Ћ≈ ÷≤я 9
“ема 3.1. Ќебезпеки виробничоњ сфери та побуту (електричний струм, електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤)
” результат≥ вивченн¤ теми студент повинен ум≥ти:
Ц давати пон¤тт¤ Уелектромагн≥тне полеФ, Уелектромагн≥тне випром≥нюванн¤Ф, Уелектричний струмФ;
Ц класиф≥кувати електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤;
Ц проанал≥зувати ступ≥нь впливу електромагн≥тних випром≥нювань на орган≥зм людини;
Ц визначати методи захисту;
Ц охарактеризувати вплив електричного струму на орган≥зм людини;
Ц зТ¤сувати фактори, в≥д ¤ких залежить д≥¤ електричного струму на орган≥зм людини.
ѕ≥сл¤ вивченн¤ теми студент повинен зрозум≥ти, що людина живе в умовах п≥двищеноњ електромагн≥тноњ активност≥ ≥ пост≥йно п≥ддаЇтьс¤ негативному впливу електромагн≥тних пол≥в. «нанн¤ ф≥зичноњ сутност≥ ≥ природи д≥њ електромагн≥тних випром≥нювань, електричного струму на людину даЇ можлив≥сть майбутн≥м фах≥вц¤м зд≥йснити над≥йний захист людини в≥д цих небезпечних фактор≥в.
ѕлан
1. ƒ≥¤ електричного струму на орган≥зм людини.
2. «аходи та засоби захисту людини в≥д д≥њ електричного струму.
3. ƒжерела електромагн≥тного випром≥нюванн¤.
4. Ќебезпечна д≥¤ електромагн≥тного випром≥нюванн¤ на орган≥зм людини.
5. ќсновн≥ заходи та засоби захисту людини в≥д д≥њ електромагн≥тного випром≥нюванн¤.
онтрольн≥ питанн¤
1. ƒ≥¤ електричного струму на орган≥зм людини.
2. ‘актори електричного струму, що обумовлюють важк≥сть ушкодженн¤.
3. «ахисн≥ засоби, ¤к≥ використовуютьс¤ в електроустановках в≥д ураженн¤ електричним струмом.
4. «аходи, що забезпечують безпеку роб≥т в електроустановках.
5. ƒжерела електромагн≥тних випром≥нювань.
6. ¬плив електромагн≥тних випром≥нювань на орган≥зм людини.
7. «ахист людини в≥д електромагн≥тних випром≥нювань.
8. Ћазерне випром≥нюванн¤, його вплив на орган≥зм людини та захист в≥д нього.
Ћ≥тература
1. Ѕакка ћ.“., ћельничук ј.—., —≥вко ¬.≤. ќхорона ≥ безпека життЇд≥¤льност≥ людини: онспект лекц≥й. Ц ∆итомир: Ћьонок, 1995. Ц 165 с.
2. «ахарченко ћ.¬., ќрлов ћ.¬., √олубЇв ј. . та ≥н. Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ у повс¤кденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуац≥¤х: Ќавч. пос≥бник. Ц .: ≤«ћ», 1996. Ц 196 с.
3. Ѕезопасность жизнеде¤тельности: ”чебник дл¤ вузов / ѕод общей ред. —.¬. Ѕелова. Ц 2-е изд., испр. и доп. Ц ћ.: ¬ысша¤ шк., 1999. Ц 448 с.
4. ’ижн¤к ћ.≤., Ќагорна ј.ћ. «доровТ¤ людини та еколог≥¤. Ц .: «доровТ¤, 1995. Ц 232 с.
5. ќхрана труда в химической промышленности / √.¬. ћакаров, ј.я. ¬асин, Ћ. . ћаринина и др. Ц ћ.: ’ими¤, 1989. Ц 496 с.
6. ушелев ¬.ѕ. ќсновы техники безопасности на предпри¤ти¤х химической промышленности. Ц ћ.: ’ими¤, 1992. Ц 304 с.
7. ∆итецький ¬.÷., ƒжиг≥рей ¬.—., ћельников ќ.¬. ќснови охорони прац≥. Ц ¬ид. 2-е, стереотипне. Ц Ћьв≥в: јф≥ша, 2000. Ц 347с.
ƒ≥¤ електричного струму на орган≥зм людини
≈лектричний струм Ц це спр¤моване перем≥щенн¤ електричних зар¤д≥в усередин≥ пров≥дноњ речовини (усередин≥ метал≥в, р≥дких пров≥дник≥в ≥ т. д.).
≈лектричний струм, проход¤чи через т≥ло людини, обумовлюЇ перетворенн¤ електричноњ енерг≥њ в ≥нш≥ види ≥ спричин¤Ї терм≥чну, електрол≥тичну та б≥олог≥чну д≥њ.
“ерм≥чна д≥¤ пол¤гаЇ в тому, що струм, проход¤чи через т≥ло людини, нагр≥ваЇ його, ¤к ≥ будь-¤кий пров≥дник, через ¤кий в≥н проходить. ƒл¤ використанн¤ ц≥Їњ властивост≥ електричного струму працюють електронагр≥вальн≥ прилади.
“аким чином, проход¤чи через органи людського т≥ла, електричний струм може викликати њхн≥ оп≥ки, обвуглюванн¤ тканин ≥ всього т≥ла.
≈лектрол≥тична д≥¤ пол¤гаЇ в тому, що електричний струм маЇ властив≥сть розщеплювати кислотн≥, лужн≥ й ≥нш≥ пров≥дн≥ р≥дк≥ розчини на складов≥ частини.
ѕроход¤чи через т≥ло людини, що, ¤к в≥домо, складаЇтьс¤ на 70 % ≥з води (протоплазма кл≥тин, кров ≥ т. д.), в≥н справл¤Ї под≥бну електрол≥тичну д≥ю, розщеплюючи протоплазму ≥ кров. ” результат≥ кл≥тини втрачають спроможн≥сть до нормального ≥снуванн¤, обм≥ну речовин ≥ т. д.
Ѕ≥олог≥чна д≥¤ електричного струму пол¤гаЇ в тому, що при його проходженн≥ в≥дбуваЇтьс¤ подразненн¤ ≥ збудженн¤ живих тканин орган≥зму ≥ порушенн¤ внутр≥шн≥х б≥олог≥чних процес≥в. ” результат≥ можуть в≥дбуватис¤ мимов≥льн≥ рухи к≥нц≥вок, голови, ≥нших орган≥в; може зм≥нитис¤ ритм битт¤ серц¤ (настаЇ так звана ф≥брил¤ц≥¤, некерована в≥брац≥¤ серц¤); порушуЇтьс¤ робота легень.
ћехан≥чна д≥¤ електричного струму може призводити до розриву тканин внасл≥док електродинам≥чного ефекту, а також миттЇвого вибухопод≥бного утворенн¤ пари з тканинноњ р≥дини ≥ кров≥; до вивих≥в, перелом≥в. ƒ≥¤ електричного струму може призвести ¤к до травм, так ≥ до летальних насл≥дк≥в.
¬плив електричного струму на орган≥зм людини класиф≥кують за ступенем складност≥:
1. ≈лектротравми Ц оп≥ки, електричн≥ знаки (специф≥чне ураженн¤ тканин); метал≥зац≥¤ шк≥ри (частина розплавленого металу); електрофтальм≥¤ (запаленн¤ зовн≥шн≥х оболонок очей п≥д д≥Їю ультраф≥олетових промен≥в електричноњ дуги); механ≥чн≥ ушкодженн¤ (роз≥рванн¤ шк≥ри, вивихи, переломи ≥ т. д., викликан≥ мимов≥льним скороченн¤м мТ¤з≥в).
2. ≈лектричний удар. –озр≥зн¤ють 4 ступен≥ електричного удару:
1 ступ≥нь Ц судорожне скороченн¤ мТ¤з≥в без утрати св≥домост≥;
2 ступ≥нь Ц судорожне скороченн¤ мТ¤з≥в з утратою св≥домост≥, але з≥ збереженн¤м диханн¤ ≥ роботи серц¤;
3 ступ≥нь Ц втрата св≥домост≥; порушенн¤ диханн¤ або роботи серц¤;
4 ступ≥нь Ц кл≥н≥чна смерть.
¬арто памТ¤тати, що одн≥Їю з особливостей небезпеки електричного струму Ї те, що частини устаткуванн¤, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д напругою, найчаст≥ше нерухом≥, не мають високоњ температури, видимого випром≥нюванн¤ ≥ т. д. “ому анал≥затори людини не ф≥ксують небезпеку, що насправд≥ ≥снуЇ.
Ќасл≥док враженн¤ людини електричним струмом залежить в≥д багатьох фактор≥в: опору т≥ла, тривалост≥ прот≥канн¤ струму, шл¤ху струму, роду ≥ частоти струму, напруги.
« погл¤ду безпеки розр≥зн¤ють три ступен≥ впливу струму:
а) граничний в≥дчутний струм Ц це м≥н≥мальний струм, що викликаЇ чуттЇв≥, контактн≥ подразненн¤ в≥дпов≥дних анал≥затор≥в шк≥ри. ¬еличина зм≥нного в≥дчутного струму дор≥внюЇ 0,5Ц1,5 мј, пост≥йного Ц 5Ц7 мј. як бачимо, пост≥йний суттЇвий граничний струм на пор¤док б≥льший зм≥нного;
б) граничний струм (нев≥дпускний) Ц це м≥н≥мальний струм, що викликаЇ судорожне скороченн¤ мТ¤з≥в. ¬еличина зм≥нного нев≥дпускного струму Ц 6Ц10 мј; пост≥йного Ц 50Ц80 мј. «нову простежуЇтьс¤ та законом≥рн≥сть, що пост≥йний струм на пор¤док б≥льший зм≥нного, тобто нервова система б≥льш чутлива до зм≥нного струму;
в) граничний ф≥брил¤ц≥йний струм Ц це струм, при ¤кому починаЇтьс¤ ф≥брил¤ц≥¤ серц¤. ¬еличина зм≥нного ф≥брил¤ц≥йного струму Ц 80Ц100 мј; пост≥йного Ц 300 мј. ¬иход¤чи з цього, правилами безпеки встановлено, що електричний струм силою 0,1 ј (100 мј) Ц смертельний. ѕри цьому струм не под≥л¤ють на пост≥йний або зм≥нний. ƒл¤ ж≥нок зазначен≥ граничн≥ значенн¤ струму в 1,5 раза нижче.
ќсновним опором т≥ла людини Ї верхн≥й роговий покрив шк≥ри Ц еп≥дерм≥с. …ого товщина коливаЇтьс¤ в≥д 0,05 до 0,2 мм. ѕри зн¤тому еп≥дерм≥с≥ оп≥р т≥ла не перевищуЇ 1 000 ќм, при сух≥й ≥ груб≥й шк≥р≥ Ц дос¤гаЇ 100 000 ќм. “аким чином, оп≥р т≥ла людини коливаЇтьс¤ в≥д 1 000 до 100 000 ќм ≥ залежить в≥д дуже багатьох причин: стану шк≥ри, щ≥льност≥ контакту, площ≥ контакту, вологост≥ шк≥ри, часу проходженн¤ ≥ розм≥ру струму, частоти струму, стану ≥ настрою людини.
ѕри розсл≥дуванн≥ нещасних випадк≥в ≥ розрахунк≥в беретьс¤ оп≥р т≥ла людини, що дор≥внюЇ 1 000 ќм.
ѕрактика св≥дчить, що оп≥р т≥ла людини зменшуЇтьс¤ при тривалому прот≥канн≥ через нього електричного струму. Ќав≥ть ¤кщо струм не справл¤Ї небезпечноњ вражаючоњ д≥њ, орган≥зм починаЇ вид≥л¤ти б≥льше поту, шк≥ра зволожуЇтьс¤ ≥ втрачаЇ оп≥р. ÷е призводить до зб≥льшенн¤ струму, ¤кий може дос¤гти одного з небезпечних граничних значень.
ћаЇ значенн¤ ≥ шл¤х струму через т≥ло людини. Ќайб≥льш небезпечний Ц через серце ≥ мТ¤зи легень, а також через мозок. ¬еличина струму, що проходить по орган≥зму через серце людини, залежить в≥д шл¤ху його проходженн¤. —татистичн≥ дан≥ наведен≥ в таблиц≥ 6.
“аблиц¤ 6
—татистичн≥ дан≥ про величину струму
Ўл¤х струму % струму через серце
–ука Ц рука 3,3 %
Ћ≥ва рука Ц ноги 3,7 %
ѕрава рука Ц ноги 6,7 %
Ќога Ц нога 0,4 %
—трум проходить через т≥ло не т≥льки найкоротшим шл¤хом, а шл¤хом найменшого опору, ¤кий р≥зний у р≥зних тканин (к≥сткова, мТ¤зова, жирова). Ќайнебезпечн≥ший шл¤х (¤к випливаЇ з табл. 1) Ц це права рука Ц ноги, а також голова (скронева частина) Ц будь-¤к≥ частини т≥ла. јле н≥ в ¤кому раз≥ не св≥дчить, що ≥нш≥ шл¤хи не Ї небезпечними.
Ќа д≥ю електричного струму впливають р≥д ≥ частота струму. ¬становлено, що зм≥нний струм частотою 50 √ц б≥льш небезпечний, н≥ж пост≥йний. “ой самий вплив викликаЇтьс¤ б≥льшим значенн¤м пост≥йного струму, н≥ж зм≥нного.
р≥м того, потр≥бно памТ¤тати, що за ≥нших р≥вних умов зм≥нний струм високих частот менш небезпечний, н≥ж зм≥нний струм промисловоњ частоти.
¬еличина струму, що проходить через т≥ло людини, залежить в≥д напруги дотику.
√ранично допустима напруга дотику ≥ величина струму при короткочасних дотиках ( ) ≥ в≥дсутност≥ додаткових умов небезпеки наведен≥ нижче.
ѕри зм≥нному струм≥: I = 6 мј (0,006 ј).
ѕри пост≥йному струм≥: I = 15 мј (0,015 ј).
÷≥ значенн¤ дозвол¤ють самост≥йно зв≥льнитис¤ в≥д д≥њ струму.
¬ особливо небезпечних умовах (усередин≥ металевих Їмкостей, в умовах п≥двищеноњ вологост≥, у ¤мах, каналах ≥ т. д.) гранично допустима напруга дотику повинна бути не б≥льше 12 ¬:
ƒ≥¤ електричного струму на орган≥зм залежить в≥д ≥ндив≥дуальних властивостей, ф≥зичних ≥ псих≥чних стан≥в людини. Ќездужанн¤, втома, голод, спТ¤н≥нн¤ та емоц≥йне збудженн¤ привод¤ть до зниженн¤ опору т≥ла.
ќп≥р т≥ла людини залежить ≥ в≥д параметр≥в середовища прим≥щенн¤: вологост≥, температури, на¤вност≥ струмопров≥дного пилу та п≥длоги тощо.
¬иход¤чи з цього, правила будови електроустановок, ус≥ прим≥щенн¤, в ¤ких знаходитьс¤ устаткуванн¤ ≥ персонал, щодо техн≥ки електробезпеки под≥л¤ютьс¤ на прим≥щенн¤ з п≥двищеною небезпекою, особливо небезпечн≥ прим≥щенн¤ та прим≥щенн¤ без п≥двищеноњ небезпеки.
ѕрим≥щенн¤ з п≥двищеною небезпекою характеризуютьс¤ на¤вн≥стю одного ≥з небезпечних фактор≥в: волог≥сть (б≥льше 75 %); висока температура (вище +350—); на¤вн≥сть струмопров≥дноњ пилюки; струмопров≥дна п≥длога; можлив≥сть одночасного дотиканн¤ до металоконструкц≥й, що мають зТЇднанн¤ ≥з землею, технолог≥чним апаратом, з одного боку, ≥ до заземленого електричного устаткуванн¤ Ц з ≥ншого; на¤вн≥сть х≥м≥чно активного середовища (пари кислот, луг≥в ≥ т. д.).
ќсобливо небезпечн≥ прим≥щенн¤ характеризуютьс¤ на¤вн≥стю 2-х ≥ б≥льше ознак п≥двищеноњ небезпеки.
ѕрим≥щенн¤ без п≥двищеноњ небезпеки характеризуютьс¤ в≥дсутн≥стю умов, що створюють Уп≥двищену небезпекуФ ≥ Уособливу небезпекуФ.
«овн≥шн≥ установки прир≥внюютьс¤ до особливо небезпечних прим≥щень.
«ахисн≥ заходи в електроустановках
ќсновними заходами захисту в≥д ураженн¤ електричним струмом Ї так≥:
1. «астосуванн¤ малих напруг ≥ електричний под≥л мереж. ƒл¤ забезпеченн¤ безпеки електроспоживач≥в варто застосовувати напругу до 42 ¬, прим≥щенн¤х ≥з п≥двищеною небезпекою Ц 36 ¬, в особливо небезпечних Ц 12 ¬. як правило, при використанн≥ електроустаткуванн¤ з такою напругою враховуЇтьс¤ те, що од¤г, взутт¤ мають певний оп≥р, немаЇ щ≥льного (зварного, болтового) контакту з землею ≥ т. д.; в авар≥йних ситуац≥¤х струм через т≥ло людини не дос¤гаЇ нев≥дпускаючого порогу.
Ќеобх≥дно памТ¤тати, що дл¤ одержанн¤ малоњ напруги необх≥дно використовувати автономн≥ джерела (акумул¤тори, спец≥альн≥ мотор-генератори ≥ т. д.). ћожна використовувати ≥ перетворювач≥ напруги, але при цьому памТ¤тати про обовТ¤зкову умову: мережа малоњ напруги повинна бути електрично ≥зольована, в≥дд≥лена в≥д мереж≥ високоњ напруги.
” звТ¤зку з цим категорично заборонено використовувати в ¤кост≥ джерела малоњ напруги автотрансформатор, тому що в ньому обидв≥ обмотки електрично повТ¤зан≥.
2. онтроль ≥зол¤ц≥њ. ѕри порушенн≥ ≥зол¤ц≥њ мереж ≥ устаткуванн¤ корпусу, конструкц≥њ, на ¤ких вони змонтован≥, труби, в ¤ких прокладен≥ проводи, можуть ви¤витис¤ п≥д небезпечною напругою. “ому контроль ≥зол¤ц≥њ Ї необх≥дною м≥рою, що попереджуЇ небезпеку ураженн¤ електричним струмом.
¬ установках до 1 000 ¬ оп≥р ≥зол¤ц≥њ повинен бути не нижче 0,5 м ќм.
3. «ахисне заземленн¤ Ц це навмисне зТЇднанн¤ ≥з заземленим пристроЇм металевих частин електроустаткуванн¤, що нормально не знаход¤тьс¤ п≥д напругою, але можуть ви¤витис¤ такими у випадку ушкодженн¤ ≥зол¤ц≥њ.
ћеталев≥ частини устаткуванн¤ Ц це корпуси, кожухи, пост≥йн≥ огородженн¤, арматура ≥ т. д.
«м≥ст заземленн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб знизити напругу доторканн¤ при ушкодженн≥ ≥зол¤ц≥њ до безпечноњ дл¤ людини величини.
4. «ахисне в≥дключенн¤ Ц це система захисту, що забезпечуЇ безпеку шл¤хом автоматичного в≥дключенн¤ (прот¤гом не б≥льш 0,2 сек.) електроустановки у випадках замиканн¤ струмоведучоњ частини на землю, зниженн¤ опору ≥зол¤ц≥њ, несправност≥ заземленн¤ ≥ т. д.
ѕри замиканн≥ струмоведучоњ частини на корпус, кожух, огородженн¤ ≥ т. д. спрацьовуЇ спец≥альне реле захисту, ¤ке в≥дключаЇ електричну установку в≥д мереж≥.
5. «ахист в≥д випадкового дотику до струмоведучих частин дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом використанн¤ огороджень ≥ в≥дпов≥дних кон-струкц≥й електроустановок; блокувань; розташуванн¤ струмопров≥дних частин на недоступн≥й висот≥ (наприклад л≥н≥њ електро-передач); застосуванн¤ подв≥йноњ ≥зол¤ц≥њ.
ѕ≥д подв≥йною ≥зол¤ц≥Їю розум≥ють застосуванн¤, кр≥м основноњ ≥зол¤ц≥њ струмопров≥дних частин, ще одного прошарку, що ≥золюЇ людину в≥д металевих неструмопров≥дних частин, ¤к≥ можуть випадково ви¤витис¤ п≥д напругою. „асто це використовують при виготовленн≥ електро≥нструмента, корпус ¤кого покриваЇ пластмаса: пластмасова ≥зол¤ц≥¤ провод≥в обмотки електричного двигуна Ц перша ≥зол¤ц≥¤, пластмаса, що покриваЇ корпус електродвигуна Ц друга ≥зол¤ц≥¤.
6. ¬ир≥внюванн¤ потенц≥ал≥в дл¤ того, щоб зн¤ти ≥снуванн¤ ≥ необх≥дн≥сть вир≥внюванн¤ потенц≥ал≥в, познайомимос¤ з таким пон¤тт¤м, ¤к Укрокова напругаФ, уточнимо пон¤тт¤ Унапруга дотикуФ.
ѕри зТЇднанн≥ струмопров≥дноњ частини ≥з землею (проб≥й ≥зол¤ц≥њ, пад≥нн¤ проводу Ћ≈ѕ на землю) точка входу струму в землю буде мати найвищий потенц≥ал, ¤кий маЇ ≥ струмопров≥дна частина. ” м≥ру в≥ддаленн¤ в≥д ц≥Їњ точки у будь-¤ку сторону потенц≥ал земл≥ буде зменшуватис¤ за експоненц≥альним законом. Ќа в≥дстан≥ в≥д точки замиканн¤, що дор≥внюЇ 20 м, потенц≥ал земл≥ стаЇ р≥вним нулю.
Ћюдина, що потрапила в зону замиканн¤ ≥ виходить ≥з нењ в будь-¤ку сторону кроками, потрапл¤Ї в ситуац≥ю, коли одна нога знаходитьс¤ в одн≥й точц≥ земл≥, а ≥нша Ц у друг≥й. ѕотенц≥ал першоњ точки б≥льший, н≥ж потенц≥ал другоњ. ќтже, на в≥дстан≥ кроку людини буде ≥снувати р≥зниц¤ потенц≥ал≥в. ÷¤ напруга називаЇтьс¤ УкроковоюФ.
–≥зниц¤ потенц≥ал≥в м≥ж двома точками земл≥ в зон≥ замиканн¤ на землю на в≥дстан≥ кроку (0,8 м) по рад≥усу до точки за-миканн¤ називаЇтьс¤ кроковою напругою.
–≥зниц¤ потенц≥ал≥в м≥ж точкою замиканн¤ на землю ≥ точкою земл≥, у ¤к≥й знаходитьс¤ людина при торканн≥ точки замиканн¤, називаЇтьс¤ напругою дотику.
ѕро ≥снуванн¤ кроковоњ напруги ≥ напруги дотику потр≥бно знати ≥ памТ¤тати дл¤ того, щоб правильно виходити ≥з зони замиканн¤ на землю, ¤кщо потратив у нењ (виходити Угус¤чимФ кроком).
«аходи та засоби захисту людини в≥д д≥њ електричного струму
ѕравила електробезпеки визначають два види заход≥в, що забезпечують безпеку роб≥т в електроустановках:
1) орган≥зац≥йн≥ заходи;
2) техн≥чн≥ заходи ≥ засоби захисту.
ƒо орган≥зац≥йних заход≥в належать:
а) вимоги до електротехн≥чного персоналу:
Ц в≥к персоналу дл¤ самост≥йноњ роботи повинен бути не менше 18 рок≥в;
Ц персонал повинен бути здоровий, не мати хвороб ≥ кал≥цтв, що перешкоджають робот≥ в електроустановках (медичн≥ установи мають перел≥к хвороб, при ¤ких не можна працювати в електроустановках);
Ц персонал повинен бути навчений, мати квал≥ф≥кац≥йну групу, що св≥дчить про р≥вень знань у галуз≥ правил експлуатац≥њ електроустаткуванн¤ ≥ техн≥ки безпеки;
б) ус≥ роботи в електроустановках виконуютьс¤, ¤к правило, за нар¤дом, ≥ т≥льки дл¤ оперативно-чергового персоналу припускаЇтьс¤ виконанн¤ роб≥т з усного розпор¤дженн¤ ≥з записом в оперативному журнал≥.
ƒо техн≥чних заход≥в належать:
Ц в≥дключенн¤ м≥сц¤ роботи, тобто струмопров≥дних частин або устаткуванн¤, на ¤ких будуть виконуватис¤ ремонтн≥ роботи або роботи з налагодженн¤;
Ц встановленн¤ попереджувальних, заборон¤ючих плакат≥в ≥ огороджень м≥сц¤ роботи;
Ц перев≥рка в≥дсутност≥ напруги;
Ц накладенн¤ переносних захисних заземлень на в≥дключен≥ струмопров≥дн≥ частини з ус≥х бок≥в, зв≥дки може надходити напру-га.
Ѕ≥льш≥сть нещасних випадк≥в на виробництв≥ виникають через невиконанн¤ орган≥зац≥йних заход≥в (див. табл. 7).
“аблиц¤ 7
–озпод≥л нещасних випадк≥в за причинами виникненн¤, %
1. “ехн≥чн≥ 33,8
Ц в≥дсутн≥сть або несправн≥сть засоб≥в безпеки 12,4
Ц конструктивн≥ недол≥ки устаткуванн¤, недол≥ки в проектах або в≥дступ в≥д проект≥в 10,0
Ц справн≥сть устаткуванн¤ 7,6
Ц ≥нш≥ 3,8
2. ќрган≥зац≥йн≥ 66,2
Ц порушенн¤ вимог нормативних документ≥в безпеки 32,1
Ц в≥дсутн≥сть, неповнота, неправильне оформленн¤ документ≥в з безпеки прац≥ 10,3
Ц погана орган≥зац≥¤ забезпеченн¤ безпеки роб≥т з боку ≤“ѕ (≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в) 4,4
Ц порушенн¤ орган≥зац≥њ роб≥т за нар¤дом-допуском 3,8
Ц необережн≥сть, неуважн≥сть постраждалого 2,8
Ц ≥нш≥ 5,2
«ахисними засобами в електроустановках називаютьс¤ прилади, апарати, переносн≥ пристосуванн¤ й пристроњ, що служать дл¤ захисту персоналу, ¤кий працюЇ в електроустановках, в≥д ураженн¤ електричним струмом, а також в≥д впливу електричноњ дуги, продукт≥в њњ гор≥нн¤ ≥ т. д. ¬они под≥л¤ютьс¤ на ≥золююч≥, огороджувальн≥ та допом≥жн≥.
≤золююч≥ захисн≥ засоби Ц це засоби, виготовлен≥ з ≥зол¤ц≥й-ного матер≥алу (бакел≥т, текстол≥т, фарфор, гума, пластмаса та ≥н.). ¬они, у свою чергу, под≥л¤тьс¤ на основн≥ й додатков≥.
ќсновн≥ захисн≥ засоби Ц це так≥, ≥зол¤ц≥¤ ¤ких над≥йно витримуЇ робочу напругу електричноњ установки. «а допомогою основних засоб≥в можна торкатис¤ струмопров≥дних частин, що знаход¤тьс¤ п≥д напругою. ƒо них в≥днос¤тьс¤: оперативн≥ ≥ вим≥рювальн≥ штанги; ≥золююч≥ ≥ струмовим≥рн≥ кл≥щ≥; покажчики напруги; спец≥альн≥ пристроњ дл¤ ремонтних роб≥т (≥золюванн¤ майданчика, сх≥дц≥, ланки телескоп≥чних вишок ≥ т. д.). ¬ установках до 1 000 ¬ основними захисними засобами Ї: д≥електричн≥ рукавички; ≥нструмент з ≥зольованими ручками (заводського виготовленн¤); ≥ндикатори.
ƒодатков≥ захисн≥ засоби Ц це так≥ засоби, що не гарантують над≥йну ≥зол¤ц≥ю в≥д робочоњ напруги ≥ Ї додатковим заходом. ƒо них належать:
Ц в установках вище 1 000 ¬ Ц д≥електричн≥ рукавички, д≥електричн≥ боти, д≥електричн≥ килими; ≥золююч≥ п≥дставки на порцел¤нових ≥зол¤торах;
Ц в установках до 1 000 ¬ Ц д≥електричн≥ калош≥, д≥алектричн≥ коврики, ≥золююч≥ п≥дставки.
ќгороджуюч≥ захисн≥ засоби. ƒо них належать: ширма, барТЇри, щити, с≥тки ≥ т. д.; ≥золююч≥ накладки ≥ ковпаки (з ≥зол¤ц≥й-ного матер≥алу); переносн≥ захисн≥ заземленн¤; попереджувальн≥, заборон¤юч≥ плакати.
ƒопом≥жн≥ захисн≥ засоби. «астосовуютьс¤ дл¤ захисту в≥д пад≥нн¤ з висоти (захисн≥ по¤си, страхувальн≥ канати), п≥дйому на висоту (пазур≥, сх≥дц≥, драбини), захисту в≥д св≥тлових, теплових, механ≥чних, х≥м≥чних вплив≥в електричного струму (захисн≥ окул¤ри, протигази, рукавиц≥, фартухи, костюми, спецвзутт¤ та ≥н.).
≈лектромагн≥тн≥ пол¤ та њх д≥¤ на орган≥зм людини
ƒжерела електромагн≥тних пол≥в можуть бути природного та антропогенного характеру.
ƒо природних джерел належать: «емл¤, —онце, осмос.
≈лектричне поле «емл≥ маЇ середню напружен≥сть ≈ = 130 н/м. ћенша напружен≥сть у полюс≥в, б≥льша Ц у екватора. ѕри в≥ддаленн≥ в≥д «емл≥ вона зменшуЇтьс¤ за експонентою. ћагн≥тне поле «емл≥ маЇ напружен≥сть: у п≥вн≥чного полюса Ц Ќ = 47,8ј/м; у п≥в-денного полюса Ќ = 39,8 ј/м; у екватора Ќ = 19,9 ј/м.
÷≥ величини зм≥нюютьс¤ п≥д впливом —он¤чноњ активност≥, енерг≥њ косм≥чних випром≥нювань. ƒо цих в≥чно ≥снуючих пол≥в ≥ випром≥нювань адаптувалос¤ усе живе.
ƒжерелами антропогенного характеру Ї промислове електроустаткуванн¤, л≥н≥њ електропередач, високочастотн≥ металург≥йн≥ установки, рад≥опередавальн≥ пристроњ ≥ засоби персонального рад≥озвТ¤зку, персональн≥ компТютери, м≥крохвильов≥ печ≥, телев≥зори, електроплити, праски, холодильники. ≈лектромагн≥тн≥ пол¤ мають енерг≥ю ≥ поширюютьс¤ у вигл¤д≥ електромагн≥тних хвиль. ќсновними параметрами електромагн≥тних хвиль Ї довжина хвил≥, частота коливань, швидк≥сть поширенн¤.
ласиф≥кац≥¤ антропогенних електромагн≥тних випром≥нювань за частотою:
Ц низькочастотн≥ випром≥нюванн¤ 0,003 √цЦ30 к√ц
Ц рад≥охвил≥ високочастотного (¬„) д≥апазону: 30 к√цЦ300 ћ√ц
Ц рад≥охвил≥ ультрависокочастотного д≥апазону (”¬„): 30Ц300 ћ√ц
Ц надвисокочастотн≥ —¬„: 300 ћ√цЦ300 √√ц
„астота коливань визначаЇтьс¤ в герцах (√ц). ѕох≥дн≥ одиниц≥: к≥логерц (1 к√ц = 103 √ц); мегагерц (1 ћ√ц = 106 √ц); г≥гагерц (1 √√ц = 109 √ц).
ласиф≥кац≥¤ електромагн≥тних випром≥нювань за довжиною хвил≥ наведена нижче.
ƒовг≥ хвил≥ f = (30Ц300 к√ц); = (1Ц10 км).
÷≥ хвил≥ в≥дбиваютьс¤ ≥оносферою ≥ «емлею. ” результат≥ поширюютьс¤ прошарком м≥ж ними. ќбгинають земну поверхню ≥ перешкоди на шл¤ху.
—ередн≥ хвил≥ f = (300Ц3 ћ√ц); = (1Ц100 км).
“акож поширюютьс¤ прошарком м≥ж ≥оносферою ≥ поверхнею «емл≥. якщо њхн≥й розм≥р б≥льше довжини хвил≥, то вони в≥дбиваютьс¤ в≥д цих перешкод. ≤стотно поглинаютьс¤ «емлею (послабл¤ютьс¤). «в≥дси дальн≥сть поширенн¤ майже 500 км (l = 500 км).
ƒл¤ њх подальшоњ передач≥ потр≥бн≥ ретрансл¤тори.
оротк≥ хвил≥ f = (3Ц30 ћ√ц); = (10Ц100 м).
¬≥дбиваютьс¤ в≥д ≥оносфери ≥ «емл≥. —ильно поглинаютьс¤ «емлею. ƒл¤ передач≥ використовуЇтьс¤ њхн≥й в≥дбиток в≥д поверхн≥ «емл≥ й ≥оносфери.
”льтракоротк≥ хвил≥ f = (30Ц300 ћ√ц); = (1Ц10 м).
¬плив електромагн≥тних пол≥в на орган≥зм людини (≈ћѕ)
≈лектромагн≥тн≥ пол¤ негативно впливають на людей, ¤к≥ безпосередньо працюють ≥з джерелами випром≥нювань, а також на населенн¤, ¤ке проживаЇ поблизу джерел випром≥нюванн¤. ”становлено, що б≥льша частина населенн¤ живе в умовах п≥двищеноњ активност≥ ≈ћѕ.
—туп≥нь впливу електромагн≥тних випром≥нювань на орган≥зм людини залежить в≥д д≥апазону частот, ≥нтенсивност≥ впливу в≥дпов≥дних чинник≥в, тривалост≥ опром≥ненн¤, характеру випром≥нюванн¤, режиму опром≥ненн¤, розм≥р≥в поверхн≥ т≥ла, ¤ка опром≥нюЇтьс¤, та ≥ндив≥дуальних особливостей орган≥зму.
¬насл≥док д≥њ ≈ћѕ можлив≥ ¤к гостр≥, так ≥ хрон≥чн≥ ураженн¤, порушенн¤ в системах ≥ органах, функц≥ональн≥ зсуви в д≥¤льност≥ нервово-псих≥чноњ, серцево-судинноњ, ендокринноњ, кровотворноњ та ≥нших систем.
«вичайно, зм≥ни д≥¤льност≥ нервовоњ та серцево-судинноњ системи зворотн≥, ≥ хоча вони накопичуютьс¤ ≥ посилюютьс¤ з часом, але, ¤к правило, зменшуютьс¤ та зникають при виключенн≥ впливу ≥ пол≥пшенн≥ умов прац≥. “ривалий та ≥нтенсивний вплив ≈ћѕ призводить до ст≥йких порушень ≥ захворювань.
¬насл≥док д≥њ на орган≥зм людини електромагн≥тних випром≥нювань ¬„ та ”¬„ д≥апазон≥в (30 к√цЦ300 ћ√ц) спостер≥гаютьс¤: загальна слабк≥сть, п≥двищена втомован≥сть, п≥тлив≥сть, сонлив≥сть, а також розлад сну, головний б≥ль, бол≥ в област≥ серц¤. «Т¤вл¤ютьс¤ роздратуванн¤, втрата уваги, подовжуЇтьс¤ тривал≥сть мовно-руховоњ та зоромоторноњ реакц≥й, зб≥льшуЇтьс¤ межа нюховоњ чутливост≥. ¬иникаЇ р¤д симптом≥в, що Ї св≥дченн¤м порушенн¤ роботи окремих орган≥в Ц шлунку, печ≥нки, селез≥нки, п≥дшлунковоњ та ≥нших залоз. ѕригн≥чуютьс¤ харчов≥ та статев≥ рефлекси, порушуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть серцево-судинноњ системи, ф≥ксуютьс¤ зм≥ни показник≥в б≥лкового та вуглеводного обм≥ну, зм≥нюЇтьс¤ склад кров≥, заф≥ксован≥ порушенн¤ на кл≥тинному р≥вн≥.
” цьому д≥апазон≥ працюють м≥цн≥ рад≥омовн≥ станц≥њ, судов≥ рад≥останц≥њ та аеродромна рад≥ослужба, звТ¤зков≥, рад≥омовн≥ та телев≥з≥йн≥ станц≥њ, розташован≥, ¤к правило, у м≥сц¤х великоњ кон-центрац≥њ населенн¤.
јктивн≥сть впливу ≈ћѕ р≥зних д≥апазон≥в частот значно зростаЇ з ростом частоти ≥ дуже серйозно впливаЇ у —¬„ д≥апазон≥. ” звТ¤зку з≥ зниженн¤м р≥вн¤ перешкод застосуванн¤ ≈ћѕ у —¬„ д≥апазон≥ забезпечуЇ б≥льш високу ¤к≥сть переданн¤ ≥нформац≥њ, н≥ж в ≤¬„ д≥апазон≥. ”с≥ д≥л¤нки —¬„ д≥апазону використовуютьс¤ дл¤ рад≥озвТ¤зку, в тому числ≥ рад≥орелейного та супутникового. “ут працюють практично вс≥ рад≥олокатори.
ќск≥льки випром≥нюванн¤ —¬„ при поглинанн≥ середовищем поганими пров≥дниками викликаЇ њх нагр≥ванн¤, цей д≥апазон широко використовуЇтьс¤ у промислових установах, у побут≥. ¬плив —¬„ випром≥нюванн¤ на жив≥ тканини дав п≥дставу дл¤ побудови терапевтичноњ медичноњ апаратури. ” силу особливостей поширенн¤ —¬„ саме цей д≥апазон використовуЇтьс¤ дл¤ передач≥ енерг≥њ променем на велик≥ в≥дстан≥
¬плив —¬„ на б≥олог≥чн≥ обТЇкти залежить в≥д ≥нтенсивност≥ опром≥ненн¤. “еплова д≥¤ характеризуЇтьс¤ загальним п≥двищенн¤м температури т≥ла, под≥бним до пропасного стану або локал≥зованого нагр≥ву тканини. ¬пливаючи на живу тканину орган≥зму, ≈ћѕ викликаЇ зм≥нну пол¤ризац≥ю молекул ≥ атом≥в, ¤к≥ складають кл≥тини, внасл≥док чого в≥дбуваЇтьс¤ небезпечний нагр≥в. Ќадм≥рне тепло може нанести шкоду окремим органам ≥ всьому орган≥зму людини. ќсобливо шк≥дливий перегр≥в таких орган≥в, ¤к оч≥, мозок, нирки тощо. « ростом ≥нтенсивност≥ про¤вл¤Їтьс¤ вплив на нервову систему, умовно-рефлекторну д≥¤льн≥сть, кл≥ти-ни печ≥нки, п≥двищенн¤ тиску, викликаЇ зм≥ни у кор≥ головного мозку, втрату зору.
≈ћѕ низькочастотного д≥апазону (конкретно промисловоњ частоти 50 √ц) викликають у працюючих порушенн¤ функц≥онального стану центральноњ нервовоњ системи, серцево-судинноњ системи, спостер≥гаЇтьс¤ п≥двищена стомлюван≥сть, мл¤в≥сть, зниженн¤ точност≥ робочих рух≥в, зм≥на кровТ¤ного тиску ≥ пульсу, аритм≥¤, головний б≥ль.
ƒл¤ запоб≥ганн¤ профес≥йних захворювань, ¤к≥ виникаютьс¤ п≥д впливом ≈ћѕ, встановлен≥ допустим≥ норми опром≥ненн¤.
ƒл¤ захисту людини в≥д д≥њ електромагн≥тних опром≥нювань застосовуютьс¤ р≥зн≥ засоби ≥ заходи захисту: захист часом, в≥дстанню, екрануванн¤ джерел випром≥нюванн¤, зменшенн¤ випром≥нюванн¤ безпосередньо в самому джерел≥ випром≥нюванн¤, екрануванн¤ робочих м≥сць, засоби ≥ндив≥дуального захисту, ви-д≥ленн¤ зон випром≥нюванн¤.
≤нфрачервоне випром≥нюванн¤ (≤„) Ц частина електромагн≥тного спектра з довжиною хвил≥ 700 нмЦ1 000 мкм, енерг≥¤ ¤кого при поглинанн≥ у речовин≥ викликаЇ тепловий ефект. ƒжерела випром≥нюванн¤ под≥л¤ютьс¤ на природн≥ ≥ штучн≥. ƒо природних джерел ≥нфрачервоного випром≥нюванн¤ в≥дноситьс¤ природна ≥нфрачервона рад≥ац≥¤ сонц¤. Ўтучними джерелами ≥нфрачервоного випром≥нюванн¤ Ї будь-¤к≥ поверхн≥, температура ¤ких вища пор≥вн¤но з поверхнею, ¤ка п≥дл¤гаЇ опром≥ненню (дл¤ людини вс≥ поверхн≥ з температурою вище т≥ла людини: 36Ц37о—).
≈фект д≥њ ≥нфрачервоного випром≥нюванн¤ залежить в≥д довжини хвил≥, ¤ка обумовлюЇ глибину њх проникненн¤. ƒ≥¤ ≥нфрачер-воних випром≥нювань зводитьс¤ до нагр≥ву шк≥ри, очей, до порушенн¤ д≥¤льност≥ центральноњ нервовоњ системи, серцево-судинноњ системи, орган≥в травленн¤. ѕри ≥нтенсивн≥й д≥њ на непокриту голову може виникнути так званий сон¤чний удар, що супроводжуЇтьс¤ головним б≥лем, запамороченн¤м, прискоренн¤м диханн¤, втратою св≥домост≥, порушенн¤м координац≥њ рух≥в, т¤жкими ураженн¤ми мозкових тканин аж до вираженого мен≥нг≥ту ≥ енцефал≥ту.
«асоби захисту в≥д д≥њ ≤„ випром≥нюванн¤ так≥: тепло≥зол¤ц≥¤ гар¤чих поверхонь, охолодженн¤ тепловипром≥нювальних повер-хонь, екрануванн¤ джерел випром≥нюванн¤, застосуванн¤ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту, орган≥зац≥¤ рац≥онального режиму прац≥ ≥ в≥дпочинку.
”льтраф≥олетове випром≥нюванн¤ (”‘) Ц спектр електромагн≥тних коливань з довжиною хвил≥ 200Ц400 нм. ќсоблив≥стю ультраф≥олетових випром≥нювань Ї висока сорбц≥йн≥сть Ц њх поглинаЇ б≥льш≥сть т≥л.
”льтраф≥олетове випром≥нюванн¤, ¤ке складаЇ близько 5 % щ≥льност≥ потоку сон¤чного випром≥нюванн¤, Ї життЇво необх≥дним фактором, ¤кий маЇ благотворний стимулюючий вплив на орган≥зм, знижуЇ чутлив≥сть орган≥зму до де¤ких вплив≥в; оптимальн≥ дози ”‘ випром≥нюванн¤ актив≥зують д≥ю серц¤, обм≥н речовин, п≥двищують активн≥сть фермент≥в диханн¤, пол≥пшують кровотворенн¤, чин¤ть антирах≥тичну ≥ бактерицидну д≥ю.
”льтраф≥олетове випром≥нюванн¤ довжиною хвил≥ 10Ц20 нм (дальн≥й д≥апазон) маЇ дуже велику енерг≥ю ≥ Ї згубним дл¤ людини, але у природних умовах поглинаЇтьс¤ озоновим шаром атмос-фери ≥ на поверхн≥ «емл≥ в≥дсутнЇ.
Ўтучними джерелами ”‘ випром≥нюванн¤ Ї дугова електрозварка, електроплавленн¤ стал≥, виробництво рад≥оламп. ”‘ випром≥нюванн¤ штучних джерел може стати причиною гострих ≥ хрон≥чних профес≥йних уражень. Ќайб≥льш уразлив≥ оч≥, шк≥ра. ƒ≥¤ ”‘ випром≥нювань на шк≥ру викликаЇ дерматити, екзему, Устар≥нн¤Ф шк≥ри, утворенн¤ ракових пухлин. ¬насл≥док впливу ”‘ опром≥нюванн¤ виникають загальнотоксичн≥ симптоми Ц головний б≥ль, запамороченн¤, п≥двищенн¤ температури т≥ла, в≥дчутт¤ розбитост≥, п≥двищена стомлюван≥сть, нервове збудженн¤.
«ниженн¤ ≥нтенсивност≥ опром≥ненн¤ ”‘ випром≥нюванн¤м дос¤гаЇтьс¤ захистом в≥дстанню, екрануванн¤м джерел випром≥нюванн¤, екрануванн¤м робочих м≥сць, засобами ≥ндив≥дуального захисту, спец≥альним фарбуванн¤м прим≥щень ≥ рац≥ональним роз-ташуванн¤м робочих м≥сць.
ƒо числа найб≥льш фундаментальних наукових дос¤гнень ’’ стол≥тт¤ в≥дноситьс¤ створенн¤ лазер≥в. ѕринцип њх д≥њ заснований на використанн≥ змушеного (стимульованого) електромагн≥тного випром≥нюванн¤, одержаного в≥д робочоњ речовини внасл≥док збудженн¤ њњ атом≥в електромагн≥тною енерг≥Їю. «буджений атом може свав≥льно (спонтанно) перейти на один ≥з нижчих р≥вн≥в енерг≥њ, при цьому випром≥нюЇтьс¤ квант св≥тла. ¬исока потужн≥сть лазерного випром≥нюванн¤ в поЇднанн≥ з високою спр¤мован≥стю дозвол¤Ї одержати за допомогою фокусуванн¤ св≥тлов≥ потоки величезноњ потужност≥.
ƒ≥¤ лазерного випром≥нюванн¤ на живий орган≥зм носить складний характер. Ќайб≥льш чутливими до нього Ї оч≥, шк≥ра. ÷≥ пошкодженн¤ мають характер оп≥к≥в. ќпром≥ненн¤ шк≥ри лазерною енерг≥Їю може призвести до зло¤к≥сних пухлин. ¬насл≥док впливу лазерного випром≥нюванн¤ на орган≥зм людини виникають функц≥ональн≥ зм≥ни центральноњ нервовоњ системи, серцево-судинноњ системи, ендокринних залоз, зб≥льшенн¤ ф≥зичноњ втоми, коливанн¤ тиску, головний б≥ль, роздратован≥сть, п≥двищена збуджен≥сть, порушенн¤ сну.
ƒл¤ захисту в≥д лазерного випром≥нюванн¤ застосовують наступн≥ заходи: телев≥з≥йн≥ системи спостереженн¤ за ходом процесу, захисн≥ екрани (кожухи), огородженн¤ лазерноњ зони, засоби ≥ндив≥дуального захисту Ц спец≥альн≥ протилазерн≥ окул¤ри, щ≥тки, маски, халати, рукавички.
<< попередн¤ зм≥ст наступна >>