управл≥нн¤ охороною прац≥ в медичн≥й галуз≥.

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††∆идецький с.42-53. “арасюк с. 53-55, 68-74, 113-116

јктуальн≥сть. Ќа кожному робочому м≥сц≥ умови прац≥ повинн≥ в≥дпов≥дати нормативно-правовим актам. —”ќѕ маЇ метою створенн¤ небезпечних умов прац≥, належних сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов дл¤ ефективного та адекватного функц≥онуванн¤ л≥карень, забезпеченн¤ належних умов перебуванн¤ хворих.

††††† ќсновн≥ вимоги до побудови ≥ функц≥онуванн¤ системи управл≥нн¤ охороною прац≥ (—”ќѕ)

—истема управл≥нн¤ охороною прац≥ Ц це сукупн≥сть орган≥в управл≥нн¤ п≥дприЇмством, ¤к≥ на п≥дстав≥ комплексу нормативноњ документац≥њ провод¤ть ц≥леспр¤мовану, планом≥рну д≥¤льн≥сть щодо зд≥йсненн¤ завдань ≥ функц≥й управл≥нн¤ з метою забезпеченн¤ здорових, безпечних ≥ високопродуктивних умов прац≥.

†† √оловна мета ”ќѕ† Ї створенн¤ здорових, безпечних умов прац≥, покращенн¤ виробничого побуту, запоб≥ганн¤ травматизму ≥ профзахворюванн¤м.

†† —уб'Їктом управл≥нн¤ в —”ќѕ Ї кер≥вник п≥дприЇмства та кер≥вники в≥дпов≥дних структурних п≥дрозд≥л≥в.

ќрган≥зац≥йно-методичну роботу по управл≥нню охороною прац≥, п≥дготовку управл≥нських р≥шень ≥ контроль за њх своЇчасною реал≥зац≥Їю зд≥йснюЇ служба охорони прац≥ п≥дприЇмства, що п≥дпор¤дкована безпосередньо кер≥внику п≥дприЇмства.† —уб'Їкт управл≥нн¤ анал≥зуЇ ≥нформац≥ю про стан охорони прац≥ в структурних п≥дрозд≥лах та приймаЇ р≥шенн¤ спр¤мован≥ на приведенн¤ фактичних показник≥в охорони прац≥ у в≥дпов≥дн≥сть з нормативними.

ќб'Їктом управл≥нн¤ в —”ќѕ Ї д≥¤льн≥сть структурних п≥дрозд≥л≥в та служб п≥дприЇмства по забезпеченню безпечних ≥ здорових умов прац≥ на робочих м≥сц¤х, виробничих д≥льниц¤х та п≥дприЇмства в ц≥лому.

†† ќхорона прац≥ базуЇтьс¤ на законодавчих, директивних та нормативно-техн≥чних документах. ѕри управл≥нн≥ охороною прац≥ повинн≥ прийматись р≥шенн¤ та зд≥йснюватис¤ заходи, ¤к≥ в≥дпов≥дають законодавству, державним нормативним актам, стандартам безпеки прац≥, правилам та нормам охорони прац≥.

ќсновн≥ функц≥њ охорони прац≥:

- прогнозуванн¤ ≥ плануванн¤ роб≥т, њх ф≥нансуванн¤;

- орган≥зац≥¤ та координац≥¤ роб≥т;

- обл≥к показник≥в стану умов ≥ безпеки прац≥;

- анал≥з та оц≥нка стану умов ≥ безпеки прац≥;

- контроль за функц≥онуванн¤м —”ќѕ;

- стимулюванн¤ роботи по вдосконаленню ќѕ.

ќсновн≥ завданн¤ управл≥нн¤ охороною прац≥:

- навчанн¤ прац≥вник≥в безпечним методам прац≥ та пропаганда питань ќѕ;

- забезпеченн¤ безпечност≥ технолог≥чних процес≥в, виробничого устаткуванн¤, буд≥вель, споруд;

- нормал≥зац≥¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов прац≥;

- забезпеченн¤ прац≥вник≥в засобами ≥ндив≥дуального захисту;

- забезпеченн¤ оптимальних режим≥в прац≥ та в≥дпочинку;

- орган≥зац≥¤ л≥кувально-проф≥лактичного обслуговуванн¤;

- профес≥йний доб≥р прац≥вник≥в з окремих профес≥й;

- удосконаленн¤ нормативноњ бази з питань ќѕ.

†††††††††††††††††††††††††††††† ѕлануванн¤ роботи з охорони прац≥ под≥л¤Їтьс¤ на :

1)перспективне† пол¤гаЇ в розробленн≥ комплексного плану п≥дприЇмства щодо покращенн¤ стану охорони прац≥;

2) поточне плануванн¤† зд≥йснюЇтьс¤ у межах календарного року через розробленн¤ в≥дпов≥дних заход≥в у розд≥л≥ "ќхорона прац≥" колективного договору;

3) оперативне зд≥йснюЇтьс¤ за п≥дсумками контролю стану ќѕ в структурних п≥дрозд≥лах ≥ на п≥дприЇмств≥ в ц≥лому (усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в зазначаютьс¤ у наказ≥ власника п≥дприЇмства за п≥дсумками контролю, або у план≥ заход≥в, ¤к додатку до наказу).

†††††††††††† ‘ункц≥¤ —”ќѕ щодо орган≥зац≥њ та координац≥њ роб≥т передбачаЇ визначенн¤ обовТ¤зк≥в, прав, в≥дпов≥дальност≥ та пор¤док взаЇмод≥њ ос≥б, що приймають участь в процес≥ управл≥нн¤, а також прийн¤тт¤ та реал≥зац≥ю управл≥нських р≥шень.

††††††††††††† онтроль за станом ќѕ. ƒ≥йове управл≥нн¤ охороною прац≥ можна зд≥йснювати т≥льки при на¤вност≥ повноњ, своЇчасноњ ≥нформац≥њ про стан охорони прац≥. ѕерев≥рити виконанн¤ план≥в та управл≥нських р≥шень можна т≥льки на п≥дстав≥ регул¤рного контролю. р≥м контролю зд≥йснюЇтьс¤ нагл¤д за ќѕ з боку державних та профсп≥лкових ≥нспекц≥й.

ќперативний контроль з боку кер≥вник≥в проводитьс¤ зг≥дно з посадовими обовТ¤зками.

√ромадський контроль зд≥йснюЇтьс¤ ком≥с≥Їю з питань охорони прац≥ п≥дприЇмства та громадськими ≥нспекторами з ќѕ.

јдм≥н≥стративно-громадський трьохступеневий контроль проводитьс¤ на трьох р≥вн¤х.

Ќа перш≥й ступен≥ Ц начальником виробничоњ д≥льниц≥ сп≥льно з громадським ≥нспектором профгрупи щоденно перев≥р¤ють стан ќѕ на виробнич≥й д≥льниц≥.

Ќа друг≥й ступен≥ Ц начальником цеху з громадським ≥нспектором 2 рази в м≥с¤ць.

Ќа трет≥й ступен≥ Ц щом≥с¤чно ком≥с≥¤ п≥дприЇмства п≥д головуванн¤м кер≥вника. ƒо складу ком≥с≥њ вход¤ть: кер≥вник служби ќѕ, голова ком≥с≥њ з ќѕ профкому, кер≥вник медслужби, прац≥вник пожежноњ охорони та головн≥ спец≥ал≥сти п≥дприЇмства (технолог, енергетик, механ≥к). –езультати ком≥с≥њ ф≥ксуютьс¤ в журнал≥ трьохступеневого контролю ≥ розгл¤даютьс¤ на нарад≥. «а њњ результатами видаЇтьс¤ наказ по п≥дприЇмству.

ќбл≥к, анал≥з та оц≥нка показник≥в ќѕ та функц≥онуванн¤ —”ќѕ †направлен≥ (в≥дпов≥дно до одержаноњ ≥нформац≥њ) на розробку та прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень кер≥вниками ус≥х р≥вн≥в управл≥нн¤ (в≥д майстра д≥льниц≥ до кер≥вника п≥дприЇмства). —уть даноњ функц≥њ пол¤гаЇ у системному обл≥ку показник≥в ќѕ, анал≥з≥ (нещасних випадк≥в, профзахворювань). ¬ результат≥ чого внос¤тьс¤ доповненн¤ та уточненн¤ план≥в роботи з ќѕ.

—тимулюванн¤ д≥¤льност≥ з охорони прац≥ за активну участь та ≥н≥ц≥ативу у зд≥йсненн≥ заход≥в щодо п≥двищенн¤ безпеки та покращенн¤ умов прац≥ передбачаЇ моральн≥ та матер≥альн≥ заохоченн¤ (прем≥њ, винагороди за конкретну роботу, рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ тощо).

†

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† 2. —лужба охорони прац≥ п≥дприЇмства

†† «г≥дно з «аконом ”крањни "ѕро охорону прац≥" (ст.13) служба ќѕ створюЇтьс¤ власником, ¤кий забезпечуЇ функц≥онуванн¤ системи управл≥нн¤ охороною прац≥, а саме:

- створюЇ в≥дпов≥дн≥ служби ≥ призначаЇ посадових ос≥б, ¤к≥ забезпечують вир≥шенн¤ конкретних питань ќѕ, затверджуЇ ≥нструкц≥њ про њх обовТ¤зки, права та ступ≥нь в≥дпов≥дальност≥ за виконанн¤ покладених на них функц≥й;

- розробл¤Ї ≥ реал≥зуЇ комплексн≥ заходи дл¤ дос¤гненн¤ встановлених норматив≥в ќѕ;

- забезпечуЇ належне утриманн¤ буд≥вель, виробничого обладнанн¤;

- зд≥йснюЇ роботу щодо усуненн¤ причин, ¤к≥ призвод¤ть до нещасних випадк≥в, профзахворюванн¤м;

- розробл¤Ї та затверджуЇ положенн¤, ≥нструкц≥њ з ќѕ, що д≥ють в межах п≥дприЇмства;

- зд≥йснюЇ контроль за додержанн¤м правил “Ѕ, використанн¤м засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту;

- орган≥зовуЇ пропаганду безпечних метод≥в прац≥;

- вживаЇ терм≥нових заход≥в дл¤ допомоги потерп≥лим тощо.

†† ѕрац≥вник у ход≥ виконанн¤ трудових та профес≥йних обовТ¤зк≥в зобовТ¤заний (ст14):

- дбати про особисту безпеку ≥ здоров¤, а також про безпеку ≥ здоров¤ людей, що його оточують, у процес≥ виконанн¤ будь-¤ких роб≥т та п≥д час перебуванн¤ на територ≥њ п≥дприЇмства;

- знати ≥ виконувати вимоги нормативно-правових акт≥в з ќѕ, правила поводженн¤ з машинами, механ≥змами, устаткуванн¤м та ≥н. засобами виробництва, користуватис¤ засобами колективного та ≥ндив≥дуального захисту;

- проходити в установленому законодавством пор¤дку попередн≥ та пер≥одичн≥ медичн≥ огл¤ди.

†† ¬≥дпов≥дно до “ипового положенн¤ (розробленим ≥ затвердженим ƒержнагл¤дохоронпрац≥) власник маЇ створити службу охорони прац≥ на п≥дприЇмств≥ з к≥льк≥стю прац≥вник≥в понад 50 ос≥б. Ќа п≥дприЇмств≥ з к≥льк≥стю до 50 ос≥б функц≥њ служби ќѕ можуть виконувати в пор¤дку сум≥сництва особи, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну п≥дготовку. Ќа п≥дприЇмств≥ з к≥льк≥стю прац≥вник≥в менше 20 ос≥б дл¤ виконанн¤ функц≥й служби охорони прац≥ можуть залучатис¤ сторонн≥ спец≥ал≥сти на догов≥рних засадах, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну п≥дготовку.

†† —лужба ќѕ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ безпосередньо роботодавцю, причому припис спец≥ал≥ста з охорони прац≥ може скасувати лише роботодавець.† —лужба формуЇтьс¤ ≥з спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ мають вищу осв≥ту та стаж роботи за проф≥лем виробництва не менше 3 рок≥в. —пец≥ал≥сти з середньою спец≥альною осв≥тою приймаютьс¤ в службу ќѕ у вин¤ткових випадках. Ћ≥кв≥дац≥¤ служби ќѕ допускаЇтьс¤ т≥льки в раз≥ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства або припиненн¤ використанн¤ найманоњ прац≥ ф≥зичною особою.

††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††3.† † ом≥с≥¤ з питань охорони прац≥ п≥дприЇмства

† як вже зазначалос¤ (лекц≥¤ є2) на п≥дприЇмств≥ з метою забезпеченн¤ пропорц≥йноњ участ≥ прац≥вник≥в у вир≥шенн≥ будь-¤ких питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища за р≥шенн¤м трудового колективу може створюватис¤ ком≥с≥¤ з питань охорони прац≥.

†† –≥шенн¤ про доц≥льн≥сть створенн¤ ком≥с≥њ, њњ к≥льк≥сний та персональний склад, строк повноважень приймаЇтьс¤ трудовим колективом на загальних зборах за поданн¤м власника, органу трудового колективу та профсп≥лкового ком≥тету. «агальн≥ збори затверджують ѕоложенн¤ про ком≥с≥ю. ƒо складу ком≥с≥њ в≥д власника включаютьс¤ спец≥ал≥сти з безпеки ≥ г≥г≥Їни прац≥, юридичноњ та ≥н. служб п≥дприЇмства, в≥д трудового колективу Ц рекомендуютьс¤ прац≥вники ус≥х профес≥й, представники профсп≥лки.

†† ом≥с≥¤ у своњй д≥¤льност≥ керуЇтьс¤ законодавством про працю.

ќсновними завданн¤ми ком≥с≥њ Ї:

- захист законних прав та ≥нтерес≥в прац≥вник≥в у сфер≥ ќѕ;

- п≥дготовка, на основ≥ анал≥зу стану безпеки, рекомендац≥й власнику та прац≥вникам щодо проф≥лактики виробничого травматизму та профзахворювань;

- узгодженн¤ позиц≥й у вир≥шенн≥ питань у сфер≥ ќѕ;

- виробленн¤ пропозиц≥й щодо включенн¤ до колективного договору окремих питань з ќѕ.

ом≥с≥¤ маЇ право:

- звертатис¤ до власника, профсп≥лкового ком≥тету з пропозиц≥¤ми щодо регулюванн¤ в≥дносин у сфер≥ ќѕ;

- створювати робоч≥ групи з числа член≥в ком≥с≥њ дл¤ виробленн¤ узгоджених р≥шень з конкретних питань ќѕ з залученн¤м в≥дпов≥дних фах≥вц≥в, ≥нспектор≥в держнагл¤ду за ќѕ;

зд≥йснювати контроль за дотриманн¤м вимог законодавства з охорони прац≥ безпосередньо на робочих м≥сц¤х тощо.

†††††††††††††† 4. ††–егулюванн¤ питань охорони прац≥ у колективному договор≥

олективний догов≥р Ц це письмова нормативна угода м≥ж власником або уповноваженим ним органом ≥ трудовим колективом, в≥д ≥мен≥ ¤кого виступаЇ профсп≥лковий ком≥тет чи ≥нший уповноважений трудовим колективом орган. ÷≥Їю угодою визначаютьс¤ взаЇмн≥ зобовТ¤занн¤ стор≥н у галуз≥ трудових ≥ соц≥ально-економ≥чних в≥дносин.

«а правовим значенн¤м колективн≥ договори можуть бути двох вид≥в:

1) колективний догов≥р п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ;

2) колективний догов≥р структурного п≥дрозд≥лу п≥дприЇмства в межах його компетенц≥њ.

†† олективний догов≥р буде реальним та д≥ючим, ¤кщо двосторонн≥ зобовТ¤занн¤ опрацьован≥ ¤к≥сно, з урахуванн¤м ус≥х положень чинного законодавства. ” б≥льшост≥ орган≥зац≥й медичноњ галуз≥ ≥нтереси колективу (виконавц¤) представл¤Ї профсп≥лковий ком≥тет, а ≥нтереси адм≥н≥страц≥њ (роботодавц¤) Ц ректори, головн≥ л≥кар≥ тощо.

†† ƒоговори м≥ст¤ть м≥н≥мальн≥, проте обовТ¤зков≥ до виконанн¤ письмов≥ зобовТ¤занн¤, що насамперед стосуЇтьс¤ гарант≥й, п≥льг та компенсац≥й.

†† —кладанню колективного договору маЇ передувати п≥дготовча робота, ¤ку сл≥д починати не п≥зн≥ше н≥ж за 3 м≥с до зак≥нченн¤ терм≥ну д≥њ попереднього договору, а саме:

- вивчаютьс¤ побажанн¤ в≥дд≥лень л≥карень) щодо нового колективного договору; анал≥зуютьс¤ результати атестац≥њ робочих м≥сць, дан≥ щодо випадк≥в виробничого травматизму та ≥н. виробничих негаразд≥в;

- узагальнюютьс¤ зауваженн¤, приписи та акти перев≥ро контролюючими органами (—≈—, пожежна ≥нспекц≥¤, ≥нспекц≥¤ з охорони прац≥ тощо)4

- п≥двод¤тьс¤ попередн≥ п≥дсумки виконанн¤ договору поточного року;

- провод¤тьс¤ узгодженн¤ окремих пункт≥в та розд≥л≥в договору;

- визначаЇтьс¤ ор≥Їнтовний розм≥р кошт≥в, що необх≥дн≥ дл¤ повноц≥нноњ реал≥зац≥њ витратних доход≥в договору.

††††††††††† †—труктура, зм≥ст колективного договору

1. «агальн≥ положенн¤. ‘ормулюЇтьс¤ основна мета договору, визначаютьс¤ уповноважен≥ особи, що мають п≥дписати догов≥р, встановлюютьс¤ терм≥ни його д≥њ та коло прац≥вник≥в, на ¤ких поширюЇтьс¤ д≥¤ договору.

2. «агальн≥ обовТ¤зки стор≥н.

3.“рудовий догов≥р (зм≥ст нижче).

4. «айн¤т≥сть. передбачаЇтьс¤ право на ≥нформуванн¤ про робоч≥ м≥сц¤, можлив≥ зм≥ни при л≥кв≥дац≥њ закладу.

5. –обочий час ≥ час в≥дпочинку.¬изначаЇтьс¤ тривал≥сть робочого часу та можлив≥ обмеженн¤ дл¤ окремих фах≥вц≥в (рентгенолог≥в, рад≥олог≥в тощо), а також тривал≥сть робочого тижн¤, викладаЇтьс¤ перел≥к п≥льг дл¤ ос≥б, ¤к≥ працюють у н≥чну зм≥ну, у вих≥дн≥ та св¤тков≥ дн≥, погоджуютьс¤ зм≥ни щор≥чних в≥дпусток та можливост≥ њх зб≥льшенн¤.

6. ѕ≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, переп≥дготовка та перенавчанн¤. Ќаводитьс¤ чисельн≥сть прац≥вник≥в, що п≥дл¤гають п≥двищенню квал≥ф≥кац≥њ, визначаютьс¤ додатков≥ п≥льги та компенсац≥њ дл¤ ц≥Їњ категор≥њ сп≥вроб≥тник≥в.

7. ќхорона прац≥ Ц один ≥з найвагом≥ших ≥ ф≥нансово витратних розд≥л≥в, ¤кий передбачаЇ:

- право прац≥вник≥в на ≥нформац≥ю про стан умов прац≥ на конкретному робочому м≥сц≥;

- створенн¤ нешк≥дливих ≥ безпечних умов прац≥;

- встановленн¤ терм≥н≥в проведенн¤ атестац≥њ робочих м≥сць та визначенн¤ заход≥в щодо усуненн¤ негативного впливу конкретних ф≥зичних, х≥м≥чних, б≥олог≥чних та ≥н. фактор≥в виробничого середовища;

- встановленн¤ п≥льг ≥ компенсац≥й за неспри¤тлив≥ умови прац≥ (спец≥альне харчуванн¤, додатков≥ в≥дпустки, скорочений робочий день. засоби ≥ндив≥дуального захисту тощо);

- запровадженн¤ громадського контролю за станом охорони прац≥;

- ≥н. заходи з урахуванн¤м особливостей виробничих умов.

8. ќплата прац≥. †”становлюЇтьс¤ залежн≥сть зароб≥тноњ плати в≥д одержаних результат≥в прац≥, визначаютьс¤ њњ м≥н≥мальн≥ результати, розм≥ри ≥ пор¤док прем≥юванн¤, доплати за дос¤гнут≥ показники прац≥.

9. Ќормуванн¤ прац≥ †Ќаводитьс¤ перел≥к норматив≥в та стандарт≥в, ¤к≥ застосовуютьс¤ (к≥льк≥сть рентгеноскоп≥й, операц≥й тощо), обумовлюютьс¤ пор¤док ≥ терм≥н перев≥рки та перегл¤ду норм прац≥ за даними атестац≥њ робочих м≥сць у раз≥ впровадженн¤ нового обладнанн¤.

10. ∆итлово-побутов≥ ≥ соц≥ально-культурн≥ умови. ¬изначаЇтьс¤ сума кошт≥в дл¤ житлово-побутового буд≥вництва, к≥льк≥сть м≥сць в оздоровчих закладах, наводитьс¤ перел≥к прац≥вник≥в, ¤к≥ потребують покращенн¤ житлових умов тощо.

11. ƒодатков≥ п≥льги. †”становлюЇтьс¤ розм≥р додатковоњ одноразовоњ допомоги у раз≥ народженн¤ дитини, хвороби або смерт≥ прац≥вник≥в, з метою оздоровленн¤, п≥дтримки пенс≥онер≥в, ветеран≥в, ≥нвал≥д≥в тощо.

12.”часть прац≥вник≥в в управл≥нн≥ п≥дприЇмством. †”казуЇтьс¤, що саме профсп≥лковий ком≥тет Ї уповноваженим органом трудового колективу, визначаЇтьс¤ чисельне представництво в≥д громадських орган≥зац≥й† у склад≥ ради п≥дприЇмства, наводитьс¤ перел≥к кер≥вних та ≥н. посад, на призначенн¤ ¤ких потр≥бна згода профсп≥лкового ком≥тету.

13. ѕор¤док п≥дготовки, укладанн¤ та перел¤ду колективного договору. ¬изначаЇтьс¤ конкретний список член≥в ком≥с≥њ з р≥вном≥рним представництвом в≥д адм≥н≥страц≥њ (роботодавц¤) та трудового колективу (виконавц¤), терм≥ни його обговоренн¤ у структурних п≥дрозд≥лах та прийн¤тт¤ на загальних зборах.

14. ѕор¤док виконанн¤ ≥ контроль за реал≥зац≥Їю колективного договору. ¬изначаЇтьс¤ список ос≥б, що мають повноваженн¤ контролер≥в в≥д колективу та адм≥н≥страц≥њ, а також терм≥н зв≥туванн¤ стор≥н про виконанн¤ колективного договору на загальних зборах, ¤ке маЇ в≥дбуватис¤ не менше 2 раз≥в на р≥к.

15. «абезпеченн¤ правових гарант≥й профсп≥лкового ком≥тету ≥ громадських актив≥ст≥в. †ѕ≥дкреслюютьс¤ права профсп≥лкового ком≥тету у сферах, визначених колективним договором та встановлюЇтьс¤ пор¤док виконанн¤ адм≥н≥страц≥Їю њњ повноважень щодо окремих форм зд≥йсненн¤ контролю за зм≥стом колективного договору.

16. «аключн≥ положенн¤. «азначаютьс¤ пр≥звища та посади ос≥б, що п≥дписують колективний догов≥р, навод¤тьс¤ номер та дата протоколу загальних збор≥в, на ¤ких схвалено цей документ.

†† ќсновна вимога колективного договору пол¤гаЇ в тому, що його умови можуть лише покращувати становище прац≥вника. ѕоложенн¤ колективного договору поширюЇтьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в незалежно в≥д того, чи Ї вони членами профсп≥лки. олективний догов≥р набуваЇ чинност≥ з дн¤ його п≥дписанн¤ ≥ д≥Ї прот¤гом усього пер≥оду, на ¤кий сторони уклали його (р≥к, два чи б≥льше).

†† —кладовою частиною колективного договору Ї трудовий догов≥р Ц це ≥ндив≥дуальна угода м≥ж окремим виконавцем та роботодавцем. Ќеобх≥дн≥сть укладанн¤ трудового договору зумовлена специф≥кою та особливост¤ми функц≥ональних обовТ¤зк≥в конкретного виконавц¤ (наприклад, по¤ва нових профес≥й, прийн¤тт¤ на роботу молодих спец≥ал≥ст≥в, нове обладнанн¤, робота з ¤ким потребуЇ вин¤тковоњ специф≥ки роботи Ц в≥дкрит≥ рад≥о≥зотопи тощо).

†† ќстанн≥м часом проводитьс¤ прийом на роботу за так званим контрактом. онтракт Ц це р≥зновид трудового договору.

“рудовий догов≥р можна укладати ¤к на визначений терм≥н (дек≥лька м≥с¤ц≥в, 1 р≥к, 5 рок≥в та ≥н. терм≥ни), так ≥ безстроково.

†† «г≥дно з Ќаказом ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни "ѕро затвердженн¤ форми трудового договору м≥ж прац≥вниками ≥ ф≥зичною особою та пор¤дку реЇстрац≥њ трудового договору м≥ж прац≥вниками ≥ ф≥зичною особою" †є 260 в≥д 8 червн¤ 2001р. визначено його Їдину форму.

†††††† 5. —труктура, основн≥ функц≥њ ≥ завданн¤ управл≥нн¤ охороною прац≥ в медичн≥й галуз≥.

†† ѕоложенн¤ «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥", нормативн≥ акти чинного законодавства ”крањни з питань охорони прац≥ в повному обс¤з≥ регулюють ц≥ питанн¤ в закладах охорони здоров'¤. Ќа њх п≥дстав≥ розроблен≥ та затверджен≥ ћќ« ”крањни нормативн≥ документи з питань охорони прац≥ дл¤ медичноњ галуз≥: з техн≥ки безпеки ≥ виробничоњ сан≥тар≥њ; про працю ж≥нок та молод≥; про спецод¤г, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чний од¤г та спец≥альне мило; про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в прац≥вникам у зв'¤зку з нанесеною шкодою њх здоров'ю; з нагл¤ду та контролю за дотриманн¤м законодавства про охорону прац≥.

†† –озроблен≥ ≥ д≥ють: правила забудови, експлуатац≥њ ≥ техн≥ки безпеки ф≥з≥отерапевтичних каб≥нет≥в (в≥дд≥лень); правила забудови, експлуатац≥њ ≥нфекц≥йних заклад≥в та охорона прац≥ њх персоналу та ≥н. †ƒотриманн¤ цих правил Ї обов'¤зковим при проЇктуванн≥, буд≥вництв≥, експлуатац≥њ тих чи ≥н в≥дд≥лень або л≥карень.

† ” 2001 р. набули чинност≥ в≥тчизн¤н≥ буд≥вельн≥ норми "«аклади охорони здоров'¤" ƒЅЌ ¬.2.2.-10-2001. ¬имоги цих норм Ї обов'¤зковими.

†† —истема управл≥нн¤ охороною прац≥ в медицин≥ маЇ в≥дпов≥дну державну структуру ≥ характеризуЇтьс¤ певними особливост¤ми.

†† ћќ« ”крањни, ¤к ≥ ≥н. †м≥н≥стерства:

- провод¤ть Їдину науково-техн≥чну пол≥тику в галуз≥ охорони прац≥;

- розробл¤ють ≥ реал≥зують комплексн≥ заходи щодо пол≥пшенн¤ г≥г≥Їн≥чних умов прац≥ та дотриманн¤ њњ безпеки, г≥г≥Їни прац≥ ≥ виробничого середовища в галуз≥ загалом;

- зд≥йснюють методичне кер≥вництво д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств (установ) у галуз≥ охорони прац≥;

- укладають з галузевою профсп≥лковою орган≥зац≥Їю медичних прац≥вник≥в угоди з питань пол≥пшенн¤ умов ≥ безпеки прац≥;

- ф≥нансують опрацюванн¤ ≥ перегл¤д нормативних акт≥в з охорони прац≥;

- орган≥зовують навчанн¤ та перев≥рку знань норм ≥ правил з охорони прац≥ кер≥вниками, прац≥вниками та спец≥ал≥стами галуз≥;

- зд≥йснюють внутр≥шньов≥домчий контроль за станом охорони прац≥;

- створюють з метою координац≥њ та вдосконаленн¤ д≥¤льност≥ з охорони прац≥ управл≥нн¤ (в≥дд≥ли служби) охорони прац≥ на м≥сц¤х.

††† Ѕ≥льш≥сть викладених положень поширюютьс¤ ≥ на управл≥нн¤ охорони здоров'¤ обласних державних адм≥н≥страц≥й та њх в≥дпов≥дн≥ в≥дд≥ли з охорони прац≥ (в≥дд≥ли з техн≥чного нагл¤ду та охорони прац≥).

††† јдм≥н≥стративний контроль з охорони прац≥ в л≥кувально-проф≥лактичному заклад≥ (Ћѕ«) д≥Ї за схемою:

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ћатер≥али дл¤ актив≥зац≥њ студент≥в

1. –озшифруйте —”ќѕ.

2. ќсновн≥ завданн¤† —”ќѕ.

3. ќсновн≥ функц≥њ ком≥с≥њ з питань охорони прац≥.

4. –оль профсп≥лок† в охорон≥ прац≥.

Ћекц≥¤ є 4††††††† “ема: "Ќавчанн¤† з питань охорони прац≥"

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ѕлан

1. ƒержавна пол≥тика в орган≥зац≥њ† навчанн¤ з охорони прац≥.

†ѕерев≥рка знань з охорони прац≥ при прийом≥ на роботу ≥ в процес≥ роботи.

2. ¬иди ≥нструктаж≥в з питань охорони прац≥.

3. ≤нструкц≥њ з охорони прац≥.

4. ¬ивченн¤ питань охорони прац≥ в закладах осв≥ти.

†††††††††† ††††††∆идецький с.53-67, “арасюк с.104-113

јктуальн≥сть.

†† Ќавчанн¤ та систематичне п≥двищенн¤ р≥вн¤ знань прац≥вник≥в, населенн¤ ”крањни з питань охорони прац≥ Ц один з основних принцип≥в державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥, фундаментальна основа безпеки прац≥ та необх≥дна умова охорони прац≥ ≥ запоб≥ганн¤ авар≥¤м ≥ травматизму на виробництв≥.

†

†† «акон ”крањни "ѕро охорону прац≥"† зобов'¤зуЇ зд≥йснювати навчанн¤, профес≥йну п≥дготовку ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в з питань охорони прац≥. —т. 18 «акону передбачаЇ:

- ус≥ прац≥вники при прийн¤тт≥ на роботу ≥ в процес≥ њњ зд≥йсненн¤ проход¤ть на п≥дприЇмств≥ ≥нструктаж (навчанн¤) з питань охорони прац≥, наданн¤ першоњ медичноњ допомоги потерп≥лим в≥д нещасних випадк≥в тощо;

- прац≥вники, зайн¤т≥ на роботах з п≥двищеною небезпекою або там, де Ї потреба у профес≥йному в≥дбор≥, повинн≥ проходити попереднЇ спец≥альне навчанн¤ ≥ один раз на р≥к Ц перев≥рку знань в≥дпов≥дних нормативних акт≥в про охорону прац≥.

†† ƒержавний ком≥тет ”крањни з нагл¤ду за охороною прац≥ Ќаказом "ѕро затвердженн¤ “ипового положенн¤ про пор¤док проведенн¤ навчанн¤ ≥ перев≥рки знань з питань охорони прац≥ та ѕерел≥ку роб≥т з п≥двищеною небезпекою є 15 в≥д 26.01.2005 р. затвердив “ипове положенн¤ про пор¤док проведенн¤ навчанн¤ ≥ перев≥рки знань з охорони прац≥, ¤ке Ї обов'¤зковим дл¤ посадових ос≥б, спец≥ал≥ст≥в, учн≥в, студент≥в.

†† Ќавчанн¤ ≥ ≥нструктаж Ї складовою частиною системи управл≥нн¤ охороною прац≥.

†† ѕеред перев≥ркою знань орган≥зовуютьс¤ на п≥дприЇмств≥ зан¤тт¤, лекц≥њ, сем≥нари, консультац≥њ. ѕерел≥к питань дл¤ перев≥рки знань з урахуванн¤м специф≥ки виробництва складають члени ком≥с≥њ з перев≥рки знань з питань охорони прац≥. †—кладений перел≥к питань узгоджуЇтьс¤ з≥ службою охорони прац≥ ≥ затверджуЇтьс¤ кер≥вником п≥дприЇмства.

†† ” склад≥ ком≥с≥њ з перев≥рки знань з питань охорони прац≥ †маЇ бути не менше трьох ос≥б, ¤к≥ у встановленому пор¤дку пройшли навчанн¤ та перев≥рку знань.

†† –езультати перев≥рки знань прац≥вник≥в оформл¤ютьс¤ протоколом. ќсобам, ¤к≥ показали задов≥льн≥ результати. видаютьс¤ спец≥альн≥ посв≥дченн¤. †ƒопуск до роботи ос≥б, що не пройшли навчанн¤ ≥ перев≥рку знань з питань охорони прац≥, заборон¤Їтьс¤.

Ќа п≥дприЇмствах кер≥вниками розробл¤ютьс¤ ≥ затверджуютьс¤ в≥дпов≥дн≥ ѕоложенн¤ про навчанн¤, ≥нструктаж та перев≥рку знань, формуютьс¤ плани-граф≥ки, з ¤кими повинн≥ бути ознайомлен≥ вс≥ прац≥вники.

¬≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю навчанн¤ ≥ перев≥рку знань покладаЇтьс¤ на кер≥вника п≥дприЇмства, а в структурних п≥дрозд≥лах Ц на кер≥вник≥в цих п≥дрозд≥л≥в.

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††2. ¬иди ≥нструктаж≥в з питань охорони прац≥

†† «а характером ≥ часом проведенн¤ ≥нструктаж≥ бувають наступних вид≥в:вступний, первинний, повторний, позаплановий ≥ ц≥льовий.

†† ¬ступний ≥нструктаж †проводитьс¤:

- з ус≥ма прац≥вниками при прийом≥ на робоу (пост≥йну або тимчасову), незалежно в≥д р≥вн¤ њх осв≥ти, стажу роботи за ц≥Їю профес≥Їю та посади;

- з прац≥вниками, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у в≥др¤джен≥ на п≥дприЇмст≥ ≥ беруть безпосередню участь у виробничому процес≥, з вод≥¤ми транспортних засоб≥в, ¤к≥ вперше в'њжджають на територ≥ю п≥дприЇмства;

- з учн¤ми, студентами, ¤к≥ прибули на п≥дприЇмство дл¤ проходженн¤ виробничоњ практики.

†† ¬ступний ≥нструктаж проводить спец≥ал≥ст з охорони прац≥ або особа, на ¤ку наказом по п≥дприЇмству покладено ц≥ обов'¤зки в каб≥нет≥ охорони прац≥ або у спец≥ально обладнаному прим≥щенн≥ з використанн¤м сучасних техн≥чних засоб≥в навчанн¤ та наочних пос≥бник≥в (плакати, макети, в≥деоф≥льми тощо).

ќр≥Їнтовний перел≥к питань дл¤ складанн¤ програми вступного ≥нструктажу:

1. «агальн≥ в≥домост≥ про п≥дприЇмство, характерн≥ особливост≥ виробництва.

2. «агальн≥ правила повед≥нки прац≥вник≥в на територ≥њ п≥дприЇмства, у виробничих та допом≥жних прим≥щенн¤х. –озташуванн¤ основних цех≥в, служб допом≥жних прим≥щень.

3. ќсновн≥ положенн¤ «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥", «пѕ та ≥н. нормативних акт≥в про охорону прац≥.

3.1. “рудовий догов≥р, робочий час та час в≥дпочинку. ќхорона прац≥ ж≥нок та ос≥б молодше 18 рок≥в.

3.2.† ѕравила внутр≥шнього трудового розпор¤дку п≥дприЇмства, в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ цих правил.

3.3. —истема управл≥нн¤ охороною прац≥, державний нагл¤д та громадський контроль за охороною прац≥ на п≥дприЇмств≥:

- обовТ¤зки власника з охорони прац≥;

- обовТ¤зки прац≥вника щодо виконанн¤ вимог нормативних акт≥в про охорону прац≥;

- права прац≥вника з охорони прац≥ при укладанн≥ трудовоњ угоди та п≥д час роботи на п≥дприЇмств≥;

- в≥дпов≥дальн≥сть прац≥вника за порушенн¤ вимог з охорони прац≥;

- попередн≥ та пер≥одичн≥ медичн≥ огл¤ди;

- соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в та профес≥йних захворювань;

- навчанн¤ з питань охорони прац≥.

4. ќсновн≥ небезпечн≥ та шк≥длив≥ виробнич≥ фактори, характерн≥ дл¤ цього виробництва, особливост≥ њх впливу на прац≥вник≥в. ћетоди ≥ засоби запоб≥ганн¤ нещасним випадкам та профес≥йним захворюванн¤м, засоби ≥ндив≥дуального ≥ колективного захисту, знаки безпеки та сигнал≥зац≥њ. ѕор¤док ≥ норми видач≥ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту.

5. ќсновн≥ вимоги виробничоњ сан≥тар≥њ та особистоњ г≥г≥Їни.

6. ќбставини та причини окремих характерних нещасних випадк≥в та авар≥й, ¤к≥ сталис¤ на п≥дприЇмств≥ через порушенн¤ вимог безпеки.

7. ѕор¤док розсл≥дуванн¤ та оформленн¤ нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних отруЇнь.

8. ѕожежна безпека. —пособи та засоби запоб≥ганн¤ пожежам, вибухам, авар≥¤м. ƒ≥юч≥ документи з питань пожежноњ безпеки. ѕротипожежний режим. —пособи застосуванн¤ первинних засоб≥в пожежогас≥нн¤.

9. ѕерша допомога потерп≥лим. ƒ≥њ прац≥вник≥в при виникненн≥ нещасного випадку.

†† «апис про проведенн¤ вступного ≥нструктажу зд≥йснюЇтьс¤ у спец≥альному журнал≥, а також у документ≥ про прийн¤тт¤ прац≥вника на роботу.

ѕервинний ≥нструктаж проводитьс¤ на робочому м≥сц≥ до початку роботи:

- з прац≥вником, новоприйн¤тим (пост≥йно або тимчасово);

- з прац≥вником, ¤кий переводитьс¤ з одного цеху в ≥нший;

- з прац≥вником, ¤кий буде виконувати нову дл¤ нього роботу;

- з в≥др¤дженим прац≥вником, ¤кий бере безпосередню участь у виробничому процес≥ на п≥дприЇмств≥;

- з≥ студентом, ¤кий прибув на виробничу практику.

†† ѕервинний ≥нструктаж проводитьс¤ ≥ндив≥дуально або з групою ос≥б спец≥ального фаху за програмою:

1. «агальн≥ в≥домост≥ про технолог≥чний процес та обладнанн¤ на робочому м≥сц≥, у цеху. ќсновн≥ небезпечн≥ ≥ шк≥длив≥ виробнич≥ фактори, особливост≥ њх д≥њ на прац≥вник≥в.

2. Ѕезпечна орган≥зац≥¤ прац≥ та утриманн¤ робочого м≥сц¤.

3. Ќебезпечн≥ зони механ≥зм≥в, прилад≥в. «асоби безпеки обладнанн¤ (системи блокуванн¤, знаки безпеки, огорож≥ тощо). ¬имоги запоб≥ганн¤ електротравматизму.

4. ѕор¤док п≥дготовки до прац≥ (перев≥рка справност≥ обладнанн¤, заземленн¤ та ≥н. засб≥в захисту).

5. Ѕезпечн≥ прийоми та методи роботи, д≥њ при виникненн≥ небезпечноњ ситуац≥њ.

6. «асоби ≥ндив≥дуального захисту на робочому м≥сц≥ та правила њх використанн¤.

7. —хеми безпечного руху прац≥вник≥в територ≥Їю цеху, д≥льниц≥.

8. ¬имоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванн¤ вантажу.

9. ’арактерн≥ причини авар≥й (вибух≥в, пожеж), випадк≥в виробничого травматизму.

10. ѕлан л≥кв≥дац≥њ авар≥й, запасн≥ виходи.

11. «асоби запоб≥ганн¤ можливим авар≥¤м. ќбов'¤зки ≥ д≥њ прац≥вник≥в при авар≥¤х. способи застосуванн¤ ≥снуючих на д≥льниц≥ засоб≥в пожежогас≥нн¤, протиавар≥йного захисту та сигнал≥зац≥њ, м≥сц¤ њх розташуванн¤.

12. Ќаданн¤ дол≥карськоњ допомоги потерп≥лим.

13. ¬имоги безпеки при зак≥нченн≥ роботи.

†† ”с≥ прац≥вники, у тому числ≥ випускники профес≥йних навчальних заклад≥в, п≥сл¤ первинного ≥нструктажу на робочому м≥сц≥ повинн≥ прот¤гом 2-15 зм≥н (залежно в≥д характеру виробництва ≥ р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц¤) пройти стажуванн¤ п≥д кер≥вництвом досв≥дчених спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ призначаютьс¤ наказом (розпор¤дженн¤м) по п≥дприЇмству (д≥льниц≥).

† ер≥вник п≥дприЇмства маЇ право† своњм наказом (розпор¤дженн¤м) зв≥льнити в≥д проходженн¤ ≥нструктажу прац≥вника, ¤кий маЇ стаж роботи за своЇю профес≥Їю не менше 3 рок≥в ≥ переводитьс¤ з одного цеху в ≥нший, де характер його роботи та тип обладнанн¤, на ¤кому в≥н буде працювати, не зм≥нюютьс¤.

†† ѕовторний ≥нструктаж проводитьс¤ на робочому м≥сц≥ з ус≥ма прац≥вниками: на роботах з п≥двищеною небезпекою Ц 1 раз на квартал, на ≥нших роботах Ц 1 раз на п≥вр≥чч¤ ≥ндив≥дуально або з групою прац≥вник≥в, що виконують однотипн≥ роботи, за програмою первинного ≥нструктажу в повному обс¤з≥.

†† ѕозаплановий ≥нструктаж †проводитьс¤ на робочому м≥сц≥ або в каб≥нет≥ охорони прац≥:

- у раз≥ введенн¤ в д≥ю нових або перегл¤нутих нормативних акт≥в про охорону прац≥, а також при внесен≥ зм≥н та доповнень до них;

- при модерн≥зац≥њ устаткуванн¤, прилад≥в та ≥нструмент≥в та ≥н. чинник≥в, що впливають на охорону прац≥;

- у раз≥ порушенн¤ прац≥вником нормативних акт≥в про охорону прац≥, що можуть призвести або призвели до травм,† авар≥њ або отруЇнн¤;

- на вимогу прац≥вник≥в органу ƒержавного ком≥тету з нагл¤ду за охороною прац≥ у випадку, ¤кщо ви¤влено незнанн¤ прац≥вником безпечних метод≥в ≥ прийом≥в прац≥ чи нормативних акт≥в про охорону прац≥;

- у раз≥ на¤вност≥ перерви у профес≥йн≥й д≥¤льност≥ прац≥вника понад 30 календарних дн≥в Ц дл¤ роб≥т з п≥двищеною небезпекою, понад 60 дн≥в Ц дл¤ ≥нших вид≥в роб≥т.

†† ќбс¤г ≥ зм≥ст ≥нструктажу визначаютьс¤ в кожному окремому випадку залежно в≥д причин ≥ обставин, що спричинили необх≥дн≥сть його проведенн¤.

†† ÷≥льовий ≥нструктаж †проводитьс¤ з прац≥вником:

- у раз≥ виконанн¤ разових роб≥т, не повТ¤заних ≥з безпосередн≥ми оюов¤зками за фахом;

- при л≥кв≥дац≥њ авар≥њ або стих≥йного лиха;

- у раз≥ проведенн¤ екскурс≥й на п≥дприЇмствах.

†† ÷≥льовий ≥нструктаж ф≥ксуЇтьс¤ нар¤дом-допуском або ≥ншою документац≥Їю, що дозвол¤Ї проведенн¤ роб≥т.

† ѕервинний, повторний, позаплановий ≥ ц≥льовий ≥нструктаж проводить безпосередньо кер≥вник роб≥т ( начальник цеху, майстер тощо). ѕричому њх зд≥йсненн¤ обовТ¤зково маЇ зак≥нчуватис¤ перев≥ркою знань шл¤хом усного опитуванн¤, за допомогою техн≥чних засоб≥в навчанн¤, а також на п≥дстав≥ перев≥рки набутих навичок. «нанн¤ перев≥р¤Ї особа, ¤ка проводила ≥нструктаж. ѕро ≥нструктаж особа, ¤ка його проводиа вносить дан≥ в журнал.

†† ∆урнали мають бути пронумерован≥, прошнурован≥ та скр≥плен≥ печаткою.

†† ер≥вник маЇ право запросити до себе дл¤ проведенн¤ ≥нструктаж≥в в≥дпов≥дних спец≥ал≥ст≥в. ќформленн¤ ≥нструктаж≥в, стажуванн¤ та допуск до роботи прац≥вника у таких випадках проводитьс¤ в ∆урнал≥ реЇстрац≥њ ≥нструктаж≥в з питань охорони прац≥ п≥дприЇмства.

(п≥дприЇмство, орган≥зац≥¤, навчальний заклад)

††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††∆урнал

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††реЇстрац≥њ ≥нструктаж≥в

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† з питань охорони прац≥

_________________________________

(цех, д≥льниц¤, бригада, служба, лаборатор≥¤)

–озпочато "†††††† "† ______________ 20††††† р.

«ак≥нчено "†† "_________________ 20††††† р.

ƒата

ѕ≤Ѕ особи,

¤ку ≥нструк-

тують

ѕро-

фес≥¤,

посада

особи,

¤ку ≥нст-

руктують

¬ид

≥нст-

рук-

тажу

ѕри-

чини

поза-

пла

ново

го ≥нс

трук

тажу

ѕ≤Ѕ

особи,

¤ка

≥нструк

туЇ

†††††††† ѕ≥дпис

—тажуванн¤ на робочому м≥сц≥

ќсоби,

¤ку ≥нс-

трукту

ють

ќсоби,

¤ка ≥нс-

труктуЇ

≥льк

зм≥н

з__

по ___

—тажу

ванн¤

прой

шов

(п≥д-

пис)

«нанн¤ перев≥

рив, допуск до ро

боти

зробив

(п≥дпис,

дата)

†2

††††† 3

††††† 4

†5

† 6

††† 7

††††† 8

††††† 9

† 10

†† 11

†† 12

†

ер≥вник п≥дприЇмства зобовТ¤заний видати прац≥вников≥ прим≥рник ≥нструкц≥њ з охорони прац≥ за його профес≥Їю або вив≥сити њњ на його робочому м≥сц≥.

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† 3. ≤нструкц≥њ з охорони прац≥

†† ≤нструкц≥њ з охорони прац≥ Ц це нормативний акт, що м≥стить обовТ¤зков≥ дл¤ дотриманн¤ прац≥вниками вимоги з охорони прац≥ при виконанн≥ ними роб≥т певного виду або за певною профес≥Їю на робочих м≥сц¤х, у виробничих прим≥щенн¤х, на територ≥њ п≥дприЇмства або в ≥нших м≥сц¤х, де за дорученн¤м роботодавц¤ виконуютьс¤ ц≥ роботи, трудов≥ чи службов≥ обовТ¤зки.

†††††† ≤нструкц≥њ з охорони прац≥ под≥л¤ють на:

- ≥нструкц≥њ, що належать до державних м≥жгалузевих нормативних акт≥в про охорону прац≥;

- прим≥рн≥ ≥нструкц≥њ;

- ≥нструкц≥њ, що д≥ють на п≥дприЇмств≥.

†† ƒержавн≥ м≥жгалузев≥ нормативн≥ акти про ќѕ розробл¤ютьс¤ дл¤ персоналу, ¤кий проводить вибухов≥ роботи,† Їмност≥, що працюють п≥д тиском тощо. «атверджуютьс¤ ƒержавним ком≥тетом з нагл¤ду за охороною прац≥. ѕерегл¤д ≥нструкц≥й не р≥дше 1 разу в 10 рок≥в.

†† ѕрим≥рн≥ ≥нструкц≥њ затверджуютьс¤ м≥н≥стерствами, науково-виробничими та ≥н. обЇднанн¤ми п≥дприЇмств, мають в≥дпов≥дну компетенц≥ю, за погодженн¤м з ƒержавним ком≥тетом з нагл¤ду за охороною прац≥ та Ќац≥ональним Ќƒ≤ охорони прац≥.

“ак≥ ≥нструкц≥њ Ї основою дл¤ розробки ≥нструкц≥й,† що д≥ють на п≥дприЇмств≥. ¬они розробл¤ютьс¤ з урахуванн¤м конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатац≥йн≥й ≥ ремонтн≥й документац≥њ п≥дприЇмств-виготовлювач≥в обладнанн¤, що використовуЇтьс¤ на цьому п≥дприЇмств≥.

“ак≥ ≥нструкц≥њ перегл¤даютьс¤ не р≥дше 1 разу на 5 рок≥в; дл¤ профес≥й з п≥двищеною небезпекою Ц не р≥дше 1 разу на 3 роки.

†† ожн≥й ≥нструкц≥њ присвоюють назву та скорочене позначенн¤ (код, пор¤дковий номер). ¬она маЇ м≥стити так≥ розд≥ли:

- загальн≥ положенн¤;

- вимоги безпеки перед початком роботи;

- вимоги безпеки п≥д час виконанн¤ роботи;

- вимоги безпеки п≥сл¤ зак≥нченн¤ роботи;

- вимоги безпеки в авар≥йних ситуац≥¤х.

†† ≤нструкц≥њ† м≥ст¤ть лише т≥ вимоги щодо охорони прац≥, дотриманн¤ ¤ких обовТ¤зкове самими прац≥вниками. ѕорушенн¤ прац≥вником вимог розгл¤даЇтьс¤ ¤к порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни. онтроль за дотриманн¤м вимог ≥нструкц≥й покладаЇтьс¤ на роботодавц¤.

† ††††††††††††††††††††††††††††††††5. ¬ивченн¤ питань охорони прац≥ в закладах осв≥ти

†† ” вищих закладах осв≥ти студенти вивчають комплекс нормативних навчальних дисципл≥н "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥", "ќснови охорони прац≥" та "ќхорона прац≥ в галуз≥", а також окрем≥ питанн¤ з охорони прац≥ у загальноосв≥тн≥х та спец≥альних дисципл≥нах.

†† Ќа початку зан¤ть прац≥вник служби охорони прац≥† (або призначена особа) проводить вступний ≥нструктаж за програмою, розробленою службою охорони прац≥ закладу осв≥ти ≥ затвердженою кер≥вником закладу осв≥ти. «апис про проведенн¤ вступного ≥нструктажу робитьс¤ в журнал≥ реЇстрац≥њ вступного ≥нструктажу.

†† ѕозаплановий ≥нструктаж †проводитьс¤ при ви¤вленн≥ порушень вимог безпеки студентами п≥д час навчально-виховного процесу, при зм≥н≥ умов виконанн¤ навчальних завдань з профес≥њ, лабораторних роб≥т, ≥н. вид≥в зан¤ть, передбачених навчальними планами.

†† ÷≥льовий ≥нструктаж . ќбс¤г ≥ зм≥ст його визначаютьс¤ залежно в≥д виду масових заход≥в.

†† ѕервинний, позаплановий, ц≥льовий ≥нструктаж≥ провод¤ть в≥дпов≥дно викладач≥, кер≥вники груп, зав≥дувач≥ каб≥нет≥в за в≥дпов≥дними ≥нструкц≥¤ми чи програмами. ¬≥дм≥тка про проведенн¤ первинного та позапланового ≥нструктажу робитьс¤ в журнал≥ реЇстрац≥њ ≥нструктаж≥в з† питань охорони прац≥.

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ћатер≥али дл¤ актуал≥зац≥њ студент≥в

—итуац≥йн≥ завданн¤

є1: —туденти †медичного коледжу направлен≥ на виробничу практику в ≥нфекц≥йну л≥карню. який ≥нструктаж з питань охорони прац≥ вони мають пройти? яка особа повинна провести ≥нструктаж? ѕерел≥куйте основн≥ питанн¤ програми такого ≥нструктажу.

є2: ћедична сестра п≥д час виконанн¤ внутр≥шньовенноњ ≥нТЇкц≥њ ¬≤Ћ-≥нф≥кованому проколола голкою з кров'ю соб≥ палець ≥ порушила правила наданн¤ соб≥ першоњ допомоги у раз≥ авар≥њ, що було заф≥ксовано старшою медичною сестрою в≥дд≥ленн¤. ƒ≥њ у в≥дношенн≥ медичноњ сестри?

Ћекц≥¤ є 5 ††“ема: "“равматизм та профес≥йн≥ захворюванн¤ в галуз≥.

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† –озсл≥дуванн¤ нещасних† випадк≥в"

† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††ѕлан

1.“равми та профес≥йн≥ захворюванн¤. ( оч≥н с. 207- 226)

†ѕричини виробничого травматизму, профес≥йних захворювань.

2. –озсл≥дуванн¤ та обл≥к нещасних випадк≥в.

3. «в≥тн≥сть та ≥нформац≥¤ про нещасн≥ випадки, анал≥з њх причин.

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† †††††††††††††††† оч≥н с. 207-212, “арасюк с. 82-91

† јктуальн≥сть. ” св≥т≥ спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ росту виробничого ≥ невиробничого травматизму, профес≥йноњ захворюваност≥.† ќрган≥зац≥¤ захисту прац≥вник≥в в≥д впливу неспри¤тливих фактор≥в у сучасному виробництв≥† ≥ соц≥альний захист ≥ надал≥† Ї дуже актуальними.

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† 1. “равми та профес≥йн≥ захворюванн¤.

††††††††††††††††††††††††† ѕричини виробничого травматизму, профес≥йних захворювань

†† якщо внасл≥док виробничоњ небезпеки сталос¤ ушкодженн¤ орган≥зму людини, то таку под≥ю класиф≥кують ¤к нещасний випадок.

”шкодженн¤ здоров'¤ людини в раз≥ нещасного випадку називають травмою або кал≥цтвом.

Ќещасн≥ випадки под≥л¤ють на невиробничого ≥ виробничого характеру.

†† “равма характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю короткочасного зовн≥шнього впливу на орган≥зм людини. «а в≥дсутност≥ чинника зовн≥шнього впливу цю под≥ю класиф≥кують ¤к пригоду (випадок).

†† ѕрофес≥йне захворюванн¤ Ц це поступове пог≥ршанн¤ здоров'¤ людини, спричинене неспри¤тливими чинниками трудового процесу.

†† Ќещасний випадок характеризуЇтьс¤ такими ознаками:

- на¤вн≥стю випадку;

- короткочасним ≥ зовн≥шн≥м впливом шк≥дливого чинника;

- настанн¤м непрацездатност≥.

†† «а т¤к≥стю насл≥дк≥в ушкодженн¤ здоров'¤ на виробництв≥ встановлено так≥ категор≥њ потерп≥лих в≥д нещасних випадк≥в (профес≥йних захворювань):

- з тимчасовою непрацездатн≥стю (в≥д 1 до 10 календарних дн≥в; в≥д 10 календарних дн≥в до 1 м≥с; в≥д 1 до 2 м≥с; в≥д 2 до 4 м≥с);

- з≥ ст≥йкою втратою працездатност≥ (без встановленн¤ ≥нвал≥дност≥);

- з≥ ст≥йкою втратою працездатност≥ (≥з встановленн¤м ≥нвал≥дност≥);

- з летальним насл≥дком.

ќсновн≥ причини виробничого травматизму:

- орган≥зац≥йн≥ Ц незадов≥льна ≥ небезпечна дл¤ прац≥вника орган≥зац≥¤ прац≥, в≥дсутн≥сть чи не¤к≥сне†† ††

††††††††††††††††††††††††††††† проведенн¤ ≥нструктаж≥в;

- техн≥чн≥ Ц недол≥ки в стан≥ та експлуатац≥њ техн≥ки та технолог≥њ, конструктивн≥ недол≥ки устаткуванн¤;

- сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ Ц нерац≥ональне осв≥тленн¤,шум, в≥брац≥¤, загазован≥сть та ≥н. чинники;

- психоф≥з≥олог≥чн≥:

- нев≥дпов≥дн≥сть можливостей людини, ≥ндив≥дуальних особливостей њњ орган≥зму характеру роботи, ¤ку вона

†† виконуЇ;

- неадекватн≥сть швидкост≥ ≥ точност≥ реакц≥й, в≥дсутн≥сть концентрац≥њ уваги, обТЇктивност≥,

†† зац≥кавленост≥, обережност≥ (чи нехтуванн¤ небезпекою), профес≥йноњ п≥дготовки, незадов≥льн≥сть стану

† здоров'¤ та ≥нше.

††† ÷≥ чинники значною м≥рою визначають повед≥нку людини у сфер≥ виробництва й ≥нод≥ спричинюють порушенн¤ добре в≥домих прац≥вников≥ правил безпеки.

ѕрофес≥йна захворюван≥сть Ц Ї актуальним питанн¤м сучасност≥. ѕо роду д≥¤льност≥ на медичних прац≥вник≥в впливаЇ комплекс фактор≥в ф≥зичноњ, х≥м≥чноњ ≥ б≥олог≥чноњ природи. ѕрац¤ медичних прац≥вник≥в характеризуЇтьс¤ значним ≥нтелектуальним навантаженн¤м. ¬она вимагаЇ в≥д медичного прац≥вника п≥двищен≥ вимоги: оперативноњ ≥ довгостроковоњ пам'¤т≥, уваги, високоњ працездатност≥ в екстремальних умовах. р≥м того, медичний прац≥вник п≥двергаЇтьс¤ функц≥ональному перенапруженню окремих орган≥в ≥ систем (в≥д функц≥онального перенапруженн¤ опорно-рухового апарату до перенапруженн¤ органу зору).

†† Ќеспри¤тливим фактором виробничого середовища Ї забрудненн¤ пов≥тр¤ робочоњ зони аерозол¤ми л≥карських речовин, дез≥нфектантами, наркотичними речовинами. «абрудненн¤ пов≥тр¤ антиб≥отиками, протипухлинними препаратами, ¤к≥ Ї високо небезпечними речовинами, ≥ викликають ≥муносупресивну, цитотоксичну, сенсиб≥л≥зуючу д≥ю, може бути причиною виникненн¤ у медичних прац≥вник≥в алерг≥чних захворювань, профес≥ональних дерматоз≥в, дисбактер≥озу. Ќер≥дко у медичних прац≥вник≥в ви¤вл¤ють парентеральн≥ гепатити, не застрахован≥ вони ≥ в≥д ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ.

†† ¬ивченн¤ ≥стор≥й хвороби медичних прац≥вник≥в —амарського обласного центру профес≥йноњ патолог≥њ (–ос≥¤) дозволило ви¤вити наступну ет≥олог≥чну структуру профес≥ональних захворювань:

- вплив б≥олог≥чних фактор≥в Ц 63,6% пац≥Їнт≥в;

- алергози (антиб≥отики, в≥там≥ни, хлорам≥н, латекс) Ц 22,6%

- захворюванн¤ токсико-х≥м≥чноњ ет≥олог≥њ Ц 10%

- перенапруженн¤ окремих орган≥в ≥ систем орган≥зму Ц 3%

- вплив ф≥зичних фактор≥в (шум, ультразвук, рентген опром≥ненн¤) Ц 0,5%

- новоутворенн¤ Ц 0,5%.

ќсновними причинами профзахворювань Ї: порушенн¤ протиеп≥дем≥чного режиму, особистоњ г≥г≥Їни.

† ††††††††††††††††††††††††††††2. –озсл≥дуванн¤ та обл≥к нещасних випадк≥в на виробництв≥

†† –озсл≥дуванн¤ нещасних випадк≥в на виробництв≥ сл≥д зд≥йснювати в≥дпов≥дно до ѕостанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕор¤док розсл≥дуванн¤ та веденн¤ обл≥ку нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на виробництв≥" є 1112 в≥д 25.08.2004 р.

†† –озсл≥дуванн¤ Ї основою дл¤ подальшоњ компенсац≥њ втрати працездатност≥ потерп≥лими та оц≥ненн¤ ефективност≥ заход≥в ≥ засоб≥в з охорони прац≥, що використовуютьс¤. –озсл≥дуванн¤ даЇ ч≥тк≥ п≥дстави дл¤ отриманн¤ обТЇктивноњ ≥нформац≥њ щодо негативних виробничих фактор≥в та ризик≥в, вдосконаленн¤ законодавчоњ бази з охорони прац≥ ≥ розробленн¤ конкретних заход≥в ¤к доповнень до в≥дпов≥дних правил, ≥нструкц≥й, ≥нструктаж≥в тощо з њх подальшим практичним використанн¤м.

†† –озсл≥дуванн¤ проводитьс¤ при нещасному випадку, раптовому пог≥ршанню здоров'¤, гострого профес≥йного захворюванн¤, гострого профес≥йного отруЇнн¤, одержанню теплового удару, оп≥ку, обмороженню, у раз≥ утопленн¤, ураженн¤ електричним струмом, блискавкою та ≥он≥зац≥йного випром≥нюванн¤, контакту з представниками тваринного ≥ рослинного св≥ту, що призвели до втрати працездатност≥ на один робочий день ≥ б≥льше або зумовили потребу в його переведенн≥ на ≥ншу (легшу) роботу не менш ¤к на один робочий день, а також у раз≥ зникненн¤ прац≥вника п≥д час виконанн¤ ним трудових обов'¤зк≥в, а також у раз≥ смерт≥ прац≥вника на п≥дприЇмств≥.

†† ƒо гострих профзахворювань ≥ гострих профотруЇнь належать захворюванн¤ та отруЇнн¤, зумовлен≥ впливом небезпечних або шк≥дливих речовин не б≥льше н≥ж прот¤гом одн≥Їњ робочоњ зм≥ни.

ƒо њх числа належать також ≥нфекц≥йн≥, паразитарн≥ та алерг≥йн≥ захворюванн¤.† ѕричиною гострих профотруЇнь Ї вплив шк≥дливих речовин х≥м≥чного походженн¤.

†††††††††††††††††††††††††††††† –озсл≥дуванн¤ та обл≥к нещасних випадк≥в на виробництв≥

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† без смертельного насл≥дку

††† ѕотерп≥лий прац≥вник або прац≥вник, ¤кий його ви¤вив (св≥док) повинен негайно пов≥домити безпосереднього кер≥вника роб≥т.

ер≥вник роб≥т зобов¤заний:

- надати першу медичну допомогу потерп≥лому;

- пов≥домити про под≥ю власника;

- пов≥домити про под≥ю профсп≥лку;

- зберегти обстановку до прибутт¤ ком≥с≥њ з розсл≥дуванн¤ та вжити заход≥в до недопущенн¤ повтор≥в таких

†† випадк≥в.

¬ласник зобов'¤заний:

- пов≥домити виконавчу дирекц≥ю ‘онду державного соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в (дал≥ Ц ‘онд) про нещасний випадок; органи державноњ пожежноњ охорони (у раз≥ нещасного випадку, що ставс¤ внасл≥док пожеж≥); установу державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби (у раз≥ гострого профес≥йного захворюванн¤, отруЇнн¤);

- утворити ком≥с≥ю з розсл≥дуванн¤ у склад≥ не менше 3 ос≥б: фах≥вц¤ служби охорони прац≥ (голова ком≥с≥њ), кер≥вника структурного п≥дрозд≥лу, на ¤кому трапивс¤ нещасний випадок, представника первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, представника робочого органу ‘онду. ” раз≥ ви¤вленн¤ гострого профзахворюванн¤ (отруЇнн¤) до складу ком≥с≥њ залучаютьс¤ представники —≈—.

ом≥с≥¤ зобовТ¤зана прот¤гом 3 д≥б:

- обстежити м≥сце нещасного випадку, одержати по¤сненн¤ потерп≥лого, ¤кщо це можливо, опитати св≥дк≥в та причетних до нещасного випадку ос≥б;

- визначити в≥дпов≥дн≥сть умов прац≥ та њњ безпеки вимогам законодавства про охорону прац≥;

†- з'¤сувати, чи пов'¤заний нещасний випадок з виробництвом;

- ви¤вити ос≥б, ¤к≥ допустили порушенн¤ вимог законодавства про охорону прац≥, розробити заходи щодо запоб≥ганн¤ под≥бним нещасним випадкам у майбутньому;

- скласти акти розсл≥дуванн¤ нещасного випадку за формою Ќ-5 у трьох прим≥рниках, а також акт про нещасний випадок, пов'¤заний з виробництвом, за формою Ќ-1 у шести прим≥рниках; ¤кщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'¤заний з виробництвом, скласти акт за формою Ќѕ¬, п≥дписати њх та направити власнику на затвердженн¤;

- у раз≥ ви¤вленн¤ гострого профзахворюванн¤ (отруЇнн¤), повТ¤заного з виробництвом, кр≥м акта форми Ќ-1 скласти також у чотирьох прим≥рниках карту обл≥ку профес≥йного захворюванн¤ (отруЇнн¤) за формою ѕ-5.

ћатер≥али розсл≥дуванн¤ п≥дл¤гають збер≥ганню на п≥дприЇмств≥ та в робочому орган≥ виконавчоњ дирекц≥њ ‘онду прот¤гом 45 рок≥в.

†† ¬ласник зобовТ¤заний прот¤гом доби затвердити акти ≥ прот¤гом 3 д≥б над≥слати њх:

- потерп≥лому;

- кер≥вников≥ п≥дрозд≥лу, де ставс¤ нещасний випадок;

- в≥дпов≥дному робочому органу ‘онду;

- територ≥альному органу ƒержнагл¤дохоронпрац≥;

- профсп≥лков≥й орган≥зац≥њ;

†у службу охорони прац≥.

Ќещасн≥ випадки з учн¤ми ≥ студентами, ¤к≥ проход¤ть виробничу практику, берутьс¤ на обл≥к п≥дприЇмством. ” розсл≥дуванн≥ повинен брати участь представник навчального закладу.

† онтроль за своЇчасн≥стю ≥ обТЇктивн≥стю розсл≥дуванн¤ нещасних випадк≥в зд≥йснюють:

- органи державного управл≥нн¤;

- органи ƒержнагл¤дохоронпрац≥;

- виконавча дирекц≥¤ фонду.

†† √ромадський контроль виконують профсп≥лки чи представники трудового колективу.

†† –оботодавець зобовТ¤заний у пТ¤тиденний терм≥н п≥сл¤ одержанн¤ припису за формою Ќ-9 видати наказ про виконанн¤ запропонованих у ньому заход≥в, а також прит¤гнути до в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ допустили порушенн¤ законодавства про охорону прац≥.† ѕро виконанн¤ цих заход≥в роботодавець пов≥домл¤Ї письмово орган ƒержавного ком≥тету з нагл¤ду за охороною прац≥, посадова особа ¤кого видала припис, у встановлений терм≥н.

†† Ќе визнаютьс¤ нещасними випадками, повТ¤заними з виробництвом, т≥ з них, ¤к≥ сталис¤ з прац≥вниками:

- за м≥сцем пост≥йного проживанн¤ на територ≥њ польових та вахтових селищ;

- п≥д час використанн¤ прац≥вниками в особистих ц≥л¤х транспортних засоб≥в, устаткуванн¤, ≥нструмент≥в, ¤к≥ належать або використовуютьс¤ п≥дприЇмством ( кр≥м випадк≥в, що сталис¤ внасл≥док њх несправност≥);

- унасл≥док отруЇнн¤ алкоголем, наркотичними, токсичними або отруйними речовинами, а також унасл≥док њх д≥њ (асф≥кс≥¤, ≥нсульт, зупиненн¤ серц¤ тощо), за на¤вност≥ в≥дпов≥дного медичного висновку;

- п≥д час скоЇнн¤ злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- у раз≥ самогубства.

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† —пец≥альне розсл≥дуванн¤ нещасних випадк≥в

—пец≥альному розсл≥дуванню п≥дл¤гають:

- нещасн≥ випадки з≥ смертельними насл≥дками;

- групов≥ нещасн≥ випадки, ¤к≥ сталис¤ одночасно с двома ≥ б≥льше прац≥вниками, незалежно в≥д ступен¤ т¤жкост≥ ушкодженн¤;

- випадки смерт≥ прац≥вник≥в на п≥дприЇмств≥;

- випадки зникненн¤ прац≥вник≥в п≥д час виконанн¤ трудових (посадових) обовТ¤зк≥в;

- нещасн≥ випадки з т¤жкими насл≥дками, у тому числ≥ з можливою ≥нвал≥дизац≥Їю потерп≥лого (в≥дпов≥дно до ласиф≥катора розпод≥лу травм за ступенем т¤жкост≥, що затверджуЇтьс¤ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤).

ѕро так≥ випадки роботодавець зобовТ¤заний негайно, використовуючи засоби звТ¤зку, передати пов≥домленн¤ про нещасний випадок †за в≥дпов≥дною формою до:

- територ≥ального органу ƒержавного ком≥тету з нагл¤ду за охороною прац≥ за м≥сцезнаходженн¤м п≥дприЇмства;

- органу прокуратури за м≥сцем настанн¤ нещасного випадку;

- робочого органу виконавчоњ дирекц≥њ ‘онду за м≥сцезнаходженн¤м п≥дприЇмства;

- органу, до сфери управл≥нн¤ ¤кого належить п≥дприЇмство (у раз≥ його в≥дсутност≥ Ц до м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ);

- установи державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби;

- первинноњ орган≥зац≥њ профсп≥лки;

- органу з питань захисту населенн¤ ≥ територ≥й в≥д надзвичайних ситуац≥й за м≥сцем настанн¤ нещасного випадку.

†† —пец≥альне розсл≥дуванн¤ орган≥зовуЇ власник. ом≥с≥ю з розсл≥дуванн¤ призначаЇ наказом кер≥вник територ≥ального органу ƒержнагл¤дохоронпрац≥. —клад ком≥с≥њ:

- посадова особа територ≥ального органу ƒержавного ком≥тету з нагл¤ду за охороною прац≥ (голова ком≥с≥њ);

- представник робочого органу виконавчоњ дирекц≥њ ‘онду;

- представник органу, до сфери управл≥нн¤ ¤кого належить п≥дприЇмство, у раз≥ його в≥дсутност≥ Ц представник м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ;

- кер≥вник (спец≥ал≥ст) служби охорони прац≥ п≥дприЇмства;

- представник первинноњ орган≥зац≥њ профсп≥лки п≥дприЇмства;

- представник профсп≥лкового органу вищого р≥вн¤;

- представник установи державноњ сан-еп≥дслужби;

- представник ≥нспекц≥њ державного техн≥чного нагл¤ду ћ≥н≥стерства аграрноњ пол≥тики, ¤кщо випадок ставс¤ п≥д час експлуатац≥њ с≥льськогосподарських машин, зареЇстрованих в ≥нспекц≥њ .

—пец≥альне розсл≥дуванн¤ групового нещасного випадку, п≥д час ¤кого загинуло 5 ос≥б ≥ б≥льше або травмовано 10 ос≥б ≥ б≥льше, ком≥с≥ю призначають зг≥дно з наказом ƒержнагл¤дохоронпрац≥, ¤кщо не було спец≥ального р≥шенн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. —пец≥альне розсл≥дуванн¤ проводитьс¤ прот¤гом 10 робочих дн≥в. «а результатами† спец≥ального розсл≥дуванн¤ складаЇтьс¤ акт розсл≥дуванн¤ за формою Ќ-5, Ќ-1 (або Ќѕ¬).

†† ¬ласник у пТ¤тиденний терм≥н п≥сл¤ зак≥нченн¤ спец≥ального розсл≥дуванн¤ нещасного випадку надсилаЇ коп≥њ матер≥ал≥в розсл≥дуванн¤ до прокуратури та орган≥в, представники ¤ких брали участь у розсл≥дуванн≥, виконуЇ запоб≥жн≥ заходи.

††††††††††††††††††††††† 3.† «в≥тн≥сть та ≥нформац≥¤ про нещасн≥ випадки, анал≥з њх причин

†† Ќа п≥дстав≥ акт≥в за формою Ќ-1, Ќѕ¬ власник:

- складаЇ державну статистичну зв≥тн≥сть про потерп≥лих ≥ подаЇ њњ в установленому пор¤дку в≥дпов≥дним

† орган≥зац≥¤м;

- зд≥йснюЇ анал≥з причин нещасних випадк≥в, вживаЇ заход≥в щодо запоб≥ганн¤ таким випадкам.

†† ќргани, до сфери управл≥нн¤ ¤ких належать п≥дприЇмства, м≥сцев≥ держадм≥н≥страц≥њ, виконавч≥ органи, зобовТ¤зан≥ анал≥зувати обставини ≥ причини нещасних випадк≥ за п≥дсумками п≥вр≥чч¤ ≥ року, доводити результати анал≥зу до п≥дприЇмств, розробл¤ти заходи щодо запоб≥ганн¤ таким випадкам.

†† ќргани державного управл≥нн¤ та нагл¤ду за охороною прац≥, ‘онд та профсп≥лки перев≥р¤ють ефективн≥сть проф≥лактики нещасних випадк≥в, вживають заход≥в до ви¤вленн¤ та усуненн¤ порушень цього ѕор¤дку.

†† ќбл≥к нещасних випадк≥в, повТ¤заних з виробництвом, ведуть:

- п≥дприЇмства;

- органи, до сфери управл≥нн¤ ¤ких належать п≥дприЇмства;

- ‘онд соц≥ального страхуванн¤.

†

†††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††††ћатер≥али дл¤ актив≥зац≥њ студент≥в

—итуац≥йн≥ завданн¤:

є1:† ћедична сестра ф≥з≥отерапевтичного в≥дд≥ленн¤ в присутност≥ старшоњ медичноњ сестри отримала оп≥ки п≥д час приготуванн¤ настоњв л≥кувальних трав. „и можна це розц≥нити ¤к нещасний випадок? ƒ≥њ старшоњ медичноњ сестри?

є 2: ¬од≥й автотранспорту л≥карн≥ п≥д час техн≥чного ремонту автомоб≥л¤ зломав руку. ѕ≥д час розсл≥дуванн¤ на м≥сц≥ травми встановлено, а пот≥м п≥дтверджено медичним заключенн¤м, що вод≥й був в слабкому алкогольному спТ¤н≥нн≥ (увечер≥ перед роботою вживав слабкоалкогольн≥ напоњ). „и можна даний випадок пов'¤зати з виробничим травматизмом?

††

†

†††

†††††††† —амост≥йно: 1.† –озсл≥дуванн¤ та обл≥к випадк≥в хрон≥чних профес≥йних захворювань† ≥ отруЇнь на виробництв≥; авар≥й.

2.ќсобливост≥ розсл≥дуванн¤ та обл≥ку нещасних випадк≥в невиробничого характеру.

3. ќсновн≥ техн≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ заходи щодо проф≥лактики травматизму та профес≥йноњ захворюваност≥ в†††††††

††† в галуз≥.

††† ††††††††††††† оч≥н с. 213-226, “арасюк †с. 91-97

Ћекц≥¤ є 6††††† “ема: "—оц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку

†††††††††††††††††††††††††††††††††††† та профес≥йного захворюванн¤ на виробництв≥"

1. «авданн¤ страхуванн¤ в≥д нещасного випадку. ѕринципи та види страхуванн¤. ќбов'¤зки та права субТЇкт≥в страхуванн¤.

2. ѕринципи орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ ‘онду соц≥ального страхуванн¤. ”правл≥нн¤ ‘ондом. ќбов'¤зки ‘онду.

3. ‘≥нансуванн¤ ‘онду. онтроль за д≥¤льн≥стю ‘онду.

4. ќбов'¤зки ‘онду щодо запоб≥ганн¤ нещасним випадкам на виробництв≥.

††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† оч≥н с.220-226, “арасюк с. 97-104

јктуальн≥сть. «ародженн¤ системи соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань в ”крањн≥ припадаЇ на 90-т≥ роки ’≤’ ст. —аме тод≥ були зд≥йснен≥ перш≥ спроби щодо розробленн¤ п≥дход≥в та встановленн¤ певних форм компенсуванн¤ запод≥¤ноњ шкоди здоров'ю прац≥вник≥в.

†† «аконом ”крањни "ѕро охорону прац≥" передбачена обовТ¤зкова компенсац≥¤ шкоди, запод≥¤ноњ внасл≥док зд≥йсненн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥ ¤к у раз≥ виникненн¤ негативних зрушень у стан≥ здоров'¤ прац≥вник≥в, так ≥ в раз≥ њх смерт≥. омпенсац≥¤ шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вников≥ зд≥йснюЇтьс¤ ‘ондом соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань зг≥дно ≥з «аконом ”крањни в≥д 1.01.2001р. "ѕро загальнообовТ¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥" .

†† ƒ≥¤ «акону поширюЇтьс¤ на вс≥х ос≥б, ¤к≥ перебувають у виробничих в≥дносинах з п≥дприЇмствами (орган≥зац≥¤ми) будь-¤коњ форми власност≥, ф≥зичними особами, ¤к≥ забезпечують себе роботою самост≥йно, на громад¤н Ц субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, учн≥в ≥ студент≥в п≥д час отриманн¤ ними профес≥йних навичок.

†† —трахуванн¤ в≥д нещасного випадку виконуЇ ‘онд виключно за рахунок роботодавц≥в за фактом прийн¤тт¤ прац≥вника на роботу чи вступу особи до навчального закладу.

†† ѕ≥дставою щодо в≥дшкодуванн¤ потерп≥лому витрат на медичну допомогу, проведенн¤ медичноњ, профес≥йноњ ≥ соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ, а також страхових виплат Ї акт розсл≥дуванн¤ нещасного випадку чи акт розсл≥дуванн¤ профес≥йного захворюванн¤. †

† –оботодавець може за рахунок власних кошт≥в зд≥йснювати додатков≥ виплати потерп≥лим ≥ членам њх с≥мей в≥дпов≥дно до колективного або трудового договору.

†† «а прац≥вниками, що втратили працездатн≥сть у звТ¤зку з нещасним випадком на виробництв≥ або внасл≥док профзахворюванн¤, збер≥гаютьс¤ †м≥сце роботи (посада) та середн¤ зароб≥тна плата впродовж† усього пер≥оду в≥дновленн¤ працездатност≥ або часу встановленн¤ ст≥йкоњ втрати профес≥йноњ працездатност≥. ” раз≥ неможливост≥ виконанн¤ потерп≥лим трудовоњ д≥¤льност≥ на попередньому м≥сц≥ роботи провод¤ть його перенавчанн¤ та переквал≥ф≥кац≥ю, а також подальше працевлаштуванн¤.

†† „ас перебуванн¤ на ≥нвал≥дност≥ у звТ¤зку з нещасним випадком на виробництв≥ або внасл≥док профзахворюванн¤ зараховуЇтьс¤ до загального стажу роботи дл¤ призначенн¤ пенс≥њ за в≥ком, а також до стажу роботи у шк≥дливих умовах прац≥, ¤кий даЇ право на призначенн¤ пенс≥њ на п≥льгових умовах та у п≥льгових розм≥рах.

†† ” раз≥ невиробничоњ травми грошову допомогу потерп≥лому виплачуЇ перш≥ 5 календарних дн≥в власник за рахунок кошт≥в п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ чи ф≥зична особа, ¤ка використовуЇ працю найманих прац≥вник≥в. ƒн≥ тимчасовоњ непрацездатност≥ застрахован≥й особ≥ оплачуютьс¤ залежно в≥д страхового стажу в розм≥рах в≥д 60 до 100% середньоњ зароб≥тноњ плати.

†† ” постанов≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро затвердженн¤ ѕор¤дку оплати перших пТ¤ти дн≥в тимчасовоњ непрацездатност≥ внасл≥док захворюванн¤ або травми, не повТ¤заноњ з нещасним випадком на виробництв≥, за рахунок кошт≥в п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ" в≥д 6.05.2001р. є 439 зазначено випадки, коли дн≥ тимчасовоњ непрацездатност≥ не оплачуютьс¤, а також те, що наступн≥ (починаючи з шостого) дн≥ тимчасовоњ непрацездатност≥ оплачуютьс¤ за рахунок ‘онду.

††††††††††††††††††††††††††††† 2. ѕринципи орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ ‘онду соц≥ального страхуванн¤.

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ”правл≥нн¤ ‘ондом. ќбов'¤зки† ‘онду.

†† ‘онд соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань Ц некомерц≥йна самовр¤дна орган≥зац≥¤, що д≥Ї на п≥дстав≥ стандарт≥в та основних положень, затверджених його правл≥нн¤м.

††† ¬ основ≥ стратег≥њ побудови управл≥нн¤ знаходитьс¤ багато положень та оф≥ц≥йних матер≥ал≥в, серед ¤ких Ї: "ѕоложенн¤ про службу страхових експерт≥в з охорони прац≥, проф≥лактики нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань", "ѕро сплату страхових внеск≥в на загальнообовТ¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що працюють за спрощеною системою оподаткуванн¤", "ѕоложенн¤ про забезпеченн¤ ≥нвал≥д≥в внасл≥док нещасного випадку на виробництв≥ або профес≥йного захворюванн¤ пут≥вками дл¤ санаторно-курортного л≥куванн¤ та обл≥ку, збереженн¤, розпод≥лу ≥ видач≥ пут≥вок" тощо.

†† ѕров≥дн≥ принципи орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ ‘онду:

- забезпеченн¤ обовТ¤зковост≥ страхуванн¤ вс≥х прац≥вник≥в, учн≥в, студент≥в прот¤гом пер≥оду† здобутт¤ профес≥йних навичок ≥ ум≥нь та безпосереднього зд≥йсненн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥;

- добров≥льн≥сть страхуванн¤ дл¤ ос≥б, ¤к≥ забезпечують себе роботою самост≥йно;

- оплата страхових внеск≥в т≥льки роботодавц¤ми;

- формуванн¤ стратег≥њ витрачанн¤ страхових кошт≥в на сол≥дарн≥й основ≥;

- управл≥нн¤ страхуванн¤м представниками прац≥вник≥в, роботодавц≥в та державних орган≥в на паритетних засадах п≥д нагл¤дом держави на основ≥ соц≥ального партнерства;

- економ≥чна зац≥кавлен≥сть субТЇкт≥в страхуванн¤ у процес≥ реального пол≥пшенн¤ умов та безпеки прац≥;

- наданн¤ державних гарант≥й у сфер≥ забезпеченн¤ страхуванн¤.

†† ”правл≥нн¤ ‘ондом на державному р≥вн≥ зд≥йснюють його правл≥нн¤ та дирекц≥¤.†

†† ƒо складу правл≥нн¤ включають представник≥в державних орган≥в, в≥д застрахованих прац≥вник≥в ≥ роботодавц≥в Ц усього по 15 ос≥б в≥д трьох представницьких стор≥н.† ѕредставники держави призначаютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥нш≥ дв≥ сторони представник≥в делегують або обирають обЇднанн¤ профсп≥лок та роботодавц≥в, ¤к≥ мають статус всеукрањнських. „лени правл≥нн¤ обираютьс¤ на шестир≥чний терм≥н ≥ виконують своњ обовТ¤зки на громадських засадах.

†† ѕров≥дна функц≥¤ ‘онду Ц страхуванн¤ прац≥вник≥в та реЇстрац≥¤ п≥дприЇмств.

† ƒл¤ страхуванн¤ прац≥вника в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ його згода або за¤ва не потр≥бн≥, тобто страхуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ у знеособлен≥й (безособов≥й) форм≥. —ам факт прийн¤тт¤ на роботу або вступу до навчального закладу св≥дчить про те, що ц¤ людина застрахована. «астрахован≥й особ≥ маЇ видаватис¤ в≥дпов≥дне св≥доцтво за встановленою формою.

†† ‘онд також проводить обовТ¤зкову реЇстрац≥ю роботодавц≥в (п≥дприЇмств, заклад≥в, установ) незалежно в≥д форм власност≥, адже саме така реЇстрац≥¤ даЇ можлив≥сть визначити основн≥ потоки ф≥нансових надходжень до його казни. «а законом кожний роботодавець маЇ зд≥йснити реЇстрац≥ю свого п≥дприЇмства, закладу, установи в районному або м≥ському в≥дд≥ленн≥ ‘онду.

†† –еал≥зуючи державну пол≥тику в галуз≥ соц≥ального захисту людей, ¤к≥ працюють ‘онд† маЇ обовТ¤зки, до ¤ких належать:

- своЇчасне ≥ в повному обс¤з≥ в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вников≥ ушкодженн¤м його здоров'¤ (або у випадку його смерт≥). ¬иплати йому чи особам, ¤к≥ перебували на його утриманн≥, може бути у форм≥:

- допомоги у звТ¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю до поновленн¤ працездатност≥ чи встановленн¤ ≥нвал≥дност≥;

- одноразовоњ допомоги у випадку ст≥йкоњ втрати профес≥йноњ працездатност≥ чи смерт≥ потерп≥лого;

- щом≥с¤чноњ грошовоњ суми у випадку частковоњ чи повноњ втрати працездатност≥, ¤ка компенсуЇ в≥дпов≥дну частину втраченого зароб≥тку потерп≥лого;

- пенс≥њ у звТ¤зку з ≥нвал≥дн≥стю внасл≥док нещасного випадку на виробництв≥ або профес≥йного захворюванн¤;

- грошовоњ суми за моральну шкоду за на¤вност≥ факту запод≥¤нн¤ ц≥Їњ шкоди потерп≥лому;

- допомоги дитин≥ (у випадку запод≥¤нн¤ шкоди зародку внасл≥док травми на виробництв≥ або профес≥йного захворюванн¤ у ж≥нки в пер≥од ваг≥тност≥, унасл≥док чого дитина народилас¤ ≥нвал≥дом. ÷ей випадок прир≥внюють до нещасного випадку, ¤кий трапивс¤ ≥з застрахованим. “аку дитину вважають ¤к застраховану до 16 рок≥в або до зак≥нченн¤ навчанн¤, але не б≥льше н≥ж до дос¤гненн¤ нею 23 рок≥в). “ак≥й особ≥ надаЇ допомогу ‘онд;

- орган≥зац≥њ похованн¤ померлого, компенсац≥њ вартост≥ повТ¤заних з цим ритуальних послуг;

- спри¤нн¤ створенню умов дл¤ своЇчасного наданн¤ першоњ медичноњ допомоги потерп≥лому у випадку травми, швидкоњ медичноњ допомоги за необх≥дност≥ його госп≥тал≥зац≥њ, ранн≥й д≥агностиц≥ профес≥йного захворюванн¤;

- орган≥зац≥њ ц≥леспр¤мованого та ефективного л≥куванн¤ потерп≥лого у власних Ћѕ« та ≥нших закладах на догов≥рн≥й основ≥;

- забезпеченн¤ потерп≥лому повного обс¤гу медичноњ допомоги, ¤ка повинна включати:

- обслуговуванн¤ л≥кар¤ми вузького проф≥лю;

- догл¤д медичних сестер на дому, у л≥карн≥ чи в ≥ншому Ћѕ«;

- акушерський та ≥нший догл¤д на дому або в л≥карн≥ п≥д час ваг≥тност≥ та полог≥в;

- утриманн¤ в л≥карн≥, реаб≥л≥тац≥йному заклад≥, санатор≥њ або в ≥н. Ћѕ«;

- забезпеченн¤ необх≥дними л≥ками, протезами, окул¤рами, слуховими апаратами. засобами пересуванн¤ тощо.

†† ƒл¤ реал≥зац≥њ зазначених заход≥в ‘онд створюЇ спец≥ал≥зовану медичну ≥ патронажну службу† соц≥ального страхуванн¤, ¤ка передбачаЇ:

- вжитт¤ вс≥х необх≥дних заход≥в щодо п≥дтриманн¤, п≥двищенн¤ та в≥дновленн¤ працездатност≥ потерп≥лого;

- забезпеченн¤, в≥дпов≥дно до медичного заключенн¤, догл¤ду за потерп≥лим удома, а за необх≥дност≥ Ц пол≥пшенн¤ житлових умов;

- в≥дпов≥дно до заключенн¤ Ћ чи ћ—≈ † (медично-соц≥альна експертна ком≥с≥¤) проведенн¤ навчанн¤ ≥ переквал≥ф≥кац≥њ потерп≥лого;

- орган≥зац≥ю робочих м≥сць дл¤ ≥нвал≥д≥в;

- у випадку нев≥дкладноњ необх≥дност≥ наданн¤ ≥нвал≥дам одноразовоњ допомоги, допомогу у вир≥шенн≥ соц≥ально-побутових питань за рахунок ‘онду;

- сплачуванн¤ за потерп≥лого внеск≥в на медичне ≥ пенс≥йне страхуванн¤;

- орган≥зац≥ю залученн¤ ≥нвал≥д≥в до

†† якщо потерп≥лий або члени його с≥м'њ за станом здоров'¤ або з будь-¤ких ≥нших причин неспроможн≥ сам≥ одержати та подати до районного або м≥ського в≥дд≥ленн¤ ‘онду необх≥дн≥ документи дл¤ призначенн¤ страхових виплат, то њх одержуЇ ≥ подаЇ в≥дпов≥дальний страховий експерт ‘онду.

†††††††††† †††††††††††††††3. ‘≥нансуванн¤ ‘онду. онтроль за д≥¤льн≥стю ‘онду

«розум≥ло, що дл¤ реал≥зац≥њ соц≥альних послуг необх≥дн≥ реальн≥ кошти. ‘онд маЇ автономну, незалежну в≥д будь-¤коњ ≥ншоњ державноњ або недержавноњ структури, систему ф≥нансуванн¤.

‘≥нансуванн¤ ‘онду зд≥йснюЇтьс¤ переважно за рахунок внеск≥в роботодавц≥в:

- дл¤ п≥дприЇмств Ц з в≥днесенн¤м на валов≥ витрати виробництва;

- дл¤ бюджетних установ та орган≥зац≥й Ц з асигнувань, що вид≥лен≥ на њх утриманн¤.

†† ѕрац≥вники не несуть н≥¤ких витрат, повТ¤заних з≥ страхуванн¤м в≥д нещасних випадк≥в. јле кошти ‘онду не включаютьс¤ до складу м≥сцевих бюджет≥в ≥ використовуютьс¤ виключно за призначенн¤м.

†† ѕор¤док розрахунк≥в суми страхового внеску дл¤ кожного п≥дприЇмства знайшли своЇ в≥дображенн¤ у «акон≥ ”крањни "ѕро страхов≥ тарифи на загальнообовТ¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥" є 2272-≤≤≤ в≥д 22.02.2001 р. ќсновними принципами в≥драхувань з балансу промислових п≥дприЇмств Ї принципи диференц≥ац≥њ та поетапност≥.

†† ¬≥дпов≥дно до них, по-перше, зд≥йснюЇтьс¤ розпод≥л галезей економ≥ки (вид≥в трудовоњ д≥¤льност≥) за умовними класами профес≥йного розвитку виробництва. ¬изначено 67 таких клас≥в, за ¤кими встановлен≥ так зван≥ страхов≥ тарифи.

†† ѕо-друге, робоч≥ органи виконавчоњ дирекц≥њ ‘онду на кожному п≥дприЇмств≥, ураховуючи р≥вень травматизму, профес≥йноњ захворюваност≥ та стан охорони прац≥, визначають знижку з галузевого тарифу (у раз≥ хорошого стану охорони прац≥) або надбавку до галузевого тарифу (у раз≥ поганого стану охорони прац≥). “акий п≥дх≥д дуже ефективний дл¤ пол≥пшенн¤ умов та безпеки прац≥ на п≥дприЇмствах. –оботодавцю не виг≥дно порушувати ≥снуюч≥ вимоги з охорони прац≥.

†† «а д≥¤льн≥стю ‘онду зд≥йснюЇтьс¤ безпосередн≥й контроль ¤к нагл¤довою радою, що складаЇтьс¤ з представник≥в держави, застрахованих прац≥вник≥в ≥ роботодавц≥в, так ≥ уповноваженими органами виконавчоњ влади, роботою ¤ких керуЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

††††††††††††††† ††††††4. ќбов'¤зки ‘онду щодо запоб≥ганн¤ нещасним випадкам на виробництв≥

†† ¬ажливою Ї роль ‘онду у справ≥ запоб≥ганн¤ нещасним випадкам на виробництв≥, безпосереднЇ усуненн¤ загрози здоров'ю прац≥вник≥в.† « ц≥Їю метою мають зд≥йснюватис¤:

- наданн¤ допомоги п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м у створенн≥ та реал≥зац≥њ ефективноњ системи управл≥нн¤ охороною прац≥;

- перев≥рка стану проф≥лактичноњ роботи з питань охорони прац≥ на п≥дприЇмствах ≥ установах;

- участь у розсл≥дуванн≥ нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань;

- розробка та реал≥зац≥¤ нац≥ональноњ ≥ галузевих програм щодо пол≥пшенн¤ стану безпеки, умов прац≥ та виробничого середовища;

- зд≥йсненн¤ наукових досл≥джень в галуз≥ медицини та охорони прац≥;

- орган≥зац≥¤ процесу розробки та виробництва засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту прац≥вник≥в.

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ћатер≥али актив≥зац≥њ студент≥в п≥д час лекц≥њ

1. ѕерел≥куйте права прац≥вник≥в, що втратили тимчасово працездатн≥сть у звТ¤зку з нещасним випадком† на виробництв≥.

2. ѕерел≥куйте права прац≥вник≥в, що втратили працездатн≥сть у звТ¤зку з профес≥йним захворюванн¤м.

3. ѕерел≥куйте права прац≥вник≥в,† ¤к≥ стали ≥нвал≥дами внасл≥док нещасного випадку на виробництв≥† чи профес≥йного захворюванн¤.

4.«а рахунок ¤кого ‘онду зд≥йснюЇтьс¤ в≥дшкодуванн¤ соц≥альних виплат у раз≥ нещасного випадку на виробництв≥ чи профзахворюванн¤?

5. ’то ф≥нансуЇ ‘онд соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань?

6. ћехан≥зм в≥драхувань кошт≥в п≥дприЇмствами у ‘онд.

†† ”правл≥нн¤ фонду

–обоч≥ органи виконавчоњ дирекц≥њ

–айонн≥ та м≥ськ≥ в≥дд≥ленн¤

”правл≥нн¤ у м≥стах ињв та —евастополь

ќбласн≥ управл≥нн¤

римське†† республ≥канське управл≥нн¤

††† ¬иконавча дирекц≥¤

†††††††††††† ††††‘онду

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† †††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††

проектор